ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Барометр свободи слова за червень 2015 року

02.07.2015, 14:29

У червні основним порушенням прав журналістів в Україні стали випадки перешкоджання журналістській діяльності - 8. Кількість таких порушень вже другий місяць поспіль залишається однаковою (у травні – 8, у квітні - 5, у березні - 4 випадки, у лютому – 8, у січні – 1). Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

Кількість погроз, залякувань журналістів у червні зросла до 4 випадків (у травні – 2, у квітні - 7, у березні - 4, у лютому - 2, у січні - 3).

Цього місяця ІМІ зафіксував 2 випадки побиття, нападів на журналістів, незначно зросла ця кількість у порівнянні з травнем (у травні – 3, у квітні - 2, у березні - 5, у лютому – 5, у січні - 6).

Перешкоджали журналістам на Херсонщині, у Кіровограді, Дніпропетровську, Ужгороді, Києві, Луцьку, Рівному та Львові. Перешкоджали депутати сільради, які закрили сесію, аби вигнати журналіста; представники "Грифону" та судді, які не допускали на судове засідання; невідомі намагалися пошкодити камеру чи вибити її. Також перешкоджали працівники Національної металургійної академії, забороняючи фотозйомку; члени виборчої комісії на виборах ректора Луцького національного технічного університету не дозволяли бути присутніми під час підрахунку голосів. У Києві журналістів Радіо Свобода не пустили на засідання Конкурсної комісії Агентства із запобігання корупції.

Погрожували журналістам у Тернополі, Запоріжжі, на Житомирщині та Хмельниччині – невідомі у камуфляжі, активіст ГО "Автомайдан Тернопіль", тиск здійснювався через працівників військомату. Все це робилося телефоном, через соцмережі, або переслідуванням машиною.

Один випадок побиття стався під Одесою у Комінтернівському районі, де журналіста Сергія Колодяжного побили через корупційні розслідування.

Також у червні ІМІ зафіксував по 2 випадки у категоріях "цензура", "Крим" та "порушення прав журналістів на територіях, окупованих "ДНР" і "ЛНР".

По 1 випадку у червні зафіксовано ненадання доступу до публічної інформації, політичного тиску, кібер-атаки, судових позовів від журналістів та пошкодження майна журналістів.

У Криму ІМІ зафіксував зниження кількості порушень у порівнянні з травнем (червень - 2, травень - 5). Так, на півострові окупаційна влада склала список ЗМІ, чиїм журналістам заборонено працювати у Криму. В даний список увійшло інформагентство QHA “Кримські новини”, видання “Крим.Реалії”, телеканал ATR та видання “15 хвилин”.

Крім того, підконтрольна "кримській владі" агенція "Кримінформ" відмовила кореспондентам кримськотатарського телеканалу ATR в акредитації на прес-конференції, які проводяться в прес-центрі агентства.

Серед затримань журналістів, які сталися на території, підконтрольній “ДНР”, ІМІ зафіксував випадок з кореспондентом російської “Новой газеты” Павлом Канигіним. Його затримали так звані “органи держбезпеки “ДНР” через те, що начебто не мав їх акредитації. Бойовики звинуватили його в тому, що він працює не на “Новую Газету”, а “на одне з українських видань”. “Силовики” “ДНР” заявили, що підставою для такого висновку послужила “знайдена у Канигіна візитна картка українського журналіста на прізвище Мацуга”. При затриманні журналісту пошкодили око. Через кілька годин Канигіна відпустили на російсько-українському кордоні.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 1 випадок убивства журналіста, 23 випадки побиття та нападів на журналістів, 34 випадки перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та 9 випадків цензури.

Детальніше ознайомитися з барометром можна нижче:

Фізична агресія

Побиття, напади – 2

1.На Закарпатті герой сюжету про стрілянину напав на журналіста НТН

05.06.2015 5 червня у селищі Чинадієво Закарпатської області 34-річний місцевий житель накинувся на журналіста телеканалу НТН Євгена Соломіна і пошкодив йому відеокамеру. Про це повідомляється на сайті УМВС України в Закарпатській області.

Журналіст приїхав знімати сюжет про те, що в Чинадієво 34-річний чоловік на грунті ревнощів підстрелив із травматичного пістолета двох односельців віком 35 та 36 років. За даним фактом міліція розпочала кримінальне провадження.

Про роботу журналіста довідався згаданий 34-річний “стрілок”. “Розлючений молодик приїхав у бар, де відбувалася зйомка, і зажадав її припинити. Коли журналіст попросив не перешкоджати йому в законній професійній діяльності, хуліган накинувся на нього й пошкодив власкору НТН службову відеокамеру”, - повідомляють у міліції.

Журналіст звернувся із заявою до Мукачівського міськвідділу міліції. Дана подія зареєстрована в Журналі єдиного обліку. Особу хулігана встановили, його доставили для пояснень в Мукачівський міськвідділ міліції.

Начальник УМВС України в Закарпатській області Сергій Шаранич зазначив, що злочини проти журналістів перебувають на його особливому контролі.

На хулігана очікує кримінальна відповідальність за перешкоджання в роботі журналіста, зазначили в міліції.

2. Під Одесою невідомі побили журналіста, який напередодні розкритикував місцеву владу

25.06.2015 У ніч на 25 червня в селі Крижанівка (Одеська область) невідомі побили головного редактора газети "Вісник Комінтерново" Сергія Колодяжного. Напередодні інциденту журналіст розкритикував місцеву владу, повідомляє “Вісник Комінтерново”.

Як пише видання, журналіст повертався пізно ввечері додому із зустрічі. В провулку недалеко від його будинку його зустріли двоє невідомих йому людей, які запитали його - "Ти Колодяжний?". Після ствердної відповіді повалили його на землю і жорстоко побили. За фактом побиття Сергій написав заяву в міліцію.

Вдень напередодні Сергій Колодяжний виступав на зборах жителів села Крижанівки в місцевому Будинку культури, де жорстко розкритикував діяльність Крижанівської сільської ради. Зокрема, повідомляє 048.ua, Колодяжний виступив з критикою голови сільради Наталії Крупіци. “Сергій Колодяжний відомий своєю принциповою позицією. Він не раз виступав з критикою місцевої влади”, - пише видання 048.ua.

У свою чергу, “Вісник Комінтерново” нагадує, що це не перші спроби залякати журналістів видання. Нещодавно, зауважує редакція, сайт піддався великій хакерській атаці, в результаті якої на добу був виведений з ладу.

Колектив видання "Вісник Комінтерново" пов'язує напад на Сергія Колодяжного з публікаціями на сайті та у газеті матеріалів про корупцію в Комінтернівському районі.

Після інциденту журналіст отримав направлення на судмедекспертизу, де зможе зняти побої.

В коментарі ІМІ Сергій Колодяжний повідомив, що пов’язує напад зі своєю журналістською діяльністю. За його словами, він та ще двоє активістів розслідують теми корупції, земельної мафії в Комінтерновському районі Одеської області, а матеріали публікуються у газеті та на сайті видання. "Я пов'язую напад з журналістською діяльністю, тому що ми це (свої розслідування - ред.) друкуємо в газеті, на сайті "Вісника Комінтерново". Я думаю, що в якості журналіста мене намагаються залякати", - розповів Колодяжний.

Погрози, залякування – 4

1.У Тернополі автомайданівець погрожував розправою журналісту "Дорожнього контролю"

09.06.2015 Журналісту газети "Дорожній контроль Тернопіль" Петру Ваврусі погрожував розправою член ГО "Автомайдан Тернопіль" Михайло Андрусевич через відео, відзняте журналістом. Інцидент стався 26 травня у Тернополі, повідомляється на сайті “Дорожній контроль - Захід”.

Як пише видання, Андрусевич зателефонував журналісту і попросив зустрітись, аби обговорити подію за участю Андрусевича, свідком якої 24 травня став Вавруха, знявши її на відео.

Новина “П’яний автомайданівець кришує п'яного начальника ДАІ м. Тернопіль” про цю подію була опублікувана 29 травня на сайті видання. За інформацією видання, 24 травня Андрусевич приїхав захищати начальника ДАІ м. Тернопіль Юрія Пацалюка, який нетверезий хотів сісти за кермо. Коли Вавруха вів відеозйомку, Андрусевич забороняв себе знімати, аргументуючи, що він перебуває на місці події як приватна особа.

