IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

18

54

5

21

Барометр свободи слова за травень 2017 року

У травні ІМІ зафіксував в Україні 24 випадки порушень прав журналістів та свободи слова. Цього місяця лідером з порушень прав журналістів стали випадки перешкоджання – 9 випадків та погрози – 5 випадків. Якщо кількість перешкоджань майже не змінилась у порівнянні з квітнем, то кількість погроз цього місяця зросла на противагу минулому місяцю, коли було зафіксовано два випадки. Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Найгучнішою подією травня стало блокування російських соцмереж. 15 травня Президент України Петро Порошенко своїм указом увів у дію рішення РНБО “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), яке забороняє інтернет-провайдерам надавати інтернет-користувачам доступ до російських соціальних мереж “Вконтакте” та “Однокласники”, інтернет-порталу “Яндекс” (пошуковик і десятки супутніх сервісів), поштового сервісу Mail.ru. Насправді, українське законодавство наразі передбачає єдиний механізм блокування веб-сайтів – через суд. Низка міжнародних правозахисних організацій зробили заяви про те, що застосування таких санкцій проти інформаційних і комунікаційних інструментів є недалекоглядним рішенням, яке не відповідає міжнародному праву і його нормам.

Цього місяця у трійку лідерів також увійшли випадки побиття та обмеження доступу до публічної інформації – по 3 випадки відповідно. Кількість зафіксованих побиттів зросла у порівнянні з квітнем, коли був зафіксований один випадок.

У травні порушення зафіксовані в 11 областях країни. Зокрема, Полтавська область стала лідером з порушень прав журналістів – у травні в цьому регіоні ІМІ зафіксував 6 випадків. Далі йде Київ з 4 випадками та по 3 випадки відповідно Кіровоградська та Одеська області.

Порушували у травні право журналістів на професію, як показує моніторинг ІМІ, переважно приватні особи, центральні органи влади (Президент України, Міністерство внутрішніх справ), компанії (благодійний фонд Ігоря Палиці “Тільки разом”), комунальне підприємство (Чернівецька обласна клінічна лікарня) та інші.

Під час перешкоджання журналістам забороняли вести відеозйомку тої чи іншої події, не пускали на засідання, намагалися розбити камеру, також журналістів штовхали та відбирали техніку. У травні перешкоджаннями відзначився Кропивницький, де зафіксовано два таких випадки. Зокрема, 13 травня у Кропивницькому на журналіста видання “Перша електронна газета” Геннадія Солдецького напав директор ПП “Енерго”, екс-депутат міської ради Віктор Ніколаєнко, розбив йому мобільний телефон і порвав одяг. Інший випадок у Кропивницькому стався 26 травня, коли невідомі молодики не пропускали журналістів на прес-конференцію ТОВ “Нива-2010. Хлопці вимагали показати їм журналістське посвідчення, особливо не пояснюючи, хто вони і на якій підставі перекрили доступ до приміщення.

З п’яти випадків погроз три стались у Полтавській області. Погрожували журналістам приватні особи, методом повідомлень через соцмережі або телефонний дзвінок. Так, невідомі погрожували вбивством редактору “Кременчуцької газети” Олегу Булашеву після статей про міський морг. Видавцю полтавської газети “Коло” Тетяні Цирульник невідомий у телефонній розмові порадив “поберегти своє здоров’я”. Вона пов’язує дзвінки із подіями, які “Коло” активно висвітлювало навколо скандальної забудови арки “Газетний ряд”.

Журналістці інтернет-видання “Полтавщина” Дарині Синицькій користувачі соціальної мережі Facebook Руслан Зарубін, Віталій Солоній і Данило Плахов погрожують згвалтуванням і зникненням безвісти. Заклики до розправи над журналісткою вони залишили під постом Андрія Князєва (Позивний Княже). Андрій Князєв звинуватив Дарину Синицьку у розповсюдженні особистої інформації активістів.

Погрози Дарина почала отримувати після того, як на сайті видання “Полтавщина” 3 травня вийшла її стаття “Поліція отримала доступ до приватних даних осіб, які можуть бути причетні до сутичок біля арки” із номерами телефонів осіб, нібито причетних до сутичок біля забудови арки “Газетний ряд” у Полтаві.

Крім того, ІМІ зафіксував по 1 випадку цензури, пошкодження майна журналістів, нападів на офіси ЗМІ та судового позову проти журналістів.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 6 випадків побиття, 4 випадки цензури, 32 випадки перешкоджання, 16 – обмеження доступу до інформації та 14 випадків погроз.

Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:

Фізична агресія

Побиття – 3

1.На Одещині невідомі побили журналіста-розслідувача

11.05.2017 В Іванівці (Одеська область) невідомі в ніч на 11 травня побили журналіста “ТВ-новин Іванівського району” і кореспондента інформагентства “Траса Є-95” Віктора Буця. Про це повідомляється на сайті “Траси Є-95”.

Двоє невідомих близько 2:00 ночі проникли через паркан у двір будинку, в якому проживає Буць з сім’єю. Почувши сторонні звуки, журналіст вийшов на подвір’я. Тут на нього напали і побили невідомі.

Як пише інформагентство, журналіст перебуває в хірургічному відділенні районної лікарні. У потерпілого черепно-мозкова травма, струс головного мозку.

Правоохоронці шукають зловмисників, які побили Буця, а також встановлюють їх мотиви.

Сам журналіст пов’язує напад зі своєю професійною діяльністю. Проте припиняти роботу він не має наміру.

“Розраховуємо, що до вихідних Віктор поправить здоров’я, і ​​ми вийдемо з черговою добіркою новин за тиждень”, – зазначив оператор “ТВ-новин Іванівського району” Олександр Гостєв.

Як зазначає агентство, Віктор Буць є автором багатьох резонансних розслідувань – в тому числі про зловживання владою з боку колишнього керівництва Іванівського району.

  1. У Дніпрі чоловік покусав оператора сайту “Інформатор”

24.05.2017 У Дніпрі до редакції ІА “Інформатор” увірвалися двоє людей з погрозами, в результаті бійки постраждав один з операторів інформагентства. Інцидент стався 24 травня, повідомляється на сайті агентства.

Чоловік та його матір вимагали від журналістів спростування інформації про те, що він, за попередньою інформацією правоохоронців, знаходився у стані наркотичного сп’яніння під час затримання поліцейськими.

В цей день редакція опублікувала відео затримання порушника правил дорожнього руху, який намагався перетнути Новий міст, де зараз ведуться ремонтні роботи та рух заборонено для будь-якого транспорту, окрім громадського. Порушник проігнорував вимогу поліцейських про зупинку та намагався втекти. І лише коли поліцейські перекрили йому дорогу, зупинився. Патрульні повідомили журналістам, що, за попередньою інформацією, водій знаходився у стані наркотичного сп’яніння та відмовився від медичного огляду. Цього ж дня, рішенням Соборного суду міста Дніпра, водія позбавили водійських прав строком на три місяці.

Після публікації матеріалу, близько 17:20, у редакцію увірвався порушник вже разом із матір’ю.  

“Вони погрожували, кричали, матюкалися. Вони вимагали від нас спростування інформації про те, що він попередньо знаходився у стані наркотичного сп’яніння. Але ж ми отримали цю інформацію від поліцейських”, – прокоментувала інцидент представниці ІМІ у Дніпропетровській області редакторка сайту “Інформатор” Дар’я Калиновська.

Врешті-решт, унаслідок сварки, чоловік наблизився до операторки сайту Вікторії Машкіної та почав погрожувати. Інший оператор, Євген Вагнер, намагався заблокувати чоловіка захватом ззаду. Обидва впали на підлогу.

“Наш оператор намагався його заблокувати, бо він надто близько підійшов до операторки. А чоловік почав битися та вкусив нашого оператора за руку. Ми викликали поліцію”, – розповіла Дар’я Калиновська.

За даним фактом поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 345-1 “Погроза або насильство щодо журналіста” Кримінального кодексу України.

  1. Головред газети “Зіньківщіна “по – іншому” потрапив до лікарні після нападу

25.05.2017 У місті Зіньків Полтавської області після нападу госпіталізований до лікарні головний редактор газети “Зіньківщіна “по – іншому” Олексій Леонтій. Про це повідомляється на сайті газети “Зіньків NEWS”.

