IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2018 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

28

72

2

25

Чи вплине закон про реінтеграцію Донбасу на професійну діяльність журналістів?

Верховна Рада 18 січня у другому читанні прийняла закон про реінтеграцію Донбасу. Окрім того, що закон вперше визнає Росію агресором, він передбачає низку законодавчих змін, які розширюють повноваження військових в зоні конфлікту. Частина таких положень щодо прав військовослужбовців може безпосередньо впливати на діяльність журналістів, які висвітлюють тему війни на сході України, зокрема:

  • право використовувати зброю і спеціальні засоби;
  • затримувати й доставляти затриманих в органи Нацполіції;
  • перевіряти документи у громадян та держслужбовців, а в разі відсутності документів – затримувати задля встановлення особистості;
  • здійснювати повний особистісний огляд, огляд речей, транспортних засобів;
  • тимчасово забороняти чи обмежувати пересування транспортних засобів та приватних осіб на вулицях та дорогах;
  • право заходити в будь-які приміщення (в т.ч. й приватне житло), використовувати чужі транспорті засоби тощо.

Інститут масової інформації поцікавився думкою журналістів, чи вплинуть ці положення на професійну діяльність медійників у зоні конфлікту.

Наталя Курдюкова, керівниця медіапроекту “Накипело”

Kurdukova N“Я би особливо не відокремлювала права журналістів від просто прав людини. І в цій ситуації все буде залежати від військових як простих людей, які будуть ставитися до інших людей з повагою або ж без. На жаль, у нашій культурі доволі часто стосунки між людьми базуються не на повазі одне до одного, а на статусі в суспільстві. У свій час, будучи журналісткою, я досить багато їздила висвітлювати ситуацію в зоні бойових дій. Ми потрапляли в дуже різні ситуації, нас обшукували, перетрушували авто, довго та наполегливо перевіряли документи, не рідко це видавалося необґрунтованим, але все ж таки журналісти, на відміну від чиновників, завжди називали війну війною, ми знали, куди їхали, і не розраховували на санаторні умови. Це наша робота, і головна проблема для нас виникає, коли нам перешкоджають її виконувати. Зараз у військових набагато більше повноважень, і я абсолютно не виключаю, що військовий, у якого буде просто поганий настрій, може на рівному місті забрати авто або заборонити зйомки. Але все ж таки впевнена, що все буде залежати від людини. Звісно, треба не забувати про відповідальність журналістів, які працюють на сході. Ставлення до нас базується на досвіді співпраці з безвідповідальними колегами, дії яких призводили до негативних наслідків”.

Петро Шуклінов, голова суспільно-політичної редакції, колишній військовий репортер порталу “Ліга.net”

Shuklinov P“Ніяк не вплине. Закон поблажливий до ЗМІ. І це – погано. Посилювати контроль над роботою журналістів у зоні бойових дій необхідно було з самого початку АТО, коли під бейджем “преса” до позицій ВСУ могли заходити зовсім сторонні люди. Я це добре пам’ятаю. Я сам потрапляв на передові позиції без жодного контролю з боку силових органів. Більше того, згадуючи, як все працювало, – це маразм: панорамна зйомка з прив’язкою до місцевості з боку ЗМІ і відсутня перевірка документів з боку СБУ і військових на місці. Для цієї російсько-української війни вже пізно щось приймати на законодавчому рівні. Але наступного разу ми – і ЗМІ, і держава – маємо бути готові до роботи в надзвичайних умовах. Закон треба підсилювати. У тому числі має бути відповідальність журналістів за смерть військових – якщо причиною стала їх безпосередня робота: фото, відео, текст, які викрили позиції або надали терористам достатньо інформації для ідентифікації самого військового або його родичів (якщо військовий, звичайно, сам не надав таку згоду – публікувати свої дані і не приховувати обличчя)”.

Олександр Махов, спеціальний кореспондент телеканалу “Україна”

Makhov O“Журналісти, які працюють в зоні проведення бойових дій на Донбасі, проходять перевірку СБУ та акредитацію Міністерством оборони. Ми проходимо спеціальні курси при Міністерстві. Наша робота на фронті регулюється прес-центром штабу АТО, а безпосередньо на передових позиціях – прес-офіцерами бойових підрозділів. Тому я не думаю, що зазначений закон якимось чином вплине на нашу роботу. Ми напряму спілкуємось з прес-офіцерами і визначаємо “правила гри”. Є певні правила роботи: щодо безпеки на передовій, щодо зйомок бойових дій. Я сумніваюсь, що закон зможе щось змінити в такій системі координат. Якщо хочеш працювати на фронті, проходь курси, отримуй дозвіл – і вперед. Війна вносить свої корективи в закони та правила. Ті журналісти, які часто працюють на фронті, вже давно визначили алгоритм взаємодії з військовими. Такий алгоритм дозволяє доносити до глядача інформацію про стан подій на фронті і при цьому не шкодити війську”.

Юрист та експерт у сфері медіаправа Інституту масової інформації Максим Ратушний підсумовує:

Ratushny M“Прямих застережень щодо порядку роботи представників медіа у зоні конфлікту закон не передбачає. Проте одним з основних напрямків захисту прав і свобод цивільного населення на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях є забезпечення доступу до засобів масової інформації України. Також окремою статтею відзначається положення щодо в’їзду та виїзду осіб на та з окупованих територій, де відзначається, що порядок таких дій окремо визначається Кабінетом Міністрів України – тому говорити, тільки спираючись на закон, чи зміняться якимось чином можливості журналістів щодо висвітлення подій у зоні проведення АТО та порядок їх роботи, є завчасним”.

Cпеціально для j-sos

Ілля Ігнатов, магістрант кафедри медіакомунікацій  Українського Католицького Університету

Ірина Земляна, медіаекспертка та тренерка з безпеки ІМІ


Головне фото Петро Задорожній

Ще Статті