IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2019 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

4

41

1

10

Інформація та небезпека: які права журналістів порушували на Волині у 2018 році

Журналісти, які виконують свої професійні обов’язки, можуть стикатися із непередбачуваними ситуаціями й порушеннями прав. Особливо це стосується Волині, адже у 2017 році область потрапила до списку топ-5 регіонів України за кількістю порушень свободи слова.

За даними дослідження Інституту масової інформації «Барометр свободи слова», минулого року Волинська область посіла друге місце, де було зафіксовано 23 порушення свободи слова , у Києві та області тоді була перша позиція із 79 порушеннями. Це досить високий показник за кількістю порушень на Волині.

У 2018 році волинські журналісти зазнали перешкоджання законній професійній діяльності, недоступу до інформації, DDoS-атаки й побиття.

Станом на 28 грудня 2018 року сталося 10 випадків порушень свободи слова  на Волині.

У Головному управлінні Національної поліції України у Волинській області у відповіді на запит зазначили, що у 2018 році (станом на момент публікації матеріалу – авт.) надійшло 7 звернень з приводу перешкоджання професійній діяльності журналіста. По двом зверненням матеріали внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 171 Кримінального кодексу України. По п’яти матеріалах  прийнято рішення згідно Закону України «Про звернення громадян».

Також упродовж 2018 до поліції Волинської області надійшло одне звернення про погрозу фізичною розправою журналісту. Однак у поліції не вказали кому саме погрожували, посилаючись на Закон України «Про захист персональних даних».

У 2018 році слідчі Головного управління Національної поліції України у Волинській області розпочали 2 кримінальні провадження за фактами перешкоджання законній професійній діяльності (ст.171 КК України).

Зокрема, про те, що наприкінці лютого цього року на території ТОВ «Цунамі»  у м. Рожище невідомі чоловіки перешкоджали професійній діяльності журналістам телеканалу «Аверс». За інформацією каналу, озброєні чоловіки напали на їхню знімальну групу під час проведення відеозйомки в рамках журналістського розслідування про нелегальну вирубку дуба. Як раніше повідомляв ІМІ, у журналістів відібрали камеру та мобільний телефон, викручуючи руки. Й камеру пошкодили. Представники ТОВ «Цунамі» спростували звинувачення журналістів на свою адресу, повідомивши, що готують документи для звернення до Комісії журналістської етики, позаяк журналісти вдерлися без дозволу і відповідних документів на приватну територію, наражалися там, попри попередження, на небезпеку (працював кран) і посягали на комерційну таємницю.

Також представники «Цунамі» поскаржилися на журналістів до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, представникові Нацради у Волинській області і директорці ТРК «Аверс», вимагаючи спростування даних, поширених у прайм-таймі телепрограми «Новини на часі», на сайті «Волинські новини» та в Youtube, які «не відповідають дійсності і зачіпають ділову репутацію» заявників.

У поліції у відповіді на запит зазначили, що у березні цього року слідчим винесено постанову про закриття даного провадження з підстави, визначеної  п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення).

Ще одне кримінальне провадження було розпочато через те, що журналістам волинської філії Національної суспільної телерадіокомпанії України у Ковелі розбили камеру. Інцидент трапився 29 березня. Як раніше писав ІМІ, знімальна група приїхала у Ковель, щоб зняти сюжет про мешканку, яка влаштувала у своєму подвір’ї  щось на зразок собачого притулку. Журналістів зустріли камінням і один камінь потрапив і розбив передню лінзу об’єктива. Тоді знімальна група викликала поліцію на місце події і подала заяву за 171 статтею Кримінального кодексу України («Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів»). У поліції авторці блогу повідомили, що після проведення досудового розслідування у червні 2018 року слідчим винесено постанову про закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв’язку з відсутністю у вказаному діянні складу кримінального правопорушення.

