ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Барометр свободи слова за серпень 2019 року

06.09.2019, 11:29
Фото - mojahedin.org
Фото - mojahedin.org

У серпні експерти ІМІ зафіксували загалом в Україні 29 випадків порушень свободи слова. З них 17 випадків стосувалися фізичної агресії щодо журналістів.

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Цього місяця основними порушеннями прав журналістів стали випадки перешкоджання законній журналістській діяльності – дев'ять, погрози та кібератаки – по п'ять відповідно.

 

Кількість перешкоджань майже не змінилася: у липні було зафіксовано вісім таких випадків. Водночас зросла вдвічі кількість побиттів та кібератак у порівнянні з липнем, коли було зафіксовано два побиття ти один випадок кібератаки.

Побиття зафіксовано на Донеччині, Харківщині, у Чернігові та Вінниці. У постраждалих журналістів лікарі діагностували гематоми, струс мозку, садна.

Серйозної кібератаки на ефірний сервер зазнала Чорноморська ТРК. Співробітники СБУ встановили, що кібератака була спрямована на блокування і виведення з ладу всіх ключових елементів управління ефіром, резервного копіювання та запасних інструментів. Зловмисники через шкідливе програмне забезпечення отримали контроль над серверним обладнанням телерадіокомпанії і вивели систему з ладу.

Також кібератаки зазнали два видання – “Новое время” і Depo.ua. Хакери зламали їхні сайти та розмістили недостовірну інформацію щодо Збройних сил України.

Порушення свободи слова та прав журналістів ІМІ зафіксував у 13 областях України. Найбільше порушень свободи слова зафіксовано в Києві – 14 випадків, далі йдуть Дніпропетровщина, Донеччина та Миколаївщина з двома випадками, в інших областях країни сталося по одному випадку.

Порушували загалом право журналістів на професію приватні особи, правоохоронці, місцева та центральна влада, представники судової влади та інші.

Також ІМІ зафіксував цього місяця по три випадки погроз та обмеження доступу до публічної інформації, два випадки непрямого тиску. Крім того, по одному випадку обшуку та цензури.

Обшук у приміщенні ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України” і в оселях голови правління компанії Зураба Аласанії та кількох директорів департаментів провели слідчі Державного бюро розслідувань у супроводі Служби безпеки України. Обшук проведено, як повідомили в ДБР, у межах досудового розслідування кримінального провадження щодо можливих протиправних дій службових осіб ПАТ “НСТУ”, а саме зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших фізичних або юридичних осіб.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував один випадок убивства, 73 випадки перешкоджання, 25 випадків погроз, 16 випадків побиття, 12 випадків кібератак та шість випадків цензури.

Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:

Фізична агресія

Побиття – 5

1.У Покровську напали на журналістів каналу “Капрі”: розбито техніку, у оператора струс мозку

02.08.2019 У місті Покровськ (Донецької області) 1 серпня невідомі чоловіки та політтехнолог кандидата в народні депутати напали на знімальну групу місцевого телебачення “Капрі”.

Унаслідок нападу оператор отримав струс мозку, розбито професійну камеру та робочий телефон журналістки Альони Соболенко.

Про це представниці ІМІ у Донецькій області повідомила журналістка Альона Соболенко.

За словами журналістки, спочатку Віталій Вербицький, політтехнолог кандидата у народні депутати Руслана Трєбушкіна, розбив її робочий смартфон, вирвавши його в неї з рук.

Потім політтехнолог силоміць запхав оператора за двері приміщення Ради ветеранів, де проходила зустріч членів окружної виборчої комісії (ОВК) та керівництва міста. Журналісти зацікавилися цим фактом та вирішили з’ясувати, чому ОВК не займається перерахунком голосів, як постановила ЦВК, а мають зустріч із самим Трєбушкіним за зачиненими дверима. Але жоден з представників ЗМІ туди не зміг потрапити. 

Потім у приміщенні, розповіла Соболенко, невідомі молодики побили оператора, розбили камеру та знищили усі відеоматеріали з карти пам’яті. 

Оператора півгодини тримали за дверима. Журналістка одразу ж викликала поліцію.

“Поліція не одразу приїхала, мені довелося три рази викликати наряд, але вони не поспішали, щоб ви розуміли від відділка поліції до місця подій йти пішки дві хвилини. Ми дуже хвилювалися, адже не знали, що там коїться за зачиненими дверима… У лікарні зняли побої, а сьогодні оператору знову викликали швидку, через запаморочення, як виявилося в нього струсок мозку”, – розповіла Альона Соболенко.

Поліція приїхала лише за півгодини після виклику, але не змогла потрапити у приміщення, оскільки натовп невідомих молодиків міцної статури затуляв вхід. Згодом до поліції приїхало підкріплення, яке і звільнило оператора.

Своїм колегам постраждалий оператор розповів, що молодики погрожували йому розправою та намагалися дізнатися, скільки ще знімальних груп лишилося на вулиці. Після інциденту оператора забрала карета швидкої допомоги. 

Журналісти подали заяву до поліції. За даним фактом було розпочате кримінальне провадження за ознаками ч.1 ст.171 “Перешкоджання законній професійній  діяльності журналістів”.

2.У Маріуполі невідомий напав на знімальну групу телеканалу “Сігма”

16.08.2019 У Маріуполі 16 серпня невідомий напав на знімальну групу регіонального телеканалу “Сігма”. Це сталося під час виконання ними редакційного завдання в Центральному районі міста. Унаслідок нападу було пошкоджено професійну техніку.

Журналістка  Валерія Семечихіна та оператор Нестор Бондаренко знімали в торговому павільйоні, де на них напав нетверезий чоловік. 

“Кореспонденти виконували редакційне завдання. Виїхали на прохання нашого глядача, який скаржився на наливайку на одній із зупинок Маріуполя. Бо через нетверезу публіку там стало небезпечно”, – розповідає Наталія Дєдова випусковий редактор ТБ “Сігма”.

Невідомий чоловік напідпитку став “на захист” кіоска, на роботу якого поскаржилися місцеві мешканці, туди й приїхала знімальна група. Він збив оператора з ніг та почав лупцювати. Внаслідок нападу пошкоджено відеокамеру, а на адресу журналістки сипалися словесні погрози. Оператор Нестор Бондаренко та Валерія Семечихіна написали заяви, а поліцейські встановили особу нападника, ним виявився 44-річний житель Маріуполя.  

“Оператор побої не знімав, заяви на перешкоджання ми написали обидва, наразі з оператором все добре, йому перепало, вдарити ногою той не встиг, ну а камеру полагодять”, – розповіла Валерія Семенихіна Юлії Гаркуші, регіональній представниці ІМІ в Донецькій області.

Над справою працюють правоохоронці. Попередня правова кваліфікація факту – ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).

3.На Харківщині напали на журналістів “112 Україна”, що знімали сюжет про розкрадання лісу

28.08.2019 Телеканал “112 Україна” повідомляє, що працівники лісового господарства напали на знімальну групу каналу в селищі Золочів Харківської області. 

Інцидент стався під час зйомки сюжету про розкрадання лісу.

За інформацією каналу, працівники лісового господарства заблокували машину групи і пробили колеса, також погрожували фізичною розправою. 

Журналістові телеканалу Олегу Решетняку вдалося викликати поліцію, яка на виклик приїхала, однак втручатися не стала: поліцейські спостерігають осторонь, йдеться в повідомленні. 

Наразі група очікує приїзду спецпідрозділу КОРД.

Журналіст Олег Решетняк вийшов в ефір, де описав ситуацію, однак його помітили і відібрали камеру в прямому ефірі.

“Ми знімали одне з господарств, підняли квадрокоптер для того, щоб побачити масштаб всього виробництва лісу, після чого вибігли працівники, агресивний юрист. Зараз повністю спущені колеса, машина заблокована. Зараз, за нашою інформацією, вже виїхала група КОРД. Зараз вони вимагають від нас флеш-накопичувачі, на які ми зберегли наші відеоматеріали, ми відмовляємося їх віддавати. Нам постійно погрожують розправою, лаються, зараз стоїть машина на європейських номерах, перекрила дорогу, спустили колеса”, – на цих словах на журналіста напали і відібрали камеру. 

Також, додає канал, Олега Решетняка побили під час нападу. Йому зараз викликали швидку.

“112 Україна” вимагає від правоохоронних органів негайно втрутитися в ситуацію.

4.Невідомі побили в Чернігові блогера Ігоря Стаха

30.08.2019 У Чернігові 29 серпня невідомі побили блогера Ігоря Стаха. Про це сам Стах повідомив на своїй  сторінці у фейсбуці.

За його словами, двоє невідомих напали на нього в районі залізничного вокзалу.

“Свідки бачили, що вони за мною стежили та вийшли з іномарки FNS979. Підстерегли, напали ззаду двоє чоловік, повалили на землю і били руками і ногами”, – написав він та оприлюднив свої фотографії після нападу.

У коментарі ІМІ Ігор Стах повідомив, що пов’язує напад із журналістськими розслідуваннями щодо кандидата в народні депутати Сергія Коровченка та представника добровольчих організацій Чернігівщини Вадима Йовенка. 

Лікарі діагностували йому струс мозку. “Діагноз: зашите підборіддя, гематома з гусине яйце на голові та попередній діагноз струс мозку”, – сказав він.

Також він додав, що не знає, за якою статтею поліція відкрила провадження щодо нападу.

Він повідомив, що раніше писав заяви в поліцію щодо погроз, проте не отримав “жодних результатів”.

Як повідомляв ІМІ, у червні Ігор Стах на своїй сторінці у фейсбуку публічно звернувся до правоохоронних органів щодо погроз, які отримував через професійну діяльність.

Під час останньої парламентської кампанії Ігор Стах критикував на своїй сторінці у фейсбуці низку кандидатів-мажоритарників у Чернігівській області, особливо по 210-му округу.

