ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Барометр свободи слова за березень 2017 року

03.04.2017, 14:27

У березні в Україні ІМІ зафіксував зниження випадків перешкоджання 3 (січень 5, лютий  8), проте ця категорія порушення прав журналістів так і залишається лідером від початку року. Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Загалом порушення свободи слова та прав журналістів у березні ІМІ зафіксував в 9 областях України. Зокрема, лідером таких порушень цього місяця стали Київ з областю (сім випадків) та Житомирщина і Миколаївщина, де зафіксовано по два випадки відповідно.

Порушували у березні право журналістів на професію: невідомі особи, місцева влада, СБУ, Верховна Рада, посадовці, представники громадських організацій та інші.

Перешкоджання стосувалися заборони зйомки з боку охоронців співачки Світлани Лободи та голови Запорізької обласної державної адміністрації ці випадки зафіксовані у Києві та області.

Охоронці Лободи насильно відібрали усі записуючі відеоприлади, а саме відеокамеру та машинний відеореєстратор, у журналістів 1+1, які знімали біля її будинку сюжет для програми “Українські сенсації”. У свою чергу, прес-служба Світлани Лободи назвала напад охоронців співачки на журналістів 1+1 “нісенітницею та брехнею”, заявивши, що журналісти намагалася проникнути на територію будинку.

За інформацією ІМІ, Слідчий відділ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області проводить досудове розслідування, розпочате за даним конфліктом за ч. 1 статті 171 Кримінального кодексу (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та ч. 1 ст. 186 ККУ (грабіж).

Охоронець голови Запорізької ОДА Костянтина Бриля напав на знімальну групу проекту “Наші гроші” під час зйомок сюжету поблизу маєтку чиновника і пошкодив техніку журналістів.

У Житомирі на журналіста 24 каналу Олександра Крижанівського напав голова ветеранської громадської організації Олександр Защітніков, намагаючись вирвати фотоапарат. Журналісти проводили зйомку для програми розслідувань, темою репортажу мало бути дослідження того, як ветеранська організація витрачає кошти, виділені з бюджету, та чи досі у них висить радянська символіка.

Крім того, у березні експерти ІМІ зафіксували по 2 випадки обмеження доступу до інформації та політичного тиску.

Обмежували право журналістів на доступ до публічної інформації на Миколаївщині та Рівненщині. Так, директор комунального підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” Володимир Рижик ігнорує запити на інформацію кореспондента інтернет-видання “Преступности.НЕТ” Андрія Лохматова. Журналіст направив на електронну пошту два запити щодо діяльності підприємства та його співробітників ще 7 лютого 2017 року, але після місяця очікування відповідей так і він не отримав.

На Рівненщині Бабинська об’єднана територіальна громада не відповіла у встановлені законом строки на інформаційні запити рівненського журналіста Юрія Дюга, які він відправив ще на початку березня. Журналіст також повідомив, що взагалі не міг дотелефонуватися до керівництва громади ні на мобільний, ні на стаціонарний телефони.

Політичний тиск цього місяця відчули на собі журналісти, які співпрацюють з антикорупційними громадськими організаціями. Нагадаємо, що 30 березня в Україні набув чинності ухвалений 23 березня Верховною Радою закон про внесення зміни до статті 3 Закону України “Про запобігання корупції”, згідно з яким члени антикорупційних громадських організацій зобов'язані подавати електронні декларації. Ухвалення цього закону викликало обурення серед української та міжнародної громадськості, які заявили, що таким чином збільшується контроль влади за такими організаціями і їхніми контрагентами (серед яких, зокрема, журналісти), та дає можливість помститися.

Крім того, ІМІ зафіксував по одному випадку у категоріях: побиття, погрози, напади на офіси ЗМІ, пошкодження майна журналістів, цензура, використання темників, непрямий тиск, судові позови проти ЗМІ та судові позови від журналістів.

На думку ІМІ, цензура стосувалася введення на території Донецької та Луганської областей Антитерористичним центром при Службі безпеки України заборони проведення зйомок військовослужбовців та працівників правоохоронних органів. Юристи ІМІ вважають, що така заборона значним чином обмежує роботу журналістів у зоні АТО, хоча напряму не спрямована на представників ЗМІ.

Тому ІМІ пропонує такі обмеження обговорити з СБУ, Адміністрацією президента та Комітетом Верховної Ради з питань інформаційної політики та свободи слова.

В окупованому Росією Криму ІМІ зафіксував 2 випадки порушень прав журналістів. Зокрема, правоохоронці затримали у Сімферополі журналіста ресурсу Аrticle20 Тараса Ібрагімова та через годину після допиту у “Центрі протидії екстремізму” відпустили. Журналіст висвітлює тему Криму.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 3 випадки побиття та 2 цензури, 16 випадків перешкоджання, 9 – обмеження доступу до інформації та 7 випадків погроз.

Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:

Фізична агресія

Побиття - 1

1.У Бердичеві невідомі побили редактора місцевого сайту

23.03.2017 Вранці 23 березня у м. Бердичів Житомирської області невідомі побили редактора інтернет-видання “Бердичів діловий” Валерія Шелепу. Про це повідомляє “Бердичів діловий”.

“Сьогодні, 23 березня, рано вранці у дворі свого власного будинку по вулиці Вінницька, невідомі по-звірячому побили редактора опозиційного до місцевої влади видання “Бердичів діловий” Валерія Шелепу. За нашою інформацією, він, як завжди, вийшов з під'їзду свого будинку до машини, щоб завезти в школу свою дитину, коли на нього напали бандити. В результаті нападу журналіст отримав серйозні тілесні ушкодження, для надання потерпілому медичної допомоги довелося викликати швидку допомогу”, - написав на сайті колега потерпілого Денис Заремський.

Пізніше Валерій Шелепа розповів, що о восьмій годині ранку він, як завжди, вийшов з сином із квартири, щоб відвезти дитину в школу. Виходячи з під'їзду, журналіст звернув увагу на двох хлопців спортивної статури, на вигляд яким було приблизно 25-27 років.

