IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2019 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

1

9

56

3

15

Барометр свободи слова за квітень 2019 року

У квітні експерти ІМІ зафіксували в Україні 14 порушень свободи слова. З них 11 випадків стосувалися фізичної агресії. Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Основним типом порушення прав журналістів стали випадки перешкоджання законній журналістській діяльності – 8 (березень – 15, лютий – 11, січень – 7).

Загалом порушення свободи слова екcперти ІМІ зафіксували в дев’яти регіонах. Регіонами-лідерами за кількістю порушень стали Київ та Дніпро, де зафіксовано по три випадки відповідно. Далі за кількістю порушень ідуть Одещина з двома випадками та з одиничними випадками Волинь, Житомир, Запоріжжя, Львів, Рівне та Чернігів.

Агресорами та порушниками переважно були приватні особи, правоохоронці та місцева влада.

У квітні відбувся другий тур виборів Президента України. Експерти ІМІ констатують, що він пройшов загалом з дотриманням законних професійних прав журналістів: було зафіксовано лише один випадок порушення свободи слова.

Порушення сталося у Запоріжжі, де поліцейська намагалася заборонити журналісту інтернет-видання “Depo.Запоріжжя” зйомку на одній з дільниць. Проте інцидент було вичерпано після пояснення поліцейській.

Крім того, у квітні ІМІ зафіксував по одному випадку побиття (в Одесі депутат облради від Опозиційного блоку Роман Сеник вдарив ногою по обличчю редактора сайту “Мегафон” і кореспондента видання “Громадське слідство” Богдана Осинського), погроз (в Одесі невідомий заявив про мінування телекомпанії “7 канал”), пошкодження майна журналіста (у Дніпрі невідомі спалили автомобіль головного редактора газети “Зоря” Володимира Пісоцького), обшуку (редакція Finance.ua повідомила, що правоохоронці обшукали їхній офіс), обмеження доступу до інформації (посадовці Рівненського міського УЖКГ відмовилися надати журналістці “Четвертої влади” Вікторії Максимчук доступ до інформації) та судового позову проти журналіста (стягнення судом з головного редактора “Цензор.нет” Юрія Бутусова моральної шкоди в загальному розмірі 357 тис. 408 гривень через пост у Фейсбуці).

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 41 випадок перешкоджання, 10 випадків погроз, сім випадків обмеження доступу до інформації, шість – кібератак, чотири випадки побиття та один – цензури.

Фізична агресія

Побиття – 1

1.В Одесі депутат облради вдарив журналіста ногою по обличчю

25.04.2019 В Одесі депутат облради від Опозиційного блоку Роман Сеник вдарив ногою по обличчю редактора сайту “Мегафон” і кореспондента видання “Громадське слідство” Богдана Осинського.

Інцидент стався 16 квітня під час конфлікту між парафіянами Православної церкви України навколо зміни предстоятеля Храму Різдва Христового в Одесі.

Як повідомив Богдан Осинський представнику ІМІ в Одеській області, він, як журналіст, перебував на місці подій відповідно до офіційного редакційного завдання, мав посвідчення та публічно оголошував належність до ЗМІ.

За словами Богдана Осинського, під час штовханини біля приміщення церкви він упав на асфальт, а депутат облради завдав кореспонденту декілька ударів ногою.

Журналіст пов’язує цей напад зі своєю професійною діяльністю, а мотив вбачає в небажанні однієї зі сторін конфлікту висвітлення деталей протистояння в медіа.

Богдан Осинський звернувся в правоохоронні органи з заявою про перешкоджання професійній діяльності та проходить медичне обстеження.

Погрози, залякування – 1

1.В Одесі “мінували” телеканал

21.04.2019 В Одесі 21 квітня поліція шукала вибухівку в приміщенні телекомпанії “7 канал”.

Як повідомляється на сайті телеканалу, на офіційну електронну пошту каналу надійшло повідомлення про мінування.

“Невідомий написав, що таймер вмикається з моменту відкриття листа. На місце події прибула поліція. Співробітники евакуйовані”, – повідомив канал.

