Кожна п’ята новина в інтернеті — «під питанням». Що читаємо в онлайн-медіа?

02.10.2018, 10:34

5000 новин із 50 найвідвідуваніших українцями новинних сайтів проаналізували експерти ІМІ, щоби зрозуміти, де і яку інформацію в інтернеті споживає українська аудиторія.

Чотири новини достовірні й одна — погана. Наче славнозвісний Морфей пропонує вам червону та синю пігулки, де кожний колір — правда й неправда, й ви, Нео, обираєте, у що вірити. Втім, навіть одної неправди серед достовірної інформації достатньо, щоби збити з пантелику й повести Нео неправильним шляхом.

Посилання на джерела, достовірність, відповідність заголовку тексту новини, відсутність оцінних суджень та інші професійні стандарти стали індикаторами якості матеріалів. До топ-п'ятдесятки популярних увійшли й російські новинні сайти, попри законодавчі заборони. Втім, аналіз якості російських новин став не менш показовим, ніж аналіз української новинної стрічки.

Не журналістика соцмереж, а неякісна журналістика

Недостовірні новини чи навіть фейки — погано, це аксіома. Та коли журналіст, поспішаючи заповнити стрічку новин, не перевіряє джерел інформації чи користується сумнівними джерелами в гонитві за ексклюзивністю, — це ще небезпечніше. Підхопивши чийсь коментар у мережі чи «хайповий» пост, журналіст без наміру стає поширювачем фейків, інструментом дезінформаційної війни.

9,56 % новин із усіх проаналізованих під час моніторингу мали саме ненадійні джерела інформації. Тобто майже 500 новин із 5000 спиралися на сумнівні джерела: чи то неверифіковані акаунти в соціальних мережах, коментарі в соцмережах, чи то джерела без лінків, чи то джерела, які себе скомпрометували, чи то коментарі заангажованих експертів тощо.

Без сумніву, соцмережі сьогодні — невід’ємна складова роботи журналіста, швидкий доступ до будь-якого експерта, можливість першим відстежити ексклюзив. Це корисний і важливий інструмент, який має бути допоміжним, а не основним у цій роботі. Новина за цитатою відомої особи у Фейсбуку має всі шанси перетворитися на фейк через неправильну інтерпретацію цієї цитати, злам акаунту цієї особи, відсутність контексту, в якому цей пост був написаний. Звертання до людей напряму, перевірка інформації з декількох джерел — ось що робить журналіста журналістом, а не копіпаст і скриншот останніх постів політиків.

Найбільше з усіх сумнівними джерелами грішили сайт Apostrophe.ua (30 новин зі ста), from-ua.com (22 новин зі ста), politeka.net (22 новин зі ста) та znaj.ua (21 новина зі ста).

Маніпулятивні заголовки — клікбейт чи дезінформація?

Гонитва за клікбейтом (створення контенту з метою привернути увагу, заохотити користувача клікнути на лінк будь-якими засобами. — Ред.) — наступна загроза, з якою ми стикаємося, коли відкриваємо новинний сайт чи гортаємо стрічку в соцмережах. Загроза не тільки дарма витратити час на дивну й дурну інформацію, але й зіткнутися з маніпуляцією, фейком.

6,94 % новин із проаналізованих під час моніторингу мали маніпулятивні заголовки. За методологією, до таких належали заголовки, коли назва не відповідала змісту тексту, містила емоційну лексику, мову ворожнечі, знаки оклику, викривлені факти й хибні аргументи.

Найчастіше маніпулятивні заголовки використовували сайти znaj.ua (30 новин зі ста), from-ua.com (30 новин зі ста), politeka.net (29 новин зі ста), obozrevatel.com (20 новин зі ста) й lenta.ru (18 новин зі ста), strana.ua (16 новин зі ста), kp.ru (15 новин зі ста).

