IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2019 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

4

41

1

10

Барометр свободи слова за березень 2019 року

У березні 2019 року експерти ІМІ зафіксували в Україні 27 порушень свободи слова (лютий – 29, січень – 16) у 10 регіонах країни. З них 20 випадків стосувалися фізичної агресії. Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Основними типами порушень прав журналістів стали перешкоджання 15 (лютий – 11, січень – сім) та кібератаки – три випадки, як і в лютому. Кількість перешкоджань у березні зросла, зокрема, через порушення прав журналістів 31 березня, під час першого туру виборів Президента України. Були зафіксовані перешкоджання з боку членів виборчих комісій.

Найбільше порушень свободи слова зафіксовано в Києві та області – 11 випадків, далі йде Дніпропетровщина з чотирма випадками, в інших областях країни сталося по два або по одному випадку.

Порушували загалом право журналістів на професію приватні особи, члени виборчих комісій, правоохоронці, місцева та центральна влада, представники кандидатів у Президенти, представники судової влади.

У березні відбувся перший тур виборів Президента України. Експерти ІМІ констатують, що він відбувся загалом з дотриманням законних професійних прав журналістів. Випадки порушень, що були зафіксовані експертами під час виборів, мали поодинокий характер.

Загалом ІМІ зафіксував у день виборів, 31 березня, шість випадків порушення прав журналістів (для порівняння: на виборах Президента України 2014 року було зафіксовано сім випадків). З них чотири випадки були перешкоджанням, один – погрозою та один – кібератакою на сайт регіонального медіа.

Крім того, у березні ІМІ зафіксував по два випадки погроз та юридичного тиску. Також експерти ІМІ зафіксували по одному випадку побиття, обмеження доступу до публічної інформації, нападу на офіс ЗМІ, пошкодження майна журналістів та політичного тиску.

Випадок побиття стався в селищі Чабани Київської області, де на знімальну групу програми “Схеми: корупція в деталях” – журналістку Катерину Каплюк та оператора Бориса Троценка – напали посадовці селищної ради. Унаслідок нападу лікарі діагностували в оператора струс мозку.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 33 випадки перешкоджання, дев’ять випадків погроз, по шість – обмеження доступу до інформації та кібератак, три випадки побиття та один – цензури.

Фізична агресія

Побиття – 1

1. На Київщині під час зйомок напали на знімальну групу “Схем”

06.03.2019 На знімальну групу програми “Схеми: корупція в деталях” – журналістку Катерину Каплюк та оператора Бориса Троценка – напали 6  березня під час зйомок у селищі Чабани Київської області. Лікарі діагностували у Бориса Троценка струс мозку, повідомляє Радіо Свобода.

Інцидент стався в приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

​Журналісти впізнали двох чиновників. Це Володимир Чуприна – заступник селищного голови з питань роботи житлово-комунального господарства та Юрій Бондар – заступник селищного голови з питань роботи виконавчих органів.​

Також зйомці перешкоджали представники громадської організації “Розвиток Київщини”, почесним головою якої є сам селищний голова Чабанівської ради Олександр Киризлієв. Серед нападників – голова цієї ГО Валерій Присяжний.

На місце інциденту журналісти викликали поліцію та швидку, щоб зафіксувати побої.

Після обстеження в лікарні медики діагностували у Бориса Троценка струс мозку.

“Наша знімальна група виконувала редакційне завдання: поїхала до Чабанівської селищної ради, щоб отримати інформацію для матеріалу, який готується до ефіру, – він стосується виділення в приватні руки державних земель, якими розпоряджається Національна академія аграрних наук України. Знімальна група спокійно зайшла до селищної ради і повідомила, що вони – від Радіо Свобода. Натомість у кабінет керівництва сільради увірвались кілька молодих людей і накинулись на оператора, щоб перешкодити зйомці. Вдарили по голові, пошкодили техніку. Ми написали заяву до поліції, яка швидко прибула за нашим викликом та оперативно спрацювала на місці”, – повідомила головна редакторка “Схем” Наталка Седлецька.

Юристка Інституту регіонального розвитку преси (ІРРП) Людмила Панкратова зазначила: “Вбачається, що журналістам не тільки перешкоджали у проведенні зйомок, але і застосували фізичну агресію: було пошкоджено відеокамеру, а оператор зазнав тілесних ушкоджень. Попередньо ці дії можуть підпадати під кваліфікацію частини 2 ст. 345-1 КК України, яка передбачає: “Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності – карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк”.

Головне управління Національної поліції в Київській області повідомило про відкриття за цим фактом кримінального провадження за ст. 171 ККУ (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України.

“Застосування сили щодо знімальної групи і журналістів, які працювали за редакційним завданням і проводили відеозйомку в приміщенні селищної ради, тобто у публічному місці, є неприпустимим. Відтак подія була негайно зареєстрована належним чином, за цим фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 171 – “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”. Найближчим часом члени знімальної групи, щодо яких було вчинене правопорушення, отримають запрошення до поліції для проведення слідчих дій – надання показів і опізнання осіб, які перешкоджали проведенню відеозйомки”, – зазначив речник Нацполіції Ярослав Тракало.

Погрози, залякування – 2

  1. Засновник видання “Гордон” заявив, що його хочуть убити через слова про Бандеру

04.03.2019 Засновник інтернет-проекту “Гордон” Дмитро Гордон стверджує, що існує загроза його життю через його заяву про лідера Організації українських націоналістів Степана Бандеру. Про це йдеться у відеозверненні журналіста від 4 березня, повідомляє Громадське.

У відеозверненні Гордон розповів про заклики до його вбивства з боку членкині партії “Свобода” Ірини Фаріон та заступника голови Кіровоградської обласної ради Ігоря Степури.

Приводом для цього, за словами журналіста, стало його інтерв’ю виданню Politeka, в якому Гордон заявив, що не любить Бандеру, бо той “предтеча багатьох міжнаціональних проблем в Україні”.

Гордон навів заяви Фаріон та Степури в соцмережах, у яких вони кажуть, що журналіст має померти за такі висловлювання.

Гордон наголосив, що звернеться з офіційними листами до генпрокурора Юрія Луценка, голови СБУ Василя Грицака та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

“Я вимагаю від керівників силових структур негайної реакції на заклики мене вбити з боку Ірини Фаріон та Ігоря Степури”, – сказав він.

Також Гордон закликав Президента Петра Порошенка публічно відреагувати на цю ситуацію. Реакції журналіст очікує й від кандидата в президенти від “Свободи” Руслана Кошулинського, а саме зняття з виборів або виключення Фаріон з партії.

Як повідомляв ІМІ, 11 лютого під редакцію інтернет-видання “Гордон” у Києві  принесли свинячу голову на вилах. Засновник видання Дмитро Гордон подав заяву в поліцію.

За цим фактом Подільське управління поліції ГУ Нацполіції в місті Києві відкрило кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання професійній діяльності журналіста”).

2.У Кривому Розі через повідомлення про замінування евакуювали редакцію Першого міського каналу

31.03.2019 У Кривому Розі (Дніпропетровська область) через повідомлення про замінування евакуювали співробітників телеканалу “Перший міський”.

Про це повідомляється на сторінці телеканалу у Фейсбуку.

Згідно з повідомленням, невідомі надіслали на електронну пошту каналу листа про те, що будівлю заміновано.

“У тексті було зазначено, що невідомий вранці проніс вибухівку в офіс каналу. Як стверджують зловмисники, вона повинна спрацювати о 20:00”, – повідомляє 34 канал.

“Відправник заявляє, причина в тому, що команда нардепа Костянтина Усова викрила “Батьківщину” в підвозі тітушок на 33-й виборчий округ”, – повідомляє “Перший міський” канал.

Співробітників телеканалу було евакуйовано. У будівлі, де розташований офіс каналу, також знаходяться ще кілька організацій, в тому числі комп’ютерна школа.

Інформація про замінування не підтвердилася.

Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ – 1

1.На Сумщині обікрали редакцію газети і залишили редактору записку з погрозами

09.03.2019 У місті Білопіллі Сумської області невідомі проникли до приміщення редакції районної газети “Медіа Плюс”, викрали оргтехніку і залишили записку з погрозами. Про це повідомляє регіональний представник ІМІ.

Проникнення до редакції сталося в ніч на 9 березня. Невідомі розбили вікно в приміщенні редакції, яке розташоване на другому поверсі, викрали три ноутбуки та професійну фотокамеру, створили в редакції хаос і залишили на столі головного редактора свічку і записку зі словами “Убирайтесь, твари!”.

Як повідомила начальниця відділу комунікації Головного управління Національної поліції України в Сумській області Ельвіра Біганова, за цим фактом порушено кримінальне провадження за ч. 3 статті 185 “Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення”. Поліція поки що не пов’язує інцидент з професійною діяльністю журналістів.

За словами головного редактора газети Тетяни Кукси, останнім часом у газеті не було гострих публікацій або матеріалів на підтримку того чи іншого політика. На її думку, можливо, цей інцидент пов’язаний з конкуренцією на медіаринку, адже з часу, коли газета з’явилася, її працівники неодноразово отримували з боку конкурентів образи на свою адресу – як у соцмережах, так і  особисто.

Наразі редакція газети продовжує свою діяльність, черговий номер вийшов у запланований строк.

Зауважимо, у Білопіллі видається два друкованих видання – газета “Білопільщина” (видається з 1920 року) і газета “Медіа Плюс” (видається із січня 2017 року).

Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів – 1

1.У Полтаві внаслідок загоряння знищено авто редактора “Останнього бастіону”

22.03.2019 У Полтаві 21 березня внаслідок загоряння знищені два авто, одне з яких належало головному редактору і засновнику видання “Останній бастіон” Геннадію Сікалову, повідомляє “Зміст”.

Сікалов підтвердив виданню, що одна зі спалених автівок належить йому.

“Так, це правда. Це був Volkswagen Passat. Підпали я пов’язую зі своєю журналістською діяльністю. І я думаю, що це зробив кандидат у Президенти Ілля Кива, про якого ми нещодавно писали в газеті. Там матеріали, які показують його “справжнє обличчя”. Я вже написав заяву до правоохоронних органів”, – сказав Сікалов.

Речник ГУ Нацполіції в Полтавській області Юрій Сулаєв повідомив, що, за попередньою інформацію, це підпал транспортного засобу. “Палили одну автівку, а в результаті горіння полум’я перекинулося на сусіднє авто. Вони знищені вщент”, – сказав він.

Як повідомляє видання “Полтавщина”, Сікалов повідомив, що відеокамера зафіксувала двох осіб у літніх камуфляжах та в капюшонах, які підпалили його автомобіль. Третя особа чергувала на автомобілі.

Як повідомляє представниця ІМІ в Полтавській області, обласна поліція розпочала розслідування за цим фактом.

“Відкрито провадження за частиною 2 статті 194 ККУ (“Умисне пошкодження майна шляхом підпалу”)”, – сказав представниці ІМІ речник ГУ Нацполіції в Полтавській області Юрій Сулаєв.

На момент виходу новини отримати коментар Геннадія Сікалова представниці ІМІ не вдалося.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 15

1.Телеканал “Україна” заявив, що його сигнал неодноразово глушили

02.03.2019 Телеканал “Україна” заявив, що увечері 2 березня його сигнал знову намагалися заглушити. Про це повідомляється на сайті каналу.

“Сигнал каналу “Україна” дійсно піддався впливу зовнішніх перешкод. Сталося два впливи. З 21.01 до 21.07, а також з 21.15 і до 21.28 у мільйонів абонентів супутникового і кабельного типу прийому сигналу була відсутня можливість перегляду програм телеканалу”, – заявив директор департаменту розвитку мережі мовлення каналу Богдан Жданов.

За інформацією каналу, це вже не перша спроба зовнішнього втручання в роботу телеканалу. Зокрема, 1 березня невідомі перешкоджали трансляції прямого ефіру ток-шоу “Головна тема. Вибір”, в ефірі якого були керівники силових відомств.

Директор каналу Вікторія Корогод звернулася до Президента України, уряду, правоохоронних органів “і особливо до міжнародних інституцій, щоб вони привернули увагу до всіх цих інцидентів і допомогли нам відновити нормальну, стандартну роботу засобів масової інформації, як у будь-якій цивілізованій країні цього світу”.

2.На Хмельниччині журналісту заборонили висвітлювати сесію селищної ради

07.03.2019 Журналіст інформаційного агентства “Поряд з вами” Олекса Ярославцев повідомляє про перешкоджання його професійній діяльності під час висвітлення сесії Меджибізької селищної ради Хмельницької області – йому заборонили перебувати на сесії. Про це він повідомив ІМІ.

За його словами, інцидент стався вдруге за останній тиждень – вперше йому перешкоджали 27 лютого, вдруге – сьогодні, 7 березня.

“Сьогодні в Меджибізькій селищній раді пройшла позачергова сесія, перед початком якої я зайшов у зал. Після розгляду першого питання голова селищної ради попрохав мене вийти із зали, пославшись на те, що наступне питання є закритим. На моє посвідчення він повідомив, що його це не цікавить”, – розповів журналіст.

У свою чергу, додав Ярославцев, він відповів, що сесії є відкритими. “Але до мене знов пішли якісь чоловіки з бажанням виштовхнути. Звісно, я вийшов, повідомив поліцію і написав пояснення. Тепер чекаю на відповідь”, – розповів він.

Також він нагадав, що 27 лютого його силоміць вивели із сесійної зали, заборонивши працювати  в ній. “Секретар селищної ради винесла на розгляд депутатів питання перебування журналіста інформаційного агентства “Поряд з вами”, депутати проголосували проти. Набігли якісь люди і винесли мене із сесії. З підстав того, що з початку сесії я знімав хід засідання без надання мені на це згоди”, – розповів він.

У цьому разі журналіст також звернувся до поліції з заявою про злочин. Проте, додав Ярославцев, поліція не поспішає реагувати на такі злочини: “Поліція пропонує чекати 30 днів для надання оцінки відповідно до Закону “Про звернення громадян”. Зараз готуємо офіційного листа до поліції про перешкоджання”.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що в разі звернення з заявою про злочин поліція зобов’язана внести повідомлення в ЄРДР протягом 24 годин. “Відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Невнесення заяви в реєстр є протиправною бездіяльністю і має бути оскаржено”, – сказав він.

“Закриті засідання взагалі-то можуть бути, але вони оголошуються закритими до початку сесії і виключно у зв’язку з необхідністю збереження охоронюваної законом таємниці. В інших випадках недопуск журналіста на засідання суб’єкта владних повноважень (в даному випадку ради) є порушенням статті 25 Закону “Про інформацію” і дає підстави звернутися до поліції з заявою по статті 171 ККУ”, – сказав він.

  1. Журналістку “UA:Закарпаття” не пропустили на зустріч Бойка з угорцями

07.03.2019 Знімальну групу каналу “UA:Закарпаття” – журналістку та оператора – не пропустили на зустріч кандидата в Президенти Юрія Бойка з лідерами закарпатських угорців, яка відбулася вранці, 7 березня, у будинку Товариства угорської культури Закарпаття.

Про це журналістка Мирослава Жабей розповіла в сюжеті про візит кандидата й підтвердила інформацію представнику ІМІ в Закарпатській області.

Як інформує в сюжеті Мирослава Жабей, Юрій Бойко спершу приїхав у село Оріховицю, де навідався до оселі одного з депутатів сільської ради. Там, як видно із сюжету, знімальній групі вдалося поспілкуватися з кандидатом та записати його синхрон.

Потім Юрій Бойко поїхав до Ужгорода на зустріч із лідерами угорських закарпатців, але вона була закритою. Водночас, за словами Мирослави Жабей, деяких представників ЗМІ пустили в приміщення на кілька хвилин, але журналістам “UA:Закарпаття” зайти не дозволили. Як видно на другій хвилині відео сюжету, чоловік, який стояв на вході, знімальній групі не відрекомендувався і не повідомив, чого одних журналістів пропускають, а інших – ні.

“Про що протягом 20 хвилин розмовляв Юрій Бойко з керівниками Товариства угорської культури Закарпаття, кандидат у Президенти не розповів”, – резюмувала в сюжеті журналістка Мирослава Жабей.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що вибірковий допуск до суспільно важливої інформації, якою є виборчий процес, лише “своїх” журналістів є порушенням загальних принципів інформаційного законодавства.

Водночас він зазначив, що Закон України “Про вибори Президента України” не містить положень, які надавали б засобам масової інформації і журналістам права бути присутніми на будь-яких заходах кандидатів на посаду Президента України.

“Це одна з проблем чинного закону, з якою вже неодноразово стикаються журналісти з різних ЗМІ і регіонів України щодо різних кандидатів. Закон дає лише кандидатам гарантії щодо рівного та неупередженого ставлення засобів масової інформації до кандидатів на пост Президента України, проте не гарантує такого ж рівного і неупередженого ставлення з боку кандидатів до засобів масової інформації і журналістів”, – зазначив юрист.

Натомість, додав він, існують загальні норми інформаційного законодавства. Відповідно до частини другої статті 24 Закону України “Про інформацію”, забороняється втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема для поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них тощо. “Висвітлення виборчого процесу, зокрема дії кандидатів на пост Президента і їхніх зустрічей з виборцями, є суспільно важливою інформацію, яка дозволяє виборцям зробити свідомий вибір. Тому замовчування такої інформації, вибірковий допуск до такої інформації лише “своїх” журналістів є порушенням загальних принципів інформаційного законодавства”, – констатував Алі Сафаров.

Як повідомляв ІМІ, 22 лютого телеканал “Прямий” повідомив, що їхню знімальну групу спершу не акредитували, а згодом не пустили на прес-конференцію кандидатки в Президенти, лідерки “Батьківщини” Юлії Тимошенко.

22 лютого на прес-конференцію Юлії Тимошенко також не пустили знімальну групу 5 телеканалу.

23 лютого в Дніпрі одного з журналістів не пустили на зустріч кандидата в Президенти України Олександра Вілкула з виборцями, а іншого вивели із залу.

  1. На Буковині священик УПЦ МП під час зйомки забрав у журналістки телефон

10.03.2019 10 березня під час зборів релігійної громади в селі Рингач Чернівецької області священик Української православної церкви Московського патріархату перешкоджав журналістці інтернет-видання “Чернівці.Online” Галині Єреміці. Про це вона повідомила представниці ІМІ в Чернівецькій області.

Під час зборів розглядалося питання про перехід громади вірян від Московського патріархату до Православної церкви України, яке не обійшлося без суперечок і штовханини.

“На території церкви на мене напав священик УПЦ МП. Під час проведення мною відеозйомки зборів отець Серафим вирвав у мене з рук мобільний телефон, яким я здійснювала зйомку, і засунув його собі в кишеню, через що відеофіксація була припинена”, – розповіла Галина Єреміца.