Після цього під час зустрічі Андрусевич вимагав від Ваврухи віддати йому відзняте відео. "Мені треба те відео, що ви назнімали", - цитує видання Андрусевича. У свою чергу, Вавруха йому відмовив у цьому.

Але, пише видання на відмову автомайданівець відреагував досить агресивно та почав погрожувати журналісту фізичною розправою: "Я *** голову тобі тоді тай всьо", "Хлопці ви самі створюєте собі всякі … питання, ви заганяєтесь".

Після того, як журналіст “ДК Тернопіль" повідомив, що відео можна буде завантажити з інтернету після його публікації, Андрусевич сказав: "Попробуй тільки це зробити, побачиш що буде!". На питання, що саме буде, той відповів: "Побачиш".

В коментарі ІМІ Вавруха повідомив, що він планує написати заяву до міліції.

За його словами, станом на 10 червня погрози більше йому не надходили. “На сьогодні погроз немає. Але на передодні після публікації статті про "кришування автомайданівцем начальника ДАІ" до мене телефонував голова «Автомайдану.Тернопіль». Погрожував судом”, - розповів він, додавши, що не знає, що від нього очікувати, оскільки «його характеризують негативно».

2. Запорізьке видання "Верже" заявило про погрози академіка через матеріали про проект нового герба міста

10.06.2015 Головний редактор запорізького інтернет-видання “Верже” Микола Колодяжний вбачає погрози журналістам свого видання в дописах у Facebook запорізького академіка, колишнього військового Андрія Авдєєнка, повідомляє Телекритика.

“Нещодавно журналісти нашого видання отримали погрози від колишнього військового, який нині позиціонує себе громадським діячем”, - повідомив виданню Авдєєнко, навівши скан допису Авдєєнка у Facebook.

Претензії академіка Андрія Авдєєнка до видання “Верже” стосуються новини з цитатою художника Анатолія Гайдамаки, який спростовує свою причетність до авторства проекту нового герба Запоріжжя.

“Ситуація стосується проекту нового герба Запоріжжя, який запропонував Андрій Авдєєнко. Якщо не вдаватися у подробиці, то громадськість, вчені та культурні діячі вважають цю пропозицію, м'яко кажучи, недоречним жартом, а відверто кажучи - повною нісенітницею. Тим не менш пан Авдєєнко настирливо намагався свій проект просунути, вдаючись навіть до опосередкованих погроз критикам. Наш сайт постійно висвітлював цей процес”, - розповів Колодяжний.

Як розповів редактор “Верже”, журналісти звернулися за коментарем до художника Анатолія Гайдамаки, на авторство та авторитет якого постійно посилається Авдєєнко. Анатолій Гайдамака відповів, що цей ескіз він не малював, а насправді його творцем є сам Авдєєнко.

Водночас Андрій Авдєєнко написав у Facebook, що йому “зателефонував народний художник Анатолій Гайдамака і плачучи попросив написати спростування про його інтерв'ю”. Авдєєнко стверджує, що журналісти перекрутили слова художника, який сказав їм наступне: “Я не можу взяти на себе авторство, тому що воно є результатом творчих пошуків істориків, науковців, геральдистів. Які запрошували декілька разів і мене для консультацій відносно художньої частини герба”.

Микола Колодяжний стверджує, що від художника Анатолія Гайдамаки до журналістів ніяких претензій не надходило і в редакції є запис розмови, який підтверджує всі озвучені художником слова, процитовані в матеріалі, що викликав обурення Андрія Авдєєнка.

У Facebook 6 червня, у День журналіста, Андрій Авдєєнко написав: “За кожну сльозу А.Гайдамаки, я переламаю журналісту кожен палець”. Щоправда, згодом він відредагував цю фразу на таку: “За кожну сльозу А.Гайдамаки, я подарую журналісту “гарну квітку”.

Також Авдєєнко повідомив, що на нього хтось поскаржився адміністрації Facebook, та пригрозив відповідальністю Миколі Колодяжному: “Що ж ви так відповідальності боїтеся, журналісти хренові? Тільки пообіцяв віддячити журналісту за брехню відносно інтерв'ю А.Гайдамаки, зразу скарга в адміністрацію Фейсбука. А за знущання над 76-річним митцем і паплюження вчених відповідати прийдеться...! Я урочисто обіцяю! Можете мої слова віднести в Банк як гарантію того, що я це зроблю! Колодяжний, це тебе стосується”.

3. Журналістів "Інтеру" переслідували невідомі під час зйомки сюжету про незаконний видобуток бурштину

17.06.2015 У Житомирській області журналістів програми "Подробиці" телеканалу “Інтер” переслідували невідомі у камуфляжі, повідомляється на сайті програми.

Як зазначають на каналі, конфлікт стався під час зйомок в селі Шебедиха, де відбувається незаконний видобуток бурштину.

"Чотири чоловіки, один з яких був у камуфляжі і масці, підійшли до нас і наполегливо просили поїхати за ними. Нібито з нами хоче поговорити якийсь чоловік", - розповіла журналіст "Подробиць" Олена Мітясова.

Знімальна група відмовилася їхати з людьми і спробувала покинути місце видобутку бурштину, але за машиною "Подробиць" почалася гонитва.

"Білий мікроавтобус Volkswagen, в якому сиділи люди в масках і камуфляжі, обігнав нас і перекрив дорогу", - зазначила журналістка.

Зйомки довелося припинити і викликати міліцію. "По дорозі ми викликали міліцію, яка зустріла нас, а ці люди поїхали", - додала Мітясова.

Як зазначає телеканал, журналісти "Подробиць" не вперше розслідують скандальну тему незаконного видобутку бурштину.

4. Журналіста "ДК - Захід", який відзняв порушення прокурора, шукає військомат

30.06.2015 Журналіст юридично-правової газети “Дорожній контроль - Захід” Олег Орленко  заявляє, що після того, як він відзняв порушення прокурора м.Шепетівки (Хмельницька область) Владислава Піонтковського і виклав відео на Youtube, ним почав цікавитися військомат. Про це повідомляється на сайті видання .

Як пише видання, Орленко, який проживає в Шепетівці, відзняв місцевого прокурора, як той залишив своє авто посеред перехрестя та пішов у магазин за цигарками. “Але замість того, щоб визнати свою провину, прокурор вирішив помститися та "натравив" на журналіста військомат”, - пише видання.

Журналіст вважає невипадковим, що після цього випадку з прокурором до нього завітали представники військомату.

“Два тижні тому виклав на свій відеоканал в ютубі відеоролик, на якому Шепетівський прокурор Владислав Піонтковський, користуючись своїм службовим становищем, припаркував свій автомобіль прямо на перехресті та вийшов у магазин за цигарками. Через два дні до мене завітали працівники воєнкомату. Збіг обставин? Мабуть, що ні. Почали заходити по пару разів на день та найбільш дратувало те, що після дев’ятої вечора. Спочатку говорили, що уточнюють списки, потім сусідам розповідали, що принесли повістку, але нічого не віддавали”, - розповів журналіст.

Таким чином, вважає він, працівники воєнкомату створювали моральний тиск на його батьків, при цьому до нього не телефонували, знаючи його номер мобільного.

Тому журналіст вирішив зателефонувати сам у військомат, знайшовши телефон представника військомату з призовної комісії.

“Зателефонувавши до нього, я сильно здивувався почутому. Він, не знаючи, що я фіксую розмову, повідомив, що: “…відносно тебе надійшла команда з області, не знаю з ким ти сварився чи не сварився”, - зазначив Орленко, додавши, що представник військомату все розповів сам, він навіть в нього нічого не запитував.

На відео чути, як представник військомату повідомляє, що Орленком “цікавились зверху, з Хмельницького”.

Як зазначає видання, нещодавно Олег переніс операцію, на якій у нього видалили зв'язки на коліні.

Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів – 1

1.На Сумщині журналістці спалили авто

24.06.2015 У місті Ромни Сумської області у ніч на 24 червня невідомі спалили автомобіль головного редактора газети "Новий погляд Роменщини" Софії Абдукадирової. Вона пов'язує інцидент зі своєю професійною журналістською діяльністю і вважає, що підпал стався не без участі правоохоронних органів. Про це вона повідомила на своїй сторінці у Фейсбук.

