IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

15

48

4

19

Барометр свободи слова за вересень 2016 року

У вересні в Україні основними порушеннями прав журналістів стали випадки перешкоджання – 8 (серпень  10, липень – 16, червень – 7, травень – 11, квітень – 10, березень – 6, лютий – 6, січень – 5), та  погрози 5 (серпень 3, липень – 6, червень – 2 випадки, травень – 5, квітень – 5, березень – 3, лютий – 5, січень – 3). Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Порушення свободи слова та прав журналістів експерти ІМІ зафіксували у 10 областях України. Зокрема, лідером таких порушень став Київ, де зафіксовано загалом 7 випадків порушень, а також Львівщина та Волинь, де зафіксовано по три випадки.

Найчастіше порушували у вересні право журналістів на професію: пересічні та невідомі громадяни – 11 випадків, місцева влада 6 випадків та депутати 2. Також це робили правоохоронці та представники судової влади.

У вересні кількість перешкоджань дещо зменшилась у порівнянні з серпнем, але ця категорія залишається лідером серед порушень. Перешкоджали найчастіше цього місяця на Волині та у Києві. На Волині журналістам забороняли вести зйомку засідань поліцейської кадрової комісії, у столиці невідомі забороняли зйомку з місця загибелі заступника Адміністрації Президента, намагаючись зламати камеру журналістам.

Погрожували журналістам під час фізичного контакту та через соцмережі. Зокрема, невідомі озброєні чоловіки погрожували журналістам “Схем” в аеропорту “Київ” під час зйомок матеріалу про приватні літаки високопосадовців.

Крім того, у вересні ІМІ зафіксував 4 випадки обмеження доступу до інформації (серпень 5, липень – 4, червень – 2, травень – 1, квітень – 3, лютий – 1, січень 2). У доступі до інформації журналістам відмовляли комунальні підприємства та місцева влада.

Третій місяць поспіль ІМІ фіксує зменшення кількості випадків побиття журналістів. У вересні зафіксовано 2 випадки (серпень 0, липень 1, червень 5, травень – 7, квітень – 4, березень – 2, лютий – 1, січень – 4).

Один з випадків нападу на журналістів стосувався замаху на вбивство засновника та журналіста черкаської обласної газети “Фактор+TV” Вадима Комарова. Невідомий здійснив в нього постріл, але куля потрапила в стіну. Комаров пов’язує напад зі своєю журналістською діяльністю. За його словами, останні півроку він працює над двома журналістськими розслідуваннями, які стосуються суддів та правоохоронців.

Крім того, ІМІ зафіксував по 1 випадку пошкодження майна журналіста, нападу на офіси ЗМІ та кібератаки.  

Розголосу набув підпал офісу товариства з обмеженою відповідальністю “Національні інформаційні системи” (виробляє програми для телеканалу “Інтер”) в Києві 4 вересня. Слідство у кримінальному провадженні про пожежу в будівлі телецентру компанії відпрацьовує різні версії інциденту, включаючи самопідпал.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 1 випадок убивства, 79 випадків перешкоджання, 26 випадків побиття і нападів на журналістів та 7 випадків цензури.

Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:

Фізична агресія

Побиття, напади – 2

1.У Черкасах невідомий стріляв у журналіста

07.09.2016 7 вересня в Черкасах невідомий здійснив постріл в засновника та журналіста черкаської обласної газети “Фактор+TV” Вадима Комарова, але куля потрапила в стіну. Про це повідомив УНН-Центр начальник сектору комунікацій Головного управління Національної поліції в Черкаській області Дмитро Грищенко.

За його словами, інцидент стався  по обіді. Злочинець прийшов до журналіста додому і здійснив постріл. Куля потрапила у стіну.

“Нині відкрито кримінальне провадження за ст. 296 Кримінального Кодексу України “Хуліганство”. Подробиці стануть відомі завтра (8 вересня – ред.)”, – повідомив Дмитро Грищенко.

Зокрема, стріляли у журналіста Вадима Комарова, повідомляє Прочерк з посиланням на “Інфоміст”.

Як розповів Вадим Комаров, за фактом нападу він написав заяву в поліцію. На місці інциденту працювали експерти.

“Дійсно стріляли, вилучена куля. Лякали. Я не вважаю, що є підстави, щоб мене вбивали. Це сталося в районі вулиці Зеленої, десь в 2 години дня. Постукали у двері. Я був удома. Відкриваю двері, “висовуюся”, а стоїть людина, метрів за 6 і цілиться пістолетом. Я відхиляюся назад і в цей момент лунає постріл. Слава Богу, не зачепило. куля влучила в стіну”, – розповів журналіст.

Він зазначив, що не знає нападника, але добре запам’ятав його зовнішність. “Особистих ворогів у мене немає. Єдине, до чого я міг би це прив’язати, і то, так би мовити, з натяжкою, це кримінальні справи по ТОВ “Фрістайл”. Там директором викрадено близько 2-х мільйонів. Несплата в бюджет великої суми коштів. Там кришує колишній міліціонер. Це одна схема, яку я міг формально прив’язати. І друга – це суддя Бондаренко і суддя Троян. Вони прийняли рішення на підставі підроблених документів. Я написав заяву стосовно цього в правоохоронні органи. Більш нема нічого такого, щоб я міг прив’язати до цієї дурні”, – розповів Комаров.

Вадим Комаров пов’язує напад зі своєю журналістською діяльністю, повідомляє “Детектор медіа”. За його словами, останні півроку він працює над двома журналістськими розслідуваннями, які стосуються суддів та правоохоронців.

“Я можу пов’язати це тільки з двома обставинами. Це професійна діяльність журналіста. Я півроку розкручував тему інтернет-фірми ТОВ “Фрістайл”, яка має двох співзасновників, і один з них “кинув” іншого і за підрахунками привласнив десь 2 млн грн. Там ще замішаний полковник, який під час виборів приховав факт виявлення вибухівки на виборчій дільниці. І друге, з чим я пов’язую напад – це питання відносно двох суддів – суддя районного суду Троян і суддя Апеляційного суду Бондаренко. Один постановив, другий затвердив рішення іменем України на підставі очевидно підроблених документів. І також півроку я займаюся питанням мінування машини голови Апеляційного суду. З того що я знаю, на 80% переконаний, що Бондаренко має до цього відношення”, – пояснив Комаров.

З відповідною заявою журналіст звернувся у правоохоронні органи.

Також Комаров розповів подробиці інциденту. “Це була друга година дня. Я приїхав у приватне домоволодіння, яке належить моїй доньці, яка  живе в Німеччині, дещо там зробити. Постукали в двері. У нас завжди так стукають працівники черкаського РЕМу або “Черкасоблгазу”, які знімають покази лічильників. Я спокійно підійшов до калитки, одкрив, нікого немає. Я переступив через поріг однією ногою, виглянув на вулицю, а зліва стояла людина і з двох рук з пістолета цілила в мене. Я, в принципі, займався стрільбою в свій час в юності, тому автоматично відреагував і качнувся назад. В цей час пролунав постріл, куля влучила в цегляний паркан, а я, відхилившись, закрив калитку. І він втік. Я виглянув і побачив тільки його ноги, кросівки. А так людина стояла на відстані п’яти метрів від мене і я його розгледів дуже добре”, – розповів Комаров.

За його словами, нападника він бачив вперше, проте дуже добре запам’ятав як він виглядає. “Я цю людину бачив вперше. Людина з такими характерними рисами обличчя, вона настільки рідка, що її виявити та знайти достатньо легко. Я не знаю цієї людини. За віком вона – 20-25 років. Качок з дуже характерними рисами. Видно, що людина займається спортом. Така дуже спортивна”, – додав він.

Начальник сектору комунікацій Головного управління Національної поліції в Черкаській області Дмитро Грищенко повідомив, що за фактом нападу на журналіста відкрито кримінальне провадження.

“Учора повідомлення надійшло. На місце була направлена слідчо-оперативна група, експерти, кінологи з собаками. Проведено огляд місця події. За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 296 Кримінального Кодексу України “Хуліганство”. Зараз особа нападника встановлюється, зроблено його фоторобот, незабаром його буде розміщено на сайті поліції. Проводяться слідчі дії. У слідства є версії, але ми їх не розголошуємо і перевіряємо”, – сказав він.

Журналіст Комаров зазначив, що це вже другий  збройний напад на нього. Перший він пережив 22 роки тому. Тоді він також працював над журналістським розслідуванням, яке стосувалося прокурорів.

  1. У Києві журналіста “СтопКору” госпіталізували зі струсом мозку після нападу

08.09.2016 8 вересня у Києві на знімальну групу проекту “СтопКор” напали невідомі під час журналістського розслідування. Унаслідок нападу журналіста Сергія Медяника зі струсом мозку госпіталізували до лікарні. Про це повідомляється на сайті “СтопКору”.

Інцидент стався в офісі компанії “Таурус-Альянс”, куди приїхали журналісти з’ясувати обставини нелегальної діяльності кафе “Компот”.

За словами Медяника, компанія “Таурус-Альянс” має відношення до нелегального закладу громадського харчування “Компот”.

“Це кафе розміщується у двох незаконно зведених будинках на Поштовій площі біля Річкового вокзалу. За даними нашого розслідування, “Компот” не має жодного дозволу на роботу. Ми уточнювали це питання у всіх відповідних інстанціях та звертались за поясненнями до Подільської районної адміністрації.

Сьогодні ми хотіли з’ясувати обставини нелегальної діяльності кафе. Однак, в офісі “Таурус-Альянс” нас зустріли тумаками. Чоловік, який не назвався, спочатку вдарив оператора, потім попав по відеокамері, а далі напав на мене. Невідомий бив з усієї сили та завдав численних ударів по голові”, – розповів Сергій Медяник.

Команда “СтопКору” у діях представників підприємства вбачає порушення статті 171 про перешкоджання професійній журналістській діяльності та звертатиметься із заявою до правоохоронних органів.