За його словами, не надавши цьому значення, він попрямував до свого автомобіля, припаркованого поруч з будинком, але один з незнайомців його гукнув, звернувшись зі словами: “Вибачте, будь ласка, Ви не підкажете…”. Тільки-но Шелепа повернувся до нападників, як йому завдали кілька ударів в область голови. Коли журналіст впав, його продовжували бити ногами, цілячись саме в голову, після чого нападники зникли з місця злочину.

Сам постраждалий пов'язує побиття зі своєю професійною журналістською діяльністю, і називає це актом залякування, адже бандити явно знали хто він такий, де живе і який його ранковий графік.

Зараз Шелепа перебуває на лікуванні у відділенні травматології Центральної міської лікарні.

Валерій Шелепа також є керівником фракції ВО “Батьківщина” в Бердичівській міській раді.

Поліція попередньо кваліфікувала подію за ч. 2 ст. 296 (Хуліганство) Кримінального кодексу України, повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Житомирській області.

За даними поліції, повідомлення про завдання тілесних ушкоджень жителю м. Бердичева, головному редактору одного з місцевих інтернет-видань надійшло до них близько 9 години ранку 23 березня.

“За словами заявника, він вийшов з під’їзду свого будинку, коли його окликнули двоє невідомих чоловіків, а потім нанесли кілька ударів по різним частинам тіла”, - повідомили у поліції.

На місці події та у медичному закладі нині працюють поліцейські. Лікарі попередньо діагностували у потерпілого черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забійні садна обличчя та лівої гомілки.

Тривають заходи щодо встановлення усіх обставин та причетних до правопорушення осіб.

Погрози - 1

1.Продюсерка Лободи погрожує журналістці

07.03.2017 Після скандалу навколо співачки Світлани Лободи, охоронці якої, за ствердженням журналістів, напали на них зі зброєю, журналістці телеканалу "1+1" Наталі Борз почали надходити повідомлення із погрозами.

Про це журналістка повідомила на своїй сторінці у "Фейсбуці", додавши скріншоти повідомлень, які надходять з акаунту, що може належати продюсерці Лободи Нателлі Крапівіній, повідомляє Depo.ua.

Як повідомляв ІМІ, 5 березня ТСН повідомив, що під час зйомок будинку Світлани Лободи на знімальну групу телеканалу зі зброєю напали охоронці співачки.

Прес-служба української співачки Світлани Лободи назвала напад охоронців співачки на журналістів 1+1 “нісенітницею та брехнею”.

Напади на офіси ЗМІ - 1

1.У Миколаєві обікрали офіс сайту “Егаліте”. Редакція пов’язує з підготовкою статті про криміналітет

20.03.2017 У Миколаєві редакція інтернет-видання “Егаліте” заявила про крадіжку комп’ютерів зі свого офісу з інформацією про кримінальних авторитетів міста. Про це повідомив представнику ІМІ в Миколаївській області редактор видання Богдан Вигнаний.

За його словами, на вихідних, коли в офісі редакції нікого немає, невідомі проникли у приміщення за адресою вулиця Чкалова, 30-а, звідки викрали два ноутбуки, жорсткий диск та флеш-накопичувач. Вигнаний додав, що вхідні двері в офіс не були зламані, а замок не був пошкоджений. За його словами, зловмисники, ймовірно, скористалися копією ключа або відмичкою.

У понеділок, 20 березня, редактор видання помітив, що зникла техніка та викликав поліцію, якій написав заяву про крадіжку.

За словами Вигнаного, на одному з викрадених ноутбуків містилась інформація, за якою видання готувало матеріал про криміналітет міста та його зв’язки з владою. Саме з цим редакція і пов’язує вказаний злочин.

“В офісі ще є стаціонарні комп’ютери, інша більш дорожча техніка, але крадії чомусь забрали тільки це”, - зазначив редактор видання.

До цього, за словами Богдана Вигнаного, ніяких погроз чи іншого тиску на редакцію не відбувалось.

Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів - 1

1.У Чернівцях невідомі порізали колеса авто директора телеканалу ТВА

04.03.2017 У Чернівцях 4 березня невідомі особи порізали чотири колеса автомобіля директора телеканалу ТВА Вадима Пелеха. Про це журналіст повідомив на своїй сторінці у Facebook, повідомляє БукІнфо.

Про інцидент журналіст повідомив правоохоронним органам.

У коментарі molbuk.ua Вадим Пелех зазначив, що цю пригоду він пов’язує зі своєю професійною журналістською діяльністю. “Судячи з маси фотографій моєї машини у соцмережах, за мною слідкують”, - сказав він.

Як повідомив представниці ІМІ в Чернівецькій області Вадим Пелех, останнім часом рівень агресії в бік ТВА у мережі Фейсбук зріс.

“За інформацією наших джерел, продукт ТВА зараз сильно не влаштовує деякі політичні кола в місті. Не хочу говорити про когось конкретно, але ми нагадуємо глядачам про грішки депутатів, які думають, що чернівчани забули про те, що ці депутати витворяли у місті 3-5 років тому”, - зауважив він.

На запитання ІМІ, чи не пов'язаний інцидент з порушенням правил паркування, Вадим Пелех відповів, що “порушують правила 10 машин, а ріжуть колеса моїй - я не думаю, що це робінгуди тротуарні”.

За словами Вадима Пелеха, він планує подати до поліції заяву про перешкоджання журналістській діяльності.

Вадим Пелех надав прінт-скріни з обговорень в мережі Фейсбук, де містяться погрози.

Перешкоджання - 3

1.Охоронці співачки Світлани Лободи напали на знімальну групу телеканалу 1+1

05.03.2017 5 березня під час зйомок будинку Світлани Лободи на знімальну групу телеканалу 1+1 зі зброєю напали охоронці співачки, повідомляє ТСН.

Журналісти готували матеріал для програми “Українські сенсації”. Автомобіль знімальної групи програми був заблокований двома машинами охорони співачки, у одній з яких був чоловік зі зброєю. Демонструючи пістолет і молоток, троє охоронців погрожували прострілити коліно водієві телеканалу 1+1, після чого насильно відібрали усі записуючі відеоприлади, а саме відеокамеру та машинний відеореєстратор.