5.У Вінниці прихильник Шарія вдарив в обличчя журналіста Андрія Качора

31.08.2019 У Вінниці 31 серпня невідомий вдарив в обличчя головного редактора місцевого інформаційного порталу “Вежа” Андрія Качора. Про це журналіст повідомив на своїй сторінці у фейсбук.

За його словами, він отримав удар після того, як він ствердно відповів на запитання, чи не він писав про блогера Анатолія Шарія.

“- Добрий вечір. Ви Андрій Качор?

– Так

– Це Ви про Шарія писали?

– Так

Майже відразу сильний удар в голову і далі я вже не дуже пам’ятаю. Отямився, побачив групу людей, які бігли в ніч через перехрестя”, – описав Андрій Качор ситуацію.

В коментарі ІМІ Андрій Качор повідомив, що лікарі діагностували йому забиття м’яких тканин, гематоми, садна, ознаки струсу мозку. Також в нього запухле око. 

“Бив мене безпосередньо один. Ще, здається, двоє були поруч типу “на шухері”. Я звернувся до поліції та до лікарів”, – сказав він, додавши, що нападника раніше не зустрічав.

Поліція повідомила, що встановила особу зловмисника, ним виявився 27-річний житель обласного центру, йдеться на сайті Нацполіції у Вінницькій області.

Згідно з інформацією поліції, до них 31 серпня з заявою про нанесення тілесних ушкоджень звернувся головний редактор “Вежі”. “Потерпілий повідомив, що близько 2 години ночі, перебуваючи біля одного із розважальних закладів міста, невідома особа нанесла йому один удар в ділянку голови”, – йдеться у повідомленні. 

За цим фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками ч.1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження). Такий злочин карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року. 

Остаточна правова кваліфікація події буде надана після проведення всіх необхідних слідчих дій, зазначає поліція. 

“Травми, які я отримав, порівняно незначні: забої м’яких тканин, гематоми, запухле око, ознаки струсу мозку. Загалом, типові для українського журналіста. На щастя, немає переломів чи внутрішніх крововиливів, що могло би призвести до тривалого порушення працездатності чи госпіталізації”, – написав Качор 2 вересня у своєму блозі на сайті “Вежа”. 

За його словами, обставини, за яких це сталося, теж не пов’язані з виконанням журналістських обов’язків тут і зараз: “ми відпочивали зі своєю редакцією в кафе і неформально спілкувалися, що в нас на “Вежі” буває досить нечасто”.

“Проте контекст самої атаки – цілком однозначний: напад відбувся саме на ґрунті моїх матеріалів про проросійську сутність та інформаційну небезпеку для країни, що її становить Анатолій Шарій та його прихильники. З кількох секунд розмови з нападниками стало зрозуміло, що жодні адекватні пояснення цих людей не цікавлять в принципі і єдине, що їм потрібно – переконатися, чи справді перед ними той самий, “хто писав про Шарія”, – написав він.

Як повідомляв ІМІ, 11 липня головний редактор вінницького інформаційного порталу “Вежа” Андрій Качор заявив, що йому та його родині, а також журналістам видання погрожують шанувальники проросійського відеоблогера Анатолія Шарія. 

Погрози почались після публікації 8 липня на сайті видання новини про спалення невідомими вінницькими активістами агітаційних матеріалів партії Шарія.

За кілька годин після публікації Шарій виклав у себе на YouTube 15-хвилинний фільм про Качора, його дружину та сина, в якому погрожував та ображав родину журналіста. Протягом кількох наступних годин Качору та його родині, а також журналістам “Вежі” надходили сотні погроз фізичною розправою з України, Росії, ОРДЛО та Криму.

До цькування долучилась і працівниця дитсадка, у який ходить син Качора. За його словами, вона під дописом Шарія повідомила, “в який саме дитсадок ходить мій син, деталізуючи його місце розташування”.

12 липня слідство Вінницького відділу поліції розпочало кримінальне провадження за ознаками ст. 345 (1) КК України (“Погроза або насильство щодо журналіста”) за фактом погроз на адресу головного редактору інтернет-видання “Вежа”.

Погрози – 3

1. Шарій погрожує “Детектору медіа” через статтю про нього

09.08.2019 Редакція “Детектор медіа” повідомляє, що блогер Анатолій Шарій погрожує виданню судовим позовом на “серйозні кошти”.

7 серпня “Детектор медіа” опублікував статтю Володимира Рихліцького “Хто такий Шарій? Від українського журналіста до популярного блогера та проросійського політика”. 

У матеріалі йдеться про те, які меседжі просуває відеоблогер Анатолій Шарій та в чому феномен його популярності, яка спонукала 326 тис. виборців проголосувати за віртуальну “Партію Шарія”, яка відтепер отримуватиме фінансування з державного бюджету – близько 12 млн грн на рік.

8 серпня в особисті повідомлення сторінки “Детектор медіа” на фейсбуці прийшло повідомлення від Шарія, в якому він у нецензурній формі погрожує судовим позовом на “серйозні кошти”.

Скріншот свого листування з виданням Шарій опублікував також у своєму телеграм-каналі.

На фейсбук-сторінці “Детектора медіа” блогер написав цензурний коментар щодо можливого позову до суду, нагадавши про попередній судовий процес.

Нагадаємо, у 2017 році блогер Анатолій Шарій подав до суду на “Детектор медіа” та журналіста Богдана Логвиненка через колонку “Друга найчисленніша біомаса. Про “Дождь” і не тільки”. У своєму позові Анатолій Шарій наполягав, що використання щодо нього висловлювань “рупор “русского міра” та “скандальний український псевдобіженець@ принижує його честь та гідність, та завдає шкоди його діловій репутації.

21 червня 2017 року Шевченківський районний суд міста Києва відмовив Шарію у задоволені позову до “Детектора медіа” та його автора Богдана Логвиненка. 7 вересня 2017 року Апеляційний суд міста Києва підтвердив рішення першої інстанції.

2. В Одесі “замінували” два телеканали

13.08.2019 В Одесі 13 серпня о 8:55 на електронну адресу поліції надійшла інформація про можливу серію вибухів у низці об’єктів міста. Про це повідомляє Odessa.online з посиланням на пресслужбу ГУНП в Одеській області.

Для перевірки повідомлення на місця скерували слідчо-оперативні групи, вибухотехніків, кінологів і рятувальників.

Зокрема, вибухівку шукали в Київській райадміністрації, на залізничному вокзалі і будівлях телеканалів “А1” і “Перший міський”.

Як повідомляє “Перший міський“, жодних вибухонебезпечних предметів не виявлено.

3. У Дніпрі “замінували” редакції чотирьох ЗМІ

16.08.2019 У Дніпрі до редакцій чотирьох місцевих ЗМІ надійшли повідомлення про замінування. Про це повідомляє пресслужба Нацполіції в Дніпропетровській області.

До поліції звернулися представники онлайн-видань “Інформатор” і “056”,  а також 34 та 11 телеканалу. Журналісти повідомили, що на їхні редакційні поштові скриньки надійшли листи про замінування будівель.

“У 13.37 прийшов лист на електронку, що канал замінований. Ми вивели всіх співробітників, подзвонили в поліцію, приїхали два екіпажі поліцейських, швидка та вибухотеніки. Пройшлися по приміщенням, усе зайняло близько години, потім ми повернулися до роботи. Ми не пов’язуємо це із журналістською діяльністю, бо, окрім нас, сьогодні 34 канал, “Інформатор” і 056 “мінували”, у нас дуже різна журналістська діяльність, зв’язати це ніяк не можливо. До того ж у місті давно йде хвиля таких “мінувань”, ось дісталося і засобам масової інформації”, — розповів предстаниці ІМІ в Дніпропетровській області директор 11 каналу Сергій Педашенко.

За словами речниці обласної поліції Ольги Кузнецової, усі редакції перевірено, мінно-вибухових пристроїв не знайдено, редакції повернулися до своєї роботи.

Вирішується питання про відкриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 259 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності).

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 9

1. Представниця “ЛНР” перешкоджала журналістам 5 каналу у Станиці Луганській

06.08.2019 Представниця так званої “ЛНР” у Тристоронній контактній групі у Мінську Ольга Кобцева перешкоджала знімальній групі 5 каналу у Станиці Луганській. Про це повідомляється на сайті 5 каналу.

Інцидент стався 6 серпня, коли журналісти каналу висвітлювали спілкування голови адміністрації Станично-Луганського району Юрія Золкіна з представниками “ЛНР” Владиславом Дейнегою та Ольгою Кобцевою.

За інформацією каналу, представники “ЛНР” перетнули лінію розмежування і заявили, що самоназвана окупаційна влада має контролювати не лише Станично-Луганський район, а й територію Щастя.

Кобцева на присутність знімальної групи 5 каналу реагувала агресивно: “Розвернули камери на 180 градусів, швидко! І зйомку не робимо! Ві зрозуміли?”. 

Також вона заявила журналістам, що вони використають у перемовинах в Мінську “той фрагмент відео, яке ви викладете в український паблік”: “Якщо зараз вийде відео на українських сайтах, де ви сфабрикуєте будь-яку провокаційну заяву, то ваше відео буде представлено в Мінську на переговорах”.

Крім того, зауважує канал, вона штовхнула оператора Петра Ковальова. 

Оператор каналу виклав у себе на сторінці у фейсбук відео інциденту, на якому видно, як представниця самопроголошеної республіки намагалася вибити камеру з його рук. Після того, як їй це не вдалося, до журналістів підійшов чоловік, який назвався представником ООН, та сказав журналістами відійти та знімати здалеку.

2. В Одесі невідомий перешкоджав журналістам “Думської ТБ” знімати в ігровому клубі

08.08.2019 В Одесі 8 серпня невідомий чоловік напав на знімальну групу “Думської ТБ” під час прямої трансляції в ігровому клубі “Лотомаркет”, повідомляє “Думська”.

Як зазначає видання, коли нападник дізнався, що йде пряма трансляція, почав погрожувати.