Серед виявлених прикладів траплялися приклади традиційного клікбейту:

Водночас було й чимало прикладів маніпулятивних заголовків, які мали на меті зманіпулювати свідомістю читача, передати недостовірну інформацію, розставити потрібні акценти:

Враховуючи культуру сьогоднішнього споживання інформації, коли читання новин може обмежуватися суто переглядом заголовків, їх може бути достатньо, аби вплинути на ставлення до якоїсь події чи особи («Порошенко лично дал приказ уничтожить “Боинг”, — заявил экс-депутат Верховной Рады Украины», kp.ru; «Украина “задавит” Россию “крутым оружием”», lenta.ru), «додати градусу» до паніки («Назревает народный бунт, украинцы выдвинули требования: что происходит», politeka.net; «Вороны массово атакуют киевлян, орнитологи советуют отбиваться», kp.ua), сформувати недостовірний образ реальності («Меда не будет: в Украине массово гибнут пчелы», podrobnosti.ua; «В Украине массово подделывают валюту», podrobnosti.ua) тощо.

Емоції в новинах — на що звертати увагу?

Нове соціологічне опитування «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів ЗМІ», яке проводилося на замовлення міжнародної організації Internews Network, показало, що більшість респондентів три роки поспіль вказують основними вимогами до новин (43 % у 2017 році) чесність і достовірність. Водночас відокремлення фактів від коментарів у новині потребують усього 5 % респондентів. Хоча це не менш важлива характеристика, яка безпосередньо впливає на достовірність інформації.

Під час моніторингу 5 % новин містили маніпуляції з емоціями. Так, за методологією, до таких новин належали ті, які містили надмірну емоційність, оцінні судження журналіста, підміну фактів коментарями тощо. Найчастіше такий вид маніпуляцій використовували сайти kp.ru (38 новин зі ста), from-ua.com (24 новин зі ста), strana.ua (19 новин зі ста), znaj.ua та vesti.ru (12 новин зі ста).

Думка журналіста, експерта, героя новини представлена як доконаний факт — один із найчастіших способів цілеспрямованої маніпуляції, зрідка тут ідеться про непрофесійність. Наприклад, у новині podrobnosti.ua «Как Верховная Рада принимала закон об антикоррупционном суде» трапляються речення: «В антикоррупционной "Санта-Барбаре" наконец-то серьезное событие!», «Западные кредиторы настаивали на их 100 % влиянии, депутаты — сопротивлялись. Но на кону был слишком большой куш — продолжение сотрудничества с МВФ».

Досить погана практика, коли журналісти роблять висновки самостійно, без експертів, не оцінюючи реальність об’єктивно. Прикладом може слугувати новина на politeka.net, коли журналісти самостійно об’єднали результати двох опитувань і дійшли власних дивних висновків: «45 % жителів Харкова готові до вуличних протестів проти влади, стільки ж згодні дозволити доступ до канабісу в медичних цілях» («Конопля і революція: соцопитування показало дивні симпатії жителів українського мегаполісу», politeka.net).

Іноді надмірна емоційність працює як клікбейт — утримує увагу читача подовше. Наприклад, у новині сайту 24tv.ua «Ромен Грожан збив бабака під час практики гран-прі Канади» є речення: «Вини француза тут хоча й небагато, та карму він собі, вочевидь, зіпсував». Чи в новині сайту from-ua.com «Очень горячо: бывшая Маска обнажилась в трейлере “Лондонские поля”» — «В ленте "Лондонские поля", где Эмбер играет роковую красавицу с даром ясновидения Николе Сикс, все достоинства актрисы можно рассмотреть в подробностях. Уже по одному трейлеру становится понятно, что на картину ждет большой успех».

Окремим видом маніпуляції з емоціями можна вважати бекґраунд, додаткову інформацію в новині, підбір якої здатен підсилювати враження від інформації, скеровувати читача в потрібному напрямку. Зокрема, на сайті strana.ua досить часто використовувався подібний тип маніпуляції. Наприклад, у статті «“Вы не поверите”. Вакарчук вернулся из США и прокомментировал свое участие в выборах президента» подається такий бекґраунд: «Ранее "Страна" сообщала, что The Washington Times назвала Вакарчука политическим проектом Сороса в Украине. Также "народу такое не нужно". Почему сдувается рейтинг Порошенко и о чем говорят проценты Вакарчука и Зеленского». В іншій новині «“Страна” публикует “расстрельный список” из 47 журналистов и блогеров» додається такий бекґраунд: «Ранее "Страна" разбирала детали "Операции Мультибабченко". Мы анализировали, зачем власть пугает журналистов убийствами». Тож варто звертати увагу й на «підвал» новини: можливо, там буде ховатися редакційна політика сайту, на якому ви перебуваєте.