“У мене складається враження, що від статусу своєї “зірковості” деякі особистості просто втратили ґрунт під ногами. Сприймаючи себе зірками й богами в одній особі, вважають, що можуть робити все що завгодно та залишатися безкарними”, − зазначив  продюсер департаменту журналістських розслідувань 1+1 медіа Олександр Дубінський.

На місце інциденту журналісти викликали поліцію, яка зафіксувала заяву знімальної групи про перешкоджання журналістській діяльності, а також зафіксувала факт пограбування та пообіцяла притягнути винних до відповідальності.

“Дії охоронців співачки підпадають під ст. 171 Кримінального Кодексу України про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, адже наша знімальна група займалася підготовкою матеріалів власного розслідування, тобто безпосередньо виконувала свої професійні обов'язки, під час яких мала право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів”,  − зазначила директор з юридичних питань 1+1 медіа Тетяна Смирнова.

У свою чергу, прес-служба Світлани Лободи назвала напад охоронців співачки на журналістів 1+1 “нісенітницею та брехнею”.

“Повна нісенітниця і брехня від першого до останнього слова! У приватному будинку Світлани Лободи, крім матері і шестирічної дочки, яка була дуже налякана тим, що сталося, знаходився тільки помічник співачки, який зробив зауваження групі людей, які пізніше назвали себе журналістами і намагалася проникнути на територію будинку. Він відразу ж викликав охорону і поліцію і по прибуттю патруля дав свідчення”, – йдеться в заяві.

Також прес-служба зазначає, що крім усних зауважень помічника артистки на  журналістів ніякого впливу не було. Також зазначено, що у будинку є камери зовнішнього спостереження, і весь інцидент, начебто, зафіксований.

“При необхідності ми готові надати їх відповідним службам. Заяви керівника знімальної групи є абсолютно брехливими і коментувати їх не має ніякого сенсу. Більш того, вони порушують закон України про персональні дані і з цього приводу будуть вжиті заходи відповідно до Закону”, – повідомляє прес-служба.

  1. Охорона голови Запорізької ОДА напала на журналістів "Наших грошей"

17.03.2017 17 березня на знімальну групу проекту “Наші гроші”  під час зйомок сюжету поблизу маєтку голови Запорізької обласної державної адміністрації Костянтина Бриля напав охоронець і пошкодив техніку журналістів. Про це повідомляє Bihus.info.

Як пише видання, в процесі зйомок сюжету до журналіста та оператора під’їхав невідомий на автівці Volkswagen Caddy, яка зареєстрована на Костянтина Бриля. Чоловік, вийшовши з машини та не представившись, ногою вибив з рук оператора пульт від квадрокоптеру.

Згодом він намагався забрати сам квадрокоптер та вимагав видалити весь відзнятий матеріал. Під час сутички оператор “Наших грошей” викинув sd-карту на узбіччя дороги, сподіваючись врятувати інформацію.

Нападник знайшов карту, після чого пішов у сторону будинку Костянтина Бриля.

Згодом він повернувся на місце інциденту, але флешку не повернув і факт її викрадення не визнав.

На місце прибули працівники Нацполіції. У коментарі журналістам Костянтин Бриль назвав нападника “другом”, зазначає видання.

Журналісти проводили зйомку після того, як НАБУ провело обшуки в Запорізькій облдержадміністрації щодо земельних оборудок.

Як повідомив представниці ІМІ в Запорізькій області постраждалий журналіст “Наших грошей” Анатолій Остапенко, інцидент стався у Києві.

За словами Остапенка, голова ОДА був у столиці в цей день.

Також журналіст повідомив, що знімальна група написала заяву в поліцію, але за якою статтею порушуватимуть, поки не знають. Разом з Остапенком був оператор Рустам Рашидов.

  1. У Житомирі голова ветеранської організації напав на журналіста

27.03.2017 У Житомирі 27 березня на журналіста 24 каналу Олександра Крижанівського напав голова ветеранської громадської організації Олександр Защітніков, намагаючись вирвати фотоапарат, повідомляє Житомир.info.

Як пише видання, про інцидент на своїй сторінці у Фейсбук написала депутатка Житомирської обласної ради Олена Галагуза. “Сепаратистська ветеранська організація, чий офіс у дворі ОДА, знову сказилася. Приїхав Крижанівський Олександр у рамках журналістського розслідування про фінансування подібних ГО в Україні. Голова ГО Защітніков скоїв напад на мого колегу. Зараз Сашко дає пояснення міліції”, – написала Олена Галагуза.

Сам Олександр Крижанівський розповів виданню, що у нього намагалися відібрати фотоапарат.

“На мене напав Защітніков. Це сталося 27 березня в період з 12 до 13:00, у їх приміщенні, яке вони орендують в обласної ради. Я прийшов і почав знімати відео. А у них же там георгіївські стрічки й так далі. Я зайшов туди до них в рамках зйомки програми, а Защітніков намагався чи то зламати фотоапарат, чи то вирвати його”, – розповів Олександр Крижанівський.

У прес-службі Головного управління Національної поліції у Житомирській області повідомили, що на місце події виїжджали поліцейські.

“Дійсно, була така заява від журналіста, на місце події виїжджала група”, – сказала керівник прес-служби ГУНП у Житомирській області Алла Ващенко.

Видання нагадує, що Олександр Защітніков у 2014 році був кандидатом в народні депутати від партії “Опозиційний блок”. Народився 10 березня 1962 року в м. Житомир, заступник голови Спілки воїнів-інтернаціоналістів міста Житомира, безпартійний, проживає в Житомирі. З 2016 року Защітніков голова організації Ветеранів України Житомирської обласної організації ветеранів.

Як розповів Крижанівський ZAXID.NET, знімальна група завітала до приміщення житомирської обласної організації ветеранів, яка розташована у будівлі обласної ради.

