IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

24

74

5

31

Методологія оцінки «Рада дружня до медіа»

У рамках проекту “Рада дружня до медіа” було досліджено порядок доступу та акредитації (за наявності) журналістів до роботи 23 обласних та 24 міських рад.

Інформація щодо порядку доступу та відкритості збиралася з відкритих джерел, а саме: офіційних веб-сайтів рад, а також за допомогою направлення відповідних запитів на інформацію до усіх досліджуваних рад (у певних випадках для уточнення інформації, у деяких – через її відсутність на офіційному веб-сайті, або й виключно для контролю тої інформації, що була отримана на веб-сайті, оскільки така часто була застарілою та неактуальною).

Після збору інформації та отримання відповідей на вищезгадані запити було проведено аналіз визначених порядків та процедур, що стосувалися доступу журналістів до засідань органів місцевого самоврядування.

Аналіз ситуації з відкритістю та доступом журналістів надавався базуючись на положеннях чинного законодавства України щодо відкритості роботи органів місцевого самоврядування та регулювання порядку здійснення акредитації суб’єктами владних повноважень.

15 первинних критеріїв за якими оцінювалася зібрана та отримана інформація (результати оцінки за вказаними критеріями у «Акредитація_Таблиця»):

А1: чи є передбаченою процедура акредитації?

А2: чи дотримано принципи на яких повинна ґрунтуватися процедура акредитації (відкритість, рівність, справедливість – по кожному окремо)?

А3: чи визначено відсутність акредитації як підставу для відмови у допуску на відкриті заходи?

А4: чи передбачена, у супереч Закону, платня за здійснення акредитаційної процедури?

А5: чи передбачені додаткові (крім визначених у Законі) відомості чи документи, що вимагаються до заяви для отримання акредитації? якщо так – то які саме.

А6: аналогічне питання до пункту А5, але щодо подання від ЗМІ.

А7: чи не передбачено невмотивованої відмови у акредитації всупереч положенню Закону?

А8: чи визначено спрощений порядок акредитації (у порівнянні з тим, як це визначено Законом)?

А9: Чи оприлюднений такий порядок / чи є він публічно доступним на веб-сайті?

А10: чи визначені у документі про акредитацію обов’язки суб’єкта владних повноважень, визначені у ч. 4 ст. 26 ЗУ “Про інформацію”?

А11: чи передбачено можливі зміни у процедурі, за умови проведення заходу відповідно до міжнародних чи інших спеціальних протоколів?

А12: чи визначено обов’язки журналістів щодо дотримання встановлених суб’єктом владних повноважень правил внутрішнього розпорядку, неперешкоджання діяльності його службових та посадових осіб? Чи не є вони надмірними (у випадку якщо передбачено якісь умови крім визначених вище – напр, вимоги до одягу, техніки і тд.)

А13: чи передбачено і якщо так, то як саме, процедуру припинення акредитації журналістів? Чи відповідає така процедура тим 3 випадкам/умовам, що визначені у ч. 7 ст. 26 ЗУ “Про інформацію”?

А14: чи передбачено процедурні вимоги, що визначені у ч. 8 ст. 26 у відповідних нормативно правових актах, що регулюють питання акредитації?

А15: чи передбачається можливість оскарження рішення про припинення акредитації у суді?

Вказані критерії були взяті визначені у відповідності до положень, описаних у статті 26 Закону України «Про інформацію» щодо вимог до порядку акредитації журналістів, працівників засобів масової інформації (за умови наявності такої акредитації, в іншому випадку оцінювалося дотримання однієї з правових гарантій журналіста безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться).

Після складення детальної таблиці за вказаними критеріями, було узагальнено дані та отримано відповіді на ключові питання, що стосуються можливості доступу журналістів, а також відповідності процедури акредитації та допуску вимогам Закону.

Такими ключовими питаннями були (описані у таблиці «Зведена таблиця по прозорості_акредитація» у закладках «Міські» та «Обласні»:

  • Отримання відповіді на інформаційний запит
  • Визначення документу, що регулює порядок доступу (чи регулюється загально регламентом, чи акредитація визначена у регламенті, чи є окремий порядок/положення про акредитацію)
  • Чи вказаним документом передбачено акредитацію як процедуру
  • Чи застосовується акредитація як процедура, якщо вона передбачена
  • Чи є орган відкритим та гласним (для випадків відсутності акредитації) – на основі загальних положень, визначених регламентами щодо гласності та відкритості, чи не мали такі явних обмежень прав журналістів, що не відповідали чинному законодавству України
  • Наявність та кількість невідповідностей вимогам законодавства – на основі вищезгаданих 15 критеріїв
  • Загальна оцінка відповідності вимогам до процедури акредитації та відкритості – якщо мала місце суттєва невідповідність вимогам чинного законодавства, то визначалась як така, що не відповідає вимогам.

У таблиці «Зведена таблиця по прозорості_акредитація» у закладці «Результати_1» описані статистичні дані щодо досліджуваних суб’єктів на основі попередньої таблиці оцінки прозорості (закладки «Міські» та «Обласні»).

У таблиці «Зведена таблиця по прозорості_акредитація» у закладці «Результати_2» червоним та зеленими кольорами зображені результати з попередньої таблиці оцінки прозорості (закладки «Міські» та «Обласні»).

Крім цього, до оцінювання враховувалася наявність чи відсутність фактів зафіксованих у Барометрі свободи слова Інституту масової інформації щодо: перешкоджання законній професійній діяльності з боку представників органів місцевого самоврядування (головами ОМС, депутатами, працівниками органів охорони, у тому числі і муніципальних об’єднань охорони правопорядку); доступі журналістів до інформації у частині відмов органами місцевого самоврядування у здійсненні акредитації, дискримінаційному несправедливому обмежені доступу журналістів до суб’єктів владних повноважень (на підставі певних прийнятих  документів ОМС).

Ще Дослідження