Повідомлення про замінування телекомпанії на Французькому бульварі надійшло на спецлінію 102 сьогодні о 8:08, повідомляється на сайті Нацполіції Одеської області. На місці працювали вибухотехніки та слідчо-оперативна група.

У поліції повідомили, що будівлю телекомпанії перевірено. Жодних вибухових пристроїв та речовин виявлено не було.

В коментарі представнику ІМІ в Одеській області генеральний директор 7 каналу Михайло Малишев повідомив, що пов’язують інцидент з серію хибних замінувань, що сталися напередодні дня виборів.

“На пошту каналу прийшов лист про мінування такого змісту: “Доброго дня. Повідомляю, що будівлю телеканалу “7-й канал” заміновано. Вибуховий пристрій забезпечений таймером. Його запуск починається автоматично, з моменту відкриття адресантом даного листа. Детонація може статися в будь-який момент. Щасливого польоту!”. Відразу було повідомлено в поліцію, прибули поліція, служба порятунку, швидка допомога і вибухотехніки. Після евакуації людей і обстеження приміщень канал відновив роботу. Думаю це ланцюжок лжемінувань в Одесі”, – розповів Малишев.

Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів – 1

1.У Дніпрі спалили авто головреда “Зорі”

27.04.2019 У Дніпрі в ніч на 27 квітня невідомі спалили автомобіль головного редактора газети “Зоря” і керівника прес-служби дніпропетровської обласної організації “Опозиційної платформи – За життя” Володимира Пісоцького. Про це повідомляється на сайті політсили.

Політсила розцінює підпал як спробу залякати їхнього активіста, а також свій актив на місцях “і таким чином змусити їх припинити діяльність”.

“Крім того, що Володимир – популярний на Дніпропетровщині журналіст, він ще відомий своєю активною опозиційною діяльністю. Незважаючи на професійну й активну опозиційну діяльність Володимира Пісоцького, щораз вищий на Дніпропетровщині рейтинг “Опозиційної платформи – За життя”, ми розцінюємо цей підпал як спробу залякати нашого активіста”, – йдеться в заяві.

Політсила вимагає від правоохоронних органів “ретельно і якомога швидше розслідувати цю справу, знайти і покарати винних”.

Поліція відкрила за цим фактом кримінальне провадження за ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України (“Умисне знищення або пошкодження майна”), повідомляє відділ комунікації поліції Дніпропетровської області.

Згідно з повідомленням, інформація про загоряння автомобіля Volvo в Шевченківському районі міста надійшла до поліції 27 квітня близько 3:30.

Наразі поліцейські опитують можливих свідків події, тривають оперативно-розшукові заходи.

Як повідомив Володимир Пісоцький представниці ІМІ у Дніпропетровській області, підпал він пов’язує з професійною діяльністю, проте не може сказати, з якою саме.

“Я  одночасно є і керівником ЗМІ, і займаю активну позицію в політичній партії. Це точно пов’язано з професійною діяльністю – або там, або там, точно не знаю, мені складно сказати. Півдня провів у РОВД, допитували, усе робили по процедурі”, – сказав Володимир Пісоцький.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 8

1.У Житомирі представник перевізника намагався вибити камеру з рук оператора

02.04.2019 У Житомирі представник місцевого перевізника ПП “Шериф” перешкоджав роботі знімальної групи інтернет-порталу “Житомир-Life” та двічі намагався вибити камеру з рук оператора Сергія Омельчука, повідомляється на сайті порталу.

Подія трапилася 2 квітня близько 12:50 поряд із зупинкою громадського транспорту навпроти кінотеатру “Україна”.

Журналісти “Житомир-Life” приїхали знімати сюжет після звернення житомирянина про те, що чоловіка з першою групою інвалідності водій 19-ї маршрутки відмовляється везти за пільговим посвідченням.

Після спілкування з житомирянином у маршрутку зайшов невідомий чоловік, який назвався представником перевізника.