Видання нагадує, що журналісти “СтопКору” знайшли два будинки на Поштовій площі у столиці, незаконно зведені на земельній ділянці, яка за документами належить Київському річковому порту.

За даними журналістів, до забудови площі та Гостинного двору має відношення поплічник президента-утікача Януковича – Андрій Кравець. За часів режиму Януковича він керував Державним управлінням справами.

Погрози – 5

1.На Львівщині журналіст заявив у поліцію про погрози від сільського голови

07.09.2016 На Львівщині 41-річний позаштатний кореспондент одного з друкованих видань заявив про погрози від одного з сільських голів. За цим фактом працівники Сколівського відділення поліції відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 356 (самоправство) КК України. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Львівській області.

За словами заявника, сільський голова одного з населених пунктів району перешкоджає його професійній діяльності, нецензурно висловлювався на його адресу та погрожував йому фізичною розправою.

Як встановили правоохоронці, ніяких фізичних посягань щодо заявника сільський голова не вчиняв. За цим фактом було відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 356 (самоправство) КК України. Санкція статті передбачає покарання – штраф або виправні роботи строком до двох років, або арешт на строк до трьох місяців. Проводиться досудове розслідування.

2.«СтопКор» заявляє, що депутат Марганецької міськради погрожував журналісту та його родині

07.09.2016 Депутат міської ради Марганця (Дніпропетровська область) Олександр Бондаренко психологічно тиснув та натякав на фізичну розправу журналістові “СтопКору” Володимиру Садикову. Про це повідомляється на сайті “СтопКору”.

“Усе почалось ще під час засідання земельної комісії наприкінці серпня, уже тоді депутат Олександр Бондаренко почав сипати погрозами на мою адресу. Він вимагав, щоб я не проводив відеозйомку засідання. Політик знав, що я журналіст і представляю “Стоп корупції”. Після закінчення заходу Бондаренко підійшов до мене та продовжив погрожувати через новини, пов’язані із вивезенням сміття у місті. Кричав, що не маю права його знімати і що це зараз смішки, а потім будуть сльози”, – розповів Садиков.

Уже 5 вересня, у той час коли журналіст разом із дружиною та донькою прямував у гості до рідних, його наздогнала автівка, з якої вийшов депутат Бондаренко.

“Бондаренко кричав та звинувачував мене у написанні статей про вивезення сміття у Марганці, запевняв, що він жодного відношення до відходів не має. Мовляв, усе це читає його родина. У розмові на підвищених тонах політик намагався усіляко психологічно тиснути на мою родину, особливо доньку. Наостанок нагадав, що нам ще жити в одному місті і щоб я думав, що роблю і зважав на можливі наслідки. Припускаю, що він мав на увазі фізичну розправу за мою журналістку діяльність”, – зазначив Володимир Садиков.

Як зазначає “СтопКор”, Володимир Садиков є журналістом проекту “Стоп корупції” та має офіційне редакційне посвідчення. Також він працює модератором на сайті “Марганецький очевидець” , де періодично публікує новини міста.

Як повідомляв ІМІ, 24 травня у місті Марганці (Дніпропетровська область) під час зйомок сюжету на знімальну групу проекту “Стоп корупція” накинувся брат місцевого депутата Олександра Бондаренка – Віталій Бондаренко, пошкодивши на відеокамері бленду.

Журналісти з’ясували, мер міста доручила вивезення сміття приватній фірмі. За умовами конкурсу, який провели з порушеннями, непотріб мали вивозити за межі міста – до Нікополя. Насправді – відходи складують у Марганці на закритому полігоні. Фірма “Тандем транс сервіс”, яка за сумнівних умов виграла конкурс, належить депутату місцевої ради, голові однієї з політичних сил та поплічнику очільниці міста – Олександрові Бондаренку.

Журналісти навідалися за юридичною адресою фірми, втім на місці дізналися, що такого підприємства немає. Натомість, у будівлі розміщені оптика та ремонт ювелірних виробів, які належать братові Бондаренка. Коли чоловік побачив камеру, почав кричати, що проти знімання, а далі кулаком поцілив у камеру.

За фактом нападу на журналістів проекту “Стоп корупція” у Марганці Дніпропетровської області відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

За даними “СтопКору”, після нападу на знімальну групу проекту прокурор Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області підписав повідомлення про підозру Віталію Бондаренку у зв’язку з перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів “СтопКору”. Окрім того, нападника оголосили у розшук.

  1. Під Києвом винуватець ДТП погрожував журналісту Громадського розбити камеру

23.09.2016 23 вересня під Києвом на Бориспільській трасі журналісту Громадського ТБ Богдану Кутєпову погрожував розбити камеру водій автомобілю BMW, який скоїв ДТП. Про це Богдан Кутєпов повідомив на своїй сторінці у Фейсбук.

За словами журналіста, він повертався близько четвертої ранку з зустрічі в “Борисполі” останньої групи паралімпійців, і став свідком ДТП. Водій автомобілю BMW зіткнувся з мікроавтобусом VW Transporter.

Коли журналіст почав знімати, водій BMW вимагав прибрати камеру, погрожуючи її розбити.

Як зазначив журналіст, за кермом BMW був Володимир Мельник 1985 року народження. Як уточнив Кутєпов, водій був у стані алкогольного сп’яніння. Вимоги поліції пройти обстеження на наявність алкоголю в крові ігнорував. Обійшлося без жертв, одна людина госпіталізована.

“Вова дуже не хотів, щоб я його знімав, кидався на камеру і грозився дати ляща… А ще він казав поліцейському: “зараз я нанесу цьому лисому легкі тілесні ушкодження, і мені нічого не буде, бо вони легкі” та вимагав припинити зйомку, бо “це тепер місце, де ведуться слідчі дії, а не публічне місце”, – написав Кутєпов.

  1. Редактор газети на Львівщині заявив про погрози після статті про мотоциклістів-порушників ПДР

24.09.2016 24 вересня редактор газети “Прикордоння” та сайту “Прикордоння інфо” (м. Рава Руська, Львівська область) Андрій Бучко отримав погрози після опублікування на сайті газети статті про мотоциклістів, які їздять вулицями міста на високих швидкостях, порушуючи правила дорожнього руху. Про це повідомляється на сайті газети.

Стаття під назвою “Аварія, фальшиві номера, малолітні “водії” без водійських прав: мотоцикли “ганяють” по центральних вулицях міста” була опублікована на сайті Prykordonnya.info 24 вересня.

Після опублікування один із мотоциклістів, про якого у статті писалось, що він порушував правила дорожнього руху на мотоциклі з польською реєстрацією, написав редактору “Прикордоння” повідомлення на його сторінку в соціальній мережі. У повідомленні чоловік на ім’я Юрій Янковець вимагав від редактора видалити згадану публікацію, при цьому погрожуючи, якщо цього не буде.

“Рагуль ти ше не з*бавя вссяку ху*ню писсати? тобі реально завтра пздц буде ) або видаляєш всьо шо писав або завтра побаиш шо буде_”, – такого змісту отримав Андрій Бучко повідомлення.

“О 16.20 год у суботу, 24 вересня, на сайті Prykordonnya.info та на сторінках сайту у соціальних мережах “Рава-Руська інформаційна – газета “Прикордоння” було опубліковано статтю мого авторства, у якій йшлося про те, як по вулицях міста на шалених швидкостях ганяють мотоциклісти, порушуючи при цьому правила дорожнього руху. Один з них навіть вчинив аварію. А вже через кілька годин, того ж дня, о 21.07 год, я отримав повідомлення у соціальних мережах з погрозами. Ім’я цього погрожувача – Юрій Янковець. За матеріалами мого розслідування, саме так звати одного з водіїв скандальних мотоциклів”, – розповів редактор “Прикордоння” Андрій Бучко.

Видання зауважує, що згадане розслідування про те, як мотоциклісти порушують правила дорожнього руху, з’явилося у друкованій версії газети ще 13 серпня. Лише через півтора місяця, 24 вересня, воно було опубліковано у всесвітній мережі.

За словами Бучка, він має намір звернутися до правоохоронних органів із заявою про погрози на його адресу. “Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за перешкоджання діяльності журналіста та погрози журналісту. Це повідомлення я розцінюю саме так”, – зазначив Андрій Бучко.

  1. В аеропорту “Київ” невідомі зі зброєю погрожували журналістам “Схем”

29.09.2016 У ніч на 29 вересня біля VIP-терміналу аеропорту “Київ” під час зйомок матеріалу про приватні літаки високопосадовців журналістів програми “Схеми” обшукали невідомі люди, діючи агресивно та направляючи зброю (автомати та пістолет) на членів знімальної групи. Про це повідомляє Радіо Свобода.

Близько першої години ночі троє невідомих озброєних людей підійшли до автомобіля знімальної групи і наказали вийти з нього. Журналіст Михайло Ткач вийшов і одразу показав журналістське посвідчення Радіо Свобода.

Після чого невідомий чоловік у цивільній формі, погрожуючи пістолетом, почав у грубій формі вимагати відчинити двері автомобіля. Лише після того, як автомобіль обшукали, один зі співробітників показав нібито службове посвідчення старшого лейтенанта спецпідрозділу “Титан”.

Інші учасники інциденту службові посвідчення не продемонстрували. Озброєні люди, за спостереженнями знімальної групи, охороняють приватну особу, а саме – російського бізнесмена Павла Фукса. Він приземлився на приватному літаку й вийшов із VIP-терміналу аеропорту “Київ” у супроводі цих осіб невдовзі після інциденту.

Редакція програми “Схеми” надіслала запит керівнику Національної поліції України Хатії Деканоїдзе та міністру внутрішніх справ Арсену Авакову з вимогою повідомити, чи мають стосунок ці особи до правоохоронних органів, і пояснити, на якій підставі люди зі зброєю без пояснення причин провели обшуки в авто журналістів, що показали посвідчення і виконували редакційне завдання, проводячи відеозйомку в публічному місці.