У квітні цього року побили волинських журналістів, які розслідували діяльність нелегальних АЗС на Тернопільщині. Зокрема, 20 квітня 2018 журналіста відділу розслідувань порталу «Волинь24» Сергія Шаповала та оператора 12 каналу Романа Харченка побили у смт Дружба на одному з приватних підприємств.

Як раніше писав ІМІ, журналістів з Волині жорстоко побили і деякий час навіть насильно утримували в приміщенні. Найбільше постраждав оператор, якого били  камерою по голові, внаслідок чого розбили техніку. У Сергія Шаповала було розсічення щоки. У поліції повідомили, що слідчим територіального відділу поліції розпочате кримінальне провадження за ст.345-1 ч.2 КК України й  отримані в ході перевірки матеріали скеровано за місцем проведення досудового розслідування.

У квітні працівники Головного управління Національної поліції Тернопільської області відкрили кримінальне провадження за статтею 171 ККУ («Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів») за фактом побиття журналіста та оператора.

Один з волинських сайтів мав досвід з DDoS-атакою. У червні цього року інтернет-видання «Волинська правда»  повідомило про DDoS-атаку на сайт, яка розпочалася 15 червня. За словами виконувача обов’язки головного редактора видання Андрія Мошкуна, сайт періодично ставав недоступним.

Візити публічних людей на Волинь – це ще не означає, що у журналістів не буде перешкод в роботі. Наприклад, у лютому цього року луцький телеканал «Аверс» заявив, що речниця голови Волинської ОДА не впустила знімальну групу телеканалу – журналістку Марію Петручик і оператора Нелю Прокопчук в автобус для акредитованих представників ЗМІ, які висвітлювали візит дружини Президента України Марини Порошенко. Журналісти були змушені шукати чим дістатись до місця, де буде Марина Порошенко, щоб не запізнитись. Для акредитованих журналістів був передбачений автобус-трансфер. На телеканалі стверджували, що вони були акредитовані.

Наприкінці вересня журналістка Громадської організації «Центр журналістських розслідувань» «Сила правди» Оксана Ковальчук заявила про перешкоджання її професійній діяльності з боку заступника начальника Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Олександра Рибчинського .

Інцидент стався 26 вересня на території заказника загальнодержавного значення «Воротнів» Волинської області.

Як розповідала журналістка ІМІ, Рибчинський застосував до неї фізичну силу, побачивши як вона знімає на відео події у заказнику.   

На відео, опублікованому Оксаною Ковальчук у соцмережі  Facebook видно, як чоловік, який представився Олександром, замахнувся руками до камери.

Журналістка «Сили правди» Оксана Ковальчук написала заяву в  прокуратуру щодо перешкоджання професійній діяльності та перевищення службових повноважень, вчинених Рибчинським.

Також журналістка19 грудня 2018 року вона подала скаргу на заступника прокурора Волинської області Воробія Олександра Павловича щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмостей про злочин за її заявою.

Журналістка 2 жовтня  2018 року звернулася у прокуратуру Волинської області із заявою про кримінальні правопорушення, передбачені ст. 171; ч. 1. Ст. 365 КК України, що полягало у перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів та перевищенні влади заступником начальника Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Рибчинським Олександром.

Слідчий судя  Луцького міськрайонного суду Волинської області  21 грудня у відкритому судовому засіданні вирішив, що скарга підлягає задоволенню.

Суд постановив зобов’язати уповноважену особу прокуратури  Волинської області чи іншу особу, уповноважену на прийняття заяв та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою  журналістки Оксани Ковальчук.

У коментарі  регіональній представниці Інституту масової інформації у Волинській області заступник начальника Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Олександр Рибчинський  зазначив, що тоді у заказнику знаходився не ближче метра до журналістки Оксани Ковальчук .

