ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Інфобокс медій: у яку скриньку заглядають українські журналісти?

04.02.2020, 13:09

З винаходом соцмереж золота ера журналістики скінчилася. І дедалі частіше лунає питання: чи є майбутнє у традиційної журналістики? Протягом останніх десяти років під впливом активного розвитку соцмереж журналістика дуже змінилася. Розвиваються стартапи з вірусним контентом, агрегатори і ресурси, які маніпулюють незгірше політиків у надії привабити аудиторію. В епоху популізму і фейків редактори і журналісти все частіше порушують професійні стандарти і мимоволі сприяють інформаційному хаосу. Журналістика винаходить сама себе заново прямо на наших очах і дедалі більше спирається на технічні прийоми, ніж на професійні стандарти. 

Традиційним медіа доводиться активно конкурувати із соцмережами, і таке враження, що вже не редактори на планірках обирають найважливіші теми – за них це роблять "телега Гончарука", "твітер Кулеби" чи "інста Лободи". Тому експерти ІМІ вирішили перевірити, на які джерела спираються найпопулярніші українські медіа і яка в них ситуація з власними новинами. Ніщо не лишається ексклюзивним у сучасному світі понад дві хвилини, але поки що це один з основних способів втримати на плаву традиційні медіа.

Аналіз ІМІ засвідчив, що соцмережі, державні пресслужби, сусідські редакції та іноземні медіа є топджерелами в стрічках новин українських онлайнів. 

Соцмережі

У 23,3% загальної кількості новин, що досліджувалися, як джерела інформації журналісти використовували соціальні мережі. Найчастіше журналісти заглядали до телеграм-каналу Прем'єр-міністра Олексія Гончарука. До речі, станом на 31 січня на цей канал було підписано близько 11,5 тис. осіб. Щодня на каналі Гончарука з'являється близько шести-дев'яти постів з контентом. Ось так виглядає новина з посиланням на телеграм Гончарука:

Саме в такий спосіб посадовці привчають медіа вмикати сповіщення на свої канали і ловити свіжак з офіційних "діджитал-вуст". Чудово, якщо медійники бажають переробити новину, додати свій бекграунд, однак у реальності оперативність змушує всіх гнатися за першістю публікації.

Акаунти інстаграма відомих людей, найчастіше селебріті, ставали джерелами чималої кількості жовтих матеріалів. 

Зазвичай у таких матеріалах журналісти просто копіювали фото, описували, що бачать на ньому, і для клікабельності додавали "трішки сексу" в заголовок.

Чудово, якщо фото / відео зі сторіз не стають джерелами інформації, оскільки перевірити це джерело потім неможливо, тому що цей контент "живе" лише 24 години після оприлюднення.

Ще один популярний канал інформації верифікований акаунт Операція об'єднаних сил / Joint Forces Operation на фейсбуці.

Під час моніторингу експерти ІМІ зафіксували, що найчастіше інфопривід із соціальної мережі брали: "Обозреватель", "Знай", ТСН.

Пресрелізи

У 19,2% загальної кількості новин джерелом інформації слугували пресрелізи та новини від офіційних державних установ. Це приблизно кожна п’ята новина, яка потрапила в моніторинговий період.

Лідерами інфоприводів для журналістів були офіційні сайти Президента України, СБУ, Офісу Генпрокурора або ж пресслужба правоохоронців.

Найчастіше пресрелізами від державних пресслужб надихалися: Інтерфакс, "Цензор", РБК-Україна.

Власні новини

У 18,4% загальної кількості новин джерелом інформації слугували власні кореспонденти або ж власні ексклюзивні матеріали.

ІМІ окремо звертає увагу, що редакції, у яких великий штат працівників, мають можливість готувати значно більшу кількість власних матеріалів або ж відписувати власні новини з брифінгів. Як власні новини ми також враховували отримані відповіді на інфозапити, ексклюзивні коментарі, ґрунтовні новини на основі кількох джерел та з добрим бекграундом.

Експерти зафіксували, що найбільшу кількість власних новин генерували: Укрінформ, "Українська правда", "Гордон".

Репости з інших медіа

У 14,6% новин джерелами інформації в новинах слугували новини з інших українських медіа. Найчастіше робили репости з українських медіа такі редакції: "Дзеркало тижня", "Цензор", "Тиждень". Водночас іноземні медіа як джерела інформації слугували у 9,8% матеріалів. А от у 3,7% новин українські журналісти зверталися до російських медіа.

Дослідження виявило, що в кожній 25-й новині (4%) журналісти не зазначали джерела інформації, або забували, або ж не вважали за потрібне. Маємо надію, що ці новини не фантазували.

Також траплялися поодинокі випадки, де джерелами інформації слугували: пресслужби бізнесу (ці матеріали мали ознаки замовлення) 2,7%; іноземні держустанови – 1,8%; міжнародні організації – 0,9%; українські громадські організації – 0,9%; авторські матеріали (матеріали, які не мають стосунку до новинного жанру, однак редакція їх розміщувала в новинній стрічці) – 0,4%; пресрелізи політичних партій (матеріали також мали ознаки замовлення) – 0,3%.

До речі, представники ІМІ в регіонах підготували дослідження про джерела інформації в місцевих медіа: Львів, Миколаїв, Харків, Полтава та Луцьк.

Робота з джерелами інформації є базовим вмінням журналіста, адже достовірність – один із найголовніших стандартів якісної журналістики. Відсутність у новинах джерел, сумнівні джерела або "запозичені" з інших медіа матеріали без вказання першоджерела – це індикатори того, що, можливо, не варто споживати інформацію з такого медіа.

Між іншим експерти ІМІ щоквартально проводять дослідження на визначення, які українські редакції дотримуються професійних журналістських стандартів.

*Дослідження проводилося в 17 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua, liga.net, ukrinform.ua, interfax.com.ua, censor.net.ua, tyzhden.ua, znaj.ua, dt.ua.

Загальна вибірка становила 1700 матеріалів – по 100 матеріалів, узятих підряд одночасно з кожного сайту в січні 2020 року.

Написання цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews.

Liked the article?
Help us be even more cool!