“Сьогодні вночі невідомі особи спалили авто. Пов'язую цей випадок із своєю професійною (журналістською) діяльністю. Гадаю, що підпал відбувся не без участі правоохоронних органів. Адже напередодні самі співробітники міліції телефоном мені повідомили про те що о другій годині щось "готується" (підпал автівки - прим.). Виходить, що вони були в курсі справи”, - написала журналістка.

При цьому вона додала, що нещодавно у газеті вийшла стаття під назвою "Кого "кришує" міліція".

Крім того, журналістка описала корупцію, яка діється у місті. За її словами, майже все зав'язано на відносинах “кум-сват-брат”, все купується і все продається, безперешкодно можна купити наркотики, а також можна викупити викрадене авто.

Абдукадирова вважає, що, підпаливши машину, їй просто намагаються закрити рота.

“Питання до міліції. Чому у нас люди, які перебувають у розшуку спокійно ходять вулицями міста? Про такі факти можна писати безкінечно, що я і роблю на шпальтах газети. А сьогодні невдоволені добралися й до мене, намагаючись закрити рота, підпалом моєї автівки. Впевнена, що справа “глуха”. Тим паче, коли до неї причетні відповідні структури…”, - написала головред.

У свою чергу, УМВС України в Сумській області на своєму сайті повідомило, що за документами журналістка не має ніякого відношення до згорілого авто. Документи і довіреності на право керувати автомобілем, зауважують в міліції, “оформлені на інших людей, які й досі не заявили про свої претензії”.

Також міліція зазначає, що “не знайшла підтверджень поширеній в Інтернет-мережі інформації про те, що підпал автомобіля в Ромнах пов'язаний із професійною діяльністю журналістки”.

Як повідомили в міліції, о третій годині ночі до міліції від чергового пожежної частини надійшло повідомлення про те, що на бульварі Шевченка, біля однієї з багатоповерхівок, сталося загоряння автомобіля ВАЗ-21099. Вогонь вдалося загасити, але він завдав транспортному засобу значних ушкоджень. Попри те, що власник до міліції на той час не з’явився, в міліції розпочали кримінальне провадження за ст. 194.ч.2 Кримінального кодексу України «Навмисне знищення або пошкодження майна».

Вранці до міліції прийшла головний редактор місцевої газети і заявила, що підпал цього авто вона пов’язує зі своєю професійною діяльністю. Коли ж правоохоронці запропонували жінці дати письмові свідчення, вона пішла з міськвідділу.

Софія Абдукадирова пояснила, що автомобіль  придбано по генеральній довіреності на ім'я чоловіка, але використовує авто вона, про що, стверджує, знає все містечко.

“Цей автомобіль використовую особисто я по роботі... У нас містечко маленьке, і всі один одного знають. Вийшла заміж я 10 років тому. Прізвище залишила своє дівоче. Нашому з чоловіком спільному синові 9 років. Проживаємо ми разом. Автомобіль придбано по генеральній довіреності на ім'я чоловіка і використовую її я, підкреслюю, дружина!!! Чоловіка щойно викликали в міськвідділ. Там він все пояснив”, - зазначила головред в коментарі “Данкору”.

Перешкоджання законній професійній журналістській діяльності – 8

1.На Херсонщині депутати закрили сесію, щоб позбавитися журналіста

04.06.2015 Депутати Стрілківської сільради (Херсонська область) ухвалили рішення провести закриту сесію через відеозйомку, яку проводив журналіст газети "Народний контроль України", член Національної медіапрофспілки журналістів Євген Морозов, повідомляє “Мост”.

Інцидент стався 4 червня. Журналіст спробував відзняти хід сесії на камеру, але це не сподобалося депутатам та голові Стрілківської сільради Олександру Пономарьову.

За словами Морозова, його попросили вимкнути камеру. Коли той відмовився, поставили на голосування заборону на відеозйомку. Деякі депутати заявили, що не хочуть, щоб їх знімали.

Після того, як Морозов відмовився і нагадав, що вони порушують закон України і потрапляють під кримінальне покарання за перешкоджання діяльності журналістів, було вирішено зробити сесію закритою.

На сесії розглядалася низка важливих питань. Серед них - об'єднання громад району. Як пише видання, для відстоювання варіанту окремої громади Арабатської стрілки, на сесію прибула делегація від Щасливцівської сільради.

2. У Кіровограді журналіста не пускали на судове засідання нібито через брак місць

05.06.2015 У Кіровограді 5 червня редактор інтернет-порталу “Гречка” Валерій Лебідь не відразу зміг потрапити на відкрите судове засідання у Кіровському районному суді. Спочатку його не пускали працівники “Грифону”, а потім головуючий суддя Руслан Бурко аргументував відсутністю місць, повідомляється на сайті видання.

Як пише видання, до суду не пускали також громадян, мотивуючи такі дії положенням, текст якого не надавали.

Як розповів Лебідь, він не відразу зміг потрапити на судове засідання під головуванням судді Руслана Бурка.

“Працівники “Грифону” при вході повідомили, що зайти до приміщення райсуду можна лише за повістками чи з дозволу головуючого судді. Пізніше запропонували зв’язатись з помічником судді по телефону, і помічник повідомила, що я не можу бути присутнім під час відкритого судового засідання, оскільки бракує місць у залі засідань і слухання відбудеться у кабінеті судді”, - розповів журналіст.

Заступник керівника апарату Кіровсього райсуду Юрій Кіселик пояснив журналісту, що у них в суді існує положення, згідно якого вхід на судові засідання та присутність на них обмежені. Після вимоги надати документ з текстом даного положення, Кіселик згадав за редакційне завдання, яке начебто повинен мати при собі журналіст, щоб увійти до приміщення суду.

“Я апелював до Закону, однак чиновник не хотів слухати. Після спроб сховатися в одному з кабінетів, він попрямував до судді Бурко і я пішов за ним”, - розповів Лебідь.

Як пише видання, суддя Бурко на початку засідання заявив, що у нього в кабінеті замало місця і журналіст мусить вийти за двері.

“Насправді ж з 7 вільних стільців були зайняті лише 3. Суддя намагався тиснути на представника преси, вимагаючи пред’явити редакційне завдання, наявність якого не прописана в жодному законі. Зрештою засідання розпочалося у присутності представника “Гречки”, - зазначає видання.

Прокоментував на прохання “Гречки” ситуацію з пропускною системою у Кіровському районному суді міста Кіровограда адвокат Геннадій Нікішов.

За його словами, суддю можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності через проведення засідання не у залі засідань, а у його кабінеті, а також через намагання видалити журналіста.

“Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України “Про судоустрій та статус суддів”. Положеннями статті 11 вказаного Закону передбачений відкритий розгляд справ у судах. Звичайно, за виключенням випадків, що прямо передбачені законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. Тому спроби перешкодити присутності громадян при розгляді справи є протизаконними”, - зазначив адвокат.

За його словами, вимоги пред’явити редакційне завдання теж є протиправними, “оскільки закон не встановлює жодних додаткових вимог щодо можливості бути присутніми при розгляді справи для журналістів. Окрім того, такий документ теж жодним законом не передбачений”.

Також він додав, що законодавством України прямо передбачено, що судові засідання проводяться виключно у спеціально обладнаному для цього приміщенні суду - залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, передбачені законом.

“Як ми бачимо, мова йде не про кабінет судді, а саме про зал судового засідання. Тому сам факт проведення судового засідання не в залі засідань, намагання видалити журналіста через, начебто, відсутність вільних місць, може свідчити про порушення засад гласності і відкритості судового процесу. Такі дії, якщо вони вчиняються суддею, є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності”, - зазначив адвокат Нікішов.

Редактор порталу “Гречка” готує звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

3. У Дніпропетровську співробітники Металургійної академії заважали журналісту знімати ліквідацію пожежі

09.06.2015 9 червня у Дніпропетровську представники Національної металургійної академії перешкоджали журналісту сайту 056.ua Володимиру Бугу знімати ліквідацію пожежі на території академії. Про це він повідомив ІМІ.

Як розповів Володимир, йому забороняли фотографувати, вести відеозйомку, аргументуючи тим, що він перебуває на території академії незаконно.

При цьому, зауважив журналіст, йому не перешкоджали ні пожежники, ні міліціонери, які безперешкодно пропустили його за зону очіплення.

