IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2019 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

4

41

1

10

Олена Чуранова: Мета російської пропаганди – досягти розколу України

Фото – Громадське радіо

Про фейки сьогодні говорять багато – під час тренінгів, круглих столів, говорять медіаексперти, говорять блогери, говорять користувачі Facebook. Тим часом важливо розуміти, що розуміється під словом “фейк”, усвідомлювати загрози, які становить поширення завідомо неправдивої, недостовірної інформації, а також (мабуть, найголовніше) опановувати інструменти фактчекінгу, щоб мати реальні шанси протистояти фейкам.

Навіть якщо це найгарячіша новина. Навіть якщо її опублікувала на своїй сторінці близька вам людина. Фейк атакує інформаційний простір незалежно від того, з добрими намірами його поширили або навпаки.

В інтерв’ю “Чорноморці” Олена Чуранова, фактчекерка проекту Stopfake.org, експертка Інституту масової інформації розповіла про те, що таке фейк, як поширюються фейки, чим пропаганда відрізняється від дезінформації, а також про те, з якою метою у фейках активно використовується мова ворожнечі.

За словами Олени, фейки можна поширити ситуативно, необдумано (наприклад, не перевіривши джерело будь-якої новини) або ж цілеспрямовано, маючи на меті цілі, вигідні російському агресору, який веде інформаційну війну проти України.

“Фейк – це неправдива інформація, якщо просто. Підробка, щось несправжнє. Якщо говорити про новини, то це несправжні новини. Фейк можна поширити випадково, не перевіривши інформації, а можна – цілеспрямовано, в межах інформаційної війни”, – каже Олена Чуранова.

Відповідаючи на запитання про те, які фейкові новини, пов’язані з російською агресією, з’являються в українських медіа, Олена Чуранова зазначила, що не зустрічала в українських засобах масової інформації відверто фейкових матеріалів. А в тих матеріалах, які досліджувалися, переважно йшлося про маніпуляції, цитування висловлювань низки російських політиків, а також про поширення російських новин в українському медіапросторі. Безумовно, така інформація не є фейковою, проте також може мати деструктивну складову.

На думку експертки, українські онлайн-видання надають недостатньо інформації про те, що відбувається на Донбасі (російсько-українська війна – ред.), і тому створюється враження, ніби в Україні немає ні війни, ні проблем, які відчувають внутрішньо переміщені особи – переселенці.

“З мого досвіду аналізу та моніторингу українських ЗМІ, в інтернеті відверто фейкових новин, пов’язаних з російською агресією, наші ЗМІ не публікують. Переважно це маніпуляції, цитування російських ЗМІ, проросійських політиків. Тема, з якою можуть маніпулювати, – звіти СММ ОБСЄ, дотримання Мінських угод. Один із прикладів – коли сайт 112.ua перепостив новину, практично однакову з RT.com, про те, що нібито представник ОБСЄ заперечував присутність російських військ на Донбасі на зустрічі в ООН, хоча це був фейк. Загалом українські сайти дуже мало пишуть про ситуацію на Донбасі, і якщо моніторити постійно, то відчуття, що ні війни, ні проблем з переселенцями не існує в країні, на жаль”, – підкреслює фактчекерка.

За словами Олени Чуранової, фейк небезпечний тим, що поширює брехливу інформацію, спотворюючи сприйняття аудиторією дійсності. Таким чином, споживачеві фейкової інформації доводиться оцінювати обман, а не реальні факти. Крім того, фактчекерка підкреслила, що фейк є частиною інформаційної війни, тобто зброєю в руках противника.

“Фейк – це обман. Чим небезпечний обман? Тим, що ми реальність будемо оцінювати не такою, якою вона є насправді, а приймати на основі обману нераціональні, неправильні рішення. Фейки небезпечні й тим, що вони розраховані на наші емоції: розчарувати, перестати довіряти всім навколо, змусити панікувати і т.д. Якщо ми кажемо про фейк як про частину інформаційної війни, дезінформації, то тут він інструмент в руках противника, зброя”, – зазначила Олена Чуранова.

На запитання про те, чи є пропаганда інструментом поширення фейків, експертка ІМІ відповіла: “Ні, інструмент поширення фейків – це медіа, соцмережі, лідери думок, які працюють на певного учасника інформаційної війни. Пропаганда – це спосіб вплинути на чиюсь думку за допомогою різних прийомів”.

Крім того, Олена Чуранова розповіла про відмінності між поняттями “пропаганда” і “дезінформація”. За словами експертки, пропагандисти використовують різні прийоми для впливу на погляди певної аудиторії. Тим часом, на думку фактчекерки, пропаганда не завжди несе негатив, наприклад пропаганда ведення здорового способу життя.

“Пропаганда використовує різні прийоми, щоб вплинути на чиюсь думку. Пропаганда – це не завжди погано. Наприклад, можна пропагувати здоровий спосіб життя, культуру бігу, що куріння – це погано, бити дітей в якості виховання – погано”, – каже Олена Чуранова.

Вона додала, що на сьогодні в Україні дезінформація – це навмисне поширення неправдивої інформації для досягнення мети, яку має перед собою країна-агресор Російська Федерація.

“Дезінформація – це саме те, що ми сьогодні називаємо “російська пропаганда”, те, на що спирається інформаційна війна, використовує як зброю. Тобто це цілеспрямоване поширення неправдивої інформації для досягнення мети, яку має перед собою супротивник”, – зазначила експертка.