Також редакція вимагає дати оцінку роботі поліцейських, які приїхали на виклик журналістів, але відмовилися на місці встановити особи тих, хто здійснив обшук у авто й погрожував зброєю.

Під час зйомок VIP-терміналу охоронці не вперше агресивно реагують на знімальну групу програми “Схеми”. Раніше охорона народного депутата Сергія Льовочкіна перешкоджала журналістам знімати, як Льовочкін із сестрою виходять з приватного літака.

23 серпня журналісти “Схем” зняли, як російський бізнесмен Павло Фукс разом із лідером депутатської групи “Відродження” Віталієм Хомутинником прилетіли в аеропорт “Київ” з Харкова на приватному літаку Gulfstream G280.

Перешкоджання – 8

  1. В Одесі невідомий провокатор напав на групу журналістів

02.09.2016 2 вересня в Одесі під час мітингу невідомий чоловік напав на групу місцевих журналістів та намагався виштовхати їх з площі, де відбувалися сутички між прихильниками та противниками діючого міського голови. Про це повідомляє представник ІМІ в Одеській області.

В цей день противники міського голови Геннадія Труханова спробували пройти на Думську площу біля міської ради, щоб відновити знесений днем раніше наметовий табір. Однак, співробітники Департаменту муніципальної безпеки не пустили активістів на територію. Зав’язалась бійка.

За словами журналіста Південноукраїнського медіахолдингу Максима Войтенка, він разом з іншими представниками одеських ЗМІ зміг обійти поліцейське оточення та підібратися ближче до місця зіткнення. Проте одразу до журналістів підійшов невідомий провокатор, який намагався перешкодити їхній професійній діяльності.

“Ця людина штовхала нас, хапала за руки та одяг, намагалась відтягнути від місця подій. Ми звернулись до поліцейських, які знаходились поруч, проте вони жодним чином не відреагували”, – розповів Максим Войтенко.

Серед журналістів, яким чинився опір, також були Олександр Тонкошкур, Денис Соколов та знімальна крупа телеканалу “Круг”. Наразі вирішується питання про звернення до правоохоронних органів.

Згодом журналісти опізнали нападника – ним виявився начальник відділу протидії стихійній торгівлі, департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради Олексій Бабенко.

  1. Активісти оголосили про безстрокове блокування “Інтера”

05.09.2016 Активісти, що зібралися зранку 5 вересня під будівлею телеканалу “Інтер”, оголосили безстрокову акцію протесту і блокування каналу, повідомляє Інтерфакс-Україна.

“Ми зараз перекриваємо цей канал, щоб російська агентура не могла сюди потрапити. Ми всіх випускаємо і нікого не пускаємо”, – сказав 5 вересня журналістам боєць батальйону “Свята Марія” Олексій Середюк.

За його словами, ця акція оголошується безстроковою. Також боєць зазначив, що до полудня активісти очікують збільшення кількості учасників до більш ніж тисячі, а також хочуть встановити наметове містечко і пункт пропуску біля телеканалу.

“До обіду сюди привезуть покришки, пісок. Ми будемо влаштовувати барикаду і пропускний пункт”, – повідомив Середюк.

За його словами, в акції беруть участь бійці батальйонів “Донбас”, “Айдар”, “Свята Марія”, учасники організацій “Україна – це ми”, студенти та активні кияни.

Присутні звинувачують телеканал “Інтер” в проросійській позиції.

Зранку кількість протестувальників становила кілька десятків людей.

Як повідомляв ІМІ, 5 вересня, вранці, у Києві під стінами головного офісу телеканалу “Інтер” на вулиці Дмитрівській зібралися десятки активістів, які не згодні з політикою телеканалу.

4 вересня телеканал “Інтер” заявив про напад на офіс компанії “Національні інформаційні системи”, збройний напад та постраждалих.

Напад і підпал будівлі НІС 4 вересня слідчі кваліфікують за ч. 4 ст. 296 (Хуліганство) та ч. 2 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України.

  1. У Луцьку поліцейська кадрова комісія забороняла журналістам знімати засідання

06.09.2016 6 вересня члени постійної поліцейської комісії, що діє при Головному управлінні Національної поліції України у Волинській області і займається його кадровою політикою, не хотіли пускати журналістів на своє засідання і забороняли проводити відеозйомку, повідомляє Громадське.Волинь.

Як пише видання, спочатку журналістів на вході в приміщення управління поліції не пропускав черговий. Згодом він пішов до членів комісії і повернувся з дозволом пропустити лише одного представника ЗМІ, якому мали пояснити, чому журналісти є небажаними на засіданні. Оскільки медійники відмовилися від цієї пропозиції і продовжували наполягати на своїй присутності, до них вийшов т.в.о. управління кадрового забезпечення ГУ НП Сергій Бурмеха. Службовець зазначив, “що ніяких кадрових призначень на засіданні комісії не передбачається, тож, мовляв, журналістам тут нічого робити”. Лише після появи начальника відділу зі зв’язків із громадськістю Віктора Гомоля журналістів пропустили у залу засідань.

Однак, коли журналісти зайшли в приміщення, голова поліцейської комісії Олександр Тиводар заявив, що їх ніхто не запрошував. Журналістка Громадського.Волинь Марія Доманська зауважила, що згідно зі ст. 51 ЗУ “Про національну поліцію України” засідання є відкритими, зав’язалася суперечка й Олександр Тиводар поставив на голосування право журналістів здійснювати відеофіксацію засідання. За заборону проголосували: начальник Управління патрульної поліції Луцька Олександр Вовченко, голова комісії (і водночас керівник громадського формування “Варта порядку”) Олександр Тиводар і начальник управління громадської безпеки ГУ НП Володимир Солоненко. Не підтримали заборону відеозйомки член громадського формування “Самооборона Волині” Сергій Рижков і представник обласного осередку ВО “Свобода” Сергій Кудрявцев.

Як зазначив член комісії Володимир Солоненко, законодавством не визначено чіткої норми дозволу чи заборони відеофіксації засідань, проте для уникнення правових колізій порадив журналістам звернутися до юристів управління. Як зазначає видання, журналісти не припинили проводити відеозйомку, тож засідання таки відбулося у присутності преси.

У серпні цього року на першому засіданні комісії Олександр Тиводар також вимагав заборонити відеозйомку. В обох випадках про засідання комісії не було поінформовано публічно.

  1. 1+1 заявив, що мер Хусту намагався зірвати зйомки нового проекту Фреймут

13.09.2016 Міський голова Хусту (Закарпаття) Володимир Кащук намагався завадити знімальному процесу програми “Новий інспектор Фреймут. Міста” телеканалу 1+1 та поставити під загрозу фінал програми. Про це повідомляється на сайті 1+1.

Як зазначає канал, за розпорядженням Кащука на центральній площі вимкнули електрострум. Проте зйомки таки відбулися.

У фіналі програми телеведуча Ольга Фреймут разом з професійними експертами мала б запропонувати місту план розвитку та дати поради, як покращити життя місцевих жителів.

“Попри заборони, ресторан “Принц” у Хусті позичив нам електроенергію. Хуст, ми віримо у вас. Ви пройшли перевірку добром та злом. І велика ніжність моїй улюбленій команді. Ці безсонні ночі того варті”, – написала Ольга Фреймут у своєму Instagram.

У новому проекті телеведуча Ольга Фреймут інспектує цілі міста, перевіряючи безпеку, якість освіти, медицини, закладів харчування.

5.У Херсоні журналістів намагалися вигнати з засідання облради

14.09.2016 Перший заступник голови Херсонської обласної ради Василь Зеленчук вчергове висловив незадоволення місцевими журналістами, і закликав охорону вигнати їх з засідання Президії облради, повідомляє Мост.

Як пише видання, на початку засідання Зеленчук взяв слово і закликав охорону вигнати журналістів Олександра Корнякова і Сергія Нікітенка.

Перший журналіст, за словами Василя Зеленчука, називав у Facebook депутатів облради, які виламували 13 вересня двері в сесійній залі, гопниками, а другий прийшов на засідання в “смугастих шортах”.

Видання зауважує, що жоден депутат не підтримав Зеленчука, “який славиться своєю нетерпимістю до журналістів”. Під час дискусії він вчергове обзивав журналіста “засранцем”, його підтримував голова фракції РПЛ Микола Ставицький, пише видання.

Після того як депутати Руковішнікова пояснили Зеленчуку, що одного його бажання для вигнання журналістів мало, той заявив, що потрібно “цих двох акредитувати”.

Як повідомляв ІМІ, 30 серпня депутати Херсонської обласної ради проголосували за те, щоб видалити представників засобів масової інформації з відкритого депутатського зібрання, яке зібралося замість позачергової сесії.

Херсонська обласна організація Національної спілки журналістів України обурилася порушенням прав журналістів, яке сталося 30 серпня на зібранні депутатів у Херсонській обласній раді.

  1. На журналістів напали на місці загибелі заступника глави Адміністрації Президента

18.09.2016 18 вересня в Києві, на місці загибелі заступника глави Адміністрації Президента Андрія Таранова, група невідомих чоловіків напала на знімальну групу телеканалу «Еспресо», розтрощила камеру й мікрофон журналістів і викинула техніку у воду.

Коли журналісти намагалися з’ясувати обставини загибелі Андрія Таранова, невідомі люди почали перешкоджати діяльності знімальної групи. Нападники завдали тілесних ушкоджень оператору, а також водію знімальної групи. Окрім цього, вони розтрощили і викинули у воду камеру та мікрофон, які належали телеканалу «Еспресо».

Заступник глави Адміністрації Президента Андрій Таранов розбився 18 вересня на водному мотоциклі в Києві на Дніпрі. Першим про аварію на воді, в якій загинув високопосадовець, повідомив телеканал «Еспресо», журналісти якого одразу опинилися на місці трагедії. Також «Еспресо» з посиланням на власні джерела одним з перших назвав ім’я загиблого.

Андрій Таранов очолював Раду захисту журналістів і свободи слова, був співголовою Ради з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова в Україні.