Рік тому громадські активісти виявили у приміщеннях організації георгіївські стрічки, радянські зірки, портрет Сталіна та іншу радянську атрибутику. З цього приводу чимало житомирських активістів звернулись до СБУ з вимогою перевірити ветеранський осередок – чи не ведуть вони антиукраїнської діяльності та чи не пропагують комуністичну ідеологію.

За словами журналіста, вони проводили зйомку для програми розслідувань, темою репортажу мало бути дослідження того, як ветеранська організація витрачає кошти, виділені з бюджету, та чи досі у них висить радянська символіка.

До знімальної групи вийшов керівник організації Олександр Защітніков та намагався відібрати у них техніку, зокрема, видер з рук Крижанівського фотоапарат.

Опісля цього журналісти викликали поліцію та повідомили про перешкоджання професійній діяльності.

Поліції керівник ветеранської організації Олександр Защітніков пояснив, що не давав дозволу на знімання у їхньому приміщенні, а щодо радянської символіки зазначив, що вони не порушують норм закону про декомунізацію.

Наразі, як розповів Олександр Крижанівський, поліція зареєструвала кримінальне провадження за фактом нападу на представників медіа.

Як повідомляють місцеві ЗМІ, «Житомирська обласна організація» ветеранів що працює в комунальному приміщенні, яке орендує в обласної ради за 1 гривню в рік. ГО також отримує фінансування з обласного бюджету.

Цього року на забезпечення діяльності “Житомирської обласної організації ветеранів” виділили 20 тис. грн із 352 тис. 381 грн, які вони просили.

Комісія відмовила в наданні коштів на оплату праці членів організації, транспортних послугах (заборгованості), придбанні обладнання (ноутбук, принтер, МФУ), оплаті періодичних видань, послугах ЗМІ, юридичних послугах, витратах на проведення виїзних семінарів та ін.

Цензура. Використання темників. Доступ до інформації

Цензура – 1

1.На території Донеччини та Луганщини ввели обмеження для фото і відеозйомки

23.03.2017 На території Донецької та Луганської областей Антитерористичний центр при Службі безпеки України заборонив для усіх громадян проведення відео-, кіно- та фотозйомок військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, військової техніки, оборонних споруд та об’єктів.

Як повідомляється на сайті Донецької обласної державної адміністрації, сьогодні, 23 березня, Антитерористичний центр при СБУ запровадив для мешканців Донецької області тимчасові обмеження на території області.

Такі заходи безпеки, йдеться у повідомленні, введені “у зв’язку із загостренням ситуації в районі проведення антитерористичної операції, підвищенням ризику проникнення диверсійно-розвідувальних груп”.

Заходи безпеки діють до окремого розпорядження Антитерористичного центру.

Як зазначає Донецька ОДА, ці заходи вживаються відповідно до вимог статей 12, 14 Закону України “Про боротьбу з тероризмом”, статей 1, 2, 23 Закону України “Про національну поліцію”, статей 1, 2, 12 Закону України “Про національну гвардію України”, статті 24 Закону України “Про державний кордон України”, пункту 5 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1147, статей 3, 4, 5, 6 Закону України “Про військово-цивільні адміністрації”.

Аналогічні обмеження 11 березня ввели на території Луганської області.

Юридичний відділ ІМІ вважає тимчасові обмеження Антитерористичного центру СБУ, якими заборонено проведення зйомок військовослужбовців та працівників правоохоронних органів такими, що значним чином обмежують роботу журналістів у зоні АТО.

Юристи ІМІ вважають трактування АТЦ СБУ щодо заборони зйомки суперечливим, тому пропонують такі обмеження обговорити з СБУ, Адміністрацією президента та Комітетом Верховної Ради з питань інформаційної політики та свободи слова.

Як зазначив юрист ІМІ Максим Ратушний, хоча тимчасові обмеження АТЦ СБУ напряму не спрямовані на журналістів, але заборона проведення зйомки значним чином обмежує роботу журналістів у зоні АТО.

“Хоч напряму вони і не спрямовані на журналістів, а є застосованими до всіх, але вказані обмеження значним чином обмежують роботу журналістів у зоні АТО, оскільки значна частина журналістських матеріалів з фронту стосується військовослужбовців. Заборону зйомки можна розцінювати як таку, що не відповідає визначеним у спеціальному законодавстві обмеженням”, - зауважив юрист.

За його словами, за умови, наприклад, згоди особи на її фото-, відеозйомку є можливим здійснити таку фіксацію.

Також Ратушний зазначив, що не всі обмеження АТЦ СБУ у зоні АТО є відповідними до тих можливих обмежень, що передбачені Законом про боротьбу з тероризмом.

“Регулювання правовідносин на територіях, що визначені як район проведення антитерористичної операції, відбувається у тому числі і спеціальним Законом про боротьбу з тероризмом. У зазначеному законі передбачається можливість обмеження прав і свобод громадян, встановлення особливого режиму чи спеціального порядку. Статтею 17 Закону визначено про порядок інформування громадськості про терористичний акт, де визначається заборона ПОШИРЕННЯ через ЗМІ інформації, що: розкриває спеціальні технічні прийоми і тактику проведення антитерористичної операції; може утруднити проведення антитерористичної операції і (або) створити загрозу життю та здоров'ю заручників та інших людей, які знаходяться в районі проведення зазначеної операції або за його межами; а також розкриває дані про персональний склад співробітників спеціальних підрозділів та членів оперативного штабу, які беруть участь у проведенні антитерористичної операції, а також про осіб, які сприяють проведенню зазначеної операції (без їх згоди). Проте ця заборона жодним чином не стосується можливості ЗБОРУ інформації журналістами та працівниками ЗМІ - у спеціальному законі немає жодних обмежень щодо збору інформації (це стосується фото- і відеозйомки)”, - зазначив юрист.

Юрист ІМІ Роман Головенко вважає, що в журналістів проблем не буде, якщо військові або поліцейські дозволили їх знімати.