За словами Буга, він представився співробітникам академії, показав журналістське посвідчення, хоча ті у відповідь відмовилися представитися.

“Вони намагалися розповісти мені, що я не маю права тут знаходитися. Я їм пред’явив усім, хто там був - це чоловік п’ять-шість, посвідчення. На що вони сказали, що це не є підставою. Аргументували вони тим, що нібито закрита територія і тут пропускний режим”, - розповів Володимир, додавши, що вони погрожували викликати міліцію, СБУ.

Також журналісту закривали рукою камеру, забороняли фотографувати, зазначаючи, що на території академії цього робити не можна. Один з чоловіків намагався відтіснити його.

Володимир Буг зателефонував у міліцію і описав ситуацію. Міліція, у свою чергу, порадила йому викликати наряд міліції і писати протокол, зазначивши, що він має право там перебувати як журналіст і вести фото- та відеозйомку.

Проте викликати міліцію журналіст не став, зазначивши, що у нього не було часу цього робити і він розумів, що співробітники академії дещо були на емоціях.

Унаслідок перешкоджання, зазначив Володимир, він не зміг сфотографувати той момент, коли пожежники гасили вогонь.

4. В Ужгороді журналістам телеканалу “М-студіо” намагалися пошкодити камеру

11.06.2015 В Ужгороді 11 червня невідомий чоловік напав на оператора закарпатського телеканалу “М-студіо” Євгенія Суханова та намагався пошкодити штатив і камеру. Про це регіональному представнику ІМІ в області повідомила кореспондентка телеканалу Тетяна Легеза.

Як розповіла журналістка, вона знімала сюжет про конфлікт щодо права власності на приміщення магазину у центрі міста на вулиці Корзо. Журналісти підійшли до магазину і знімали його з вулиці. Невдовзі з приміщення магазину вийшов невідомий чоловік і почав наказувати журналістам припинити зйомку.

На це телевізійники відповіли, що вони працюють на вулиці, і наголосили, що мають право на зйомку згідно із законодавством України. Невдовзі з магазину вибіг інший чоловік, який напав на оператора.

Журналісти викликали на місце події міліцію, тепер правоохоронці з’ясовують ситуацію.

5. Журналістку Радіо Свобода не пустили на перше засідання Конкурсної комісії Агентства із запобігання корупції

11.06.2015 Журналістку програми антикорупційних розслідувань «Схеми» (проект Радіо Свобода і «Першого національного») Анастасію Іванцову не пустили на перше засідання Конкурсної комісії Національного агентства із запобігання корупції, повідомляє Радіо Свобода.

“Офіційною відмовою недопуску на “відкрите” засідання стала відсутність акредитації. Та не на засідання Конкурсної комісії, а в Кабінет Міністрів, де й проходило засідання. Ніякі перемови з прес-службою уряду, щоб пропустити нас на засідання, не допомогли, що було дуже дивним, враховуючи, що наша програма спеціалізується саме на корупційних розслідуваннях, а одним із основних напрямків діяльності агентства стане розробка й впровадження антикорупційної політики в Україні”, - розповіла Іванцова.

За її словами, однією з можливих причин недопуску журналістів міг стати нещодавній публічний скандал, який розгорівся довкола Конкурсної комісії.

“Ми хотіли дізнатися у громадських організацій, які звинувачують у тому, що вони не мають досвіду роботи у сфері протидії корупції, якою власне антикорупційною діяльністю вони займалися”, – додала журналістка.

Як нагадує видання, Національне агентство із запобігання корупції – орган, який покликаний перевіряти декларації чиновників. Його формування перебуває на початковій стадії, але вже затьмарене скандалами і звинуваченнями у маніпулюваннях та корупції. Перше засідання Конкурсної комісії мало відбутися після того, як громадська організація «Трансперенсі Інтернешнл Україна» 11 червня подала до суду проти Кабінету Міністрів, звинувативши уряд у спробі «створити кишенькову конкурсну комісію з вибору членів до Нацагентства з питань протидії корупції».

Як зазначає Радіо Свобода, активісти Transparency International Україна звинуватили уряд у фальсифікації виборів громадських представників до Конкурсної комісії, яка обиратиме керівництво агентства. Головне звинувачення полягало в тому, що більшість із організацій, які брали участь у виборах, були, на думку активістів, підставними – деякі з них зареєстровані за однією адресою, деякі були зареєстровані лише понад рік тому. Рекомендації про свою антикорупційну діяльність організації теж підтверджували листами підтримки одна одній.

Також активісти Transparency International Україна та інших громадських організацій стверджують, що шість членів комісії були призначені Кабміном через фальсифіковану процедуру і фактично ним контролюються, що унеможливлює незалежну роботу цього органу.

6. У Луцьку журналісту не дозволили бути присутнім під час підрахунку голосів на виборах ректора вишу

17.06.2015 У Луцьку 17 червня журналісту інформаційного агентства “Четверта влада” Юрію Горбачу не дозволили бути присутнім під час підрахунку голосів на виборах ректора Луцького національного технічного університету, повідомляє ВАР.

Як пише видання, після закінчення голосування о 15 годині члени виборчої комісії попросили журналістів вийти з аудиторії, в якій мали рахувати голоси. Мотивували це рішення рекомендаціями до Положення про вибори ректора ЛНТУ.

На це журналіст заявив, що такі дії є порушенням законів України. Ці слова, зауважує видання, комісію не переконали і журналістів випровадили. Після цього Горбач викликав міліцію і написав відповідну заяву.

Як пише видання, ще до початку виборчого процесу в кабінеті №37 другого корпусу університету, де облаштували виборчу дільницю, зібралися члени комісії, спостерігачі та кандидати на посаду ректора.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначає, що цей інцидент можна розцінювати як перешкоджання журналісту.

"До підрахунку голосів допускалися представники МОН, кандидатів та громадськості. Тому умисне створення перепон для журналістів на шляху до опрозорення виборчого процесу ректора можна розцінювати як перешкоджання, оскільки належної аргументації такого рішення представниками вишу не було наведено", - зазначив юрист.

7. У Рівному журналісту, який з'ясовував законність прибудови, намагалися вибити камеру

20.06.2015 У Рівному 20 червня невідомий чоловік вдарив по камері журналіста інтернет-порталу "ЧаРівне.інфо" Дениса Грищука, повідомляється на сайті видання.

Інцидент стався, коли журналіст намагався з’ясувати, чи законно біля скандального закладу “Тундир Хаус”, що знаходиться поруч старого Автовокзалу, побудували літній майданчик.

Як пише видання, у Рівному нещодавно спричинився скандал навколо закладу “Тундир Хаус”. Тоді власники закладу (фірма записана на матір депутата Рівнеради від "Батьківщини" Олександра Бабата - ред.) намагалися звести додаткову споруду на тротуарі, але після розголосу прибудова була розібрана. Проте зараз там з’явився закритий літній майданчик.

Журналіст Денис Грищук спробував ознайомитися з дозвільними документами на прибудову.

“Прийшовши до закладу ми поспілкувалися з дівчиною, яка представилася адміністратором й порадила прийти наступного дня. Тоді, мовляв, покажуть усі документи”, - пише видання.

Наступного дня, зауважує видання, журналіст, зайшовши в “Тундир Хаус”, запитав адміністратора, продавець порадила звернутися до чоловіка, який стояв на вході біля авто.

Журналіст звернувся до чоловіка, представившись з якого він видання, і попросив ознайомитися з дозвільними документами на будівництво літнього майданчику.

“Хто ти такий? Нічого я показувати не буду”, - цитує видання чоловіка неслов’янської зовнішності.

Через кілька хвилин до розмови приєднався ще один чоловік. Коли журналіст спробував зафіксувати розмову на камеру, перший чоловік вдарив по ній, ледь не збивши камеру на землю.

Після цього, пише видання, почалися словесні образи на адресу журналіста. Дозвільних документів ніхто так і не показав, зауважує видання і звертається до правоохоронних органів звернути увагу на цей випадок.

Зі свого боку журналісти планують направити запит до працівників міліції та прокуратури з метою перевірити законність забудови біля закладу “Тундир Хаус”.