“Якщо я побачу себе на екрані телевізора, ми матимете дуже велике ннеприємності”, – сказав чоловік журналістці, яка підійшла до нього і хотіла поспілкуватися щодо можливої легалізації азартних ігор.

Через мить він відібрав у оператора пристрій, яким велася зйомка. В результаті інциденту була пошкоджена апаратура.

Журналісти звернулися до поліції щодо цього інциденту.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що дії особи, зафіксовані у відеоматеріалі, мають ознаки перешкоджання законній журналістській діяльності і погрози журналістам.

“Відповідно до статті 21 Закону України “Про інформацію” інформація з обмеженим доступом, зокрема конфіденційна інформація – це інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою. Наприклад на приватній території може бути обмежена фото- та відеозйомка. Проте таке обмеження має бути визначено юридичною особою, в даному випадку клубом, і має доводитись до відвідувачів зрозумілим і ефективним способом, наприклад за допомогою знаку з перекресленим фотоапаратом чи чимось подібним. При чому навіть якщо зйомка в приміщенні заборонена, але журналісти фіксують правопорушення – відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України “Про інформацію” журналісти діють правомірно”, – зазначив Алі Сафаров.

Він зазначив, що застосування сили, нанесення побоїв, пошкодження майна, зокрема знімальної техніки, в будь-якому разі є протиправним діянням, окрім випадків самооборони. 

“Тож навіть якщо це було дійсно приватне приміщення, і в ньому дійсно була заборонена зйомка, і про цю заборону доводилося відвідувачам – застосування сили і пошкодження майна не були правомірним способом реагування. Дії особи, зафіксовані у відеоматеріалі, мають ознаки перешкоджання законній журналістській діяльності і погрози журналістам, тобто кримінальних правопорушень, передбачених статтями 171, 345-1 Кримінального кодексу України”, – сказав юрист ІМІ.

3. Журналістка “1+1” повідомила, що пресслужба Зеленського перешкоджала ЗМІ в Туреччині

08.08.2019 Журналістка телеканалу “1+1” Неллі Ковальска поскаржилася на поведінку працівників пресслужби Президента України Володимира Зеленського щодо журналістів під час візиту глави держави до Туреччини.

Про це 8 серпня вона написала на своїй сторінці в Facebook, повідомляє “Детектор медіа”.

За словами Ковальскої, працівники Офісу президента України вимагали від журналістів піти та перешкоджали їх роботі. Вона навела фрагменти висловів представників пресслужби президента на адресу працівників ЗМІ: “От зараз тільки нічого не викрикуйте, президент не буде з вами говорити все одно”, “Я ж вам сказала звідси піти ще 20 хвилин тому, чому ви ще тут?!”.

Як повідомляв ІМІ, 8 серпня у Стамбулі охоронець заблокував журналістку телеканалу “Росія” до Володимира Зеленського. Інцидент стався під час зустрічі Президента України з Патріархом Варфоломієм.

Як пояснили в пресслужбі Патріархії, причиною таких дій могли стати будь-які дії журналістки, які охорона вважає некоректними відповідно до ситуації та свого завдання із забезпечення безпеки.

4. У Полтаві під час етапу конкурсу на керівника та заступника управління освіти перешкоджали журналістам

14.08.2019 У будівлі Полтавської міської ради 14 серпня під час етапу конкурсу на посади керівника та заступника управління освіти голова екзаменаційної комісії перешкоджав журналістам, повідомляє “Зміст“.

Як зазначає видання, дата конкурсу не була відома до 13 серпня. Її повідомив на своїй fb-сторінці депутат Олександр Глазов.

Пізніше секретар міської ради Олександр Шамота на особистій сторінці підтвердив, що конкурс відбудеться 14 серпня о 8:00. Він закликав усіх охочих прийти на письмовий іспит і переконатись, що відбір прозорий і відкритий.

Однак Сергій Рекотов (СДП), який головував на іспиті, не узгодив із Олександром Шамотою регламент засідання, адже не допустив одного з журналістів висвітлювати інформацію та всіляко перешкоджав іншим представникам преси бути присутніми на прозорому конкурсі.

Після іспиту претендентка на посаду Людмила Бойченко сказала, що не вірить у прозорість конкурсу:

“Зараз члени комісії у присутності камер могли б перевірити відповіді, запросити нас в аудиторію і оголосити результати конкурсу. Коли я була головою на відборі директорів шкіл, то я зробила саме так. Тоді усе було прозоро і відкрито”.

Зі свого боку нова заступниця міського голови з гуманітарних питань Світлана Нестуля зазначила, що комісія діяла згідно з наявним положенням про відбір.

5. Журналіст із Миколаївщини повідомив про перешкоджання з боку новоствореної ОТГ

19.08.2019 Головний редактор новобузького видання “ТУТ.інфо” Юрій Черемис повідомляє, що Новобузька міська об’єднана територіальна громада (Миколаївська область) перешкоджає його діяльності журналіста та регулярно порушує законодавство про доступ до публічної інформації. 

Про це він розповів представниці ІМІ в Миколаївській області.

За його словами, ОТГ не повідомляє ні місцевих мешканців, ні ЗМІ про дати проведення засідань постійних комісій та виконкому. Також, додав головред, не публікуються і проєкти рішень сесій, виконкому чи порядок денний засідань комісій, немає власного сайту, але і на дошці оголошень цю інформацію не знайти. 

“На сьогодні міська рада не повідомляє людей про проведення комісій, виконкому та всього іншого. Протоколи засідання ніде не вивішуються: у них немає сайту, хоча п’ять років обіцяють його розробити”, – розповів Юрій Черемис.

Зокрема, він розказав, що 19 серпня відбулося засідання земельної комісії Новобузької міської ОТГ, про яку не було жодних оголошень. 

“Присутність представників ЗМІ була обмежена міським головою, вони намагалися це зробити. Мене намагалися не допустити на засідання цієї комісії. Спочатку вони не пускали мене на комісію, забороняли знімати на відео. А потім перейшли до іншого приміщення – кабінету міського голови, щоб там продовжити засідання. Але я зайшов до того кабінету. Проте погодився не знімати, щоб не зривати засідання. Я відсидів засідання”, – розповів Юрій Черемис.

Сьогодні, 28 серпня, відбулося засідання бюджетної комісії міської ради. Юрій Черемис розповів, що цього разу йому не перешкоджали в праві бути присутнім, проте заборонили проводити відеофіксацію, аргументував це тим, що вони розглядають питання, кому виділити з бюджету матеріальну допомогу, а це стосується персональних даних.

Крім того, Юрій Черемис повідомив, що він єдиний з представників місцевих ЗМІ, який намагається відвідувати засідання комісій ради та висвітлювати їхню діяльність.

“Але взагалі на ці комісії не має можливості прийти жоден житель громади, тому що він просто не знає, що, наприклад, сьогодні проходить засідання комісії. Тому що оголошення про засідання ніде немає. Навіть на дошці оголошень. Я вчора приходив спеціально вдень і фотографував дошку оголошень. Вони порушують Закон України “Про доступ до публічної інформації”. Це стосується і депутатів: вони лише на засіданні комісії отримують матеріали, що виносяться на розгляд, і не мають можливості з ними попередньо ознайомитись”, – розповів Юрій Черемис.

Крім того, за словами головного редактора “ТУТ.інфо”, Новобузька міськрада у своєму регламенті вказала, що будь-хто, хто хоче бути присутнім на засіданні виконавчого комітету, має за добу подати до міської ради відповідну заяву. Хоча Закон “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачає, що місцеві ради працюють за принципами гласності і відкритості.

Також у регламенті, за словами Юрія Черемиса, прописано норму, що проєкти рішень можна не публікувати за 20 робочих днів до розгляду, як це передбачено Законом України “Про доступ до публічної інформації”. 

Юрій Черемис розповів, що зараз він фіксує всіх порушення з боку місцевої ради, щоб звернутися до уповноваженого Верховної Ради з питань прав людини або до суду, аби Новобузька міська рада почала виконувати норми законів України “Про інформацію”, “Про доступ до публічної інформації” та “Про місцеве самоврядування в Україні”, а також не обмежувала діяльності ЗМІ.

6. У Луцьку журналістку не пустили на судове засідання через запізнення

22.08.2019 Журналістка телеканалу “Аверс” Наталія Поліщук повідомила, що її не пропустили на судове засідання Волинського апеляційного суду. 

Про це йдеться в сюжеті “Аверсу” під назвою “Журналістів силою виводили з суду, щоб вони не потрапили на справу Кривіцького” від 22 серпня.

Журналісти приїхали на засідання у цивільній справі щодо ексголови Волинської митниці Віктора Кривіцького. 

Як повідомив “Аверс”, охоронець суду схопив журналістку за руку і спробував силоміць вивести її з приміщення. Усе це відбувалося в громадській приймальні, що роташована в холі приміщення. Там журналістка хотіла написати скаргу голові Волинського апеляційного суду на дії його працівників. 

Зі свого боку голова Волинського апеляційного суду Петро Філюк відреагував на сюжет телеканалу “Аверс” відкритим листом із поясненням того, що сталося.

У листі зазначено, що адміністрація Волинського апеляційного суду вивчила ситуацію та вважає, що в сюжеті каналу подано спотворену і недостовірну інформацію.

Голова суду зазначив, що журналістка “Аверсу” Наталія Поліщук прибула на судове засідання із запізненням та відмовилася показати посвідчення представника ЗМІ.

“Журналістка, яка неодноразово бувала під час відкритих судових засідань у Волинському апеляційному суді та знайома з правилами пропуску осіб до приміщення суду, відмовилася пред’явити посвідчення представника ЗМІ, намагалася потрапити на судове засідання, котре вже розпочалось. Протиснувшись між турнікетом, встановленим у холі суду, журналістка спровокувала конфлікт. На дії представниці мас-медіа відреагували військовослужбовці Національної гвардії України, які здійснюють охорону суду”, – йдеться в листі. Водночас суд виклав відеофіксацію зазначеної ситуації.