  1. У Волинській облраді охорона Палиці знову перешкоджала журналістам

19.09.2016 19 вересня у Луцьку представники Громадського формування “Варта порядку” знову перешкоджали журналістам, коли ті хотіли потрапити до голови Волинської облради Ігоря Палиці, інформує “Громадське.Волинь”.

Інцидент трапився під час страйку колективу Ківерцівської районної газети “Вільним шляхом”. Журналісти хотіли дізнатися думку голови облради Ігоря Палиці щодо ситуації, що склалася навколо видання та районної ради, проте посадовця на робочому місці не виявилося. Натомість відбулася сутичка з чоловіками, на одязі яких були шеврони “Варти порядку”.

Як повідомила представниці ІМІ у Волинській області журналістка “Громадського радіо” Ірина Мусій, чоловіки перешкоджали журналістам потрапити до кабінету Палиці, а журналістку із Чернівців, яка приїхала підтримати колег, тримали за руки. На запитання, на яких підставах комунальне приміщення охороняє Громадське формування “Варта порядку”, його представники порадили запитати в їх керівництва, а керуючий справами облради Дмитро Дубняк відмовився давати пояснення і порадив написати запит.

Перший заступник голови облради Олександр Пирожик зауважив, що до нього журналісти можуть заходити в будь-який час, а щодо законності перебування “на посту” представників “Варти порядку”, то порушень він не вбачає. “Якби не було законних підстав їхньої присутності тут, то їх би тут не було. На це вам може відповісти тільки голова облради”, – сказав він.

Представник Незалежної медіа-профспілки Олександр Тарасов викликав поліцію і заявив про перешкоджання журналістській діяльності, зокрема, про фізичну перешкоду потрапити в адмінприміщення, а також попросив правоохоронців розібратися у тому, чи має “Варта порядку” законні підстави здійснювати охорону приміщення, яке належить волинській громаді”, повідомляє “Громадське.Волинь”.

Як повідомляв ІМІ, 19 вересня у Луцьку працівники ківерцівської районної газети “Вільним шляхом” під стінами приміщення Волинської обласної ради розпочали безстрокову акцію протесту. Головною вимогою мітингувальників є скасування рішення районної ради про реформування газети, яке не враховує пропозицій трудового колективу. Вони прийшли під облраду з проханням вплинути на керівників району, а також, щоб голова області підняв питання на рівні Кабміну та Президента.

14 липня у Луцьку журналістку інтернет-видання “Волинське агентство розслідувань” Василину Боруцьку та головну редакторку видання “Відомості.UA” люди в цивільному не пускали в сесійну залу Волинської обласної ради. Чоловіки, які перегородили журналістам вхід у залу, виявилися учасниками формування “Варта порядку”. Журналістка Василина Боруцька написала заяву в поліцію щодо перешкоджання її діяльності.

Поліція Волині зареєструвала подію в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та з’ясовувала обставини інциденту.

Згодом поліція у зв’язку з відсутністю ознак кримінального порушення закрила кримінальне провадження щодо цього інциденту.

  1. У Житомирі суддя заборонив журналістам відеозйомку на портативну техніку

29.09.2016 29 вересня у Житомирі суддя Корольовського районного суду міста Олександр Сингаївський заборонив знімальній групі Житомир.info проводити відеозйомку судового засідання. Про це повідомляється на сайті Житомир.info.

Суд о 10 годині мав розпочати розгляд адміністративної справи за позовом підприємця Романа Кучера. Підприємець розповів виданню, що про судове засідання він дізнався за годину до його початку і запросив журналістів.

Перед засіданням журналістка видання Катерина Тарасюк повідомила секретарю, що має намір проводити зйомку. В редакції видання ІМІ уточнили, що збиралися знімати на портативну камеру. “Відеооператор був з камерою без штативу”, – повідомили в редакції.

Але коли засідання розпочалося, знімати журналістам заборонили. “Є порядок, цей порядок затверджений, він є на офіційному сайті суду”, – сказав суддя Сингаївський.

Журналістка зауважила, що знімати відкрите судове засідання дозволяє Закон України “Про судоустрій і статус суддів”, зокрема, стаття 11.

“Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав”, – зазначено в статті.

Втім, пише видання, суддю такі аргументи не переконали. “Все правильно, але є підзаконний акт, є нормативні документи, внутрішні документи, які регулюють цей порядок. Передбачено нашою внутрішньою інструкцією, іншими нормативними документами. Для того, щоб мати можливість проводити зйомку, ви маєте пройти акредитацію, надати документи про те, що ви є якийсь канал, про те, що ви маєте ліцензію. Якщо ви хочете бути присутні, будь ласка, але без зйомки”, – сказав Олександр  Сингаївський.

Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ – 1

1.“Інтер” заявив про збройний напад на офіс “НІС”, підпал та постраждалих

04.09.2016 Телеканал “Інтер” заявив про збройний напад невідомих осіб на офіс компанії “Національні інформаційні системи”, що створює програми “Новини”, “Подробиці”, “Подробиці тижня” для телеканалу. Невідомі увірвалися до офісу та підпалили його, у результаті чого є постраждалі та повністю знищена телевізійна студія програми “Подробиці”. Про це повідомляється на сайті каналу.

“Сьогодні, орієнтовно о 16.30 озброєна група людей в складі близько 15 осіб увірвалася в будівлю по вул. Щусєва, 26, в якій знаходиться компанія “Національні інформаційні системи”. Нападники зробили кілька пострілів і підпалили будівлю… Кілька співробітників компанії отруїлися чадним газом, їм надається медична допомога. Одна співробітниця зламала під час пожежі ногу”, – повідомляє телеканал.

У зв’язку з інцидентом “Інтер Медіа Груп” відкрито звертається до Президента України з закликом втрутитися в ситуацію з метою відновлення законності і захисту від протиправних дій.

Також канал подав до Генеральної прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ і Національної поліції України про скоєний злочин. “Інтер Медіа Груп” вимагає провести об’єктивне розслідування і гарантувати безпеку роботи засобів масової інформації.

Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів – 1

1.У Марганці журналісту “Стоп корупції” спалили авто

24.09.2016 Уночі 24 вересня у Марганці (Дніпропетровська область) керівнику проекту “Стоп корупції” Сергію Хникіну через розслідування про землю та сміття спалили гараж і автомобіль. Про це на сторінці у Facebook повідомив журналіст та активіст Роман Бочкала, повідомляє “Детектор медіа”.

“Уночі 24 вересня вночі спалили гараж і автомобіль голови “Стоп корупції” в Марганці Сергія Хникіна. Наші активісти як кістка в горлянці для місцевих корупціонерів. Розслідування у сфері землі і сміття призвели до погроз. Потім вони стали реалізовуватися. Спочатку такий собі Бондаренко зламав відеокамеру нашої журналістки Лілії Ткачук, потім його брат, жиртрест-депутат міськради став залякувати нашого активіста Володимира Садикова”, – написав Бочкала.

Також він повідомив, що про ці факти журналісти “неодноразово повідомляли правоохоронні органи”, але реакції немає. Журналіст звернувся до Генеральної прокуратури України.

“Після мого звернення до ГПУ в ситуацію втрутився генпрокурор Юрій Луценко, справу про напад на нашу знімальну групу нарешті передали до суду. Але, як бачимо, насильство, породжене безкарністю, триває. І перш за все в цьому винні місцева прокуратура і поліція. Люди не повинні боятися говорити правду. Сьогодні, людина, що активно захищала новий лад в країні на Майдані, залишилася без машини. Чого йому чекати завтра? І як держава здатна захистити активних громадян від негідників, що міцно вчепилися в свої крісла? Якщо ми не привернемо увагу до цього інциденту хлопців там просто переб’ють”, – зазначив Бочкала.

Як повідомляв ІМІ, 24 травня у місті Марганці (Дніпропетровська область) під час зйомок сюжету на знімальну групу проекту “Стоп корупція” накинувся брат місцевого депутата Олександра Бондаренка – Віталій Бондаренко, пошкодивши на відеокамері бленду.

За фактом нападу на журналістів проекту “Стоп корупція” у Марганці Дніпропетровської області відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

7 вересня “СтопКор” повідомив, що депутат міської ради Марганця (Дніпропетровська область) Олександр Бондаренко психологічно тиснув та натякав на фізичну розправу журналістові “СтопКору” Володимиру Садикову.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 4

  1. У Волинській облраді пропонують обмежити громадянам та ЗМІ доступ до засідань

14.09.2016 У Волинській обласній раді зареєстровано проект рішення “Про порядок доступу до засідань сесії Волинської обласної ради”, яким, зокрема, передбачається суттєве обмеження доступу громадян до засідань через запровадження принципу двоступеневого запрошення. Текст відповідного документу оприлюднено 31 серпня на офіційному сайті Волинської облради, повідомляє “Ні корупції!”.

Автором проекту є депутат обласної ради Володимир Кучер.

Згідно з проектом, особа, яка має намір бути присутньою на пленарному засіданні обласної ради, не пізніше ніж до 16:00 години за два робочих дні до початку проведення пленарного засідання сесії обласної ради має подати в облраду відповідну заяву. Потім ця заява буде зареєстрована і розглянута з метою включення особи до списку “з урахуванням технічної можливості розміщення у сесійній залі обласної ради”.

Після цього керуючий справами облради має повідомити осіб, що включені до списку, про можливість бути присутніми на пленарному засіданні ради.

За своїми службовими посвідченнями або документами, що посвідчують особу, до сесійної зали облради можуть проходити працівники ради, голови Волинської обласної ради попередніх скликань, працівники Волинської ОДА, народні депутати України та їх помічники, депутати місцевих рад і їх помічники; представники акредитованих ЗМІ, керівники та їх заступники органів СБУ, прокуратури, Нацполіції та судів.

Крім того, поза списком на засідання сесії обласної ради можуть проходити запрошені посадові особи органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, інших державних органів, установ, представники профспілкових та громадських організацій, трудових колективів, ЗМІ, керівники КП, установ, організацій спільної власності територіальних громад області, громадяни.