8. У Львові сектанти перешкоджали знімальній групі Еспресо.TV

23.06.2015 23 червня у Львові представники незареєстрованої релігійної організації “Українська правовірна греко-католицька церква” (так звана секта “догналітів”) перешкоджали знімальній групі телеканалу Еспресо.TV вести відеозйомку. Про це повідомляється на сайті телеканалу.

Інцидент стався біля будівлі Львівської обласної СБУ, яку “догналіти” пікетували з вимогою випустити затриманих керівників секти.

“Знімальна група телеканалу фільмувала цей протест, але так звана служба безпеки секти напала на журналістів. Утім агресивним діям сектантів перешкодили працівники міліції”, - йдеться у сюжеті телеканалу.

Як видно на відео, чоловіки забороняли себе знімати і хапали руками камеру, перешкоджаючи вести відеозйомку.

Нагадаємо, 23 червня СБУ видворила з України трьох лідерів незареєстрованої організації "Українська правовірна греко-католицька церква" (секта “догналітів”). Видворені були громадяни Словаччини, їм заборонено в'їзд в Україну. Ще двоє іноземців, у яких були відсутні паспорти, затримані в адміністративному порядку для встановлення особи і видворення з України.

В СБУ завили, що керівники секти поширювали заклики сепаратистського змісту, підбурювали до релігійної нетерпимості до інших конфесій. Вони підтримували терористичну діяльність "ЛНР" і "ДНР", намагалися вести антиукраїнську пропаганду. Зокрема, вони опублікували в мережі Інтернет ряд звернень до керівництва Росії з проханням "ввести іноземні війська на територію України".

Цензура. Доступ до інформації

Цензура – 2

1.У Цюрупинську провайдер обмежив доступ до місцевого сайту через критичну замітку

10.06.2015 Цюрупинський провайдер Rost.net обмежив доступ своїм клієнтам до сайту Цюрупинськ Онлайн, який опублікував про нього критичну публікацію. Про це повідомив редактор заблокованого сайту Дмитро Воронов, інформує Мост.

Доступ до сайту Цюрупинськ Онлайн було обмежено після того, як блогер Дмитро Чурсін опублікував листа читачів про те, як у Цюрупинську з численними порушеннями працює провайдер, тим самим створюючи нерівні умови конкуренції для національних операторів.

За словами редактора під таке обмеження потрапили ще декілька сайтів. “Була включена переадресація від деяких сайтів, таким як Цюрупинськ Оnline, Херсон Оnline, Україна Оnline”, - повідомив Воронов.

При спробі клієнтів провайдера зайти на сайти, вони потрапляли на сайт Цензор.нет.

Також Дмитро зняв відео, яке підтверджує переадресацію.

В коментарі ІМІ Дмитро Воронов повідомив, що обмеження провайдер ввів після того, як “ми опублікували замітку про те, що працюють вони не зовсім законно і що прикривається місцевою владою їх мережа”.

“У відповідь вони обмежили доступ всім своїм клієнтам до наших сайтів, а їх аж сім і регіональний Цюрупинськ Онлайн єдиний читаний і при цьому опозиційний ресурс в Цюрупинському районі”, - розповів Воронов.

Проте, зазначив редактор, станом на сьогодні конфлікт вже залагоджено.

“Конфлікт залагоджено, вони визнали, що були не праві і прибрали обмеження”, - сказав Дмитро.

2. Канал Еспресо.TV закрив дві програми Юлії Мендель. Журналістка стверджує, що через розслідування

15.06.2015 На телеканалі Еспресо.TV закрито вже другу програму «Привіт з Європи» з журналісткою Юлією Мендель. Її програма розслідувань «Без слів» припинила вихід. Журналістка подала заяву про звільнення. Про це Юлія Мендель повідомила Телекритиці.

Як розповіла журналістка, програму закрито через поширення в інтернеті забороненого для показу в програмі «Без слів» сюжету розслідувань.  «Я впевнена, що закриття "Привіту" пов'язане з програмою розслідувань», - сказала Мендель.

Також вона стверджує, що претензії керівництва каналу виникли після того, як на Youtube було розміщено сюжет про «Укрзалізницю», що за два дні набрав понад 6 тисяч переглядів

«Судячи з цієї статистики, сюжет таки має певне суспільне значення. Поширила я його в четвер. У п'ятницю зранку мого режисера почав видзвонювати виконавчий директор каналу, випитуючи про поширення матеріалу. А коли режисер прийшов на роботу домонтовувати "Привіт", йому повідомили, що це останній випуск програми. Він був здивований і написав мені. Пізніше адміністратор через соцмережу спитала, коли я буду на роботі, і в розмові повідомила, що обхідний оформлювати довго. В суботу я отримала розсилку змін у графіку, з якого вже виключили "Привіт". Рішення приймали без мене», - розповіла журналістка.

Вона також наголошує, що програма мала високі рейтинги, тому вона окрім як поширення забороненого матеріалу, жодної причини закриття пограми не бачить.

Юлія Мендель подала заяву на звільнення за власним бажанням. «Мені уточнили, що ніхто мене не звільняє. Тоді я спитала, чи мені пропонують іншу посаду і чи платитимуть. Були присутні всі редактори. Вони просто розійшлися. Заява не підписана поки. Але її мусять підписати», - прокоментувала журналістка.

Один із засновників каналу, народний депутат Микола Княжицький здивувався запитанню видання щодо причин закриття програми «Привіт з Європи» і заявив, що він не займається управлінням каналу. «Я не займаюся управлянням каналу. Там є директор, редактор. З ними про це говоріть. Вони відкривають програми, закривають програми, я цим не займаюся», - сказав Княжицький.

Шеф-редактор Еспресо.TV Василь Рябчук сказав, що рішення щодо закриття програми начебто пов'язане зі зміною сітки мовлення каналу. «Ми взагалі зараз змінюємо сітку мовлення, на каналі з'являться нові обличчя», - розповів Рябчук.

Як нагадує видання, офіційною причиною закриття програми розслідувань «Без слів» були названі низькі рейтинги і наявність в ефірі іншого проекту журналістських розслідувань. За словами Мендель, закриття програми відбулося через непорозуміння із Миколою Княжицьким. «У нас виникли непорозуміння з Княжицьким. Він заборонив матеріал, а ми поширили. Потім почалося... Я не знаю, як це назвати, мабуть, вичавлюванням нас», - розповіла журналістка.

Розголосу набув один із сюжетів програми «Без слів» про корупцію в Національній опері. Саме після цього скандалу редакцію «Без слів» об'єднали з відділом Артема Шевченка - він став і її керівником, а згодом проект закрили.

Доступ до інформації – 1

1.Мінкульт не відповідає на запит "Телекритики" щодо газети "Кримська світлиця"

15.06.2015 У Міністерстві культури України не відповідають на інформаційний запит «Телекритики» щодо «Кримської світлиці», стверджуючи, що запит є зверненням громадян, а тому вимагають подати його не в електронному вигляді, а поштою. Про це Телекритиці повідомила головний спеціаліст сектору організації доступу до публічної інформації Мінкульту Юлія Мартиненко.

Запит видання подало 8 червня після публікації новини «Співробітники «Кримської світлиці» чотири місяці не отримують зарплату - головний редактор». У ній йдеться про те, що, як повідомив головний редактор «Кримської світлиці» Віктор Качула, колектив редакції чотири місяці не отримує зарплату, а його відкриті звернення щодо проблем редакції ігноруються міністром культури В'ячеславом Кириленком і генеральним директором «Національного газетно-журнального видавництва» Романом Ратушним.

У своєму запиті до Мінкульту журналіст «Телекритики» просив повідомити, зокрема, коли планується виплата зарплати співробітникам «Кримської світлиці»; чи передбачені на цей рік кошти, і в якому обсязі, на випуск газети; та інші.

Запит було надіслано на електронну адресу прес-служби Мінкульту [email protected] та електронну адресу генерального директора Національного газетно-журнального видавництва Романа Ратушного, з яким нам не вдалося зв'язатися телефоном.

9 червня із сектору організації доступу до публічної інформації повернули запит, повідомивши, що звернення видання має розглядатися відповідно до Закону України "Про звернення громадян", а звернення, які надійшли електронною поштою не розглядаються. У Мінкульті попросили надіслати запит поштою.

У доданих письмових роз'ясненнях в Мінкульті вказали на те, що не вважають надісланий в електронному файлі з логотипом «Телекритики» запит інформаційним:

«Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом».

