IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

27

81

5

34

Барометр свободи слова за листопад 2017 року

У листопаді ІМІ зафіксував загалом 20 випадків порушень свободи слова та прав журналістів на території України. Найбільшу кількість порушень прав журналістів цього місяця експерти ІМІ зафіксували у категорії “перешкоджання законній журналістській діяльності” – 7 випадків. Такими є дані, що подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Цього місяця кількість перешкоджань у порівнянні з жовтнем незначно знизилася (у жовтні – 10 випадків). Ця категорія з початку року так і залишається лідером з порушень свободи слова.

У листопаді зафіксовано однакову кількість порушень у категоріях “побиття і напади на журналістів” та “погрози і залякування” – по 3 випадки відповідно. У порівнянні з жовтнем зафіксовано зменшення кількості погроз (у жовтні – 5 випадків), водночас побиття залишилися на рівні минулого місяця.

Загалом у листопаді ІМІ зафіксував порушення свободи слова та прав журналістів у 9 областях України. Лідерами таких порушень цього місяця стали Київ з областю – 8, Волинь, Дніпропетровщина, Рівненщина та Львівщина – по 2 випадки відповідно. В інших регіонах зафіксовано по одному випадку порушення свободи слова.

Порушували право журналістів на професію у листопаді приватні особи – 13 випадків, правоохоронці та місцева влада – по 2 відповідно.

Перешкоджання цього місяця стосувалися заборони зйомки, як це сталося в Ковелі, коли охоронці супермаркету не дозволяли це робити; у Рівному журналістку “Інтера” охоронець пустив в облводоканал лише після втручання поліції; на Закарпатті місцеві та лісничий блокували дорогу, намагалися вирвати камеру; у Черкасах представник поліції не пускав журналіста інтернет-видання “Прочерк” на захід щодо можливого будівництва в селі Рацево.

Випадки побиття журналістів сталися в Києві, Миколаєві та на Львівщині. Зокрема, зафіксовано напад на журналістів програми журналістських розслідувань “Схеми” з боку охорони Віктора Медведчука біля ВІП-терміналу аеропорту “Київ”. Як повідомив журналіст програми Михайло Ткач, охоронці “били ліктями, штовхали, робили підніжки, в оператора двічі вибили камеру з рук”.

Про погрози цього місяця заявила шеф-редакторка інтернет-видання LB.ua Соня Кошкіна. Вона  пов’язує отримані погрози вбивством зі своєю професійною журналістською діяльністю, зокрема з висвітленням теми забудови Сінного ринку в Києві. Луцька телерадіокомпанія “Аверс” звернулась до правоохоронних органів із заявою про погрози, які містилися у коментарях співробітника інтернет-видання “ВолиньPost” Павла Березюка на адресу журналістів та редакції каналу. Зокрема, Березюк закликав до фізичної розправи над журналістами каналу та підпалення офісу телеканалу.

Також ІМІ зафіксував по 2 випадки пошкодження майна журналістів, нападів на офіси ЗМІ та обмеження доступу до публічної інформації, а також 1 випадок юридичного тиску.

Крім того, ІМІ зафіксував у листопаді повторне попередження Міністерства юстиції Росії проекту Радіо Свобода “Крим.Реалії” про можливі обмеження в роботі. У документі зазначається, що “в діяльності Крим.Реалії є ознаки виконання функцій “іноземного агента”.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 81 випадок перешкоджання, 36 – обмеження доступу до інформації, 34 випадок погроз, 27 випадки побиття та 5 випадків цензури.

Фізична агресія

Побиття, напади – 3

1.У Миколаєві напали на журналіста “Прямого каналу” та вкрали техніку

03.11.2017 У Миколаєві троє невідомих напали та пограбували журналіста телеканалу “Прямий” Дмитра Тьосова, відібравши техніку і телефон. Про це повідомляє сайт 0512.

Інцидент стався в ніч на 3 листопада на вулиці Генерала Карпенка.

Журналіст знімав сюжет в районі спортшколи “Надія”. До нього ззаду підійшли троє невідомих чоловіків, які вдарили його, після чого відібрали апаратуру.