Як вдалося з’ясувати згодом, чоловік дійсно працює на фірмі “Шериф” інженером. Незважаючи на те, що журналісти представилися, чоловік напав на оператора та почав вибивати в нього з рук камеру.

Після інциденту журналісти викликали патрульну поліцію і слідчо-оперативну групу та написали заяву про перешкоджання професійній діяльності.

В коментарі представнику ІМІ у Житомирській області речниця обласного управління Національної поліції України Алла Ващенко зазначила, що нині триває перевірка події.

“На місці події працювала слідчо-оперативна група Житомирського відділу поліції, працівники якої зафіксували обставини та взяли покази сторін. Нині триває перевірка.Принциповим є надання до поліції відеозапису камери, на якому зафільмовано момент можливого правопорушення. Тому на даному етапі збираються необхідні відомості, – сказала Ващенко.

2.У Львові перешкоджали кореспонденту ІА “Стоп корупції ТВ”

03.04.2019 У Львові 3 квітня правоохоронці перешкоджали кореспонденту інформаційного агентства “Стоп корупції ТВ” Віктору Паласу проводити відеозйомку в приміщенні територіального управління Державного бюро розслідувань. Про це Віктор Палас повідомив ІМІ.

За словами кореспондента, він знаходився в теруправлінні з метою отримання від службових осіб ДБР певної інформації. Тому, зауважив він, правоохоронці йому перешкоджали, коли він виконував журналістські обов’язки, незважаючи на пред’явлене журналістське посвідчення.

Як зазначив Палас, на нього здійснювався психологічний тиск, хапали за руки, штовхали, намагалися перешкодити зйомці тощо.

Після інциденту, розповів Палас, у нього погіршився стан здоров’я і його було на місяць госпіталізовано з діагнозом “гіпертонічний криз”.

Заяву про інцидент журналіст подав в поліцію того ж дня.

3.У Луцьку суддя вимагала від журналістки заяву про дозвіл на зйомку

04.04.2019 Суддя Луцького міськрайонного суду Світлана Крупінська вимагала від журналістки “Громадське.Волинь” Марії Доманської написати заяву про дозвіл на відеозйомку судового засідання. У журналістки була портативна камера. Про це журналістка повідомила представниці ІМІ у Волинській області.

Інцидент трапився 4 квітня в Луцькому міськрайонному суді.  

За словами Доманської, вона прийшла в суд, аби висвітлити судовий розгляд адміністративного правопорушення.

“Я клопотання принципово не писала, адже знаю, що відеофіксацію подібних судових засідань може вести як журналіст, так і звичайний громадянин. За винятком, якщо засідання оголошують закритим. Таким чином я хочу сформувати певну культуру як у суддів, так і в колег щодо реалізації свого права на відеозйомку”, – зазначила журналістка.

За словами Марії Доманської, вона сказала судді, що є журналісткою, показала на її прохання своє журналістське посвідчення. Також журналістка попередила, що проводитиме відеозйомку. Натомість суддя відповіла: “Де ваша заява? Ви мали написати заяву”. Марія Доманська відповіла, що, відповідно до чинного законодавства, не повинна подавати ніяких клопотань, тому що будь-який громадянин чи журналіст має право вести відеозйомку з портативних засобів вільно.  

Однак суддя наполягала на заяві і радила журналістці написати її через канцелярію суду. Журналістка відмовилася. Після цього суддя зробила перерву на кілька хвилин і потім провела засідання.

“Я розуміла, що мені відеозйомка не принципова на цьому засіданні. Я сказала, що не буду знімати на відео. Але я буду робити аудіозапис, який ніхто мені не забороняє. А суддя відповіла: “Тобто дозвіл на аудіозапис не потрібен?” – розповіла Доманська.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що, відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, “особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду”.

“Тобто суддя не має права вимагати від журналіста при розгляді справи про адміністративне правопорушення заяв, клопотань та інших звернень про дозвіл на зйомку, тільки якщо робить саме трансляцію в прямому ефірі”, – прокоментував юрист.