Крім того, за словами журналістки, представники поліції, які охороняли громадський порядок, не вжили жодних заходів, аби припинити протиправні дії щодо неї.

Журналістка написала заяву в поліцію щодо перешкоджання своїй професійній діяльності. Також Галина Єреміца звернулася до поліції щодо бездіяльності силовиків під час вищезазначеного інциденту.

Нагадаємо, це вже не перший інцидент перешкоджання виконанню професійних обов’язків журналіста на Буковині під час висвітлення зборів релігійних громад.

  1. Ще одній журналістці на Буковині перешкоджали під час зйомки на території храму

10.03.2019 10 березня в селі Добринівці Чернівецької області на території храму місцевий житель перешкоджав проведенню відеозйомки журналістки місцевого онлайн-видання. Про це повідомляється на сайті Нацполіції в Чернівецькій області.

Поліцейські встановили особу чоловіка та запросили до відділення поліції для відбору пояснень.

Наразі правоохоронці перевіряють отриману інформацію за цим фактом та опитують можливих очевидців.

Вирішується питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України.

За інформацією представниці ІМІ, перешкоджали журналістці видання “Заставна сьогодні” та “Буковина онлайн” Ользі Шендеровській. Як повідомив власник сайту, місцевий житель штовхав журналістку, проте вже вибачився, тому вона планує забрати заяву з поліції.

Як повідомляв ІМІ, 10 березня під час зборів релігійної громади в селі Рингач Чернівецької області священик Української православної церкви Московського патріархату перешкоджав журналістці інтернет-видання “Чернівці.Online” Галині Єреміці.

6.Журналісти поскаржились, що їм відмовляли в доступі до інформації про судовий розгляд

13.03.2019 Журналіст інтернет-видання “Інсайдер” Артур Пріхно повідомив, що в Печерському райсуді Києва йому та ще одній журналістці відмовляли 13 березня в доступі до інформації. Про це він повідомив ІМІ.

За його словами, він із власних джерел дізнався, що вчора мало бути судове засідання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному в організації вбивства активіста й учасника бойових дій на Донбасі Віталія “Сармата” Олешка.

Проте на яку годину призначено засідання, йому було невідомо. Тому він вирушив до суду і намагався там дізнатися цю інформацію, але ні канцелярія, ні прес-служба, ні суддя не повідомляли йому.

“Ми прийшли з 11-ї години туди, там було декілька журналістів. Я зайшов до кабінету судді, де сидять помічники, секретарі. Хотів поцікавитися, в якому залі і на яку годину засідання. З іншого кабінету вийшла суддя і почала дуже емоційно говорити, що, мовляв, у неї не вперше питають, що в неї немає часу поїсти, що у неї багато справ і що вона не знає, буде розгляд чи ні”, – розповів журналіст.

Також про це саме суддю запитала інша журналістка, що зайшла слідом за Артуром.

Не отримавши відповіді, журналісти ще деякий час намагалися дізнатись інформацію в прес-службі, канцелярії. Але, додав Пріхно, їх відправляли до вищезгаданої судді. Пізніше суддя вийшла і повідомила про дату і час засідання.

Журналістка, яка попросила її не називати, повідомила ІМІ, що їй також відмовляли в наданні інформації.

“Ми зайшли запитати з журналістом Артуром до Григоренко, о котрій буде судове засідання. Вона сказала, що не знає коли, бо хоче їсти. Запитала, хто нам сказав про засідання. Я відповіла, що знаємо від журналістів. Вона сказала: “Сделай лицо попроще и не хами мне”. Я їй відповіла, що не хамлю їй, а спокійно з нею розмовляю. Вона почала кричати. Сказала о 14:00, що через дві години буде відомо, коли відбудеться засідання. Потім повісили листок А4: “Суддя у нарадчій кімнаті. Не заходити”. О 15:00 суддя сказала, що засідання перенесли на завтра на 17:15, залу засідань не повідомила”, – розповіла журналістка.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що в цьому випадку є ознаки порушення вимог гласності судового процесу з боку судді у суспільно значущій кримінальній справі.

Він навів частину першу статті 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, згідно з якою: “Судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом”.

Частина друга статті 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” визначає, що “інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та має бути невідкладно оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України, крім випадків, установлених законом”.

“Під встановленими законом випадками маються на увазі такі випадки, коли розголошення інформації може призвести до реальної шкоди правосуддю, наприклад розкрити інформацію про захищених свідків, розкрити таємницю усиновлення тощо. Такі випадки жорстко регламентовані законодавством, і втаємничення інформації за такими випадками відбувається за передбаченою законом процедурою. Таким чином, у даному випадку є ознаки порушення вимог гласності судового процесу з боку судді по суспільно значущій кримінальній справі”, – зауважив юрист.

Також Алі Сафаров нагадав, що, відповідно до частини другої статті 24 Закону України “Про інформацію”, “забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб’єкти владних повноважень”. Порушення цих вимог, за його словами, спричиняють відповідальність, передбачену законодавством України, аж до кримінальної відповідальності винних осіб.

7.Журналістів декількох каналів не пустили на відкриття Ужгородського аеропорту

15.03.2019 Телеканал “Сиріус” (м. Мукачево Закарпатської області) повідомляє про недопуск 15 березня на територію Ужгородського аеропорту п’ятьох знімальних груп разом з ними на відкриття відновлення авіасполучення аеропорту. Про це йдеться в сюжеті телеканалу.

За словами журналістки Ірини Крупко, журналістів не пустили на відкриття аеропорту, оскільки на заході були присутні Президент України Петро Порошенко та міністр інфраструктури Володимир Омелян.

“Для висвітлення відновлення авіасполучення на територію аеропорту не пустили п’ять із шести знімальних груп, які зібралися біля входу ще за годину до прибуття літака. Усі з посвідченнями і редакційними завданнями та з переконанням, що на цей захід попередньої акредитації не оголошували”, – зазначила журналістка. Акредитованим виявився лише один місцевий канал.

Кореспондент суспільного мовника “UA:Закарпаття” Олександр Курта розповів, що їхню знімальну групу теж не пустили на територію аеропорту. Напередодні журналісти намагались акредитуватися на захід, але в Закарпатській облдержадміністрації їм пояснили, що “ми можемо потрапити в аеропорт на заходи, де буде брати участь президент, але бачимо: як наша знімальна група, так і інші не змогли потрапити сюди”.

Журналістка “Сиріуса” Ірина Крупко зазначила, що, хоч участь Президента у відновленні діяльності Ужгородського аеропорту анонсована не була, відповідно, на неї журналістів і не акредитовували в межах заходів за участю Петра Порошенка.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зауважив, що факт перешкоджання журналістській діяльності був, питання в тому, чим це продиктовано.

“Це перешкоджання журналістам висвітлювати певні теми. Інше питання, чи малося на меті перешкоджання, тоді це взагалі кримінальний злочин, передбачений 171 статтею Кримінального кодексу України. Чи вийшло, так би мовити, непорозуміння або накладки, тоді немає кримінальної відповідальності, але порушення законодавства все одно є”, – сказав юрист.

Як повідомила ІМІ журналістка “Сиріуса”, попередньо вони телефонували керівнику аеропорту щодо потрібності акредитацій. “Останній сказав звернутися в ОДА. В облдержадміністрації заявили: на цей захід (а саме перший рейс в ужгородський аеропорт), не акредитують, оскільки це захід, який не зазначений у президентському маршруті. Акредитація на нього не проводиться, наголосили нам ще раз”, – зазначила вона.

Проте, додала Крупко, правоохоронці все одно не допустили їхню знімальну групу на територію аеропорту, як і журналістів ще чотирьох каналів (кореспондентів двох регіональних і двох загальноукраїнських ЗМІ). “Ми пред’являли посвідчення журналістів, мали при собі і показували поліцейським редакційне завдання. Та на захід нас так і не пустили”, – зазначила вона.

  1. У Рівному невідомі забороняли знімати сутичку під час виступу Порошенка

21.03.2019 18 березня в Рівному під час агітаційного концерту кандидата в Президенти Петра Порошенка, оператора, який знімав сутичку в натовпі, відтіснила група чоловіків, один з яких погрожував забрати флешку.

Свідком події став фотограф “Четвертої влади”, повідомляє представниця ІМІ в Рівненській області.

Так, невідомі чоловіки в капюшонах деактивували чоловіка в натовпі, який вигукував щось проти Президента. Оператора, який намагався зняти конфлікт, силою і погрозами відтіснила група чоловіків, які закривали обличчя бафами.

Той, хто керував чоловіками, які прикривали обличчя, кинувся до оператора і силою відвернув руку з камерою, сказавши, що забере флешку від камери. Йому на підмогу підтягнулося ще п’ятеро молодих чоловіків.

ІМІ не вдалося ідентифікувати оператора, якого відтіснили молодики. Рівненські журналісти його не впізнають. Так само як і чоловіка, який перешкодив знімати.

Не знають про цей інцидент і в місцевій поліції. “Скарг на перешкоджання зйомці до поліції не надходило, – розповів представниці ІМІ речник Нацполіції Рівненщини Антон Крук. – Мені не відомо про людей на відео, а також про будь-які перешкоджання зйомкам представникам ЗМІ чи громадянам присутнім на заходах”.

9.Охоронці Медведчука затримали під час зйомок журналістів “Наших грошей”

21.03.2019 Журналістів проекту “Наші гроші з Денисом Бігусом” Максима Опанасенка, Марію Землянську та оператора Кирила Шапаря затримали 20 березня під час зйомок на території Пущі Водиці люди, які виявилися співробітниками охоронної фірми “Шторм”, пов’язаної з Віктором Медведчуком. 112-й канал та NewsOne приїхали на місце події фіксувати процес.