У листі нагадують, що, згідно з п. 6 ст. 26 Закону України “Про інформацію” журналіст, працівник засобу масової інформації зобов’язаний дотримуватися встановлених суб’єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку, не перешкоджати діяльності його службових та посадових осіб.

“З огляду на ситуацію, що склалась, та з метою уникнення аналогічних непорозумінь нагадуємо, що пропуск до суду учасників судового процесу, журналістів та будь-яких інших осіб здійснюється після пред’явлення документа, що посвідчує особу, та видачі одноразової електронної перепустки, відповідно до правил пропуску осіб до приміщення Волинського апеляційного суду та транспортних засобів –на територію суду”, – йдеться в листі.

Суд закликав представників медіа дотримуватися норм професійної етики журналіста і чесно та неупереджено висвітлювати факти про діяльність суду загалом.

Медіаюрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що, відповідно до ч. 2 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу, “особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви”.

“Тобто працівники суду дійсно мали повноваження не допускати журналістів безпосередньо до зали судових засідань після початку розгляду справи. Хоча якщо не брати до уваги судів першої інстанції, де розгляд справ іноді об’єктивно доводиться здійснювати в кабінетах суддів, то дану норму Кодексу можна ставити під сумнів у контексті її відповідності п. 6 ч. 2 ст. 129 (гласність судового процесу)”, – зазначив юрист.

“У той же час правомірність недопуску їх у будівлю суду в принципі є сумнівною, адже журналісти мали право зайти на судове засідання під час перерви в ньому, але чи буде вона взагалі оголошуватися, і якщо так, то коли саме – охорона суду прогнозувати не може. Журналістів могли запустити в коридор, аби вони там дочекалися перерви в судовому засіданні”, – додав він.

7. У Києві заважали робити включення журналісту телеканалу Мураєва

24.08.2019 У Києві 24 серпня журналісту телеканалу “Наш”/ ”Максі ТВ” Богдану Карабиньошу заважали робити пряме включення з Маршу захисників, повідомляє “Детектор медіа”.

Інцидент стався в парку Шевченка, де розпочинала ходу колона ветеранів.

Як видно на відео, під час прямого включення невідомі називали канал проросійським, вигукували прізвище власника каналу Мураєва та президента Російської Федерації Путіна. Після цього невідомі закликали журналіста відійти та не заважати ході. 

Богдан Карабиньош розцінив такі дії як перешкоджання журналістській діяльності.

Нагадаємо, Марш захисників організували військові ветерани.

Як повідомляв ІМІ, 7 листопада 2018 року в ефір вийшов новий інформаційний телеканал “Наш”, власником якого став батько народного депутата Євгена Мураєва, очільника партії “Наші”, Володимир Мураєв.

Канал “Наш” розпочав мовлення (на супутнику і в кабельних мережах) на базі нішевого жіночого телеканалу “Максі-ТВ” (Maxxi TV).

8. У Миколаєві секретар міськради запросила ЗМІ на робочу нараду, але пресслужба мера не пустила їх туди

27.08.2019 У Миколаєві журналістів не пустили на робочу нараду за участю міського голови, куди їх запросила секретар міськради. Про це повідомляють миколаївські ЗМІ.

Так, сьогодні вранці на редакційні пошти кількох миколаївських видань з електронної адреси співробітників апарату міськради надійшло запрошення на робочу нараду за участю міського голови, секретаря міськради та заступників міського голови, яка відбувалась у міській школі №3 щодо ремонтних робіт, які там проводяться. 

Проте журналісти, які прибули для висвітлення заходу, не змогли туди потрапити. Їм сказали, що ніхто ЗМІ не запрошував, а нарада закрита для громадськості.

Як повідомляє “Преступности.НЕТ”, міський голова Олександр Сєнкевич і очільниця відділу інформаційного забезпечення міської ради Інга Хоржевська не допустили журналістів до кабінету, де відбувалася нарада. Кілька спроб потрапити до приміщення виявилися марними. Пізніше з’ясувалося, повідомляє видання, що на нараду представників ЗМІ запросила депутат округу та секретар міськради Тетяна Казакова, щоб “усі дізналися про наявні в школі проблеми”.

Видання “Шиповник” повідомляє, що посадовці зачинили двері на замок, аби журналісти не потрапили на нараду.

У коментарі виданню “НикВести” очільниця відділу інформаційного забезпечення Інга Хоржевська пояснила, що пресслужба міськради не запрошувала представників ЗМІ на захід і їхня присутність на нараді не передбачена. А міський голова дав коментар журналістам після проведення зустрічі.

“Ми не запрошували журналістів. Якби це був відкритий захід, ми б запросили ЗМІ без проблем. Іноді бувають такі питання, або ж не всі учасники наради нормально реагують на присутність журналістів, і, на жаль, створюється така атмосфера, коли не завжди вдається нормально поспілкуватись. Ми працюємо з виконавчими органами, а в апарату міськради є свої служби, які працюють”, – розповіла Інга Хоржевська.

Медіаюрист ІМІ Роман Головенко, коменуючи інцидент, зазначив, що в цьому разі йдеться більше про незлагодженість роботи працівників міської ради, ніж про перешкоджання діяльності журналістів.

“Законодавством це не регулюється, тому що це нарада. Якби це було засідання якогось колегіального органу (міської ради, депутатської комісії тощо), тоді можна було б говорити про перешкоджання діяльності журналістів та кримінальну відповідальність. У цьому випадку мова йде про робочу нараду, яку проводить міський голова зі своїми підлеглими, де заслуховує їхні звіти та дає доручення, – вона може бути закритою від засобів масової інформації”, – зазначив Роман Головенко.

9. Журналістів не пускають на засідання Ради та в ложу преси

29.08.2019 Частину представників засобів масової інформації не пускають на урочисте засідання Верховної Ради у зв’язку з відсутністю їх у списку акредитації, повідомляє Укрінформ.

Так, у холі першого під’їзду парламенту перебуває більше десятка медійників, яких відмовляється пускати охорона. Серед них, зокрема, парламентський кореспондент Укрінформу Олександр Трохимчук. Причина – відсутність їхніх імен у списку акредитації.

У пресслужбі апарату ВР пояснюють, що вони нібито не пройшли електронної акредитації, що була відкрита вранці 28 серпня, а іншої можливості допустити журналістів 29 серпня не передбачено.

Самі ж представники ЗМІ стверджують, що акредитувалися і навіть отримали підтвердження про успішність передачі даних.

Як пише інформагентство, ситуація залишається невирішеною вже протягом близько пів години.

За інформацією “Української правди”, у ложу преси в Верховній Раді не пустили представників інформагенцій Reuters, Associated Press, EPA, фотографів “Української правди” та руху ЧЕСНО.

Як повідомляє кореспондент УП, на вході у будівлю парламенту журналісти були у списках, а на вході у ложу преси – вже ні.

Цензура, доступ до інформації

Цензура – 1

1. Портнов пригрозив журналістам майновими позовами за поширення новини про держзраду

19.08.2019 Колишній заступник голови Адміністрації Президента часів Віктора Януковича Андрій Портнов вимагає, щоб видання не поширювали новину, ніби він був фігурантом справи про держзраду. Про це він написав у своєму Telegram-каналі, повідомляє “Детектор медіа“.

“Шановні журналісти, нічого особистого, просто попереджаю. Ще раз хтось у будь-якому відмінку або відміні напише, що я проходив у справі, підозрювався або звинувачувався в державній зраді, отримаєте майновий позов. Будемо спільно володіти вашим майном, активами і грошима”, – написав він.

Андрій Портнов додав, що раніше виграв суд проти Укрінформу з приводу новини “Справу на Портнова завела прокуратура, СБУ буде її лише розслідувати”. Суд зобов’язав видання опублікувати спростування інформації.

Раніше повідомлялось, що Андрій Портнов подав позов про захист честі, гідності та ділової репутації проти п’ятого президента України Петра Порошенка, політичної партії “Європейська солідарність” та Прямого каналу. Також він подав до суду позов проти голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, Генеральної прокуратури України та 24 каналу (ПрАТ “Телерадіокомпанія “Люкс”).

Доступ до інформації – 3

1. УП повідомила, що Офіс Зеленського більше місяця не відповідає на їхні запити

06.08.2019 “Українська правда” повідомляє, що Офіс президента Володимира Зеленського понад місяць не відповідає на їхні запити про відвідувачів глави держави та законопроекти, які він підписав.

Як пише видання, 25 червня редакція надіслала в Офіс Зеленського прохання надати перелік відвідувачів за перший місяць після інавгурації, посилаючись на те, що раніше у відомстві обіцяли надавати такі списки. Також УП попросила повідомити, чи приходили у відомство конкретні топ-посадовці та олігархи.

Запит, відправлений 5 липня, стосувався кількості підписаних та ветованих президентом законів. Також УП просила пояснити, чому Зеленський не ухвалює жодного рішення щодо закону “Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України”, в якому передбачені положення щодо запровадження процедури імпічменту президента.

Видання зазначає, що відповідно до закону “Про доступ до публічної інформації”, відповідь має надаватись не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту. У разі потреби цей строк можливо обґрунтувано продовжити до 20 робочих днів, надіславши при цьому письмове попередження.

Таких попереджень УП не отримувала і тому 11 липня намагалась дізнатись, коли чекати відповіді і чому вона досі на надійшла. 

Однак у канцелярії Офісу президента сказали, що не відповідають за листи, які надходять на адресу прес-служби. 

“Те саме відповідали за всіма номерами телефонів, які давали в ОПУ. При цьому офіційного номеру прес-служби на сайті відомства немає. Представниця прес-служби попросила ще раз надіслати запити. Знов не отримавши відповіді, УП спробувала зв’язатись з канцелярію 2, 5 і 6 серпня. Однак там не відповідали на телефонні дзвінки. 6 серпня представниця прес-служби Офісу попросила продублювати запити”, – повідомляє видання.

