В Одесі тітушки побили журналіста телеканалу "Репортер"


19 лютого в Одесі тітушки побили журналіста місцевого телеканалу «Репортер» Леонід Соболєв. Йому наносили удари по нирках і печінці, коли він потрапив в полон до бойовиків-“антімайданівців”, які влаштували побоїще біля облдержадміністрації. Про це він розповів «Думській».

Як розповів Соболєв, він взнав, що частина людей, що напали на журналістів та інших одеситів, виїхала в бік Гагарінського плато. «Я вирішив перевірити цю інформацію, в крайньому випадку - відзняти на телефон», - сказав репортер.

«За «Аркадійським палацем» я побачив три жовті маршрутки «Богдан». Попросив водія почекати і пішов до них, у бік санаторію «Росія». Там я дістав телефон і почав просто знімати околиці. Біля воріт я помітив нервував охоронець. Він підійшов і в досить грубій формі почав з'ясовувати, хто я такий і що тут роблю. Я особливо не переживав: пред'явив посвідчення, пояснив, що виконую завдання редакції і шукаю групу людей, які ніби як брали участі у подіях біля облдержадміністрації».

«Молодий чоловік спробував вихопити телефон і навіть заламати мені руки, хоча особливо в цьому й не старався, - продовжив співробітник «Репортера». - Несподівано на допомогу до нього вибігли ще чоловік шість спортивної статури в однаковому одязі».

Журналіст сховав телефон в кишеню, сподіваючись записати хоча б звук. Молоді люди міцно схопили його за руки і почали випитувати, хто він такий і що тут робить.

«Я ще раз показав посвідчення журналіста телеканалу «Репортер», і тут один з молодих людей буквально вихопив його з рук. Решта сприйняли це як сигнал до атаки: двоє скрутили мені руки і наносили удари по нирках і печінці, третій у цей час викрутив з рук і забрав телефон», - згадує Соболєв.

Журналіста потягли до одного з будинків, сказавши, що телефон уже розбитий, а скоро аналогічна доля чекає і його особисто. Навколо постійно ходили люди в темній спортивній уніформі, більшість у масках і з бейсбольними битами. З рації звучала інформації та команди на зразок таких: «У воріт група людей, схожі на журналістів! - Що з ними робити? - Хватаємо, ламаємо, забираємо камеру і тягнемо сюди!».

«Кожен,хто проходив, намагався познущатися наді мною: замахнутися битою або сказати якусь гидоту, - розповідає Соболєв. - Через годину мене завели в приміщення, де в коридорі мене чекав громадянин значного статури. “Це той?", - запитав з дивним акцентом. Мені сказали: «Не звертай уваги» і повели далі, а позаду один із супроводжуючих почав щось пояснювати незрозумілою мені мовою.

Мені наказали зняти взуття і завели в кімнату з трьома ліжками. На одній з них лежав роздягнений чоловік, як кажуть, «кавказької зовнішності», інші розмовляли з ним дуже шанобливо. Не встаючи з ліжка, він перепитав мене, хто я і що тут роблю. Я в черговий раз пояснив, що працюю на телеканалі «Репортер», приїхав сюди за редакційним завданням і так далі»...

Конвоїри почали кудись дзвонити і переказувати слова Леоніда. Вони кілька разів перечитували назва телеканалу і прізвище журналіста з відібраного на вході посвідчення. З'явився нібито розбитий айфон, люди у масках змусили Соболєва ввести пароль і видалити всі відеозаписи, хоча їх першим спонуканням явно було просто розбити телефон.

Наступні півтори години пройшли в не найприємніших розмовах. Хтось пропонував забрати телефон в обмін на свободу, хтось говорив: «Почекай, потрібно розібратися». На відміну від людей у ??масках, чоловік, який лежав, був спокійний, поводився чемно й інтелігентно.

«Нарешті, одному з моїх конвоїрів надійшов дзвінок. Я чув, як він з серйозним виглядом говорив своєму співрозмовнику: «Ага, втопити... У море скинути? А що? Просто ногу прострелити... Добре...», проте я вже розумів, що скоро мене випустять. Мені було сказано нікому не говорити про те, що сталося: «Ти в принципі нічого не бачив, тут в принципі нічого не було, а інакше...», - згадує Леонід Соболєв.

Після численних погроз конвоїр повернув журналістові телефон і посвідчення. Соболєва вивели на вулицю, і він пішов убік Аркадії. До того часу Леоніда вже шукали стривожені колеги з «Репортера» та ICTV: «Я сів до них у машину і ми швидко поїхали: я прекрасно розумів, що від людей у ??санаторії можна чекати чого завгодно».

«Зараз я хотів би заспокоїтися і відчути себе в безпеці в товаристві друзів . Що робити далі - я поки не знаю», - сказав Соболєв.



comments powered by Disqus