Про це повідомив журналіст Максим Опанасенко на своїй сторінці у Фейсбуку та підтвердив цю інформацію ІМІ.

“…Поїхали вдень відлітати коптером одну територію в Пущі. Стали десь в півкілометрі від Міністерського озера, тупо посеред лісу, відліталися, все ок. Приїжджає чорний “Мітсубіші”. Цю машинку я вже бачив раніше, належить вона охоронній фірмі “Шторм” (яка раніше звалася “Сварог”). Фірма охороняє Медведчука. Звідти виходять четверо і висувають не вельми обґрунтувану підозру в тому, що ми а) знімали маєток Медведчука (нах здався, його хто тільки не “літав”, не цікаво, відео десятки в мережі і так є), б) за їхньою інформацією, на Медведчука готують напад і цілком може бути, що ми – найманці нападників”, – написав він.

За словами Опанасенка, один з охоронців був озброєний, в іншого був мисливський ніж. Охоронці повідомили їм, що викликали поліцію, проте поліцейські не бачили причин затримувати журналістів.

“Дуже ввічливо дяді сповіщають, що викликали поліцію і нам всім варто їх почекати. Чекали близько години. Копи не сильно зрозуміли, що від них хочуть: ми просто хочемо піти, а “штормисти” вимагають вилучити дрон і нас затримати. В процесі не дуже плідної дискусії поліцейські сказали, що ми можемо бути вільними”, – розповів журналіст.

Коли поліція поїхала, журналісти спробували вже на зупинці сісти в маршрутку, але охоронці “просто нас покрутили, до півсмерті налякали маршрутчика” і запропонували ще раз почекати їхнього юриста.

І в цей час, зазначив Максим Опанасенко, на місце події приїхали знімальні групи телеканалів “112 Україна” та NewsOne нібито для того, щоб зняти “важливу інформацію про затриманих злочинців”.

“На машині “Шторму” приїхали знімальна група 112-го. Журналістка Валерія нібито отримала важливу інформацію про затриманих злочинців і зреагувала на виклик. Ще раз. На машині фірми охорони Медведчука приїхали журналісти 112-го. Я все, звісно, розумію. Але.

І коли здавалося, що вже нічого абсурднішого статися не може… ПРИЇХАЛА ЗНІМАЛЬНА ГРУПА “НЬЮЗ-ВАН”. З тими ж аргументами. Правда, дізнавшись, що ми з “Наших грошей”, журналістка натягнула на лоба капюшон. Але кілька питань поставити намагалася”, – написав журналіст.

Коли з’явився юрист “Шторму”, то заявив журналістам, що він їх затримав та викликав слідчо-оперативну групу. Поліція, у свою чергу, відпустила журналістів.

“В результаті на нас з’їхалося чотири екіпажі копів. Взяли пояснення. Взагалі не віддуплили, як троє журів могли загрожувати безпеці 15 озброєних “штормистів”. І відпустили нас з миром. Ще півтори години після цього “непаливні” “штормисти” ходили за нами”, – розповів він.

У коментарі ІМІ Максим Опанасенко повідомив, що вони знімали сюжет, що стосується держдач у Пущі-Водиці.

“Тілесних немає, дяді були ніжні. Ми знімали сюжет, що стосується держдач у Пущі-Водиці. Зовсім не про Медведчука”, – зазначив журналіст.

Також Максим Опанасенко додав, що вони не писали до поліції заяву про затримання охоронцями, оскільки “поліція постійно морозилася і радилася з охоронцями Медведчука”.

Опанасенко повідомив, що їхній юрист підготує постфактум заяву за фактами відео інциденту, яке у журналістів є.

  1. У Дніпрі суддя вимагала від журналістів клопотання для зйомки портативною камерою

21.03.2019 21 березня суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра відмовилася розпочати засідання в присутності журналістів 34-го телеканалу, посилаючись на те, що знімальна група не подала клопотання про відеозйомку.

Про це повідомила представниці ІМІ в Дніпропетровській області журналістка каналу Ольга Журавель.

За словами журналістки, у них була портативна камера і вони хотіли відзняти засідання в цивільній справі для програми “Преступление и наказание”.

“У нас була портативна камера: ми знімали без штативу і не планували прямої трансляції. Я знаю, що в такому разі ми не маємо подавати клопотання про відеозйомку. Але суддя, зайшовши до зали суду і побачивши нашу знімальну групу, почала питати, чому ми не подали клопотання. Потім почала говорити, що це порушення і що вона не відкриватиме засідання, доки ми не подамо клопотання про відеозйомку. Ми цього не зробили, оскільки засідання і так мало перенестися за клопотанням про перенесення від однієї зі сторін”, – розповіла Ольга Журавель.

На наступне засідання в цій справі вона планує подати клопотання про відеозйомку.

“Мені важливо відзняти матеріал для програми, тому я це зроблю. Але, на жаль, судді досі маніпулюють такими вимогами, хоча вони не є законними”, – сказала журналістка.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що в цьому випадку суддя неправомірно вимагала від журналістів клопотання про проведення зйомки.

За його словами, гласність судового процесу є одним з основних принципів прозорого і справедливого правосуддя. Він навів статтю 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, статтю 7 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких присутні в залі судового засідання представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду.

“Обмеження права на зйомку можливо лише у випадках оголошення закритих судових засідань – коли треба зберегти таємницю усиновлення, наприклад, або іншу охоронювану законом таємницю. Дозвіл судді потребується лише під час зйомки судових засідань у кримінальних справах, однак навіть там подання клопотання з боку журналістів, які не є учасниками процесу, неможливе, відповідно до законодавства України, а суддя має виносити свою ухвалу про дозвіл проведення зйомки без клопотання журналістів.

Таким чином, можна констатувати, що відбулася не заснована на нормах законодавства України заборона журналістам виконувати свої професійні обов’язки. Така дія має ознаки перешкоджання законній журналістській діяльності, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України”, – зазначив Алі Сафаров.

11.Кропивницьких журналістів не допустили на засідання оргкомітету з підготовки річниці заснування міста

27.03.2019 Кропивницькі журналісти не змогли бути присутніми 27 березня на анонсованому засіданні організаційного комітету з підготовки та святкування 265-ї річниці заснування міста.

Про це представникові ІМІ в Кіровоградській області повідомила журналістка новинного порталу “Точка доступу” Катерина Федченко.

“На початку засідання журналістів наполегливо попросили покинути засідання, адже членам комісії “ще немає чого сказати” і це “робоче, сире засідання”. Майже всі члени оргкомітету обурювалися, звучали фрази типу “А хто пресу запросив?”, “Хто вас сюди запрошував?”, “Чого ви прийшли?”, “Звідки ви дізналися про засідання?”, і це при тому, що інформація про даний захід розміщена на офіційному сайті ради”, – розповіла журналістка.

Головна редакторка видання Ольга Зима вважає інцидент прямим порушенням норм законів України “Про доступ до публічної інформації” та “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”. Наразі журналісти очікують на реакцію щодо цієї ситуації керівництва міста.

У коментарі представникові ІМІ голова оргкомітету, керівниця справами виконавчого комітету Кропивницької міської ради Альвіна Бондаренко зазначила, що вважає цей інцидент недопрацюванням з боку міськради.

“Інцидент з журналістами ми розцінюємо як недопрацювання з нашого боку. На жаль, інформація про суто робоче засідання з’явилась як анонс події на офіційному сайті ради, управління, що відповідає за даний напрямок, уже отримало відповідні вказівки, аби подібне не трапилось у майбутньому. Тим не менш хочу запевнити, що журналістів ніхто не виганяв, їм просто пояснили, що засідання є організаційним і нічого, що можна було б донести читачам, не відбуватиметься”, – прокоментувала ситуацію вона.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає в цій ситуації ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

“Відповідно до частини другої статті 25 Закону України “Про інформацію”, журналіст  має право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.

Законодавство визначає, що закритою може бути інформація, яка відкриває державну таємницю, наприклад, або іншу таємницю, що захищається законом. У даному випадку недопуск журналістів на захід місцевої ради не обґрунтований збереженням таємниці, тож має ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Таке правопорушення тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 171 Кримінального кодексу України”, – зазначив юрист.

12.У Кропивницькому на дільницю не пускали журналіста і спостерігачів

31.03.2019 У Кропивницькому на дільниці №350915, що розташована в приміщенні колегіуму, голова комісії спробувала не пустити спостерігачів та журналіста на передвиборче засідання о 6:45. Про це повідомила спостерігач на цій дільниці Юлія Бочарова-Туз, інформує CBN.

Аргументувала голова комісії тим, що “всі зайдуть разом з виборцями”. Після консультацій з окружною комісією та присутніми на дільниці правоохоронцями голова комісії о 7:15 дозволила всім бути присутніми на засіданні та відкритті сейфів.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зауважив, що в цьому випадку є перешкоджання журналістській діяльності.

“Закон України “Про вибори Президента України” прямо зазначає (ч. 4 ст. 13, ч. 9 ст. 28), що представники засобів масової інформації мають право бути присутніми на всіх засіданнях виборчих комісій, у тому числі на підготовчому засіданні виборчої комісії перед початком голосування. Перешкоджання журналістам бути присутніми має ознаки протиправного перешкоджання журналістської діяльності і тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 171 Кримінального кодексу України”, – сказав юрист.

