IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

24

74

5

31

Барометр свободи слова за жовтень 2017 року

Фото – Facebook Сергія Лефтера

У жовтні ІМІ зафіксував загалом 25 випадків порушень свободи слова та прав журналістів на території України. З них 18 випадків стосуються застосування фізичної агресії стосовно журналістів. Такими є дані, що подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Найбільшу кількість порушень прав журналістів цього місяця експерти ІМІ зафіксували у категорії “перешкоджання законній журналістській діяльності” – 10 випадків. Ця кількість у порівнянні з вереснем залишилась на тому ж самому рівні. Зазначена категорія з початку року так і залишається лідером з порушень свободи слова.

До трійки лідерів з порушень, окрім перешкоджання, також увійшли погрози і залякування журналістів – 5 випадків (залишилось на рівні вересня), а також – побиття і напади на журналістів – 3 випадки (також на рівні вересня).

Загалом у жовтні ІМІ зафіксував порушення свободи слова та прав журналістів в 11 областях України. Лідерами таких порушень цього місяця стали Київ – 11, Одещина та Полтавщина – по 3 випадки відповідно. В інших регіонах зафіксовано по одному випадку порушення свободи слова.

Найбільше у жовтні порушували право журналістів на професію місцева влада – 7 випадків, правоохоронці та приватні особи – по 6 відповідно.

Перешкоджання цього місяця стосувалися недопуску на сесію Одеської міськради; намагання відібрати камеру в оператора, зокрема у Чернівцях; перешкоджання членами виборчої комісії на Одещині під час виборів до об’єднаних територіальних громад, а також кандидатом у депутати та приватними особами на Херсонщині.

Всі три випадки побиття журналістів сталися у Києві під час висвітлення події біля Святошинського районного суду, де обирали запобіжний захід лідеру добровольчого руху ОУН Миколі Коханівському. У всіх цих випадках фізичну силу до журналістів застосували правоохоронці. Постраждали, зокрема, журналісти УНІАН, Громадського та “Страна.ua”.

Кількість погроз і залякувань у жовтні залишилась на рівні вересня – 5 випадків. Зокрема, редакція програми розслідувань “Схеми” заявила про зовнішнє спостереження за журналістом програми Олександром Чорноваловим. Редакція зауважила, що вперше стеження ведеться настільки відкрито. Інший випадок погроз стосується журналістки антикорупційного проекту Bihus.info Мар’яни Мотрунич від голови Київського осередку “Батьківщини” Костянтина Бондарєва.

Водночас у жовтні ІМІ зафіксував зменшення вдвічі кількості випадків обмеження доступу до інформації – 3 випадки (у вересні – 8). Доступ журналістам обмежувала місцева та центральна влада.

Також ІМІ зафіксував по 2 випадки політичного та юридичного тиску, а також судових позовів проти ЗМІ.

Крім того, ІМІ зафіксував 2 випадки в окупованому Росією Криму. Зокрема, Міністерство юстиції Росії у листі на адресу редакції проекту Радiо Свобода Крим.Реалії повідомилло, що видання може “зазнати обмежень”, оскільки нібито потрапляє під ознаки російського закону про обмеження для організацій-іноземних агентів.

Інший випадок стався у Бахчисараї, де правоохоронці затримали двох стрімерів, що висвітлювали обшуки у кримськотатарських активістів.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 74 випадки перешкоджання, 34 – обмеження доступу до інформації, 31 випадок погроз, 24 випадки побиття та 5 випадків цензури.

Фізична агресія

Побиття – 3

1.Спецпризначенці затримали біля суду у Києві кореспондента УНІАН, вдаривши кілька разів

24.10.2017 Спецпризначенці у Святошинському райсуді Києва затримали 24 жовтня кореспондента УНІАН Сергія Лефтера та близько 20 прихильників Коханівського, повідомляє УНІАН.

Як розповів Лефтер, затриманих завели в автозак. У деяких з них на обличчі кров.

За словами Лефтера, його декілька разів ударили. Попри те, що він кричав, що є журналістом, у нього вирвали посвідчення.

У коментарі ІМІ Сергій Лефтер повідомив, що його разом з затриманими активістами привезли зараз до Шевченківського райвідділу поліції Києва, де в нього братимуть пояснення, що він робив під судом.

За словами Лефтера, його затримали разом з активістами, незважаючи на те, що він повідомляв, що він є журналістом і показував редакційне посвідчення.

“Я кричав, що я – журналіст, але в мене вирвали посвідчення під час затримання. Вдарили кілька разів по тулубу”, – розповів ІМІ Сергій Лефтер.

Нагадаємо, у ніч на 24 жовтня прихильники лідера добровольчого руху ОУН Миколи Коханівського влаштували погром у Святошинському райсуді Києва. Активісти розгромили приміщення і почали зводити барикади з меблів, щоб перешкодити вивезенню Коханівського в ізолятор тимчасового тримання після оприлюднення рішення суду про перенесення засідання з обрання запобіжного заходу на 9.00.

  1. Спецпризначенці побили у суді Києва журналіста Громадського

24.10.2017 Представники поліції особливого призначення побили 24 жовтня журналіста Громадського Дмитра Реплянчука у Святошинському суді Києва і розтрощили йому камеру. Про це повідомляє Громадське.

Вони поклали Реплянчука на землю та били ногами та руками, намагалися заламати. При цьому журналіст заявляв, що є представником ЗМІ та показував посвідчення. Усі ці дії записувалися на камеру, яку правоохоронці розбили.

Потім представник патрульної поліції допоміг журналісту піднятися та вивів його з будівлі суду.

“Вони били по камері, повалили і били ногами. Намагалися вдарити по голові. Я кричав, що журналіст, а вони: ах ти преса, на!”, – прокоментував інцидент Дмитро Реплянчук.

В коментарі ІМІ Дмитро Реплянчук повідомив, що наразі він йде до Шевченківського райвідідлку поліції писати заяву про перешкоджання професійній журналістській діяльності.

Як розповів журналіст, коли розпочався штурм суду, він стояв збоку і не заважав правоохоронцям, але вже після штурму на нього напали представники поліції і почали бити.

“Я стояв збоку від маршруту зачистки. Тримав в одній руці камеру, в іншій посвідчення. Коли після зачистки спецпризначенці почали виходити, мене поклали на землю. Я кричав, що журналіст, а вони: ах ти журналіст… Четверо-п’ятеро представників поліції почали бити мене ногами по голові, спині, ногах”, – розповів Реплянчук.

Згодом Громадське повідомило ІМІ, що камера журналіста вціліла.

  1. Поліція затримала у суді Києва журналіста “Страна.ua”

24.10.2017 Столична поліція затримала 30 чоловік після заворушень, що сталися в Святошинському райсуді на судовому процесі щодо командира добровольчого батальйону ОУН Миколи Коханівського. Серед затриманих журналіст видання “Страна.ua” Кирило Малишев, який вів репортаж із зали суду, повідомляє “Страна.ua”.

Як зазначає видання, Малишев показував своє журналістське посвідчення, але бійці його просто вибили з рук.

Кирила Малишева разом з іншими затриманими доставили в автозаку в Шевченківське відділення поліції.

У поліції пообіцяли взяти свідчення у нашого репортера і відпустити, зазначає видання.

Як повідомляв ІМІ, 24 жовтня спецпризначенці у Святошинському райсуді Києва затримали кореспондента УНІАН Сергія Лефтера, вдаривши кілька разів.

24 жовтня представники поліції особливого призначення побили журналіста Громадського Дмитра Реплянчука у Святошинському суді Києва і розтрощили йому камеру.

Погрози – 5

1.1+1 заявляє про погрози колективу ТСН та просить захисту правоохоронців

05.10.2017 Телеканал “1+1” заявляє про погрози на адресу колективу Телевізійної служби новин (ТСН), оприлюднені в низці проросійських видань, та звертається до Міністерства внутрішніх справ України і Служби безпеки України із проханням відреагувати на погрози в бік журналістів та ведучих ТСН. Про це йдеться у заяві телеканалу, повідомляє УНІАН.

За інформацією телеканалу, приводом для погроз стало журналістське розслідування ТСН, що розпочалося у 2015 році та “виявило цілий спрут замаскованих пропагандистів Кремля буквально “під крилом” Міністерства інформаційної політики”.

Як зазначає телеканал, із винесенням вироку суду фігурантам справи минулого тижня публічні погрози на адресу колективу ТСН почастішали. Телеканал “1+1” вважає, що вони направлені на перешкоджання журналістській діяльності, та розцінює ці заяви як реальні погрози життю співробітників ТСН.

Телеканал звертається до Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України із проханням відреагувати на погрози в бік журналістів та ведучих ТСН, виявити зацікавлених у цьому осіб та вжити всі передбачені законом заходи щодо гарантування безпеки журналістської діяльності.

“Сподіваємось на швидке та відкрите розслідування справи й просимо повідомити нас про результати найближчим часом”, – йдеться у заяві.

Речниця Служби безпеки України Олена Гітлянська повідомила, що спецслужба “вживає заходів” щодо погроз журналістам ТСН з боку проросійських організацій.

Як повідомляв ІМІ, 24 листопада 2015 року у Києві співробітники СБУ почали слідчі дії щодо осіб, які підозрювалися у технічному сприянні трансляції телеканалу сепаратистів “Новороссия ТВ” через мережу Інтернет.

У рамках кримінального провадження, відкритого за ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України (cприяння діяльності терористичної організації), відбулися обшуки у приміщеннях, які використовувались зловмисниками.

ТСН випустив сюжет, у якому повідомив, що затримані за сприяння сепаратистському телеканалу “Новороссия ТВ” кияни Дмитро Василець і Євген Тімонін входять до громадської ради при Міністерстві інформаційної політики України. Затримані не визнавали своєї провини.

Міністр Юрій Стець сказав, що хоч і особисто затверджував склад громадської ради Міністерства інформації, але хто туди прийшов – не перевіряв.

Як йдеться у сюжеті ТСН, свій інформаційних ресурс для поширення сепаратистських ідей затримані створили ще весною 2014 року. Згодом з іншими однодумцями організували проект “Медіалюстрація”, який критикує українські ЗМІ за патріотизм і роздає антипремії “Геббельс ТБ”.

25 листопада 2015 року підозрюваним у сприянні діяльності телеканалу терористів “Новороссия ТВ” суд обрав запобіжний захід – тримання під вартою.

27 листопада 2015 року громадська рада МІП прийняла рішення про припинення членства Дмитра Васильця і Євгена Тимоніна.

28 вересня 2017 року Бердичівський суд Житомирської області визнав киянина Дмитра Васильця і жителя Бердичева Євгена Тімоніна винними у сприянні терористичній організації і засудив їх до дев’яти років позбавлення волі.

За звинуваченням за ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України (“Створення терористичної групи чи терористичної організації”) підсудним загрожувало від восьми до 15 років в’язниці.

Василець і Тімонін з листопада 2015 року перебували в СІЗО.

  1. Журналісти Bihus.info вимагають вибачень від лідерів “Батьківщини” за образу і погрози колезі

11.10.2017 Команда антикорупційного проекту Bihus.info вимагає публічного вибачення від голови Київського осередку “Батьківщини” Костянтина Бондарєва та керівника партії Юлії Тимошенко “за неприпустиму поведінку, погрози та приниження гідності” журналістки програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” Мар’яни Мотрунич. Про це повідомляється на сайті Bihus.info.

“У відповідь на запит на інформацію від журналістки Мар’яни Мотрунич, пан Бондарєв зателефонував і заявив (цитата): “Мар’яно, дуже цікаве питання ви поставили, але я не можу відповіді на нього надати… Мені прийдеться повідомити про професійну діяльність всіх ваших сусідів і родичів, що ви… проститутка”, – пише видання.

Як зазначає редакція, крім образ, які були зафіксовані в телефонній розмові і показані в сюжеті, Костянтин Бондарєв принижував гідність журналістки і погрожував їй в смс-повідомленнях.