Після пограбування зловмисники сіли в автомобіль ВАЗ 2104 і зникли.

Потерпілий викликав поліцію, яка оголосила орієнтування і незабаром виявила і зупинила схожий автомобіль в одному з дворів по вулиці Генерала Карпенка.

У салоні автомобіля було виявлено два телефони, один яких належав журналісту, і техніку для зйомки. Журналіст також упізнав нападників.

Як з’ясувалося пізніше, імовірно, за кермом ВАЗа був військовий – службовець однієї військових частин Миколаєва. Двоє інших нападників – студенти місцевих навчальних закладів.

“Так, на мене минулої ночі напали невідомі, коли мав вийти в прямий ефір, – розповів сам Дмитро Укрінформу. – Їх було троє. Один вдарив мене, відібрав техніку і телефон. Двоє інших, очевидно, підуть як свідки. Головне, що патрульні затримали їх протягом 15 хвилин після виклику. Дуже вдячний правоохоронним органам”.

Журналіст запам’ятав номер машини нападників, завдяки чому поліція дуже швидко знайшла і зупинила схожий автомобіль в одному з дворів неподалік інциденту.

Слідчі Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 186 КК України “Грабіж” за фактом пограбування журналіста “Прямого каналу” Дмитра Тьосова.

20-річний затриманий пояснив, що він відібрав телефон у кореспондента, оскільки його обурило те, що журналіст проводив зйомку, і таким чином хотів її припинити. Про це повідомляється на сайті ГУНП в Миколаївській області.

Повідомлення про злочин до поліції надійшло близько 23:35 .

“Заявник розповів, що під час підготовки до прямого включення, запис якого він проводив поблизу центрального міського стадіону, що у Заводському районі Миколаєва, до нього підійшов незнайомець, який висунув вимогу припинити зйомку.

Коли ж журналіст відмовився, зловмисник вдарив його в обличчя та, відібравши майно потерпілого – монопод з мобільним телефоном, сів до припаркованого неподалік автомобілю “ВАЗ-2104”, в салоні якого знаходилось ще двоє осіб – водій та пасажир, та зник з місця події, повідомляє поліція.

Транспортний засіб, на якому зник грабіжник, патрульні виявили в одному з дворів по вул. Генерала Карпенко. Під час особистого огляду пасажирів та огляду салону транспортного засобу, відібраний у журналіста мобільний телефон у розібраному стані був виявлений поліцейськими під автомобільним килимком.

За узгодженням з органами  прокуратури зловмисника затримано у порядку ст. 208 КК України, вирішується питання про повідомлення йому про підозру та обрання міри запобіжного заходу.

Досудове слідство триває. Правоохоронцями вирішується питання про надання події додаткової кваліфікації, а також надання правової кваліфікації діям водія та ще одного пасажира транспортного засобу.

Автомобіль, на якому пересувались вказані особи, вилучено.

  1. Журналісти “Схем” заявили про напад охоронців Медведчука

07.11.2017 Журналіст програми журналістських розслідувань “Схеми” (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу “UA:Перший”) Михайло Ткач заявив про перешкоджання діяльності журналістів із боку охорони Віктора Медведчука. Інцидент стався увечері 7 листопада біля ВІП-терміналу аеропорту “Київ”, повідомляє Радіо Свобода.

“Люди, які постійно охороняють прильоти і вильоти Віктора Медведчука, люди в масках і балаклавах перешкоджали нашій законній журналістській діяльності. Били ліктями, штовхали, робили підніжки, в оператора двічі вибили камеру з рук. Наше авто з реєстратором заблокували, щоб завадити зняти приліт літака Віктора Медведчука з Росії і вихід із терміналу”, – написав він на своїй сторінці у Фейсбуці.

Головна редакторка програми “Схеми” Наталка Седлецька повідомила, що знімальна група програми продовжила виконувати свою діяльність попри завади їхній роботі.

“Наші журналісти та оператори продовжили виконувати свою роботу попри нахабну сплановану протидію їхній журналістській діяльності. Протягом останніх тижнів охоронці Медведчука регулярно винаходили нові й нові методи, як перешкодити нашій зйомці”, – повідомила Седлецька.