За словами експерта Інституту політичної освіти Андрія Осіпова, якщо даний проект ухвалять, то в облраді з’явиться три групи відвідувачів: 1. особи, які заявили про бажання відвідати сесію за попередньою заявою, при умові включення до відповідного списку; 2. особи, які відвідують раду поза списком; 3. особи, яких включено до списку запрошених.

“Свої наміри депутат Кучер В.Г. пояснює піклуванням про безпеку в роботі обласної ради та посилається на військовий стан у державі”, – зазначає експерт і додає, що дбати про безпеку потрібно не обмежуючи участь громадян у засіданнях ради, а шляхом створення належного контролю відвідування будівлі.

“Погодьтеся, що доступ до приміщення обласної ради та доступ до засідань ради – це є дві різні речі. Якби депутат Кучер пропонував, з огляду на небезпеку терористичних нападів, проводити більш ретельний догляд на вході до адміністративного приміщення ради, то я міг би його зрозуміти. Але ж його цікавить лише засідання ради. Саме відвідування громадянами цих подій він пропонує ускладнити. При цьому його не цікавлять процедури доступу до засідання постійних комісій чи колегії ради (які до речі проводяться в межах сесії облради), його метою є обмежити доступ небажаних осіб на пленарне засідання”, – зазначив Андрій Осіпов.

Експерт нагадав, що жодна місцева рада в Україні не може проводити закритих засідань, а сесії ради, згідно із вимогами ч. 17 ст. 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Також Андрій Осіпов зазначив, що проект рішення суперечить регламенту Волинської облради.

Крім того, зазначив Осіпов, запропонований проект рішення створює перешкоди в діяльності ЗМІ.

“Право на вільне відвідування засідань облради пропонується надавати лише акредитованим журналістам. Усі інші мають проходити двоступеневу процедуру погодження нарівні із громадянами, які хочуть відвідати засідання ради. Це пряме порушення прав на свободу преси, оскільки право журналіста на висвітлення роботи органу влади не може бути обмежено наявністю чи відсутністю акредитації у такого журналіста”, – наголосив експерт.

Також проект передбачає можливість видалення присутніх громадян із зали за порушення порядку.

“За цим проектом, охорона може вивести будь-кого, чия позиція не подобається головуючому, працівникам апарату ради чи самим охоронцям. Натомість, регламент Волинської обласної ради, який має вищу силу в питаннях організації сесії ради, визначає, що видалення може застосовуватись лише за рішенням ради. Тобто, за регламентом, для видалення громадянина потрібне мотивоване рішення, що підтримане щонайменше 33 голосами присутніх депутатів”, – зазначив Осіпов.

2.У Дрогобичі міський голова та комунальне підприємство ігнорують журналістські запити

23.09.2016 Редакція видання “Медіа Дрогобиччина” (Львівська область) понад два тижні не отримує відповіді на свої інформаційні запити до міського голови Дрогобича Тараса Кучми та до керівника комунального підприємства “ЖЕО” Олега Майданюка. Про це представнику ІМІ у Львівській області повідомила редакторка видання “Медіа Дрогобиччина” Марія Кульчицька.

За її словами, 7 вересня вона подала чотири інформаційні запити, з яких один адресований міському голові Тарасу Кучмі, та ще три керівнику місцевого комунального підприємства “ЖЕО” Олегу Майданюку. Станом на 23 вересня редакція із запізненням отримала лише дві відповіді від КП “ЖЕО”.

Протягом двох днів представник ІМІ намагався взяти коментар у міського голови Дрогобича Тараса Кучми та у керівника комунального підприємства “ЖЕО” Олега Майданюка, однак на телефонні дзвінки вони не відповідають.

Нагадаємо, законом про доступ до публічної інформації передбачено, що відповідь повинна бути надана не пізніше, ніж через 5 робочих днів.

На підтвердження своїх слів Марія Кульчицька надала завізовані копії інформаційних запитів.

3.Міськрада Харкова прирівняла журналістський запит до звернення громадян

28.09.2016 Харківська міська рада з запізненням у п’ять днів надала відповідь на запит журналістів медіапроекту “Накипіло” про кількість дерев на площі Свободи, які збираються вирубати під час реконструкції. Лист від міськради не містив кількості дерев, натомість зазначалося, що їх запит “буде розглянуто у порядку встановленому Законом України “Про звернення громадян”. Про це повідомляється на сайті “Накипіло”.

Як зазначає редакція, журналісти відправляли запит 12 вересня, а відповідь надійшла 22 вересня (датована 20.09).

“Свою помилку чиновники погіршили ще й тим, що вказали дату звернення як 13.01.2015. Це, напевно, неуважність канцелярії, яка звикла штампувати схожі відповіді”, – зазначає видання.

Представниці ІМІ у Харківській області в редакції розповіли, що наразі вирішують, як оскаржити те, що чиновники міськради вважають, що закон, яким послуговуються журналісти для отримання публічної інформації “не поширюється на відносини з отримання інформації суб’єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також у відносинах у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом”.

Як зазначає представниця ІМІ, реконструкція центрального майдану міста – це достатньо резонансна тема, її обговорюють громадські активісти, історики та екологічна спільнота, адже за заявою першого заступника міського голови на майдані “нічого не буде”. До того ж Харківський антикорупційний центр поширив інформацію про те, що за проектом оновлення площі відбудеться “демонтаж покриття, демонтаж сходів, видалення дерев”.

Юрист ІМІ Максим Ратушний зазначає, що рішення у таких справах є необхідними та важливими для уникнення перекручування норм законодавства на майбутнє та удосконалення дієвості системи доступу до публічної інформації в Україні.

“Проблема розгляду запитів на публічну інформацію у порядку розгляду звернень громадян є поширеною та спричиняє значне затримання у часі на отримання необхідної особі, у нашому випадку журналістам, інформації. Такі позови до суду є, та рішення у таких справах є необхідними та важливими для уникнення перекручування норм законодавства на майбутнє та удосконалення дієвості системи доступу до публічної інформації в Україні. Не дивлячись, що розпорядники не відмовили в опрацюванні, а обрали іншу процедуру розгляду, з відповідно іншими строками, все одно принциповою і необхідною є вимога слідувати процедурам та вимогам, визначеним законодавством”, – зазначив Ратушний.

  1. У Мукачеві водоканал відмовив журналісту у доступі до інформації про фінзвітність

30.09.2016 У Мукачівському комунальному підприємстві “Мукачівводоканал” журналістам не надають інформацію про фінансову звітність підприємства за 2015 рік. Про це повідомляє представник ІМІ в Закарпатській області.

Зокрема, у відповідь на запит кореспондента “Бюро журналістських розслідувань “Варто ЗНАТИ!” в.о. директора підприємства Н. Келемен повідомив, що може надати лише інформацію щодо використання бюджетних коштів. Інформація про фінансову звітність підприємства, за версією в.о. директора, є конфіденційною.

У запиті журналіст вказав, що фінзвітність є публічною інформацією, оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”, встановлено, що органи місцевого самоврядування зобов’язані розміщувати на офіційних веб-сайтах, зокрема, набір даних “Фінансова звітність суб’єктів господарювання комунальної власності”. Відповідно, законом чітко визначено, що вказана інформація не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом і є відкритою та повинна бути опублікована.

Журналіст має намір вимагати інформацію про фінзвітність мукачівського Водоканалу у суді.

Інтернет-тиск

Кібер-атаки – 1

1.На сайт “Тижня” здійснили хакерську атаку

06.09.2016 6 вересня невідомі здійснили хакерську атаку на сайт журналу “Український тиждень”, повідомляється на сайті видання.

Як пише видання, на сайті хакери розмістили пропагандистський матеріал антиукраїнського змісту. Відповідальність за злом взяла хакерська група “Берегині”.

“Зараз публікацію вже видалили, адміністратори відновлюють контроль над сайтом. Просимо вибачення, за тимчасові незручності”, – зазначає редакція.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 6

1.Поліція вивчає записи з камер відеоспостереження НІСу. Затриманих відпустили

05.09.2016 Столичні правоохоронці вивчають вилучені із місця події записи з камер відеоспостереження із метою встановлення всіх учасників нападу на офіс компанії “Національні інформаційні системи”, яка виготовляє новини для телеканалу “Інтер”. Після проведення опитування поліція відпустила дев’ятьох затриманих. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції Києва.

У поліції зазначають, що 4 вересня близько 16:30 отримали виклик на вулицю Щусєва про те, що невідомі особи палять шини під офісом телевізійної продакшн-студії. На місце вирушили автопатрулі поліції та слідчо-оперативна група Шевченківського управління поліції.

“З показів свідків встановлено, що приблизно 20 осіб прийшли до будівлі, встановили туристичні палатки та принесли шини, зробили написи на фасаді. Згодом шини підпалили, розбили вікна та кинули в офіс, за попередньою інформацією, димову шашку. Почалася пожежа, причину і осередок якої буде встановлено після проведення відповідних експертиз”, – йдеться у повідомленні.

“Далі невідомі зайшли в приміщення, почали підпалювати ресепшн і підніматися на другий поверх. Після прибуття поліції правопорушники почали розбігатися. На місці працювали пожежники, експерти і слідчо-оперативна група. Із будівлі евакуювали 45 працівників”, – зазначили у поліції.

Із місця події вилучили чотири плакати, шість автомобільних шин, змиви кіптяви зі стін будівлі, п’ять туристичних палаток, дві радіостанції, рюкзак, інші речові докази.

“Шістьох осіб, а згодом ще трьох, доставили в Шевченківське управління поліції для встановлення їх анкетних даних та надання пояснень. З’ясувалося, що чоловіки – колишні військовослужбовці Збройних Сил України. Троє із них відмовилися від надання письмових пояснень, інші повідомили, що перебували неподалік і не вчиняли протиправних дій. Після проведення опитування всіх відпустили”, – повідомили в поліції.

Згідно із повідомленнями закладів охорони здоров’я, за медичною допомогою звернулися семеро осіб.

