IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

18

54

5

21

Як українські медіа висвітлювали тему 8 та 9 травня

Українські ЗМІ висвітлюють теми «слизьких» дат примружуючи очі: не дратувати читача і виконати завдання власника

Топ-медіатемою травня стало відзначення в Україні Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом (8 та 9 травня). Тема неоднозначна та болісна у зв’язку з воєнними діями в країні зараз та нюансами історичної політики держави.

Тож і для українських ЗМІ її висвітлення стало неабияким випробуванням. Їм довелось маневрувати між патріотичністю, достовірністю, редакційною політикою та замовленнями.

Як показав аналіз ІМІ, ракурс висвітлення річниці перемоги у ІІ світовій війні у ЗМІ сильно залежав від редакційної політики кожного окремого медіа.

Інтернет-ЗМІ

Переважна більшість сайтів, які підпали під моніторинг ІМІ, висвітлювали тему 9 травня досить збалансовано і у відповідності до професійних журналістських стандартів.

Увагу експертів привернули видання 112.ua, «Обозреватель», Страна.ua, та «Кореспондент», які висвітлювали ключову тему травня з певними редакційними особливостями.

Зокрема, сайт 112.ua супроводжував висвітлення теми 8-9 травня розміщенням відповідних матеріалів з ознаками замовлення від партії «Опозиційний блок»:

У той же час цікаво, що 112.ua — єдине онлайн-видання з усіх, які підлягали моніторингу, дав повну розшифровку промови Порошенка до 9 травня (https://ua.112.ua/mnenie/vystup-poroshenka-pid-chas-aktsii-persha-khvylyna-myru-povnyi-tekst-388746.html) та розмістив відео до Дня пам’яті від Президентської Адміністрації (https://ua.112.ua/suspilstvo/video-administratsii-prezydenta-do-dnia-pamiati-1939-1945-pamiataiemo-peremahaiemo-388628.html).

Редакційна політика вплинула на висвітлення теми і в інших ЗМІ, що підлягали моніторингу. Так, у ЗМІ, де редакційна політика спрямована на умовно «патріотичне» висвітлення подій, наприклад таких, як «Обозреватель», ходу «Безсмертного полку» зображували або в негативному світлі («Со стычками и провокациями: по Николаеву 9 мая прошли сразу два “Бессмертных полка”»), або навіть з використанням мови ворожнечі («”Сатанинский ритуал”: “Бессмертный полк” в детсаду шокировал сеть», “Бездушная госмашина убивает искренность”: в России показали репетицию “Бессмертного полка”»).

«Обозреватель» також розмістив низку матеріалів з ознаками замовлення, присвячених темі 9 травня, передусім від «Оппоблоку» та «Радикальної партії». Наприклад, «”Заслужили достойную жизнь”: в “Оппоблоке” рассказали, как будут бороться за права ветеранов», «Ляшко спел смуглянку с ветеранами», «Ляшко назвав винних у провокаціях на 9 Травня»)

Сайт «Страна.uа» висвітлював ходу «Безсмертного полку» в зовсім іншому світлі: «Как в Киеве прошел марш Бессмертного полка», «Полиция назвала число участников марша Бессмертного полка в Киеве»: «9 мая в акции “Никто не забыт, ничто не забыто” (марш “Бессмертный полк”) в Киеве приняли участие около 3 тысяч человек. Об этом сообщает полиция Киева. […] По другим оценкам, число участников больше – до 6-7 тысяч».

Видання досить нейтрально подавало даний захід, проте прослідковувалось висвітлення представників «Безсмертного полка» з боку жертви, а агресорами – активістів національного спрямування: «В Киеве начался марш Бессмертного полка, его забрасывают дымовыми шашками», «В Киеве у монумента Славы произошли стычки на акции “Бессмертного полка”».

Також видання писало про цю акцію в глобальному контексті, що створювало враження, що акція масово відбулася якщо не у всьому світі, то в багатьох країнах точно: «”Бессмертный полк” прошел по улицам французской столицы», «Марш “Бессмертного полка” прошел в Черногории».

Джерелом слугували новини з державної російської інформаційної агенції «ТАСС».

