IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

9

42

4

14

Методологія моніторингу журналістських стандартів в онлайн- та друкованих ЗМІ

Аналіз новин на предмет дотримання в них трьох журналістських стандартів: достовірність, баланс та відокремлення фактів від коментарів.

Моніторинг проходить хвилями — одна хвиля протягом тижня раз на квартал.

З друкованих ЗМІ аналізуються 6 видань: «Вести», «Сегодня», «КП в Украине», «Факти», «Дзеркало тижня» та «Новое время».

З інтернет-ЗМІ аналізуються 10 видань: УНІАН, «Обозреватель», «Цензор.нет», 112.ua, «Страна.ua», LB.ua, «Корреспондент.net», «Українська правда», ЛІГА.net, Укрінформ.

Вибірка складає не менше 250 матеріалів у Інтернет-ЗМІ та 126 в друкованих.

1 етап. Визначити кількість матеріалів, написаних без порушення професійних стандартів. Згідно з цими результатами і формується рейтинг.

2 етап. Визначити кількість матеріалів, у яких порушено стандарт балансу думок, точок зору.

Стандарт балансу думок точок зору

Баланс думок, точок зору: цей стандарт забезпечує всебічність та безсторонність висвітлення події. Під час висвітлення конфлікту необхідно надати слово та відобразити позиції всіх сторін конфлікту. При цьому сам журналіст має бути максимально неупередженим та не маніпулювати експертною думкою на користь однієї зі сторін.

У друкованих ЗМІ інша сторона конфлікту має бути представлена в тому ж матеріалі, або ж зазначено, що інша сторона відмовилась подавати свою точку зору. Якщо ж мова йде про серію матеріалів, то баланс може досягатися рівною представленістю різних сторін не у кожному окремому матеріалі, а в серії матеріалів загалом.

В інтернет-ЗМІ протилежну точку зору допускається подавати не в тій же новині, а протягом 12 годин після оприлюднення новини з точкою зору однієї зі сторін конфлікту, але ця новина має бути з гіперпосиланням на першу новину. Також баланс в онлайн-ЗМІ має бути не лише в кожному окремому матеріалі, але й в рівній представленості різних сторін на стрічці новин загалом.

Для інтернет-ЗМІ: новину про конфлікт потрібно оприлюднювати одразу після того, як журналіст звернувся за коментарем до іншої сторони конфлікту. Якщо інша сторона відмовилась коментувати, потрібно про це зазначити окремо. Якщо коментаря своєчасно не отримано, є небезпека отримати звинувачення з боку іншої сторони в упередженому ставленні ЗМІ.

Журналіст також має оцінити рівень легітимності людини, що представляє протилежну точку зору. Особливо це стосується колективних конфліктів, де важливо визначити, чи може дана людина представляти всю групу людей. Крім того, рівень представництва різних сторін має бути приблизно однаковим.

Баланс думок в інтернет-ЗМІ може бути досягнутий і ретельним бек-граундом, у якому будуть гіперпосилання на інші матеріали щодо даної теми.

Маркери порушення стандарту балансу думок точок зору:

  1. Не представлені одна або кілька сторін конфлікту.
  2. Різні сторони конфлікту представлені непропорційно як у смисловому, так і в кількісному показниках.
  3. Представлені всі сторони конфлікту, проте одна зі сторін маргіналізується, цитати вириваються із контексту, або не стосуються суті конфлікту.
  4. Експертна оцінка є заангажованою, експерт пов'язаний зі стороною конфлікту, всі опитані експерти просувають одну точку зору.
  5. Різний рівень представництва сторін (наприклад, з одного боку — експерти з медицини, з іншого — перехожі з вулиці, яких просто опитали «для балансу»).

3 етап. Визначити кількість матеріалів, у яких порушено стандарт достовірності.

Достовірність  — кожен факт, що подається у матеріалі, повинен мати ідентифіковане та надійне джерело інформації.

Ненадійними джерелами інформації є соціальні мережі та групи в них. Допустимим, але небажаним, є використання верифікованих акаунтів у соцмережах (представництв державних органів тощо) в якості джерел інформації, за умови високої суспільної важливості матеріалу.

Не варто довіряти джерелу, яке себе скомпрометувало, тобто неодноразово оприлюднювало неправдиву чи неточну інформацію, або в новинах якого наявні маніпуляції.

Анонімним джерело може бути у випадку, якщо це суспільно важливий факт, а оприлюднення джерела може загрожувати його життю, здоров’ю чи професійній діяльності.

Слід уникати опори на єдине джерело, якщо ж спиратися доводиться на єдине джерело, то воно має бути відкритим.

При посиланні на дослідження, необхідно вказувати «хто», «де» та «коли» його  провів. Якщо це соціологічне опитування, то також необхідно вказати число вибірки та максимально допустиму похибку.

Якщо ж ви берете новину з іншого ЗМІ, то варто перейти на першоджерело і переконатися в достовірності цього джерела, а також впевнитись, що в новині нічого не змінено.

Перевірка джерел інформації є одним з першочергових завдань журналіста.

Маркери порушення стандарту достовірності:

  1. Джерело інформації не вказане.
  2. Джерело інформації, що не раз себе компрометувало наданням неправдивої інформації, розповсюджуванням фейків, маніпуляціями.
  3. Єдиним джерелом інформації є неверифікована сторінка в соціальній мережі або ж сторінка в соціальній мережі маловідомої людини.
  4. Джерелом інформації є група в соціальній мережі.
  5. Анонімне джерело інформації, якщо суспільна значущість новини є низькою або ж оприлюднення джерела не може йому зашкодити.
  6. Посилання на невказаного очевидця події.
  7. Посилання на невказаних експертів, журналістів, вживання в якості джерела висловів «в Кабміні говорять», «британські вчені вважають» тощо.
  8. При посиланні на дослідження не вказано «хто», «де» та «коли» його  провів, а в соціологічному опитуванні  не вказано число вибірки та максимально допустиму похибку.

4 етап. Визначити кількість матеріалів, у яких порушений стандарт відокремлення фактів від коментарів.

Відокремлення фактів від коментарів: журналіст має бути максимально незаангажований. Всі коментарі власне журналіста мають бути чітко відокремленні від фактів та коментарів експертів. У новині є недопустимими оціночні судження. Кожна висловлена думка повинна мати конкретного автора.

Маркери порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів.

  1. Думка журналіста чи експерта не виділяється і подається як факт.
  2. Присутні оціночні судження.
  3. Вживання в новині яскраво забарвлених слів, епітетів, як «скандальний», «найкращий» тощо.
  4. Заголовок містить оціночне судження і не відповідає суті новини.

Результати дослідження подаються у відсотках.

Моніторинг проводять експерти ІМІ за підтримки Інтерньюз Нетворк.

 

 

Ще Дослідження