Слідчі кваліфікують подію за ч. 4 ст. 296 (Хуліганство) та ч. 2 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України. У рамках розслідування проводиться комплекс оперативно-розшукових та слідчих дій.

Як повідомляв ІМІ, 4 вересня телеканал “Інтер” заявив про напад на офіс компанії “Національні інформаційні системи”, збройний напад та постраждалих.

Директор Департаменту комунікацій в МВС України Артем Шевченко заявив, що співробітники компанії “Національні інформаційні системи” не надають правоохоронцям доступ до відео з камер спостережень.

5 серпня СБУ заявила, що перевірятиме оприлюднене в інтернеті листування співробітниці міністерства державної безпеки так званої “ДНР” Тетяни Єгорової з представниками українських телеканалів.

31 серпня СБУ повідомила, що розслідує у рамках кримінального провадження діяльність колишньої креативної продюсерки компанії “Національні інформаційні системи” (НІС), громадянки Росії Марії Столярової.

2.За фактом нападу на “Інтер” відкрито справу і за 171 статтею

07.09.2016 У справі підпалу офісу компанії “НІС”, що виробляє новини для телеканалу “Інтер”, відкрито провадження і за фактом перешкоджання журналістській діяльності. Про це на засіданні комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики заявив начальник слідчого управління Нацполіції Києва Олександр Пивоваров, повідомляє 112.ua.

“В єдиний реєстр досудових розслідувань внесена 171 стаття – “перешкоджання журналістській діяльності”. Що стосується кваліфікації тих дій, які розслідуються в ході цього провадження, внесені в реєстр досудових розслідувань всього три статті КК. Зараз не йдеться про підозру кому-небудь, не йде мова про обвинувальний вирок і остаточну кваліфікацію винних”, – заявив Пивоваров.

Як повідомляв ІМІ, 4 вересня телеканал “Інтер” заявив про напад на офіс компанії “Національні інформаційні системи”, збройний напад та постраждалих.

Напад і підпал будівлі НІС 4 вересня слідчі кваліфікують за ч. 4 ст. 296 (Хуліганство) та ч. 2 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України.

  1. За фактом нападу на журналіста “СтопКору” відкрито справу за 171 статтею

12.09.2016 За фактом побиття журналіста проекту “Стоп корупції! Сергія Медяника 8 вересня в офісі компанії “Таурус-альянс” у Києві розпочато кримінальне провадження за статтею 171 Кримінального кодексу України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”. Про це він повідомив “Детектору медіа”.

“Так, уже відкрито кримінальне провадження за статтею 171 про перешкоджання роботі. Вже йде слідство, вже встановлено нападника, а мені присвоєно статус потерпілого”, – повідомив постраждалий журналіст.

За словами Медяника, на нього напав один з працівників юридичної фірми “Таурус-Альянс” Артем Остапенко. “Це юридична компанія, яка просто реєструє фірми на свою адресу. Виходить, що він один з організаторів реєстрації фіктивних фірм. Він думав, що ми за ним приїхали, що вони займаються ухилянням від сплати податків. І він, можливо, цього злякався”, – розповів журналіст.

Також Медяник додав, що нападник був від початку агресивно налаштованим.

Журналіст і координатор проекту “СтопКор” Роман Бочкала уточнив, що “перед тим, як нанести удар в обличчя Сергію, людина, яка це зробила, спочатку намагалася прикрити своєю рукою відеокамеру оператору”. Коли все-таки оператор продовжив зйомку, нападник вирішив застосувати фізичну силу.

Саме тому, на думку Бочкали, цей напад є не хуліганством, а перешкоджанням журналістській діяльності: “Тобто нападник розумів, що ми журналісти, ми представилися і вже після того, як оператор все ж таки продовжив зйомку, тоді він вирішив якось її припинити, застосувавши фізичну силу”.

Також уже оприлюднено відео, на якому чітко зафіксовано напад: Сергій Медяник відштовхує оператора, адже в того нема можливості захищатися, і цим сам підставляється під удар.

“Сергій виконував свій професійний обов’язок. Він мав редакційне завдання. Він робить сюжет-розслідування з приводу захоплення Поштової площі. Ми намагаємося розібратися з цією історією. Саме тому ми пішли до офісу компанії, яка пов’язана з усім цим”, – пояснив Роман Бочкала.

Сергію Медянику лікарі діагностували струс мозку та поклали на стаціонарне лікування.

Як повідомляв ІМІ, 8 вересня у Києві в офісі компанії “Таурус-Альянс” на знімальну групу проекту “СтопКор” напали невідомі під час журналістського розслідування. Унаслідок нападу журналіста Сергія Медяника зі струсом мозку госпіталізували до лікарні.

  1. У Кривому Розі вручили підозру чоловіку, що пошкодив камеру журналісту

13.09.2016 У Кривому Розі (Дніпропетровська область) мешканець міста умисно пошкодив відеокамеру журналіста “Першого міського телеканалу”. За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 КК України (перешкоджання законній професійній діяльності журналіста). Про це повідомляється на сайті прокуратури Дніпропетровської області.

За інформацією прокуратури, у серпні вказаний громадянин, знаходячись біля житлового будинку в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, умисно пошкодив відеокамеру журналіста, який здійснював відеозйомку місця ДТП.

Наразі зловмиснику повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину та обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Досудове розслідування триває.

5.У Дніпрі розслідується 6 кримінальних проваджень за заявами журналістів

20.09.2016 У Дніпропетровській області поліція відкрила шість кримінальних проваджень щодо злочинів, вчинених стосовно журналістів. Про це представниці ІМІ в Дніпропетровській області повідомили в Головному слідчому управлінні ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області.

Зокрема, по два провадження зареєстровано у Дніпрі, Марганці та Кривому Розі.

У Кривому Розі розслідується два факти перешкоджання журналістам “Першого міського” під час зйомок наслідків ДТП. Відомості в ЄРДР внесені за ознаками статті 171 Кримінального кодексу (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів). В одному із проваджень особі повідомлено про підозру. Друге провадження внесене в ЄРДР на початку вересня. Журналісти не розголошують обставин інцидентів в інтересах слідства.

У Марганці ведеться слідство за двома заявами від журналістів “СтопКору”. Обидва провадження зареєстровані за ознаками ст. 171. За інцидентом, що стався у травні, особі повідомлено про підозру. Нагадаємо, 24 травня у місті Марганці під час зйомок сюжету на знімальну групу проекту “Стоп корупція” накинувся брат місцевого депутата Олександра Бондаренка – Віталій Бондаренко, пошкодивши на відеокамері бленду.

Друге провадження відкрите за заявою журналіста “СтопКору” про погрози у вересні цього року. Нагадаємо, депутат міської ради Марганця Олександр Бондаренко психологічно тиснув та натякав на фізичну розправу журналістові “СтопКору” Володимиру Садикову.

У Дніпрі розслідується підпал авта редакторки газети “Зоря” Ксенії Зайцевої, що була відсторонена від виконання обов’язків на час службового розслідування. Провадження відкрите за ознаками статті 347-1 (Умисне пошкодження або знищення майна журналіста).

“Друге провадження у Дніпрі внесене в ЄРДР за ознаками статті 171. Заявником є особа, що займається активною публічною громадсько-політичною діяльністю. На мою думку, слідство має встановити, чи дійсно заявник є журналістом і чи пов’язаний інцидент із журналістською діяльністю та доступом до інформації”, – повідомила представниця ІМІ Зоя Красовська.

Провадження за заявою співробітниці каналу “1+1” Дар’ї Білан, яка у липні скаржилася на перешкоджання, що проявлялося у відмові кандидата у депутати від інтерв’ю, в поліції закрили. Нагадаємо, 5 липня телеканал “1+1” заявив про погрози журналістці департаменту журналістських розслідувань “Українські сенсації” Дар’ї Білан від охоронця кандидата в народні депутати на довиборах у Дніпрі Загіда Краснова. Телеканал звернувся до правоохоронців з вимогою розслідувати цей інцидент і визначитись щодо погроз на адресу репортерці.

Не повернули на повторне розслідування раніше закрите провадження, що стосувалося недопуску журналістів низки місцевих ЗМІ на виїзну сесію Дніпропетровської міської ради у грудні 2015 року. Нагадаємо, ІМІ наполягав на перегляді повноти розслідування цього інциденту під час зустрічі з представниками слідчого управління в рамках робочої групи при Адміністрації Президента щодо розслідування злочинів проти журналістів.

Як повідомляв ІМІ, станом на 10 вересня поліція скерувала до суду з початку року за результатами досудового розслідування 15 кримінальних проваджень за трьома статтями Кримінального кодексу України, якими передбачено склади злочинів, що стосуються журналістів та здійснення ними їх законної професійної діяльності.

6.У Житомирі суд оштрафував на 1,7 тис грн власницю готелю, яка напала на журналістів

21.09.2016 Богунський районний суд міста Житомира оштрафував на 1,7 тис. грн власницю розважального комплексу “Хвиля” Євгенію Волинець, визнавши винною у перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів. Таке рішення суд ухвалив 21 вересня, повідомляє Житомир.info.

“Визнати Волинець Євгенію Дорофіївну винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 171 ч.1, 347-1 ч.1 КК України та призначити покарання: за ст. 171 ч.1 КК України – штрафом у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ст. 347-1 ч.1 КК України – штрафом 55 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання шляхом часткового складення призначених покарань у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн”, – йдеться в ухвалі суду.

Крім того, суду постановив стягнути на користь держави з Волинець процесуальні витрати за залучення експерта в сумі 491 грн 04 коп. “Речові докази: диски з відеозаписами – залишити у матеріалах провадження; пальто – повернути потерпілій Кухарчук (Черпицькій) Я.О.; мікрофон та радіосистему – повернути потерпілому Антипенко О.Ю.”, – зазначається в ухвалі суду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області протягом 30 днів з дня проголошення.