Інцидент стався 25 травня близько 20:00, коли Олексій Леонтій повернувся з роботи додому. Як тільки він увійшов у двір свого будинку, його покликав молодий чоловік і попросив вийти.

“Коли я вийшов за ворота, на мене несподівано посипалися удари. Бив шматком труби, з десяток разів”, – розповів журналіст.

Як пише видання, з’ясувалося, що нападник – син однієї з членів Громадської ради при Зіньківській райдержадміністрації Максим Батрак, колишній працівник міліції.

Нещодавно Олексій Леонтій опублікував статтю в газеті, в якій “розкрив докази щодо незаконності прийняття у члени Громадської ради при Зіньківській РДА Тетяни Батрак”.

Відтоді, пише видання, головреду неодноразово погрожували фізичною розправою, а для залякування кілька разів розбивали вікна в приміщенні редакції.

“Чи можна цей випадок вважати помстою Громадської ради, покаже слідство”, – пише видання.

Наразі редактор газети “Зіньківщіна “по – іншому” госпіталізований в Зіньківську ЦРЛ з діагнозом черепно-мозкова травма.

Погрози – 5

1.Одеському журналісту погрожують після статті про психоневрологічний інтернат

10.05.2017 Одеському журналісту Дмитру Бакаєву надходять численні погрози фізичної розправи після публікації серії статей про Великорибальський жіночий психоневрологічний інтернат. Як повідомляє представник ІМІ в Одеській області, останній матеріал був опублікований в лютому 2017 року у виданні “Думська”, і в ньому журналіст викрив неприємні факти життя підопічних інтернату.

За словами Дмитра Бакаєва, після виходу статті на його електронну скриньку, телефон та в соціальні мережі почали масово надходити погрози від невідомих осіб. Сам журналіст вважає, що керівництво інтернату обдзвонило родичів підопічних і натякнуло їм, що заклад можуть закрити, а хворих відправити по домівках. В інтерв’ю виданню “Думська” Дмитро Бакаєв повідомив, що телефонують йому цілодобово.

“І о п’ятій ранку, і о третій ночі. Матюкаються в трубці. Погрожують. Що особливо неприємно, так це те, що це родичі хворих. Жителі сіл. Вони в більшості своїй і статті ніякої не читали. Їх просто обдурили. Їх навіть десь шкода”, – розповів журналіст.

Після отримання погрози із зазначенням домашньої адреси та фото дверей квартири журналіста, Дмитро Бакаєв звернувся із заявою до поліції.

  1. Рівненській журналістці погрожують вбивством

13.05.2017 Вночі 13 травня рівненська журналістка, редакторка сайту “ВСЕ” Ольга Ферар отримала у соцмережі “ВКонтактє” повідомлення з погрозами вбивства. Скріншот повідомлення журналістка оприлюднила на своїй сторінці у Фейсбук, повідомляє “Четверта влада”.

В коментарі представниці ІМІ у Рівненській області Ольга Ферар розповіла, що повідомлення прийшло з фейкового акаунту “ВКонтактє”, підписаного як Никита Иванов. Це перше повідомлення з цього акаунту, отримане Ольгою. Журналістка каже, що оприлюднила погрозу, щоб показати суспільству з чим доводиться зіштовхуватися журналістам.

Журналістка написала заяву в правоохоронні органи. Відомості внесено 14 травня до ЄРДР за ч. 1 ст. 345 Кримінального кодексу України.

“Безпека журналіста? – зазначила Ольга Ферар. – Я боюсь. Я часто боюсь. Не стільки того, що мене вб’ють, скільки, що я не встигну. Навчитись, навчити, зробити, змінити. Погроз отримувала різних. І в папірцях в заборі, і просто словами – “закрий-но рот”. Але потім був Саакашвілі (звинуватив журналістку у продажності – ред.). Сотні повідомлень з образами і погрозами. 10 хвилин шоку  – видаляєш, потім щось відповідаєш десь годинку, а потім – просто повна байдужість”.

“Я боюсь сьогодні, отримавши повідомлення нового змісту, не за себе, – додала журналістка. –  Я боюсь, що нема вже таких людей, як Гонгадзе і Шеремет. Я певна, що їм навряд чи писали, але хто знає, чи завтра на якомусь мітингу мені не засадять ножа в спину. Мені чи будь-кому з нас. Бо окрім мовчазних серйозних людей, що бачать в кожному журналісті ворога, є просто дурні юні зрадники”.

  1. Редактору “Кременчуцької газети” погрожують вбивством після статей про міський морг

16.05.2017 Редакція “Кременчуцької газети” останніми днями отримує від невідомих дзвінки з образливими висловами щодо висвітлення теми роботи кременчуцького відділення Полтавського патологоанатомічного бюро, а редактору газети Олегу Булашеву погрожують вбивством. Про це повідомляється на сайті газети.

Як йдеться у повідомленні, редакція газети на шпальтах друкованого видання (від 11 травня 2017 року) та протягом поточного місяця на сайті “висвітлює резонансну тему роботи міського моргу, лад в якій почав наводити новопризначений керівник Вадим Українець”.

Крім того, зазначає видання, вже кілька місяців вони інформують читачів про роботу нового керівника Третьої міськлікарні Віктора Сичова. Як пише видання, Сичов 14 травня на своїй сторінці у Facebook висловив своє бачення ситуації щодо роботи моргу та оприлюднив скріншот інформаційного запиту Кременчуцької газети, який стосувався роботи міського моргу. А саме: щодо кількості трупів у лікарні в квітні 2015, 2016 та 2017 років.

“Сичов розцінює цей інформаційний запит, пов’язаний з роботою моргу в Кременчуці, як нападки на головного лікаря медзакладу та називає вибірковим. Але подібний запит газета направила в міське управління охорони здоров’я ще до резонансних подій у морзі”, – пише видання.

Після оприлюднення резонансних тем на номер телефону редактора “Кременчуцької газети” та телефон редакції почали надходити дзвінки від невідомих з образливими висловами та словами підтримки Сичова, пише видання.

“Але апогеєм подій став дзвінок минулої суботи (13 травня – ред.) на телефон редактора Олега Булашева не лише з образами на кшталт “Ви виродки!” та інше, але й погрозами. Серед них була фраза: “Готуйся, тебе розчленуємо та покладемо у той морг, за який ти так багато пишеш!”.

Булашев звернувся у поліцію і просить занести в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомості про дану подію та відкрити кримінальне впровадження за статтею 345 ч. 1 Кримінального кодексу України “Погроза або насильство щодо журналіста”.

Окремо редакція просить журналістські організації: Національну спілку журналістів України, Інститут масової інформації, “Репортери без кордонів” та інші тримати цю справу на постійному контролі.

  1. У Полтаві видавцю газети “Коло” радять “поберегти здоров’я”

24.05.2017 Видавцю полтавської газети “Коло” і головному редактору сайту kolo.news Тетяні Цирульник невідомий у телефонній розмові порадив “поберегти своє здоров’я”. Журналістка пов’язує телефонну розмову зі своєю професійною діяльністю та написала заяву до поліції. Про це вона повідомила представниці ІМІ в Полтавській області.

Інцидент стався 24 травня, розповіла Цирульник, на її мобільний телефон зателефонував невідомий.

“Думаю, мені радили поберегти здоров’я через журналістську діяльність”, – сказала Цирульник.

Вона пов’язує дзвінки із подіями, які “Коло” активно висвітлювало навколо скандальної забудови арки “Газетний ряд”.

За словами Цирульник, заяву в поліцію вона написала за 171 статтею (перешкоджання журналістській професійній діяльності).

  1. Журналістці “Полтавщини” погрожують у соцмережах вбивством

25.05.2017 Журналістці інтернет-видання “Полтавщина” Дарині Синицькій користувачі соціальної мережі Facebook Руслан Зарубін, Віталій Солоній і Данило Плахов погрожують згвалтуванням і зникненням безвісти. Заклики до розправи над журналісткою вони залишили під постом Андрія Князєва (Позивний Княже). Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на Національну спілку журналістів України (НСЖУ).

Андрій Князєв звинуватив Дарину Синицьку у розповсюдженні особистої інформації активістів.

