IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2018 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

14

53

1

13

Журналістська етика vs маркетинг на емоціях: як це виглядає в інтернет-ЗМІ

Фото – Еспресо.TV

ІМІ щокварталу робить моніторинг дотримання професійних стандартів українськими ЗМІ, але поза увагою залишається ще один важливий аспект роботи журналіста — це дотримання етичних норм. Іноді етика перетинається з професійними стандартами, але іноді може залишатися осторонь.

Згідно зі статтею 36 Резолюції 1003 (1993) «Про етичні принципи журналістики», «ЗМІ мають взяти на себе зобов’язання підкоритися жорстким етичним нормам, які гарантують свободу вираження поглядів і здійснення основного права громадян на одержання правдивої інформації та чесних міркувань».

До етичних норм журналістики передусім належить презумпція невинуватості, авторське право, уникання мови ворожнечі та етичне висвітлення та зображення трагедій. Певним лакмусовим папірчиком розуміння стандартів етичності для українських журналістів стала трагедія в Харкові, коли під колесами автомобіля «Лексус» загинуло шестеро людей.

Випадок мав кілька маркерів, які привертали до нього особливу увагу ЗМІ: передусім, це велика кількість загиблих людей, по-друге, місцезнаходження аварії (центр міста, на пішохідному переході) і, по-третє, особа водійки.

ІМІ провело дослідження 10 інтернет-ЗМІ на предмет того, чи дотримувались вони етичних та професійних стандартів у висвітленні цієї трагедії.

У середньому, протягом тижня у кожному з досліджуваних інтернет-ЗМІ вийшло близько 40 новин, присвячених цій темі. Найбільше матеріалів, що стосувалися цієї ДТП, оприлюднили сайти-таблоїди, такі як «Обозреватель» (83 матеріали) та «Страна» (60 матеріалів).

Головними нюзмейкерами для ЗМІ щодо отримання інформації стали офіційні структури: Національна поліція, в тому числі і у Фейсбуці, МВС, прокуратура, Харківська ОДА та міськрада. Але не обійшлось і без інформації з соціальних мереж. Так, в інформагенції «УНІАН» вийшла новина «Жахлива ДТП у Харкові зламала життя цілій родині: чоловік загинув, дружина — у тяжкому стані (фото)», джерелом інформації якої став пост маловідомої знайомої однієї з жертв: «Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила знайома жертви ДТП Аліна Зібцева, яка працювала разом з Олександром». На думку експертів ІМІ, у новині порушено не лише професійні стандарти, а саме достовірність, але і певні етичні правила, а саме надання події ще більшої емоційності, оскільки ніяких нових фактів ця новина не несе.

Надмірна емоційність спостерігається і в епітетах, що застосовували журналісти щодо ДТП.

Складається враження, що  українські інтернет-ЗМІ змагалися, хто  придумає більше емоційних прикметників стосовно трагедії — застосовувалися слова: кривава, жахлива, моторошна, смертельна, страшна  ДТП.

Одним із основоположних прав громадян є презумпція невинуватості, яка закріплена в 17 статті Кримінально-процесуального кодексу України,у якій ідеться: «Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили».

Ця стаття стосується і ЗМІ, проте журналісти часто нею нехтують. Так, у висвітлені харківської ДТП з 10 інтернет-ЗМІ, що дослідили експерти ІМІ, лише 3 не назвали Олену Зайцеву (одна з учасниць ДТП) винуватицею відразу після трагедії, задовго до висновків поліції та суду.

Наприклад:

Винуватиця смертельної аварії у Харкові 8 разів порушувала ПДР за останні кілька років — УНІАН

Полиция опровергает заявление Авакова. Виновница ДТП в Харькове еще не арестована — «Страна»

Виновница ДТП в Харькове Елена Зайцева задержана на трое суток, — источник — «Цензор»

Винуватицю ДТП у Харкові уже тричі штрафували за перевищення швидкості — УП

В аналізах винуватиці ДТП у Харкові виявили сліди опіатів (оновлено) — LB.ua

Винуватиці кривавої ДТП у Харкові загрожує 10 років тюрми — Укрінформ

Ще однією етичною нормою в журналістиці є уникнення сексизму, проте і цією нормою було знехтувано при висвітленні харківської ДТП. Передусім випадки сексизму були спрямовані проти головної підозрюваної в інциденті Олени Зайцевої і переважно належали не журналістам, а офіційним особам, проте журналісти їх активно тиражували. Так, прикладом сексизму є вислів народного депутата Антона Геращенка щодо Олени Зайцевої: “Лексус”, оказывается, участвовал в гонках по мирному вечернему Харькову. А несчастные пешеходы стали жертвами глупого желания малолетней девицы пофорсить”, – добавил Геращенко”.