“Таким чином, ми очікуємо не тільки на публічне вибачення Костянтина Бондарєва, але й на офіційну реакцію партії “Батьківщина” на таку поведінку одного з її лідерів. Відповідне звернення вже відправлено до прес-служби партії”, – зазначає редакція.

У разі відсутності відповідної реакції упродовж тижня, редакція звертатиметься до суду для захисту честі і гідності наших журналістів.

У зверненні до партії Мар’яна Мотрунич зазначає, що Костянтин Бондаренко замість відповідей на запит дозволив собі принижуючі висловлювання на її адресу.

За її словами, вона направила запит Бондаренку в ході підготовки матеріалу про доходи лідера партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко.

У зверненні журналістка пояснює, що під час підготовки матеріалу було виявлено, що ломбард, фірма-засновник якого перераховувала кошти Юлії Тимошенко, прописана в “партійній будівлі. За адресою Героїв Севастополя, 48 знаходиться і приймальня народного депутата від “Батьківщини” Сергія Власенка і партійна організація Київської області “Батьківщини”, тож керівнику обласної організації був направлений запит.

Письмової відповіді журналістка не отримала, однак їй зателефонував Бондаренко і “не відповівши на жодне з запитань дозволив собі принижуючі висловлювання на мою адресу”. Після того, зазначає журналістка, він повторив теж саме в смс-повідомленнях.

  1. Черкаський телеканал “Антена” заявив про погрози від чиновника міськради

12.10.2017 Черкаський телеканал “Антена” повідомляє, що директор департаменту ЖКХ Черкаської міської ради Олександр Яценко погрожував фізичною розправою знімальній групі каналу та депутату міськради Олексію Романову. Про йдеться у сюжеті телеканалу, оприлюдненому на сайті каналу.

Інцидент стався 12 жовтня, коли знімальна група разом з працівниками служб міськвиконкому на доручення міського голови Черкас Анатолія Бондаренка інспектували берегову смугу Дніпра на предмет виявлення незаконного капітального будівництва.

За інформацією каналу, Олександр Яценко ймовірно є власником забудови берегової смуги в мікрорайоні міста Дахнівці. Весною цього року, за інформацією ативістів-екологів, зокрема Людмили Ткаченко, телекомпанія зняла сюжет про захоплення берегової смуги, облаштування причалу і засипання будівельними відходами плавнів в районі Дахнівки. Однак, зазначає канал, поліція та прокуратура тоді проігнорували звернення активістів та журналістів і не вжили жодних дій щоб зупинити незаконні роботи в охоронній зоні гідротехнічної споруди, яка утворює так звану дахнівську дамбу.

Восени цього року місцеві мешканці повідомили депутата міськради Олексія Романова про масштабні роботи, що активно ведуться в районі бази рибоохорони. Олексій Романов виступив з відповідною заявою на сесії міськради, а міський голова Анатолій Бондаренко доручив чиновникам розібратися в даному питанні.

Як йдеться у сюжеті, розібратися в даному питанні їм завадив колишній член ОЗУ “Торпеди”, а нині чиновник Олександр Яценко, що під’їхав разом із невідомими особами на автомобілі і в грубій формі почав погрожувати фізичною розправою і ображати депутата та журналістів.

Як з’ясував ІМІ, на місці події перебували журналіст Валерій Воротник та оператор Борис Скуцький.

Як розповів ІМІ Валерій Воротник, інцидент стався, коли вони вже закінчили зйомку та збирали апаратуру. “Коли ми вже спаковувалися, під’їхало авто, в ньому сидів Яценко, він на березі Дніпра будує маєток. Посипалися мати, образи, погрози фізичною розправою. Він казав, звертаючись до депутата і до нас, у блатній манері, щоб ми забиралися звідти”, – розповів Валерій, зазначивши, що вони на той час перебували далеко від будь-якої приватної власності.

“Наша мета була не зйомка маєтку Яценка, а захаращення берега. Ми були в ста метрах від його маєтку. Ми знаходилися на муніципальній дорозі”, – зазначив журналіст.

Після інциденту журналісти та депутат звернулися до поліції із заявами про погрози та перешкоджання журналістській діяльності.

  1. У Пирятині блогер, що пише про поліцію, виявив на своєму подвір’ї гранати

15.10.2017 Увечері, 15 жовтня, блогер та журналіст з Пирятина (Полтавська область) Вадим Кирпиченко виявив на своєму подвір’ї вибухонебезпечні пристрої, після чого викликав поліцію, повідомляє Коло.

За його словами, він знайшов дві гранати, які висіли на паркані. Їх хлопець побачив, коли повернувся додому.

“Це більше було схоже на цирк. Бригада МНС, бригада швидкої та поліція. Загалом майже 15 людей було задіяно. Навіть довелося викликати вибухотехнічну службу, яка приїхала з Полтави. Загалом жартівник паралізував роботу поліції майже на чотири години”, – так написав у соцмережі Вадим Кирпиченко.

У поліції виданню підтвердили інформацію.

“Є заява від чоловіка про виявлення ним вибухового пристрою біля будинку. При виїзді слідчо-оперативної групи встановлено, що поруч із будинком заявника знаходяться два корпуси ймовірно від гранат РГН, без запалів. Обставини з’ясовуються”, – прокоментував керівник прес-служби Головного управління Національної поліції в Полтавській області Юрій Сулаєв.

Як повідомляв ІМІ у серпні, блогера та журналіста Вадима Кирпиченка із Пирятина Полтавської області, який у соцмережах публікує матеріали про місцеву поліцію та владу, звинувачують у крадіжці телефонних проводів ПАТ “Укртелеком”. Хлопець переконаний, що справа проти нього сфабрикована заради помсти за його журналістську діяльність.

В коментарі представниці ІМІ у Полтавській області Вадим Кирпиченко зазначив, що пов’язує випадок з мінуванням зі своєю професійною діяльністю. Він вважає, що таким чином його намагалися залякати, щоб він перестав взагалі збирати інформацію про працівників поліції.

“Зараз в мене дві версії. Перша. Можливо таким чином поліція намагається залякати мене, оскільки я передав інформацію в департамент внутрішньої безпеки поліції, про деяких працівників Пирятинського відділку, які мають причетність до продажу наркотиків по району. Також, нещодавно на одному з місцевих телеканалів, в сюжеті про сфабриковану справу – я прямо назвав прізвище начальника поліції і звинуватив його в кришуванні бандитів. Також три дні назад мене в центрі міста намагався збити працівник поліції, мені вчасно вдалося уникнути зіткнення. А на камерах спостереження відео з переходу зникло”, – прокоментував він.

Також він не виключає, що йому міг спробувати помститися один зі свідків у його справі.

“Один зі свідків по моїй справі – Олександр Румянцев, також міг спробувати помститися, оскільки він зараз вже третій раз ухиляється від виклику до суду, а його свідчення якраз і є одними з головних. Один з працівників поліції мені прямо сказав, щоб я про нього не згадував більше в суді, інакше мене чекають проблеми”, – сказав Вадим Кирпиченко.

  1. Редакція “Схем” заявляє про стеження за журналістом програми

20.10.2017 Редакція програми розслідувань “Схеми” (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу “UA: Перший”) заявляє про зовнішнє спостереження за журналістом програми Олександром Чорноваловим, повідомляє Радіо Свобода.

“Ми і раніше помічали підозрілу активність щодо наших співробітників. Але цього разу вперше стеження ведеться настільки відкрито. Ми не знаємо, хто стежить, і не розуміємо мотивів, тому змушені повідомити про це публічно”, – заявила головна редакторка програми “Схеми” Наталка Седлецька.

Останнім часом журналіст щонайменше тричі помічав за собою спостереження. Увечері 17 жовтня, коли Олександр прямував із редакції у центрі Києва додому, він помітив, що невідомі чоловіки слідують за ним. Спочатку журналіст побачив їх у вагоні метро. Вони поводили себе підозріло і кілька разів направляли на нього камери телефонів. Олександр вирішив не їхати далі до своєї станції метро, а зійшов з потяга на станції метро “Печерська”. При цьому двоє підозрілих молодиків також рушили за ним, повідомляє редакція програми.

Вже на платформі журналіст підійшов до них і попросив пояснити, хто вони і чому переслідують його у підземці. Чоловіки не відповіли.

“Коли я дістав телефон, щоб сфотографувати цих чоловіків, вони почали відвертатись і ховатися за колону на платформі. А як тільки приїхав перший потяг, вони швидко сіли у нього та поїхали. При цьому, в той потяг, який рухався у протилежному напрямку”, – розповів Олександр Чорновалов.

Журналісти переглянули відео за той вечір з камери спостереження біля виходу з будівлі, де розташовується їхня редакція, і помітили, як двоє невідомих послідували за Олександром після того, як він вийшов з офісу.

Наступного ранку Олександр вийшов із дому з дитиною, яку відвозив до школи, і помітив, що за ними йде невідомий чоловік. Камери спостереження на будинку згодом показали, що чоловік певний час очікував Олександра неподалік від під’їзду, і як тільки журналіст вийшов із будинку – пішов за ним і провів до самого метро, хоча сам у нього не зайшов.

Так само журналіст у присутності колег неодноразово помічав людей, що себе підозріло поводили під офісом редакції Радіо Свобода. Коли ж працівники редакції намагалися поговорити з ними чи сфотографувати, ці люди без пояснень йшли.

Журналіст написав заяву в поліцію. “Ми подали заяву в поліцію. При цьому паралельно власними силами здійснюємо всі можливі кроки, щоб встановити, хто переслідує нашого журналіста”, – повідомила Наталка Седлецька.

Олександр Чорновалов працює у програмі розслідувань “Схеми” від моменту її створення у 2014 році. За цей час опублікував низку резонансних матеріалів, що викривають високопосадову корупцію. За декілька днів до того, як журналіст помітив стеження, він у співавторстві з Наталкою Седлецькою опублікував розслідування про суддю Вищого господарського суду України Артура Ємельянова, а саме про низку елітної нерухомості по всьому світу, оформлену на колишню дружину судді.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 10

1.Кореспондента газети “Сумщина” не допустили на зустріч з Аваковим

03.10.2017 Позаштатному кореспонденту газети “Сумщина” Сергію Супруну було відмовлено в акредитації на заходи за участі міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Про це представнику ІМІ у Сумській області повідомив головний редактор газети Сергій Моша.

За словами головреда, заявку на акредитацію було відправлено завчасно, і жодних запитань щодо представника газети у прес-служби не виникло.

Проте увечері напередодні візиту (відбувся 3 жовтня – ред.) журналісту почали дзвонити з Головного управління Національної поліції і рекомендували не відвідувати заходи за участі міністра. А в день візиту виявилося, що Сергій Супрун відсутній у списках акредитації на відкриття сервісного центру МВС, яке відвідав міністр.

Сергій Супрун, окрім того, що входить до редакційної колегії газети “Сумщина”, є керівником сумського осередку “Правого сектора”. Саме з цим фактом він пов’язує свій недопуск до зустрічі з міністром, повідомив представнику ІМІ Супрун.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначив, що відсутність акредитації у журналіста не може бути підставою для його недопущення на відкриті заходи суб’єктів владних повноважень. “Також цікавою є потенційна причина та формулювання відмови у здійсненні акредитації журналіста за відповідною заявою”, – сказав він.

Сергій Супрун написав заяву в поліцію про перешкоджання його професійній журналістській діяльності 3 жовтня, коли його не пропустили на захід за участю міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Копію заяви від 5 жовтня на ім’я начальника Головного управління Нацполіції у Сумській області Миколи Лушпієнка Супрун надав представнику ІМІ у Сумській області.

Як зазначає Супрун у заяві, йому перешкодили виконувати його професійну діяльність підполковник Нацполіції Дмитро Заремба та невідома особа, що представилася прес-офіцером міністра, на ім’я Коля. “Вказані особи завадили мені потрапити до приміщення сервісного центру МВС та виконати редакційне завдання”, – йдеться у заяві.