  1. У Дніпрі на одній з виборчих дільниць від журналістів 34-го каналу вимагали акредитації

31.03.2019 У Дніпрі на одній з виборчих дільниць член виборчої комісії вимагав від знімальної групи місцевого 34-го каналу акредитації. Про це повідомила з виборчої дільниці журналістка каналу Анастасія Катаєва.

За її словами, інцидент стався на проспекті Пушкіна в будівлі гімназії №112. Член комісії вимагав від журналістки акредитації для висвітлення виборчого процесу.

Вирішити всі суперечки вдалося тільки після того, як у справу втрутилася голова дільничної комісії, яка дозволила журналістам виконувати свою роботу.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що вимога акредитації або іншого дозволу є незаконною і має ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналіста.

“Відповідно до частини дев’ятої статті 28 Закону України “Про вибори Президента України”, представники засобів масової інформації мають право перебувати на виборчій дільниці, у тому числі на всіх засіданнях виборчої комісії, без дозволу чи запрошення відповідної комісії. Вимога акредитації або іншого дозволу є незаконною і має ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналіста”, – сказав юрист.

  1. На Прикарпатті журналіст зміг потрапити на дільницю, лише коли приїхала поліція

31.03.2019 У місті Калуш Івано-Франківської області поліція зафіксувала повідомлення від журналіста, який не міг пройти на виборчу дільницю і виконувати свою журналістську діяльність.

Про це повідомляється на сайті Національної поліції в Івано-Франківській області.

Журналіст зміг увійти на виборчу дільницю, коли приїхала поліція.

Відповідне звернення журналіста поліція внесла до журналу єдиного обліку як звернення громадян.

  1. Біля ЦВК молодики виштовхали журналіста телеканалу “Дождь”

31.03.2019 У Києві 31 березня біля будівлі Центральної виборчої комісії молоді чоловіки не дали можливості журналісту російського телеканалу “Дождь” Володимиру Роменському зняти сюжет, звинувативши його в перекручуванні фактів, повідомляє Укрінформ.

Молодики виштовхали журналіста з площі. Свої дії вони пояснили тим, що журналіст знімав негативний сюжет для російських медіа. За їхніми словами, висвітлюючи події під ЦВК, він перекручував результати екзит-полів, називаючи їх сфальсифікованими чинним Президентом, а людей, які були там присутні, прихильниками Тимошенко, яка оскаржуватиме результати виборів.

На опублікованому каналом відео можна побачити, як кореспондент Володимир Роменський хоче поставити одному з молодиків запитання в прямому ефірі. Але останній почав лаятись на журналіста та штовхнув його. “Їдь у свою Росію”, – сказав чоловік, повідомляє Громадське.

Правоохоронні органи зреагували швидко і відвели цього хлопця для перевірки його особистих даних.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 1

  1. Журналістка Poltavske TV отримала від “Полтавагазу” відмову на запит

15.03.2019 У Полтаві журналістка Poltavske TV Діана Страшко отримала від ПАТ “Полтавагаз” відмову в наданні інформації на запит. Про це журналістка повідомила представниці ІМІ в Полтавській області.

У запиті журналістка просила обґрунтувати ситуацію щодо пошкодження пломби газового лічильника в одному з будинків міста, але отримала відмову.

“Я робила сюжет про те, що жінку звинуватив “Полтавагаз” у тому, що вона порушила пломбу лічильника. Просила коментарі у “Полтавагазу”, але там відмовилися їх надати, сказали писати запит. Я написала. Мені прийшла відмова: мовляв, це персональна інформація”, – розповіла Діана Страшко.

У відмові, яку отримала журналістка, зазначено: “ПАТ “Полтавагаз” не має правових підстав для задоволення запиту, так як запитувана інформація не відноситься до публічної”.

За словами журналістки, редакція готує сюжет про ситуацію, а також писатиме в поліцію заяву та звертатиметься до Уповноваженого з прав людини.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що надіслана відповідь є неправомірною відмовою журналісту у доступі до публічної інформації.

Він навін Закон України “Про доступ до публічної інформації”, у якому чітко виписана процедура, в яких саме випадках і як саме можна відмовити в доступі до публічної інформації. Відповідно до частини другої статті 22 зазначеного Закону відповідь розпорядника інформації не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. У разі відмови в задоволенні запиту така відмова відповідно до частини четвертої зазначеного Закону має містити мотивовану підставу відмови. Пленум ВАСУ в своїй Постанові від 29.09.2016  № 10 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації” спеціально звертає увагу, що мотивація має відбуватись із застосуванням “трискладового тесту”:

“Аналіз вказаних положень законів свідчить, що розпорядник повинен застосовувати “трискладовий тест” – вимоги, передбачені частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI, – з урахуванням особливостей вищевказаних положень. Застосування “трискладового тесту” в такому разі повинно здійснюватись таким чином:

1) встановлення відповідності обмеження доступу до запитуваної конфіденційної інформації одному із захищених інтересів (у справах щодо надання конфіденційної інформації, як правило, такими інтересами є захист репутації або прав інших людей, запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно);

2) встановлення можливості завдання істотної шкоди цим інтересам;

3) порівняння цієї потенційної шкоди з правом громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини. Якщо ця шкода не переважає суспільний інтерес в доступі до інформації, то конфіденційна інформація може бути розголошена і доступ до неї не може бути обмежений.

Таким чином, відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник в листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини”.

“Неправомірна відмова у задоволенні запиту журналіста на доступ до публічної інформації тягне за собою відповідальність винних осіб аж до кримінальної відповідальності відповідно до статті 171 Кримінального кодексу України”, – зауважив Алі Сафаров.

Непрямий тиск

Політичний тиск – 1

1.NewsOne і “112 Україна” вважають рішення РНБО щодо їхньої перевірки політичним тиском

21.03.2019 Телеканали “112 Україна” та NewsOne оприлюднили заяви, в яких називають рішення Ради національної безпеки і оборони України, яким Службі безпеки України доручено перевірити телеканали на предмет можливої причетності до терористичної діяльності, політичним тиском, повідомляє Інтерфакс-Україна.

У заяві генерального директора телеканалу “112 Україна” Єгора Бенкендорфа зазначено, що канал вимагає від влади припинити цькування, діяти в межах закону і дотримуватися гарантованої Конституцією свободи слова.

“Рішення Ради національної безпеки і оборони, яким доручено СБУ здійснити перевірку телеканалів на предмет нібито причетності до “терористичної діяльності”, ми сприймаємо як прямий і грубий політичний тиск на наші телеканали як на незалежні ЗМІ. Це спроба нас залякати напередодні виборів, а в разі нашої відмови – підготувати ґрунт для закриття каналу”, – наголосив він, зазначивши, що група каналів “112 Україна” має намір продовжувати роботу.

У свою чергу в заяві NewsOne йдеться про те, що телеканал вважає таке рішення РНБО прямим тиском на свободу слова в країні напередодні виборів президента.

“Ми також звернемося до громадськості та до наших міжнародних партнерів із проханням підтримати телеканал”, – заявив генеральний продюсер NewsOne Василь Голованов.

Як повідомляв ІМІ, 4 жовтня 2018 року Верховна Рада ухвалила постанову №9157, в якій пропонує Раді національної безпеки та оборони ввести санкції щодо компаній, які входять до структури власності телеканалів “112 Україна” і NewsOne.

Група народних депутатів зареєструвала цю постанову щодо двох телеканалів у відповідь на петицію щодо “припинення антиукраїнської діяльності телеканалів “112 Україна” та NewsOne.

19 жовтня 2018 року голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав постанову, якою пропонується ввести санкції щодо компаній, які входять до структури власності телеканалів “112 Україна” і NewsOne.

19 березня 2019 року Рада національної безпеки та оборони доручила Службі безпеки України завершити перевірку причетності до терористичної діяльності телеканалів “112 Україна” та NewsOne. Про це йдеться в рішенні РНБО “Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, введеному в дію указом Президента України №82/2019 від 19 березня 2019 року.

Інтернет-тиск

Кіберзлочини – 3

1.Рух “ЧЕСНО” заявив, що хакери понад місяць атакують їхній сайт

15.03.2019 Громадський рух “ЧЕСНО” заявив про DDoS-атаки на свій сайт. Про це повідомляється на сайті руху.

За даними руху, сайт отримує 150 тисяч шкідливих запитів від хакерів щодня. Понад місяць зловмисники намагаються заблокувати виборцям доступ до суспільно важливої інформації про кандидатів у Президенти, йдеться в повідомленні.

Уночі проти 9 березня на веб-сайти руху (домени chesno.org та *.chesno.org) неможливо було зайти протягом кількох годин. Це були наслідки DDoS-атаки, яку хакери готували впродовж лютого, зазначили представники руху.

“Ми дуже швидко відреагували на проблему й відновили доступ до сайту для користувачів. Для цього знадобилося 30 хвилин. Ми з подивом з’ясували, що захист сайту намагаються здолати вже понад місяць. Зловмисники надсилають понад сотню тисяч фейкових клієнтських запитів до веб-сторінок ЧЕСНО щодня. Більшість із них надходили із США, Нідерландів, Франції та Китаю”, – розповіли IT-фахівці ЧЕСНО про перебіг атаки.

Ознакою атаки стало раптове збільшення кількості унікальних відвідувачів сайту. Так, за одну добу, 8 березня, цей показник зріс із приблизно 10 тисяч (дані за минулий місяць) до майже 30 тисяч на день. 20 тисяч нових унікальних користувачів – це й була бот-мережа, яка на піку атаки на сервер створила того дня майже 200 тисяч запитів.