У телефонній розмові співробітниця Мінкульту уточнила, що журналіст має подати запит у паперовому вигляді до канцелярії Мінкультури. «Інформація, про яку ви запитуєте, не є публічною. До того ж, щоби відповісти на ваші питання, Міністерству потрібно виконати певний обсяг роботи», - пояснила вона.

Запитання щодо «Кримської світлиці» електронним листом «Телекритика» надіслала і до Міністерства інформаційної політики України.

Радник міністра Сергій Костинський шляхом електронного листування поінформував видання, що питання щодо «Кримської світлиці» складне, оскільки пов'язане з юридичною колізією. Також він додав, що цього ж дня зв'яжеться з головним редактором цього видання. Питання щодо «Кримської світлиці», повідомили в Мінінформполітики, буде винесене на наступний брифінг відомства.

Нагадаємо, згідно із законом «Про доступ до публічної інформації» журналісти можуть подавати запит у будь-якій формі, аби отримати відповідь протягом п'яти робочих днів.

Згідно із законом «Про інформацію», будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. Зокрема, інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Непрямий тиск

Політичний тиск – 1

1.На Буковині РДА попросила правоохоронців і податківців перевірити діяльність сайту "Сторожинець-інфо"

16.06.2015 Сторожинецька районна державна адміністрація Чернівецької області звернулася до правоохоронців, СБУ і податківців з проханням перевірити діяльність місцевого інтернет-ресурсу “Сторожинець-інфо”, повідомляється на сайті видання.

Лист від 12 червня направлений на адресу Сторожинецького райвідділу УСБУ, Сторожинецького райвідділу УМВС України в Чернівецькій області, Прокуратури Сторожинецького району, ДПІ у Сторожинецькому районі Головного управління ДФС в Чернівецькій області.

Так, Сторожинецька РДА просить вищевказані органи повідомити, “на підставі яких нормативних документів діє інформаційний ресурс “Сторожинець-інфо”, чи є дозвіл на таку діяльність на теренах району”.

“На підставі яких документів висвітлюється інформація про діяльність району. На підставі яких документів діють працівники даного інтернет-ресурсу чи мають відповідні посвідчення журналіста”, - йдеться у листі за підписом першого заступника голови Сторожинецької РДА Д.Ковальчука.

Також РДА просить повідомити, «де зареєстрована наймана праця, яка обслуговує даний ресурс, оскільки наповнення бюджету на сьогодні – одна з основних задач органів державної влади».

“Дане питання щодо новостворених інтернет-ресурсів, їх законності створення на території Сторожинецького району тримати на постійному контролі”, - йдеться у листі.

Інформацію РДА просила надати до 17 червня.

У свою чергу, колектив зазначив, що таке звернення стало для них повною несподіванкою і вважає такі дії тиском.

“Це звернення стало для нас повною несподіванкою, оскільки ми ніколи не намагалися перекручувати факти, висловлювати думку редакції на сторінках ресурсу та завжди намагаємося оперативно та чесно висвітлювати події з життя нашого Сторожинецького району. Колектив Сторожинець.інфо вважає такі дії тиском”, - зазначає колектив сайту.

Також журналісти просять облдержадміністрацію “дати відповідну оцінку діям  Сторожинецької РДА”, а від РДА вимагають “припинити тиск на наш незалежний ресурс”.

Також звертаються до колег-журналістів, Національної спілки журналістів, Незалежної медіа-профспілки України дати відповідну оцінку цьому факту.

Появі такого листа передував інцидент з головою РДА Ярославом Бартошем - 9 червня в інтернеті було оприлюднено відео, на якому голова РДА нецензурно спілкувався з місцевим депутатом-власником сайту “Сторожинець-інфо” Романом Чоботарем, коли останній застав голову в робочій час у колибі “Друзі мої”.

В коментарі ІМІ голова РДА Ярослав Бартош підтвердив факт такого листа. Проте, зазначив він, листа вже відкликано через вирішення конфлікту.

Як зазначив Бартош, він відкидає зв’язок між оприлюдненим відео та листом до правоохоронних органів. Вказаний лист він обгрунтовує потребою з'ясувати, хто саме є журналістом та редактором вказаного інтернет-ресурсу. Він не вважає такі дії тиском на ЗМІ, “адже жодного втручання в редакційну політику видань на Сторожинеччині не було”.

Інтернет-тиск

Кібер-атаки – 1

1.Сайт "Преступности.НЕТ" зазнав DDoS-атаки

10.06.2015 10 червня сайт інтернет-видання “Преступности.НЕТ” піддався доволі потужній DDoS-атаці. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.

“Друзі! Нас знову вирішили атакувати, DDoS-атака діє вже більше години. Просимо вибачень за незручності, наш адміністратор працює над відновленням сайту”, - написали співробітники видання в соціальних мережах.

За словами редактора видання Анатолія Чубаченка, спочатку невідомі атакували IP-адресу сайту, але адміністраторам вдалось відбити цю атаку. Але після цього сайт, пропрацювавши деякий час, знову став недоступним. Станом на 14:00 сайт “Преступности.НЕТ” не працював.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 1

1.За фактом перешкоджання журналістам телеканалу "М-студіо" відкрито справу за 171 статтею

15.06.2015 Слідчий Ужгородського МВ УМВС в Закарпатській області розпочав досудове розслідування за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістам телеканалу “М-студіо” за ч.1 ст.171 КК України. Про це повідомляється на сайті прокуратури Закарпатської області.

Розслідування розпочато за дорученням обласної прокуратури. Прокурор Закарпатської області Володимир Янко взяв на особистий контроль питання порушення прав журналістів в місті Ужгороді.

Як нагадують у прокуратурі, за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів передбачене покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Наразі, проводяться першочергові слідчі дії. Хід досудового розслідування контролюється прокуратурою.

Як повідомляв ІМІ, в Ужгороді 11 червня невідомий чоловік напав на оператора закарпатського телеканалу “М-студіо” Євгенія Суханова та намагався пошкодити штатив і камеру. Як розповіла кореспондентка телеканалу Тетяна Легеза, інцидент стався під час зйомки сюжету про конфлікт щодо права власності на приміщення магазину у центрі міста на вулиці Корзо.

Реакція журналістської спільноти – 4

1.Понад 20 кіровоградських журналістів вимагають звільнити співробітника СБУ, який перешкоджав їх колезі

05.06.2015 Кіровоградські журналісти звернулись дo oбласнoї прoкуратури з вимoгoю звільнити пoлкoвника oбласнoгo управління СБУ Кoстянтина Каменськoгo, який 27 травня перешкоджав журналісту медіапорталу “Акула” Андрію Вергуленку вести відеозйомку. З такими вимогами журналісти прийшли 5 червня дo oбласнoї прокуратури. В облпрокуратурі журналістів запевнили, що за результатами інциденту розпочато службову перевірку, повідомляє “Акула”.

Понад 20 підписів зібрала редакція “Акули” під зверненням до обласнoї прoкуратури та керівництва СБУ з вимoгoю звільнити Кoстянтина Каменськoгo з лав oрганів, “як такoгo, щo дискредитував їх честь”.

“Наше пoчинання активно підтримали журналісти Кірoвoграда, підписавшись під відпoвідним зверненням”, - зазначили в редакції порталу.

В oбласній прoкуратурі делегацію журналістів прийняв заступник гoлoвнoгo прoкурoра Oлексій Варакін. Тoй запевнив, щo за результатами цьoгo інциденту вже призначена службoва перевірка, прoведення якoї дoрученo керівництву СБУ в oбласті. Прo результати журналістам Кірoвoграда пoвідoмлять після її закінчення.

Як повідомляв ІМІ, 27 травня у Кіровограді в приміщенні Кіровського районного суду полковник СБУ Костянтин Каменський намагався відібрати камеру у журналіста місцевого медіапорталу “Акула” Андрія Вергуленка, коли побачив, що журналіст його знімає.

Після інциденту редакція “Акули” ініціювала збір підписів журналістів області з вимогою звільнити полковника Костянтина Каменського з органів СБУ.