“Дарина приїхала в Полтаву, з окупованого Донецька. Полтава прихистила Дарину, пригріла і дала роботу. Але замість того щоб бути вдячною, Дарина стала шпигувати, пакостити і зливати інформацію шанувальникам федералізації і причаївся в Полтаві, своїм друзям Колорадо і сепаратистам! Останній раз Дарина отримала приватну та особисту інформацію, від наших горе “правоохоронців”, про полтавських активістів протестують проти забудови сумновідомої арки в центрі! Інформацію Дарина виклала в мережу, після чого невідомі одразу ж почали тероризувати за телефонами активістів і їх сім’ї!”, – написав Князєв і закликав розповсюджувати його інформацію про журналістку.

У коментарях він додав: “Я не здивуюся, якщо Дарина виявиться причетною до зграї, що б’є в Полтаві таблички нашим героям і орудує на їх могилах!”.

Після цього користувач, полтавчанин Руслан Зарубін написав: “Давайте сделаем это трехдырое пропавшим безвести!”. Інший користувач, журналіст, редактор Данило Плахов залишив свій коментар: “Драть долго кверху задом”. Інший коментатор, полтавчанин Віталій Солоній спрогнозував, що журналістку знайдуть “в кульках, за гаражами”.

На прохання журналістки “Детектор медіа” відповісти, чи усвідомлює він відповідальність за погрози журналістці, Руслан Зарубін написав: “Это тварь, и ты тоже в месте с ней”.

На публікацію погроз Дарині Синицькій зреагував голова Полтавської обласної організації Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Євген Лопушинський на сторінці осередку у Facebook.

“Маємо не якісь ефемерні, а цілком реальні погрози журналістці. У відповідь на те, що Дарина Синицька опублікувала чергову статтю стосовно розслідування різанини біля так званої “Кривавої арки”, полтавець Андрій Князєв опублікував на своїй сторінці Фейсбук пост із незрозумілими і безглуздими звинуваченнями на адресу журналістки.

Оскільки Дарина є уродженкою Донецької області (до речі, території, яка є підконтрольною саме Україні), Андрій Князєв вбачає у журналістських розслідуваннях Дарини дослівно – злив інформації та шпигунство. Під цим постом “друзі” позивного Княже пропонують згвалтувати, “щезнути без вісті”, “знайти у гаражах” журналістку. При чому, цілком серйозно”, – повідомив він.

Погрози Дарина почала отримувати після того, як на сайті видання “Полтавщина” 3 травня вийшла її стаття “Поліція отримала доступ до приватних даних осіб, які можуть бути причетні до сутичок біля арки” із номерами телефонів осіб, нібито причетних до сутичок біля забудови арки “Газетний ряд” у Полтаві, написав Лопушинський у групі обласної НСЖУ у Фейсбук.

Також Лопушинський зазначив, що окремі колеги постять ці публікації і підтримують заклики звести рахунки із журналісткою.

“Колеги”, ви це серйозно? А чи, до речі, ви хоча б перевіряли факти, коли робили репости і писали свої домисли з приводу?  Але мова зараз не про те. Є заява до правоохоронних органів. Обласна організація НСЖУ, членом якої є Дарина Синицька, бере розслідування на контроль. Окремо звертаюся до тверезомислячих колег із проханням висловити солідарність із журналісткою та також узяти цю справу на олівець. Усе це переходить усяку межу. І тому, закликаю жорстко реагувати на подібні речі”, – написав голова обласної організації НСЖУ.

Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ – 1

1.У Світловодську стріляли по вікнах місцевої газети

02.05.2017 Співробітники газети “Світловодськ вечірній” (м. Світловодськ, Кіровоградська область) виявили 2 травня у вікнах редакції чотири отвори від куль. Про це повідомляє інтернет-видання “Світловодськ”.

Інформацію представнику ІМІ у Кіровоградській області підтвердила і головна редакторка газети Тетяна Дроздова.

“У нас вчора був робочий день, мали здавати у друк газету, тож до редакції прийшли рано. Одразу виявили чотири отвори від куль у власних вікнах. На щастя, ніхто не постраждав, однак ситуація дуже неприємна. На місце події ми одразу викликали поліцію, повідомили СБУ та представників міської ради, в одному приміщенні з якою знаходиться наша редакція.

На мій погляд, це звичайна спроба залякати журналістів. Після роздержавлення ми маємо не надто приязні стосунки з міським головою. Тож не виключено, що це черговий натяк на те, що нам тут не раді”, – прокоментувала ситуацію представнику ІМІ Дроздова.

У свою чергу, начальниця сектору зв’язків з громадськістю Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Віталіна Бевзенко повідомила, що за фактом стрілянини по вікнах редакції відкрито кримінальне провадження за статтею 296 ККУ – “Хуліганство”. Слідство триває.

Газета “Світловодськ вечірній” видається з 1991 року. Раніше була газетою міськради, але роздержавилась.

Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів – 1

1.У Києві пограбували квартиру батьків шеф-редакторки LB.ua. Кошкіна пов’язує з профдіяльністю

21.05.2017 У Києві 21 травня невідомі пограбували квартиру батьків шеф-редакторки LB.ua Соні Кошкіної. Про це Соня Кошкіна повідомила на своїй сторінці у Фейсбук, повідомляє Громадське радіо.

За її словами, побутова техніка, комп’ютери, планшети, мамині прикраси залишилися недоторканими.

“Два комп’ютери і планшет гордо валялися посеред понівеченої кімнати. Поруч – мамин паспорт, з якого радісно визирали цілих 600 доларів. Не помітити їх було неможливо”, – написала вона.

З квартири зникло близько 300 євро, три старих золотих каблучки і ​​дві пари сережок. “Ціна цим радянським каблучкам – сто гривень в найближчому ломбарді. Ну, може двісті. Головна їхня цінність була в пам’яті – про нашу бабуню”, – повідомила Кошкіна.

В коментарі Громадському радіо Кошкіна заявила, що пов’язує цей випадок зі своєю професійною діяльністю, оскільки в цій квартирі вона прописана і припускає, що це могла бути спроба залякати саме її. Вона додала, що разом з групою активістів борються проти забудови Сінного ринку.

“Я дійсно абсолютно переконана, що це не було пограбування в класичному розумінні цього слова, тому що на це вказує дуже багато факторів. На квартирі стояли дуже серйозні замки, які не можна просто так зняти. Для цього потрібна спеціальна підготовка. І людей, які вміють це робити, не так багато. Цікавий факт: в цій квартирі я прописана. Я абсолютно переконана, що вся ця ситуація пов’язана з моєю професійною діяльністю. Люди, з якими я консультувалася впродовж цих декількох годин, казали, що якщо це було пограбування і там було що брати, то це взяли б. Але ніхто не розкидав би старі фотографії і мої дитячі малюнки посеред кімнати. Тоді на місці не залишися б гроші, документи, техніка і все цінне, що можна було б взяти. Висновок такий: це не є пограбування, це пов’язано з моєю професійною діяльністю”, – сказала журналістка.

За її словами, на невеликій ділянці в центрі міста, а це всього 2 гектари, приватний інвестор намагається побудувати 14 великих будівель з 22 поверхами. “Ми з групою активістів боремося з цією забудовою. На мою адресу та на адресу інших активістів вже надходило багато погроз. Зокрема, погрози надходили на адресу Ольги Балицької, яка є депутатом Київради. 4-5 тижнів тому під її вікнами відбулося інсценування її власних похорон, які побачила її дитина. Іншій активістці Юлії Нікітіній декілька разів погрожували. Мені також. Всі ці події я пов’язую з Сінним ринком, з нашою боротьбою. Наразі ця версія є головною”, – заявила Соня Кошкина.

Портал LB.uа активно висвітлює хід подій навколо забудови на території колишнього Сінного ринку ще з червня 2016 року. Це – одна з найскандальніших забудов Києва. У березні 2005 року Сінний ринок 1958 року закрили на реставрацію, а згодом зруйнували. А вже навесні 2016 року стало відомо, що на його місці будуватимуть  житловий комплекс, в якому плануються 14 будівель заввишки від семи до двадцяти двох поверхів. Сама Соня Кошкіна неодноразово розміщувала в Фейбуці дописи щодо ходу подій на будівництві та в кабінетах чиновників, повідомляє “Детектор медіа”.