2. Черкаська міськрада зобов’язала чиновників погоджувати коментарі для ЗМІ

06.08.2019 Управління інформаційної політики Черкаської міської ради зобов’язало керівників департаментів та структурних підрозділів погоджувати коментарі для ЗМІ.

6 серпня міський голова Черкас видав розпорядження, яким, зокрема, затвердив порядок взаємодії посадових осіб органів місцевого самоврядування із засобами масової інформації.  Так, у додадку до розпорядження йдеться про те, що директори департаментів та керівники самостійних структурних підрозділів Черкаської міської ради в обов’язковому порядку в письмовому вигляді мають погоджувати з управлінням інформаційної політики зміст і оприлюднення коментарів, інтерв’ю для засобів масової інформації з питань, що належать до їхньої компетенції.

“Якщо глянути на ситуацію на суто “побутовому” журналістському рівні, то подібні розпорядження можуть значно ускладнити роботу. Як мінімум це втрата оперативності. Нині й без того складно отримати коментарі від чиновників мерії. А узгодження слів у письмовому вигляді передбачає насамперед викладення матеріалу в письмовому вигляді, вичитування й надання відповіді у тому ж письмовому вигляді. Це немало часу навіть для коментаря у новини і в рази більше, наприклад, для ефірів. Ще більше бентежить узагалі необхідність узгодження. Адже така процедура може передбачати й непогодження керівником зазначеного управління коментування певних моментів. А це вже цензура й втрата повноти інформації”, – коментує ситуацію ІМІ шеф-редакторка телеканалу “ВІККА” Ірина Малюкова, яка опублікувала витяг із розпорядження на своїй сторінці у facebook, чим спровокувала бурхливу дискусію серед медійників.

Очільник управління інформаційної політики Андрій Крилов у коментарі ІМІ запевняє, що наразі це розпорядження відредаговане і проходить інстанції погодження, а додаток, у якому, зокрема, і містився згаданий пункт, видалено.

“Метою розпорядження було створення єдиної інформаційної політики міської ради. І акцент був не на тому, що керівники зобов’язані погоджувати коментарі, а на тому, щоб вони своєчасно і в рамках своїх компетенцій ці коментарі надавали. Ніхто нікого не заганяв у рамки”, – каже Крилов.

“Висвітлення діяльності місцевої ради, в тому числі через коментарі і інтерв’ю посадовців, регулюється законодавством України в декількох законах: “Про інформацію”, “Про доступ до публічної інформації”, “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” тощо. Саме ці нормативні акти є первинними, саме ними треба користуватися під час роботи як посадовим особам, так і журналістам. Якщо посадова особа відмовиться надавати інформацію журналісту, посилаючись на таке або якесь аналогічне розпорядження міського голови, – цю відмову можна розцінювати як недоступ журналіста до інформації або, можливо, як перешкоджання законній журналістській діяльності. Таке перешкоджання буде правопорушенням з боку посадової особи, незалежно від того, що саме написано в розпорядженні міського голови. І саме посадова особа буде нести юридичну відповідальність за таке порушення”, – коментує медіаюрист ІМІ Алі Сафаров.

3. Поліція не відповіла на запит УП щодо справи через ролик, де фура збиває Зеленського

07.08.2019 Національна поліція відмовилася відповідати на запит “Української правди” щодо розслідування кримінального провадження за фактом розміщення у соцмережі ролика, де фура збиває кандидата у президенти Володимира Зеленського. Про це повідомляється на сайті видання.

“За викладеними у вашому інформаційному запиті відомостями здійснюється досудове розслідування в окремому кримінальному провадженні. … За результатами досудового розслідування буде прийнято рішення згідно з вимогами кримінального процесуального законодавства України”, – йдеться у відповіді поліції. 

Як зауважує видання, поліція проігнорувала всі питання, поставлені у запиті. Зокрема, “Українська правда” запитувала:

  • Чому провадження розслідується за ст. 346 (погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча), якщо Зеленський на момент виходу ролика не обіймав жодної з посад, окреслених у цій статті?
  • Чи є підозрюваний/підозрювані у справі?
  • Чи затримані ці люди? Чи відоме їхнє місцезнаходження?
  • Чи підготовлене для них повідомлення про підозру?

Також видання цікавилось, чи буде відкрите провадження за цією ж ст. 346 щодо студії “Квартал 95” і її керівника Володимира Зеленського за фактом показу серіалу “Слуга народу” (зокрема, серії, де український президент, якого грає Зеленський, розстрілює український парламент з автоматів).

Нагадаємо, 11 квітня штаб кандидата у президенти Володимира Зеленського заявив, що у Telegram-каналі, причетному до президента Петра Порошенка, опублікували відеоролик, за сюжетом якого Зеленського збиває фура, а в кінці відео з’являється біла доріжка, яка ймовірно, імітує кокаїн. Штаб відзначав, що радитиме посилити охорону після такої публікації.

У штабі Петра Порошенка заявляли, що не мають стосунку до відео з кандидатом у президенти Володимиром Зеленським, де його збиває фура. 

Нацполіція за фактом розміщення ролика відкрила кримінальне провадження за статтею 346 “погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча”. 

На момент публікації ролика Зеленський не займав жодної з перелічених посад.

Непрямий тиск

Політичний тиск – 1

1. З телеканалу ZIK пішов ведучий Олексій Бурлаков

30.08.2019 З телеканалу ZIK пішов ведучий Олексій Бурлаков. Про це він написав у Facebook, повідомляє “Детектор медіа”.

Він зазначив, що втомився “штурхати тіло журналістики в очікуванні патологоанатома”.

“Ті, хто мене знає та працював разом зі мною, пам’ятають (сподіваюсь), що мене переконати чи змусити робити щось, що я вважаю неправильним, – дуже важко. І з багатьох робіт я йшов саме через це – через те що не вмію прогинатися та піддаватись і “робити вигляд”, але на ЗІКу після купівлі вирішив залишитися через маленьку дівчинку на моїх фото. Але, Принцесо Леє, тато не братиме участі в побудові цієї зірки смерті”, – зазначив журналіст.

Він додав, що після купівлі телеканалу соратником Медведчука сподівався “віднайти або прищепити якісь паростки журналістики”, але “новий формат” перетравлювати не схотів”.

“Думаю, що правильно йти, коли ти більше нічого не можеш зробити чи змінити. Зараз я йду в нікуди. Тому що зробив усе, що міг зробити. Тому відкритий до пропозицій та цікавих ідей) І я бажаю вдачі всій команді, що залишилась. Все буде Україна”, – написав ведучий.

У коментарі “Детектору медіа” Олексій зазначив, що пішов через новий формат роботи телеканалу, який “є великим обмеженням узагалі журналістської діяльності”.

“Мені ніхто ніколи не казав, що “це говорити можна, а це говорити не можна”. Були певні випадки, але я успішно їх долав. Але це ж не тільки твоя робота в ефірі, це й те, що йде в ефір окрім тебе. Це і синхрони, і відеоматеріали, які ми показуємо. І навіть якщо ти доносиш одну якусь позицію в прямому ефірі, то потім цими відеоматеріалами можна все легко вирівняти і легко виправити на ту, що хотіли донести. Було кілька скандалів і непорозумінь в ефірі. Але я розумію, що новий формат, коли немає гостей в студії, є лише включення, він ускладнює моменти уточнення, заперечення, моменти роботи, які дозволяють принаймні виправити хибну думку, яка може скластися у глядачів після промови експерта”, – розповів ведучий. 

Він додав, що й надалі вестиме вечірні ефіри на радіо “Голос столиці”.

Олексій Бурлаков почав працювати на каналі ZIK у березні 2018 року: був ведучим прямоефірної токінг-студії “Перші про головне”.

До цього Олексій працював головним редактором новин на регіональному телебаченні, був виконавчим продюсером та ведучим щоденного ток-шоу “Київ-Донбас” на Громадському радіо, вів програми на телеканалі “Еспресо”.

Як повідомляв ІМІ, 14 червня стало відомо, що телеканал ZIK купив соратник Віктора Медведчука Тарас Козак, який також є власником телеканалів NewsOne і “112 Україна”.

Відразу після звістки про продаж ZIK із каналу звільнилася низка топменеджерів і журналістів.

Двом працівникам телеканалу ZIK, який купив соратник Віктора Медведчука Тарас Козак, заборонили висвітлювати акцію протесту на майдані Незалежності. Втім, попри заборону, випусковий редактор Ігор Кримов показав мітинг, який транслювало Громадське.

2 липня випускового редактора телеканалу ZIK Ігоря Кримова, який 2 липня показав в ефірі мітинг на майдані Незалежності в Києві проти реєстрації певних кандидатів у депутати, достроково відсторонили від посадових обов’язків.

Інші види непрямого тиску – 1

1. Депутат зі “Слуги народу” назвав журналістку “тупою вівцею”

19.08.2019 Депутат Верховної Ради Максим Бужанський, обраний від президентської партії “Слуга народу”, назвав журналістку “тупою вівцею”. Про це повідомляє LB.ua.

Так він прокоментував інтерв’ю лідера своєї партії Дмитра Разумкова виданню НВ.

Журналістка Ольга Духнич під час розмови запитала Разумкова, чи згодна партія “Слуга народу” розділити репутацію з такими людьми, як “Максим Бужанський, який ностальгує за СРСР і часами Віктора Януковича”.

Бужанський у відповідь написав у телеграмі таке: “Розумію, що деякі колеги занадто стримані, щоб називати речі своїми іменами, тому прийду їм на допомогу. Тупа вівця з одіозного змі”.

Як відомо, Бужанський став депутатом Верховної Ради від “Слуги народу”. Представники партії взяли 16 із 17 мандатів у Дніпропетровській області.