2. "Стоп цензурі!" та ГО закликають відкликати законопроект про "вдосконалення інформаційного режиму проведення АТО"

13.06.2015 Рух «Стоп Цензурі!» та громадські організації закликають депутатів Верховної Ради Іванна Вінника (Блок Петра Порошенка), Дмитра Тимчука (Народний фронт) та Вадима Кривенка (Народний фронт) відкликати законопроект №2050а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення інформаційного режиму проведення антитерористичної операції». Про це йдеться у заяві руху та громадських організацій.

Цей документ, йдеться у заяві, дублює норми, які вже закріплено в Законі України «Про державну таємницю», та норми Кримінального Кодексу про відповідальність за публічні заклики до тероризму, насильницького повалення влади, пропаганду війни.

"Законопроект також хибує на загальні поняття, як-то "ідеологія тероризму", які не мають чіткого юридичного визначення. Це створює широке поле для маніпуляцій та зловживань з боку органів влади та створює загрозу журналістам та громадським активістам, які розслідують корупційні випадки в органах влади, відповідальних за забезпечення потреб армії тощо", - зазначено у заяві.

Також "Стоп цензурі!" закликає парламентський Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики дати належну оцінку цього законопроекту.

Заяву підписали: рух «Стоп цензурі!», ГО «Інститут масової інформації», ГО «Інститут Медіа Права», ГО «Донецький інститут інформації», ГО «Громадське телебачення Донбасу», ГО «Спільно» та ГО «Центр UA».

Як повідомляв ІМІ, 9 червня народні депутати Іван Вінник («Блок Петра Порошенка») Дмитро Тимчук («Народний фронт») та Віктор Кривенко («Самопоміч») зарєстрували у парламенті законопроект №2050а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення інформаційного режиму проведення антитерористичної операції», який передбачає заборону незаконного поширення інформації про проведення АТО без дозволу оперативного штабу.

Депутати запропонували уточнити чинні статті Кримінального кодексу, які передбачають відповідальність службових осіб та громадян України за будь-які заклики до терористичних дій, а також внести зміни до ЗУ «Про боротьбу з тероризмом». У законопроекті депутати пропонують встановити таке правопорушення як «Інформаційне сприяння тероризму», заборонити поширення в будь-який спосіб ідеології тероризму та інформації, яка  має  на  меті пропаганду або виправдання тероризму. У документі також перерахований довгий список відомостей, які забороняється поширювати без  дозволу оперативного штабу у разі, коли вони не відносяться до інформації з обмеженим доступом.

3. Медійні організації вимагають невідкладно розпочати роздержавлення ЗМІ

17.06.2015 Низка громадських медійних організацій закликають владу невідкладно розпочати реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ в Україні. Про це йдеться у заяві організацій.

У заяві організації нагадують, що ще у 2005 році Рада Європи рекомендувала Україні здійснити роздержавлення друкованих ЗМІ, заснованих органами державної влади та  місцевого самоврядування. Однак, зауважують в заяві, процес реформування досі не розпочато.

“Державна та комунальна власність на ЗМІ запроваджує цензуру, створює невиправдані переваги на ринку преси та є неприпустимою у демократичному суспільстві. Реформування державної та комунальної преси дозволить забезпечити незалежність ЗМІ та сприятиме утвердженню в Україні свободи слова”, - йдеться у заяві.

Саме тому, наголошують підписанти, важливо не затягувати із роздержавленням та якнайшвидше розпочати процес реформування друкованих ЗМІ в Україні.

“Ми підтримуємо Експертний висновок Ради Європи щодо проекту Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» за № 1123 від 01.12.2014 та закликаємо народних депутатів України підтримати законопроект у першому читанні”, - йдеться у заяві.

Медійні організації готові спільно із Комітетом Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики доопрацювати текст законопроекту із урахуванням позицій експертів і медіа-спільноти та сподіваємось на підтримку парламентарів.

Заяву підписали: ГО «Інститут Масової Інформації», ГО «Інститут Медіа Права», ГО «Телекритика», ГО «Інститут Розвитку Регіональної Преси» та ГО «Центр UA».

Як повідомляв ІМІ, 17 квітня Верховна Рада не змогла ухвалити законопроект № 2600 «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», оскільки за таке рішення проголосували лише 204 народні депутати.

4. Журналістські організації України, Росії та Європи проти використання "солдатів інформаційних війн"

17.06.2015 Міжнародна федерація журналістів (МФЖ) і його регіональна організація Європейська федерація журналістів (ЄФЖ) заявляють, що проти використання журналістів як солдатів інформаційних війн. Про це йдеться у доповіді організацій про безпеку журналістів в Україні в 2014 році, представлену 16 червня, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Доповідь підготовлена під егідою ОБСЄ організаціями, що входять в МФЖ і ЄФЖ: Національною спілкою журналістів України, Незалежною профспілкою ЗМІ України і Спілкою журналістів Росії. У ній задокументовані уроки і досвід журналістики в українському конфлікті.

"Журналісти - не солдати. Журналістів не можна використовувати в якості інструментів в інформаційних війнах. Ми раді розвивати діалог між російськими та українськими професійними організаціями, вважаючи його дуже важливою частиною нашої боротьби за журналістику як суспільне надбання в наших країнах і в Європі в цілому", - йдеться в спільній заяві організацій, які підготували доповідь.

"Ми натрапляємо на опір, нас ображають і звинувачують ті, хто хотів би роз'єднати нас і використовувати в якості солдатів інформаційних воєн. Але ми продовжуємо працювати, наполягаючи на наших професійних та етичних нормах, відмовляючись від ролі журналістів-комбатантів. Ми вважаємо, що під час будь-яких конфліктів і політичних зіткнень найважливіше бути чесними, зберігати гідність і бути вірними професійному обов'язку, бути журналістами і, насамперед, людьми. Це дає нам надію і перспективу майбутнього - без насильства, ненависті і безкарності", - наголошується в заяві.

Судові позови від журналістів – 1

1.У Чернівцях журналістка оскаржує дії міліції та прокуратури в суді

26.06.2015 Журналістка чернівецького інформаційного порталу 0372.ua Галина Єреміца звернулась зі скаргою до Шевченківського районного суду м.Чернівці на бездіяльність та неправомірні дії правоохоронних органів міста, які відмовили їй внести відомості про злочин, передбачений ст.171 КК України (перешкоджання професійній законній журналістській діяльності), до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).

Так, журналістка подала до суду на бездіяльність працівників Шевченківського РВ ГУМВС України в Чернівецький області та неправомірні дії працівників прокуратури Шевченківського району м. Чернівці, прокуратури м. Чернівці.

В скарзі до суду журналістка просить зобов’язати слідчого Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області внести відомості щодо злочину, передбаченого ст. 171 КК України до ЄРДР, та розпочати досудове розслідування у порядку ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України.

Як повідомляв ІМІ, 31 березня Галина Єреміца була присутня під час конфліктної ситуації підприємців та керівництва відділення банку «Фінанси та кредит» і здійснювала фото та відеозйомку, виконуючи свої професійні обов’язки. Журналістці заборонили знімати та вивели з приміщення фінустанови.

Тоді Єреміца написала заяву до Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області, де вказала про перешкоджання законній професійній журналістській діяльності згідно статті 171 Кримінального кодексу України.

У відповідь на звернення журналістки до міліції, Шевченківський РВ УМВС в Чернівецькій області вважав за потрібне винести їй “офіційне застереження”. В свою чергу прокуратура Шевченківського району на заяву Галини Єреміци щодо дій Шевченківського РВ УМВС відповіла, що відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо перешкоджання.

У травні Галина Єреміца поскаржилась прокурору Чернівецької області Миколі Якимчуку на бездіяльність працівників Шевченківського РВ ГУМВС України в Чернівецький області та неправомірні дії  працівників прокуратури Шевченківського району м. Чернівці.

Крим – 2

1. Підконтрольна окупантам агенція "Кримінформ" відмовила в акредитації журналістам ATR

19.06.2015 Лояльне до окупантів кримське інформагентство “Кримінформ” відмовило кореспондентам кримськотатарського телеканалу ATR в акредитації на прес-конференції, які проводяться в прес-центрі агентства. Про це повідомляє QHA з посиланням на допис головного редактора “Кримінформу” Максима Ніколаєнка у Фейсбук.

“З урахуванням заяв про відновлення мовлення українського телеканалу ATR в Києві, я як головний редактор ІА “Кримінформ” відмовляю у наданні акредитації кореспондентам телеканалу для висвітлення прес-конференцій, що проводяться у “Кримінформі”, до отримання цим ЗМІ акредитації в МЗС РФ”, - заявив Ніколаєнко.

