Сюмар пропонує винятки у квоті нацпродукту для дитячих каналів і українських версій іноземних каналів

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар запропонувала винятки щодо обов’язкової квоти 50% національного продукту для дитячих телеканалів, а також для українських версій іноземних телеканалів, повідомляє “Детектор медіа”.

21 листопада вона зареєструвала законопроект №7329 “Про внесення змін до статті 9 Закону України “Про телебачення і радіомовлення” щодо встановлення обсягів національного аудіовізуального продукту в загальному обсязі мовлення телерадіоорганізацій”.

Авторка пропонує два винятки з норми закону про обов’язкові 50% національного аудіовізуального продукту в загальному обсязі мовлення телерадіокомпанії:

• для дитячих телеканалів пропонується квота 25% національного аудіовізуального продукту в загальному обсязі мовлення, але за умови, що такі дитячі канали мовлять виключно державною мовою;
• для українських версій іноземних телеканалів (крім російських) не вимагається ніяка квота національного продукту, але за умови, що такі телеканали мовлять виключно державною мовою.

На думку Сюмар, чинна норма про 50% національного продукту, покликана забезпечити захист інтересів держави та національного виробництва, не працює.

“Як свідчить практика, вона не лише не забезпечує такого захисту, а навпаки – створює необґрунтовані конкурентні переваги для російськомовних версій іноземних телеканалів, перешкоджає розповсюдженню якісного іноземного дубльованого українською мовою аудіовізуального контенту, а подекуди навіть несе загрозу інформаційній безпеці держави”, – йдеться в пояснювальній записці законопроекту.

Авторка законопроекту наводить дані із затвердженого Нацрадою Переліку програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і ретрансляція яких на території України не обмежується: наразі на території України ретранслюється 161 іноземний телеканал, з яких російськомовну звукову доріжку мають 94 телеканали (з яких 12 дитячих), україномовну звукову доріжку – всього вісім телеканалів (серед яких лише один дитячий).

Вимоги закону щодо 50% національного аудіовізуального продукту не стимулюють іноземні телерадіоорганізації до створення локальних україномовних версій своїх телеканалів, а навпаки – активно “підштовхують” до використання на території України версій, локалізованих (дубльованих) для Російської Федерації, пояснює авторка законопроекту.

У пояснювальній записці вказано, що іноземний телеканал нині має два варіанти легального виходу на український ринок: отримати ліцензію на мовлення в Україні або здійснювати ретрансляцію з території держави – члена Європейського Союзу. У першому випадку їй доведеться виконувати абсолютно всі вимоги Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (включно з вимогами щодо квоти нацпродукту й мовлення українською мовою). У другому – вимоги щодо нацпродукту та мовлення українською мовою на неї не поширюватимуться. Але навіть якщо іноземний телеканал захоче створити окрему україномовну версію свого мережевого телеканалу, він усе одно не зможе отримати в Україні ліцензію на мовлення, оскільки програмна концепція такого телеканалу зазвичай є єдиною для всіх локальних версій і не передбачатиме українського національного продукту.

У схожій ситуації, на думку Сюмар, опиняються й українські дитячі телеканали, для яких наразі виконання вимог щодо 50% нацпродукту є фактично неможливим через відсутність такої кількості національного дитячого контенту. А створення необхідних обсягів такого продукту (особливо мультиплікаційних фільмів, серіалів тощо) потребує значного часу та фінансових ресурсів. “Тому, на наш погляд, за існуючих умов для українського телеглядача було б краще мати доступ до якісного дубльованого українською мовою дитячого контенту європейського походження чи виробництва США, ніж до російськомовних версій іноземних дитячих телеканалів”, – зазначила авторка законопроекту.

Нагадаємо, 13 жовтня 2017 року набув чинності закон, який запроваджує мовні квоти на телебаченні. Протягом першого року (до 13 жовтня 2018 року) діє перехідний період: передачі власного виробництва, а також національний аудіовізуальний продукт будуть зараховуватися до частки передач, виконаних державною мовою, незалежно від фактичної мови цих передач. Озвучуватися або дублюватися українською мовою в межах квот мають фільми і передачі, які не є національним аудіовізуальним продуктом.

Крім мовних квот, цей закон також поширив обов’язкові квоти європейського та українського продукту на супутникові телеканали: частка передач європейського виробництва, а також США і Канади має становити 70%, зокрема частка передач українського виробництва – 50%.