Емоції в новинах потрібні, але вони мають бути збалансованими «в ім’я об’єктивності», вважає професор, голова департаменту комунікації Іллінойського університету Зізі Папачаріззі: «Коли говорите про емоції, то чим менше, тим краще. Гіперболи погано працюють. Не вказуйте читачу, як почуватися або, за винятком рідкісних прикладів, як ви почуваєтеся». В іншому випадку йдеться про цілеспрямовану дезінформацію та маніпулювання емоціями аудиторії.

Фейки й недостовірні новини

Попри поширену гіпотезу, що в українських онлайн-медіа — засилля фейків, брехні та обману, моніторинг показав незначні результати — 0,4 % фейків та 5,36 % недостовірних новин. Утім, варто зазначити, що новини для моніторингу відбиралися в червні — достатньо мертвому сезоні для подій та гучних інформаційних приводів. Експерти ІМІ вже зазначають, що з початком осені та умовним початком передвиборчої кампанії кількість фейків в онлайн-просторі почала зростати.

Під час моніторингу було визначено, що найчастіше недостовірні новини публікували сайти kp.ru (27 новин зі ста), znaj.ua (25 новин зі ста) та telegraf.com (22 новини зі ста). Найбільше фейків було виявлено на сайтах kp.ru (5 новин зі ста), from-ua.com (4 новин зі ста) та vesti.ru (2 новини зі ста).

За методологією, до недостовірних новин належали новини без джерел інформації чи коли вони не були чітко ідентифіковані. До фейків належали неправдива інформація, новини з повністю вигаданими чи сконструйованими кимось із метою чи ненавмисно фактами.

У російських новинних сайтах поширювалися стандартні для прокремлівської пропаганди фейки щодо збиття «Боїнгу» MH17, війни на Донбасі, Сирії, політичного в’язня Олега Сенцова («Порошенко лично дал приказ уничтожить “Боинг”, — заявил экс-депутат Верховной Рады Украины», kp.ru; «Для фан-клуба режиссера Сенцова сострадание — как колбаса», kp.ru; «Асад обвинил Британию в пиар-трюке», vesti.ru).

В українських ЗМІ до фейків потрапили замовні матеріали, так званий чорний піар. Зокрема, новина про голову правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва («Київ без води і світла: Коболєв провернув аферу року», znaj.ua), в якій стверджується, що той не бачить проблем у тому, що в Києві немає гарячої води, джерелами інформації виступають публікації в соцмережах чи особисті судження журналіста без посилань на будь-які джерела («Насправді все просто — через небажання “Нафтогазу” і особисто Андрія Коболєва йти на компроміс і домовлятися зі столичною адміністрацією жителі Києва залишилися без гарячої води»).

Також під час моніторингу потрапила новина із сайту ictv.ua, в якій використовувалися результати дослідження фейкового міжнародного дослідницького центру «BURI-Україна» (The Belgium-Ukraine Research Institute) — «До парламенту проходять вісім партій на чолі з Тимошенко й Порошенко — західні соціологи». Це свідчить про те, що напередодні виборів журналістам варто ще обережніше ставитися до прес-релізів сумнівних агенцій, центрів та організацій і довіряти тільки перевіреним джерелам.

Траплялися й зовсім сумнівні новини зі сфери конспірологічних теорій, містики: «У побережья нашли неизвестное науке существо», from-ua.com; «Уже в 2018: названа новая дата конца света», from-ua.com і т. д.

Тож насамперед звертаємо увагу на джерела, звідки було взято таку інформацію, хто заявляв про подібне, які джерела використовуються, що є найлегшим способом визначити, чи достовірна новина перед нами.

Що не так із російськими новинними сайтами?