Перешкоджання 9

1.На Львівщині журналістам “Золочів.нет” перешкоджали знімати на місці ДТП

04.05.2017 У місті Золочів Львівської області 4 травня журналістам інтернет-видання “Золочів.нет” перешкоджали вести відеозйомку на місці ДТП. Про це повідомляється на сайті видання.

Як пише видання, близько 20-ї години на перехресті вул. Тернопільської та вул. В. Чорновола сталася ДТП. Автомобіль ВАЗ в’їхав у стовп із вказівниками вулиць. Стовп опинився посеред дороги. Також пошкоджень зазнав автомобіль.

За інформацією видання, як тільки їх кореспонденти прийшли на місце події, аби відзняти, що трапилося, то “зустрілися із агресивною поведінкою певних осіб, які забороняли нам вести відео зйомку у громадському місці”.

Невідома жінка, яка була присутня на місці події, вдарила по камері журналіста. У результаті було пошкоджено об’єктив.

Також на адресу журналістів звучали погрози через зйомку.

В редакції видання представниці ІМІ у Львівській області повідомили, що перешкоджали знімати місце ДТП редактору сайту Ярославу Даниленку. Також редакція подала за даним фактом заяву у поліцію.

  1. У Миколаєві поліцейський під час заходів на 9 травня заважав журналісту знімати

09.05.2017 В Миколаєві 9 травня співробітник поліції, якому не сподобалось, що його знімають, намагався вихопити камеру у журналіста інтернет-видання “Свідок.інфо” Андрія Прокопенка.  Про це повідомляє представник ІМІ в Миколаївській області.

Інцидент стався на головній площі міста Соборній під час масових заходів до Дня Перемоги.

Журналіст знімав події на площі, як один з поліцейських, що проходили повз нього, взявся рукою за об’єктив камери Прокопенка.

“Чого ви мене провокуєте, чого ви мене знімаєте? У вас що матеріалу більше немає цікавого?” – сказав співробітник поліції.

Побачивши конфлікт, в нього втрутився журналіст інтернет-видання “НикВести” Олег Деренюга, який почав запитувати поліцейського, чи вважає він нормальною свою поведінку. Побачивши це, до місця конфлікту підійшов начальник Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Юрій Мороз, якому журналісти поскаржились на його підлеглого, на чому інцидент був вичерпаний.

  1. У Києві охорона пам’ятника Леніну напала на журналістів “Громадського ТБ”

10.05.2017 У Києві на журналістів “Громадське ТБ” напали охоронці території у Голосіївському районі, на якій в порушення закону про декомунізацію досі перебуває пам’ятник Володимиру Леніну. Відповідний сюжет канал оприлюднив на своїй сторінці у Фейсбук 10 травня, повідомляє “Детектор медіа”.

“Пам’ятник Володимиру Леніну досі стоїть у Голосіївському районі Києва, хоча за законом про декомунізацію його вже два роки як мали демонтувати. Можливо, постамент врятувала непримітна промислова територія за шлагбаумом, можливо — відсутність будь-яких згадок про його існування. Або ж “героїня” нашого відео, похилого віку жінка, яка не шкодує сил для захисту Ілліча”, – повідомило тоді “Громадське”.

Усі спроби журналістки Наталки Тарасовської поспілкуватися з пенсіонеркою, яка охороняє пам’ятник, виявилися безуспішними. Вона заявила, що це “приватна територія”, і попросила представників ЗМІ піти.

На розповсюдженому відео видно, що невідома жінка похилого віку вимагає, аби знімальна група залишила “приватну територію”, застосовує проти журналістки “Громадського ТБ” фізичну силу і викликає охоронця.

Водночас 12 травня на каналі FrozenNoseStudio в YouTube з’явилося відео, на ньому видно, як троє невідомих руйнують пам’ятник Леніну у Голосіївському районі Києва за адресою Козацька, 122, про який повідомило “Громадське ТБ”.

В коментарі ІМІ Наталя Тарасовська уточнила, що інцидент стався 5 травня. В поліцію заяву журналісти вирішили не подавати, бо “в тій ситуації, найкращим шляхом було просто опублікувати відео”.

Нагадаємо, 9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила пакет законів про декомунізацію, які забороняють радянську символіку та засуджують комуністичний режим. 15 травня 2015 року їх підписав президент України Петро Порошенко, а 21 травня 2015 року вони набули чинності.

4.У Кропивницькому екс-депутат розбив телефон і порвав одяг журналісту

13.05.2017 У Кропивницькому 13 травня на журналіста видання “Перша електронна газета” Геннадія Солдецького напав директор ПП “Енерго”, екс-депутат міської ради Віктор Ніколаєнко, розбив йому мобільний телефон і порвав одяг. Про це журналіст розповів представнику ІМІ у Кіровоградській області.

Інцидент стався біля пологового будинку №1, де ПП “Енерго” проводить реконструкцію паркану навколо пологового. Журналіст фіксував на мобільний телефон, як робітники фірми зносили там останню тополю.

Як розповів Солдецький, він прибув на місце події, аби зафіксувати знесення, проти вирубки якої виступали місцеві активісти останні декілька днів.

“Як тільки я увімкнув запис на телефоні, аби зафіксувати знищення дерева, до мене ззаду підбіг Ніколаєнко, зірвав з моєї голови кепку, почав шарпати за футболку, виганяти з території медзакладу, який взагалі є відкритою територією. У підсумку вибив з рук телефон. Я взагалі не очікував такого, тому якось відреагувати просто не встиг. Побачивши, що телефон розбився, Ніколаєнко сів у власне авто і поїхав”, – розповів журналіст.

Одразу після інциденту журналіст викликав поліцію. За фактом перешкоджання журналістській діяльності, умисне заподіяння шкоди та пошкодження майна Генадій Солдецький написав заяву до правоохоронних органів.

Сам нападник, екс-депутат від Партії регіонів Віктор Ніколаєнко відомий у місті несанкціонованою забудовою в районі Лісопаркова, що була роздана 2010 року у приватні руки скандальним рішенням міської ради.

ПП “Енерго” – підрядна організація, що займається реконструкцією території пологового та яка безпосередньо здійснювала санкціоноване міським керівництвом знищення дерев, зазначає представник ІМІ.

  1. Редакторка “ВПолтаві.інфо” заявила про перешкоджання

24.05.2017 Редакторка інтернет-видання “ВПолтаві.інфо” Наталія Очкань заявляє про перешкоджання її професійній діяльності з боку забудовників біля історичної будівлі в центрі Полтави. Про це вона повідомила представниці ІМІ в Полтавській області.

Інцидент стався 24 травня у центрі міста біля кінотеатру імені Івана Котляревського, де зводять нову будівлю, проти якої виступає громадськість. Журналістка побачила, що біля забудови зібралися громадські активісти та намагаються перешкодити будівництву, тож підійшла поцікавитися.

“Побачила, що у центрі міста між представниками громадськості і чоловіком у синій футболці, який не представився, виник конфлікт. Громадськість просила пояснень від чоловіка у синій футболці і начебто його називали Сергієм, – розповіла у коментарі представниці ІМІ Наталія Очкань. – Звісно, я, як журналіст, не могла пройти повз, зупинилася, поцікавилися, що відбувається”.

За словами журналістки, чоловік у синій футболці зверхньо розповідав громадськості, що має усі документи на будівництво, але показувати їх відмовився. Представниця ЗМІ за спроби отримати коментар від чоловіка отримала, як стверджує, хамовиту відповідь та абсолютну відмову прокоментувати те, що відбувається.

“Чоловік представився власником кафе “Версаль” та прибудови до нього, – розповіла Наталія Очкань. – Він поводився дуже зверхньо, демонстрував повне ігнорування журналістських посвідчень. Я показала не лише редакційне посвідчення “ВПолтаві.інфо”, а і посвідчення НСЖУ, Національної телерадіокомпанії України. У відповідь отримала: “Я вас сюди не кликав і не знаю, хто ви?”. При цьому чоловік уважно вивчав посвідчення Національної телерадіокомпанії України, після чого констатував, що у нього таких є “намальованих” три. Розмову з ним Наталя записала на аудіо.

Журналістку образила така поведінка, вона вбачає у ситуації перешкоджання журналістській діяльності, тому написала заяву в поліцію.