4.У Чернігові журналістку не пускали на засідання комісії в ОДА

19.04.2019 Журналістку-фрілансерку Любов Потапенко 19 квітня не пускали на засідання конкурсної комісії з призначення директора регіонального ландшафтного парку “Ялівщина”, яке відбувалося в Чернігівській обласній державній адміністрації. Про це регіональному представнику ІМІ повідомила сама журналістка.

За її словами, засідання конкурсної комісії проводила заступник голови Чернігівської облдержадміністрації Наталія Романова.

“Вперше за 30 років у ЗМІ мене не пускали в ОДА на засідання конкурсної комісії з призначення директора “Ялівщини”. Крім мене, туди не пускали доктора і кандидата наук (він же науковий куратор РЛП “Ялівщина”). Пробилися з боєм. Зі ЗМІ була тільки я”, – розповіла журналістка.

Вона додала, що “після обурень вийшла чиновниця департаменту і дозволила мені зайти, а науковцям – ні. Вони підняли шум і прорвалися, але їм не дали слова”.

Медіаюрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що недопущення журналіста на такий захід має ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналіста.

“Положення частини другої статті 25 Закону України “Про інформацію” прямо передбачає право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних  повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться. Засідання конкурсної комісії не може бути закритим заходом, виходячи з відсутності обговорення під час такого засідання таємної інформації або іншої обмеженої за режимом доступу до інформації. Тому недопущення журналіста на такий захід має ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналіста”, – сказав юрист.

5.У Запоріжжі поліція забороняла журналістам знімати на дільниці

21.04.2019 У Запоріжжі представниця поліції намагалася заборонити журналісту інтернет-видання “Depo.Запоріжжя” зйомку на одній з дільниць, повідомляє Depo.Запоріжжя.

Інцидент стався на дільниці №230958 у Дніпровському районі Запоріжжя.

Як пише видання, врешті представницю правоохоронних органів вдалося переконати, що вона порушує закон.

В коментарі представниці ІМІ редакторка видання Оксана Сабордина повідомила, що поліцейська не дозволяла журналістці Наталі Соловйовій фотографувати в приміщенні дільниці перебіг голосування.

“Ми традиційно фотографуємо комісію, людей біля скриньок тощо, в заповнені бюлетені та кабінки з фотоапаратом не зазираємо. Наталі за деякий час вдалося переконати поліцейську, що має право зробити зйомку. Конфлікту не було”, – розповіла редакторка.

6.У Києві мітингувальники перешкоджали журналістам “1+1” під Адміністрацією Президента

22.04.2019 У Києві 22 квітня мітингувальники перешкоджали знімальній групі телеканалу “1+1” під час прямого включення.

Про це кореспондент ТСН Дмитро Фурдак повідомив на своїй сторінці у Фейсбук.

Інцидент стався перед будівлею Адміністрації Президента під час висвітлення мітингу на підтримку Президента України Петра Порошенка.

Як видно на оприлюдненому ТСН відео, мітингувальники кричали журналістам телеканалу: “Ганьба!”.

За словами журналіста Дмитра Фурдака, мітингувальники зірвали їм пряме включення.

“За моїми спостереженнями, люди різного віку і соціального стану прийшли за покликом серця подякувати Петру Порошенку. І про це я розповів наживо в ТСН. Але знайшлася купка неадекватів, які зірвали нам включення. Казали, що мені та оператору не місце на українській землі. При тому, що 112 канал там працював, наскільки я знаю, без проблем”, – написав Фурдак.

Також журналіст повідомив, що один із учасників мітингу “навіть дав кулаком у камеру”. Це, зокрема, видно на оприлюдненому відео видання “Букви” видно удар по відеокамері ТСН.

7.Мітингувальники заважали працювати журналістам NewsOne біля АП

22.04.2019 У Києві 22 квітня мітингувальники перешкоджали роботі журналістів телеканалу NewsOne біля Адміністрації Президента.

