IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2019 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

3

33

1

9

Громадські слухання, візити кандидатів – тут із перешкодами зустрілися закарпатські журналісти

Збори жителів громади, візити до області кандидатів у Президенти – здавалось би, це процеси, які апріорі висвітлюють журналісти, і де тут можуть трапитися якісь обмеження в роботі представників четвертої влади? Але саме на таких заходах журналісти зіткнулися з перешкодами у своїй роботі з початку року у найзахіднішій області України.

Один із перших явних випадків перешкоджання журналістській діяльності в Закарпатській області трапився наприкінці першого місяця року: у селищі Воловець невідомий чоловік вибив телефон у кореспондентки телеканалу “М-студіо” під час громадських слухань. Хоча невідомий він лише для загалу, а от із коментарів окремих інтернет-ЗМІ краю можна дізнатися, що чоловік, який спочатку в кадрі показує нецензурний жест, є місцевим жителем та ще й з неоднозначним минулим. Як би там не було, цей випадок є особливо зухвалим, оскільки інцидент стався в приміщенні, де перебувала поліція. Тобто людину від сумнівних дій не зупинила думка чи усвідомлення того, що поруч – представник державної влади. Власне, завдяки присутності на місці правоохоронців ситуація не розгорталася далі, інцидент було припинено. Згодом стало відомо, що слідчі поліції відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України – перешкоджання журналістській діяльності.

Сам факт цієї події змушує задуматися: а чи можуть на Закарпатті, та й в Україні загалом, журналісти почуватися в безпеці під час публічних заходів? Особливо на таких, де вирують емоції. У цьому разі йдеться про громадські слухання щодо екологічного питання – встановлення вітрових електростанцій на карпатських полонинах. Учасники зборів можуть мати різні думки щодо обговорюваних питань, але вони точно не мають свої емоції зганяти на представниках четвертої влади. Тож чи журналіст на публічних громадських зборах у безпеці? І відповідно, чи забезпечуються йому свобода слова? Відповідь на це залежатиме і від того, чи зуміють слідчі та працівники прокуратури Закарпаття довести суду винуватість фігуранта події.

Питання виборів, візити до регіону кандидатів у Президенти – ще один напрямок роботи журналістів в Україні і на Закарпатті зокрема. В області канал “UA:Закарпаття” чи не єдиний, хто збалансовано висвітлює візити кандидатів до регіону, водночас в основі сюжету лежить інформація власне про факт візиту та інформаційна довідка про кандидата. Ознак агітації чи прихованої агітації в сюжетах немає. І саме зі знімальною групою закарпатської дирекції Суспільного ТБ стався інцидент під час візиту до Закарпаття кандидата в Президенти Юрія Бойка: знімальну групу фізично не впустили до приміщення, де кандидат зустрічався з лідерами угорської громади області. Пікантності ситуації додає те, що інші знімальні групи були допущені на захід. За словами юриста ІМІ Алі Сафарова, Закон України “Про вибори Президента України” не містить положень, які надавали б засобам масової інформації і журналістам право бути присутніми на будь-яких заходах кандидатів на посаду Президента. Однак, застерігає медіаюрист, вибірковий допуск до суспільно важливої інформації, якою є виборчий процес, лише “своїх” журналістів є порушенням загальних принципів інформаційного законодавства. Хоча журналістам “UA:Закарпаття” вдалося поспілкуватися з кандидатом Бойком у межах його візиту до регіону, однак аудиторія цього каналу, який охоплює покриттям найбільшу частину області, не дізналася з перших вуст журналістів, про що ж говорив кандидат та лідери закарпатських угорців. Водночас, нагадаємо, журналісти кількох приватних телеканалів були допущені на захід.

15 березня Закарпаття у двох ролях відвідав Петро Порошенко – і як чинний глава держави, і як кандидат на цю посаду. На жаль, і цей візит не обійшовся без непорозуміння із журналістами в аеропорту. Водночас останні прийшли не на захід, пов’язаний із візитом Петра Порошенка, а знімати сюжет на тему відновлення рейсових літаків до обласного центру. Втім, так сталося, що момент приземлення пасажирського літака співпав із приземленням літака президентського. А там, де Президент, як відомо, є посилення заходів безпеки.

Як поінформувала в сюжеті кореспондентка телеканалу “Сіріус” Ірина Крупко, журналістів не пустили на відкриття аеропорту, оскільки на заході були присутні Президент України Петро Порошенко та міністр інфраструктури Володимир Омелян. “Для висвітлення відновлення авіасполучення на територію аеропорту не пустили п’ять із шести знімальних груп, які зібралися біля входу ще за годину до прибуття літака. Усі з посвідченнями і редакційними завданнями та з переконанням, що на цей захід попередньої акредитації не оголошували”, – зазначила журналістка. Як виявилося, акредитованим на захід був лише один місцевий канал, журналісти якого потрапили на територію аеропорту.

Юрист ІМІ Алі Сафаров щодо інциденту зауважує, що факт перешкоджання журналістській діяльності був, утім питання, чим це продиктовано. “Це перешкоджання журналістам висвітлювати певні теми. Інше питання, чи малося на меті перешкоджання, тоді це взагалі кримінальний злочин, передбачений 171 статтею Кримінального кодексу України. Чи вийшло, так би мовити, непорозуміння або накладки, тоді немає кримінальної відповідальності, але порушення законодавства все одно є”, – констатував юрист.

Тут на думку приходить інше риторичне питання: а наскільки потенційно небезпечними можуть бути кілька людей з мікрофонами та відеокамерами? Хотілося б, щоб працівники Державної служби охорони та загалом усі причетні до організації охорони перших осіб держави враховували подібні ситуації із журналістами та на місці вирішували такі проблеми.

Під час наближення дня виборів журналістам варто згадати про право присутності на засіданнях дільничних виборчих комісій, яке гарантовано Законом “Про вибори Президента України”. Про це, зокрема, чітко вказано в частині 9 статті 28 цього закону. Не більше двох журналістів від одного ЗМІ можуть бути на ранковому і вечірньому засіданнях та під час процесу голосування без спеціального запрошення чи дозволу. Чітке знання норми допоможе уникнути можливих непорозумінь як із членами ДВК, так із правоохоронцями, які повинні першими відреагувати на правопорушення.

Чітке знання своїх журналістських прав як у контексті висвітлення виборів, так і загалом у своїй практичній діяльності зможе стати запорукою зменшення негативної статистики порушень прав журналістів в Україні.

Матеріал підготовлено в межах проекту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.

Ще Блоги