Як повідомляв ІМІ, 29 жовтня 2015 року власниця готельно-оздоровчого комплексу “Хвиля” Євгенія Волинець напала на знімальну групу Житомир.info під час зйомки сюжету про пожежу. Спочатку охоронець не пускав їх на територію, потім прибігла хазяйка, відібрала у журналістів базу і мікрофон, порвала дріт.

Через деякий час Волинець напала на знімальну групу каналу СК-1, зокрема на журналістку Яну Кухарчук (Черпицьку) та побила журналістку Житомир.today Марію Маслюківську.

За фактом перешкоджання журналістській діяльності у поліції відкрили кримінальне провадження за 171 статтею.

9 грудня 2015 року власниці готельно-оздоровчого комплексу “Хвиля” Євгенії Волинець, яка 29 жовтня 2015 року напала на знімальну групу Житомир.info під час зйомки сюжету про пожежу комплексу, оголошено про підозру.

29 січня 2016 року житомирська поліція направила до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно власниці готельно-оздоровчого комплексу “Хвиля” Євгенії Волинець, яка напала на знімальну групу Житомир.info під час зйомки сюжету про пожежу комплексу.

Волинець пред’явлено звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу. “Обвинувачення пред’явлено по двом статтям Кримінального кодексу: 171 стаття “Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста” і стаття 347 з позначкою 1 “Умисне знищення чи пошкодження майна журналістів”.

Реакція журналістської спільноти – 6

1.Херсонська НСЖУ нагадала місцевій владі про відповідальність за порушення прав журналістів

02.09.2016 Журналістська спільнота Херсонщини обурена порушенням прав журналістів, яке сталося 30 серпня на зібранні депутатів у Херсонській обласній раді. Про це йдеться у заяві секретаріату Херсонської обласної організації Національної спілки журналістів України, повідомляє представник ІМІ у Херсонській області.

“Журналістська спільнота Херсонщини обурена зухвалими, брутальними порушеннями з боку органів влади прав на журналістську діяльність, передбачених законодавством України. Так, 30 серпня на зібранні депутатів, які мали ініціювати проведення позачергової сесії обласної ради, перший заступник голови облради Василь Зеленчук за “одностайної” підтримки присутніх запропонував журналістам покинути депутатське засідання, щоб “поспілкуватися без преси”. При цьому процедура видворення журналістів супроводжувалася образливими коментарями з боку народних обранців. І це не поодинокий випадок”, – йдеться у заяві.

Спілка зазначає, що стає тенденцією, коли керівники і представники обласної влади на “незручні” запитання журналістів під час публічних заходів замість конкретної відповіді демонструють роздратування на зразок поради “вийти з диванної сотні, стати до посади і наводити порядок”.

“Замість ділового, конструктивного спілкування з працівниками ЗМІ розмова переводиться в площину принизливого словоблудства. На адресу журналістів часом звучать образливі, нецензурні лайки з вуст наших обранців обласної чи міської влади”, – йдеться у заяві.

У зв’язку з цим в НСЖУ нагадують депутатам і очільникам місцевих рад, державних органів про відповідальність за навмисне перешкоджання журналістам. Також нагадують про відповідальність за переслідування посадовими особами чи групою осіб за попередньою змовою за критику.

“Свобода слова, вільний доступ суспільства до інформації про діяльність органів влади стають однією з головних цінностей демократичного суспільства тільки тоді, коли можновладці не лише говорять про неї з трибун, а й свято сповідують її у своїй повсякденній діяльності, не закриваючи перед журналістами дверей, не принижуючи їх професійної гідності”, – йдеться у заяві.

Як повідомляв ІМІ, 30 серпня депутати Херсонської обласної ради проголосували за те, щоб видалити представників засобів масової інформації з відкритого депутатського зібрання, яке зібралося замість позачергової сесії.

2.НСЖУ засудила напад на “Інтер” і назвала негідною дискусію у медіасередовищі

05.09.2016 У Національній спілці журналістів України засудили напад на телеканал “Інтер”, що спричинив пожежу та руйнування приміщень інформаційної служби. Про це повідомляється на сайті НСЖУ.

Також негідною в НСЖУ назвали дискусію у журналістському середовищі, коли окремі колеги вважають прийнятними методи фізичної розправи над працівниками медіа.

“Очевидно, що редакційна політика телеканалу “Інтер” викликає дискусії і загалом у нашому суспільстві, і серед медіафахівців. Так само останнім часом актуалізувалось питання зовнішнього впливу на інформаційну політику. Але в країні є регулятор – Нацрада з питань телебачення і радіо, є правоохоронні служби, які мають ефективно реагувати на порушення законів телеканалом, якщо вони мають місце”, – прокоментував перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко.

За його словами, до всього, тут знову постає питання захисту журналістів від насильства, який мають забезпечувати силовики. Зокрема, від таких провокацій і погромів.

“Надзвичайно обурює і та відверта зловтіха, яку демонструють окремі журналісти, обговорюючи погром на “Інтері”. Ми зараз не говоримо про якість контенту, який продукує телеканал (хоча варто сказати, що “фронтові” інтерівські журналісти готують об’єктивні сюжети з передової). Ми говоримо про те, що нетерпимість серед журналістів – це якраз ті “стандарти”, які нам і намагаються нав’язати в ході гібридної війни, що розв’язана проти України”, – зазначив Сергій Томіленко.

Як повідомляв ІМІ, 4 вересня телеканал “Інтер” заявив про напад на офіс компанії “Національні інформаційні системи”, збройний напад та постраждалих.

Напад і підпал будівлі НІС 4 вересня слідчі кваліфікують за ч. 4 ст. 296 (Хуліганство) та ч. 2 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України.

5 вересня, вранці, у Києві під стінами головного офісу телеканалу “Інтер” на вулиці Дмитрівській зібралися десятки активістів, які не згодні з політикою телеканалу. Активісти, що зібралися зранку 5 вересня під будівлею телеканалу “Інтер”, оголосили безстрокову акцію протесту і блокування каналу.

3.В ОБСЄ засудили напад на “Інтер”

06.09.2016 Представниця з питань свободи ЗМІ Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) Дуня Міятович засудила підпал приміщення телеканалу “Інтер”, який стався 4 вересня під час протестів у Києві. Про це йдеться у її заяві, опублікованій 5 вересня, повідомляє Радіо Свобода.

“Насилля ніколи неприйнятне у відповідь на незгоду з редакційною політикою, навіть якщо публікації є провокаційними і суперечливими”, – йдеться у заяві Міятович, опублікованій 5 вересня.

При цьому Дуня Міятович похвалила українських силовиків за швидку реакцію на напад: “Я вітаю швидкий початок розслідування з боку влади. Вірю, що буде зроблене все можливе для гарантування безпечної роботи колективу телеканалу “Інтер”.

Також вона висловила занепокоєння відмовою у в’їзді в Україну кореспонденту “Інтера” Данилові Русакову, а також колишній журналістці Марії Русаковій та менеджеру Ігореві Шувалову з компанії “Національні інформаційні системи”, щодо яких в Україні проводять розслідування.

Як повідомляв ІМІ, 4 вересня телеканал “Інтер” заявив про напад на офіс компанії “Національні інформаційні системи”, збройний напад та постраждалих.

Напад і підпал будівлі НІС 4 вересня слідчі кваліфікують за ч. 4 ст. 296 (Хуліганство) та ч. 2 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України.

5 вересня, вранці, у Києві під стінами головного офісу телеканалу “Інтер” на вулиці Дмитрівській зібралися десятки активістів, які не згодні з політикою телеканалу. Активісти, що зібралися зранку 5 вересня під будівлею телеканалу “Інтер”, оголосили безстрокову акцію протесту і блокування каналу. Учасники протестів підвезли шини та встановили намети біля будівлі телеканалу “Інтер”.

5 вересня Президент України Петро Порошенко доручив Генеральному прокурору Юрію Луценку взяти розслідування подій, що сталися на телеканалі “Інтер” 4 вересня, під особистий контроль.

Водночас Порошенко заявив, що “абсолютно неприпустимою є реалізація сценарію, коли через фінансування з Росії окремі ЗМІ намагаються дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Україні”, реакція на це має бути в абсолютно законний спосіб.

5 вересня телеканал “Інтер” подав до Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Національної поліції України заяву про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів через блокування офісу в Києві. Телеканал вимагає від правоохоронців “рішучих дій щодо розблокування телеканалу, відновлення законності і правопорядку”.

  1. Медіа-організації закликали вшанувати пам’ять Гонгадзе та всіх загиблих журналістів

14.09.2016 Національна спілка журналістів України, Інститут масової інформації та ГО “Детектор медіа” закликали колег долучитися 16 вересня – у день зникнення Георгія Гонгадзе – до спільної акції з ушанування пам’яті Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета та всіх журналістів, які загинули, виконуючи свої професійні обов’язки. 

У Києві журналістів запросили зібратися о 18.30 на Майдані біля Монументу Незалежності. Організатори закликали приєднатися всіх охочих, а також провести подібні акції пам’яті у регіонах.

Ініціатори акції наголошують, що професія журналіста в Україні продовжує залишатися небезпечною. Колеги зазнають великих ризиків, не тільки перебуваючи в гарячих точках на сході країни, а й просто порушуючи резонансні теми та ставлячи незручні запитання владі. І жодна з гучних справ – чи то про побиття чи навіть про вбивства журналістів – досі не розкрита. Тому ця акція – ще одне нагадування владі про відповідальність і нагадування медіаспільноті про солідарність.

  1. Херсонські журналісти висловили протест чиновнику, який їм перешкоджає

15.09.2016 У Херсоні 15 вересня місцеві журналісти висловили першому заступнику голови облради Василю Зеленчуку протест, повідомляє Мост.

Нагадаємо, 14 вересня Зеленчук в чергове висловив незадоволення херсонськими журналістами, і закликав охорону вигнати їх з засідання Президії Херсонської облради.

Так само він висловив невдоволення тим, що представники ЗМІ прийшли на засідання сесії в шортах і називали депутатів, які виламували двері в облраду, “гопниками”.

