IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2019 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

3

33

1

9

Стрілянина, звинувачення в цензурі та блокування роздержавлення – чим жили медіа Херсонщини

Початок 2019 медіароку на Херсонщині був неспокійним. Відразу два порушення було занесено до Барометра свободи слова в січні, причому один з кейсів вразив не тільки місцевих та столичних журналістів, а й став причиною заяв міжнародних організацій.

СТРІЛЯНИНА В ПРЕС-КЛУБІ

Мова про стрілянину в приміщенні газети “Новий день”, де на той час відбувалася прес-конференція.

18 січня невідомі чоловіки розпилили сльозогінний газ у приміщенні офісу газети “Новий день” та стріляли по вікнам.

Поліція затримала, але згодом відпустила сорок осіб, які брали участь у нападі на редакцію. В одного з затриманих було вилучено пістолет. Згодом стало відомо про внесення до ЄРДР кримінального провадження за ознаками правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 (Хуліганство), ч. 1 ст. 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) КК України.

Справа мала б всі шанси завершитися нічим, якби не гучні заяви медійних організацій та ОБСЄ. Наступного дня після нападу, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про вручення підозри одному з організаторів нападу Кирилу Стрємоусову, але той публічно спростував цю інформацію.

Після низки заяв українських та міжнародних організацій, зокрема і представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлема Дезіра, херсонська поліція повідомила про підозру трьом особам. У них відбулись обшуки. У помешканні одного з підозрюваних, який, найімовірніше, і вчинив стрілянину, було знайдено п’ять патронів, предмет схожий на кастет та чорну маску.

Через декілька днів суд відправив організатора заворушень Стрємоусова під нічний домашній арешт, а за клопотанням прокуратури Апеляційний суд Херсонської області змінив запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Наприкінці лютого суд розглянув справу ще двох підозрюваних. Вони, як і Стрємоусов, підозрюються в хуліганстві. Цікаво, що слідство не змогло довести участі цих підозрюваних у нападі на прес-клуб, а лише довело, що вони перебували на місці злочину. Запобіжний захід для них суд обирати відмовився.

26 березня апеляційний суд залишив це рішення без змін.

Про долю ще одного нападника, який, найімовірніше, і влаштував стрілянину, нічого невідомо. Матеріалів щодо нього до суду, згідно з Реєстром судових рішень, не передавали.

Ця справа перебуває на особистому контролі Арсена Авакова, який публічно пообіцяв, що причетні до нападу на прес-клуб та стрілянину по журналістах будуть покарані.

ЦЕНЗУРА ТА ВІДМОВА У ДОСТУПІ

Тільки після скарги каховського журналіста Олега Батурина уповноваженому Верховної Ради України з прав людини через порушення права доступу до публічної інформації Херсонською обласною радою, яка не надала відповіді на його запит, вдалося отримати дані щодо зарплатні депутата Павла Філіпчука.

В обласній раді тоді повідомляли, що продовжили термін основної відповіді на 20 днів у зв’язку з великим обсягом інформації до кінця року. Хоча, як виявилося, відповідь на запит була лаконічною.

Результати розгляду скарги наразі невідомі.

Окрім цього, наприкінці січня нами було зафіксовано заяву про цензуру в одному з інтернет-ЗМІ Херсона, але власник сайту Георгій Заїка спростував усі звинувачення, натомість звинувативши журналістку в “політичних провокаціях”.

Журналістка сайту 0552.ua Олександра Якубовська заявила, що власник сайту “заборонив писати про деякі партії, потім сказали вилизувати дупу певним людям і загалом говорити на чорне біле, а на біле – чорне”.

Вона побачила в цьому цензуру.

За словами власника сайту, звільнення Олександри та її колеги відбулося після того, як вони записали відеоролик, на якому зачитували міські новини на фоні спаплюжених плакатів однієї з кандидаток у Президенти.

“Ми припинили співпрацю після того, як Олександра відмовилася видаляти ролик, а пізніше ще й опублікувала його на власному YouTube-каналі з логотипом нашого сайту. Це неприпустима поведінка, яка кидає тінь не тільки на авторів, але і на всю редакцію сайту, адже ми не робимо “чорнухи” проти жодного з кандидатів”, – розповів власник сайту.

Юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров вважає, що відео журналістки з розмальованими плакатами – агітація проти кандидатки, що є порушенням виборчого законодавства.

Окрім цього, виникають питання щодо офіційного працевлаштування журналістів цього сайту. З пояснень сторін стало зрозуміло, що офіційно журналісти не були працевлаштовані, отже, довести порушення їхніх прав буде складно. Ця ситуація показова, адже більшість редакцій, особливо інтернет-ЗМІ, жодним чином не фіксують трудових відносин, що є порушенням законодавства, але дозволяє економити на оподаткуванні.

РОЗДЕРЖАВЛЕННЯ ПО-КАХОВСЬКИ

Три роки точиться боротьба районної газети “Каховська зоря” за право роздержавитися.

Ми спостерігаємо за цією епопеєю майже із самого початку, і здавалося б у січні 2019 року нарешті Каховська районна рада вийде зі складу засновників, як про це написав у листі до Херсонської ОДА голова райдержадміністрації Валерій Салтиков, але справу так і не зрушили з місця.

Наприкінці листопада Каховський міськрайонний суд ухвалив рішення, яким зобов’язав голову Каховської районної ради винести на порядок денний чергової сесії питання про вихід останньої зі складу співзасновників, але рішення суду не набуло чинності і його не виконали.

Натомість голова райради Тетяна Тертична подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що не згодна з рішенням суду. 13 березня суд залишив скаргу без задоволення.

Але ця перемога не гарантує редакції “Каховської зорі” остаточної перемоги. Депутати можуть не голосувати за це рішення, максимально затягуючи це питання.

“План Тертичної і Салтикова продуманий до дрібниць. Дочекатися закінчення терміну дії закону, для чого тягнули час цілих три роки, чинячи колективу перепони: більше десятка судових процесів, вимагання у директорів відповідних закладів вимкнути в приміщенні воду, світло та тепло (дякуючи втручанню депутата облради цього не сталося). А потім – ліквідації нашого підприємства та вихід газети-клона, яку вони хотіли видати за реформовану “Каховську зорю”, – розповідає редактор газети Жанна Кисельова.

Але цей план, схоже, не спрацював: Держкомтелерадіо України рекомендував редакціям, які мають подібні проблеми, надати всі наявні документи до обласний управлінь юстиції до 31 грудня 2018 року і таким чином подовжити термін для закінчення процесу роздержавлення.

“Каховська зоря” документи подала і очікує рішення депутатів.

До речі, станом на 31 грудня 2018 року з 20 комунальних газет Херсонщини реформовано 19. Боротьба триває тільки в Каховці.

Матеріал підготовлено в межах проекту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House

Ще Блоги