Офіс омбудсмана отримав запити, в яких вимагали порахувати літери “а” в офіційних документах

Фото - opusteno.rs

Секретаріат уповноваженого з прав людини у відповідь на запити, у яких запитувач вимагав порахувати літери “а” в офіційних документах офісу омбудсмана, відповів, що не володіє цією інформацією у фіксованому вигляді, повідомляє “Доступ до правди”.

“Суттєвою ознакою публічної інформації є її попередня фіксація на матеріальному носії… повідомляємо, що Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини інформацією у фіксованому вигляді по критеріях, заданих у вашому запиті, не володіє”, - йдеться в офіційних відповідях.

Згідно з термінами, визначеними у ЗУ “Про доступ до публічної інформації”, відповіді на обидва запити надійшли через 5 робочих днів. Попередньо запитувач надіслав до офісу омбудсмана два аналогічні запити.

В першому просив надати: кількість літер “а” в кожному рядку Порядку здійснення провадження уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; кількість літер “а” в кожному рядку біографії уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; наказ уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2017, у назві якого найбільше літер “а”.

У другому просив надати копії наказів уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2017 рік, у назвах яких літер “а” більше 4, але менше 7.

Представниця уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України Ірина Кушнір кваліфікувала цю ситуацію як тролінг державного органу та зловживання правом на доступ до публічної інформації.

За її словами, трапляються ситуації, коли від одного незадоволеного запитувача на орган надсилаються сотні запитів на тиждень.

“Як свідчить практика, метою таких запитів є не отримання інформації, а звичайна помста керівництву органу через притягнення їх до відповідальності за несвоєчасні відповіді”, - говорить Кушнір.

Також у її практиці траплялися “тролінги” від запитувачів про кількість пальців на руці у керівника або колір його очей. “На мій погляд, такі запитувачі нівелюють саму суть права на доступ до інформації, викликають негативне ставлення у державних органів до необхідності такого права взагалі. Саме це провокує дискусії щодо необхідності законодавчого передбачення відповідальності за зловживання правом на доступ до публічної інформації. Тому варто пам’ятати, що такі дії можуть призвести до досить ризикованих для системи наслідків”, - прокоментувала Ірина Кушнір.