Як пише видання, сьогодні журналісти вирішили висловити своєрідний протест чиновнику, прийшовши до облради в шортах.

Як повідомляв ІМІ, 14 вересня перший заступник голови Херсонської обласної ради Василь Зеленчук в чергове висловив незадоволення місцевими журналістами, і закликав охорону вигнати їх з засідання Президії облради.

На початку засідання Зеленчук закликав охорону вигнати журналістів Олександра Корнякова і Сергія Нікітенка. Перший журналіст, за словами Зеленчука, називав у Facebook депутатів облради, які  виламували 13 вересня двері в сесійній залі, гопниками, а другий прийшов на засідання в “смугастих шортах”.

30 серпня депутати Херсонської обласної ради проголосували за те, щоб видалити представників засобів масової інформації з відкритого депутатського зібрання, яке зібралося замість позачергової сесії.

Херсонська обласна організація Національної спілки журналістів України обурилася порушенням прав журналістів, яке сталося 30 серпня на зібранні депутатів у Херсонській обласній раді.

  1. Медіа-організації закликають владу назвати основних підозрюваних у замовленні вбивства Гонгадзе

16.09.2016 Ми, представники українських медіа-організацій, у день 16-ї річниці зникнення Георгія Гонгадзе, звертаємося до Президента України, Прем’єр-міністра, Міністра внутрішніх справ, Генпрокурора з вимогою системно проводити оперативні і якісні розслідування агресії щодо журналістів.

Усвідомлюючи, що вже минуло понад 15 років з дня вбивства журналіста Гонгадзе, ми закликаємо владу визначитися остаточно з приводу можливості встановити замовників убивства Гонгадзе та назвати основних підозрюваних в замовленні злочину.

Українські медіа-організації не сумніваються у законності вироку Олексію Пукачу, який отримав довічне ув’язнення. Ми вважаємо важливим кроком для держави Україна той факт, що до відповідальності за злочин проти журналіста було притягнуто генерала міліції. У даному випадку, держава дотрималася всіх вимог закону, хоч це і зайняло великий проміжок часу.

Ми також закликаємо політиків та чиновників припинити політичні спекуляції навколо справи Гонгадзе та інших справ, пов’язаних із агресією щодо журналістів – жодні слова не замінять розслідувань.

У 2016 році ситуація із розслідуваннями перешкоджань і нападів на журналістів дещо покращилася порівняно з 2015 роком. За даними МВС, за перші вісім місяців 2016 року до суду було скеровано 15 справ, пов’язаних з перешкоджаннями професійній журналістській діяльності, порівняно до лише трьох справ, які дійшли до суду протягом аналогічного періоду 2015 року. Однак, самих випадків нападів на журналістів все ж у рази більше, і системна робота щодо розслідувань і боротьби з безкарністю обов’язково мусить інтенсифікуватися. Нагадуємо, що досі не покарано агресорів, що нападали на журналістів під час подій Революції Гідності 2013-2014 років.

Ми вимагаємо від влади системно вживати наступних кроків, необхідних для повноцінного захисту права громадян на інформацію та гарантування безперешкодної діяльності журналістів:

Знайти і покарати вбивць журналіста Павла Шеремета. Проводити оперативні і прозорі розслідування злочинів проти свободи слова в Україні.

Гарантувати підзвітність та прозорість владних інституцій та чиновників. Регулярно звітувати перед суспільством за свої дії та дотримуватись законодавства про доступ до інформації.

Активно сприяти створенню суспільного мовлення та роздержавленню друкованих ЗМІ.

Традиційно, 16 вересня в Києві та інших містах відбуваються мітинги пам’яті Георгія Гонгадзе та всіх загиблих українських журналістів. Ми запрошуємо приєднатися до мітингів усіх, хто підтримує ідеї свободи слова та демократії. Акції відбуваються без жодної партійної чи організаційної символіки. У Києві акція відбудеться під стелою на Майдані Незалежності, початок о 18.30.

Інститут Масової Інформації, Детектор Медіа, Національна Спілка Журналістів України,

Інститут Медіа Права, Центр UA, Інтерньюз-Україна

Судові позови від журналістів – 2

1.У Луцьку журналіст виграв суд в управління юстиції щодо доступу до інформації

12.09.2016 Головний редактор ділового інтернет-видання “Конкурент” Андрій Лучик виграв суд у Головного територіального управління юстиції у Волинській області щодо доступу до публічної інформації. Про це повідомляється на сайті видання.

Як повідомив Андрій Лучик, справа розглядалася у Волинському окружному адміністративному суді і зумовлена відмовою обласного управління юстиції надати інформацію про те, кому були передані конфісковані виконавчою службою матеріальні цінності.

“Для безоплатної передачі створюється комісія, куди входять представники відповідного органу державної виконавчої служби, митного органу, органу державної податкової служби та фінансового органу. Якщо раніше про безкоштовно передане майно знали лише одиниці, то у березні цього року були внесені зміни до нормативно-правових актів і всі “безкоштовні” лоти виставляють на сайті Системи електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ), де місяць чекають звернень від відповідних суб’єктів. По завершенню цього терміну, засідає комісія і… А далі невідомо, що відбувається, адже жодної інформації, куди безоплатно передали конфіскат, немає”, – зазначив журналіст на своїй сторінці у Facebook.

За словами Лучика, 27 травня 2016 року Любомльський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області на згаданому вище сайті СЕТАМ опублікував оголошення про передачу 33-х найменувань, серед яких 23 автомобілі марок Мерседес, Ауді, Вольксваген, Сеат, БМВ, Опель, Мітцубісі, Сітроен, Пежо, а також шини, одяг та інші речі.

“Я попросив в управління юстиції протокол засідання цієї комісії, щоб дізнатися, кому були передані ці матеріальні цінності. Натомість в юстиції видали дві основні версії, чому вони не можуть надати цю інформацію: 1) це є службова інформація; 2) це є матеріали виконавчого провадження, а тому вони не доступні простим смертним”, – стверджує журналіст.

Андрій Лучик подав позов щодо відмови в наданні публічної інформації, а 8 серпня суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема, визнав протиправною відмову Головного територіального управління юстиції у Волинській області у наданні інформації на мій запит та зобов’язав відповідача надати повну інформацію на зазначений запит.

  1. У Дніпрі суд зобов’язав КП надати журналістам відповідь на запит

26.09.2016 Апеляційний суд Дніпропетровської області зобов’язав КП “Дніпропетровський електротранспорт” Дніпровської міської ради видати на запит інтернет-порталу БюроUA копію договору кредитної угоди від 2012 року, укладеної між КП та “ПриватБанком” на суму 17 мільйонів гривень. Про це на своїй сторінці у Facebook 23 вересня повідомила редакторка сайту Ольга Юдіна.

Редакція оскаржувала у суді відмову в наданні інформації КП “Дніпропетровський електротранспорт”. В першій інстанції Бабушкінський суд Дніпра відмовив журналістам. Вони оскаржили рішення в Апеляційному суді Дніпропетровської області. 31 серпня суд зобов’язав КП видати на запит копію кредитної угоди, повідомила Юдіна.

“Півроку тому, в рамках збору інформації для статті про кредити мерії звернулися зокрема до КП “Дніпропетровський електротранспорт” з проханням надати копію договору кредитної угоди від 2012 року, укладеної між КП та “ПриватБанком” на суму 17 мільйонів гривень. Отримали відмову. Другий запит, з більш детальним описом наших законних прав розпорядників інформації не переконав: запитувану інформацію вони назвали секретною”, – повідомила Юдіна.

Порушення прав журналістів на територіях, окупованих «ДНР» і «ЛНР» – 2

1.“ДНР” заблокувала на Донбасі мовлення “1+1” та Нового каналу

02.09.2016 З 2 вересня аналоговий сигнал українських телеканалів “1+1” та Нового каналу на Маріупольському напрямку (Донецька область) заблоковано бойовиками за допомогою спеціального обладнання. Про це на сторінці у Facebook повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України, повідомляє “Детектор медіа”.

“З 2 вересня ц.р. аналоговий сигнал українських телеканалів “1+1” та Новий канал, які приймались в населених пунктах тимчасово окупованих територій сходу України на Маріупольському напрямку було придушено за допомогою спеціального обладнання, придбаного після особистого втручання радника президента Росії В. Суркова”, – йдеться у повідомленні розвідки.

Також розвідка зазначає, що це обладнання обслуговується “виключно російськими фахівцями, а підбір російських телепередач “пост-мейнстрімівської журналістики” з “альтернативною інформацією” здійснюється офіцерами відділу дезінформації та контрпропаганди Центру інформаційного протиборства (Новочеркаськ) ЦТВ Південного ВО ЗС РФ”.

  1. У “ДНР” заявили, що ліквідовуватимуть українських журналістів, яких вважатимуть диверсантами

12.09.2016 Бойовики “ДНР” стверджують з посиланням на “дані власної розвідки”, що українські силовики начебто готують диверсантів під виглядом журналістів. У “ДНР” заявили, що будуть “виявляти і знищувати” так званих “українських диверсантів”. Про це заявив “заступник командувача оперативного командування “ДНР” Едуард Басурін, повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на РІА Новини.

Як стверджує Басурін, на територію “ДНР” будуть перекинуті для здійснення терактів “диверсійні групи” під виглядом журналістів.

“Підтверджуються факти підготовки в 30-й окремій моторизованій бригаді декількох диверсійних груп, які плануються до перекидання на територію ДНР під виглядом журналістів для проведення терористичних актів, спрямованих на дестабілізацію внутрішньополітичної обстановки”, – запевнив він.

Також сепаратист заявив, що особи, яких вони вважатимуть українськими диверсантами, будуть “ліквідовані”.

“Оперативним командуванням і спецслужбами “ДНР” вживаються додаткові заходи з виявлення та ліквідації українських диверсантів”, – сказав Басурін.

Фото – www.volynnews.com

Ще Дослідження