Використання темників – 1

1.З каналу ZIK звільнилася гостьова редакторка через незгоду з редакційною політикою нового керівництва

07.03.2017 На початку березня з телеканалу ZIK звільнилася керівниця аналітичного відділу та старша гостьова редакторка Віра Гирич через незгоду з редакційною політикою нового генерального продюсера Гайгисиза Гелдієва. Про це вона повідомила “Детектору медіа”.

За її словами, вона не згодна з редакційною політикою Гайгисиза Гелдієва, за якою канал ZIK нібито має рівнятися на “112 Україна”.

На її думку, вимоги нового генпродюсера щодо редакційної політики не відповідають принципам роботи інформаційної журналістики. “Вимоги щодо редакційної політики, які сформульовані новим генеральним продюсером, я вважаю такими, що не відповідають принципам роботи і взагалі діяльності інформаційної журналістики. Тобто мені здалося, що йде певне маніпулятивне нав’язування принципів політичної агітації і нав’язування цього в інформаційних трансляціях”, – пояснила вона.

Віра Гірич зазначила, що не згодна з тим, як формується інформаційний контент каналу. “На мою думку, інформаційний контент має визначатися лише тематикою і змістом новин, а не необхідністю узгоджувати цей контент з позиціями політичних партій. Оскільки я не знаю, як працювати в таких реаліях, через те я прийняла для себе таке рішення, – зазначила вона. – Коли, власне, йшла мова про дотримання квот політичних партій, то саме чомусь були названі прізвища лише представників Опоблоку”.

За її словами, нині ZIK начебто має рівнятися на “112 Україна”. “Формально в розмові цього не прозвучало. Власне, це за замовчуванням. 112-й канал – як модель, на яку треба рівнятися”, – розповіла вона.

Також Гірич зазначила, що за три місяці роботи на каналі так і не була працевлаштована. І де працюватиме далі, поки що не знає.

У свою чергу, генпродюсер каналу Гайгисиз Гелдієв повідомив, що мав розмову з Гірич щодо політики гостьової служби каналу та висловив вимогу щодо балансу гостей.

“Віра Гирич очолювала гостьову службу. Ми спілкувались. Там були присутні ще три людини. Ми аналізували наших гостей, баланс, можливості, тому що мені сказали, що не всі хочуть ходити на ZIK. А я сказав, що вони скоро в чергу ставатимуть. Сказав, що потрібен баланс. Не лише баланс сюжетів, а й у гостьовій службі. Якщо представлена одна сторона, повинна бути й інша. Якщо представлена одна політична сила, повинна бути й інша”, – розказав він.

Гелдієв зазначив, що не давав вказівок щодо запрошення представників саме “Опозиційного блоку”: “Опоблок кликати, або ще когось - таких настанов не було. Будь-яка політична партія має можливість з'являтися в нашому ефірі. Будь-яка. Підкреслюю. В рамках закону, в рамках існуючих правил”, – резюмував він.

Нагадаємо, у січні посаду генерального продюсера ZIK обійняв колишній продюсер вечірнього прайму на телеканалі “112 Україна” Гайгисиз Гелдієв.

В лютому креативним продюсером телеканалу ZIK було призначено телеведучу, редакторку Наталію Влащенко, яка три роки вела на телеканалі “112 Україна” програму “Люди. Hard Talk”.

Доступ до інформації - 2

1.Миколаївське КП ігнорує запити журналіста

15.03.2017 Директор комунального підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” Володимир Рижик ігнорує запити на інформацію кореспондента інтернет-видання “Преступности.НЕТ” Андрія Лохматова. Про це повідомляє представник ІМІ у Миколаївській області.

Журналіст направив на електронну пошту два запити щодо діяльності підприємства та його співробітників ще 7 лютого 2017 року, але вже минув понад місяць, як відповідей він не отримав.

При цьому до того він вже відправляв запит на ту ж саму електронну адресу, після чого директор КП Володимир Рижик надавав відповіді. Як раніше повідомлялось, директор комунального підприємства “ММБТІ” відмовився надавати кореспонденту інтернет-видання “Преступности.НЕТ” Андрію Лохматову інформацію про заробітну плату та премії керівництва підприємства, посилаючись на те, що це – конфіденційна інформація.

На повторний запит Рижик все ж таки надав інформацію, але два запити, надісланих пізніше, став просто ігнорувати. Як зазначив журналіст, він має намір скаржитись на порушення Закону України “Про доступ до публічної інформації” міському голові, та, якщо це не допоможе, Уповноваженому з прав людини Верховної Ради України.

  1. Скандально відома територіальна громада на Рівненщині ігнорує запити журналістів

23.03.2017 Бабинська об’єднана територіальна громада (Рівненська область) не відповіла на інформаційні запити рівненського журналіста Юрія Дюга, які він відправив ще на початку березня. Про це Юрій Дюг повідомив на своїй сторінці у Фейсбук та підтвердив представниці ІМІ в Рівненській області.

Юрій Дюг, який також очолює громадську організацію “Антикорупційний моніторинг”, розповів, що він з колегами проводить дослідження прозорості і відкритості об’єднаних територіальних громад на Рівненщині. Хочуть виявити недоліки у публічності цих громад та допомогти їх усунути. З 18-ти нині діючих об’єднаних громад на Рівненщині вибрали 6 з різних районів області, серед них – і Бабинська.

“Так от, керівництво Бабинської OТГ не відповіло у встановлені законом строки на жоден мій запит на доступ до публічної інформації. А питали суто статистичні дані. На тих запитах я навіть печатку поставив. До керівництва ОТГ не можна дотелефонуватися ні на мобільний, ні на стаціонарний телефони. Просто кілька днів поспіль ні голова, ні його підлеглі не беруть слухавку”, – написав Юрій Дюг.

Щоб зрозуміти мотивацію посадовців і причини їх відмови, журналіст 22 березня поїхав у сільраду Бабина. Однак повернувся ні з чим.