Олександр Рибчинський додав, що ображений на журналістку, яка працює в «Силі правди», бо вона заявила про перешкоджання професійній діяльності. Він вважає,  що перешкоджання не було, адже техніку журналістки не пошкодив. З його слів, камеру він не намагався вибити з рук журналістки, а руками закривав обличчя він світла камери. Також він додав, що за своє життя й горобця не образив. З його слів, він не знав,  хто з людей на місці події були журналістами, які знімали те, що відбувається.

«Я  закривав руками своє обличчя перед камерою. Ніхто з журналістів не представлявся. Я прийшов  і запитав: «Що тут відбувається?», а мені камеру в очі світить. Оксана Ковальчук найближче до мене стояла… Ніякі рухи ніхто не робив. До її камери ніхто не торкався. Якби торкнувся, то був би скандал більший, як на округи», – зазначив Олександр Рибчинський.

Також цієї осені журналістка громадської організації «Центр журналістських розслідувань «Сила правди» Оксана Ковальчук подала позов до Волинського окружного адміністративного суду через ненадання відповіді на запит державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство».

Зі слів журналістки, упродовж 2016-2017 років це підприємство витратило на приватних охоронців майже півмільйона гривень.Тому через відмову лісогосподарства Волині надати копії договорів з приватними охоронцями та громадськими формуваннями журналістка ГО «Сила правди» звернулася до суду.

Наприкінці вересня цього року у Сарненському районі Рівненської області невідомі у масках перешкоджали  журналістській діяльності знімальній групі телеканалу ICTV.

Як раніше писав ІМІ, поблизу села Кам’яне-Случанське Сарненського району під час проїзду до місця незаконного видобутку бурштину, дорогу журналістам заблокував автомобіль. Із нього вийшли п’ятеро осіб у балаклавах. Чоловіки у грубій формі вимагали покинути територію лісового масиву та намагалися відібрати камеру. За словами власної кореспондентки телеканалу ICTV  у Волинській та Рівненській областях Катерині Курбановій, вони зухвало, нахабно, агресивно кидалися на машину, відкривали двері, шарпали. Журналістка попередила їх про кримінальну відповідальність, що перед ними журналісти. Тоді чоловіки комусь подзвонили і після того відпустили, розблокували проїзд.

У листопаді цього року у одному з клубів Луцька знімальній групі світського інтернет-проекту «Солодкий вікенд» одна жінка забороняла  проводити відео зйомку. Про це написала журналістка Наталка Войтович на своїй сторінці у Facebook. Журналістка Наталка Войтович розповіла, що організатори концерту акредитували їхній проект для висвітлення виступу гурту KAZKA.У коментарі ІМІ Наталка Войтович зазначила, що  відео-матеріал  не вилучили, але просто заборонили знімати. Зі слів журналістки, в поліцію не зверталися, бо самовільно лишилися і ніхто нас із закладу не вигнав.

Боротися за свої права варто. Коли розпорядник інформації не надає відповідь на запит, але відповідно до закону мав би – це не привід відмовлятися від теми. Можна йти до суду й отримати відповідь. Журналіст Центру журналістських розслідувань «Сила правди» Юрій Гробач з Луцька через суд домігся відповіді на свій запит. У грудні цього року він отримав інформацію про доходи від реклами, яку раніше не надало на його запит Луцьке підприємство електротранспорту.   

У порівнянні з минулим роком кількість порушень прав журналістів зменшилась. Але не може не хвилювати те, що трапляються випадки перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, побиття, відмови у наданні інформації.

Журналісти у разі порушення  прав мають звертатися до правоохоронних органів, публічно писати про те, що сталося, адже публічність досить часто захищає.  Також не менш важлива й журналістська солідарність. Якщо щось трапилось із одним колегою – це має не бути байдужим й іншим. Об’єктивність,  перевірка інформації, чесніть, незаангажованість мають бути не залежно від ситуацій у роботі журналіста.

Консультації із медіа-юристами та знання законів – це те, що завжди допоможе під час виконання професійних обов’язків. Той, хто інформований – «озброєний».

Мая ГОЛУБ, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області.

 

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.

Ще Блоги