При цьому він зауважує, що його дані для акредитації були завчасно подані на захід за участю міністра.

Він просить поліцію внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за цією заявою та розпочати розслідування за статтею 171 Кримінального кодексу України.

  1. У Чернівцях журналістам телеканалу ТВА перешкоджали знімати сюжет про спірну квартиру

03.10.2017 У Чернівцях 3 жовтня знімальній групі місцевого телеканалу ТВА – журналістці Юлії Стеранці та оператору Денису Жиряду – перешкоджали у виконанні професійної діяльності під час зйомки сюжету про виселення зі спірної квартири. Про це йдеться у сюжеті компанії, оприлюдненому на сторінці каналу у Фейсбук.

Знімальна група робила сюжет про виселення зі спірної двокімнатної квартири жінки з двома неповнолітніми дітьми на вулиці Руській, 251. Як йдеться у сюжеті, нова власниця квартири привела з собою молодиків у спортивному, які виламали двері квартири. При цьому на місці події не було, ані виконавчої служби, ані служби у справі дітей.

Перешкоджала зйомці журналістів донька нової власниці квартири, намагалсь видерти з рук оператора камеру.

“Коли ми приїхали на місце події, двері квартири уже були навстіж, а поліцейські намагалися розібратися у тому, що відбувається. Як тільки оператор увімкнув камеру, донька нової власниці квартири кинулася на нас і почала видирати з рук оператора апаратуру. Жінка поводила себе неадекватно почала звинувачувати поліцейських у продажності та взагалі погрожувала спалити квартиру”, – йдеться у сюжеті.

Після цього журналісти каналу написали заяву до поліції про перешкоджання законній професійній діяльності.

В коментарі ІМІ керівника телеканалу ТВА Вадим Пелех повідомив, що за даним фактом поліція відкрила кримінальне провадження за ч.1. ст. 171 Кримінального кодексу України. “Сьогодні ми отримали листа від поліції, в якому нас просять повідомити, чи дійсно працюють ці журналісти на нашому каналі, чи були направлені на місце події для виконання редакційного завдання. Ми якраз готуємо їм відповідь”, – розповів Пелех.

3.В Одесі муніципальна охорона не пропускала журналістку на сесію міськради

04.10.2017 В Одесі представники муніципальної охорони не пропускали на сесію міської ради журналістку видання 048.ua Олену Кравченко. Інцидент стався 4 жовтня, про це ІМІ повідомив головний редактор видання Олександр Городілов.

За його словами, відмову пропустити охоронці мотивували тим, що у будівлі міськради працюють сапери. При цьому, зазначив головред, журналістка представилась, ким вона є.

Також Городілов повідомив, що редакція перевірила інформацію і з’ясувала, що офіційних повідомлень про мінування міськради не було. “Повідомлень про замінування не було. Саперів не було апріорі”, – розповів головред.

“У нас спостерігається така тенденція, що муніципальна охорона і бійці цієї структури не пускають журналістів, мотивуючи, наприклад, що зала переповнена. Хоча тітушок пропускають. Вони знають перелік ЗМІ, які нелояльні до влади, і вони до цих ЗМІ ставляться відповідно. У нас немає претензій до прес-служби, але є до муніципальної охорони”, – сказав Олександр Городілов.

Пізніше їх журналістку таки пропустили, пише видання. “Люди, що представилися юристами міськради, переписали дані паспорта і посвідчення”, – сказала вона, додавши, що представників ЗМІ також обшукали.

Видання нагадує, що дана сесія минулого разу була перервана у зв’язку з масовими вуличними заворушеннями, викликаними трагічною загибеллю дітей у дитячому таборі “Вікторія”.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний звертає увагу, що відповідно до чинного законодавства сесії органів місцевого самоврядування проводяться відкрито та гласно, з відповідною можливістю бути присутніми як будь-яких осіб, так і зокрема представників медіа.

“Випадки, коли можливе обмеження такого права, є виключно визначені чинним законодавством, та повинні відповідно аргументуватися суб’єктом владних повноважень у випадку застосування таких обмежень.

Також варто звернути увагу, що муніципальна охорона може проводити охоронні заходи, але жодним чином не може “обирати”, кого з представників ЗМІ можна допускати до відкритих заходів суб’єктів владних повноважень, а кого – ні.

Крім цього, важливо відмітити щодо проведення представниками такої охорони “обшуків” наступне: при вході до адмінбудівель з боку уповноважених представників забезпечення безпеки та охоронних заходів можлива тільки перевірка документів та поверхневий огляд речей – у свою чергу, особисті обшуки (що стосується вже здійснення оперативно-розшукової діяльності чи слідчих дій) у таких випадках можуть розцінюватися як перевищення повноважень чи самоправство з боку таких осіб”, – прокоментував юрист ІМІ.

  1. Ще одного журналіста не пустили на сесію Одеської міськради

04.10.2017 В Одесі 4 жовтня представники муніципальної охорони та відділу внутрішньої безпеки, запобігання та виявлення корупції у виконавчих органах міської ради не пропускали на сесію міської ради журналіста “Центру публічних розслідувань” видання “Ізбірком” Юрія Дяченка. Про це журналіст розповів у коментарі ІМІ.

За його словами, недопуск на сесію міськради, зокрема, мотивували відсутністю місць. “Недопуск мотивували тим, що немає місць – все зайнято, говорили, що “там взагалі-то є журналісти, навіщо вам там бути”, також казали, що на Думській площі є екран і йде трансляція. Казали навіть просто, що двері зачинені”, – розповів Юрій Дяченко, зазначивши, що він представлявся журналістом.

Журналіст спробував потрапити на засідання сесії з бокового входу будівлі міськради, але двері там також були зачинені. Хоча журналістам, за його словами, пропонували підійти до бокового входу. “Я представлявся, хто я, навіщо мені туди потрібно потрапити”, – сказав Дяченко. Втім, потрапити на сесію журналіст зміг, але лише через 40 хвилин від її початку.

Також Юрій Дяченко з’ясував, що його не пускав на сесію, зокрема, в.о. головного спеціаліста відділу внутрішньої безпеки, запобігання та виявлення корупції у виконавчих органах міської ради Березовський Анатолій Вікторович.

Як повідомляв ІМІ, 4 жовтня в Одесі представники муніципальної охорони не пропускали на сесію міської ради журналістку видання 048.ua Олену Кравченко.

  1. Журналістка з Луцька потерпає через дзвінки на номер, розміщений в оголошеннях про купівлю овочів

09.10.2017 Невідомий чоловік розмістив в рівненських газетах “Рівне експрес” та “Рівне вечірнє” оголошення про купівлю овочів, вказавши номер мобільного телефона луцької журналістки Ірини Мусій (Аріна Крапка). Тепер на номер журналістки регулярно телефонують люди з пропозицією продажу. Про це Ірина Мусій розповіла ІМІ.

В редакції газети “Рівне експрес” Ірині Мусій повідомили, що людина, яка приймала оголошення зауважила, що цей чоловік є новим клієнтом і раніше його не бачили при прийомі оголошень.

“Як розповіли мені в редакції “Рівне експрес”, до них прийшов невідомий чоловік і попросив розмістити оголошення. Він написав ім’я Ірина, тобто моє ім’я, і мій номер телефону, тобто виходить, що чоловік не помилився цифрою, а спеціально це зробив. Як сказали в редакції, раніше його не бачили. А туди зазвичай із подібними оголошеннями приходять постійні клієнти”, – розповіла Ірина, додавши, що розмістив оголошення на два тижні.

В редакції газети, коли дізналися, що це номер Ірини Мусій, то зняли з наступного номеру газети.

Дану ситуацію Ірина пов’язує зі своєю журналістською діяльністю. За її словами, вона розслідувала тему про те, хто розмістив на сайті “Під прицілом” фото відомих у місті жінок – журналісток, редакторок, ґендерних активісток, політикинь, громадських діячок у вигляді оголених моделей журналу “Плейбой”. Під час цього розслідування журналістка телефонувала в редакцію “Під прицілом”, партію “Укроп”.

Ірина Мусій вважає, що її номер розмістили в оголошення саме для того, аби “я припинила дзвонити до них за коментарями”.

“Звісно, я могла б це пов’язувати з іншими людьми, але наразі в мене конфліктів ні з ким немає. І конфлікти часто бувають лише пов’язані із професійною діяльністю. Також щодо інших тем, бурштинових наприклад, то навіть якщо і там можуть бути вороги, то цим людям точно не відоме моє ім’я, а тим більше номер телефону. І давно я там теж не була”, – сказала вона.

Оголошення, яке було розміщено у газетах. Фото надане Іриною Мусій

Оголошення, яке було надруковане в газетах. Фото надане Іриною Мусій

Як повідомляв ІМІ, 28 вересня луцьке видання “Під прицілом” надрукувало фото відомих у місті жінок – журналісток, редакторок, ґендерних активісток, політикинь, громадських діячок у вигляді оголених моделей журналу “Плейбой”, зробивши колаж із фото облич жінок та обкладинок журналу. Публікація супроводжувалась сексистським текстом, спрямованим проти феміністок всього світу та презентації у луцькій медіа-кав’ярні моніторингу щодо дотримання ґендерного балансу у волинських виданнях, відсутності стереотипного і сексистського контенту.

Серед жінок, які потрапили у колажі, не лише організаторки заходу Богдана Стельмах та Аріна Крапка, не лише блогерки та журналістки, які позиціонують себе як феміністки, а й депутатка міської ради Юлія Вусенко, депутатка Волинської облради Людмила Кирда, голова курортного комплекса “Ріксос Прикарпаття” Олена Палагута, очільниця відділу інформаційної політики обладміністрації Світлана Головачук, головна редакторка інтернет-видання Волинський інформаційний портал Ольга Зейлик та інші.

2 жовтня видання “Під прицілом” змінило контент цієї публікації, розмістивши замість фотоколажів результати моніторингу щодо дотримання гендерних стандартів, які були презентовані у Луцьку.

Видання “Під прицілом” належить голові облради Ігорю Палиці.

30 травня у соцмережі Фейсбук почали поширювати спеціальне змонтоване відео, яке дискредитує луцьку журналістку Аріну Крапку (Ірину Мусій), яка на той час судилася з фондом Ігоря Палиці “Тільки разом” через ненадання інформації на запит.

  1. Журналісти Житомира обурені акредитацією на вибори ректора університету

10.10.2017 Житомирський державний університет ім.Франка вимагає від журналістів акредитацію, щоб потрапити на вибори ректора університету, які відбудуться 12 жовтня. Місцеві журналісти обурені такою ситуацією.

Як повідомила ІМІ журналістка інтернет-видання Житомир.інфо Оксана Трокоз, про акредитацію на вибори ректора повідомили у Фейсбуці за декілька годин до її завершення. Зокрема, повідомив про це викладач університету Андрій Близнюк. За його інформацією, журналістів, які не матимуть акредитації, не пускатимуть на виборчу дільницю.

Як зауважує Оксана Трокоз, при цьому не було вказано контактних даних, куди звертатися щодо акредитації.

“9 жовтня із соцмереж ми з колегами дізналися про те, що журналісти, які прагнуть висвітлювати вибори ректора Житомирського державного університету Франка, мають акредитуватися, інакше не будуть допущені на виборчу дільницю. Крім того, у повідомленні йшлося, що акредитація закінчується у понеділок (9 жовтня – ред.), втім ні номер телефону, ні електронна адреса для акредитації не повідомлялася. Ми мали намір акредитуватися, тому під постом на сторінці викладача університету Андрія Близнюка я запитала, яким чином це зробити, на що отримала відповідь, що на сайті вишу є положення про порядок акредитації представників ЗМІ на виборах ректора ЖДУ ім. Франка, і там все написано”, – розповіла ІМІ журналістка.

За її словами, така реакція від університету обурила її колег.

