IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2019 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

4

41

1

10

Журналіст на акції протесту: п’ять основних правил, аби себе убезпечити

Кросівки, google maps, здоровий глузд та молоко. Це те, що під час роботи на акціях протесту може допомогти журналісту. Як саме? Читайте в матеріалі ІМІ.

Вибори, а тим більше нинішні вибори Президента України, – це чергове випробування для ЗМІ загалом та журналістів зокрема. Експерти з безпеки прогнозують, а соціологи підтверджують, що між першим і другим турами президентських виборів в Україні можливі масові акції протестів, провокації та силове протистояння з правоохоронцями. Журналістам доведеться працювати в складних умовах, тому треба бути готовими до будь-якого розвитку подій. Аби убезпечити себе під час виконання редакційних завдань,  варто пам’ятати п’ять правил роботи на акції протесту.

Зручний одяг – запорука мобільності

Якщо про акцію протесту ви знаєте заздалегідь, то ретельно підготуйтеся до неї. Одягніть комфортний одяг, у якому легко пересуватись і можна швидко бігати. Особливо важливо мати комфортне взуття, джинси завжди краще, ніж синтетичний одяг. Обирайте одяг, що може захистити вас від ударів кийками чи гумових куль. “Ніколи не одягайте на акцію протесту шарфів чи довгих хусток, якими ви можете зачепитися за когось чи за щось, якщо виникне потреба швидко покинути місце, де проходять протести”, – зазначає експертка з безпеки ГО “Інститут масової інформації” (ІМІ) Ірина Земляна. За її словами, в ідеалі в рюкзаку має бути мінімальна аптечка: джгут-турнікет, перев’язувальний пакет та рукавички. Обов’язково візьміть із собою окуляри для плавання, каже Земляна. Вони щільно прилягають до шкіри і захистять очі від подразнення в разі застосування правоохоронцями сльозогінного газу.

Не зайвою буде пляшка мінералки без газу. Нею можна промити очі. “Під час протестів на площі Таксім у Стамбулі у 2013 році мені дуже допомагали лимон та молоко. Коли правоохоронці бризкали всілякою такою гидотою, то від отруєння ми пили воду з лимоном або звичайне молоко. Це треба мати із собою, коли протистояння тривале і ти розумієш, що на акції буде гаряче”, – розповідає заступник головного редактора “Української правди” Євген Будерацький, який працював на протестах у Лівій, Румунії, Туреччині, на українських Майданах і більшості вуличних акцій в Україні.

Ідентифікація передусім

Він радить перед тим, як іти працювати на вуличні протести, обов’язково повідомити про це редакцію та колег. Домовтеся з черговим редактором, що він буде періодично вам телефонувати й питати, чи все гаразд, а ви передаватимете йому оперативні новини з місця події. Переконайтеся, що редактор знає, як зв’язатися з вашою сім’єю в разі, якщо вас заарештовано чи поранено. Якщо ви прибули на подію самі, зверніть увагу, де перебувають інші журналісти, і намагайтеся триматися поруч. Якщо ви особисто знаєте організаторів акції та керівників правоохоронних органів, то “помаякуйте” їм, що ви тут працюєте як журналіст. “Треба ідентифікувати себе як представника преси. Цю ідентифікацію всі мають бачити і усвідомлювати, що дії, які вчиняють їхні підлеглі чи соратник, підпадають під дію статей Кримінального кодексу, що захищають журналістів”, – наголошує Євген Будерацький.

Переконайтеся, що вас легко ідентифікувати як журналіста, а також що ви взяли своє журналістське посвідчення або профспілкову карту. Окрім цього, на акціях протесту краще мати додаткову ідентифікацію. “Жилети з написом PRESS, TV, відповідні наліпки, пов’язки на руку, бейдж тощо. Все підійде. Хоча жилети на Майдані, навпаки, були мішенями силовиків, але це радше виняток. Краще себе позначати”, –  каже репортер київського бюро міжнародного інформаційного агентства Agence France-Presse (AFP) Дмитро Горшков.