Експертка “Інституту масової інформації” також розповіла про те, що існують доступні навіть непідготовленій аудиторії інструменти фактчекінгу. За її словами, всі найпростіші інструменти з виявлення неправдивої інформації можна знайти у вільному доступі в інтернеті. Олена дала практичні рекомендації для тих, хто прагне виявляти фейкову інформацію, а отже, і протистояти її поширенню.

“Практично всі найпростіші інструменти фактчекінгу доступні в інтернеті. На сайті Stopfake.org є розділ “Інструменти”, де щодо кожного з них є статті, що пояснюють, як користуватися тим чи іншим сайтом для перевірки інформації. Наприклад, перевірка фото – Google Reverse Image Search або перевірка відео –citizenevidence.amnestyusa.org”, – повідомила Олена Чуранова.

Тим часом фактчекерка акцентувала, що все-таки найнадійніший захист від фейку і його впливу – це відповідальний підхід до вибору джерел інформації, оскільки інформаційна гігієна так само важлива, як і, наприклад, вибір якісних продуктів у супермаркеті.

“І все ж найголовніша рекомендація – відповідально підходити до того, що ви читаєте, дивитеся, на які сайти заходите. Ми ж у магазині вибираємо ретельно продукти, дивимося, хто виробник. Тут те ж саме: спочатку думайте, хто виробник, і наскільки якісні новини в цьому ЗМІ”, – розповіла експертка.

Відповідаючи на запитання про те, яким чином фейкова інформація може сприяти стигматизації та дискримінації певних соціальних груп, Олена зазначила, що ця тема вимагає ретельного дослідження, якщо стоїть завдання визначити найбільш вразливі групи українського суспільства в контексті саме поширення фейків.

“У фейках активно використовується мова ворожнечі, оскільки, звичайно, це працює як на емоції, так і на роз’єднання, створення конфліктів, підігрівання конфліктів і т.д. Складно сказати, які групи найбільш вразливі. Треба вивчати дані досліджень, якщо такі є, саме щодо фейків”, – каже Олена Чуранова.

Вона додала, що російська пропаганда орієнтована на всі групи населення України і мета російських пропагандистів – домогтися розколу всередині українського народу. Водночас російська пропаганда не відрізняється особливою ретельністю в процесі підбору аудиторії, орієнтуючись більше на результат. Як приклад Олена Чуранова навела спонсорування Росією праворадикальних угруповань по всій планеті, а також активізації руху під назвою Black Lives Matters у США.

“Російська пропаганда, наприклад, використовує всіх. Основна мета тут – розділити, розсварити, підкреслити відмінності, і кого використовувати при цьому, різниці немає. Ми вже знаємо, що за підігріванням руху Black Lives Matters у США стояла Росія, також є дослідження, які показують, як РФ спонсорує праворадикальні угруповання в усьому світі. Фейки тут лише одна частина”, – підкреслила Олена Чуранова.

Масштабним майданчиком для запуску фейкової інформації є соціальні медіа. Це не телеканал, не радіостанція, не інтернет-видання, не зареєстроване ЗМІ, і тому в соціальних мережах важче притягнути будь-кого до відповідальності за поширення неправдивої інформації, яка  шкодить (до речі, у такий спосіб можна отримати досить серйозний побічний ефект: цензуру і самоцензуру, тобто обмеження свободи слова), та й поширюється будь-яка інформація там досить швидко.

За словами Олени Чурановой, існує безліч способів поширення фейків у соціальних медіа: це може бути перепост інформації із сумнівного джерела чи поширення чиєїсь особистої думки, яка далеко не завжди є об’єктивною.

“Фейки в соціальних медіа поширюються по-різному: це може бути перепост із сумнівного джерела, маргінального сайту, який був запущений ботом, фейковим акаунтом, це може бути реальний акаунт, але його купили, і через нього запустили фейк, це може бути просто пост реальної людини, яка, не розібравшись, захотіла поділитися тим, що її вразило, і т.д.”, – зазначила експертка.

Олена Чуранова підкреслила, що медіаграмотність відіграє основну роль у протидії створенню фейків і сприйнятті їх аудиторією, оскільки є основою протидії повідомленням, що дезінформують, які час від часу з’являються в інформаційному просторі.

“Медіаграмотність відіграє основну роль, оскільки це база, основа протидії дезінформації. Якщо аудиторія буде розбиратися, де якісна інформація, де маніпуляції, де фейки, вона розумітиме, які ЗМІ якісні, які журналісти не працюють на власника, а працюють заради аудиторії”, – акцентувала фактчекерка.

Олена також зазначила, що проект StopFake.org сприяє підвищенню рівня медіаграмотності як журналістів, так і аудиторії через проведення тренінгів з фактчекінгу, а також розповсюдження друкованого видання “Твоє право знати”, яке всі охочі можуть отримати і в контрольних пунктах в’їзду-виїзду, розташованих на території, підконтрольній українському уряду.

“Однією з цілей роботи StopFake.org є якраз підвищення рівня медіаграмотності в Україні. Для цього на самому сайті з’являються різні статті, що пояснюють, є розділ “Інструменти”. Також експерти проекту проводять тренінги і для журналістів, і для загальної аудиторії з фактчекінгу. StopFake.org є партнером великого всеукраїнського проекту з впровадження медіаграмотності в українські школи разом з IREX і АУП. Розробляються вправи, з учителями проводяться тренінги. Також для Донбасу в нас друкується газета “Твоє право знати”, її можна отримати безкоштовно на блокпостах. У газеті також є статті з медіаграмотності”, – повідомила Олена Чуранова.

Розмовляла Марина Курапцева, незалежна журналістка, членкиня ГО “Альянс за громадянські права”

Ще Наша діяльність