6.Телеканал ZIK заявив, що голова Харківської обласної лікарні застосував силу до журналістів

25.05.2017 Телеканал ZIK заявляє, що головний лікар Харківської обласної клінічної лікарні Богдан Федак застосував фізичну силу до знімальної групи програми “Лікарські таємниці” каналу. Журналісти вже написали відповідну заяву у поліцію.

Інцидент стався 25 травня у Харківській обласній лікарні.

Як розповіла журналістка “Лікарських таємниць” Марта Байдака, знімальна група прийшла на розмову з головним лікарем, перед тим надіславши інформаційний запит та прочекавши передбачений законом термін – п’ять днів.

“Ми навідались в державну установу. Головний лікар медзакладу, виштовхуючи мене та оператора зі свого кабінету, заявляв, що ми не маємо права тут перебувати. Безпосередньо виштовхав мене, шарпаючи за руку, і намагався зламати нам техніку. Відповідно ми викликали правоохоронні органи. Приїхала поліція, ми написали пояснення, заяву, аби харківська поліція вжила заходів щодо головного лікаря Федака Богдана Степановича”, – повідомила Байдака.

Як зазначає телеканал, журналісти “Лікарських таємниць” готують програму про реформування медицини в Україні.

“Попередньо ми йому надіслали запитання щодо фінансування медзакладу, інші запитання, відповідь на які ми б хотіли почути від нього як від очільника. Зараз у лікарні відбувається ремонт, ми хотіли дізнатися, за які кошти, чи їх фінансує МОЗ, які плюси та мінуси реформи. Відповіді ми не почули у письмовому варіанті. Натомість у грубій формі нас попросили піти. Ми прийшли в державну установу, а не до нього додому, тому така поведінка головного лікаря є невиправданою”, – додала Байдака.

  1. У Кропивницькому невідомі молодики не пропускали журналістів на прес-конференцію

26.05.2017 У Кропивницькому 26 травня невідомі особи не пропускали журналістів на прес-конференцію ТОВ “Нива – 2010”. Про це представнику ІМІ у Кіровоградській області повідомив журналіст видання “Златопіль” Володимир Кондрашов.

За словами журналіста, на заплановану прес-конференцію ТОВ “Нива – 2010”, що мала проходити у приміщенні “Прес-Клубу”, невстановлені особи не пропускали фотокореспондента “Вечірньої газети” Олега Шрамка та телеоператора телеканалу “Кіровоград” Сергія Баранюка.

“За декілька хвилин до початку прес-конференції перетелефонували колеги і повідомили, що їх не пропускають до приміщення Прес-клубу невстановлені особи. Оскільки більшість журналістів у той час уже знаходились всередині, вирішили колективно вирішувати ситуацію – вийшли на двір, де нас зустрів десяток молодиків спортивної зовнішності. Частина з яких мають відношення до фанатського руху “ультрасів” місцевого футбольного клубу “Зірка”. На запитання журналістів, на якій підставі вони не пропускають людей до приміщення та й взагалі, хто вони і кого представляють, хлопці відповіли, що є простими перехожими. Незважаючи на це, частина з них потім пройшла на прес-конференцію, де, за їхніми ж словами, “охороняли правопорядок”, – розповів журналіст.

Підтверджує інформацію й безпосередній учасник подій Олег Шрамко: “Хлопці вимагали показати їм журналістське посвідчення, особливо не пояснюючи, хто вони і на якій підставі перекрили доступ до приміщення. Аби не провокувати ситуацію – дочекався колег, тож вирішити ситуацію вдалось більш-менш спокійно”.

Організатори прес-конференції від знайомства зі своєю “охороною” відхрещуються.

За попередньою інформацією, ніхто не постраждав, тож і заяв до поліції від журналістів не надходило.

  1. У Дніпрі журналістку не впустили на засідання виконкому

26.05.2017 Представники комунального підприємства “Муніципальна гвардія” не впустили 26 травня журналістку “Бюро UA” Ольгу Фоменко на засідання виконкому Дніпровської міськради, посилаючись на її запізнення у дві хвилини. Поліцейський патруль, який викликала журналістка, також не допоміг потрапити їй до зали засідань. Про це повідомляє представниця ІМІ у Дніпропетровській області.

“Два місяці тому нас не впустили на засідання конкурсної комісії про визначення керівників багатоповерхівок. І зайшли ми туди лише з поліцією. А сьогодні Ольгу Фоменко не впустили молодчики з муніципальної гвардії на засідання виконкому. Викликаємо поліцію”, – повідомила редакторка ресурсу Ольга Юдіна на своїй сторінці у Фейсбук.

Втім, поліцейський патруль так само не допоміг журналістці виконати її законну діяльність.

“Патрульні Закон також не знають, – написала редакторка, – щиро дивуючись моїм словам про те, що журналіст може у будь-який час безперешкодно потрапити на будь-яке засідання органу місцевого самоврядування, та загадково глибокодумно роздумуючи: “Нууу, це не зовсім перешкоджання діяльності журналіста”.

Лише коли на місце приїхала оперативно-слідча група для складання заяви, заступник начальника департаменту громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міськради Дмитро Зимний, почав вибачатися за своїх підлеглих, запевняти, що такого більше не трапиться. Засідання виконкому у цей час вже закінчилось.

“Ми вирішили не складати заяви цього разу, але якщо це трапиться знову, ми будемо добиватися покарання винних”, – прокоментувала Ольга Юдіна представниці ІМІ у Дніпропетровській області.

Цього дня на засіданні виконкому ухвалили рішення про підвищення вартості проїзду на окремих маршрутах у місті Дніпро.

“Іноземний (а насправді дуже свій та близький директору Міськавтопарк) інвестор майже місяць здійснював свою діяльність на великих міських парковках за новими, завищеними та не затвердженими ніким розцінками. Іншими словами, незаконно, – написала на своїй сторінці Ольга Юдіна. – Рівно два тижні ми буквально бігали за директором КП “Міськавтопарк” Сергієм Писаренком. Рівно два тижні нас годували сніданками, розповідаючи про те, що все законно, що рішення виконкому про підвищення тарифів є. Рівно два тижні ми не могли вибити це рішення у Пісаренко. Виявилось, що рішення прийняли лише сьогодні. На виконкомі. На який нас не впустили. Виявилось, що рішення на порядку денному виконкому не було! Але за нього проголосували. А на сайті міськради проект цього рішення був опублікований заднім числом 22 травня”.

  1. В Одесі журналістам “Думської ТБ” перешкоджали вести зйомку

31.05.2017 В Одесі 31 травня бармен одного з прибережних кафе перешкоджав знімальній групі телеканалу “Думська ТБ” знімати відео для сюжету про самозахоплення землі малими архітектурними формами на пляжах міста. Про це повідомляє представник ІМІ в Одеській області.

Знімальна група телеканалу прибула до арки при вході на пляж “Ланжерон” відзняти відео для телепрограми, у якій розповідається про місцеві МАФи та кіоски й особливості їх роботи в прибережній зоні.

В одному з кафе журналістка телеканалу Діана Хрущова вирішила дізнатись у підприємців про документи на ведення підприємницької діяльності. Під час інтерв’ювання співробітників цього закладу один з них повів себе грубо із знімальною групою – штовхав журналістку та почав чіплятися до оператора телеканалу Євгена Войтенка.

“Як тільки зайшли, попросили документи, чоловік відразу почав агресивно вимагати прибрати камеру, нецензурно висловлювався і щосили хамив. Потім почав дзвонити “хазяйці”. Ми вийшли, але продовжували знімати”, – розповіла журналістка.

Діана Хрущова викликала поліцію. У присутності представників правоохоронних органів нападник вибачився перед знімальною групою. Наразі журналісти вирішують питання про звернення до поліції з заявою про перешкоджання професійній діяльності.

Цензура. Доступ до інформації

Цензура – 1

1.Порошенко підписав указ про блокування в Україні “ВКонтакте”, “Одноклассников” та Яндекс

15.05.2017 Україна заблокує доступ до російських соціальних мереж “ВКонтакте” і “Однокласники”, а також до сервісів “Яндекса” і Mail.ru. Про це йдеться у рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, яке увів у дію своїм указом від 15 травня Президент України Петро Порошенко.

