IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2019 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

1

11

64

5

22

Фотографії дітей – публікувати чи ні?

Фото – vpered.od.ua

Фотографії дітей зазвичай викликають усмішку і піднімають настрій. Знаючи це, зображення дітей активно використовують у рекламі і в інших інформаційних матеріалах. І часто-густо ті, хто використовує ці фотографії, не знають або свідомо нехтують положеннями законодавства України. Звертаю увагу, що не йдеться про якісь «гострі» фотографії: дітей-злочинців або дітей – жертв злочину, дітей у небезпечних ситуаціях тощо. Мова йде про будь яку фотографію дитини, де можна буде її ідентифікувати.

За загальним правилом, викладеним у статті 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці або в іншому громадському місці й фізична особа не заперечує проти цього.

Проте в ситуації з дітьми виникають додаткові обставини. Права фізичної особи на захист свого зображення і заборону його використання без дозволу (ст. 307, 308 Цивільного кодексу України) є цивільними правами, і для їх реалізації фізична особа повинна мати цивільну дієздатність. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Відповідно до статей 31, 32 Цивільного кодексу України, фізична особа до 18 років має часткову або неповну цивільну дієздатність.

Тобто навіть якщо дитина або підліток дають вам згоду на фотозйомку, а також на майбутнє використання свого зображення в інформаційному матеріалі, рекламному ролику, агітаційному плакаті тощо, така дія є нікчемним правочином. Перекладаючи з юридичної мови на людську, дитина не може вам дати дозвіл на використання свого зображення, бо не має права розпоряджатися ним. За дитину це роблять її законні представники – тобто батьки, які, відповідно до статті 242 Цивільного кодексу України, є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Підкреслюю – йдеться про батьків у множині, тобто про обох батьків. Навіть якщо вони розлучені, але не позбавлені батьківських прав, відсутність згоди одного з них може призвести до визнання правочину недійсним і вимоги компенсації заподіяної шкоди з боку іншого.

Наприклад у м. Одесі мати малолітньої дитини подала позов про відшкодування моральної шкоди за розміщення фотографій її дитини в соцмережі Фейсбук. Незважаючи на те, що фотографування і розміщення зображення відбувалося за згодою батька дитини, вона виграла позов. Водночас у своєму рішенні від 20.06.2018 суд зазначив:

«Системний аналіз вищенаведеного законодавства дозволяє суду зробити висновок про те, що публікація фотографічних та відеозображень у соціальних мережах інтернету можлива лише зі згодою особи, зображення якої публікується. Фотографії малолітніх та неповнолітніх осіб, які мають часткову дієздатність та в силу віку не можуть належним чином розуміти питання, пов’язані із розміщенням своїх зображень у соціальних мережах, можуть публікуватись сторонніми особами лише зі згодою обох батьків, які мають рівні права відносно розвитку та виховання дітей. Згода лише одного з батьків не надає прав на публічне розміщення фото- та відеозображень малолітніх дітей, якщо між ними не укладено окремого договору, в якому оговорені дані обставини».

Отримання згоди батьків не обов’язково має бути письмовим, воно може бути усним, проте в разі виникнення непорозумінь у майбутньому, зокрема подання судового позову, наявність усної згоди треба буде довести в суді. Тому найбільш безпечним з правового погляду буде саме письмовий дозвіл, у якому зазначається кому саме надається цей дозвіл, на що саме надається (яке зображення і де буде використано) ім’я дитини і її батьків, підписи батьків і дата надання згоди. Іншим варіантом є унеможливлення ідентифікації дитини за допомогою технічних засобів («блюрування» тощо).

Треба звернути увагу на те, що в деяких випадках, передбачених законом, інформацію з обмеженим доступом, зокрема зображення неповнолітньої або малолітньої особи, може бути поширено без згоди батьків. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 308 Цивільного кодексу України, «фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб». Тобто у випадках, коли поширення фотографії особи спрямовано на захист суспільних інтересів, воно законне, навіть якщо на світлині зображена дитина.  

Зрозуміло, що згадані правові обмеження значно ускладнюють діяльність ЗМІ, особливо під час висвітлення подій, пов’язаних з дітьми. Проте тут уже треба зважати на ризики і приймати зважене й обґрунтоване рішення в кожному конкретному випадку, саме виходячи зі знання вимог законодавства.

Юрист ІМІ Алі Сафаров

Ще Статті