Для сайту Кореспондент.нет, що входить до холдингу УМХ Олексія Курченка, дата 9 травня стала шансом вчергове розповісти, як добре ведеться за східним кордоном («Парад в Москве стал лидером по запросам в Украине»), як на Одещині знаходяться сміливці, готові проїхати мотоциклами з радянським прапором біля подвір’я проукраїнської активістки («На Одесчине провели пробег с советскими флагами. По утверждению активистов, автопробег устроили местные депутаты»), і що міфічні бандерівці, якими з часів Майдану лякали проросійськи налаштоване суспільство, таки існують: «В Сети показали драку УПА с воинами-афганцами».

Преса

До висвітлення 9 травня газета «Факты и комментарии» підійшла досить патріотично, що загалом вписується в редакційну політику висвітлення суспільно політичних тем у газеті. Наприклад, матеріал на цю тему мав назву «Настоящих ветеранов войны на востоке били на улицах защищенных ими Днепра, Запорожья и Киева». Фактично, уже з назви матеріалу зрозуміла точка зору висвітлення даної теми. У матеріалі приділено увагу вшануванню Дня перемоги у Дніпрі, Києві, Одесі, Миколаєві та Полтаві.

Найбільше тексту було присвячено подіям в Дніпрі, оскільки саме там сталися найзапекліші протистояння, наслідком яких стало звільнення верхівки правоохоронних органів Дніпра. Журналісти «Фактов» практично відкрито звинуватили правоохоронців у співпраці з «Опоблоком» та тітушками: «В Днепре правоохранители явно координировали действия “титушек”», представників же Опоблоку – в провокуванні конфлікту: «Охраняли колону (Опоблоку) крепкие ребята, которые по словам свидетелей, первыми атаковали атошников». Видання засудило дії правоохоронців і розмістило реакцію на події мера Дніпра Бориса Філатова, які він написав в одній з соціальних мереж – останній звинувачує правоохоронців у «розхитуванні ситуації».

Схожу позицію, але в значно менш ура-патріотичному ключі висловила і «КП в Украине». За версією газети, саме прихильники Опозиційного блоку, що супроводжували Олександра Вілкула та «Безсмертний полк», спровокували бійку: «… крепкие  ребята, “помеченные” оранжевыми квадратами на одежде, которые охраняли начало колонны и ее предводителя Александра Вилкула, кинулись на атошников, потом подключилась полиция».

Окрім цього, видання недвозначно натякнуло на те, що можливе звільнення керівників поліції пов’язане не лише подіями 9 травня, але й з тим, а можливо і в більшій мірі з тим, що керівництво поліції не хотіло бути підконтрольним меру Філатову: «По-простому, суть претензий Филатова к полиции – что они не с ним», – такого висновку дійшли журналісти КП (стаття «“Перезагрузка” полиции в Днепре»).

Натомість, газета «Сегодня» ситуацію в тому ж місті подала з абсолютно іншої точки зору. У виданні винуватцями сутичок подані воїни АТО, а постраждалою стороною є представники екс-регіоналів. «Наибольший резонанс получила ситуация в Днепре, где полиция применила силу против бойких товарищей, пытавшихся напасть на праздничные шествия оппозиционных партий». При цьому звільнення керівників міліції видання подає як несправедливе і упереджене: «В итоге руководители Днепровского областного и горуправления были уволены».

Експерти ІМІ також звернули увагу на той факт, що, незважаючи на різний кут висвітлення ситуації в Дніпрі, позиція звільнених керівників поліції не була подана ні в одному ЗМІ, що підлягало моніторингу.

Таким чином, на прикладі висвітлення теми 9 травня, ми можемо помітити, як варіювалася тональність подачі тих самих подій, що мають як сучасне, так і історично-ідеологічне навантаження. При висвітленні подій навколо 8-9 травня, переважна більшість ЗМІ, що підлягали моніторингу, дотримувалися об’єктивності і нейтральності, у той же час у низці ЗМІ чітко прослідковувався вплив власників на редакційну політику.

* Моніторинг проводився експертами Інституту масової інформації в десяти інтернет-виданнях (УНІАН, “Обозреватель”, “Цензор.нет”, 112.ua, “Страна.ua”, LB.ua, “Корреспондент.net”, “Українська правда”, “Ліга.net”, Укрінформ) та шести друкованих виданнях (“Факты и комментарии”, “Сегодня”, “Вести”, “Дзеркало тижня”, “КП в Украине”, “Новое время”) у травні 2017 року за підтримки Інтерньюз Нетворк.

Олена Голуб, ІМІ

Ще Дослідження