До списку компаній потрапили: ТОВ “Мэйл.РУ ГРУП” (ООО “Мэйл.РУ ГРУП”), ТОВ “ВКонтакте” (ООО “ВКонтакте”), ТОВ “Яндекс” і ТОВ “Яндекс.Україна”.

Згідно з рішенням РНБО, інтернет-провайдерам забороняється надавати послуги з доступу до вищевказаних сервісів та соцмереж.

Блокування доступу вказано в якості обмежувального заходу по відношенню до російських юридичних осіб в рамках закону України “Про санкції”.

Строк застосування блокування – три роки.

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Доступ до інформації – 3

1.Журналістка через суд просить доступу до фінансової звітності благодійного фонду Палиці

10.05.2017 Волинська журналістка Аріна Крапка (Ірина Мусій) подала 10 травня судовий позов до Волинського окружного адміністративного суду на благодійний фонд Ігоря Палиці “Тільки разом” через ненадання інформації на запит, повідомляє ВолиньPost.

Журналістка просить суд “визнати протиправними дії розпорядника інформації та зобов’язати вчинити певні дії”.

Засновником фонду є відомий політик Ігор Палиця, який зараз займає посаду голови Волинської обласної ради.

Як повідомила журналістка, вона 14 березня надіслала до фонду запит на інформацію. В запиті вона, посилаючись на відповідні норми чинного законодавства, просила надати, шляхом забезпечення можливості фотографування або ксерокопіювання у спеціально визначеному розпорядником місці, публічну і відкриту за режимом доступу інформацію, а саме – звіти про надходження та витрати коштів фонду з 2014 року до сьогодні.

Натомість у фонді попросили продовжити термін розгляду запиту до 10 квітня, посилаючись на те, що це великий обсяг інформації. Однак 10 квітня благодійний фонд відмовив у наданні запитуваної інформації, посилаючись на те, що фонд не є розпорядником інформації в розумінні Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

“Вважаю відмову фонду надати запитувану публічну інформацію із зазначеними вище підставами протиправною. Діюче законодавство чітко передбачає, що відомості, які стосуються структури та розміру доходів і витрат благодійних організацій, а також умов використання їх активів для благодійної діяльності є відкритою публічною інформацією, яка повинна надаватися в тому числі за запитами фізичних і юридичних осіб (ч. 3 ст. 17 Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”)”, – пояснила  журналістка.

Аріна Крапка також зазначила, що з лютого намагається отримати доступ до інформації. “Спочатку, готуючи публікацію, я просила інформацію про те, скільки коштів виділяє фонд на фінансування громадського формування “Варта порядку”. У відповіді було відмовлено. Натомість, коли я попросила звіти про витрати і надходження коштів фонду та кінцевих бенефеціарів фонду, з відповіддю вони попросили почекати. Крім того, вимагали від мене сплатити кошти за ксерокопіювання всіх необхідних мені для відповіді документів. Я маю право прийти, пофотографувати та іншим чином отримати дану інформацію, не витрачаючи на це кошти. Я цим правом буду намагатись скористатись тепер в суді”, – додала Аріна Крапка.

Журналістка зауважила, що на офіційній сторінці благодійний фонд вказує великі суми, вкладені в розвиток Волині. Однак хто надає ці суми, залишається таємницею. Також невідомо, скільки фонд витрачає сьогодні на діяльність громадського формування  “Варта порядку”.

“За моєю інформацією та інформацією з моїх джерел у поліції, деякі члени даного громадського формування причетні до певних правопорушень на території Волині та за її межами. Якщо це приватний фонд олігарха  Ігоря Палиці і його приватне громадське формування, то це може мати неабиякі небезпечні наслідки для такої багатої на надра, ресурси області. Поки не відкриватиму завісу, про що я готую публікацію. Чекаю судових засідань”, – зазначила вона.

Медіа-юрист ГО “Платформа прав людини” Олександр Бурмагін в коментарі ІМІ зазначив, що дія Закону України “Про доступ до публічної інформації” поширюється на багатьох юридичних осіб – не суб’єктів владних повноважень.

За його словами, благодійні фонди в більшості випадків можуть визнаватись розпорядниками інформації, і відповідно, мати обов’язок надавати інформацію на запити на підставі п. 4 ч. 2 ст. 13 закону.

Також юрист зауважив, що у законі передбачено, що до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим законом, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

“Є різні аргументи і обставини, які можуть свідчити про наявність суспільного інтересу (ч. 2 ст. 29 Закону України “Про інформацію”). Проте в цій справі, крім інших, переконливим аргументом є те, що предмет запиту стосувався інформації, яку профільний закон щодо благодійних організацій забороняє відносити до інформації з обмеженим доступом. Тобто звіти благодійного фонду про його діяльність, витрати і доходи, на думку законодавця, є суспільно значимою”, – зауважив Олександр Бурмагін.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначив, що можна довести, що запитувана журналісткою інформація є суспільно значимою і тому така інформація не може бути з обмеженим доступом.

“Відповідно до положень спеціального закону про благодійність, запитувана інформація підлягає обов’язковому опублікуванню, а також не може визначатись як конфіденційна інформація чи комерційна таємниця, тобто не може відноситися до інформації з обмеженим доступом. Спираючись на положення закону про доступ та спеціального закону про благодійну діяльність, є резонним говорити про можливість довести суспільну значимість запитуваної інформації та неможливість визнання її як інформації з обмеженим доступом”, – сказав юрист.

Як повідомляв ІМІ, 28 лютого Ірина Мусій (Аріна Крапка) надіслала громадському формуванню “Варта порядку”, яке пов’язують з головою Волинської обласної ради Ігорем Палицею, інформаційний запит з проханням надати фінансову звітність організації.

У відповідь “Варта порядку” звернулася до волинських журналістів, які просять надати фінансову звітність організації, не витрачати дорогоцінний час і не шукати сенсацій, адже інформація знаходиться у вільному доступі.

  1. Чернівецька клінічна лікарня не надає журналістці декларації та відомості про зарплати керівників

15.05.2017 У Чернівцях у комунальній обласній клінічній лікарні журналістці Надії Вірній відмовили в наданні копій декларацій керівництва медичного закладу за 2015 рік, а також відомостей про зарплату, вказавши, що ця інформація не є публічною, дозволу на її оприлюднення особи не давали. Про це повідомляє представниця ІМІ у Чернівецькій області.

Зокрема, цю інформацію журналістка запитувала вже вдруге. Перший запит був проігнорований адміністрацією закладу (деталі http://nikorupciji.org/2017/05/03/chy-taka-bidna-chernivetska-medytsyna-i-de-liky/).

Надія Вірна 15 травня скерувала скаргу до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо усунення порушень права на доступ до публічної інформації та притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 КУпАП. Як зауважив у скарзі медіа-юрист “Платформи прав людини” Олександр Бурмагін, відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України “Про захист персональних даних” персональні дані, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, оформленій за формою і в порядку, встановленими Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”, не належать до інформації з обмеженим доступом.

Скаржниця просить провести перевірку на предмет вчинення адміністративних правопорушень посадовими особами обласної комунальної установи “Чернівецька обласна клінічна лікарня” у зв’язку з відмовою у наданні публічної інформації та копій документів на запит фізичної особи, притягти до адміністративної відповідальності осіб, які протиправно обмежили доступ до публічної інформації за статтею 212-3 КУпАП та зобов’язати надати відповідні документи.

  1. МВС засекретило відпустки Авакова, посилаючись на АТО та існуючі загрози для життя

18.05.2017 Міністерство внутрішніх справ України утрималось від надання інформації на запит “Українських новин” про те, коли в 2016-2017 роках міністр внутрішніх справ Арсен Аваков ходив і планує піти у планові щорічні оплачувані відпустки. Про це повідомляє “Доступ до правди” з посиланням на “Українські новини”.

У відповіді МВС зазначено, що інформація про те, коли Аваков планує та був на відпочинку, може створити загрозу його безпеці.

“Зважаючи на проведення антитерористичної операції та існуючі загрози для життя та здоров’я членів уряду, у тому числі міністра внутрішніх справ України, які підтверджуються заявами у ЗМІ Російської Федерації, від надання інформації про планування та перебування у відпустках міністром внутрішніх справ України Аваковим Арсеном Борисовичем утримуємось”, – йдеться у відповіді.