Знімальна група телеканалу висвітлювала акцію на підтримку Президенту України Петру Порошенку.

Під час прямого ефіру кореспондент NewsOne Андрій Лащ спробував поспілкуватися з учасниками акції, але вони відмовлялися. Потім учасники акції обступили журналіста та почали вигукувати “Ганьба”. На відео видно, як одна з учасниць акції хапає журналіста за руку та штовхає його.

8.Журналіст Артем Пахоль повідомив, що на нього напали в прокуратурі Дніпропетровської області

23.04.2019 Журналіст регіональної газети “Обличчя влади” Артем Пахоль заявив, що в прокуратурі Дніпропетровської області 23 квітня працівники поліції охорони напали на нього та перешкоджали його журналістській діяльності. Про це він повідомив “Детектору медіа”.

Журналіст розповів, що в прокуратуру прийшов, щоб зібрати матеріали для статті, а саме поставити запитання прокурору області Віктору Матвійчуку.

“Працівники поліції охорони спершу обмежують переміщення журналіста в коридорі прокуратури, перешкоджаючи таким чином здійсненню журналістом своєї професійної діяльності. Потім якийсь працівник прокуратури віддає вказівки поліцейським, що і як потрібно робити з журналістом, після чого накидається на останнього, б’ючи по камері, хапаючи за руки і намагаючись виштовхати за межі прокуратури”, – зазначив Артем Пахоль.

Крім того, він сказав, що слідчо-оперативна група, яка прибула до приміщення прокуратури, склала матеріали за фактом перешкоджання журналістській діяльності та нападу на журналіста, однак кримінальне провадження порушено не було.

Речниця Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області Ганна Старчевська підтвердила виданню, що правоохоронці отримали заяву та не стали відкривати провадження.

За її словами, журналіст намагався потрапити до прокуратури через чорний вхід. Видання зазначає, що відповідну інформацію підтверджує відео, яке оприлюднив сам Артем Пахоль. Старчевська додала, що журналіста впустили в будівлю прокуратури, коли той зайшов через центральний вхід.

Артем Пахоль заперечив виданню слова Ганни Старчевської. За його словами, він зайшов до приміщення не з чорного входу, а через приймальню для громадян, що зафіксовано на відео, пройшов через металошукач і зареєструвався в журналі відвідувачів. На його думку, для відкриття провадження про перешкоджання немає значення, з якого входу він зайшов до приміщення.

На відео зафіксовано суперечку Артема Пахоля з поліцією охорони, яка пропонувала журналістові зайти через центральний вхід, а пан Пахоль відповідав, що зайшов через приймальню громадян.

Артем Пахоль додав, що він готує до публікації в газеті “Лица” статтю “про покривання прокурорами своїх і непризначення службових розслідувань” і мав наміри взяти в прокуратурі коментарі прокурорів.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 1

1.У Рівному посадовці УЖКГ відмовилися надати журналістці доступ до інформації

05.04.2019 Журналістка інтернет-порталу “Четверта влада” Вікторія Максимчук написала 5 квітня заяву в поліцію щодо перешкоджання журналістській діяльності посадовцями Рівненського міського Управління ЖКГ, які відмовилися надати їй доступ до запитуваної публічної інформації.

Ще в січні редакція надіслала запит до УЖКГ, в якому просила надати копії виданих дозволів на розміщення реклами в Рівному.

Оскільки цих дозволів – близько тисячі, то редакція домовилася з УЖКГ, що прийде і скопіює їх. Копіювати прийшла журналістка “Четвертої влади” Вікторія Максимчук. Попередньо час та місце узгодили з керівництвом управління ЖКГ.

“Коли прийшли, працівниця управління сказала, що дасть сканувати лише дозволи, додатків не дасть, тому що їх не вказали в запиті, – розповіла Вікторія Максимчук. – Я їй пояснювала, що додаток – це частина дозволу, але вона сказала, щоб ми звернулися до заступника начальника управління Володимира Лапюка. Бо так він їй сказав”.

