IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2019 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

1

9

56

3

15

Активіст у фокусі уваги. Чим маніпулюють онлайн-ЗМІ Маріуполя?

Сайт mrpl.city чимало розворушив медійний простір Маріуполя. У березні 2019-го журналісти розмістили низку новинних статей, які стосувалися двох інформаційних приводів – це акція проти підвищення цін на проїзд та інцидент, пов’язаний із хворобливою для Маріуполя темою екології. В обох випадках у новинах mrpl.city об’єктами нападок були місцеві соціально активні містяни.

Підняли ціну – здійнявся ґвалт

4 березня після рішення міської ради про підняття тарифів на проїзд у міському транспорті маріупольці вийшли на мирний протест, який стихійно переріс в акцію протесту та перекриття руху. Протестувальники пересувалися одним з центральних переходів по “зебрі”, на деякий час повністю перекрили рух на проспекті.

Про це і написав міський сайт mrpl.city. Першою вийшла новина під заголовком “В Мариуполе полиция проводит проверку незаконной акции против подорожания проезда”. У цій новині журналісти повідомили, що заява до поліції надійшла від одного з мешканців міста:

“Как отметили в Центральном отделе полиции, от одного из жителей поступило заявление о несанкционированном митинге. Факт внесли в Единый журнал учета преступлений и сейчас проверяют”.

Але, як згодом з’ясували учасники акції, на яких і було складено протокол, про статус заявника інформацію в ЗМІ все ж таки замовчали. І цим звичайним містянином виявився Григорій Березун – директор Департаменту безпеки та попередження корупції Маріупольської міської ради, простий чиновник.

“Наша акція була законною, у нас є фото заяви. В ній, до речі, письмово підтверджується, що дорога перекриватися не буде, організатори цього не планували”, – каже Макар Антипов, учасник акції.

Згодом ще один антикорупціонер, а саме Сергій Шевірьов, колишній працівник МТТУ та заступник директора МТТУ з питань безпеки та запобігання корупції, подав до суду позов на скасування рішення виконкому.

Одна з організаторок акції протесту Ірина Перкова – на неї та ще на двох і було складено заяву – так коментує рухи Шевірьова на своїй сторінці в соцмережі:

“…Свідомий маріуполець подав позов до суду на відміну рішення виконавчого комітету про підвищення тарифів на проїзд… то справді Сергій Володимирович хоче повернути старі тарифи, чи то така “многоходовочка”: тишком-нишком подали до суду, без зайвого клопоту від активістів захистили свою позицію про те, що проїзд по 8 грн – норм. І все – більше з таким позовом до суду можна не звертатися… Як думаєте: чорне воно чи біле?”

За ґрати за мирний протест?

7 березня вийшла ще одна стаття на МРПЛ.сіті, яка мала заголовок “Участникам несанкционированной акции в Мариуполе грозит до трех лет колонии”.

Тут журналісти маніпулюють у заголовку. По-перше, в Україні немає поняття “санкціонованих” та “несанкціонованих” мітингів, право на мирні зібрання зафіксовано в Конституції.

“По-друге, навіть у найгіршому розкладі мова йде про часткове обмеження волі, але не про колонію. Це ще одна маніпуляція проти нас!” – нарікає на нечесність журналістів Макар Антипов, учасник акції протесту.

“Ви нам писали…”

Цікаво, що наприкінці минулого року, у жовтні 2018-го, один з маріупольських правозахисників Михайло Лебідь на сторінках фейсбуку в групі “За екологічно чистий Маріуполь” опублікував фінал свого офіційного листування з Оленою Маховою, начальницею Управління з питань преси та інформації Маріупольської міської ради, щодо систематичного використання посадовими особами цього органу влади слів “непогоджені”, “незаконні”, “недозволені” та “несанкціоновані” щодо мирних зібрань – беззбройних мітингів, походів, демонстрацій, пікетів, флешмобів, релігійних зібрань тощо.

Закінчувалося листування так: Насамкінець хочу привітати Вас та колектив Маріупольської міської ради з Новим роком та щиро побажати, щоб словосполучення “несанкціонований мітинг” назавжди залишилось у 2018 році, що минає. Слава Україні!”

Як пояснює сам Михайло, “писалося це, звісно, не стільки для того, щоб “достукатися” до когось з місцевої влади, скільки для того, щоб місцеві проукраїнські активісти запам’ятовували і запозичували аргументацію після оприлюднення переписки”.