“В коментарях мене підтримали колеги, яких обурила ця ситуація, вони почали розмірковувати, чи може внутрішнє положення університету, обмежувати гарантоване журналістам право безперешкодно висвітлювати такі події. Коли ми почали вивчати положення, то виявили там абсурдні речі про необхідність подавати копію паспорта і фотографії 30*40. Я написала про це окремий пост, втім невдовзі Андрій Близнюк видалив свій допис. 12 жовтня багато хто з моїх колег, які не встигли акредитуватися, планують таки піти на дільницю, щоб підготувати матеріал про хід виборів, а також перевірити, чи впускатимуть журналістів на дільницю”, – розповіла Оксана Трокоз.

Згідно з положенням про акредитацію для ЗМІ на виборах ректора університета, затверджений Оргкомітетом з проведення виборів ректора, журналісту для акредитації потрібно надіслати лист-заявку на бланку засобу масової інформації з проханням акредитувати. До листа-заявки додаються копії документів, що посвідчують особу журналіста, технічного працівника (паспорт або редакційне посвідчення), та по 2 фотокартки на кожну особу заявлену особу розміром 30*40 см.

Акредитацію на виборах здійснює Оргкомітет з виборів ректора університету. Акредитація здійснюється не пізніше ніж за три дні до виборів. Оргкомітет подає до виборчої комісії списки журналістів не пізніше ніж за три дні до виборів ректора.

Крім того, ЗМІ мають подати заявку з переліком техніки, на яку проводитиметься фото чи відеозйомка виборів. “Засобам масової інформації для безперешкодного пронесення до приміщень, в яких відбуваються вибори ректора університету, апаратури та обладнання, необхідних для організації фото та відео фіксації виборчого процесу, необхідно заздалегідь подати заявку з переліком відповідної техніки”, – йдеться у положенні.

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко зазначає, що Оргкомітет із виборів ректора не вправі приймати порядок акредитації, “бо ні він, ні університет не є суб’єктом владних повноважень, а ч.1 ст.26 ЗУ “Про інформацію” надає можливість запроваджувати акредитацію журналістів лише останнім”. “Щоб належати до них, треба щоби повноваження органу були виписані в законі. Хоча не з юридичної точки зору це, звісно, краще, ніж просто недопуск журналістів на вибори ректора, що законодавчо було б допустимо”, – прокоментував юрист.

  1. Журналістка з Кременчука заявила в поліцію про переслідування директором парку

19.10.2017 Кременчуцька газета “Програма плюс” (Полтавська область) повідомила про переслідування своєї кореспондентки Марини Баніт представниками комунального підприємства “Міський сад”, повідомляється на сайті видання.

Інцидент стався 18 жовтня в парку “Міський сад”, де журналістка знімала на відео роботу працівників комунального підприємства, зокрема директора парку Віталія Дедюріна.

Як пише видання, журналістка перебувала в парку і стала випадковим свідком того, як Дедюрін разом з помічником зрізав молоде дерево. Тож репортерка вирішила це зафіксувати на камеру мобільного телефону.

Видання зазначає, що вона знімала відео, стоячи за кілька метрів і ніяк не ховаючись від працівників. “На мою думку, він хотів його повністю зрізати під корінь (і вже зрізав одну гілку, а це якраз половина дерева, після цього, не опустивши своє “знаряддя праці”, хотів, імовірно, продовжити свої дії). Я дістала телефон та почала це знімати на відео. У момент зйомки хлопець, який був поряд з директором парку, побачив мене і сказав йому про мою зйомку. Дедюрін відразу опустив бензопилу і, відійшовши від молодого дерева, наблизився до старого й почав робити вигляд, що збирався спилювати його”, – розповіла Марина Багніт.

Коли її помітив Віталій Дедюрін, то запропонував підійти поближче, але журналістка відмовилась, зазначивши, що вона боїться, оскільки у нього бензопила та лопата.

Коли журналістка вирішила піти, пише видання, то “позаду до неї підкрадався молодий чоловік, який кілька хвилин тому назад допомагав Дедюріну спилювати гілки”.

“У цю мить цей чоловік підскочив впритул і почав камеру телефону пхати прямо в обличчя, при цьому щось кажучи, на кшталт: “а чого це ти нас знімала, нас не можна, будеш знати, як сюди ходити”. І трохи нецензурної лайки вже після того, як вимкнув свою камеру”, – пише видання, додавши, що хлопець знімав на телефон Дедюріна.

Журналістка викликала поліцію та написала заяву.

На місце події приїхали також інші журналісти. В коментарі ЗМІ Віталій Дедюрін пояснив, що разом з працівниками парку проводив кронування аварійних дерев. На прохання прокоментувати ситуацію, що сталася, Дедюрін відповів: “А яка ситуация? А що на ній було написано, що вона журналіст? Звідки ми знали, що це кореспондент “Програми Плюс”?”.

На запитання журналістів, чи заборонено знімати на камеру в парку, директор відповів, що “можна, але не нишком”. “Давайте ми почнемо спочатку з приводу цієї дівчини. Ця дівчина отам присіла за кущами і намагалась щось зняти. Я її запросив підійти безпосередньо до цього дерева, дати коментар, і не треба сидіти на корточках і намагатися мене зняти. Підходьте – розповім. Може, ви мені якусь пораду підкажете, пораду дасте … Але вона відповіла, що боїться мене, тому що я з лопатою. Ну це взагалі цікавий випадок, що у мене лопата. У мене і бензопилки тут є. А потім вона пішла, і я нічого не знаю”, – сказав Дедюрін.

На своїй сторінці у Фейсбук Віталій Дедюрін пояснив, що не знав, що жінка, яка знімала їх роботу, була журналісткою. “Пропрацювавши деякий час, працівники помітили сидячу жінку біля кущів. Відразу подумали, що паскудить і запропонували викликати поліцію. Я голосно звернувся до цієї жінки, відстань була приблизно метрів 150-180. Вона підвелася, і щось було в її руках. Ми всі припустили, що це мобільний телефон, і вона проводить відеозйомку. Я їй запропонував підійти ближче, зняти, як працюють співробітники Міського саду, а при необхідності, розповісти або дати інтерв’ю. У відповідь я почув, що вона мене боїться, тому що біля мене, на землі, лежить лопата. Це викликало сміх у всіх працівників. Жінка пішла, і ми її більше не бачили”, – написав він. При цьому додав, що через хвилин 10-15 до парку приїхала поліція і почала розпитувати, “як я погрожував і бігав за кореспондентом Банит”.

“Як виявилося, жінка яка ховалася в кущах, і була кореспондентом. Я пояснив, що вона до нас навіть і не підходила, але їх (поліція – ред.) це і не цікавило, завдання було – вивести мене своїми провокаційними питаннями і зробити брехливий сюжет про напад на журналіста”, – написав він.

В коментарі представниці ІМІ у Полтавській області керівник прес-служби Головного управління Національної поліції в Полтавській області Юрій Сулаєв повідомив, що заява журналістки зареєстрована у Журналі єдиного обліку 1-го відділення поліції Кременчука.

“За попередньою інформацією, слідство не вбачає в діях особи, на яку скаржиться представниця місцевого видання, ознак кримінального правопорушення. Після завершешення стадії дізнання будуть прийняті відповідні рішення згідно законодавства”, – сказав речник поліції.

Як повідомляв ІМІ, у вересні між директором комунального підприємства “Міський сад” Віталієм Дедюріним та міськими журналістами виник конфлікт, унаслідок чого кременчуцькі ЗМІ написала заяву до поліції про переслідування журналістів.

17 вересня на території ландшафтного парку “Міський сад”, за яке відповідальним є директор однойменного комунального підприємства Віталій Дедюрін, були розвішені фотографії журналістів газет “Програма Плюс” та “Кременчуцька газета” – Олександра Курилова, Долі Руфь (Марини Баніт) та Ліни Романченко. Фотографії журналістів були розклеєні в парку із звинуваченнями у сприянні вилучення із парку свиней.

Через це вже 19 вересня журналісти направили заяви до поліції про їх переслідування у зв’язку із висвітленням ситуації щодо розміщення у Міському саду в’єтнамських свиней.

У заявах журналісти зазначили, що Віталій Дедюрін “намагається впливати на журналістів, шляхом визначення їх провини за те, що журналісти друкують інформацію, яка йому не подобається, при цьому директор Міського саду, мабуть, забув, що в Україні цензура заборонена і жодна службова особа не має права втручатися у діяльність засобу масової інформації”.

Звертаючись до поліції, журналісти попросили відкрити кримінальне провадження за ч. 3 ст. 171 КК України відносно директора міського саду Віталія Дедюрина, “який здійснив вплив на журналістів, надавши дозвіл та розмістивши в проміжок часу з 16-17.09.17 року фотографії журналістів з надписами, що вони винні в зв’язку з тим, що відсутні свині та інша живність у вольєрах міського саду”.

Слідчі Кременчуцького відділу поліції (Полтавська область) розпочали кримінальне провадження за частинами 2 і 3 статті 171 Кримінального кодексу України за фактом переслідування кременчуцьких журналістів у зв’язку з їх законною професійною діяльністю.

8.Поліція не пускає журналістів до суду Києва, де обирають запобіжний захід лідеру ОУН

24.10.2017 Поліція не пропускає журналістів до приміщення Святошинського районного суду Києва, де обирають запобіжний захід лідеру добровольчого руху ОУН Миколі Коханівському. Під судом перебувають близько 20 журналістів, які намагаються потрапити на засідання, повідомляє УНІАН.

Правоохоронці пояснюють, що в судовій залі не вистачає місця. За словами поліцейських, необхідно чекати окремого розпорядження, при цьому вони не можуть пояснити, хто саме має дати це розпорядження.

Також, зазначає видання, правоохоронці не можуть пояснити, чому раніше пропустили частину представників ЗМІ, а інших – ні. Безпосередньо на вході до суду перебувають 10 поліцейських. По обидва боки від входу стоять ще близько 60 нацгвардійців. Прихильники Коханівського заявляють, що йому розбили голову і що він перебуває в судовій залі з розбитою головою.

Як повідомляв ІМІ, 24 жовтня спецпризначенці у Святошинському райсуді Києва затримали кореспондента УНІАН Сергія Лефтера, вдаривши кілька разів.

24 жовтня представники поліції особливого призначення побили журналіста Громадського Дмитра Реплянчука у Святошинському суді Києва і розтрощили йому камеру.

24 жовтня поліція затримала журналіста видання “Страна.ua” Кирила Малишева, який вів репортаж з зали суду. Малишев показував своє журналістське посвідчення, але бійці його просто вибили з рук.

  1. На Херсонщині відкрито справу за фактом перешкоджання журналісту під час виборів до ОТГ

29.10.2017 На Херсонщині 29 жовтня поліція відкрила провадження за фактом перешкоджання діяльності журналіста під час виборів в об’єднані територіальні громади. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Херсонській області.

За інформацією поліції, о 12:11 в чергову частину Білозерського відділення поліції звернувся 23-річний житель Херсона, який представився журналістом.

“Чоловік повідомив, що один із кандидатів у депутати організував на автобусі підвіз виборців до виборчої дільниці. Також заявник повідомив, що в ході бесіди з кандидатом та пасажирами останні перешкоджали проводити відеофіксацію даної події”, – йдеться у повідомленні.

За даним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за ознаками ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”.

Як повідомив представник ІМІ у Херсонській області, інцидент стався поблизу селища міського типу Білозерка, а перешкоджання зазнав журналіст Костянтин Риженко.

На своїй сторінці у Фейсбук Риженко повідомив, що він разом з активістами виявили підвезення виборців для голосування за чинного голову селищної ради Олександра Царюченка.

“У процесі зйомки при наданні посвідчення журналіста на мене напали люди з автобуса, забрали камеру і почали бити, на місце викликали поліцію за статтею 171 кримінального кодексу. Пізніше водій автобуса влаштував перегони і кидався з монтуванням на машину. Ось так почалися вибори в Білозерській ОТГ”, – написав журналіст.

В коментарі ІМІ Костянтин Риженко повідомив, що на нього напав кандидат в депутати ОТГ Олександр Савельєв.

