IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2018 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

28

80

2

27

Як Прайд-тиждень пройшов інтернет-новинами

Не тільки Київ відзначився успішним проведенням Маршу рівності. На думку експертів ІМІ, цей марш активно пройшовся й інтернет-новинами, чи не вперше піднімаючи питання проблем ЛГБТ-спільноти та рівних прав для всіх у такому масштабі. Крім новин, присвячених самому Маршу рівності, який відбувся 17 червня в Києві, ЗМІ протягом тижня писали аналітичні матеріали, статті про представників ЛГБТ, намагались розтлумачити аудиторії суть майбутньої акції. Експерти ІМІ вирішили проаналізувати, як Прайд-тиждень пройшов по найбільш відвідуваним новинним сайтам в Україні.

“Обозреватель” присвятив чимало матеріалів темі Прайд-тижня, даючи висловитися всім, кому можливо. Окремо на власному інтернет-каналі видання провело дискусію в прямому ефірі на тему “ЛГБТ в Україні: рівність і права”, де брала участь як голова ГО “Інсайт” Олена Шевченко, так і лідер праворадикального руху “С14” Євген Карась, звучали думки, що українське суспільство ще досі нетолерантне до ЛГБТ-спільнот, а рівне ставлення до всіх – ознака цивілізованості суспільства. Також на сайті можна було проголосувати за розгін чи проти “Маршу рівності” та чи варто розширювати права ЛГБТ-спільноти в Україні.

Разом з тим “Обозреватель” подав думку російського журналіста Аркадія Бабченка, який пояснював, чому не може бути присутнім на Марші рівності (“Я был рожден рабом”: Бабченко сказал, почему не пойдет на ЛГБТ-парад в Киеве”), як суспільно значущу інформацію. Але водночас детально розказав про фейк, який поширила депутатка Європарламенту Ребекка Хармс щодо підготовки законопроекту українським президентом про рівні права в Україні (“Представителя Европы “развели” в Украине из-за ЛГБТ”). Крім того, сайт подав думку блогера із соцмереж про те, що всі сутички під час Маршу рівності були зрежисовані (“Беспорядки вокруг ЛГБТ в Киеве: блогер объяснил, почему это спектакль”).

Сайт “Сегодня” обмежився висвітленням новин довкола організації та проведення Маршу рівності в Києві, відзначивши в одному з матеріалів, що “шествие прошло в позитивной атмосфере, но без провокаторов не обошлось”. Журналіст також пише: “Люди с улыбкой смотрели на участников прайда, а одна бабушка размахивала фиолетовой плюшевой игрушкой, выглядывая из окна”. Репортаж з події вийшов під заголовком “Как прошел Марш равенства в Киеве: молитвы, танцы на крыше и 57 задержаний”.

Сайт “Новое время” публікував не тільки статті про життя одностатевих пар, але й ділився підбірками тематичних фільмів (“Семь красивых фильмов об однополой любви”). Але окремої уваги все ж таки заслуговує спецпроект сайту до Прайд-тижня, в рамках якого видання підготувало окремі матеріали про ЛГБТ-пари, їхнє життя в Україні, за які права вони виступають (“Три истории об однополых парах, которые живут вместе уже много лет. Тангарр и Тарас”).

Також “Новое время” показало в окремому матеріалі, як з попередніми акціями, які відбувалися в столиці у минулі роки, сьогодні можна спостерігати певний прогрес (“ЛГБТ-марши в Украине: от секретности и насилия до публичности и участия депутатов”).

Сайт програми “Факти” телеканалу ICTV проводив онлайн-трансляцію Маршу рівності, пишучи в матеріалі, що “марш покликаний зробити “видимими” ЛГБТ-людей в Україні та подолати дискримінацію і насильство щодо них”. В окремому матеріалі журналісти спробували розібратися, чи легалізують одностатеві шлюби в Україні, надавши точки зору різних сторін, в тому числі і церкви, і наприкінці зазначили, що наступного року Національна стратегія з прав людини в Україні таки розглядатиме норму про цивільне партнерство одностатевих пар.