Повний текст листування можна знайти тут. Тоді це було пов’язане з проведенням у Маріуполі чергового мітингу – мирного протесту щодо забруднення екології промисловими гігантами, що належать Рінату Ахметову.

“Вляпатися” в екологію

Як би не співпало, але наступні маніпулятивні статті на сайті MRPL.City стосувалися саме теми екології. Вийшли вони в цьому ж березні 2019 року. Під невтомне око журналістів сайту MRPL потрапив уже інший активіст та волонтер Дмитро Чичера, а точніше, його допис у фейсбуці з відеона якому було зафіксовано спалахи та дим на одній з виробничих ділянок металургійного комбінату “Азовсталь”.

Слід зазначити: єдиним засновником та власником сайту MRPL.City є товариство з обмеженою відповідальністю “ТРО “Маріупольське телебачення” (МТБ), яке  прямо пов’язане з групою компаній “Метінвест” Ріната Ахметова і належить йому. Так само, як і металургійний комбінат “Азовсталь”.

18 березня Чичера публікує ще один допис, у якому пише, що корпоративні ЗМІ “Метінвесту” в телефонних дзвінках намагаються дістати спростування опублікованого відео.

“Давати спростування відео? Спростування відео з “Азовсталі” за допомогою іншого відео? Чи яким чином? На відео помітно спалахи – помітно. Я чув гуркіт – чув. Натягування паніки? Так а в чому паніка? Хтось панікував? Ніхто. Окрім ЗМІ, які фінансує “Метінвест”, – сказав Чичера в інтерв’ю журналістці ІМІ.

“Газпром”, “Лукойл”, “експерт” Менендес

Дмитра Чичеру звинувачують у поширенні фейків, його робота із грантодавцями висвітлюється негативно, йому ж дорікають у створенні панічних настроїв у всій країні (“Стоп фейк. Как “профессионалы” во всех вопросах будоражат Украину”). Журналісти MRPL.City стверджують, що паніку посіяно за допомогою висвітлення на національних каналах, хоча жоден з центральних ЗМІ не виявив особливої зацікавленості цією темою.

19 березня виходить ще одна новина, де звинувачують волонтера Дмитра Чичеру в “екосепаратизмі”, тобто коли екорух намагаються дискредитувати, звинувачуючи в роботі на т.зв. “сепаратистів” – “Кому выгодно, чтобы фейковый пожар в Мариуполе стал темой номер один в сепаратистских СМИ? :

Напомним, не менее “экзотические” бочки с логотипами российских компаний “Газпром” и “Лукойл” были замечены на экомитинге 29 сентября 2018 года”, – пише MRPL.City, та  непрозоро натякає на пряме спонсорство?

MRPL.City витягує некомпетентного у сфері екології Енріке Менендеса, який тут же згадав про передвиборчу гонитву, та отак закінчують статтю: “Дмитрий Чичера является волонтером, экоактивистом и фотографом. Теперь еще и провокатором паники”

“Эксперт Энрике Менедес уже писал, что активисты будут манипулировать темой экологии. “Как активист я их прекрасно понимаю: массовое мероприятие – это лучший способ привлечь внимание. Но, с другой стороны, они (активисты. – Прим. ред.) невольно играют на руку тем силам, которые не заинтересованы в развитии Мариуполя, а напротив, хотят показать, что все плохо. Сложная тема: людям предстоит сделать моральный выбор и взять на себя ответственность за него”, – отметил Менендес”.

Дискредитували активіста не лише в новинній стрічці, а й у блогах на тому ж сайті MRPL.City (“Любовь” мариупольских активистов к городу – патриотизм или популизм?), висміювали  (“У мариупольского экоактивиста “пригорело” от слива шлака). Якщо роздивитися інші регіональні ЗМІ, то повідомлення на цю тему були збалансованими , а новини мали інформативний та неособистий характер. Це може свідчити про заангажованість MRPL.City та мати ознаки тематичної цензури, “темників”.

Це вже далеко не перша подібна стаття на сайті MRPL.City. ІМІ писав про це під заголовком “Екологія під цензурою, або “На зустріч виборам”!”.

Проблема “редакторської політики” та спуску “зверху” “темників” доволі поширена серед так званих корпоративних ЗМІ, але її дуже важко викривати, адже мало хто прямо каже про факти цензури з боку редакторів та керівництва медіа, здебільшого через страх втратити роботу.

Матеріал підготовлено в межах проекту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House

Ще Блоги