Після Майдану в деяких редакціях в Україні почали робити окремі беджі для акцій протесту. Це копія журналістського посвідчення, розмір якого збільшений в кілька разів. Тому всім редакціям варто перейняти цей досвід, переконані журналісти, яким не раз доводилося працювати на “гарячих протестах”.

Орієнтування на місцевості може врятувати

Євген Будерацький зауважує: якщо журналісту доводиться працювати в невідомому місці, на якому акція протесту виникла спонтанно, надзвичайно важливо оцінити місцевість, де саме ви перебуваєте. Потрібно роззирнутись, оглянути найближчі провулки, двори та місця, куди можна буде сховатись у разі заворушень. Для цього в нагоді стане гаджет з google maps. На карті варто подивитися, де є найближчі виходи з місця проведення акції протесту. “У Туреччині на протестах були журналісти, які не знали місцевості, а орієнтувалися виключно на колег. Але коли почалися сутички, всі розбіглися, а ці журналісти, не знаючи куди йти, опинилися в епіцентрі протистояння між протестувальниками і правоохоронцями і попали під роздачу”, – каже Будерацький. За його словами, якщо акція запланована, краще прийти на місце події раніше, визначити місця, звідки знімати, і шляхи безпечного відходу.

Дмитро Горшков радить журналістам для роботи під час вуличних протестів шукати якийсь пагорб чи будівлю, звідки добре видно протестувальників, а головне безпечно. “На вуличних акціях завжди проблематично оцінити кількість мітингуючих. Якщо піднятися вище, то можна легко порахувати, скільки людей прийшло, а також це більш безпечне місце в разі заворушень”, – зазначає Дмитро Горшков.

Здоровий глузд  – на всі випадки життя

Під час роботи на акції протесту обов’язково намагайтеся триматися скраю і не бути затиснутими “в бутерброд” між поліцією та протестувальниками. Керуйтеся здоровим глуздом, оскільки жоден вдалий фотокадр не вартий здоров’я чи життя журналіста. Завжди будьте ввічливі й уникайте протистояння. Не вступайте в дискусії на протестах, повідомте, що саме ви робите на акції, не панікуйте, будьте впевнені в собі та спокійно виконуйте свою роботу, радить Ірина Земляна. На тренінгах з безпеки вона завжди наголошує, що журналіст має спостерігати за правоохоронцями. Якщо вони вдягнули шоломи, то саме час і вам одягнути своє захисне спорядження.

Вона зазначає, що найбільш небезпечні місця в натовпі – це голова колони, трибуни або місця для виступів, у гущі мітингувальників та в місцях зосередження правоохоронців, тому уникайте їх. Краще триматися краю натовпу: у такому разі можна легко і вчасно піти, якщо почнуться заворушення. У жодному разі не можна позначати себе символікою політичних сил чи протесту. Це може свідчити про вашу підтримку чи належність до тієї чи іншої сторони протесту, каже Дмитро Горшков. “Журналіст має залишатись об’єктивним. Якщо він взяв у руки банер, він стає учасником, а не стороннім спостерігачем”, – констатує репортер.

Бережіть відеооператора

Якщо ви працюєте в парі з відеооператором чи фотографом, надзвичайно важливо дбати про свого/свою колегу, адже коли ви бачите, що починаються сутички, він чи вона в цей час дивляться в об’єктив. “Фотографа чи оператора треба берегти. Ви маєте стати його другими очима та страхувати, бо він зосереджений на зйомці і найбільш уразливий в цей час”, – вважає Євген Будерацький.

Якщо ви самі фотограф і робите фоторепортаж з виру подій і раптово опинилися в епіцентрі натовпу, найкращий варіант – негайно вибратися в безпечніше місце. Водночас потрібно підняти руки догори і “плисти” через натовп. І пам’ятайте: не завжди виправдано “атакувати” об’єктивами представників поліції, піддавшись колективному інстинкту знімати те, що й усі. Адже в цей час десь поруч можна зробити унікальний суперкадр.

Лілія Ржеутська для ІМІ

Ще Статті