Також він додав, що надалі пропуск журналістів і операторів ATR в прес-центр “Кримінформу” здійснюватиметься тільки за пред'явленням акредитаційної карти МЗС РФ.

Крім того, головред “Кримінформу” висловив недовіру ресурсу “Квін-медіа”, від якого акредитуються співробітники ATR.

“Зараз кореспонденти, що працюють на телеканал ATR, акредитуються від якогось “Квін-медіа”, відомостей про яке, як про ЗМІ у відкритих джерелах я не знайшов. В тому числі, такого ЗМІ немає в списку зареєстрованих Роскомнаглядом російських видань. Незважаючи на те, що в “Кримінформі” взагалі дуже лояльно ставляться до всіх кореспондентів, блогерів і співчуваючих, бажаючих, отримати інформацію від запрошених нами спікерів, я змушений відмовити в акредитації представникам “Квін-медіа” через пов'язану з пунктом 1 причину. Ми не в суді, мені не потрібні юридично значимі докази”, - заявив він.

Відмова в акредитації працівникам телеканалу ATR в “Кримінформі” стартує 19 червня.

Як повідомляв ІМІ, 18 червня керівництво телеканалу ATR заявило на прес-конференції в Києві про відновлення мовлення з материкової України. При цьому власник телеканалу Ленур Іслямов, підкреслив, що співробітники, які залишились у Криму, не беруть участь у цьому процесі.

17 червня з Києва відновив мовлення перший кримськотатарський телеканал ATR. Також відновив мовлення і дитячий кримськотатарський телеканал "Ляле"

1 квітня 2015 року у Криму закінчився термін перереєстрації ЗМІ за російським законодавством. Низка кримськотатарських ЗМІ не змогли перереєструватися. Роскомнагляд кілька разів повертав документи на перереєстрацію телеканалу ATR, щоразу посилаючись на формальні причини.

Тому з 1 квітня телеканал ATR припинив мовлення в ефірі, оскільки не зміг отримати дозвільних документів на мовлення у Роскомнагляду. Також з 1 квітня припинили мовлення у Криму дитячий телеканал "Ляле", радіостанції "Мейдан-ФМ" і "Лідер", що входили до холдингу ATR.

9 червня "Рада міністрів Криму" на засіданні створила автономну некомерційну організацію “Суспільна кримськотатарська телерадіокомпанія” (СКТ).

2.Окупаційна влада Криму склала список заборонених ЗМІ на півострові

26.06.2015 "Міністерство внутрішньої політики та інформації Криму" склало список ЗМІ, чиїм журналістам заборонено працювати на території півострова. В даний список увійшло інформагентство QHA “Кримські новини”, видання “Крим.Реалії”, телеканал ATR та видання “15 хвилин”. Про це повідомляє Крим.Реалії з посиланням на допис заступниці генерального директора телеканалу ATR Лілі Буджурової у своєму Фейсбуці.

За її словами, відповідне розпорядження міститься в листі з "Міністерства внутрішньої політики та інформації Криму".

“Задзеркалля! Співробітники телеканалу ATR, які працюють у Криму на законних підставах, надаючи свідчення від Роскомнагляду про реєстрацію, видане “Квінмедіа”, стали персонами non-grata не лише для офіційних органів, а й для “своїх”. В останні дні дві установи кримськотатарської культури попередили нас про неможливість зйомок. При цьому вони посилаються на лист з Міністерства внутрішньої політики та інформації Криму, в якому рекомендується не пускати на свою територію журналістів, які представляють ATR, “15 хвилин”, Крим. Реалії та QHA. А дихати нам можна у себе на батьківщині? Якщо так піде і далі, то нам будуть відмовляти в медичній допомозі в поліклініках, не продавати продукти в гастрономах, висаджувати з громадського транспорту, зобов'яжуть носити на одязі жовту зірку, а на руках зроблять татуювання з табірним номером”, - написала Буджурова.

Як повідомляв ІМІ, 19 червня лояльне до окупаційної влади кримське інформагентство “Кримінформ” відмовило кореспондентам кримськотатарського телеканалу ATR в акредитації на прес-конференції, які проводяться в прес-центрі агентства. Це сталося після відновлення мовлення телеканалу з Києва.

18 червня керівництво телеканалу ATR заявило на прес-конференції в Києві про відновлення мовлення з материкової України. При цьому власник телеканалу Ленур Іслямов, підкреслив, що співробітники, які залишились у Криму, не беруть участь у цьому процесі.

Freedom House у своєму звіті повідомив, що окупований Росією Крим опинився у десятці найгірших країн і територій світу за рівнем свободи преси. Анексований півострів фігурує в цьому списку поруч із Білоруссю, Іраном, Туркменістаном та Узбекистаном. 

Порушення прав журналістів на територіях, окупованих «ДНР» і «ЛНР» - 2

1.На вимогу "ДНР" донецький інтернет-провайдер заблокував доступ до 39 ЗМІ

09.06.2015 Компанія «Донецьке кабельне телебачення» заблокувала доступ до 39 інтернет-ЗМІ, повідомляє Телекритика з посиланням на сайт компанії.

У переліку цих сайтів - «Радіо Собода», «Цензор.Нет», «Громадське телебачення Донеччини», «Громадське телебачення» та інші медіа.

«Шановні абоненти! Уже повідомлялося про обмеження доступу до певних ресурсів мережі інтернет на вимогу Міністерства інформації та зв'язку ДНР. Список заблокованих ресурсів був розширений і зараз виглядає наступним чином...», - йдеться в зверненні донецького провайдера інтернету й кабельного телебачення.

З переліком заборонених ресурсів можна ознайомитися тут.

Як відомо, забороняти доступ до інтернет-ресурсів в Україні можна лише за рішенням суду.

2. Російського журналіста Павла Канигіна арештували бойовики "ДНР"

16.06.2015 У Донецьку 16 червня бойовики «ДНР» затримали спеціального кореспондента російського видання "Новая газета" Павла Канигіна і вирішують питання про його депортацію в Росію,  повідомляє "Новая газета".

До цього Канигіну було пред'явлено звинувачення, про яке головний редактор «Новой газети» Дмитро Муратов повідомив співробітник, який представився «Ігорем Михайловичем», під контролем якого зараз перебуває затриманий журналіст.

"Ігор Михайлович" (своє прізвище він назвати відмовився) заявив, що Канигін, судячи з усього, працював не на "Новую газету", а "на одне з українських видань". На питання про те, що є підставою для цієї абсолютно брехливої заяви, "Ігор Михайлович" сказав, що підставою послужила "знайдена у Канигіна візитна картка українського журналіста на прізвище Мацуга". Більш абсурдного звинувачення для журналістів, які носять в кишені десятки візиток, придумати складно", - наголошують у виданні.

Канигіну провели тест на вміст у крові наркотичних речовин і він нібито дав позитивний результат. "Провокація з боку «держбезпеки ДНР» буде редакцією газети спростована рівно на годину повернення Канигіна в Москву. Три лабораторії, в тому числі державна і незалежна, готові провести аналіз крові Канигіна", - йдеться у зверненні редакції.

Через кілька годин Канигіна відпустили на російсько-українському кордоні, повідомляється на сайті газети. Журналіст, затриманий «органами держбезпеки ДНР», зв'язався з редакцією близько 20:30 за московським часом. Він розповів, що його висадили з машини недалеко від прикордонного російсько-українського КПП Матвєєв Курган. З Канигіним вже поговорили представники ФСБ Росії, присутні на митному пункті.

При затриманні журналісту пошкодили око. Редакція про це не хотіла повідомляти, поки Канигін був у Донецьку.

Крім того, Канигін заявив, що в "ДНР" йому порадили або писати про них добре, або ніяк.

"ДНР" не потрібна об'єктивна журналістика. Про це він сказав у телефонному коментарі телеканалу "24".

“Я їх гостро не критикував, просто писав об'єктивно, що я бачу протягом останніх місяців, цілого року. Як мені пояснили - об’єктивна журналістика в "ДНР" не потрібна. В "ДНР" йде війна, вони воюють, і про них можна писати або добре, або ніяк не писати”, - розповів телеканалу Павло Канигін.

Liked the article?
Help us be even more cool!