IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2019 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

4

41

1

10

Статті

Гендер в Україні: юридичний аналіз і рекомендації для ЗМІ

Статтею 24 Конституції України гарантується таке: “ Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом”. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам […]

Як має виглядати повістка на допит журналіста

З точки зору кримінального процесуального права виклик і допит журналіста нічим не відрізняється від допиту пересічного громадянина (крім випадків, коли журналісту інформація надана за умови нерозголошення джерела). Тобто усі зобов’язані давати свідчення. У повістці про виклик повинно бути зазначено: 1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик; 2) найменування та адреса […]

Правові механізми захисту джерел інформації

За правовим режимом інформація у володінні журналіста (ЗМІ) загалом прирівнюється до інформації у володінні будь-якого громадянина (юридичної особи). Тобто право на недоторканність інформації та на вжиття засобів захисту своєї інформації гарантоване їм ст.ст. 32, 34, 54 Конституції України. Правове регулювання інформаційних відносин має свої особливості в контексті захисту інформації журналіста, коли йдеться про захист журналістських […]

Як працює доступ до інформації

Механізм доступу до публічної інформації можуть використовувати всі. Але, безумовно, особливо важливий він для журналістів, оскільки від нього часом прямо залежить можливість виконання професійних обов’язків. Отже, нижче подані рекомендації, як подати інформаційний запит в такий спосіб, аби мінімізувати можливість відмови та уникнути  перешкод в отриманні інформації. Форма запиту Стаття 19 Закону «Про доступ до публічної […]

Образливі оціночні судження: чи це можливо і до якої міри

Останнім часом українські політики все менше добирають слів, оцінюючи особисті якості та дії одне одного. Деякі журналісти від них не відстають, а то й перевершують політиків за «жорсткістю» висловлювань. Іноді такі висловлювання стають підставою для судових позовів. Оскільки в статті 47-1 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року зазначено, що образа не може […]

Що заважає судитися з Інтернет-ЗМІ

Часто доводиться чути, що діяльність Інтернет-сайтів в Україні майже не регулюється, а їх власники (може навіть правильніше називати їх володільцями) не несуть юридичної відповідальності за контент своїх ресурсів. Позови до володільців Інтернет-сайтів дійсно подають не часто. Але це ще не означає, що на інтернет-ресурси не поширюється дія жодних законів. У нас типовий підхід – законів […]

Як зареєструвати друковане видання

В Україні існує дозвільний порядок реєстрації друкованих засобів масової інформації, тобто, щоб почати випуск видання, його необхідно зареєструвати в органах Міністерства юстиції України. Хоч такий порядок і викликає критику деяких іноземних спеціалістів у тому плані, що від органу влади залежить чи виходитиме видання, чи ні, але поки що такими є вимоги законодавства України. Сама процедура […]

Верховний Суд оновлює практику розгляду інформаційних спорів. Частина 2

У першій частині ми ознайомили читачів з позицією Верховного Суду України щодо забезпечення балансу права на свободу слова і права на захист репутації, а також того, хто повинен бути відповідачем у різних категоріях спорів про спростування інформації. В цій частині пропонуємо огляд варіантів розв’язання ВСУ інших проблем судової практики по інформаційних спорах. Поняття негативної інформації В законодавстві […]