“Перешкоджання та силовий напад на знімальну групу “Схем” здійснили охоронці Віктора Медведчука. Це трапилось біля VIP-терміналу аеропорту в Жулянах (Київ). З якого Медведчук на виключних умовах відлітає напряму до Росії та назад на своєму чартері, попри заборону прямого авіасполучення”, – зазначила вона.

Підтверджень чи заперечень цих слів із інших джерел наразі немає, зазначає видання.

Віктор Медведчук, підприємець, лідер проросійської організації “Український вибір” і кум президента Росії Володимира Путіна, є також представником України в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську, яка займається, зокрема, визволенням заручників.

Як пише видання, ще 2016 року голова Служби безпеки України Василь Грицак підтверджував, що Віктор Медведчук у зв’язку з цим періодично літає власним літаком безпосередньо з України до Москви, хоча загалом через агресію Росії проти України діє заборона на пряме авіаційне сполучення між двома країнами, яку наклав Київ, а у відповідь і Москва.

Тоді ж у прес-службі громадського руху “Український вибір – Право народу” на запит програми “Схеми” повідомили, що дозвіл на пряме авіасполучення від української та російської влади Віктор Медведчук отримує для проведення офіційних переговорів.

При цьому, за повідомленнями, в Росії Медведчука бачили і на інших заходах, зокрема з участю Путіна. Наразі не відомо, чи на ті заходи він також діставався прямими польотами з України в Росію.

Редакція програми журналістських розслідувань “Схеми” оприлюднила відео нападу охоронців Віктора Медведчука на знімальну групу програми, повідомляє Радіо Свобода.

Інцидент стався ввечері 7 листопада біля VIP-терміналу аеропорту “Київ” поблизу Жулян, коли туди прилетів приватний борт лідера організації “Український вибір” Віктора Медведчука.

З відео видно, як охоронці підприємця у масках та балаклавах кинулися до знімальної групи і почали застосовувати силу – штовхали, били ліктями, ставили підніжки та кілька разів вибили камеру з рук оператора. Також охоронці засліплювали камеру спеціальним ліхтарем. Усе це відбувалось у публічному місці по вулиці Медова, біля VIP-терміналу.

На відео також зафіксований кортеж Віктора Медведчука, який від’їжджав від терміналу. Під час виїзду охоронці побігли до знімальної групи, щоб перешкодити зйомкам, у цей момент автомобілі Медведчука швидко залишити територію аеропорту.

При цьому біля VIP-терміналу перебували співробітники Нацполіції. Вони жодним чином не спробували втрутитися у цей інцидент. Це також зафіксовано журналістами програми “Схеми”.

Це відео, пояснюють у редакції програми, знято на кілька камер та зафіксоване автомобільним реєстратором. Адже це не перший випадок зухвалого перешкоджання журналістській діяльності з боку охоронців Медведчука протягом останніх тижнів, тому цього разу на зйомки відправили одразу кілька знімальних груп.

“Усе це трапилось біля VIP-терміналу аеропорту в Жулянах, з якого Медведчук на виключних умовах відлітає напряму до Росії та назад на своєму літаку, попри заборону прямого авіасполучення. Протягом останніх тижнів його охоронці регулярно винаходили нові й нові методи, як перешкодити нашій зйомці. Але цього разу в Жуляни була відрядження не одна, а кілька знімальних груп “Схем”. Протизаконна діяльність охоронців Медведчука при його повній мовчазній згоді була ретельно зафіксована”, – заявила головний редактор програми розслідувань Наталка Седлецька.

  1. У Стрию підприємець розбив голову журналісту за критичний матеріал

28.11.2017 У місті Стрий (Львівська область) 28 листопада місцевий майстер з ремонту пральних машин побив адміністратора видання “Діловий Стрий”, яке опублікувало критичний матеріал про його роботу. Про це повідомила ZAXID.NET речниця Стрийського відділу національної поліції Львівщини Ольга Мартинюк.

У опублікованому 21 листопада матеріалі автори видання написали, що майстер “забирає машинку і потім її не повертає”, а також опублікували його мобільні телефони. “Підприємець прийшов у редакцію, де працювали журналісти, які опублікували матеріал, і завдав тілесні ушкодження одному зі співробітників сайту”, – зазначила Ольга Мартинюк.