Інтернет-тиск

Кібератаки – 5

1. Чорноморська ТРК зазнала кібератаки

03.08.2019 Чорноморська телерадіокомпанія зазнала 3 серпня увечері кібератаки на ефірний сервер компанії. Про це повідомляється на сайті телерадіокомпанії.

“Очевидно, атака мала певний підготовчий період, оскільки одномоментно були виведені з ладу всі ключові елементи управління ефіром, також як і всі резервні копії та запасні інструменти”, – повідомили в компанії. 

Як зазначили в ТРК, це призвело до серйозного збою роботи, і тепер ефір може бути недоступний до 8 серпня.

“Ми пов’язуємо атаку, що сталася, з професійною діяльністю телерадіокомпанії, у тому числі висвітленні теми російсько-української війни, і вибудовуванні мосту через створену російською пропагандою ментальну прірву між громадянами України – жителями Криму, Донбасу і вільною частиною країни”, – розповів президент Чорноморської телерадіокомпанії Євген Каленський.

Як нагадує Крим.Реалії, Чорноморська телерадіокомпанія була створена в грудні 1993 року, здійснювала мовлення в Криму на ефірних аналогових частотах (сьогодні на них мовить російський державний телеканал “Россия 24”). Після анексії Криму Росією переїхала до Києва, звідки веде супутникове мовлення.

Пізніше СБУ повідомила, що у взаємодії з представниками телерадіокомпанії "Чорноморка" усунула наслідки кібератаки на ефірний сервер ТРК.

"Співробітники СБУ встановили, що кібератака була спрямована на блокування і виведення з ладу всіх ключових елементів управління ефіром, резервного копіювання та запасних інструментів. Зловмисники через шкідливе програмне забезпечення отримали контроль над серверним обладнанням телерадіокомпанії і вивели систему з ладу", – повідомляється на сторінці СБУ в соцмережі "Фейсбук".

СБУ локалізувала кібератаку і блокувала її негативний вплив на ефірний сервер телерадіокомпанії.

Наразі роботу ТРК повністю відновлено, а її команда спільно з фахівцями СБУ розробляє більш надійну систему захисту серверного обладнання від стороннього незаконного втручання.

2. Кропивницький телеканал “Вітер” постраждав від вірусної атаки, знищено увесь контент

07.08.2019 Кропивницький телеканал “Вітер” (входить до медіахолдингу “Центральноукраїнське бюро новин”), вночі 7 серпня потрапив під потужну вірусну атаку.

Про це повідомив директор медіахолдингу Вадим Мурований, інформує CBN. 

За словами Мурованого, вірус пошкодив сервер телеканалу, знищивши всі матеріали, що були напрацьовані з моменту його запуску. 

“Ми втратили увесь контент. Вірус пошкодив основний ефірний сервер каналу. Найбільша втрата для нас – це архів програм власного виробництва: “The Ексклюзив”, “#редхотчиліпіпл”, “Лайвовий кіт” та інших”, – зазначив Мурований.

Він додав, що зараз технічна служба телеканалу робить усе можливе, аби відновити повноцінну роботу, насамперед – власний контент.

В ексклюзивному коментарі представнику ІМІ у Кіровоградській області директор медіахолдингу зауважив, що наразі причин пов’язувати вірусну атаку з діяльністю медіа немає підстав, однак остаточні висновки робитимуть після експертного заключення  технічної служби телеканалу. 

З висновками спеціалістів представників ІМІ пообіцяли ознайомити після завершення відновлювальних робіт.

Згодом гендиректор повідомив представнику ІМІ, що підхопити самі по собі вірус на каналі не могли, оскільки це захищені сервери, відповідно заніс точно хтось руками. 

Водночас, неясно, чи умисно, чи ні. Крім того, нічого з того, що було пошкоджено вірусом, відновити не змогли. А це всі передачі каналу з моменту створення.

Також керівник каналу додав, що не вбачає перешкоджання, бо причини так і не знайшли.

3. Хакери зламали сайт “Нового времени” та розмістили фейк

28.08.2019 Редакція “Нового времени” повідомляє про злам сайту NV.ua невідомими. Про це редакції стало відомо 28 серпня, повідомляється на сайті видання.

За інформацією видання, кіберзлочинці отримали доступ до адмінпанелі та замінили матеріал “У Львівській області зіткнулися чотири автомобілі: двоє людей загинули, шестеро травмовані” фейком із заголовком “Українські військовослужбовці – головна проблема Яворівського навчального центру”. 

Редакція повідомляє, що зняла цей матеріал з публікації. 

Редакція НВ розцінює це “як відверту цинічну провокацію як проти нашого ресурсу, так і проти Збройних Сил України”. 

За даним фактом НВ звернеться до правоохоронних органів.

Як повідомляв ІМІ, Збройні сили України назвали фейком нібито блог американського підполковника Роберта Трейсі, де була критика на адресу українських солдатів.

Англомовний блог із заголовком “Українські солдати – найслабше місце Яворівського навчального центру” був опублікований 23 серпня. У ньому Трейсі нібито звинувачує українських солдатів у незнанні англійської мови, ледарстві, жадібності, поголовному пияцтві, слабкій освіченості та корумпованості.

4. Ще одне видання повідомило про злам сайту та розміщення фейку

28.08.2019 Редакція видання Depo.ua повідомляє, що хакери зламали їхній сайт та розмістили недостовірну інформацію щодо Збройних сил України. Про це повідомляється на сайті видання. 

За інформацією видання, орієнтовно інформаційний ресурс Depo.ua хакери зламали 27 серпня.

“Так, на сторінці інформаційного ресурсу Depo.ua з’явилася виставлена “заднім числом” (26 серпня) новина “Українські військовослужбовці – головна проблема Яворівського навчального центру”, у якій із посиланням на фейковий блог американського підполковника Роберта Трейсі висвітлена критика на адресу українських солдат”, – повідомляє редакція. 

Видання зазначає, що це стало цілеспрямованою провокацією проти ресурсу, який висвітлює життя української армії.

Як повідомляв ІМІ, 28 серпня редакція “Нового времени” повідомила про злам сайту NV.ua невідомими. Кіберзлочинці отримали доступ до адмінпанелі та розмістили фейкову інформацію із заголовком “Українські військовослужбовці – головна проблема Яворівського навчального центру”. 

Збройні сили України назвали фейком нібито блог американського підполковника Роберта Трейсі, де була критика на адресу українських солдатів.

Англомовний блог із заголовком “Українські солдати – найслабше місце Яворівського навчального центру” був опублікований 23 серпня. У ньому Трейсі нібито звинувачує українських солдатів у незнанні англійської мови, ледарстві, жадібності, поголовному пияцтві, слабкій освіченості та корумпованості.

5. Сайт видання “Гордон” зазнав DDoS-атаки

29.08.2019 Сайт інтернет-видання “Гордон” 29 серпня протягом понад чотирьох годин зазнає DDoS-атаки.

Про це повідомила головна редакторка інтернет-видання “Гордон” Олеся Бацман на своїй сторінці у Facebook, інформує “Детектор медіа”.

“За майже шість років існування ми зазнали найпотужнішої DDoS-атаки. Вона триває вже понад чотири години. Сайт атакують з IP-адрес, розташованих в окупованих Криму, Донецьку, Луганську і з Росії. На жаль, поки нашим технарям не вдалося повністю впоратися з проблемою і відновити роботу сайту. Перепрошуємо всіх наших читачів, які сьогодні не можуть, як зазвичай, отримувати від нас найоперативнішу і найважливішу інформацію”, – написала вона.

Юридичний тиск

Обшук – 1

1. ДБР проводить обшуки в офісі Суспільного

30.08.2019 Державне бюро розслідувань у супроводі співробітників Служби безпеки України проводить обшуки в Національній суспільній телерадіокомпанії України та вдома в кількох її співробітників. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на речницю СБУ Олену Гітлянську. 

Обшуки відбуваються за шістьма адресами. З посиланням на власні джерела видання повідомляє, що обшуки проходять, зокрема, вдома в голови правління НСТУ Зураба Аласанії. Аласанія наразі не відповідає на телефонні дзвінки.

Також із власних джерел виданню відомо, що раніше ДБР проводило розслідування справ про можливі розтрати коштів НСТУ її колишнім виконавчим директором Олександром Лієвим. 

Лієв сказав виданню, що йому нічого невідомо про обшуки та кримінальне провадження, яке розслідує ДБР. За його словами, є старе кримінальне провадження, відкрите за заявою одного з народних депутатів із групи “Відродження”. 

“Воно не закрите, але це повний брєд, воно висмоктане з пальця. Він скаржився, наприклад, що ми закупили техніку за завищеними цінами. Але все відбувалося за тендерами через Prozorro”, – сказав Лієв. 

Про обшуки в офісі НСТУ також повідомляє Громадське. Відповідальний за безпеку в Національній суспільній телерадіокомпанії України Володимир Проценко повідомив Громадському, що в офіс НСТУ прийшли люди, які не назвалися і не надали ухвали суду з дозволом на проведення слідчих дій. За його словами, люди прийшли в один з офісів бухгалтерії й намагаються витіснити працівників, нічого не пояснюючи.

Державне бюро розслідувань повідомило, що проводить слідчі дії в приміщенні ПАТ “НСТУ” в межах досудового розслідування кримінального провадження щодо можливих протиправних дій службових осіб ПАТ “НСТУ”, а саме зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших фізичних або юридичних осіб.

Державне бюро розслідувань зареєструвало справу про зловживання службовим становищем, у межах якої перевіряється, чи був фіктивним договір постачання обладнання для ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України” на суму 15 млн грн. Про це повідомляє “Судовий репортер” з посиланням на дані реєстру судових рішень.

14 грудня 2017 року між ПАТ “НСТУ” в особі голови правління Зураба Аласанії і ТОВ “ВіжнХаус” був укладений договір на закупівлю аудіовізуального обладнання на суму 15 млн грн.

