Дослідження медіа-ситуації на сході і півдні України: Запорізька область

13:29 18.03.2016 ІМІ, ГФК Юкрейн

Аналіз Інституту масової інформації

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ МЕДІАПРОСТОРУ

У Запорізькій області, за результатами опису населення 2014 року, проживає 1775,8 тис. осіб, на обласний центр припадає майже 771 тисяча осіб. Відповідно, за кількістю населення Запорізька область займає 9-те місце.

На таку кількість населення, за даними Вікіпедії,  зареєстровано 602 друкованих видання, з них періодично видається 185 видань.

25  з них є комунальними виданнями обласних та районних рад, загальним тиражем 114393 примірники. 38 загальнополітичних видань належать суб'єктам господарювання, громадським та іншим організаціям, загальним тиражем у  490244 примірники. Більше тридцяти видань мають рекламний характер. Близько десятка належать політичним силам і видаються нерегулярно. Стільки ж є газет навчальних закладів.

За інформацією регіональної представниці ІМІ Наталії Виговської, саме у Запоріжжі працюють і мають певний суспільний вплив близько тринадцяти. Це такі видання як: «Миг», «Суббота плюс», «Индустриальное Запорожье» (+ щотижневий додаток «Панорама»), «Запорожская правда», «Запорізька Січ» (+ щотижневий додаток «Перекур»), «Прав.Да», «Остров Свободы», «Мрія», «Наше время плюс», «Верже», «Позиция». Також є ряд спеціалізованих видань, таких як «Пенсионер Запорожья» з тиражем 40 тисяч на тиждень; 4 ефірних телеканали (ЗОДТРК, МТМ, ТВ-5, «Алекс»), один кабельний («ТВ-Голд») та один інтернет-телеканал («Громадське. Запоріжжя»), а також не менше 23-х інтернет-ресурсів, які можна назвати засобами масової інформації («Голос Запорожья», 061.ua, «Паноптикон», «Репортер. Запорожье», «Депо.Запорожье», «Время новостей», «Новый день», «Пороги», «Забор», «Акцент» та інші).

Багато з цих ЗМІ мають пабліки в соціальних мережах, проте активність їх різна, деякі практично не мають передплатників. Активно себе ведуть у Фейсбуці «Громадське» (близько 3-х тисяч фоловерів), сайт «Голос Запорожья» (більше 4-х тисяч),  сайт 061.ua (більше 3-х тисяч), ТРК «Алекс» (оновлюють систематично),  сайт «Пороги» (оновлюють систематично).

Більшість ЗМІ у Запоріжжі виходять російською мовою – близько 90%. Україномовними є лише ЗОДТРК та комунальні газети  «Запорізька правда» та «Запорізька Січ», іноді українською друкуються тексти на сайті «Пороги». І це не дивлячись на те, що, згідно з останнім опитуванням, у Запорізькій області 42% населення є україномовними.

Що стосується структури власності запорізьких ЗМІ, є одна особливість – якщо в інших регіонах сфери впливу на медіа є більше політичні, наприклад, Одеса чи Дніпропетровськ, то у Запоріжжі сфери впливу поділені між промисловими гігантами, такими як Запоріжсталь, «Мотор Січ» чи ЛГП «Хортиця». Безумовно, індустріальні гіганти в Україні належать людям з певними політичними амбіціями чи інтересами.

Так, наприклад, газета «Индустриальное Запорожье» та телеканал ТВ-5 належать металургійному комбінату «Запоріжсталь», що є власністю колишнього депутата від Партії Регіонів Ріната Ахметова, який наразі підтримує Опозиційний блок. Це впливає на медіаконтент цих ЗМІ. Так,  вони під час останньої виборчої кампанії активно підтримували кандидата в мери Володимира Буряка, який працював директором з інжинірингу МК «Запоріжсталь», і в результаті переміг та став міським головою Запоріжжя.

Одна з найрейтинговіших запорізьких газет «Субота плюс» не належить до кіл впливу промислових гігантів, і позиціонує себе як незалежне видання. Головний редактор  газети Богдан Василенко на місцевих виборах балотувався у мери. Але, оскільки видання продемонструвало виключний плюралізм у розміщенні джинси, це не вплинуло на контент.

Ще одному промисловому гіганту ПАТ «Мотор Січ» належать газета «Позиція» та телеканал «Алекс». Президентом «Мотор Січ» є народний депутат України В’ячеслав Богуслаєв, що наразі у фракції «Воля народу», і обраний по одномандатному округу. Але моніторингом ІМІ телеканал «Алекс» не був помічений у відстоюванні певних політичних інтересів, принаймні під час цієї виборчої кампанії.