У Стрийському відділі поліції повідомили, що постраждалий Андрій Кипеняк написав заяву в поліцію, відкрито кримінальне провадження, триває досудове розслідування.

Як повідомляє “Діловий Стрий”, 28 листопада в кінці робочого дня у редакцію передзвонив приватний підприємець Тарас Коцан з вимогами спростувати інформацію щодо нього.

За інформацією видання, під час телефонної розмови чоловік погрожував, що “щас прийду і буду морди бить”, “ждите неожиданностей”, “я зараз зайду до вас в офіс, і зроблю такий погром, що міліція вам не поможе”, “вас діти вдома чекають? – от ви подумайте про свою сім’ю”, “розберіться, бо інакше ви сьогодні додому не попадете”…

У свою чергу, редакція запросила чоловіка в офіс для вирішення ситуації.

У Стрию напали на інформаційне агентство

“Залетівши” до нас в офіс, почав погрожувати, що зараз буде всім “морди бити” і вимагати 100 тис. грн за “моральний ущерб” за те, що ми йому зробили антирекламу. Після криків та нецензурної лайки наніс тілесні ушкодження адміністратору сайту Кипеняку Андрію Дмитровичу. Удар був нанесений у голову предметом, що нагадує “кастет”. Після цього з голови полилась кров і було видне розсічення. Потім після удару втік з офісу”, – пише видання. Після цього редакція викликала поліцію.

Погрози, залякування – 3

1.Шеф-редакторці LB.ua Соні Кошкіній пригрозили фізичною розправою

01.11.2017 Шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна отримала 31 жовтня повідомлення з погрозами розправою, яке надійшло їй в особисті повідомлення в соцмережі Facebook. Про це вона повідомила на своїй сторінці у Фейсбук, виклавши скріншот повідомлення.

“Почитала свій Фейсбук. Вечір перестає бути млосним”, – написала вона.

“Наступна ціль після Окуєвої – це ти. Готуйся померти і чекай на свою смерть. Кислотою в обличчя”, – йдеться у повідомленні з погрозами.

Нагадаємо, 30 жовтня у Київській області вбили Аміну Окуєву, обстрілявши її автомобіль.

Згодом Кошкіна заявила, що пов’язує отримані погрози вбивством зі своєю професійною журналістською діяльністю. Про це вона повідомила у своєму блозі на сайті видання.

“Чи пов’язую я погрози зі своєю професійною діяльністю? Безумовно. Тільки з нею. Ніяких інших причин (особистих і т.д.) немає”, – написала Кошкіна.

Вона зазначила, що отримання погроз пов’язує з висвітленням теми забудови Сінного ринку в Києві.

“Чи пов’язую я те, що відбувається, з ситуацією навколо Сінного ринку? Однозначну відповідь має дати слідство (і воно цим зараз активно займається), але я сама схиляюся саме до цього. “Залякування”, “створення пожежі на флангах” – традиційна тактика “британського інвестора”. Цілком можливо, предметно реалізувати обіцяне замовник не планує, проте погроза вбивством – злочинне діяння, за яке Кримінальний кодекс передбачає цілком предметну відповідальність. А якщо додати, що мова йде про перешкоду журналістській діяльності, ситуація ще ускладнюється”, – написала вона.

Також журналістка повідомила, що слідству вже відомий автор погроз, проте невідомий замовник.

“Безпосередній автор погроз – той, хто їх писав – слідству відомий. Це – цілком реальна людина, з встановленим ПІБ, пропискою, актуальними контактними даними і т.д. Однак аналіз його діяльності за останній час однозначно вказує на те, що він – всього лише виконавець. Замовник залишається неназваним, і це тривожить найбільше. Коли джерело загрози зрозуміле, з цим просто – жити, вважатися, вживати превентивних заходів і т.д. Коли незрозумілий, виходить бій з тінню: ти в будь-яку секунду готовий до удару, але не розумієш з якого боку він наздожене. І, головне, з якої причини”, – написала Кошкіна.