Коли журналістка прийшла до заступника, він також відмовився надавати доступ до  додатків і сказав надсилати окремий запит.

Аргумент, що журналістка подає усний запит, який можна відразу виконати, на посадовця не подіяв. Знайшлася інша відмовка, розповіла Максимчук, спеціалістка, яка мала давати документи для ознайомлення, дуже зайнята.

“Його не можна виконати зараз, тому що є завдання для спеціаліста і вона має зараз пробігтися по місту і зовнішню рекламу, вивіски перевірити, тому вибачайте, вам постійно кожен день приділяти увагу, коли вам хочеться неможливо”, – сказав Володимир Лапюк журналістці.

Головний редактор “Четвертої влади” Володимир Торбіч зазначає, що “виходить, що сканувати дозволи можна – спеціалістка не зайнята, а сканувати додатки вона зайнята?” “Це при тому, що за однакову кількість часу можна відсканувати однакову кількість документів. Попередня вказівка для працівниці від керівника, щоб вона не давала сканувати додатки – це прямий умисел з намаганням щось приховати. Поки що ми не знаємо що саме”, – сказав він в коментарі ІМІ.

Також Володимир Торбіч звернув увагу, що в УЖКГ не налаштована передбачена законом процедура доступу до публічної інформації. Стаття 14 Закону “Про доступ до публічної інформації” передбачає, що розпорядник інформації, зокрема, зобов’язаний:

“Визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо”.

“Щоб отримати доступ до цих документів, журналістам редакції довелося неодноразово телефонувати в УЖКГ”, – розповів Торбіч. То працівниця, яка відповідає за ці документи – відсутня. То вона має лише кілька вільніших годин, щоб давати копіювати ці документи. Процес мав би бути організованим так, щоб запитувач інформації, подавши запит, міг у спеціально відведеному для цього місці безперешкодно ознайомлюватися з документами у будь-який час робочого дня управління. Документів, які потрібно сканувати, близько трьох тисяч аркушів. Для їхнього копіювання потрібно кілька днів”.

Після розмови із заступником начальника УЖКГ, який не дозволив сканувати додатки, Вікторія Максимчук продовжила сканувати протягом двох годин лише самі дозволи. А потім пішла в міський відділ поліції і написала заяву стосовно перешкоджання журналістській діяльності – неправомірну відмову у доступі до документів.

“Я взагалі не розумію, для чого ця спеціалістка має сидіти разом із журналістом?, – зазначив Володимир Торбіч. – Всі документи в папках. Достатньо поставити стіл і стілець, ще розетку (якої в тому кабінеті немає) і дати папку з документами. Якщо є побоювання, що ми ці документи вкрадемо чи зіпсуємо, тоді хай поруч працює, наглядаючи за нами, будь-який працівник УЖКГ – чи на все управління протягом робочого дня немає жодного працівника?”.

Володимир Лапюк в коментарі представниці ІМІ повторив аргументи, які він казав і журналістці, що його працівниця отримала важливе завдання і тому мусила терміново відлучитися (хоч про копіювання документів, за її участі, було домовлено напередодні, і після спілкування з посадовцем працівниця продовжила давати частину документів для журналістки – авт.).

Також посадовець запевнив, що коли журналістка прийде наступного разу – додатки їй нададуть для ознайомлення. А з приводу того, що в управлінні відсутнє місце, де запитувач інформації у будь-який робочий час може ознайомитися з документами, сказав таке: “В нас немає вільних кабінетів, немає можливості розширити приміщення”.

Юридичний тиск

Протиправні обшуки – 1

1.Редакція Finance.ua повідомила, що правоохоронці обшукали їхній офіс

24.04.2019 Редакція порталу про фінанси Finance.ua повідомила, що правоохоронці 24 квітня обшукали їхній офіс. Видання вважає обшук незаконним, повідомляється на сайті видання.

За інформацією Finance.ua, в результаті 11-годинного обшуку у співробітників компанії забрали робочі комп’ютери, із серверної винесли всі сервери.