Слідчий зазначав, що в сумнівних контрактах також фігурують ТОВ “Онікс Солюшинз”, ТОВ “Сучасні Айті технології”, ТОВ “Надійний інтернет-магазин”, Благодійний фонд підтримки створення та розвитку суспільного телебачення і радіомовлення в Україні.

На початку липня 2019 слідчий ДБР отримав у суді доступ до інформації щодо руху коштів рахунками ПАТ “НСТУ” для підтвердження або спростування факту фіктивності правочинів, виявлення ознак розтрати коштів через переказ їх на контрагентів без фактичного виконання будь-яких робіт.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 1

1. Суд відправив під домашній арешт двох нападників на журналістів “112 Україна”

30.08.2019 Золочівський районний суд Харківської області обрав домашній арешт двом учасникам нападу на знімальну групу телеканалу “112 Україна”. 

Про це повідомляється на сайті Нацполіції в Харківській області.

Так, 58-річному підозрюваному суд обрав цілодобовий домашній арешт, а 33-річному – нічний домашній арешт.

Як з’ясували слідчі, чоловіки із застосуванням сили перешкоджали руху транспорту, намагалися заволодіти знімальною технікою та завдали тілесних ушкоджень журналісту.  

Триває досудове розслідування в кримінальному провадженні, відкритому за ч. 3 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”), ч. 1 ст. 186 (“Грабіж”), ст. 293 (“Групове порушене громадського порядку”), ч. 2 ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”) Кримінального кодексу України. За скоєння цих злочинів передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.  

Як повідомляв ІМІ, 28 серпня в селищі Золочів Харківської області невідомі напали на знімальну групу телеканалу “112 Україна”, яка знімала сюжет про розкрадання лісу. Машину групи заблокували і пробили колеса, журналіста Олега Решетняка побили, йому викликали швидку допомогу.

28 серпня поліція Харківщини затримала 49 ймовірних учасників конфлікту, унаслідок якого постраждала знімальна група “112 Україна”.

Згодом поліція повідомила одному з найбільш активних учасників нападу на знімальну групу телеканалу “112 Україна” про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України.

Ще двох учасників конфлікту затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України за підозрою в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 171 та ч. 2 ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”) Кримінального кодексу України.

Реакція журналістської спільноти – 5

1. Медіарух застерігає команду Зеленського: Суспільство – це не лише ваші френди і фоловери

05.08.2019 Медіарух “Медіа за усвідомлений вибір” застерігає команду президента Володимира Зеленського від провокацій, спрямованих проти засобів масової інформації. “Нам не потрібні журналісти як посередники для спілкування з виборцями” — недалекоглядна позиція, що демонструє нерозуміння соратниками глави держави ролі та функцій медіа у суспільстві. Готовність нової влади поширювати дезінформацію — тривожний дзвоник, що вимагає від журналістів не забувати про ретельну перевірку заяв та жорсткий контроль дій політиків.

Першого серпня низка медіа та інформаційних агентств поширили новину щодо заяви про звільнення з посади за власним бажанням, яку нібито написав керівник Офісу президента Андрій Богдан. Фотографію цієї заяви кілька ЗМІ отримали від джерела в Офісі президента (за інформацією «Дзеркала тижня» та інших джерел, йдеться про заступника глави ОП Кирила Тимошенка — сам він це заперечує). Наступного дня президент України Володимир Зеленський підтвердив, що Богдан, як і всі інші члени команди, написав заяву про звільнення без дати. На думку президента, поширення копії цієї заяви не було дезінформацією. Коментуючи цю історію, Андрій Богдан заявив, що журналісти дарма ототожнюють себе із суспільством, а тим часом команда Володимира Зеленського спілкується із суспільством без посередників.

Слід зауважити, що представники Офісу президента свідомо сприяли поширенню неправдивої новини: передали копію заяви одночасно декільком журналістам та протягом доби не підтверджували і не спростовували її достовірність. Отже, йдеться про цілеспрямовану провокацію проти засобів масової інформації. Ми вважаємо неприпустимою ситуацію, коли державні службовці та політики свідомо поширюють неправдиву інформацію, підриваючи довіру суспільства до ЗМІ. Особливе занепокоєння викликає реакція глави держави Володимира Зеленського, який не визнав некоректності дій своїх підлеглих.

Ми вважаємо маніпулятивним протиставлення безпосереднього спілкування політиків із громадянами через соціальні мережі та «опосередкованої» комунікації через ЗМІ. І те, й інше — необхідні складові прозорості політичної діяльності. Контролювати політиків, ставити їм запитання, зокрема й незручні, та добиватися відповіді, — одне з головних завдань засобів масової інформації, а влада, у свою чергу, зобов’язана бути відкритою до медіа. Підзвітність влади суспільству через медіа не можна замінити комфортним спілкуванням народних обранців у соцмережах, адже суспільство — це не лише їхні френди та фоловери. Ми вважаємо, що президент та його команда мають зробити важливі висновки з цієї ситуації та не допускати повторення подібних заяв та дій надалі.

Сподіваємося, що цей випадок стане попередженням і для журналістів: на зміну непублічним відносинам із політиками, «зливам» та взаємним послугам повинні прийти прозорість, перевірка фактів та неухильне дотримання професійних стандартів. Для медіа головне — залишатись потрібними своїй аудиторії, постачаючи їй оперативну, якісну та правдиву інформацію і артикулюючи потреби суспільства перед владою та політиками.

2. Відкрите звернення від жінок у медіа до депутатської спільноти всіх скликань, політичних партій, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування 

21.08.2019 Ми, жінки, які працюють у медіасфері, категорично засуджуємо і вважаємо сексистським, образливим та таким, що принижує честь і гідність людини, професії, вислів щодо журналістки видання НВ Ольги Духнич від обраного народного депутата від партії “Слуга народу” Максима Бужанського. 

Відсутність вибачень від політика, а також двоякі пояснення партії “Слуга народу” в мережі “Фейсбук”, які, з одного боку, засуджують дії однопартійця, а з іншого – виправдовують такі дії як реакцію на “оціночні судження”, викликають сумніви в тому, що такі вислови чи дії представників / представниць органів влади більше не повторяться. 

Крім того, сексистські чи інші образливі висловлювання на адресу журналісток і журналістів уже неодноразово звучали від політиків. Такими, зокрема, були: “дорогенька моя” – звернення Петра Порошенка до журналістки “Детектора медіа” Марини Баранівської, “хлопчиком” назвав чинний Президент Володимир Зеленський журналіста програми “Схеми” Михайла Ткача, голова офісу президента України Андрій Богдан вирішив обійняти журналістку “Радіо Свобода”, коли вона ставила йому запитання. Ці та схожі висловлювання й дії неприпустимі, оскільки вони принижують честь професії й людську гідність. 

Наголошуємо, що хамство, панібратство, зневага та сексизм у жодному разі не можуть бути елементами комунікації представників та представниць влади й медіа.  

Такі дії та вислови політиків призводять до поширення та толерування схожої поведінки, її копіювання, що зумовлює популяризацію в суспільстві приниження та зневаги до людської честі та гідності. 

Ми, жінки, які працюють у медіасфері, вимагаємо від політичних сил, Верховної Ради України, Президента України, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування: 

  • Розробити і впровадити етичний кодекс, який би забороняв сексизм та передбачав відповідальність депутатів і депутаток різних рівнів, політичних партій та інших працівників і працівниць державних органів за його використання.  
  • Розробити і впровадити рекомендації щодо боротьби із сексизмом у діяльності цих інституцій і забезпечити належні ресурси для таких заходів.
  • Верховній Раді України запровадити законодавство, що забороняє сексизм у ЗМІ й заохочує моніторинг і виконання таких заходів.
  • Забезпечити навчання народних депутатів та депутаток базового курсу з прав людини і свобод та спеціальних дисциплін, що висвітлюють гендерну рівність, наголошують на важливості  несексистської поведінки під час роботи. 

Нагадуємо, що сексизм безпосередньо корелюється з гендерно обумовленим насильством, а це суперечить розвитку України як демократичної, правової, європейськоорієнтованої держави. Україна є членкинею Ради Європи, її ціннісний європейській вибір, зокрема, підтверджується ставленням держави до так званого “м’якого права”. Наразі йдеться про Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи CM/Rec(2019)1 “Запобігання та боротьба з сексизмом”.

Звертаємо увагу, що Україна має звітувати відповідному Комітету як щодо порушень цієї рекомендації, так і щодо досягнень із питань протидії сексизму, зокрема на законодавчому, державному рівні. 

У Рекомендаціях, зокрема, наголошується: “Сексизм особливо шкідливий, коли його автор має владу, повноваження або вплив, наприклад коли він є політиком, впливовою особою, яка формує суспільну  думку. Іншою обтяжувальною обставиною є широта охоплення або потенційного охоплення сексистськими висловами або діями, зокрема через засоби передавання, використання соціальних мереж чи провідних засобів масової інформації”. 

3. Медіарух протестує проти призначення представника ОПЗЖ головою комітету з питань свободи слова – заява

27.08.2019 26 серпня за підсумками засідання підготовчої групи щодо роботи Верховної Ради представник партії “Опозиційна платформа – За життя” (ОПЗЖ) Вадим Рабінович повідомив, що його фракції запропоновано очолити комітет з питань свободи слова.

Лідери та члени цієї політичної сили не раз були помічені у використанні контрольованих ними медіа задля маніпуляцій громадською думкою та пропаганди, зокрема проросійської. Так, один з лідерів ОПЗЖ Віктор Медведчук, як відомо, послідовно просуває в Україні інтереси країни-агресора, зокрема через маніпуляції та цензуру у фактично підконтрольних йому ЗМІ, про що свідчать численні моніторинги медійних громадських організацій. Моніторинг громадської організації “Детектор медіа” регулярно засвідчує, що програми “112 Україна”, NewsOne та ZIK, що належать представнику ОПЗЖ Тарасу Козаку, близькому соратнику Медведчука, дослівно відтворюють пропагандистські меседжі, що лунають в ефірі російських федеральних ЗМІ. Ці ж телеканали стали рознощиками мови ворожнечі та гендерних стереотипів, а також вдаються до грубих маніпулювань темою захисту свободи слова.