Крім того, вона повідомила, що отримала охорону після отриманої погрози вбивством.

“…слідчий прийняв рішення про необхідність надання – як мінімум на термін розгляду – мені відповідної охорони. І тепер я вчуся з цим жити. Звикаючи до того, що справжня боротьба – це не тільки гучні заяви і красиві пози, але реальні ризики і непередбачувані наслідки”, – написала Соня Кошкіна.

Як повідомляв ІМІ, 21 травня 2017 року у Києві невідомі пограбували квартиру батьків шеф-редакторки LB.ua Соні Кошкіної. Кошкіна заявила, що пов’язує цей випадок зі своєю професійною діяльністю, оскільки в цій квартирі вона прописана, і припускає, що це могла бути спроба залякати саме її. Вона додала, що разом з групою активістів бореться проти забудови Сінного ринку.

4 липня 2017 року інтернет-портал LB.ua зазнав потужної DDoS-атаки, яка паралізувала його роботу на кілька годин. Шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна пов’язувала DDoS-атаки з журналістськими розслідуваннями незаконного будівництва в Києві.

8 липня, у день народження, мобільний телефон Соні Кошкіної був атакований великою кількістю дзвінків з невідомих номерів. Вона пов’язувала DDoS-атаки на свій телефонний номер з боротьбою проти забудови Сінного ринку.

  1. Луцький телеканал звернувся до правоохоронців щодо погроз від співробітника “ВолиньPost”

03.11.2017 Луцька телерадіокомпанія “Аверс” звернулась до правоохоронних органів з заявою про погрози у мережі Фейсбук, які містилися у коментарях співробітника інтернет-видання “ВолиньPost” Павла Березюка на адресу журналістів та редакції каналу.

Про це йдеться у заяві каналу до Луцького відділу поліції ГУНП у Волинській області, Луцької місцевої прокуратури, Управління Служби безпеки України у Волинській області, Національної поліції України, Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України, яку ІМІ надали на телеканалі.

Як йдеться у заяві, заклики Березюка здійснити фізичну розправу над журналістами і підпалити телеканал датовані 3 листопада і зафіксовані у коментарях під постом представника громадського формування “Самооборона Волині” Олександра Ніколайчука.

На телеканалі повідомляють, що 3 листопада приблизно о 22:00 під час здійснення законної професійної діяльності журналісти ТРК “Аверс” помітили біля приміщення Луцького відділу поліції ГУНП у Волинській області скупчення чоловіків у військовій формі. Ці люди представились представниками “Самооборони Волині”.

“Під час спроби взяти інтерв’ю та вияснити, що люди у військовій формі о 22:00 роблять біля міськвідділку поліції, представники “Самооборони Волині” почали конфліктувати із журналістами. Один з них, а саме Олександр Ніколайчук, почав знімати журналістів на телефон, як виявилось згодом, з метою прямої трансляції відео у мережі Facebook.

Під час трансляції вказаного відеозапису на сторінці Олександра Ніколайчука у мережі Facebook (допис від 03.11.2017 о 22:35) у коментарях з’являються погрози та заклики до насильства щодо журналістів. Зокрема співробітник інтернет-видання “ВолиньPost” Павло Березюк закликає здійснити фізичну розправу над журналістами (коментар від 03.11.2017 о 22:54) і радить підлити бензину на телеканал (коментар від 03.11.2017 о 23:00). Закликає до насильства над журналістами і користувач Петро Новак (коментар від 03.11.2017 о 23:08)”, – йдеться у заяві.

З огляду на вищевикладене, телеканал просить правоохоронців вжити заходів щодо притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

У свою чергу, Павло Березюк відмовився прокоментувати ІМІ ситуацію щодо погроз на адресу “Аверсу”.

Станом на 8 листопада вищевказані коментарі Березюка з погрозами на адресу телеканалу відсутні під постом Олександра Ніколайчука.

  1. У Києві “мінували” 12 об’єктів, зокрема канал ICTV. Вибухівки не знайдено

17.11.2017 У Києві 17 листопада анонім повідомив про мінування 12 об’єктів, зокрема будівлі телеканалу ICTV. Проте вибухівки правоохоронці не знайшли, повідомляється на сайті програми “Факти”.

