Речник МВС: Звітування про перебіг слідства у справі Шеремета заведе його в глухий кут

Фото - Reuters

Речник Міністерства внутрішніх справ України Артем Шевченко вважає, що звітування про перебіг слідства у справі вбивства журналіста Павла Шеремета заведе його в глухий кут. Про це він сказав 19 жовтня під час виступу на Міжнародній конференції “Протидія погрозам життю та безпеці журналістів. Ефективне розслідування злочинів проти свободи вираження поглядів”, повідомляє “Детектор медіа”.

Він зазначив, що єдиною новиною у справі вбивства журналіста Павла Шеремета, яку можна повідомити суспільству, мала би стати новина про розкриття цього злочину. За його словами, Нацполіція не дає прес-конференцій та не розголошує перебіг слідства, адже оприлюдення будь-якої інформації, тактики слідчих дій, їх анонсування та прогнозування заведе справу в глухий кут.

“Оскільки новини про розкриття справи немає, то в суспільстві створюється враження про неефективність слідства. Напевно, воно має певне підґрунтя, бо злочин не розкрито, але я вас переконую, що слідчі та оперативники працюють. Не без помилок, але працюють”, – сказав Шевченко.

Рішення закрити доступ до реєстру судових рішень у справі речник МВС теж пояснив намаганням захистити слідство від зайвого розголошення. “Раніше можна було відслідковувати тактику та скерованість слідчих і оперативних дій, особливо негласних слідчо-розшукових дій, адже всі судові ухвалення цих дій також відображалися у цьому реєстрі. Це був крок у бік відкритості суспільству, але, на думку слідства, потенційні злодії могли відслідковувати, куди рухається слідство, кого шукає, кого прослуховує, які дозволи суди дають на проведення власне слідчо-розшукових дій, і оприлюднення цієї інформації однозначно шкодить слідству та відтерміновує кінцевий результат”, - сказав він.

Також Андрій Шевченко прокоментував, чому слідство вважає так званий “російський слід” головною версією мотиву вбивства – Шеремет мав російське громадянство та контакти в Росії, але слідство не має можливості співпрацювати з російською стороною.

Крім того, Нацполіція виділяє певний єдиний стиль, що поєднує одразу декілька гучних вбивств. За словами речника МВС, всі ці смерті були вигідні саме Росії.

“Павло Шеремет був громадянином Російської Федерації, і до загибелі неодноразово бував у Росії, мав там контакти з доволі широким колом осіб, а слідство досі позбавлено можливості провести всі необхідні слідчі дії – компетентні органи країни-агресора не співпрацюють у розслідуванні цього кримінального провадження зі слідчими Національної поліції України в рамках формату міжнародної правової допомоги. Це дуже глибока і суттєва прогалина, яка не дає можливість провести слідство в повному обсязі – дізнатися характер і природу контактів Шеремета в Росії. Тієї інформації, яку ми маємо, дуже мало.

Після вбивства Павла Шеремета в Україні було скоєно чотири схожих злочини, де о б’єктами злочинного посягання ставали різні особи, але МВС вважає, що вигодонабувачем є країна-агресор – Російська Федерація. Ідеться й про вбивство офіцерів спеціальної служби, й особи, що була пов’язана з добровольчим рухом на території Чечні. Ці вибухи є певним стилем, внаслідок якого гинуть люди, які в той чи інший спосіб або пов’язані із Росією, або були противниками чи ворогами РФ. Саме сукупніть цих факторів, а також інші факти, дозволяють нам із великою долею ймовірності говорити про наявність "російського сліду" в цьому злочині. Це не виправдовує відсутність результатів слідства, але через цю обставину ми значно обмежені, а тим паче, коли треба провести великий обсяг слідчих дій на території країни-агресора”, – сказав Артем Шевченко.

Головна редакторка видання “Українська правда” Севгіль Мусаєва заперечила, що пріоритетною не може бути версія, доказів якої не існує, лише припущення. “Я би хотіла, щоб слідство говорило не про ознаки присутності “російського сліду”, чи стилю вбивства, а про факти, які свідчать на користь цієї версії. Поки жодних фактів немає, крім того, що Павло дійсно їздив до Росії та спілкувався там, у тому числі, з лідерами опозиції”, - сказала вона.

Мусаєва запитала в речника МВС, чи було підсилено слідство додатковими людськими ресурсами. Шевченко відповів, що слідча група ознайомлена з потенційними можливостями іноземних колег, і ці можливості зараз доступні.

Як повідомляв ІМІ, 24 липня 2017 року Головне слідче управління Національної поліції засекретило всі рішення судів у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Зокрема, було ухвалено постанову про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, підприємство (державне підприємство “Інформаційні судові системи”) зобов’язане обмежити в Єдиному реєстрі судових рішень повний і загальний доступ до рішень, прийнятих слідчими суддями Печерського районного суду Києва з клопотанням у кримінальному провадженні.

22 вересня Головне слідче управління Нацполіції заявило, що засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Павла Шеремета задля захисту життя осіб, “які беруть учать у кримінальному судочинстві”.

Павло Шеремет загинув у Києві 20 липня 2016 року в результаті вибуху автомобіля, у якому перебував. Автомобіль належав керівнику “Української правди” Олені Притулі, її в машині не було.

Поліція кваліфікувала подію за статтею “Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб”.

Станом на жовтень 2017 року у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета у слідства немає підозрюваних, яких можна з упевненістю судити. Про це в ефірі телеканалу “112 Україна” повідомив радник міністра внутрішніх справ, народний депутат Антон Геращенко.