“Він напав після того, як побачив, що я його почав знімати і задав питання, про те чи не порушує він закон про вибори, підвозивши виборців на дільницю, де він є кандидатом. Він почав виривати камеру і заламувати мені руку, після того, як я вирвався, вдарив в спину, – розповів Риженко. – Я йшов з камерою в одній руці і посвідченням в інший і на відео чути про те, що я говорю, що маю право знімати, в цей момент показував посвідчення”.

Також на нього намагалася напасти невідома жінка, яку видно на відео, але журналіст встиг відскочити.

  1. На Одещині члени виборчої комісії видалили з приміщення ДВК журналіста

29.10.2017 У селі Куяльник (Одеська область) 29 жовтня члени ДВК №510546 Кульяницької об’єднаної територіальної громади одноголосно прийняли рішення про видалення з виборчої дільниці представника ЗМІ. Таке рішення було ухвалено на засіданні комісії близько 19 години, повідомляється на сайті Опори.

Згідно з повідомленням, своє рішення комісія не оформила відповідною постановою. Про відповідне порушення складено акт.

Згідно з пунктом 6 частини 9 статті 27 Закону України “Про місцеві вибори”, на засіданнях виборчої комісії у приміщеннях виборчої дільниці мають право бути присутніми представники засобів масової інформації (не більше двох осіб від одного засобу масової інформації).

Нагадаємо, що члени ДВК не можуть проводити засідання та, відповідно, приймати будь-які рішення під голосування, оскільки з 08.00 та до 20.00 ДВК відповідають виключно за проведення голосування на виборчій дільниці. Згідно з частиною 17 статті 77 Закону України “Про місцеві вибори”, не допускається припинення голосування до закінчення встановленого цим законом часу голосування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Закону України “Про місцеві вибори”, голосування проводиться з 8 до 20 години без перерви, а частина 2 статті 79 Закону України “Про місцеві вибори” передбачає, що засідання дільничної виборчої комісії починається відразу після закінчення голосування.

В коментарі ІМІ координатор громадського спостереження за виборами в Одеській області Анатолій Бойко підтвердив факт видалення з дільниці представника ЗМІ, але не зміг уточнити деталей.

Цензура.Доступ до інформації

Доступ до інформації – 3

1.Полтавська міськрада відмовилась назвати ЗМІ вартість облаштування велодоріжки

04.10.2017 Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради відмовилось надавати ПОГ “Інформаційне агентство “Енерголайф” (Полтава) запитувану інформацію щодо вартості облаштування велодоріжки у місті. Про це ІМІ повідомила журналістка інформагентства Євгенія Каблучка.

Як розповіла Євгенія, запит вона надіслала 4 жовтня електронною поштою. Журналістка просила надати копію документа, в якому йдеться про загальну суму коштів, витрачених на облаштування велодоріжки по вулиці Курчатова (Полтава), а також копію документа зі списком вулиць, де облаштували та планують облаштувати велодоріжки протягом 2017 року.

У відповіді за підписом першого заступника начальника управління ЖКХ К.Малька, яку редакція отримала 10 жовтня, зазначено, що запит, якщо він подається від юридичної особи, має бути завірений підписами.

У відповіді Малько зазначає, що ПОГ “Інформаційне агентство “Енерголайф” є юридичною особою, а “у відповідності до приписів ч.1 ст.208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами”.

“Згідно змісту ч.2 ст.207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовий формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. При цьому, запитувачем не було дотримано вимог щодо письмової форми правочинів, що вчиняються між юридичними особами”, – йдеться у відповіді управління ЖКХ міськради. При цьому, зокрема, зазначається, що не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч.5 ст.19 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

“Коли відправляла запит, все ж надіялася, що нададуть потрібну відповідь. Хоча надій було не багато, адже для Полтавської міськради традиційною стала практика надавати “відписки” на запити замість нормальних відповідей”, – зазначила Євгенія Каблучка.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний вважає невмотивованою відмову міськради.

“Посилання на положення ЦК України, що регулюють питання письмових правочинів, є неактуальним в аспекті розгляду питань доступу до публічної інформації шляхом подання запитів на інформацію, оскільки останнє відношення до набуття, зміни, припинення цивільних прав (здійснення правочинів) не має – тому й відмова за такої аргументації є невмотивованою”, – сказав юрист.

  1. Мінінфраструктури третій тиждень не реагує на запит журналіста “Слідства.інфо”

13.10.2017 Міністерство інфраструктури України досі не відповіло на інформаційний запит журналіста Бюро журналістських розслідувань “Свідомо” та проекту “Слідство.Інфо” Максима Опанасенка, який був надісланий 25 вересня. Про це журналіст розповів в коментарі ІМІ.

За його словами, він надіслав запит електронною поштою, але, станом на 13 жовтня – жодної відповіді.

Як зазначив Максим Опанасенко, його питання стосувалося копії договорів між міністерством і приватним ТОВ.

“Взагалі нічого немає. Ну хоча б відписка чи взагалі щось. А так – порожнеча”, – сказав журналіст.

Також він розповів, що вже декілька днів поспіль телефонує у відділ звернення громадян та доступу до публічної інформації міністерства, але там ніхто не бере слухавку.

“Вже три дні я дзвоню по кілька разів протягом дня на зазначений номер телефону, але ніхто не бере слухавку”, – сказав Опанасенко.

  1. Журналіст з Рівненщини поскаржився Омбудсмену на міськраду

20.10.2017 Журналіст сайту громадської журналістики “Колона” Роман Оксенюк подав 16 жотвня скаргу до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини через порушення права доступу до публічної інформації відділом “ЦНАП” виконавчого комітету Вараської міської ради (Рівненська область), який не надав повної відповіді на запит журналіста. Про це повідомляється на сайті видання.

Сайт громадської журналістики готує публікацію про відвідуваність депутатами Вараської міськради сесійних засідань та засідань комісій за 2016 рік. На сайті міськради опубліковують інформацію про голосування на сесійних засіданнях та протоколи постійних комісій, які проводяться, проте не усі протоколи є оприлюдненими на сайті.

У зв’язку з цим журналіст надіслав запит на інформацію, у яких попросив надати копії протоколів засідань тих комісій, яких не вистачає для повноцінного підрахунку відвідуваності депутатами комісій. Про те даних так і не вдалося отримати, у відповідь на запит вказали, що запитувані протоколи відсутні у органі місцевого самоврядування.

Медіа-юрист Олександр Бурмагін пояснив, що надання неповної відповіді на запит журналіста є протиправною діяльністю. “Справа в тому, що правомірною відмова буде тільки в тому випадку, якщо розпорядник – не володіє і не зобов”язаний володіти запитуваною інформацією. В даному випадку – це їх проблема, що вони не можуть вчасно оформити документи. Крім того, не оформлюючи документи вчасно – вони вчиняють протиправну бездіяльність, яка також може бути оскарженою до суду. Тому, звертайтесь до Уповноваженого і просіть в тому числі, щоб вони винесли припис про негайне усунення порушення права на доступ до публічної інформації”, – сказав він.

Непрямий тиск

Політичний тиск – 2

  1. Ладижинська міськрада не розглянула звернення колективу “Радіо Ладижин”

12.10.2017 Ладижинська міська рада (Вінницька область) проголосувала одноголосно про внесенення змін до місцевого бюджету на 2017 рік, яким остаточно припинили фінансування комунального підприємства “РК “Лада” (радіо Ладижин). Таке рішення міськрада ухвалила на сесії 10 жовтня, повідомляє Lada.FM.

Водночас, зазначає видання, депутати міськради так і не розглянула звернення від трудового колективу РК “Лада”, у якому колектив запропонував як альтернативу скороченню фінансування та штатної чисельності радіокомпанії внести цілісний майновий комплекс комунального підприємства до Переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають відчуженню шляхом викупу трудовим колективом.

Хоча кожному депутату перед початком сесії було вручено віддруковане звернення до депутатів від трудового колективу РК “Лада”.

Як пише видання, депутати без будь-якого обговорення і надання слова представникам трудового колективу проголосували за відмову внесення радіокомпанії до переліку таких, що можуть бути приватизовані “у зв’язку із недоцільністю приватизації зазначеного комунального майна”.

“Як стало відомо пізніше, то на засіданнях депутатських комісій була поширена неправдива інформація, що йдеться про приватизацію частини приміщення дитячого садка “Казка”, в якому знаходиться радіокомпанія “Лада”. В той же час до цілісного майнового комплексу це приміщення не відноситься, так як не стоїть на балансі КП “РК “Лада”, а лише орендується”, – пише  видання.

Колектив радіокомпанії вважає, що таким чином “депутати Ладижинської міської ради своїми рішеннями та бездіяльністю (не розглянули їм адресоване звернення найманих працівників радіокомпанії та не втрутились в ситуацію щодо фінансового та політичного тиску на радіокомпанію з боку виконавчого комітету) фактично підтримали незаконні дії виконавчого комітету міської ради та міського голови В.Коломєйцева і відповідно колективний трудовий спір (конфлікт) між трудовим колективом РК “Лада” та роботодавцем – Ладижинською міською радою – продовжується”.

Як повідомляв ІМІ, 9 жовтня трудовий колектив комунального підприємства “РК “Лада” (радіо Ладижин) звернувся до Ладижинської міської ради з проханням вирішити ситуацію, в якій опинився колектив радіокомпанії через рішення виконкому, згідно з якими відбулося скорочення колективу, а також припинено фінансування радіокомпанії з серпня місяця 2017 року. Колектив просив відмінити ці рішення виконкому, а також звернулись до міської ради із заявою про викуп (приватизацію) цілісного майнового комплексу комунального підприємства.

3 вересня КП “РК “Лада” повідомило, що виконавчий комітет Ладижинської міської ради (Вінницька область) вирішив скоротити колектив комунального підприємства “РК “Лада” (103,9 МГц, “Радіо Ладижин”) з 10 до 5,25 ставок.

Також радіокомпанія заявила, що у серпні 2017 року Ладижинська міськрада не профінансувала КП “РК “Лада” на суму 30 тисяч гривень. Як пояснила начальниця міського фінансового управління Ладижинської міськради Валентина Пріщенко повідомила виданню, що у зв’язку із економією коштів фінансування не буде.

Директор комунального підприємства “РК “Лада” Галина Данилівська вважає дії посадових осіб Ладижинської міської ради злочинними та вбачає в них свідомий тиск на колектив “Радіо Ладижин”.

  1. Спецкори німецьких ЗМІ в Москві потрапили у базу “Миротворця” за візити до Криму

23.10.2017 Кореспонденти німецьких ЗМІ в Москві Христина Хебель і Тілько Грісс потрапили у базу українського сайту “Миротворець” за нібито “свідоме порушення державного кордону України” з метою проникнення в анексований Росією Крим, повідомляє Крим.Реалії.

Як пише видання, інформація про німецьких журналістів з’явилася на сайті “Миротворець” після того, як у Фейсбуці було опубліковано про те, що Хебель і Грісс “побували в гостях” у кримської IT-компанії SolarLab, офіс якої розташований у Севастополі.

За даними з відкритих джерел, Хебель є московським кореспондентом німецького видання Spiegel Online. У свою чергу, Грісс, який також працює в Москві, представляє Deutschlandradio. Інформація про відвідування Криму відсутнє на сторінках Хебель і Грісс у соціальних мережах.

Як пише видання, Христину Хебель часто цитують російськомовні ЗМІ. Так, російська редакція Deutsche Welle в серпні 2017 року наводила слова німецької журналістки про висловлювання лідера Вільної демократичної партії Німеччини Крістіана Лінднера, який заявляв про необхідність поліпшити відносини з Росією і пропонував визнати Крим російським.

У коментарі Крим.Реалії Христина Хебель і Тілько Грісс стверджують, що перетинали адмінкордон із анексованим Росією Кримом відповідно до українського законодавства. Як заявила журналістка німецького Spiegel Online, вона подорожувала до Криму через Київ та нібито отримала необхідні дозволи Міністерства інформаційної політики України та Державної міграційної служби України. Вона називає “брехнею” інформацію, яку розмістив на своїй сторінці український сайт “Миротворець”.