Як інформує відділ комунікації поліції Києва, анонім повідомив також про закладену вибухівку на центральному автовокзалі, автостанції “Дарниця”, шести розважальних центрах, станції метро “Либідська” та “Святошин” та в готелі. Інформація про вибухівку за всіма об’єктами у різних районах Києва надійшла в поліцію впродовж години.

На місця одразу виїхали наряди патрульної поліції, слідчо-оперативні групи районів, спеціалісти вибухотехнічної служби, кінологи та рятувальники. Була проведена евакуація громадян.

Правоохоронці завершивши перевірку “замінованих” об’єктів, жодних небезпечних предметів та речовин не виявили.

Поліція вирішує питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 259 (“Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності”) Кримінального кодексу України. Зловмисникам загрожує до шести років ув’язнення.

Поліція розшукує зловмисників, які вчинили правопорушення.

Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ – 2

1.ZIK заявив, що зникав на вісім годин з ефіру через атаку на канал

20.11.2017 Телеканал ZIK заявив про атаку, яка була скоєна в ніч на 17 листопада – невідомі підпалили кабелі зв’язку, через що виникли проблеми з мовленням каналу. Про це повідомляється на сайті ZIK.

Як зазначає канал, в результаті атаки робота каналу була призупинена на вісім годин – з 01:00 ночі до 09:00 ранку.

“Спам-атаки, які здійснювалися протягом ефіру, чи розрив кабелю на проспекті Перемоги, в результаті чого також були під загрозою пропадання сигналу нашого ефіру, але така ситуація, як сьогодні, коли повністю припинилася подача сигналу – це вперше, звичайно”, – розповів технічний директор телеканалу ZIK Віктор Козій.

Технічні служби спрацювали оперативно, і канал вранці повернувся в ефір.

Керівництво ZIK зазначило, що таких атак канал зазнає не вперше.

“Ми переживаємо десятки атак, ми переживаємо багато випадків пошкодження телефонних кабелів, ми переживаємо сотні випадків технічного впливу на наші ефіри, але канал готовий до боротьби. Якщо це буде продовжуватися, ми будемо звертатися до правоохоронних органів”, – зазначила генеральний продюсер ZIK Наталя Влащенко.

Вона також наголосила, що для телеканалу неприйнятний будь-який політичний тиск, політика каналу абсолютно незалежна.

2. На Львівщині обікрали редакції двох комунальних газет

29.11.2017 У Самборі (Львівська область) 29 листопада зловмисники, вибивши вікно, проникли в приміщення місцевої друкарні, а через неї до редакцій місцевих комунальних газет – місцевої “Новини Самбора” та районної “Голос Самбірщини” і пограбували редакції, повідомляє ZIK.

Зловмисники ломом виламали і пошкодили замки та двері кількох службових кабінетів. У них розкидали все, що було в шухлядах столів, шаф. І при цьому викрали чотири фотоапарати редакції газети “Голос Самбірщини” – два редакційні та два власні журналіста і один редакції “Новин Самбора”.

Водночас зловмисники викрали незначну суму грошей, також забрали терморегулятор від котла на тверде паливо редакції газети “Новини Самбора”.

Правоохоронці розпочали слідчі дії. На місці злочину вони виявили відбитки взуття та знаряддя злому дверей.  

В коментарі ІМІ Марія Пукій повідомила, що у редакції вкрали чотири фотоапарати. Вона розповіла, що газети та друкарня знаходяться в одній будівлі.

Водночас вона не знає, хто міг таке вчинити. “Ми не знаємо, хто це міг зробити. Від початку зведення будівлі таких випадків не було”, – сказала Пукій.

Вона не виключає, що це може бути пов’язано з професійною діяльністю та з приватизацією друкарні: “Ми не знаємо, чи це пов’язано з журналістською діяльністю, можливо, з тим, щоб виселити з приміщення.

“Ми не виключаємо, що це може бути пов’язано з тим, що ми йдемо на роздержавлення і з професійною діяльністю. Не виключаємо, що ми були не дуже бажані в інформаційному просторі, бо порушуємо важливі теми для громади, які не співпадають з керівними органами влади”, – сказала вона.