24 канал повною мірою висвітлив проведення Маршу рівності, навіть розказавши, як  жило місто “за лічені години до КиївПрайду”, а саме як поліція не пропускала місцевих мешканців на територію, загороджену парканом, про що молилися представники релігійних спільнот тощо. Напередодні Маршу сайт публікував думки багатьох відомих українців, які висловлювалися на підтримку Прайду, заявляли, що теж будуть виходити разом з усіма за рівні права. Щоправда, в новині про співачку Tayanna журналісти пишуть: “Американские селебритиз активно поддерживают ЛГБТ-сообщество, которое часто становится объектом для нападения. Не обошла эта волна и украинский шоу-бизнес”, наче подібні висловлювання – данина моді. На сайті також публікувалися блоги редактора Айдера Муджабаєва (“Питання національної безпеки: чому варто проводити Марші рівності в Україні”), Ольги Бродської (“Ми всі однакові чи рівноправні”).

Сайт “Гордон”, як і інші, проводив онлайн-трансляцію заходу, оновлював аудиторію подробицями щодо сутичок та затримань. Разом з тим напередодні видання опублікувало заяви представників різних церков із закликом не допустити проведення Маршу рівності, а також заяви євродепутатів про важливість такого Маршу, заклики українського омбудсмена Людмили Денісової про необхідність гарантії безпеки учасників ходи тощо. Також “Гордон” опублікував і думку журналіста Віталія Портнікова, про те, що тих, хто захищає права ЛГБТ-спільноти та тих, хто бореться проти прайдів, об’єднує бажання заробляти гроші. “Захист прав сексуальних меншин, боротьба “за здорову сім’ю” – для багатьох лише привід для заробітку”, пише Портніков. Також цитували і депутата Радикальної партії Ігоря Мосійчука, який навіть закликав відкликати посла США в Україні Марі Йованович через те, що та брала участь у Прайді (“Мосійчук про Марш рівності: У “колоні збоченців” ішла посол США Йованович. Вимагаємо її відкликання”). Втім, “Гордон” поставив і матеріал про геїв у політиці, вказавши, що “гомосексуальність давно не є перешкодою для успішної політичної кар’єри” (“Я – гей, і це добре”. Найвідоміші представники ЛГБТ у політиці”).

Варто відзначити і матеріал на сайті УНІАН “Социальный эксперимент УНИАН: Я – гей. Обнимешь меня?”, в якому журналісти вирішили власноруч перевірити, наскільки толерантні люди в столиці. Герой експерименту стояв із відповідною табличкою по 15 хвилин у п’яти різних точках міста, а редакція забезпечила для нього охорону на випадок фізичної агресії. За результатами такої спроби, журналістка Ірина Шевченко пише: “В целом можно сказать, что социальный эксперимент состоялся успешно. В своей основной массе люди реагировали либо никак, либо доброжелательно”, хоча й додає, що добре, що була охорона, адже “вероятность проявлений агрессии была высока. Как ни крути, уровень радикализации в украинском обществе в последнее время повысился (хоть и ЛГБТ здесь не при чем”. Разом з тим УНІАН активно публікував і точки зору представників церков напередодні Маршу, і розказував про молебні під парламентом (“Митрополит Антоній назвав рух ЛГБТ відкритим пропагуванням гріховного способу життя”, “Молебень за сімейні цінності біля ВР: гріх не має нав’язуватися суспільству (фото, відео)”), подавав думку радикалів (“У кращих традиціях інквізиції: в Києві націоналісти спалили біля відділку поліції прапор ЛГБТ-спільноти”) тощо. Про сам Марш рівності сайт опублікував статтю “Быть собой: кто и почему вышел на “Марш равенства” в Киеве”, де журналістка пише, що “Справедливости ради, отметим, что все-таки в Киеве в целом более позитивное отношение к ЛГБТ-сообществу, чем в регионах Украины”.