При цьому “Українські новини” зазначають, що ще в грудні 2016 року в МВС відповідали на запити про відпустки Арсена Авакова.

Юристка Центру демократії та верховенства права Христина Буртник зазначила, що у даному випадку відповідь МВС не відповідає вимогам Закону України “Про доступ до публічної інформації”. “Розпорядник не вказав, до якого виду інформації з обмеженим доступом належить запитувана інфомація. А якщо розпорядник не прийняв рішення про віднесення такої інформації до, скажімо, службової, то немає ніяких підстав її не надавати – інформація є відкритою і має бути надана, навіть якщо може завдати шкоди”, – сказала вона.

Юридичний тиск

Зловживання позовами проти ЗМІ – 1

1.Заступник мера Полтави вимагає від “Кола” спростування інформації та 100 тис. грн

18.05.2017 Перший заступник Полтавського міського голови Михайло Шевченко подав 12 квітня до Київського районного суду Полтави позов про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди проти газети “Коло” в особі видавця Тетяни Цирюльник, повідомляє Громадське ТБ Полтава.

Посадовець вимагає спростувати інформацію, подану в матеріалі “Перший заступник мера Полтави: “Я говорил, надо было брать больше людей, чтобы размазать это быдло по асфальту”, яку на сайті “Коло” було опубліковано 6 квітня.

“Редакції видання “Коло” стало відомо, що тітушок з охоронної фірми “Скорпіон” рекомендував ФОП Степаненко найняти перший заступник мера Полтави Михайло Шевченко. Джерело, яке побажало залишитись невідомим, процитувало слова пана Шевченка: “Я же говорил этим дебилам (забудовникам – авт.),  что надо было взять больше людей (тітушок – авт.) чтобы размазать эту мразь по асфальту. Ідеться про вчорашні сутички біля газетної арки, де пролилась кров”, – йдеться у матеріалі “Кола” від 6 квітня.

Завдану моральну шкоду Шевченко оцінив у 100 000 грн.

Попереднє засідання у даній справі відбулося у суді 17 травня, повідомляє “Полтавщина”. На судовому засіданні була присутня представник позивача – Вікторія Пономаренко, сам Михайло Шевченко не з’явився. Сторону відповідача газети “Коло” в особі видавця Тетяни Цирульник також представляли адвокати.

Судове засідання проводила суддя Олена Миронець з метою визнання позову відповідачем та додання сторонами клопотань. Адвокат Михайла Шевченка подала клопотання про витребування доказів. У клопотанні позивач попросив відповідача розкрити “джерело”, яке надало інформацію щодо слів Шевченка стосовно подій біля арки газетного ряду. Суд відмовив у задоволенні цього клопотання.

Сторона відповідача внесла клопотання з проханням відмовити позивачу в задоволенні позивних вимог, оскільки останні адресовані газеті “Коло”, яка є друкованим засобом масової інформації, а позивач не довів факту видання друкованим ЗМІ будь-якої інформації, про яку йдеться у позивній заяві щодо відповідача.

Сторона відповідача зазначила, що інформація, яку Шевченко вважає наклепом, розміщена на електронному ресурсі (сайті), відповідальність за розміщення цієї інформації несе особа, яка її розмістила чи власник сайту. Наразі позивач не встановив особу власника сайту. Тобто позов має бути адресований саме до власника сайту, а не до друкованого засобу масової інформації газети “Коло”, вважає захист відповідача.

За словами судді Олени Миронець, щодо вищезгаданого клопотання, суд на попередньому засіданні такі питання не вирішує. Позивач має право визначатися з колом осіб, які є відповідачами у справі.

Тому суд вирішив призначити справу до розгляду по суті на 7 червня.

“Замість того, щоб визнати свою вину і сказати звідки вона взяла наклеп на мене, Тетяна Цирульник продовжує брехати. Портал і друковане “Коло” не мають відношення одне до одного? Саме тому вона рекламує сайт на своїй сторінці, а у газеті серед контактів вказане посилання на сайт. Позиція “я не я і хата не моя” – це неповага до своїх читачів та суду”, – цитує “Полтавщина” позицію Михайла Шевченка.

Тетяна Цирульник прокоментувала також: “Цим позовом займаються найняті мною адвокати, вони, сподіваюсь, розуміють свою роботу і виконують її так, як вважають за потрібне. Якщо пан Шевченко вирішив перевести справу до суду, то нехай фахівці й займаються юридичними тонкощами. А моя позиція залишається незмінною – я готова відповідати за все, що пише моє видання”.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення прав журналістів – 3

1.В Одесі до суду передано справу екс-посадовця ОДА, причетного до побиття журналістів у 2014 році

06.05.2017 Прокуратура Одеської області скерувала до Приморського районного суду обвинувальний акт стосовно колишнього першого заступника голови Одеської обласної держадміністрації, причетного до організації масових заворушень, організації побиття учасників мирної акції та журналістів 19 лютого 2014 року поблизу ОДА. Про це 5 травня повідомив прокурор Одеської області Олег Жученко, повідомляється на сайті прокуратури Одеської області.

Так, слідчі прокуратури Одеської області завершили досудове розслідування стосовно колишнього посадовця за ч. 2  ст. 28, ч. 1 ст. 294, ч. 2  ст. 28, ст. 340 КК України.

За даними слідства, підозрюваний у змові з іншими особами з метою залякування та придушення мирної акції протесту проєвропейськи налаштованих громадян, організували доставку до адміністративної будівлі облдержадміністрації близько 200 так званих “тітушок”.  

Розгін мирної акції здійснювався силами майже 200 залучених чоловіків, екіпірованих у захисну амуніцію та озброєних битами, кийками і металевими прутами. Обличчя нападники приховували під шапками-масками і мотошоломами.

Як повідомляв ІМІ, 19 лютого 2014 року під Одеську ОДА, де відбувався мітинг Євромайдану, було привезено кілька автобусів з тітушками, частина з них була в однакових формах, масках та з битами. Понад 100 невідомих у камуфляжній формі без пізнавальних знаків напали і побили прихильників Євромайдану, а також журналістів, які це знімали.

Тітушки побили оператора 5 каналу Сергія Іщенка під час нападу на мітингувальників-євромайданівців, а також зламали відеокамеру.

Серед десятків побитих – журналісти Укрінформу, “Комсомольської правди”, телеканалу “Нова Одеса”, 5 каналу, Нового каналу, Думської, Репортеру, “Першого міського телеканалу”. Було розбито три телекамери. Зокрема, постраждали журналісти та оператори каналу “Перший міський” Едуард Шендерович, Ігор Гвоздєв, Микола Покровський, оператор 5 каналу Сергій Іщенко, журналіст Репортера Леонід Соболєв, оператор “Інтера” Ігор Мехоношин, оператор “Нового каналу” Ігор Казанжи, фотокор агенції Укрінформ  Андрій Новак.

Після цього тітушки втекли в невідомому напрямку. Правоохоронці, що стояли на площі, не намагалися запобігти побиттю журналістів і не перешкоджали втечі молодиків.

11 листопада 2014 року речник одеської міліції Алла Марченко заявила, що одеська міліція розглядала п’ять версій побиття тітушками журналістів та учасників мітингу Євромайдану під стінами Одеської ОДА 19 лютого 2014 року.

26 березня 2015 року заступник прокурора Одеської області Павло Закерничний повідомив, що до масового побиття журналістів і активістів Євромайдану в Одесі під будівлею обладміністрації 19 лютого 2014 року причетний колишній заступник начальника Головного управління МВС України в Одеській області Дмитро Фучеджі. Його було оголошено у розшук.

26 березня 2015 року в Приморському районному суді Одеси відбулося підготовче судове засідання у справі про перешкоджання журналістській діяльності оператору 5 каналу Сергію Іщенку під час мітингу Євромайдану 19 лютого 2014 року біля будівлі Одеської облдержадміністрації. На лаві підсудних знаходився раніше судимий 24-річний підозрюваний Артур Занфіров, який, за версією звинувачення, в момент масових бійок вдарив камеру оператора.