Телеканал іншого обраного від ОПЗЖ народного депутата Сергія Льовочкіна “Інтер” також використовувався для масованого, нав’язливого та агресивного передвиборного піару цієї політсили. За даними звіту “Детектора медіа”, на “Інтері” під час парламентських виборів говорили про ОПЗЖ більше, ніж про всі інші політсили разом узяті, а новини висвітлювали агітаційні поїздки та заяви кандидатів від ОПЗЖ в режимі пресслужби. Загалом канал є одним з лідерів поширення новин з ознаками замовності: за 2018 рік 38% усіх таких матеріалів були трансльовані на “Інтері”.

За даними моніторингів “Детектора медіа”, Ради Європи, Нацради з питань телебачення і радіомовлення, програмна політика телеканалів, що знаходяться у власності представників ОПЗЖ, під час президентських та парламентських перегонів 2019 року була спрямована на просування інтересів цієї політичної сили. Нагадаємо також, що саме така редакційна політика та грубі порушення журналістської етики на каналах членів ОПЗЖ призвели до наймасовішого в історії України звільнення журналістів з телеканалу ZIK на знак протесту після оголошення про придбання телеканалу представником ОПЗЖ у червні 2019 року.

Члени партії ОПЗЖ були у складі Партії регіонів, багато з них особисто голосували за “диктаторські закони” 16 січня 2014 року, якими серед іншого встановлювалися обмеження свободи слова.

Медіарух закликає новообрані партії і насамперед президентську політсилу “Слуга народу” не допустити головування в комітеті свободи слова представника ОПЗЖ, члени якої використовують підконтрольні медіа для пропаганди та маніпуляцій і брали безпосередню участь в утисках свободи слова. Закликаємо інші фракції висунути, а фракцію “Слуга народу” – підтримати призначення на посаду голови комітету авторитетного медійника, що має довіру медіаспільноти.

4. Журналісти “Еспресо” виступили проти призначення Шуфрича головою комітету зі свободи слова

28.08.2019 Журналісти телеканалу та сайту “Еспресо” обурені затвердженням Нестора Шуфрича головою комітету Верховної Ради з питань свободи слова. Про це йдеться в заяві медіа, опублікованій 28 серпня на сайті каналу.

Медіа нагадало, що 27 серпня таке рішення було ухвалено на засіданні підготовчої групи з організації першого засідання Верховної Ради IX скликання. 

І хоча, зазначає редакція, його кандидатуру мають ухвалити в сесійній залі, про це вже домовилися пропрезидентська партія “Слуга народу” та “Опозиційна платформа – За життя”.

“Ми вважаємо ганебним факт, що людина, яка входила до оточення біглого експрезидента Віктора Януковича і є сьогоднішнім соратником кума Путіна Віктора Медведчука, буде контролювати свободу ЗМІ у нашій країні”, – йдеться в повідомленні.

Як повідомляв ІМІ, 26 серпня за підсумками засідання підготовчої групи щодо роботи Верховної Ради представник партії “Опозиційна платформа – За життя” (ОПЗЖ) Вадим Рабінович повідомив, що його фракції запропоновано очолити комітет з питань свободи слова.

27 серпня Медіарух виступив з протестом щодо призначення представника ОПЗЖ головою комітету з питань свободи слова.

5. НСТУ зробила заяву щодо обшуків Держбюро розслідувань

30.08.2019 У Національній суспільній телерадіокомпанії України розповіли, що в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 1 серпня, строком дії 30 днів, яка була надана як підстава для проведення обшуків, повідомляється про три факти, які між собою не пов’язані. Про це йдеться в заяві НСТУ, опублікованій на сайті “UA: Суспільне мовлення”, повідомляє “Детектор медіа”.

“Зокрема, йдеться про факт закупівлі для телерадіокомпанії аудіовізуального обладнання, що було закуплене телерадіокомпанією ще 2017 року. Також в ухвалі згадують про земельну ділянку, що є в складі статутного капіталу телерадіокомпанії, та діяльність Благодійного фонду підтримки створення та розвитку суспільного телебачення і радіомовлення в Україні. Як пов’язані ці три факти – важко навіть уявити”, – зазначили на Суспільному.

Працівники Державного бюро розслідувань проводять слідчі дії, оскільки вважають, що в працівників Суспільного може бути знайдено документи чи флешки, які є речовими доказами в кримінальному провадженні щодо можливих протиправних дій службових осіб ПАТ “НСТУ”, а саме зловживання службовим становищем із метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших фізичних або юридичних осіб.

У зв’язку з цим 30 серпня 2019 року рано-вранці в оселях голови правління ПАТ “НСТУ” Зураба Аласанії та кількох директорів департаментів, а пізніше в головному офісі телерадіокомпанії відбулися обшуки.

Під час обшуків працівники “UA: Суспільного мовлення” погодилися добровільно надавати правоохоронцям Державного бюро розслідувань у супроводі Служби безпеки України всі матеріали та документи, що й робили протягом кількох годин.

У НСТУ в офіційній позиції поставили кілька запитань щодо доцільності обшуків.

Зокрема, їм невідомо, про які саме порушення закупівлі йдеться, оскільки в ухвалі про це нічого не зазначено. 

У НСТУ пояснюють, що всі закупівлі в телерадіокомпанії відбуваються згідно із законодавством – тільки через систему Prozzoro. Вся інформація щодо всіх закупівель відкрита, договори на закупівлі публікуються, всю інформацію можна знайти на сайті системи, а вся закуплена техніка — наявна й перебуває в студіях компанії, де обшук навіть не відбувався.  

“Щодо земельної ділянки, про яку йдеться в ухвалі, маємо повідомити, що керівництво телерадіокомпанії раніше виявило незаконні дії державного реєстратора, який зареєстрував на території компанії право власності нерухомого майна за сторонньою юридичною особою. Працівники Суспільного самостійно звернулися щодо виявленого порушення до правоохоронних органів, аби врегулювати ситуацію й виправити наслідки порушень з боку державного реєстратора. Тоді допомоги у вирішенні цієї ситуації від правоохоронних органів ми так і не отримали”, – йдеться в заяві НСТУ.

На Суспільному не розуміють, чому проводили обшуки в Благодійному фонді підтримки створення та розвитку суспільного телебачення і радіомовлення в Україні, що є окремою юридичною особою і не входить до складу телерадіокомпанії. 

“Яким чином фонд, котрий не використовує коштів державного бюджету та взаємодіє лише з донорами, може потрапити до уваги такої структури, як Державне бюро розслідувань?” – запитують на Суспільному.  

Також у них є питання, чому обшуки почалися саме сьогодні, в останній можливий для проведення цих дій день? 

За інформацією НСТУ, жодних інших слідчих дій із квітня, коли було порушено кримінальне провадження, у телерадіокомпанії взагалі не відбувалося, не проводилися допити, не отримувалися ухвали про тимчасовий доступ до речей.

“Згадані факти ми можемо розцінити тільки як спробу залякати керівників єдиної незалежної медіакомпанії нашої країни, що не належить жодній політичній чи бізнес-групі, не обслуговує інтереси політиків чи олігархів”, – зазначили в НСТУ.

Крім того, на Суспільному повідомили, що вранці 30 серпня 2019 року до офісу телерадіокомпанії прибув також представник “Опозиційної платформи – За Життя” Нестор Шуфрич, який наразі очолює комітет з питань свободи слова у Верховній Раді України, зазначивши, що прагнув пересвідчитися, що діяльності незалежного ЗМІ ніщо не перешкоджає.

Як повідомляв ІМІ, 30 серпня Державне бюро розслідувань у супроводі співробітників Служби безпеки України проводить обшуки в Національній суспільній телерадіокомпанії України та вдома в кількох її співробітників.

Державне бюро розслідувань повідомило, проводить слідчі дії в приміщенні ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України” в межах досудового розслідування кримінального провадження щодо можливих протиправних дій службових осіб ПАТ “НСТУ”, а саме зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших фізичних або юридичних осіб.

30 серпня адвокат Зураба Аласанії Андрій Гук повідомив, що слідчі Державного бюро розслідувань завершили обшук у помешканні Аласанії та вилучили копії документів, що стосуються діяльності ПАТ “НСТУ”.

Державне бюро розслідувань зареєструвало справу про зловживання службовим становищем, у межах якої перевіряється, чи був фіктивним договір постачання обладнання для ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України” на суму 15 млн грн.

Крим – 1

1. Суд у Криму заочно арештував журналістку ATR

01.08.2019 Київський районний суд анексованого Росією Криму заочно обрав запобіжний захід у вигляді взяття під варту журналістці телеканалу ATR Гульсум Халіловій.

Про це повідомляє у фейсбук Кримська правозахисна група.

Про розпочате щодо журналістки кримінальне переслідування Гульсум Халілова дізналася 1 серпня.

“12 липня 2019 року “суддя Київського районного суду” Криму Денис Діденко заочно розглянув клопотання слідчого ФСБ Куцого О.В. і обрав запобіжний захід у вигляді взяття під варту для журналістки, з моменту затримання її на території Росії або в разі екстрадиції Халілової в РФ”, – йдеться у повідомленні. 

Як зазначає Кримська правозахисна група з посиланням на сайт “Київського районного суду”, журналістці окупаційна влада Криму інкримінує ст. 208 ч.2 КК РФ (участь в незаконному збройному формуванні). 

За інформацією на сайті “Верховного суду” Криму 1 серпня 2019 року “суддя” Юрій Гриценко залишив в силі рішення суду першої інстанції.

Детальніше про методологію можна прочитати тут.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.

Liked the article?
Help us be even more cool!