Водночас IT-фахівці Руху “ЧЕСНО” виявили, що протягом місяця денна кількість запитів неодноразово доходила до пікової позначки.

Піки хакерської атаки були зафіксовані 15-16 лютого (493 та 498 тисяч запитів щодня), 4 березня (456 тисяч за день), 5 березня (448 тисяч за день).

2.Невідомі намагалися зламати профілі журналістів “Схем” у соцмережах і месенджерах

28.03.2019 Протягом декількох тижнів невідомі намагалися отримати доступ до профілів щонайменше чотирьох співробітників програми розслідувань “Схеми: корупція в деталях” – під атаку потрапили їхні акаунти в месенджерах Telegram, WhatsApp і соцмережі Facebook, повідомляє Радіо Свобода.

Як повідомляє видання, 7 лютого о 4:07 ранку за Києвом невідомі отримали доступ до Телеграм-акаунту журналіста Максима Савчука. За декілька хвилин – о 4:15 – відбулася спроба отримати доступ до Telegram-акаунту журналістки Валерії Єгошиної.

Атака на Telegram-акаунти і Валерії, і Максима з різницею в кілька хвилин здійснювалися з однієї IP-адреси.

Сама Валерія Єгошина припустила, що спроба зламу її акаунту може бути пов’язана з виходом її розслідування “Ілюзіоністи” про ботів, що діють в інтересах впливових політиків партії “Народний фронт” Арсенія Яценюка та Миколи Мартиненка.

Уже на початку березня невідомі намагалися зламати сторінку журналістки “Схем” Катерини Каплюк у Facebook та отримали доступ до WhatsApp-акаунту SMM/Web-редакторки Дар’ї Мартиненко.

Головна редакторка і ведуча “Схем” Наталка Седлецька вважає ці спроби зламу тривожним сигналом і прямо пов’язує з професійною діяльністю.

“Схоже, зловмисники шукають “точку входу” в нашу внутрішню комунікацію. Думаю, це може відбуватися з двох причин – або для отримання даних про наші джерела інформації, або для розуміння, про що готуються наступні розслідування. Я можу зрозуміти інтерес зловмисників, але нагадую, що втручатися в роботу редакції – це протизаконно. До того ж, аби дізнатися про наше нове гучне розслідування, достатньо просто увімкнути ефір програми “Схеми” вже сьогодні, 28 березня. Також попереджаю, що у випадку зламу акаунтів наших журналістів ви можете дізнатися про одну з наймасштабніших афер за часів президентства Петра Порошенка, а значить, ефір, який ми наразі ретельно готуємо, вам буде вже не так цікаво дивитись”, – сказала Седлецька.

Як нагадує видання, журналісти-розслідувачі “Схем” стають об’єктами кібератаки не вперше. У січні 2018 року за тиждень після виходу розслідування про таємну відпустку президента Петра Порошенка на Мальдівах його автор Михайло Ткач повідомив про спроби зламу його пошти й акаунтів у соцмережах.

У жовтні 2018 року невідомі особи від імені Михайла Ткача розсилали фішингові листи з фейкової електронної адреси.

Як повідомляв ІМІ, журналістка програми розслідувань “Схеми” Валерія Єгошина повідомила, що невідомі намагалися 7 лютого отримати доступ до її акаунту в Телеграмі. Як повідомила ІМІ Валерія Єгошина, вона не виключає, що це може бути пов’язане із сюжетом про ботів “Народного фронту”.

3.Дніпровський сайт “Відкритий” зазнав DDoS-aтаки

31.03.2019 Дніпровське інтернет-видання “Відкритий” (opentv.media) заявило про потужну DDoS-aтаку на свій сайт 31 березня. Про це повідомляється на сайті видання.

За інформацією редакції, кібератака викликала перебої в роботі сайту.

Перша атака була вчинена близько 8-ї ранку. Однак вона була не єдиною і тривала ще певний час.

“Наші технічні фахівці докладають усіх зусиль, щоб виправити ситуацію”, – йдеться в повідомленні.

В коментарі представниці ІМІ у Дніпропетровській області редакція видання зазначила, що пов’язує кібератаку зі своєю журналістською діяльністю.

Як повідомий головний редактор сайту Вячеслав Поєзднік, атака розпочалась 31 березня о 8 ранку.

“З 8 ранку ми почали отримувати по сто тисяч запитів, ми нічого не змогли з цим зробити, ми “лежали” до 10 вечора, потім вночі сайт працював до 8 ранку, і сьогодні вранці все почалося з початку. Ми встигли опублікувати лише одну новину, як близької 9 години все почалося знову. Ми намагаємось щось із цим зараз зробити”, – сказав він.

Вячеслав Поєзднік говорить, що пов’язкує атаку із журналістською діяльністю, утім не знає хто саме може бути у цьому зацікавлений.

“Звісно це пов’язано з журналістською діяльністю, бо як тільки відкрились виборчі дільниці, відразу наш сайт перстав працювати. Ніхто, окрім нас, у регіоні не піддався такій атаці. Ми часто критикували міськраду, але кому це може бути вигідно відносно президентських виборів, я навіть не знаю”, – сказав він.

Журналісти не подавали заяви до поліції.

Юридичний тиск

Інші види юридичного тиску – 2

1.В Україну не пустили італійського журналіста

26.03.2019 Помічник голови Державної прикордонної служби України, прес-секретар Олег Слободян пояснив, що італійський журналіст Марк Іннаро отримав відмову в допуску на територію України через відсутність акредитації Центрвиборчкому і антиукраїнські публікації. Про це він сказав “Фактам”.

“На лінії паспортного контролю був виявлений журналіст італійського концерну, але під час співбесіди з ним прикордонники встановили, що, власне, він ще не отримав акредитації ЦВК, а тільки планує її отримати і, по-друге, що у своїх публікаціях він часто дозволяв собі антиукраїнську риторику. На той момент, на підставі отриманої інформації, прикордонники відмовили йому в перетині кордону”, – пояснив Слободян.

За словами речника, відмова в перетині кордону не є забороною на в’їзд до України. “Рішення про перетин кордону ухвалювалося в межах повноважень інспектора прикордонної служби. Якщо ми отримаємо додаткову інформацію, яка буде працювати на користь того, що він повинен перетнути кордон, то, звичайно, в рамках чинного законодавства ми можемо пропустити його через кордон”, – додав він.

Як повідомляв Укрінформ, 25 березня стало відомо, що українські прикордонники відмовили у в’їзді в Україну базованому в Москві журналісту італійського державного телебачення RAI Марко Іннаро.

За словами самого журналіста, який летів до України разом з російським оператором, відмова у в’їзді йому та його оператору була мотивована “недостатніми обґрунтуваннями мети перебування”. Також Іннаро повідомив, що він летів висвітлювати президентські вибори в Україні, хоча відповідної акредитації в ЦВК України він не отримав.

Союз журналістів Італії назвав неприйнятним рішення про недопуск московського журналіста RAI Марко Іннаро до України.

  1. СБУ видворила з України російську журналістку із забороною в’їзду на три роки

27.03.2019 Державна міграційна служба України за матеріалами СБУ ухвалила рішення щодо примусового видворення з території України російської журналістки Маргарити Бондар із забороною в’їзду на три роки. Про це повідомляється на сайті СБУ.

“Протягом 2018 року вона на замовлення російського пропагандистського видання “Украина.ру”, що входить до холдингу “рупора Кремля” Дмитра Кисельова, систематично поширювала в мережі Інтернет тенденційну інформацію про суспільно-політичну ситуацію в Україні. Зокрема, вона публікувала недостовірні та провокативні матеріали стосовно порушення прав національних меншин представниками вітчизняних націоналістичних організацій та начебто бездіяльності української правоохоронної системи”, – повідомляє спецслужба.

З посиланням на експертний висновок фахівців Міністерства культури України, зазначає  СБУ, зміст вказаних публікацій сприяє інспіруванню міжнаціональної та міжетнічної ворожнечі, дестабілізації суспільно-політичної ситуації.

За порушення міграційного законодавства Державною міграційною службою ухвалено рішення щодо примусового видворення в термін до 31 березня цього року Маргарити Бондар з території України із забороною в’їзду на три роки.

Як повідомляв ІМІ, 26 березня журналістка з російським громадянством Маргарита Бондар повідомила, що її 21 березня затримували та допитували працівники Служби безпеки України. За словами правозахисниці, її вивезли з квартири та розпитували про редакцію та шляхи фінансування сайту “Спільне”, на який вона нині дописує.

Бондар додала, що в її біографії є “темні сторінки”, а саме робота на пропагандистському сайті “Украина.ру”. Вона зазначила, що дописувала на нього, бо потребувала грошей – “російські пропагандисти платять добре”.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 4

1.Апеляційний суд не дозволив ГПУ доступ до e-mail журналіста “Нового времени”

01.03.2019 Апеляційний суд м.Києва 1 березня частково задовольнив скаргу редакції “Нового времени” і не дозволив Генеральній прокуратурі доступ до електронної пошти та документів журналіста видання Івана Верстюка. Про це Іван Верстюк повідомив ІМІ.

За словами журналіста, ухвала суду не підлягає оскарженню.

“Суд апеляційний задовольнив скаргу частково, але задовольнив головну її частину – він заборонив Генеральній прокуратурі отримувати доступ до моєї електронної пошти, до мого листування з редакторами. Це дуже важливо. Але ми разом з тим повинні надати документи про мої трудові відносини з “Новим временем”, ну але це набагато менша проблема”, – розповів Іван Верстюк.