Газету «Мрія» та інтернет-видання «Голос Запорожья» пов'язують з ГРП «Хортиця» власником якого є Евгеній Черняк, що наразі проживає за кордоном і чітких політичних уподобань в Україні не має.

Є видання незалежні, наприклад,  сайт 061.ua, проте ці медіа через потребу самим заробляти розміщують досить багато замовних матеріалів, чим відповідно порушують етичні стандарти журналістики.

 

РЕЗУЛЬТАТИ КІЛЬКІСНОГО АНАЛІЗУ ЗАПОРІЗЬКИХ ЗМІ

Запорізькі  місцеві медіа орієнтовані на місцевого читача. Так, 50% новин є  суспільно важливими місцевими, на суспільно важливі загальноукраїнські припадає лише 12% від загальної кількості матеріалів.

При цьому коливання між трьома типами ЗМІ є незначними, 59% суспільно важливих місцевих новин розміщені на телебаченні, 48% та 43% відповідно в онлайн- та друкованих виданнях.

За даними моніторингу ІМІ передвиборчої кампанії у регіонах, Запоріжжя є одним із лідерів розміщення матеріалів з ознаками замовлення. Так, за два місяці передвиборчої кампанії у двох друкованих та двох інтернет-виданнях було розміщено близько 500 джинсових матеріалів, і це лише політичного спрямування. Відповідно, рівень джинси у Запоріжжі, за даними моніторингу ІМІ в рамках проекту UCBI, теж показав досить високі результати, загалом по трьом типам ЗМІ таких матеріалів було розміщено 15% від загальної їх кількості. Найбільше таких матеріалів розміщено у друкованих виданнях – 24% від загальної кількості матеріалів, найменше – 10% – в онлайн-ЗМІ, 11% – на ТБ. Але, безумовно, ми розуміємо що це не виключно джинса у чистому розумінні (проплачені матеріали). Частину матеріалів з ознаками замовлення було розміщено в межах редакційної політики медіавласника. Наприклад,  газета «Индустриальное Запорожье», що належить Запоріжсталі, інформаційно підтримувала кандидата від цього підприємства Володимира Буряка.

У 9% матеріалів, загалом за  трьома типами ЗМІ, було розміщено «паркет» (прес-релізи, офіційні заяви, матеріали з прес-конференцій чи офіційних заходів, засідань рад).

Найбільше, 20% «паркету»,  розміщено на телебаченні, і це не дивлячись на те, що ІМІ не досліджував ОДТРК. Досить низький показник «паркету» показали друковані видання – лише 2%, в онлайн-ЗМІ – 6% «паркету» від загальної кількості матеріалів.

Запорізька область межує із зоною АТО і знаходиться у безпосередній близькості до таких «гарячих точок», як Волноваха та Маріуполь. Проте рівень матеріалів, що стосуються теми конфлікту на сході у місцевих ЗМІ низький – 5% від загальної кількості матеріалів. Особливо низька кількість таких матеріалів у друкованій пресі, всього 2% від загальної кількості матеріалів. На ТБ та в онлайн-ЗМІ – по 6% таких матеріалів.

Схожа ситуація і з темою вимушених переселенців, цій темі у місцевих ЗМІ присвячено лише 2% новин. При цьому у друкованих та онлайн-виданнях таких матеріалів не було взагалі. І лише телебачення приділило увагу цій темі у межах 4-5% від загальної кількості матеріалів, але враховуючи методологію моніторингу, а саме те, що монітирились лише п`ятничні підсумкові випуски новин, то  безумовно рівень таких матеріалів у дійсності значно нижчий.

 

РЕЗУЛЬТАТИ ЯКІСНОГО АНАЛІЗУ ЗАПОРІЗЬКИХ ЗМІ

Окрім того, яку саме інформацію місцеві жителі мають можливість отримати зі своїх ЗМІ, важливим є те, в якій якості цю інформацію вони отримують.

Так, запорізькі онлайн-видання продемонстрували дуже високий рівень дотримання журналістських стандартів, з 6-ти балів вони отримали 5,18 бала. Найкращими у цьому аспекті виявились сайти  reporter-ua.com та panoptikon.org по 5,27 бала.

Найчастіше в інтернет-ЗМІ порушувались стандарти балансу думок/точок зору (у 48% випадків) та стандарт повноти (у 45% випадків), всі інші стандарти в онлайн-ЗМІ практично не порушувались.