“Приїхав навмисне, щоб не розкидатися даремними звинуваченнями. Люди є, техніка стоїть, сільрада ніби працює. Йду до голови, його нема. В приймальній кажуть, що поїхав у Гощу (райцентр – ред.). Питаю, чому не відповідають на запити. А мені – всі питання до голови. З головою про зустріч домовитися нереально. Протягом двох тижнів намагалися з колегами додзвонитися періодично на стаціонарні та мобільний номери. Не беруть слухавки”, – розповів Юрій Дюг представниці ІМІ в Рівненській області.

За словами журналіста, всі інші об’єднані громади, на які слали запити, відповідали вчасно, спілкувались охоче. “Так, у них є недоопрацювання, але вони готові виправлятися”, – зазначив журналіст.

Представниця ІМІ в Рівненській області теж спробувала зателефонувати голові об’єднаної громади Бабина Олегу Гречичу або ж у приймальну сільради. За жодним номером не взяли слухавки. Так само не брали слухавки у сільраді, коли журналісти “Четвертої влади” у лютому 2017 року вивчали закупівлі об’єднаних громад Рівненщини. Наразі щодо дій посадовців сільради, які наприкінці 2016 року “втридорога” закупили обладнання для шкіл, відкрите кримінальне провадження за ч. 1 ст. 366 (Службове підроблення) та ст. 364 Кримінального кодексу України (Зловживання владою або службовим становищем).

Юрій Дюг планує оскаржувати відмову в доступі до публічної інформації Уповноваженому Верховної Ради з прав людини.

Непрямий тиск

Політичний тиск - 2

1.Рада проголосувала за е-декларації для ГО, виключивши керівників ЗМІ

23.03.2017 Верховна Рада підтримала поправку до проекту закону №6172 про внесення зміни до статті 3 Закону України “Про запобігання корупції” щодо подання е-декларацій представниками громадських об'єднань, виключивши таку необхідність для представників ЗМІ. Таке рішення підтримали 285 народних депутатів 23 березня, повідомляє УНІАН.

Народна депутатка від “Народного фронту” Тетяна Чорновол попросила виключити з цього переліку ЗМІ. “Вона (поправка - ред.) визначає категорію. В цій правці я прошу внести зміну - виключити ЗМІ”, - сказала депутатка.

Так, вона запропонувала виключити з переліку осіб, які мають подавати е-декларації, осіб, які є засновниками (учасниками), редакторами (головними редакторами) засобів масової інформації.

Водночас, у правці залишається положення щодо того, що суб’єктами, на яких поширюються дія цього закону, є, зокрема, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку; представники громадських об’єднань, утворених відповідно до закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до закону України “Про судоустрій і статус суддів”, громадських рад, рад громадського контролю, що утворені при державних органах та беруть участь у підготовці рішень з кадрових питань, підготовці, моніторингу, оцінці виконання антикорупційних програм.

Крім того, це кандидати у народні депутати України, кандидати на посаду президента України, кандидати в депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидати на посади сільських, селищних, міських голів та старост.

Також це фізичні особи, які отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції (як безпосередньо, так і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом).

Як повідомляв ІМІ, 22 березня Комітет Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції рекомендував парламенту прийняти поправку до закону України про запобігання і протидію корупції, яка зобов'яже керівників та засновників ЗМІ подавати електронні декларації. Автором поправки є народна депутатка від “Народного фронту” Тетяна Чорновол.

Народна депутатка Тетяна Чорновол вважає, що е-декларування для керівників ЗМІ та представників громадськості допоможе в боротьбі з корупцією.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв заявив, що таким чином влада хоче тиснути на ЗМІ через введення декларування майна та доходів головних редакторів.

  1. Члени Наглядової ради НСТУ виступили проти спроби політичного втручання

14.03.2017 Члени Наглядової ради Публічного акціонерного товариства “Національна суспільна телерадіокомпанія України” (ПАТ НСТУ) виступили проти спроби втручання в діяльність Наглядової ради з боку парламентської фракції Радикальної партії Олега Ляшка. Відповідну заяву підтримали більшість членів Наглядової ради, повідомляє Суспільне мовлення.

Зокрема, у заяві йдеться про те, що членам Наглядової ради ПАТ НСТУ стало відомо, що парламентська фракція Радикальної партії Олега Ляшка звернулася до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення з клопотанням про заміну члена Наглядової ради ПАТ НСТУ, раніше делегованого до складу Наглядової ради цією фракцією, на іншу кандидатуру. При цьому фракцією не було вказано жодної з передбачених законом правових підстав для такої заміни.

Вони розцінили це як тиск, оскільки парламентська фракція хоче замінити члена Наглядової ради з не передбачених законом підстав. Відповідно до Закону України “Про суспільне телебачення і радіомовлення України” фракція з власної ініціативи не має права достроково відкликати обраного нею представника (ст.10).

“Члени Наглядової ради розцінюють сам факт звернення парламентської фракції Радикальної партії Олега Ляшка до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення щодо заміни члена Наглядової ради з не передбачених законом підстав як спробу політичного тиску на діяльність Наглядової ради ПАТ НСТУ”, - йдеться у заяві.

Члени НР мають чотирирічний термін повноважень, починаючи з 19 січня 2017 року.

“Ми закликаємо всі сторони поважати дух і букву Закону України “Про суспільне телебачення і радіомовлення України”, яким встановлено принцип незалежності ПАТ НСТУ від органів державної влади та політичних партій (ст. 3; ст. 8 п. 5)”, – йдеться у заяві.

Заяву підписали члени Наглядової ради ПАТ НСТУ: Тарас Аврахов, Володимир Бринзак, Євген Глібовицький, Дарія Карякіна, В’ячеслав Козак, Тетяна Лебедєва, Лаврентій Малазонія, Вадим Міський, Світлана Остапа, Олексій Панич, Ігор Хохич, Тарас Шевченко, Володимир Яворівський.