Він додав, що редакція загалом задоволена рішенням суду.

“Я хочу сказати, що створено надзвичайно важливий прецедент відстоювання прав анонімних джерел. Я так розумію, що це перший прецедент в історії української журналістики. Ви дивіться, якщо сьогодні один журналіст надасть прокурорам можливість копирсатися в його пошті, завтра прокурори будуть читати пошту всіх журналістів. Тобто це дуже важливий прецедент не тільки для мене, для “Нового времени”, але для всього українського медіаринку”, – зазначив журналіст.

Крім того, Іван Верстюк зауважив, що прокурор, який був присутній на судовому засіданні, виявився неготовим до нього.

“Прокурор, який був присутній на засіданні, виявився просто банально навіть не готовим до засідання. В нього не було ні аргументів, він погано знав справу. І це логічно, тому що я відразу казав, що війну з журналістами виграти неможливо. Тому що як не апеляційний суд, так касаційний, як не касаційний, так ЄСПЛ. Журналісти не зупиняються, коли йдеться про захист джерел інформації. Адже для мене, як для журналіста, якщо я не здатен захистити джерела інформації, то вже завтра-післязавтра ніхто із серйозних джерел не захоче зі мною спілкуватися”, – резюмував журналіст.

Текст судової ухвали буде опубліковано 5 березня.

Як повідомляв ІМІ, 4 лютого Печерський райсуд Києва надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції “Нового времени” і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання його журналіст Іван Верстюк.

Речник ГПУ Андрій Лисенко повідомив, що слідчі прокуратури були вимушені отримати доступ до матеріалів “Нового времени” через суд, оскільки власник інформації ТОВ “Видавничий Дім “Медіа-ДК” відмовився надавати необхідні для розслідування матеріали.

Журналіст “Нового времени” Іван Верстюк вважає, що ГПУ намагається отримати доступ, щоб знати, які він публікації ще готує, а також повідомив, що готує позов до Європейського суду з прав людини через отримання Генпрокуратурою доступу до внутрішніх документів видання.

  1. Поліція відкрила справу за фактом перешкоджання журналістці на Буковині

12.03.2019 Поліція відкрила кримінальне провадження щодо перешкоджання діяльності журналістки “Чернівці.Online” Галині Єреміці під час зборів вірян у с. Рингач Чернівецької області. Про це представниці ІМІ в Чернівецькій області повідомила Галина Єреміца.

За інформацією журналістки, Новоселицьке відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУ НП Чернівецької області 11 березня відкрило кримінальне провадження за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 171 ч. 1 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України.

Як повідомляв ІМІ, 10 березня під час зборів релігійної громади в селі Рингач Чернівецької області священик УПЦ МП перешкоджав журналістці інтернет-видання “Чернівці.Online” Галині Єреміці.

Також 10 березня в селі Добринівці Чернівецької області на території храму місцевий житель перешкоджав проведенню відеозйомки журналістки місцевого онлайн-видання.

  1. Прокуратура теж відкрила справу щодо стеження за журналістом Ткачем

14.03.2019 Прокуратура міста Києва відкрила 14 березня кримінальне провадження через стеження з боку охоронців олігарха Ріната Ахметова за знімальною групою програми “Схеми: корупція в деталях” на основі інформації, розміщеної в ЗМІ, повідомляє Радіо Свобода.

“Провадження відкрив перший заступник прокурора міста Києва Кононенко П.М. Як повідомив слідчий Шевченківського ГУ НПУ, провадження було відкрито на основі інформації, яку розмістили ЗМІ”, – повідомила Оксана Максименюк, адвокатка Інституту розвитку регіональної преси, який надає юридичний супровід програмі “Схеми”.

Як пояснила юристка, є два способи порушення кримінальної справи – за фактом вчинення правопорушення і за заявою. Нацполіція 22 лютого відкрила провадження саме за заявою, яку подали Михайло Ткач і Наталка Седлецька. А прокурор відкрив справу за фактом вчинення такого правопорушення, отримавши інформацію зі ЗМІ. Підставою для цього стала поширена “Схемами” інформація щодо переслідування знімальної групи.

“Сьогодні (14 березня – ред.) слідчий зателефонував, щоб викликати Михайла на допит. Ми йому повідомили, що вже така справа відкрита слідчим управлінням і проводиться досудове розслідування. І тому він мав на меті зв’язатися зі слідчим, який зараз веде справу, щоб об’єднати ці два провадження в одне”, – додала адвокатка. За її словами, об’єднання двох однакових проваджень в одне – поширена практика.

Як повідомляв ІМІ, 21 лютого редакція програми розслідувань “Схеми: корупція в деталях” (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу “UA:Перший”) повідомила, що охоронці олігарха Ріната Ахметова організували систематичне стеження за журналістом Михайлом Ткачем і знімальною групою програми.

Журналісти встановили, що всі автомобілі, які стежили за знімальною групою, належать охоронній фірмі ТОВ “Дельта-Донбас”, кінцевим бенефіціарним власником якої є олігарх Рінат Ахметов.

22 лютого Головне слідче управління Національної поліції розпочало досудове розслідування за ч. 3 ст. 171 Кримінального кодексу України (перешкоджання журналістській діяльності, переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю за попередньою змовою групою осіб).

24 лютого охоронна фірма “Дельта-Донбас” заперечила обвинувачення у стеженні за знімальною групою програми розслідувань “Схеми: корупція в деталях”.

28 лютого в Головному слідчому управлінні Національної поліції України відбувся допит журналіста Михайла Ткача за його заявою щодо перешкоджання професійній діяльності, яку він написав 22 лютого.

  1. У Кривому Розі суд засудив екс-посадовця до громадських робіт і штрафу за напад на журналіста

29.03.2019 29 березня Саксаганський районний суд Кривого Рогу на Дніпропетровщині засудив екс-посадовця КП “Швидкісний трамвай” Юрія Островського до 200 годин громадських робіт та до 850 гривень штрафу, визнавши винним у перешкоджанні журналісту інформаційного порталу “Перший Криворізький” Миколі Чирві на території комунального підприємства. Про це повідомляє Радіо Свобода.

За рішенням суду, екс-посадовця визнали винним у правопорушеннях, передбачених статтями 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) та 125 (“Легкі тілесні ушкодження”) Кримінального кодексу України.

Окрім того, його зобов’язали відшкодувати 5 тисяч гривень моральних збитків Миколі Чирві.

Раніше адвокат підсудного просив призначити своєму підзахисному штраф. Сторона обвинувачення наполягала на покаранні у вигляді двох років обмеження волі.

“Суд нарешті вже закінчено. Гарне рішення, як ми вважаємо разом із моїм адвокатом. Суд законно визнав 171-шу статтю. Бажаю всім журналістам менше таких ситуацій”, –  прокоментував “UA:Дніпро” рішення суду Микола Чирва та додав, що не оскаржуватиме його.

Згоден із рішенням і Микола Островський: “Рішення суду вважаю справедливим. Це нормальний вирок. Для того щоб зняти напругу навколо цього всього, цієї ситуації, – я був неправий стосовно Миколи”.

У коментарі Радіо Свобода Юрій Островський повідомив, що після інциденту звільнився з роботи за власним бажанням і провини не визнає: він стверджував, що свідомо спровокував конфлікт, аби не пропустити “невідомих осіб на територію стратегічно важливого об’єкту”.

Редакція інформаційного порталу “Перший Криворізький”, де працює потерпілий журналіст, заявила, що розцінює інцидент “як перешкоджання журналістській діяльності”, а також звернулася до СБУ, зазначивши, що в словах і діях нападника вбачається елемент розпалювання національної ворожнечі (стаття 161 Кримінального кодексу України)”.

Як повідомляв ІМІ, 18 липня 2018 року в Кривому Розі (Дніпропетровська область) кореспондента інформаційного порталу “Перший Криворізький” Миколу Чирву вдарив в обличчя чоловік, який назвався заступником начальника охорони комунального підприємства “Швидкісний трамвай”. Інцидент стався, коли журналіст намагався зібрати інформацію про жорстоке поводження з безпритульними собаками на території підприємства.

Поліція Кривого Рогу за цим фактом відкрила кримінальне провадження за статтею 125 Кримінального кодексу України (“Легкі тілесні ушкодження”).

Пізніше поліція перекваліфікувала справу за фактом нападу на Миколу Чирву на частину 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України (“Погроза або насильство щодо журналіста”).

Реакція журналістської спільноти – 1

1.Радіо Свобода закликає Україну боротись із загрозами журналістам-розслідувачам

12.03.2019 Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС) занепокоєне зростанням тиску на журналістів-розслідувачів в Україні. Про це повідомляється на сайті Радіо свобода.

Виконувачка обов’язків президента РВЄ/РС Дейзі Сінделар заявила, що можливість журналістів вести їхню діяльність є необхідною для будь-якої демократії й закликала українську владу “виконувати міжнародні зобов’язання”, щоб створити безпечні умови для роботи журналістів Радіо Свобода.

6 березня під час зйомок у селищі Чабани Київської області напали на знімальну групу програми “Схеми: корупція в деталях” у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка. Інцидент стався в приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

У лютому журналіст “Схем” Михайло Ткач звернувся до поліції. Упродовж півроку за ним і знімальною групою стежили охоронці найбагатшого в Україні бізнесмена Ріната Ахметова.

Комітет захисту журналістів висловив занепокоєння інцидентами та закликав українську владу гарантувати безпеку працівників “Схем” та притягти винних до відповідальності.