Натомість друковані видання продемонстрували досить низький рівень дотримання професійних стандартів, лише 3,77 бала з 6-ти можливих. При цьому практично всі газети, які ми інспектували, показали такі низькі результати. У якісному аналізі серед газет виокремилась газета «Субота плюс», яка друкувала досить якісну аналітику та розслідування, і, відповідно, за дотримання стандартів отримала 4,25 бала, проте кількість таких матеріалів була реально дуже низькою – один-два на випуск, зате рівень джинси показав тут 23% від загальної кількості матеріалів.

Вражає те, що за даними нашого дослідження, в 76% статей у друкованих виданнях порушувався стандарт повноти, а у 66% матеріали були незбалансованими. Найменше у друкованих ЗМІ порушувався стандарт відокремлення фактів від коментарів – у 8% випадків.

Суперечливі результати продемонструвало телебачення, оскільки один з каналів, який ми аналізували,  продемонстрував досить високі результати – 5 балів з 6-ти (телеканал ТВ5), а інший (телеканал «Алекс») низькі результати – 3,54 бала. Відповідно, узагальнювати результати з дотримання стандартів у Запоріжжі є некоректним.

 

ОЦІНКА СИТУАЦІЇ З ТОЧКИ ЗОРУ МІСЦЕВИХ ЖУРНАЛІСТІВ

Попереднє анкетування запорізьких медіа-активістів та журналістів (участь взяли 23 місцевих журналісти та активісти) засвідчило, що респонденти контенту місцевих ЗМІ довіряють лише частково. Найбільше довіряють cайтам «Прав.Да», 061.uа, та «Громадському. Запоріжжя». Серед головних проблем медій регіону, учасники опитування назвали залежність ЗМІ від власників, непрофесіоналізм журналістів, масовий передрук із сусідніх видань, джинсу, нецільову подачу матеріалу.

Усі журналісти, які взяли участь в опитуванні, заявили, що місцеві медіа перенасичені інформацією, але це не якісні новини та аналітика. Дуже часто загальнонаціональні події залишаються поза ракурсом регіональних медій. Читачі не отримують інформації про те, як вплине прийняття того чи іншого закону на запорізький регіон.

Серед ЗМІ, які пишуть про регіональні новини зазначають переважно такі: 061.ua – 60% журналістів, «Громадське. Запоріжжя» –  15%, z-city і zabor – по 10%,  «Репортер. Запорожье» –  5%, окремо зазначають «Миг», «Прав.Да». Найбільше довіряють «Громадському. Запоріжжя» та сайту 061.ua, зокрема тому, що знають цих журналістів, та через гарну репутацію даних видань.  Усі учасники опитування зазначили, що відчувають вплив власників на місцеві ЗМІ.

Що стосується джерел інформації – 55% інформації журналісти отримують від колег, 30% – із соціальних мереж ВКонтакте та Facebook, 15% – особисті джерела, і 10% – сусідні сайти або інші джерела інформації. Журналісти скаржаться, що мінімум 50% від їхніх регіональних новин становить кримінальна хроніка, 25% – суспільно-політичні теми, 20% – бізнес і 5% – інші новини. Практично всі журналісти зазначили, що не можуть обирати теми самостійно, оскільки «працюють для власників ЗМІ, а не для читача». Нерідко редактори вибирають теми для журналістів.

 Серед проблем, з якими стикаються місцеві ЗМІ, журналісти-учасники опитування відзначили тиск власників та цензуру влади, наприклад, часто владою повністю ігноруються деякі місцеві ЗМІ. Ще одна проблема полягає у тому, що в медіа висвітлюються тільки проблеми обласного центру, а не всієї області взагалі. 

 

Дослідження ГФК Юкрейн

 

 

 

 

 
 

 

 

 

 
 
 
 
 

 

 
 
 

 

«Дослідження медіаситуації в південних і східних областях України» є підсумковим аналітичним продуктом якісного та кількісного моніторингу ЗМІ, який проводився громадською організацією «Інститут масової інформації», та соціального опитування, яке проводилося компанією «ГФК Юкрейн» за підтримки Української ініціативи з підвищення впевненості (UCBI), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Детальніше про методологію дослідження читайте за посиланням.

З питань щодо дослідження ГФК Юкрейн звертайтесь: Татяна Костюченко, Tetiana.Kostiuchenko@gfk.com, Анастасія Вітковська, Anastasia.Vitkovska@gfk.com.

З питань щодо дослідження Інституту масової інформації звертайтесь: imi.inform@gmail.com.  

 

 



comments powered by Disqus