Нагадаємо, 9 березня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення розглядала подання фракції Радикальної партії Олега Ляшка щодо включення до Наглядової ради ПАТ НСТУ Валентину Руденко замість В’ячеслава Козака. Регуляторний орган переніс це питання на наступне засідання, оскільки хотів бачити на наступному засіданні В’ячеслава Козака, Валентину Руденко, голову наглядової ради НСТУ Тетяну Лебедєву і керівника або представників фракції Радикальної партії Олега Ляшка. Нацрада зазначила, що хоче знати підстави для зміни члена Наглядової ради. Юрій Артеменко нагадав, що стаття 10 закону “Про суспільне телебачення і радіомовлення України” передбачає виключні 9 підстав припинення повноважень члена наглядової ради.

Раніше фракція Радикальної партії Олега Ляшка вже міняла свого представника Миколу Давидюка на В’ячеслава Козака. Але це було ще до реєстрації юридичної особи ПАТ НСТУ.

Інші випадки непрямого тиску – 1

1.На сайті Медведчука оприлюднили номери машин та маршрути журналістів, що працюють в зоні АТО

09.03.2017 На сайті всеукраїнського громадського руху “Український вибір” (лідер руху Віктор Медведчук) 5 лютого були оприлюднені маршрути пересування журналістів іноземних ЗМІ та номери машин, якими вони їздили зоною антитерористичної операції.

ГО “Інститут Масової Інформації” вважає, що оприлюднення цієї інформації ставить під загрозу безпеку журналістів та просить СБУ негайно провести розслідування, встановити канал витоку інформації і вжити всіх необхідних заходів, щоб захистити українських та іноземних журналістів, які працюють в зоні АТО.

Зокрема, сайт “Український вибір” оприлюднив детальну інформацію про пересування кореспондентки агентства Associated Press Інни Варениці, співробітників агентства France-Presse - журналіста Ю.Суркова, фотографа А.Філіппова, оператора С.Вольського і звукооператора Є.Максимова, фотокореспондента А.Степанова, про кореспондента Радіо Свобода А.Єгорова, журналіста Б.Іванова з оператором Є.Головіним, кореспондента Радіо Свобода О.Калениченка і оператора Є.Климентьєва, співробітників європейського прес-фотоагентства С.Ваганова і І.Горбасова, а також співробітників ВВС - кореспондента Т.Баріджа, продюсера Д.Майера і оператора А.Шпигунова.

“Злив інформації про пересування журналістів ставить під загрозу життя журналістів, які працюють в зоні АТО. Якщо відомі маршрути пересування журналістів, номери машин, то вони потенційно можуть стати жертвами нападів, викрадень або провокацій. Ми звертаємося до СБУ з вимогою негайно провести розслідування, встановити канал витоку інформації і покарати винних, а також вимагаємо від влади вжити всіх необхідних заходів, щоб захистити життя і здоров’я журналістів, які працюють в зоні АТО”, - зазначила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

На думку медіа-юриста ІМІ Романа Головенка, рух Віктора Медведчука ставить під загрозу безпеку українських та іноземних журналістів, а також їхню можливість здійснювати професійну журналістську діяльність.

Сайт “Український вибір” зазначає, що на Донбасі у ніч на 29 січня почалися “повномасштабні військові дії української армії”. Негайна ескалація збройного конфлікту, зауважує рух Медведчука, стала реакцією українського керівництва на розмову президента РФ Володимира Путіна і глави США Дональда Трампа, яка відбулася 28 січня.

“Український військовий наступ отримав значну інформаційну підтримку - на Донбасі висадився “десант” співробітників західних ЗМІ”, - йдеться в матеріалі на сайті руху. При цьому рух Медведчука зазначає, що з 31 січня по 3 лютого “команда журналістів і фотокореспондентів об'їхали зону збройного конфлікту з метою висвітлення “російської агресії”.

Крім того, як зазначає “Український вибір”, результати робіт журналістів були опубліковані в провідних світових засобах масової інформації “з метою створення конфлікту між Росією і США, які паралельно супроводжувалися закликами про продовження санкцій проти Росії”. “Їх ефект не змусив довго себе чекати - вночі 5 лютого президент України Порошенко провів першу телефонну розмову з президентом США Трампом, під час якої вони обговорили питання зміцнення “стратегічного партнерства між Україною і США”, а також врегулювання ситуації на Донбасі і досягнення миру політико-дипломатичним шляхом”, - зазначає рух Медведчука.

Юридичний тиск

Зловживання судовими позовами проти ЗМІ – 1

1.У Полтаві прокурор судиться з журналістом, вимагаючи 90 тис. грн

21.03.2017 Прокурор відділу прокуратури Полтавської області Микола Верблюд судиться з позаштатним журналістом інформагентства “Полтава” Геннадієм Фетисовим. Заявник вимагає 90 тисяч гривень морального відшкодування та спростування недостовірної, на його думку,  інформації про нього.

Уже відбулося три судові засідання у даній справі. Позов про захист честі, гідності та ділової репутації прокурор подав 30 листопада 2016 року до Київського районного суду Полтави. Про це Геннадій Фетисов повідомив представниці ІМІ в Полтавській області.

За словами Фетисова, прокурор подав до суду через критичні публікації про нього та через те, що він пише “про безлад у обласній прокуратурі”.

Журналіст пов’язує появу позову з його чотирма найбільш критичними, як він зазначив, матеріалами. Зокрема, “Так хто ж він все-таки, Цирпа або Цирфа? “Обличчя” прокуратури”, Вбив людину – йдеш на підвищення!, І знов про прокурора Миколу Верблюда: по слідах публікації, Прокуратура Полтави не поважає громадян міста.

“Перше засідання відбулося 24 лютого цього року, якраз на моє 65-річчя. Прокурор вимагає 90 тисяч гривень та визнати інформацію недостовірною. Для нього докази ніщо. Хоча сам все визнає. Подав позов у суд Київського району Полтави, суддя Самойлова. Вже було три засідання, я це не афішував, щоб не робити тиск на суд. Але колеги вже про них дізналися і хочуть приходити на засідання”, – розповів Фетисов.

Наступне засідання суду відбудеться 4 квітня.