Про причини обшуку редакція дізналася з наданих правоохоронцями документів. З них випливає, пише видання, що Finance.ua підозрюють у тому, що компанія під виглядом фінансової організації зв’язувалася з якимись “потерпілими”, яким був потрібен кредит, і просила зробити “страховий внесок у розмірі 15%” для його отримання, а потім виводила ці гроші в офшори.

“Вважаємо ці звинувачення абсурдними. Finance.ua розвиває сервіс порівняння кредитів у банках і МФО, який дозволяє вибрати кредит і відправити онлайн-заявку в кредитні організації. При цьому ми ніколи не беремо грошей з користувачів сервісу, не просимо робити ніяких платежів або внесків. Finance.ua фінансується за рахунок розміщення реклами і комісій від банків за залучених клієнтів і не бере грошей з користувачів”, – розповів директор Finance.ua Сергій Віндерських.

Як пише видання, їхнє завдання – допомогти користувачу розібратися в тарифах банків і фінкомпаній, а потім зручно замовити обраний продукт.

“Для всіх відвідувачів наш сервіс порівняння кредитів безкоштовний. У 2018 році завдяки йому кредит або кредитну картку отримали 49 тисяч осіб. Зараз наші адвокати готують скарги на проведення незаконного обшуку”, – зазначив директор Finance.ua.

У прес-службі прокуратури Києва “Детектору медіа” підтвердили проведення обшуку. У прокуратурі уточнили, що слідчі дії були проведені в рамках кримінального провадження, відкритого за статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство). Справу порушили через можливі шахрайські дії при видачі кредитів.

“На даний момент в інтересах слідства не можу розголошувати про результати, а також – подробиці даного кримінального провадження, оскільки слідчі дії тривають”, – додали в прес-службі прокуратури.

Зловживання судовими позовами – 1

1.Суд стягнув з головреда “Цензор.нет” 357 тис. грн моральної шкоди через пост у Фейсбуці

24.04.2019 Бабушкінський районний суд Дніпра постановив стягнути з головного редактора “Цензор.нет” Юрія Бутусова моральну шкоду в загальному розмірі 357 тис. 408 гривень та визнав недостовірною опубліковану ним у грудні 2018 року на власній сторінці у Facebook інформацію “Порошенко на Дніпропетровщині взяв участь у молебні у Храмі Різдва Пресвятої Богородиці Православної церкви України. Богослужіння провів Митрополит Київський та всієї України Епіфаній”.

Про це йдеться в рішенні суду, ухваленому ще 1 березня та оприлюдненому 1 квітня.

Також суд зобов’язав Бутусова видалити вищевказану інформацію та опублікувати спростування.

У пості Бутусова на Фейсбуці міститься фотографія Президента Петра Порошенка і дніпровського бізнесмена Олександра Петровського, а також цитата Генерального прокурора Юрія Луценка про бізнесмена, узята із сайту ZN.ua: “Петровський, відомий в певних колах під ім’ям Нарик, проходив за матеріалами МВС як лідер організованого злочинного угруповання. Пік активності цієї ОЗГ припадав на період 2000–2004 років. У 2005 році він покинув територію України, кілька членів його угруповання були затримані, а саме угруповання було фактично розгромлене”.

Згідно з текстом рішення суду, позивачі звернулися з позовом, у якому посилаються на те, що в грудні 2018 року Бутусов поширив на власній сторінці у Facebook “недостовірну інформацію щодо осіб позивачів, а саме їх участь у організованих злочинних угрупуваннях”.

Як написав Юрій Бутусов у своєму блозі на “Цензор.нет”, цитата Луценка перебуває у відкритому доступі на сайті “Дзеркала тижня”, а фотографія – на сайті Президента України.

“Але найбільше вражає, що рішення суддя Тетяна Єлісєєва винесла ЗАОЧНО, тобто без будь-якої спроби мене повідомити про процес. Це незаконно, але це незаконне рішення виконується виконавчою службою!” – написав журналіст.