23 листопада 2015 року Генеральна прокуратура оприлюднила дані щодо розслідування кримінальних проваджень протягом року за злочинами проти журналістів, повідомивши про рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.04.2015.

7 грудня 2015 року начальник відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області Олександр Гольбарт заявив, що тітушки, які напали учасників Євромайдану та журналістів біля будівлі Одеської ОДА, втекли з України, і лише один з них засуджений.

  1. Поліція відкрила справу за фактом погроз редакції “Кременчуцької газети”

16.05.2017 Кременчуцька поліція за фактом погроз на адресу журналістів та редактора “Кременчуцької газети” відкрили кримінальне провадження за статтею 345-1 Кримінального кодексу України (Погроза або насильство щодо журналіста). Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Згідно з повідомленням, заява головного редактора одного із кременчуцьких друкованих видань за фактом телефонних погроз у бік журналістів видання та головного редактора надійшла до Кременчуцького відділу поліції 15 травня.

Триває досудове розслідування.

Як повідомляв ІМІ, 15 травня редакція “Кременчуцької газети” заявила про телефонні погрози від невідомих з образливими висловами щодо висвітлення теми роботи кременчуцького відділення Полтавського патологоанатомічного бюро, а редактору газети Олегу Булашеву погрожують вбивством.

  1. Поліція відкрила справу за 171 статтею за фактом нападу на журналістів ZIK

30.05.2017 Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України за фактом нападу на журналістку телеканалу ZIK 25 травня у Харківській обласній клінічній лікарні. Про це повідомляє SQ з посиланням на Головне управління Нацполіції в Харківській області.

Роботу зі встановлення свідків і обставин нападу на журналістку телеканалу проводять працівники Шевченківського відділу поліції Харкова.

Згідно з повідомленням поліції, інформація про конфлікт громадян в обласній лікарні надійшла близько 13:00. Для перевірки за адресою виїжджали співробітники патрульної поліції. Поліцейські взяли заяви і пояснення від учасників конфлікту.

24-річна жінка у своїй заяві вказала, що вона є журналісткою і приїхала в лікарню знімати відеосюжет. Але заявниці, на її думку, не дали в повному обсязі відзняти матеріал і перешкоджали роботі знімальної групи. Також встановлено, що в медустанову заздалегідь був надісланий інформаційний запит щодо отримання інтерв’ю у керівництва лікарні.

Слідчі дії тривають.

Як повідомляв ІМІ, 25 травня телеканал ZIK заявив, що головний лікар Харківської обласної клінічної лікарні Богдан Федак застосував фізичну силу до знімальної групи програми “Лікарські таємниці” каналу.

Реакція журналістської спільноти – 2

  1. Олександрійська міськрада надіслала формальну відписку щодо тиску на журналістів – НСЖУ

15.05.2017 Формальну відписку надіслали з Олександрійської міської ради на запит НСЖУ щодо погроз журналістам та недопуску їх на офіційні заходи. Про це заявила прес-служба Національної спілки журналістів України, яка надіслала звернення до міського голови Олександрії Степана Цапюка та начальника Головного управління Нацполіції в Кіровоградській області Сергія Кондрашенка, повідомляє “Детектор медіа”.

“Підставою для звернення стала заява Олександрійської територіальної організації НСЖУ про кризовий стан свободи слова у місті. Зокрема, олександрійські журналісти звернули увагу на системні порушення свободи слова. Ідеться про погрози журналістам, які висвітлюють критичну інформацію, спроби тиску на незалежні від влади ЗМІ, підпал місцевої телекомпанії, а також – невиконання рішення суду про скасування акредитації журналістів при Олександрійській міській раді”, – зазначила прес-служба.

За повідомленням НСЖУ, конфлікти міської влади та ЗМІ тривають досить довго. У вересні 2016 року міський голова Цапюк публічно заявив про наміри перевірити в податковій доходи журналістів. На це, як зазначено, НСЖУ публікувала коментар юриста. Також, за повідомленням прес-служби спілки, міський голова погрожував журналістці Людмилі Макей за публікацію.

“Окрім цього, ще на початку 2016 року вступила в силу постанова Дніпропетровського апеляційного суду щодо скасування положення про акредитацію журналістів при Олександрійській міській раді. Але в міськраді це положення так і не скасували. Всі ці конфліктні випадки були оприлюднені Олександрійською територіальною організацією НСЖУ”, – зазначає спілка.

Олександрійська міськрада надіслала відповідь, у якій “відхрещується” від будь-яких повідомлень журналістів про перешкоджання їхній діяльності.

“… Повідомляємо, що відомостей та звернень щодо погроз журналістам та спроб звуження прав працівників ЗМІ до Олександрійської міської ради не надходило. Звернення Олександрійської територіальної організації Національної спілки журналістів України до Олександрійської міської ради не надходило. Будь-які належні документи, які б містили відомості щодо погроз журналістам або спроб звуження прав працівників ЗМІ, у володінні Олександрійської міської ради відсутні”, – йдеться у листі за підписом керуючого справами виконавчого комітету В.В. Чеботарьова.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко заявив, що у спілці сподівалися на ґрунтовну  відповідь щодо цієї ситуації, адже інформація широко розповсюджувалася у ЗМІ, були відповідні листи до міськради. “Гадаю, що міська влада мала би передовсім намагатися врегулювати конфлікт, а не обмежуватися відписками, – зазначив він. – Ключова наша вимога – це повага прав журналістів, забезпечення безперешкодного виконання професійних обов’язків. Тому про неналежне реагування на факти тиску щодо працівників ЗМІ ми поінформуємо обласну владу”.

Як повідомляв ІМІ, 26 квітня в Олександрії (Кіровоградська область) під час проведення засідання територіальної міської виборчої комісії, міський голова Степан Цапюк вдався до погроз та фізичного впливу щодо працівників місцевої телерадіокомпанії “Контакт-ЛТД”.

Редакторка кропивницької газети “Первая городская газета” та сайту “Утренний город” Людмила Макей заявила про тиск від міського голови Олександрії (Кіровоградська область) Степана Цапюка. За її словами, інцидент стався 3 лютого, коли до неї зателефонував міський голова, звинувативши у замовності матеріалів.

  1. Журналісти закликали мера Тернополя припинити поширювати наклеп про опонентів у ЗМІ

17.05.2017 Тернопільські журналісти закликали міського голову Сергія Надала припинити маніпулювати громадською думкою та поширювати наклепницьку інформацію про опонентів у ЗМІ. Про це йдеться у відкритому зверненні журналістів до міського голови Тернополя та тернополян.

Звернення зумовлене тим, зазначають працівники ЗМІ, що останнім часом у місцевих ЗМІ регулярно з’являються публікації замовного характеру із неправдивою інформацією про опонентів мера, які виступають проти земельних чи інших оборудок.

“У нашому професійному середовищі ні для кого не секрет, що матеріали у кращих традиціях темників Януковича надходять від людей, які називають себе представниками міського голови і начебто відповідають за інформаційну політику міської ради”, – йдеться у зверненні.

При цьому замовні статті, йдеться у зверненні, формують у свідомих тернополян негативну думку про журналістів, оскільки люди розуміють, що ЗМІ поширюють відверту брехню.

Відтак журналісти закликали Надала припинити маніпуляції.

Під зверненням підписалися головні редактори, директори видань та кореспонденти, загалом – 26 тернопільських журналістів всеукраїнських та місцевих ЗМІ, зокрема УНІАН, “Дзеркало тижня”, “Експрес”, “Україна молода”, корпорації RIA, Українського радіо.

У зверненні вони закликали тернополян бути обачними у виборі джерел інформації, чітко розмежовувати замовні публікації і авторські матеріали.

“Примітивна інформаційні атаки спрямовані на те, щоб ввести в оману тернополян та відвернути увагу від важливих аспектів життєдіяльності міста. Шкодуємо, що деякі люди перетворили наш фах на аморальний бізнес, порушуючи усі стандарти журналістської етики і професійної честі, розмінюючи свою совість і повагу колег”, – йдеться у зверненні.

Також журналісти закликали Надала “переглянути свою підпільну інформаційну політику, спрямовану на паплюження доброго імені осіб, незгідних з його методами управління”. “Це не робить честі владі одного із найпатріотичніших міст України”, – підкреслюється наприкінці звернення.

Ще Дослідження