Ще раніше, у серпні 2018 року, Печерський районний суд Києва надав доступ до телефонів журналістки “Нового времени” Христини Бердинських та журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької в справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької.

Крим – 4

1.У Ялті у квартирі місцевого журналіста провели обшук

07.03.2019 Увечері 6 березня в Ялті (анексований Росією Крим) група людей у ​​поліцейській формі увірвалась у квартиру журналіста севастопольського порталу “Примечания” Євгена Гайворонського та провела обшук, повідомляє “Нова газета”.

За словами головного редактора “Примечаний” Віктора Ядухи, журналісту сказали, що його підозрюють у скоєнні злочину, передбаченого антиекстремістським законодавством.

“У Гайворонського вилучили всю техніку і український паспорт. У його російського паспорта порвали сторінку з персональними даними. За моєю інформацією, він збирався летіти до Москви на зустріч із джерелами, які були готові розповісти про діяльність колишнього мера Ялти Андрія Ростенка. Зараз через те, що його паспорт пошкоджений, він полетіти не може”, – розповів Ядуха.

З будинку, за словами Віктора Ядухи, Гайворонського відвезли в у райвідділок Ялти, а звідти – в наркодиспансер, де у журналіста взяли проби. Після цього його відпустили без висунення будь-яких звинувачень.

Журналісти не знають, чи дійсно люди, які проводили обшуки, були співробітниками правоохоронних органів. У прес-службі російської поліції відмовилися коментувати ситуацію з Гайворонським, пославшись на закон про персональні дані.

  1. У Криму видання “Примечания” припинило співпрацю з журналістом Гайворонським через проукраїнські заяви

25.03.2019 Севастопольський інформаційний сайт “Примечания” повідомив, що припинив співпрацю з ялтинським журналістом Євгеном Гайворонським після його “проукраїнських висловлювань” і коментарів, що “не відображають позиції редакції”, повідомляє Крим.Реалії.

У виданні повідомили, що Гайворонський публікувався в “Примечаниях” як “позаштатний автор”, який “надсилав до редакції матеріали на злободенні і гостросоціальні теми з життя Ялти, що часто допомагали тим, хто звернувся до нього, знайти справедливість”.

Одночасно, зазначає севастопольське видання, Гайворонський “вів досить активне життя в соціальних мережах”, а “тональність деяких його постів і коментарів, що містять критику владних і навколовладних кіл Криму, не відповідала поглядам і переконанням інших співробітників “Примечаний”.

У редакції севастопольського сайту заявили, що “після нещодавнього обшуку, що пройшов у квартирі журналіста (Гайворонського – ред.) на початку березня, і вилучення всієї цифрової техніки висловлювання на сторінці Євгена Гайворонського стали різко проукраїнськими”. Водночас сайт “не впевнений до кінця”, що Гайворонський сам пише свої пости і його заяви “свідомі та самостійні”.

“На дзвінки колег із “Примечаний” і прохання про особисту зустріч Євген не відповідає”, – йдеться в заяві редакції.

Публічних коментарів Гайворонського з приводу заяви “Примечаний” немає. Крим.Реалії намагаються зв’язатися з журналістом, але на момент публікації він не відповідав на дзвінки.

Нагадаємо, 6 березня в Ялті російські силовики провели обшук у журналіста і блогера, який співпрацює із севастопольським виданням “Примечания”, Євгена Гайворонського за місцем його проживання.

Євген Гайворонський народився в Донецьку, навчався на журфаку місцевого вишу і вів у місті журналістську діяльність. У Ялті живе кілька років. Раніше працював прес-секретарем у місцевій проросійській громадській організації “Народна єдність”. Її активісти в березні 2014 року збирали підписи за проведення “референдуму” про приєднання півострова до Росії. Потім Гайворонський редагував проросійський “Евразийский журнал”. На цій посаді він хвалив президента Росії Володимира Путіна під час перегляду його щорічного послання, яке транслювалося на набережній Ялти.

Деякий час Гайворонський був кореспондентом кримської редакції російського видання “Комсомольская правда”. А після звільнення з неї став співпрацювати із севастопольським виданням “Примечания”, яке називають опозиційним за критику місцевої влади. Через свої публікації журналіст став неугодний і владі Ялти. Його періодично не пускають на сесію міськради.

На початку лютого 2018 року кримський журналіст Євген Гайворонський повідомив, що його побили в центрі Ялти. За словами потерпілого, того дня він ішов на зустріч із читачем – поговорити про майбутній ремонт у міському парку. Журналіст вважає замовником цього нападу ялтинського девелопера Дмитра Тюкаєва, “бізнесу і порушенням закону якого” він присвятив кілька журналістських розслідувань. Тюкаєв заявив, що подав позов до Гайворонського про захист честі, гідності та ділової репутації у зв’язку зі згадуванням свого імені в цій історії. Гайворонського публічно звинуватили в інсценуванні події.

  1. Суд у Ялті заарештував журналіста Гайворонського

26.03.2019 26 березня російський Мировий суд у Ялті заарештував журналіста Євгена Гайворонського на 12 діб. Про це повідомляє Крим.Реалії з посиланням на кримське інформагентство “Крыминформ”.

“За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 6.9 КоАП (вживання наркотичних речовин без призначення лікаря), призначити йому адміністративне покарання у вигляді адміністративного арешту строком на 12 діб”, – оголосила рішення суддя.

Крім того, за інформацією ЗМІ, суд зобов’язав Гайворонського пройти лікування від наркотичної залежності.

“Покласти на Гайворонського обов’язок пройти діагностику і практичне лікування у зв’язку зі вживанням психотропних речовин без призначення лікаря. Роз’яснити Гайворонському Євгену Борисовичу, що ухилення від вищевказаного обов’язку тягне за собою адміністративну відповідальність”, – йдеться в рішенні суду.

Як повідомляв ІМІ, 26 березня у Криму затримали ялтинського журналіста Євгена Гайворонського “через наркотики”.

23 березня севастопольський інформаційний сайт “Примечания” повідомив, що припинив співпрацю з ялтинським журналістом Євгеном Гайворонським після його “проукраїнських висловлювань” і коментарів, що “не відображають позиції редакції”.

6 березня в Ялті російські силовики провели обшук у журналіста і блогера, який співпрацює із севастопольським виданням “Примечания”, Євгена Гайворонського за місцем його проживання.

  1. “Кримська солідарність” просить світ звернути увагу на масову “зачистку” журналістів у Криму

29.03.2019 Громадська організація “Кримська солідарність” звернулася до світових ЗМІ та правозахисних організацій, щоб привернути увагу до знищення громадянської журналістики в окупованому Криму.

Про це йдеться у зверненні активістів “Кримської солідарності”, опублікованому у Facebook, повідомляє Укрінформ.

“Ми закликаємо українські, незалежні російські та міжнародні ЗМІ й правозахисні організації підтримати громадянських журналістів як колег у ситуаціях, коли вони стають жертвами репресій і переслідувань; включити їх до спілок журналістів і говорити про них як про громадянських журналістів і документалістів, оскільки відеоматеріали, аудіо та текстова інформація є не лише висвітленням, а й документуванням систематичних переслідувань людей у Криму”, – йдеться у зверненні.

Активісти пропонують професійним журналістським спілкам та об’єднанням задіяти всі механізми захисту громадянських журналістів і публічно висловити свою позицію у зв’язку з їх незаконними арештами в Криму.

Кримські громадські працівники пропонують українським і російським правозахисним організаціям посилити моніторинг і висвітлення актів системного переслідування громадянських журналістів, а також виступити з заявами до міжнародних організацій для припинення тиску на діяльність кримських активістів щодо висвітлення ситуації з порушеннями прав людини в Криму.

Також “Кримська солідарність” пропонує забезпечити спостереження з боку правозахисних організацій за перебігом судових процесів над громадянськими журналістами в Криму і на території Росії, куди вивозяться заарештовані активісти.

У громадській організації нагадали, що в результаті арештів 27 і 28 березня в Криму провели масове зачищення громадянської журналістики.

“Були заарештовані відомі в Криму стримери і блогери Осман Арифмеметов і Рустем Шейхалієв. Також було заарештовано громадянського журналіста “Кримської солідарності” Ремзі Бекірова, який ось уже чотири роки працював над висвітленням усіх політично мотивованих процесів. На початку березня 2019 року він став кореспондентом щоденного інтернет-видання “Грани.Ру” й отримав прес-карту, яка давала змогу йому фіксувати перебіг судових засідань уже на професійному рівні з допуском до зали засідання. Під час обшуку документи, що засвідчують право на ведення професійної журналістської діяльності, було вилучено й внесено до протоколу обшуку в домоволодінні Ремзі Бекірова”, – повідомили в “Кримській солідарності”.

Крім того, в Криму переслідується діяльність професійних журналістів, які приїжджають у короткострокові відрядження.

“У Криму вже чотири роки забороняються і переслідуються всі звичні методи захисту та боротьби за свої права, практично немає незалежних журналістів (у короткострокові відрядження приїжджають незалежні українські, російські та міжнародні журналісти). Двом з них (Олені Савчук та Аліні Смутко) уже заборонено в’їзд на 10 років. Подій же, які потребують висвітлення, з кожним днем дедалі більше й більше”, – заявляють активісти.

Напередодні в Києві пройшла зустріч “Кримської солідарності”.

Як повідомляв Укрінформ, 27 березня в окупованому Криму пройшли масові обшуки і затримання, в результаті яких було заарештовано 24 осіб. 29 березня всіх заарештованих кримських татар незаконно вивезли до Ростов-на-Дону.

Ще Дослідження