ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Чому люди підпадають під вплив фейкових новин?

31.01.2019, 12:50
Фото - ILLUSTRATION FROM L.M. GLACKENS’ THE YELLOW PRESS (1910) VIA THE PUBLIC DOMAIN REVIEW.

Стрімкий потік новин та дані про фейки, дезінформацію, упереджені матеріали та медіаграмотність – тут важко не збитися з пантелику.

У The New York Times вийшов мета-аналіз психологів Гордона Пеннікока та Девіда Ренда, які досліджували феномен фейкових новин.

Як пишуть психологи, чимало дискусій у колах дослідників розподіляються на два протилежних табори. Одна група заявляє, що наша здатність розмірковувати страждає від наших власних упереджень: так, ми схильні раціоналізувати. Інша група, пишуть психологи, до якої вони вдвох належать, стверджує, що проблема полягає в тому, що часто ми не є спроможними примусити функціонувати наші критичні здібності, тобто ми ледачі в голові.

“Але нещодавні дослідження дають надію примирити спірні сторони: обидва табори, здається, вловили кожен свій аспект проблеми. Тоді, коли ми зрозуміємо, яка частка проблеми виникає через нашу здатність розмірковувати і яка є результатом ледачого розуму, і коли ми зрозуміємо більше суть факторів, що відіграють роль у різних ситуаціях, ми краще зможемо винайти рішення проблеми”, – йдеться в матеріалі.

Як розповідається в статті, прихильники раціоналістичного підходу, які останніми роками випередили всіх інших учасників суперечки, спираються на низку теорій, суть яких полягає в тому, що в питаннях з політичною навантаженістю люди використовують свої ментальні здібності, аби повірити в те, що, як вони хочуть, має бути правдою, а не насправді визначити, в чому вона полягає. Згідно з цією позицією, захоплення тими чи іншими політичними ідеями головним чином збивають людей з логіки (грубо кажучи, чим розумнішими ви є, тим краще ви оперуєте логікою).

Деякі з найразючіших доказів на підтримку цієї теорії, зазначають автори матеріалу, походять із впливового дослідження 2012 року, в якому професор Ден Каан та його колеги виявили, що ступінь політичної поляризації навколо питання зміни клімату зростав серед людей, які мали кращі здібності й грамотність у науці, ніж у людей, які мали гірші за них оцінки в таких тестах. “Демократи з високими аналітичними здібностями радше могли переконати самих себе в тому, що зміни клімату – це справді проблема, тоді як республіканці з високими аналітичними здібностями радше переконували самих себе, що зміни клімату не є проблемою. Професор Каан дійшов подібних висновків у дослідженнях, пов’язаних, наприклад, з питанням контролю зброї, в яких він маніпулював інформацією, що учасники мали оцінити. Підтекст глибокий: міркування може загострити проблему, а не надати її рішення, коли йдеться про спори ярих прихильників щодо якихось фактів”, – пишуть автори.

Додаткові докази, що наводяться на підтримку цих аргументів, походять з дослідження 2010 року політологів Брендана Найана та Джейсона Ріфлерема, які дійшли висновку, що виправлення викривлених заяв у новинних матеріалах може іноді призвести до протилежних результатів:  вони не лише не зменшують викривленого сприймання, але іноді й посилюють його. Виглядає так, нібито люди, ідеологічно схильні вірити наявній брехні, роблять усе, щоби переконати себе, що виправлення неправди не є правильним, навіть до такого ступеня, що починають вірити в брехню ще більше. Але така “здатність міркування” не є єдиним поясненням людської слабкості –  бажання бути дезінформованими. Часто люди просто недостатньо критично мислять про інформацію, з якою стикаються.

Усі ці докази наводять на думку, що головним фактором, який пояснює, чому люди підпадають під вплив фейк-ньюз, є когнітивна ледачість, особливо в контексті інформації із соціальних мереж, де новини часто просто пробігають очима або ледве дивляться на них, зауважують автори матеріалу.

У свою чергу видання Niemanlab.org продовжує власний огляд, акцентуючи на механізмах, здатних обмежити фейкові новини. Автори наводять декілька ідей, як зменшити поширення фейкових новин. Наприклад, обмежити кількість політичних URL-адрес, які користувач може розсилати на день.

Платформи можуть алгоритмічно понизити рівень збереження контенту від авторів часто повторюваних постів або надавати пріоритет користувачам, які цього дня ще не вивішували постів. Як приклад видання зазначає, що обмеження політичних URL-ів на 20% на день дозволило знизити на 32% кількість фейкових новин, при тому що кількість контенту не надто активних користувачів зменшилася лише на 1%.

Як ідеться в матеріалі, команда дослідників виявила також, що некогруентні джерела, тобто джерела, які не відповідають нічиїм політичним ідеям, поширювалися зі значно меншою частотою, ніж інформація з конгруентних джерел (< 0,01), за двома винятками. По-перше, консервативно налаштовані користувачі ділилися нефейковими новинами з конгруентних та неконгруентних джерел з однаковою частотою. По-друге, не вистачало статистичної потужності для того, щоб оцінити кількість обміну новинами консерваторів, які можуть підпадати під вплив ліберальних фейк-ньюз, враховуючи малу кількість таких обмінів.

Повертаючись до ідеї, яку висловлювали автори на початку статті, чи люди вірять фейковим новинам через те, що вони мають певну упередженість, чи тому, що вони лінуються думати, доказ припадає на бік упередженості.

“Ці дані доводять, що відповідність власним ідеям є домінантним фактором у рішенні ділитися чи ні політичними новинами. Це відповідає дослідженню широкого масиву даних, які показують, що люди оцінюють інформацію, яка не відповідає їхнім власним ідеям, з більшою критичністю, ніж інформацію, яка співпадає з їхньою власною позицією”, – пишуть автори.

Фрагменти з огляду Niemanlab.org та The New York Times

Liked the article?
Help us be even more cool!