Водночас головний редактор “Новин Самбірщини” відмовився коментувати ІМІ про інцидент, зазначивши, що поліція просила не повідомляти деталей.

Пошкодження майна журналістів – 2

1.Журналісту “Четвертої влади”, який приїхав у Павлоград висвітлювати суд, пробили колеса

14.11.2017 У місті Павлоград (Дніпропетровська область) 14 листопада невідомі прокололи колеса автомобіля журналіста видання “Четверта влада” Сергія Костежа, який приїхав у місто висвітлювати суд у справі Сергія Білогородського, обвинуваченого у фінансуванні терористів “ДНР”. Про це повідомляється на сайті видання.

Як зазначає редакція, видання вже давно стежить за цим судовим процесом.

“Щойно в Павлограді порізали колеса мого авто. Нагадаю, сьогодні (14 листопада – ред.) в місті суд над сепаратистом Сергієм Білогородським, який я висвітлюю. Авто прихильників Білогородського я бачив біля суду і біля місця, де мене порізали. Це, звичайно ж, напад на журналіста, стаття 171. Поліція викликана”, – написав Костеж на своїй сторінці у Фейсбуці.

Журналіст вважає, що пошкодили його автомобіль люди Білогородського, які мстять йому за привернення уваги до суду, пише видання.

  1. У Кам’янському головреду газети “Событие сегодня” підпалили гараж

18.11.2017 У місті Кам’янське (Дніпропетровська область) 18 листопада невідомі підпалили гараж головного редактора місцевої газети “Событие сегодня” Михайла Балтакса. Про це повідомляється на сайті газети.

Інцидент стався близько 19 години у дворі будинку по вулиці Галини Романової.

Як пише видання, займанню приміщення, де зазвичай знаходився мотоцикл редактора, передував звук, схожий на вибух. Його почули співробітники громадського формування з охорони правопорядку “Алабай”, які разом з редактором приступили до гасіння гаража.

Сам гараж знаходиться у дворі, де живе Михайло Балтакса. Від сили вибуху вигнуло ригелі на врізних замках воріт і металевий дах. Транспортний засіб, що зазвичай знаходиться в гаражі, не постраждав, оскільки за тиждень до інциденту був переведений на іншу стоянку.

Як пише видання, поліція припускає, що підпал вчинено через вентиляційний отвір гаража.

“Весела субота – мені підірвали гараж. Щось вкинули через вентиляційний отвір (гараж залізний), спочатку сильно горіло, потім вибухало. Вибуховою хвилею вирвало бляшаний дах і погнуло ригелі на врізних воротах. Добре, що мотоцикл тиждень тому відправив на зимове зберігання. Раз на рік сюрпризи – рік тому бойові гранати на ганок редакції підкинули…” – написав про інцидент Михайло Балтакса на своїй сторінці у Фейсбук.

Як повідомила старша інспекторка сектору моніторингу Кам’янського відділу поліції Олена Тимченко, повідомлення про подію надійшло в поліцію близько 20:00 від самого потерпілого. Він повідомив, що біля його будинку на вулиці Сачка, в металевому гаражеві, сталося загоряння, і було чути звук, схожий на вибух. У результаті пожежі, пошкоджені ворота і дах гаража.

На місці правоохоронці виявили фрагмент тканинної рукавички. Працювали в гаражі і вибухотехніки, які не виявили жодних вибухонебезпечних речовин.

За версією рятувальників, можлива причина пожежі – підпал. Сам потерпілий звернувся в поліцію з письмовою заявою з проханням не проводити ніяких слідчих дій. Однак правоохоронці мають намір розібратися в тому, що трапилося. Відомості за фактом події внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 194 ч. 2 (умисне пошкодження майна шляхом підпалу). Слідство триває, повідомляє сайт міста 5692.com.ua.

В коментарі ІМІ Михайло Балтакса повідомив, що не пов’язує інцидент з журналістською діяльністю, і заяву до поліції подав “як звичайний громадянин”. “Я  не робив заяв, що це пов’язано з журналістською діяльністю”, – сказав він.