Бутусов повідомив, що звернувся за юридичним захистом до адвоката Леоніда Маслова, який представлятиме його в суді у цій справі.

Як повідомляв ІМІ, раніше дніпровський бізнесмен Олександр Петровський подав до суду на інтернет-видання “Цензор.нет”, його головреда Юрія Бутусова та ще двох осіб через “висвітлення його особи в негативному світлі” і “твердження про його причетність до кримінального світу”.

Йшлося про публікацію на порталі “Цензор.нет” “Глава ФФУ, нардеп від БПП Павелко притягнув своєму свату, кримінальному авторитету Наріку, Кубок європейських чемпіонів, – Сініцин. ФОТОфакт”, пост Бутусова у Facebook “Нарик” – главный меценат Днепра” та репост цього допису двома жінками.

13 серпня 2018 року Жовтневий райсуд Дніпра частково задовольнив позов Петровського та зобов’язав Бутусова, видання та ще двох відповідачів виплатити по 2 тис. грн і опублікувати спростування. Юрій Бутусов вважав незаконним і збирався оскаржувати рішення Жовтневого районного суду Дніпра.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 1

1.Сумський суд зобов’язав поліцію порушити справу через відмову журналісту в доступі

23.04.2019 Ковпаківський районний суд м. Суми 23 квітня зобов’язав Сумський відділ поліції внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, вчинене керівником Державної установи “Сумський обласний лабораторний центр МОЗ України” Володимиром Збаражським як перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Про це повідомляє представник ІМІ в Сумській області.

Підставою для цього була відмова в наданні журналісту інформаційної агенції Всеукраїнської громадської організації “Журналісти проти корупції” В’ячеславу Павленку публічної інформації про розмір отримуваної заробітної плати керівництвом Сумського обласного лабораторного центру МОЗ України та його відокремлених підрозділів.

Закон України “Про доступ до публічної інформації” передбачає, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, умови отримання цих коштів, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти.

Після отримання відмови в наданні інформації В’ячеслав Павленко звернувся до поліції з вимогою внести відомості до ЄРДР, оскільки, на його думку, його права як журналіста були порушені. Після того як органи поліції відмовилися це зробити, журналіст був змушений звернутися до суду.

Крим – 1

1.В окупованому Криму повністю блокують 12 українських сайтів

08.04.2019 В анексованому Криму 10 провайдерів повністю блокують 12 українських інформаційних сайтів і дві соціальні мережі. Ще 28 сайтів заблоковані частково. Про це йдеться в моніторингу Кримської правозахисної групи, повідомляє Громадське.

Перевірку провели в дев’яти населених пунктах на окупованому півострові. Йдеться про Білогірськ, Севастополь, Сімферополь, Керч, Джанкой, Ялту, Бахчисарай, Красноперекопськ та район. Загалом перевірили 34 українських інформаційних сайти, доступ до яких був повністю або частково заблокований щонайменше в одному з населених пунктів.

Моніторинг, який був проведений у лютому-березні 2019 року, показав, що всі 10 провайдерів блокували доступ до сайтів “Чорноморська телерадіокомпанія”, “Цензор.нет”, “След.нет”, “5-й канал”, “15 минут”, “Фокус”, “Депо”, “Українська правда”, “РБК-Україна”, “Укрінформ”, “Главком”, Uainfo. Також повністю заблокований доступ до соціальних мереж LinkedIn та Telegram.

Сайти “Главное” і “Громадське радіо” блокують дев’ять із 10 провайдерів. Сайт Громадського телебачення не заносили до переліку тих, які перевіряли.

Правозахисники зазначили, що лише кілька сайтів заблоковані з посиланням на вимоги Роскомнагляду. Водночас усього кілька сайтів блокується на вимогу Роскомнагляду. Здебільшого із сайтами не встановлюється з’єднання або на екрані з’являється напис “Помилка 403”. Провайдери блокують навіть ті сайти, які не занесені до реєстру заборонених у Росії.

Ще Дослідження