ТСН.ua розказував своїй аудиторії, “Як Київ пережив прайд”, про сам Марш рівності (“Тисячі правоохоронців проти нуля: як відбуваються марші рівності в Україні та світі”), про противників акції (“Таким полум’ям буде горіти не лише ЛГБТ-прапор”. Біля поліції спалили символ “Маршу рівності”). Обговорення рівності прав ЛГБТ-спільноти в Україні, необхідності подібних заходів відбулося і в ток-шоу “Право на владу” на “1+1”, що також послугувало появі різних новин (“Релігія має шанувати свободу. Коваленко розповів, як церква ставиться до геїв”, “Одна з лідерів ЛГБТ-руху: я щодня виходжу з дому і не знаю, чи повернуся живою”). Писали і про готовність поліції охороняти Марш рівності.

РБК-Україна, як і інші новинні сайти, проводив онлайн-трансляцію заходу, фоторепортажі, публікував інструкції з безпеки, які поширювали організатори. Про Марш рівності журналісти підготували “яскравий фоторепортаж”, у якому також описали свій досвід участі в такому заході. Разом з тим після Маршу інформагентство поставило новину “Гей-парад в Киеве”: “Квартал 95” показал альтернативную версию прайда (видео)”, де начебто зібралися люди, “которых мы по праву называем геями”.

Видання “Страна.ua” присвятило чимало матеріалів тому, що через Марш рівності в Києві перекриваються дороги, змінюються маршрути громадського транспорту тощо. Крім того, чимала увага приділяється діям радикальних рухів. Так, напередодні заходу сайт опублікував новину “Это будет сафари”. Что ожидается на ЛГБТ-марше в Киеве 17 июня”, в якій вказується: “Ведь на участников ЛГБТ-прайда каждый год охотятся националисты, избивая тех, кого смогут поймать. В этом году ситуация особенно накалилась и стоит на опасной растяжке. Политически против Марша равенства выступили влиятельные силы во власти”. Також окрему увагу “Страна.ua” надала висловлюванням дружини Олександра Турчинова, яка виступила проти “гомодиктатури” (“Семья Турчинова вышла на тропу войны с “гомодиктатурой”). Про сам Марш рівності сайт підготував репортаж “Прайд за железным забором. В Киеве прошел Марш равенства. Как это было”, в якому розказувалося, що через прайд кияни не змогли потрапити додому, що ще до початку заходу Марш рівності стартував із скандалами, неодноразово зазначалося, що ЛГБТ-активістів постійно намагаються побити на таких заходах. Про організації, які виступили проти, “Страна.ua” пише: “Отдельно стоит упомянуть о том, что в первой драке с полицией на пересечении ул. Владимирской и бульвара Шевченко участвовали националисты из С-14 – организации, которая тесно связана с СБУ и финансируется из украинского бюджета. Это лишний раз ставит вопросы к власти, которая содержит за счет налогоплательщиков отдельные националистические организации и позволяет им нарушать закон, когда это не касается опекаемых Западом проектов”.

Загалом висвітлення подій до Прайд-тижня, а також Маршу рівності на найбільш популярних новинних сайтах було достатньо різнобічним, аналітичні ж матеріали, тематичні програми свідчать про те, що і медіа, і суспільство готові до діалогу і на досить гострі теми, як для традиційного українського населення. Про це зазначила і медіа-експертка ІМІ Ірина Земляна: “Цього року Прайд-тиждень, КиївПрайд показали, що розуміння журналістами проблем спільноти і взагалі поняття ЛГБТІ стало набагато усвідомленішим та зваженішим. Якщо ще у минулому році 60% новин у медіа про ЛГБТІ стосувалися секс-скандалів чи жовтих новин зі сфери шоу-бізнесу, то цього року спостерігається багато життєвих історій, роз’яснень, і взагалі просто якісних матеріалів, які цікаво читати. Іншим важливим фактом є збільшення кількості учасників Маршу рівності майже в половину. Отже, і суспільство, і медіа повільно, але впевнено стають ще більш толерантними”.

Олена Чуранова, медіа-експертка ІМІ

Фото Максим Требухов

Ще Статті