Захист свободи слова

Судові позови від журналістів - 1

1.Журналіст Савенок у судовому порядку оскаржуватиме закриття справи проти охорони чернігівського мера

07.03.2017 Чернігівський журналіст Владислав Савенок подав до суду скаргу щодо закриття кримінального провадження у справі щодо нанесення тілесних ушкоджень під час його перебування на заході тоді ще кандидата в мери Владислава Атрошенка. Про це Владислав Савенок повідомляє на своїй сторінці у Фейсбуці, повідомляють Події і коментарі.

Журналіст не задоволений роботою правоохоронців, які закрили кримінальне провадження.

“Бо виходить, що 7 листопада 2015 року з філармонії “розбійника-журналіста” культурно за ручку виводив один охоронець. А всі інші стояли на безпечній відстані. Хоча одразу давали свідчення, що ми з охоронцем мало не билися “в партері”, як самбісти.

Але керівництво поліції Чернігова захотіло закрити справу. Хоча, тільки з одним свідком, з яким виник конфлікт, був перехресний допит. Інші “несуни тіла” - морозяться, то не хочуть іти на допит, то “слухавку не беруть”, - написав він.

Тож, у скарзі, Владислав Савенок просить суд:

  1. У процесі підготовки справи до судового розгляду витребувати в слідчому відділі Чернігівського відділу поліції ГУНП у Чернігівській області матеріали кримінального провадження №12015270010008780 від 07.11.2015 року.
  2. Скасувати постанову слідчого від 22.02.2017 року про закриття кримінального провадження №12015270010008780 від 07.11.2015 року.

Розгляд скарги відбудеться 10 березня о 10:00 в Деснянському районному суді м.Чернігова.

Як повідомляв ІМІ, 7 листопада 2015 року у Чернігові на голову чернігівської організації Незалежної медіа-профспілки Владислава Савенока накинулись охоронці народного депутата від БПП Владислава Атрошенка та повалили на підлогу, відібравши фотокамеру. Депутат вибачився перед журналістом і заявив, що охоронці, причетні до інциденту, відсторонені від виконання своїх обов’язків.

За фактом завдання тілесних ушкоджень чернігівському журналісту Владиславу Савеноку охороною народного депутата Владислава Атрошенка міліція відкрила кримінальне провадження за ч.1 статті 125 (легке тілесне ушкодження).

Слідчий Чернігівської поліції через відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 171 КК, закрив кримінальне провадження за фактом нападу на журналіста Владислава Савенока охоронцями тодішнього народного депутата від БПП Владислава Атрошенка.

Крим - 2

1.В Євпаторії журналісту спалили авто

20.03.2017 В Євпаторії (окупований Росією Крим) в ніч на 20 березня невідомі підпалили автомобіль, що належить журналістові всеросійської газети “Євпаторійська здравниця” Сергію Овсянникову. Про це повідомляє QHA з посиланням на агентство “Євпаторійський кур'єр”.

За словами сина журналіста, білий “Ніссан” було підпалено близько 03:30. Пожежу йому вдалося загасити разом із сусідами до приїзду пожежників. На капоті авто він виявив каністру, залишену зловмисниками. Передній корпус і внутрішні деталі машини отримали серйозні пошкодження.

Сам Овсянников пов'язує підпал машини з публікацією в останньому номері видання від 14 березня резонансної статті “Крах операції “Калуга”. У ній розповідається про проведений “адміністрацією” Євпаторії восени 2015 року сфальсифікований аукціон з продажу землі під житлову забудову, підсумки якого, за позовом “прокуратури” Криму, послідовно анулювали суди всіх рівнів, включаючи арбітражний суд у Калузі.

У зв'язку з тим, що в статті згадуються четверо чинних представників “влади” міста, включаючи “голову адміністрації” Філонова, журналіст упевнений, що підпал авто був попередженням.

За його словами, правоохоронці міста не показують зацікавленості розслідувати інцидент.

Нагадаємо, міжнародна правозахисна організація Freedom House опублікувала детальний звіт про дотримання прав людини в окупованому Росією Криму.

Крим у звіті був названий “несвободною територією” із загальним показником дотримання прав людини 9 балів із 100. А “рівність перед правосуддям” у Криму була оцінена в 0 балів із 16.

  1. У Сімферополі затримали журналіста Тараса Ібрагімова

30.03.2017 У Сімферополі (окупований Росією Крим) затримали журналіста ресурсу Аrticle20 Тараса Ібрагімова та тримають у “Центрі протидії екстремізму”. Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомила співзасновниця Крим-SOS Таміла Ташева.

“Журналіста, кореспондента ресурсу www.article20.org Тараса Ібрагімова, який офіційно працює для видання, а також нашого колегу, який працює з темою Криму, затримали. Його затримали і повезли в центр протидії екстремізму”, – написала вона.

Вона також додала, що разом із журналістом затримали Османа Аріфова та Ізета Ризу.

“Забрали паспорти, тримають в підвалі. Тарас Ібрагімов, також Осман Арифов і Ізета Риза чекали виходу з Цента "Е" по вул. Декабристів Ремзі Бекирова. Там вони були затримані”, - написала вона. Османа Аріфова випустили, додала вона.

Через годину після допиту Ібрагімова відпустили. Він розповів, що його затримали біля “Центру протидії екстремізму”, відпустили. Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомила співзасновниця Крим-SOS Таміла Ташева.

“Тараса Ібрагімова випустили. Говорили з Тарасом. З ним все гаразд. За його словами, співробітники Центру “Е” вели себе коректно, їх не катували, говорили коректно. Троє співробітників півтори години розпитували детально про те, чим він займається і про що пише в Криму. Також сказали про те, що він висвітлює тему однобоко, і запропонували свої послуги для коментарів зі своєї сторони. Пообіцяли стежити за його публікаціями. Він дав письмові пояснення. Бесіда проходила без присутності адвоката”, - написала вона.

Ташева також додала, що затримання відбулося через дорогу від Центру “Е”. “Через деякий час до них підійшли, представилися і сказали, що хочуть їх допитати. Причиною є те, що невідомі (підозрілі) люди знаходяться біля режимного об'єкту”, - написала вона.

Liked the article?
Help us be even more cool!