Журналіст Deutschlandradio Тілько Грісс також відкидає звинувачення в незаконному перетині адмінкордону з анексованим півостровом. “Звичайно, перетин кордону був абсолютно законним. У нас є всі необхідні документи”, – розповів Грісс.

Підтвердження цієї інформації від українських державних органів поки немає, зазначає видання.

Згодом, повідомило видання, “Миротворець” вилучив із розділу “Чистилище” опубліковану 19 жовтня інформацію про нібито “незаконне проникнення” в анексований Росією Крим німецьких журналістів Христини Хебель і Тілько Грісса. Про це Крим.Реалії повідомила Христина Хебель.

Інформація про німецьких журналістів з’явилася на сайті “Миротворець” після того, як у Facebook на сторінці SolarLab опублікували пост про те, що Хебель і Грісс “побували в гостях” у кримської IT-компанії, офіс якої розташований у Севастополі.

Центр “Миротворець” є громадською організацією. Центр відомий збором даних про підозрюваних донбаських і кримських сепаратистів та іноземних громадян, які їх підтримували або підтримують, і публікує їх на своєму сайті в розділі “Чистилище”. За повідомленнями, цією базою даних користуються й українські силовики.

Міністерство закордонних справ України оприлюднило раніше звернення, у якому застерегло іноземних громадян і осіб без громадянства від незаконних поїздок до Криму.

Юридичний тиск

Інші види юридичного тиску – 2

1.СБУ видворила з України затриманого співробітника НТВ

05.10.2017 Служба безпеки України 5 жовтня примусово повернула до РФ кореспондента пропагандистського російського телеканалу НТВ В’ячеслава Немишева через діяльність, яка шкодить національним інтересам України. Йому також заборонено в’їзд до України терміном на три роки. Про це повідомляється на сайті СБУ.

За інформацією спецслужби, працівники поліції 4 жовтня затримали за скоєння дрібного правопорушення у Києві російського громадянина.

“Під час встановлення його особи правоохоронці виявили акредитаційне посвідчення фейкового “Міністерства інформаційної політики ДНР”, так звану “военную акредитацию”, – зазначили в СБУ, додавши, що це стало підставою залучення співробітників спецслужби для перевірки затриманого.

Як встановила СБУ, “Немишев з весни 2016 до осені 2017 року “працював” на тимчасово окупованій терористами території України. Він підготував низку брехливих антиукраїнських матеріалів для ЗМІ на замовлення російських кураторів та в інтересах верхівки бойовиків для виправдання та популяризації їх протиправної діяльності в інформаційному просторі”.

Після проведення відповідних процесуальних дій сьогодні о четвертій ранку Немишева було примусово повернуто до РФ на пункті пропуску “Сеньківка”.

“Згідно з досягнутими домовленостями та для запобігання штучних звинувачень РФ в псевдоутисках російських журналістів СБ України поінформувала про цей факт представників міжнародних і вітчизняних громадських об’єднань, що працюють у сфері захисту свободи слова”, – зазначили в СБУ.

Про затримання поліцією у Києві кореспондента телепрограми “Центральне телебачення” В’ячеслава Немишева канал повідомив 4 жовтня.

За інформацією каналу, у Києві він виконував редакційне завдання.

Пізніше телеканал повідомив, що Немишев начебто записував на вулиці Києва стендап під час якого розрізав столовим ножем “Київський торт”. У цей момент його нібито блокував невідомий, який домігся від місцевої поліції затримання співробітника НТВ.

У вересні В’ячеслав Немишев побував на території “ДНР” і підготував до ефіру сюжет під назвою “Малолетние бомбисты: как украинские спецслужбы вербуют детей в Донбассе”, повідомляє “Детектор медіа”.

  1. Журналістка “Страни.ua” заявила, що її затримали в аеропорту “Бориспіль”

18.10.2017 Прикордонники затримали 18 жовтня заступницю головного редактора інтернет-видання “Страна.ua” Світлану Крюкову в аеропорту “Бориспіль”. Про це вона повідомила на сторінці в Facebook, інформує “Страна.ua”.

“Зміцнюю шпигунський статус. Щойно прикордонники затримали мене в аеропорту “Бориспіль” – при перетині кордону з Амстердама. Працівник служби забрав паспорт і групою вирушили вивчати обставини. Сиджу в компанії з іноземними громадянами. Причину не називають”, – написала вона.

Вона пояснила, що поїздка до Амстердама “відбулася на офіційне запрошення нідерландської рекламної компанії – для зйомок в fashion проект”.

Через деякий час Світлану Крюкову відпустили. “Прикордонники вручили паспорт і відпустили. Відксерили квитки, записали маршрут. Причину затримання не пояснили. Прикордонник, ввічливий хлопець, натякнув, що на мені в системі стоїть позначка, і такі прийоми повторятимуться при будь-якому перетині кордону – я у них на особливому контролі. Скоріше за все, це наслідок історії подорожі в МіхоБасі”, – написала вона.

В коментарі ІМІ Світлана Крюкова розповіла про деталі перевірки, зазначивши, що їй не пояснили причину затримання.

“Я проходжу митний контроль. Прикордонник бере паспорт, щось дивиться по своїй системі, робить пару уточнюючих питань, комусь дзвонить. Приходить людина, і мене просять пройти за ним – “для з’ясування обставин”. Прикордонник забрав паспорт. Та пішов. Почав комусь дзвонити, ксерить квиток, паспорт. Уточнювати, зупиняли чи раніше. На пряме запитання: “У чому справа? І чи можу я дізнатися причину, чому ви забираєте мій паспорт, на яких підставах зараз затримали”, він відповідав, що ми не маємо право говорити”, – розповіла журналістка.

Водночас, зауважила Світлана Крюкова, при негласному спілкуванні він повідомив, що “очевидно, маячок, який стоїть під моїм прізвищем поставили через історію з МіхоБасом”.

Таку перевірку Крюкова пов’язує з тим, що вона перебувала разом з Михайлом Саакашвілі в одному автобусі при перетині українського кордону 10 вересня. Але, уточнила журналістка, вона висвітлювала захід.

“Я була в цьому автобусі, у нас вийшов матеріал про це. На мене вже склали адміністративний протокол, відправили його до суду, і, як мені здавалося, на цьому поставлена ​​крапка. Прикордонник повідомив, що мабуть схожі маячки стоять за всіма, хто має якусь причетність до грузинської команді. Я йому намагалася пояснити, що не є членом грузинської команди, і виявилася в автобусі, оскільки висвітлювала “прорив”. Марно. Паспорт мені віддали, але попередили, що можливо будуть зупиняти знову”, – зазначила журналістка.

Вона також додала, що коли на неї склали адміністративний протокол про порушення кордону, вона описала, що є журналісткою і висвітлювала захід.

Також журналістка розцінює затримання в аеропорту як тиск на неї через професійну діяльність. “Так звичайно. Ми (я і члени нашої команди) давно заявляємо, що нас слухають, стежать, вивчають – представники правоохоронних органів. У нас регулярно проходять обшуки. Уже півтора року ми живемо в режимі постійного стресу і тиску з боку влади, що пов’язано з роботою нашого непідконтрольного їм інтернет-ресурсу”, – зазначила Крюкова.

У Держприкордонслужбі заявили, що Світлана Крюкова потрапила в Україну за стандартною процедурою. Про це в коментарі “Українській правді” повідомив речник ДПСУ Олег Слободян.

За його словами, журналістка пише неправду, коли каже, що в аеропорту “Бориспіль” під Києвом її затримували прикордонники для перевірки і копіювання документів.

Водночас на прохання описати процедуру перетину кордону Крюковою Слободян відповів: “Без коментарів”.

Як повідомляв ІМІ, 18 жовтня 2016 року заступниця головного редактора видання “Страна” Світлана Крюкова заявила, що прикордонники обшукали її в аеропорту “Бориспіль” після її повернення в Україну з поїздки в Іспанію та Нідерланди, де вона проводила зустрічі з інформаторами її журналістського розслідування.

9 серпня працівники СБУ провели обшуки в редакції видання “Страна.ua” та в домівках двох журналістів, що працюють у цьому виданні. Обшуки відбулися в межах розслідування провадження за статтею “розголошення державної таємниці”.

1 серпня Печерський районний суд Києва задовольнив клопотання слідчого СБУ, у якому той просив тимчасовий доступ до комп’ютера Міністерства оборони, звідки, ймовірно, завантажили інформацію на флешку керівника видання “Страна.UA” Ігоря Гужви.

22 червня у Києві правоохоронці затримали головного редактора видання “Страна.ua” Ігоря Гужву за підозрою у вимаганні і отриманні 10 тис. доларів за нерозміщення компрометуючих матеріалів про депутата Верховної Ради Дмитра Лінька. Перед цим в редакції СБУ провела обшук.

24 червня Шевченківський районний суд Києва обрав для керівника інтернет-видання “Страна.ua” Ігоря Гужви запобіжний захід у вигляді арешту терміном на два місяці з альтернативою застави в сумі 544 тис. грн.

26 червня за головного редактора видання “Страна.ua” Ігоря Гужву внесли заставу.

27 червня Ігор Гужва вийшов з Лук’янівського слідчого ізолятора.

Прокуратура міста Києва подала апеляційну скаргу на розмір застави для керівника інтернет-видання “Страна.ua” Ігоря Гужви, і вимагає збільшити розмір застави з 544 тис. грн до 3,2 млн гривень.

30 червня Ігор Гужва повідомив, що правоохоронці вручили йому нову повістку.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 4

1.Суд Кривого Рогу визнав дружину пораненого оператора Волка потерпілою

10.10.2017 10 жовтня Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу скасував постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілою дружину пораненого під час військових навчань оператора “Першого Криворізького” В’ячеслава Волка – Інну Волк – і зобов’язав військову прокуратуру Криворізького гарнізону визнати її потерпілою у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 425 КК України. Таке рішення ухвалив суддя Биканов І.Р., розглянувши скаргу на бездіяльність слідчого військової прокуратури Криворізького гарнізону Фесенко С.Б. та задовольнив її в повному обсязі. Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук адвокат В’ячеслава Волка Максим Гореліков.

“Дане рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає, а це означає, що вже найближчим часом Інна Волк отримає процесуальний статус і права учасника кримінального провадження. З цього моменту у нас з’явиться реальна можливість ознайомитися з матеріалами справи. Це була маленька перемога у великій війні, яку Міністерство оборони оголосила сім’ї Слави, ігноруючи норми законодавства і законні права потерпілого. Я далекий від думки, що на цьому наші труднощі завершаться і вважаю, що швидше за все нам доведеться дійти до ЄСПЛ, відстоюючи свої законні права в цій країні!”, – написав адвокат.

Як повідомляв ІМІ, 28 вересня криворізька поліція перекваліфікувала справу пораненого під час військових навчань телеоператора В’ячеслава Волка з “необережного тілесного ушкодження” на умисне – стаття 121 Кримінального кодексу України.

22 вересня Центрально-міський суд Кривого Рогу зобов’язав військову прокуратуру надати адвокату пораненого під час військових навчань оператора “Першого Криворізького” В’ячеслава Волка Максиму Горелікову постанову, згідно з якою оператора не визнають потерпілим в одному з кримінальних проваджень.

4 вересня адвокат В’ячеслава Волка Максим Гореліков повідомив, що військова прокуратура Криворізького гарнізону Південного регіону України не визнає оператора потерпілим в одному з кримінальних проваджень, відкритих за статтею 420 (недбале ставлення до військової служби). За цим провадженням військова прокуратура має розслідувати дії військових осіб, які організовували навчання. Захист мав оскаржити цей крок прокуратури.

За фактом поранення оператора також відкриті кримінальні провадження за статтями 128 (“Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження”) та 263 Кримінального кодексу України (“Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами”). За цими справами В’ячеслава визнано потерпілим. Розслідуванням цих справ займається поліція Кривого Рогу.

