Суд визнав, що Нацрада має надавати на запит інформацію про фінанси бенефіціарів телеканалів
Житомирський апеляційний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо ненадання запитувачу Тарасові Боросовському інформації про майно, доходи і зобов'язання фінансового характеру кінцевих бенефіціарних власників ТОВ “Медіа-проспект” та ТОВ “ТРК Союз-ТВ” (житомирські телеканали СК1 та “Союз-ТВ”), повідомляє “Доступ до правди”.
Тарас Боросовський направив відповідачу п'ять інформаційних запитів, на які отримав часткову відповідь, проте в наданні інформації про майно, доходи і зобов'язання фінансового характеру та копій відповідних документів, йому було відмовлено з підстав конфіденційності такої інформації.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду було на користь Нацради, оскільки в суді Нацрада надала пояснення, що не володіє цією інформацією.
Проте Апеляційний суд зазначив, що частинами 3 та 4 ст. 12 Закону України "Про телебачення та радіомовлення" інформація про власність і фінансування суб’єктів інформаційної діяльності є прозорою і відкритою. До того ж суб'єкт інформаційної діяльності щороку подає Нацраді інформацію про свою структуру власності в порядку та за формою, що встановлюються регулятором. Неподання, несвоєчасне подання такої інформації або подання інформації, що не відповідає дійсності, є підставою для застосування Національною радою санкцій.
А отже, робить висновок суд, з наведених положень законодавства випливає, що структура власності суб'єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, у тому числі інформація щодо походження майна, доходів і зобов'язання фінансового характеру кінцевих бенефіціарних власників ТОВ “Медіа-проспект” та ТОВ “ТРК Союз-ТВ” не належить до конфіденційної чи інформації з обмеженим доступом. А значить, відмова на запит була протиправною.
Стосовно ж заперечень, що відповідач не володів запитуваною інформацією, то суд визначив, що названа відповідачем обставина не була правовою підставою, за якої відповідач відмовив позивачу в наданні запитуваної інформації.
“Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача”, – ідеться в постанові апеляційного суду.
Цю справу підтримала Коаліція громадських організацій “За зниження фінансових бар’єрів у справах про доступ до публічної інформації”, судовий збір оплатила ініціатива #насудзадоступ, правову підтримку надала ГО “Платформа прав людини”.
Нацрада може оскаржити дану постанову в касаційній інстанції.
Як повідомляв ІМІ, Інститут масової інформації, Центр UA, Інститут розвитку регіональної преси, Центр демократії та верховенства права, Платформа прав людини, Харківська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини та Представництво Американської правозахисної організації Freedom House в Україні підписали Меморандум про створення коаліції “За зменшення фінансових бар’єрів у справах по доступу до публічної інформації”.
Help us be even more cool!