Те, що це є сексистський вислів, вважає і гендерна експертка Марія Дмитрієва: «Однозначно це є сексизмом. Це викривлений опис ситуації — хоча, за статистикою, чоловіки скоюють значно більше дорожньо-транспортних пригод і якраз молоді чоловіки найчастіше за кермом приймають нераціональні рішення ризикувати».

Також експертка вважає, що таке відношення до жінок за кермом продиктоване гендерними стереотипами.

«Гадаю, такі цитати поширюються через загальну мізогінію українського суспільства, у якому жінки вже мають право водити машини, але не наражатися на зневагу і презирство на кожному кроці ще ні», — зазначила експертка.

Проте деякі ЗМІ не обмежились сексистськими цитатами окремих офіційних осіб, а також поширювали власний сексизм (“Мажорке” повезло? Всплыла интересная информация о судье по делу Зайцевой”) або ж сексизм блогерів («Дєвочкам-пріпєвочкам шкода не вбитих людей, а страшно мити тюремну парашу»).

Варто відзначити і бажання журналістів в інтернет-ЗМІ розмістити максимум відео та фото цієї трагедії — майже кожна шоста новина про ДТП містила відео.

Трагічний рекорд: Україна стала лідером в Європі за кількістю смертельних ДТП (відео)

Камери «спіймали» момент ДТП у Харкові: опублікована повна картина інциденту (відео)

Появилось видео с места жуткого ДТП в центре Харькова. Видео 18+

У мережі з’явилося відео перших хвилин після ДТП у центрі Харкова (18+)

Нове відео смертельної ДТП у Харкові: Момент зіткнення (18+)

Проте більшість ЗМІ в назві новини, яка містила кадри трагедії, ставили вікові обмеження або ж у самій новині писали попередження на кшталт: «Відео містить шокуючі кадри і не рекомендується для перегляду людям зі слабкими нервами», «УВАГА! Відео містить криваві кадри, не рекомендується до перегляду вагітним і людям зі слабкою психікою!».

Вся ця надмірна емоційність у пресі експертами вважається недоцільною та навіть шкідливою. Редактор LeMonde і автор «Підручника журналістики» Ів Аньєс у статті на «Медіасапіенс» зазначає: «Я не вважаю надмір емоцій у журналістиці позитивним явищем. Використання емоційності читачів, глядачів і слухачів — це завдання маркетологів, і саме цього, на жаль, прагне багато медіаменеджерів. Звертатися до емоцій публіки — неправильно».

А от нейрофізіологи Джеймс Олдс й П. Мілнер у своїх дослідженнях вказують, що структури кори головного мозку, що відповідають за емоційність, притупляють структури, що відповідають за аналізування інформації. З цього можна зробити висновок, що чим більше емоцій у нас викликає та чи інша новина, тим менш критично ми її оцінюємо. А на думку Георгія Почепцова, цим активно користуються пропагандисти. У свої статті «Пропаганда направлена на автоматизм реакций массового сознания» він зазначає: «Также пропаганда любит эмоции, поскольку они проникнут в голову любого человека. Повтор и эмоции — два краеугольных камня пропаганды».

Дослідження проводили експерти Інституту масової інформації за підтримки програми У-Медіа Інтерньюз-Нетворк у період з 16 по 22 жовтня 2017 року у десяти всеукраїнських інтернет-виданнях (УНІАН, «Обозреватель», «Цензор.нет», 112.ua, «Страна.ua», LB.ua, «Корреспондент.net», «Українська правда», «Ліга.net» та Укрінформ).

Ще Дослідження