6 липня у Кривому Розі оператор міського інтернет-ресурсу “Перший Криворізький” В’ячеслав Волк отримав вогнепальне поранення у шию під час військових навчань.

Поліція затримала підозрюваного у пораненні оператора інтернет-ресурсу “Перший Криворізький” В’ячеслава Волка. 7 липня Центрально-міський районний суд Кривого Рогу ухвалив рішення про утримання під вартою терміном 60 діб до 3 вересня підозрюваного в пораненні оператора “Першого Криворізького” В’ячеслава Волка. Також суд визначив йому заставу у розмірі 400 тис. грн.

  1. За фактом побиття журналіста Громадського відкрито справу за 171 статтею

25.10.2017 За фактом побиття спецпризначенцями журналіста Громадського Дмитра Реплянчука відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (перешкоджання професійній діяльності журналістів) КК України. Про це повідомляє Громадське з посиланням на свою адвокатку Людмилу Лебідь.

“На даний час слідчим поліції відомості щодо перешкоджання журналістській діяльності та завдання тілесних ушкоджень журналісту Громадського Дмитру Реплянчуку внесені в єдиний реєстр досудових розслідувань”, – повідомила вона.

За її словами, провадження відкрито за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 171 КК України.

Водночас Лебідь зазначила, що відповідно до інциденту правова кваліфікація провадження має бути за ч. 3 ст. 171 КК, оскільки перешкоджання журналістам здійснювали саме правоохоронці.

Крім того, вона додала, що правоохоронці, окрім заяви журналіста Громадського, зареєстрували заяви ще двох постраждалих журналістів і об’єднали їх в одне провадження.

Справу наразі передано до прокуратури Києва.

Також ввечері 24 жовтня Реплянчуку було надано направлення для проходження судмедекспертизи щодо наявності тілесних ушкоджень.

В коментарі ІМІ Реплянчук повідомив, що вже був на судмедекспертизі та зняв побої, і очікує на її результати.

Як повідомляв ІМІ, 24 жовтня спецпризначенці у Святошинському райсуді Києва затримали кореспондента УНІАН Сергія Лефтера, вдаривши кілька разів.

24 жовтня представники поліції особливого призначення побили журналіста Громадського Дмитра Реплянчука у Святошинському суді Києва і розтрощили йому камеру.

24 жовтня поліція затримала журналіста видання “Страна.ua” Кирила Малишева, який вів репортаж із зали суду. Малишев показував своє журналістське посвідчення, але бійці його просто вибили з рук.

Речник Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко повідомив, що кореспондент УНІАН Сергій Лефтер з приміщення Святошинського райсуду Києва до автозаку потрапив випадково, і вибачився перед Лефтером.

Громадська організація “Інститут масової інформації” вимагає від правоохоронних органів негайно провести розслідування нападів і затримання журналістів українських засобів масової інформації, що відбулося 24 жовтня у Святошинському районному суді Києва.

Поліція вибачилась перед журналістами, що постраждали 24 жовтня від дій спецпризначенців під Святошинським райсудом Києва.

  1. Суд на Волині визнав відповідь райради “Шукайте на сайті” неправомірною

25.10.2017 Камінь-Каширський районний суд Волинської області визнав неправомірними дії Камінь-Каширської районної ради, яка у відповіді на запит журналіста Нестора Ліпича повідомила, що запитувану інформацію можна знайти на сайті ради, повідомляє “Доступ до правди”.

Також суд зобов’язав раду надати журналістові відповідь протягом 5 робочих днів і відшкодувати судовий збір.

Як повідомляв ІМІ, волинський журналіст Богдан Ліпич (Нестор Ліпич) звернувся до суду до Камінь-Каширської районної ради (Волинська область) через ненадання відповіді на запит стосовно коштів, що були виділені на ремонт сесійної зали в  адмінприміщенні райради в 2016 році. Райрада на три запити відповіла одним листом, зазначивши: “Відповіді на ваші запити ви можете знайти на сайті районної ради kamin-radio.com.ua”.

“Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів виконання Закону України “Про доступ до публічної інформації”, а саме надання відповіді на запит позивача, оскільки лист, яким Камінь-Каширська районна рада повідомила запитувача, що відповіді він може знайти на веб-сайті http://kamin-radio.com.ua не є належною відповіддю на запит”, – йдеться у постанові суду.

  1. За фактом стеження за журналістом “Схем” відкрито провадження

26.10.2017 За фактом стеження за журналістом програми розслідувань “Схеми” Олександром Чорноваловим відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 182 КК України (незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди). Про це свідчить витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомляє Радіо Свобода.

Досудове розслідування проводить Дарницьке управління поліції Головного управління Національної поліції у Києві.

Як повідомляв ІМІ, 20 жовтня редакція програми журналістських розслідувань “Схеми” (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу “UA: Перший”) заявила про зовнішнє спостереження за журналістом програми Олександром Чорноваловим

Останнім часом журналіст щонайменше тричі помічав за собою спостереження. Після чого написав заяву в поліцію.

Олександр Чорновалов працює у програмі розслідувань “Схеми” від моменту її створення у 2014 році. За цей час опублікував низку резонансних матеріалів, що викривають високопосадову корупцію. За декілька днів до того, як журналіст помітив стеження, він у співавторстві з Наталкою Седлецькою опублікував розслідування про суддю Вищого господарського суду України Артура Ємельянова, а саме про низку елітної нерухомості по всьому світу, оформлену на колишню дружину судді.

Реакція журналістської спільноти – 2

1.Колектив “Радіо Ладижин” просить міськраду відмінити скорочення, або виставити на продаж їх майновий комплекс

10.10.2017 Трудовий колектив комунального підприємства “РК “Лада” (радіо Ладижин) звертається до Ладижинської міської ради з проханням вирішити ситуацію, в якій опинився колектив радіокомпанії через рішення виконкому, згідно з якими відбулося скорочення колективу, а також припинено фінансування радіокомпанії з серпня місяця 2017 року. Колектив просить відмінити ці рішення виконкому. Про це йдеться у зверненні радіокомпанії, оприлюдненій 9 жовтня на своєму сайті.

Зокрема, йдеться про рішення виконкому №205 від 24.07.2017 року “Про затвердження штатного розпису КП “РК “Лада” в новій редакції” та рішення виконкому №258 від 13.09.2017 року “Про внесення змін до міського бюджету на 2017 рік”.

“Першим рішенням виконавчий комітет Ладижинської міської ради вирішив скоротити штатний розпис радіокомпанії з 10 до 5,25 ставок. Другим рішенням виконком припинив фінансування радіокомпанії з серпня місяця 2017 року”, – йдеться  у зверненні.

Також працівники радіокомпанії вирішили звернутись до міської ради із заявою про викуп (приватизацію) цілісного майнового комплексу комунального підприємства.

“Працівники радіокомпанії, обговоривши ситуацію про скорочення штату РК “Лада” з метою “економії бюджетних коштів”, розуміючи, що з 5,25 ставками радіокомпанія не зможе виконувати ліцензійні вимоги та самостійно заробляти кошти, і фактично через це радіокомпанія не зможе продовжити у 2018 році ліцензію на мовлення, вирішили звернутись до міської ради із заявою про викуп (приватизацію) цілісного майнового комплексу комунального підприємства”, – йдеться у зверненні.

Тому члени трудового колективу КП “РК “Лада” з метою спільної участі в приватизації комунального підприємства 9 вересня 2017 року створили господарське товариство ТОВ “Трудовий колектив “Радіо Ладижи”, але після отримання відповіді від першого заступника міського голови П.Анущенка 25.09.2017 року подали до міської ради заяву про включення цілісного майнового комплексу комунального підприємства РК “Лада” до Переліку об’єктів відчуження шляхом викупу.

Саме це питання розглядатиметься на сесії Ладижинської міської ради 10 жовтня 2017 року.

В радіокомпанії зазначили, що 25 вересня колективу надійшов лист від першого заступника міського голови П.Анущенка, з якого стало зрозуміло, йдеться у зверненні, що при прийняті рішення про скорочення штату “Лади” до 5,25 ставок члени виконкому не враховували ні економічні показники підприємства, ні фактичну потребу працівників, необхідну для забезпечення виробничих процесів радіокомпанії. “Просто прийняли рішення скоротити колектив удвічі без будь-яких обґрунтувань”, – зазначає колектив. Такий лист надійшов у відповідь на прохання профспілкової організації “Лади” обгрунтувати скорочення працівників радіокомпанії та причини припинення у серпні 2017 року фінансування комунального підприємства.

При цьому у зверненні наголошується, що члени виконкому не взяли до уваги інформацію керівника “Лади” з прикладами штатної чисельності в інших комунальних радіокомпаніях у Вінниці і Києві, а також інформацію про потребу в головному інженері та недоцільності скорочення комерційного відділу.

Також колектив радіостанції зауважує, що згідно ст.48 ЗУ “Про зайнятість населення” перед прийняттям рішення про масове вивільнення працівників виконком міськради зобов’язаний був провести попередні консультації з первинною профспілковою організацією, чого зроблено не було.

Фінансування радіокомпанії, йдеться у зверненні, припинили на підставі рішення постійної комісії з питань економічного розвитку міста, планування фінансів та бюджету Ладижинської міської ради від 13.09.17р. та рішення виконкому №258 від 13.09.17р.. При цьому колектив наголошує, що це було зроблено чомусь заднім числом – з серпня 2017 року.

“Слід зазначити, що призупинити фінансування комунального підприємства РК “ЛАДА” відповідно до п.5.1. Статуту радіокомпанії можна лише на підставі рішення сесії Ладижинської міської ради. Також потребує відповідних змін “Програма підтримки розвитку комунальних засобів масової інформації міста Ладижин на 2016-2018 роки”. Вважаємо ці дії виконкому умисним тиском на колектив радіокомпанії, так як штатний розпис комунальної газети “Нове місто” був затверджений в кількості 10 ставок, та фінансується в повному обсязі”, – йдеться у зверненні.

Колектив вважає, що якщо так гостро стоїть питання економії бюджетних коштів, то приватизація комунального підприємства є кращим виходом із ситуації, що склалась.

“Трудовий колектив КП “РК “Лада” усвідомлює, що Ладижинська міська рада може з певних причин або через відсутність політичної волі не втрутитись в ситуацію та не відмінити прийняті виконкомом рішення про скорочення штату і фінансування радіокомпанії, а також міська рада може затвердити рішення про недоцільність приватизації цілісного майнового комплексу комунального підприємства РК “Лада”, тим самим створити прецедент, при якому трудовий колектив буде змушений боротись за своє виживання, використовуючи усі доступні законні методи.

Скорочення частини творчого колективу і ліквідація комерційного відділу РК “Лада” + припинення фінансування з міського бюджету + блокування приватизації комунального підприємства = свідомий фінансовий тиск на журналістів та свідоме створення передумов для ліквідації радіокомпанії”, – йдеться у зверненні.

Ладижинська міська рада (Вінницька область) проголосувала одноголосно про внесенення змін до місцевого бюджету на 2017 рік, яким остаточно припинили фінансування комунального підприємства “РК “Лада” (радіо Ладижин). Таке рішення міськрада увахали на сесії 10 жовтня, повідомляє Lada.FM.

Водночас, зазначає видання, депутати міськради так і не розглянула звернення від трудового колективу РК “Лада”, у якому колектив запропонував як альтернативу скороченню фінансування та штатної чисельності радіокомпанії внести цілісний майновий комплекс комунального підприємства до Переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають відчуженню шляхом викупу трудовим колективом.

Хоча кожному депутату перед початком сесії було вручено віддруковане звернення до депутатів від трудового колективу РК “Лада”.

Як пише видання, депутати без будь-якого обговорення і надання слова представникам трудового колективу проголосували за відмову внесення радіокомпанії до переліку таких, що можуть бути приватизовані “у зв’язку із недоцільністю приватизації зазначеного комунального майна”.