Серед 50 найвідвідуваніших новинних сайтів опинилися й російські ЗМІ: kp.ru, lenta.ru, ria.ru та vesti.ru. Втім, аналіз новинної стрічки основних новинних сайтів у Росії став не менш показовим. Наприклад, на сайті «Комсомольская правда» зі ста новин тільки 64 були достовірними, інші містили різні маніпуляції, мову ворожнечі, п'ять фейків тощо. На сайті «Вести» — 73 достовірних новини зі ста. Lenta.ru — 81 достовірна новина, і «РИА Новости» — 85 достовірних новин. Втім, навіть у достовірних новинах використовуються маніпуляції, оцінні судження і характерний компліментарний стиль на честь російських урядовців.

Так, стандартними для російських сайтів є такі новини: «Владимир Путин — “КП”: “Должен покаяться — мне не хватает времени исполнять обязанности дедушки», kp.ru; «Ангела Меркель: “Дружескому приветствию Путина была рада”. Пресс-служба канцлера ответила на вопрос КП о розах от президента», kp.ru, «“Путин нас не бросил, детей не бросаем”: жители села на Алтае спасли школу», ria.ru і т. д. Чимало компліментарних, джинсових публікацій, присвячених російським чиновникам. Наприклад, матеріал про першого заступника голови комітету Держдуми з науки та освіти Геннадія Онищенка починається так: «...Алло, Геннадий Григорьевич! А вот сейчас 5 утра 7 минут. А вы на работе, что ли, уже? — Я уже с Хакассией разговариваю. А у вас-то что?» («Геннадий Онищенко: “От заявлений политиков белорусское молоко не киснет”», kp.ru).

Риторика про Україну також однакова, в дусі прокремлівської пропаганди. Наприклад, новина на kp.ru «Поклонская уверена, что Порошенко отдали приказ идти в атаку на Донбасс», де колишня представниця влади окупованого Криму, народна депутатка Наталя Поклонська стверджує, що «если Киев пойдет в атаку на Донбассе, значит, ему поступили такие распоряжения. Люди на Донбассе защищают свою землю: кто-то может взять оружие, а кто-то спасает свою семью, увозя ее в тот же Крым», українська влада називається «маріонеточною» та йдеться, що вона знищує людей в Україні тільки тому, «что эти люди — один народ с Россией».

Аналіз новин проводився ГО «Інститут масової інформації» в 50 онлайн-медіа протягом червня 2018 року. Медіа для аналізу обиралися за рейтингами TNS та Gemius. Матеріал підготовлено за сприяння Міністерства закордонних справ Чеської республіки. Інформація та погляди, висловлені в ньому, не обов’язково відбивають офіційну думку Міністерства закордонних справ Чеської республіки.

*Аналізу підлягали 100 новин поспіль із кожної новинної стрічки, що вийшли у вказаних ЗМІ в червні 2018 року: Obozrevatel.com, Segodnya.ua, Tsn.ua, 24tv.ua, Rbc.ua, Unian.net, Nv.ua, Ictv.ua, Strana.ua, Gordonua.com, Pravda.com.ua, Znaj.ua, 112.ua, Korrespondent.net, Apostrophe.ua, Gazeta.ua, Censor.net, Telegraph.com.ua, Newsone.ua, Liga.net, Glavcom.ua, zik.ua, Facenews.ua, Unn.com.ua, Politeka.net, Expres.ua, Hronika.info, Bagnet.org, Ukrinform.ua, Radiosvoboda.org, Slovoidilo.ua, Kp.ua, Focus.ua, Fakty.ua, Zaxid.net, Podrobnosti.ua, Comments.uа, Vesti-ukr.com, Bykvu.com, From-ua.com, Hvylya.net, Zn.ua, Ukranews.com, Hromadske.ua, Interfax.com.ua, enovosty.com, kp.ru, vesti.ru, ria.ru та lenta.ru.

Олена Чуранова, медіа-експертка ІМІ

Liked the article?
Help us be even more cool!

Інші Дослідження

Війна в новинах. Що і з яких джерел про воєнні дії сповіщають медіа України

Слухачі Медіашколи. Фото – Медіабаза.Кропивницький

Подолання кадрової кризи в медіа: досвід Кропивницького

Реклама азартних ігор у медіа: питання та відповіді