“Як стало відомо пізніше, то на засіданнях депутатських комісій була поширена неправдива інформація, що йдеться про приватизацію частини приміщення дитячого садка “Казка”, в якому знаходиться радіокомпанія “Лада”. В той же час до цілісного майнового комплексу це приміщення не відноситься, так як не стоїть на балансі КП “РК “Лада”, а лише орендується”, – пише  видання.

Колектив радіокомпанії вважає, що таким чином “депутати Ладижинської міської ради своїми рішеннями та бездіяльністю (не розглянули їм адресоване звернення найманих працівників радіокомпанії та не втрутились в ситуацію щодо фінансового та політичного тиску на радіокомпанію з боку виконавчого комітету) фактично підтримали незаконні дії виконавчого комітету міської ради та міського голови В.Коломєйцева і відповідно колективний трудовий спір (конфлікт) між трудовим колективом РК “Лада” та роботодавцем – Ладижинською міською радою – продовжується”.

Як повідомляв ІМІ, 3 вересня КП “РК “Лада” повідомило, що виконавчий комітет Ладижинської міської ради (Вінницька область) вирішив скоротити колектив комунального підприємства “РК “Лада” (103,9 МГц, “Радіо Ладижин”) з 10 до 5,25 ставок.

Також радіокомпанія заявила, що у серпні 2017 року Ладижинська міськрада не профінансувала КП “РК “Лада” на суму 30 тисяч гривень. Як пояснила начальниця міського фінансового управління Ладижинської міськради Валентина Пріщенко повідомила виданню, що у зв’язку із економією коштів фінансування не буде.

Директор комунального підприємства “РК “Лада” Галина Данилівська вважає дії посадових осіб Ладижинської міської ради злочинними та вбачає в них свідомий тиск на колектив “Радіо Ладижин”.

  1. ІМІ вимагає негайного розслідування нападів на журналістів під судом у Києві

24.10.2017 Громадська організація “Інститут масової інформації” вимагає від правоохоронних органів негайно провести розслідування нападів і затримання журналістів українських засобів масової інформації, що відбулося 24 жовтня у Святошинському районному суді Києва.

“Закликаємо правоохоронні органи не повертатися до практики застосування фізичної сили щодо журналістів під час масових акцій, оперативно розслідувати ситуацію, покарати винних і зробити висновки на майбутнє, щоб така ситуація більше не повторювалась”, – заявила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

Також ІМІ окремо звернувся до Ради з питань безпеки журналістів при Адміністрації Президента України з проханням взяти ситуацію з побиттям журналістів під свій контроль.

Нагадаємо, 24 жовтня нападу та затримання зазнали принаймні троє журналістів – УНІАН, Громадського та “Страна.ua”. У всіх цих випадках спостерігається тенденція: журналістів били та затримували, незважаючи на те, що ті ідентифікували себе як представники ЗМІ та показували професійні посвідчення.

Отже, можемо констатувати про умисне перешкоджання виконанню професійних обов’язків кореспондентів. Так, спецпризначенці у Святошинському райсуді Києва затримали кореспондента УНІАН Сергія Лефтера, вдаривши кілька разів. 24 жовтня представники поліції особливого призначення побили журналіста Громадського Дмитра Реплянчука у Святошинському суді Києва і розтрощили йому камеру. 24 жовтня поліція затримала журналіста видання “Страна.ua” Кирила Малишева, який вів репортаж з зали суду. Малишев показував своє журналістське посвідчення, але бійці його просто вибили з рук.

Речник Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко повідомив, що кореспондент УНІАН Сергій Лефтер з приміщення Святошинського райсуду Києва до автозаку потрапив випадково і вибачився перед Лефтером.

Судові позови від ЗМІ – 2

1.“Українські новини” далі судяться з Аваковим за ненадання списку нагороджених зброєю

09.10.2017 В Окружному адміністративному суді міста Києва відбудеться розгляд позову інформаційного агентства “Українські новини” до Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції, який попри рішення судів всіх інстанцій не спромігся примусити міністра МВС Арсена Авакова виконати судові постанови і надати публічну інформацію про вручення громадянам (переважно цивільним особам) вогнепальної зброї у вигляді “відомчої відзнаки” МВС, повідомляють “Українські новини”.

Попри рішення судів, включно із Верховним судом України, служба Мінюсту не лише не стала примушувати міністра МВС виконувати Закон, а й взагалі у встановлені законом терміни не надала відповідь на клопотання “Українських новин” про примусове виконання судового рішення.

Як повідомлялося раніше, впродовж 2015-2016 років МВС програло низку судів “Українським новинам”, які вимагали надання публічної інформації – списку осіб, які отримали від Арсена Авакова “відомчу відзнаку” вогнепальну зброю.

У грудні 2016 року було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання Міністерством внутрішніх справ судових рішень. МВС з бюджетних коштів сплатило штраф. Проте, замість відповідей надало інформагентству велику кількість копій наказів Авакова про вручення вогнепальної зброї із замазаними прізвищами нагороджених.

Така відписка не є належним виконанням судового рішення. 23 червня 2017 року Українські Новини звернулися до Департаменту виконавчої служби з клопотанням про належне виконання судового виконавчого провадження і стягнення з міністерства належної публічної інформації.

Законом передбачений розгляд подібного клопотання впродовж 30 днів. Проте, станом на 5 жовтня ДВС Мінюсту не лише не змусила МВС виконати Закон і судові рішення, а й навіть не надала відповіді щодо клопотання.

“МВС неправомірно приховує публічну інформацію. А саме – список нагороджених Араковим зброєю, яка є державною власністю. Платники податків мають право знати, як саме Аваков розпоряджається державним майном – зброєю і хто є кінцевим вигодонабувачем”, – заявив директор “Українських новин” Денис Іванеско.

Дата першого слухання за позовом Українських Новин в Окружному адміністративному суді Києва – 13 грудня 2017 року.

Видання нагадує, що Аваков нагородив вогнепальною зброєю 88 народних депутатів та низку своїх політичних соратників.

Зокрема, Петру Порошенку дістався від Авакова американський пістолет “Jones 1911”, Турчинову – пістолет “ПСМ-05”, одразу два пістолети – АПС і “Маузер” Аваков подарував своєму “гаманцю” депутату Ігорю Котвіцькому, а Гройсману і Яценюку видав по штурмовій гвинтівці “Форт-224”.

Депутату Пашинському був подарований пістолет “Glock 19”, з якого, за інфомрацією інформагентства, той прострілив перехожому ногу.

“Українські новини” з’ясували, що Аваков роздає зброю цивільним особам не маючи на це законних повноважень, оскільки дисциплінарний статут МВС дає міністру право нагороджувати зброєю виключно “керівний склад працівників МВС”.

  1. Журналістка БюроUA судиться з Дніпровською міськрадою через відмову у доступі

17.10.2017 Журналістка БюроUA судиться з Дніпровською міськрадою, яка відмовилася надати на інформаційні запити договори оренди нерухомого майна, які укладено її структурними підрозділами – департаментами, управліннями, інспекціями та комунальними підприємствами, повідомляє “Доступ до правди”.

“У Дніпрі маса приміщень комунальної власності, проте замість того, щоб займати ці приміщення всього лише за 3% від вартості оренди, чиновники та комунальники орендують для власних потреб приватні приміщення, витрачаючи на оренду чималі гроші з бюджету міста”, – так пояснила Ольга Юдіна, чому її зацікавила дана тема.

Дніпровська міська рада аргументувала відмову надати документи тим, що журналістка нібито вимагає статистичні дані, які необхідно створювати на запит спеціально, хоча у запитах йшлося про готові договори.

“Ваш запит містить прохання повідомити про статистичні дані, надання яких потребує виконання спеціальних дій, спрямованих на створення інформації шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних, що не підпадає під ознаки вищезазначених норм Закону”, – ідеться у відповіді.

На думку медіа-юриста Олександра Бурмагіна, який надає юридичну підтримку даному позову, діюче законодавство чітко і недвозначно передбачає, що відомості, які стосуються договірних відносин між органом місцевого самоврядування, утвореними ним комунальними підприємствами з приводу оренди нерухомого майна за рахунок бюджетних коштів (орган місцевого самоврядування) або публічних коштів (комунальні підприємства) – є відкритою публічною інформацію, яка повинна надаватися в т.ч. за запитами фізичних і юридичних осіб.

Також юрист звертає увагу на те, що обидва запити стосувалися надання доступу до документів. Більше того, посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, запитувачка просила скористатися можливістю для самостійної роботи з документами чи їхніми копіями.

“Посилання відповідача на “необхідність створювати інформацію” є формальною вигадкою, посиланням, зробленим з єдиною метою – протиправно обмежити доступ до відкритої за порядком доступу публічної інформації”, – зазначив юрист у позові.

Дату розгляду в суді цієї справи ще не призначено.

Як повідомляв ІМІ, представниця ІМІ Надія Вірна започаткувала ініціативу “На суд за доступ”, яка компенсує журналістам та активістам витрати на судовий збір щодо позовів про захист права на інформацію.

Звертатись до Надії Вірної (virnadiia@gmail.com або у мережі Фейсбук). Про судові справи та перемоги читайте в соцмережах за хештегом #насудзадоступ.

Крим – 2

1.Мінюст Росії попередив Крим.Реалії про можливі обмеження “як іноземного агента”

09.10.2017 Міністерство юстиції Росії стверджує, що діяльність редакції проекту Радiо Свобода Крим.Реалії може “зазнати обмежень”, оскільки нібито потрапляє під ознаки російського закону про обмеження для організацій-іноземних агентів. Про це йдеться в листі російського міністерства від 9 жовтня 2017 року, яке отримала редакція, повідомляє Крим.Реалії.

У документі зазначають, що російський закон “Про засоби масової інформації” передбачає “можливість встановлення обмежень для кореспондентів засобів масової інформації тих держав, у яких є спеціальні обмеження для здійснення професійної діяльності журналістів ЗМІ, зареєстрованих у Росії”.

“За даними російських компетентних органів, діяльність вашої організації потрапляє під ознаки, встановлені у статті 2 федерального закону «Про некомерційні організації» для організацій-іноземних агентів”, – йдеться в листі російського міністерства.

При цьому не пояснюється, про які конкретно “компетентні органи” йдеться.

Як повідомляв ІМІ, 9 жовтня Міністерство юстиції Росії попередило Радіо Свобода і його проекти – канал “Настоящее время” і сайт “Idel.Реаліі”, що їх роботу в РФ можуть обмежити, оскільки їх “діяльність може бути кваліфікована як діяльність іноземного агента”.

  1. У Криму затримали двох стрімерів, які знімали арешти кримських татар

11.10.2017 У Бахчисараї, де проходять обшуки у кримськотатарського активіста Тимура Ібрагімова та інших кримських татар, затримали двох стрімерів, які знімали слідчі дії. Про це повідомляє Громадське радіо з посиланням на Facebook активіста Османа Арифма.

“Зараз за адресою вул. Миру 14, де проходить обшук у Тимура Ібрагімова, забрали двох стрімеров, Амета Сулейманова та Алімдара. Чи просто вони узялися за стрімеров, мабуть, не подобається, коли їх темні справи розкривають світлі люди”, - написав він та розмістив відео затримання.

Раніше повідомлялось, що під час арештів кримських активістів в небі постійно присутні дрони, ймовірно, ФСБ, при цьому зйомкам з боку прихильників затриманих перешкоджають.

Вранці 11 жовтня, в Бахчисараї в декількох будинках кримських татар-мусульман російські силовики проводять обшуки. ФСБ звинуватила їх у тероризмі, зазначивши, що “співробітники ФСБ припинили в Криму діяльність бахчисарайської осередку забороненої в Росії міжнародної терористичної організації “Хізб-ут-Тахрір аль-Ісламі”. Порушено кримінальну справу за ч.1-2 ст. 205.5 (“Організація діяльності терористичної організації і участь в діяльності такої організації”)”, - повідомили в ФСБ. В даний час проводяться оперативно-слідчі заходи.

 

Ще Дослідження