Як повідомляв ІМІ, 30 грудня 2016 року у місті Кам’янське (Дніпропетровська область) під офіс газети “Событие сегодня”, де також розташований офіс місцевого “Автомайдану”, була підкладена міні-пастка з семи бойових гранат і РПГ-18. Головний редактор газети “Событие сегодня” Михайло Балтакса пов’язував інцидент з діяльністю редакції видання.

У вересні 2017 року начальник кам’янської поліції Сергій Лукашов повідомив, що поліція міста Кам’янського поки не розкрила жоден із злочинів проти журналістів, що сталися у 2016 та в 2017 роках. “На жаль, жоден злочин на сьогодні не розкрито. Є певні передумови за деякими обставинами: знаємо, хто зробив, але не можемо довести. Займаємося цим досі. Так що, поки особливо похвалитися нічим”, – сказав він.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 7

1.У Ковелі охоронці супермаркету забороняли журналісту зйомку. Відкрито справу за 171 статтею

02.11.2017 У Ковелі Волинської області під час підготовки матеріалу в приміщенні супермаркету охоронці закладу перешкоджали роботі журналіста друкованого видання. За цим фактом слідчі розпочали кримінальне провадження за ч.2 ст. 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”). Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Волинській області.

Інцидент стався 2 листопада. Під час підготовки матеріалу на території одного із супермаркетів на вулиці Незалежності в Ковелі, охоронники закладу забороняли 29-річному кореспондентові друкованого видання проводити відеозйомку.

Поліція з’ясовує усі обставини інциденту. Досудове розслідування триває.

Як повідомляє місцеве видання Kowel.com.ua, в інтернеті з’явилося відео, автором якого є Максим Коваль та Всеукраїнська правова редакція “Територія права України”. Як розповів Максим Коваль, 2 листопада він попросив Олену (свою напарницю – ред.) піти в супермаркет “Вопак” і сфотографувати ціни на продукти харчування, щоб порівняти їх із цінами в іншому магазині, з’ясувати найдешевші ціни, а потім написати статтю про мінімальний споживчий кошик мешканців міста Ковеля.

За словами Максима Коваля, йому зателефонувала Олена і сказала, що їй охорона магазину забороняє фотографувати ціни та пригрозила поліцією.

  1. У Рівному журналістку пустили в облводоканал лише після втручання поліції

02.11.2017 У Рівному 2 листопада охоронець комунального підприємства “Рівнеоблводоканал” забороняв знімальній групі телеканалу “Інтер” зайти та проводити відеозйомку на території підприємства. Про це представниці ІМІ у Рівненській області повідомила спеціальна кореспондентка телеканалу “Інтер” Інна Білецька.

За словами Білецької, охоронець забороняв проводити зйомку на підставі інструкції, яку видала адміністрація підприємства.

Журналістці вдалося потрапити у водоканал лише після втручання поліції, але зйомку так і не дозволили.

“Ми піднімались в лабораторію. Камера в оператора Миколи була вимкнена і за спиною. Охоронець побачив камеру, відштовхнув Миколу. Не сильно, без всяких там увєчій. І став на сходах. Потім натиснув тривожну кнопку”, – розповіла Білецька.

Вона додала, що вони хотіли піднятись в лабораторію і попросити у них дозволу познімати, як перевіряють воду у водоканалі. “Спустилась начальник лабораторної служби і сказала, що в лабораторію не пустять і коментувати не будуть. Я викликала патрульних. Патрульні довго пояснювали працівникам, і ми пройшли на третій поверх”, – розповіла журналістка.

Також вона повідомила, що заяви про перешкоджання не писала, “бо охоронець літня людина і він виконував ідіотську інструкцію”.

Як повідомляє представниця ІМІ в області, журналістка вивчає ситуацію з панікою щодо спалаху гепатиту А в Рівному.

  1. На Закарпатті місцеві та лісничий блокували журналістам дорогу та погрожували

02.11.2017 У селі Лопухово Закарпатської області 2 листопада під час підготовки матеріалу журналістці Ірині Брезі та оператору Юрію Чудлаю невідомі чоловіки заблокували автівку, а також погрожували розбити техніку. Про це у Фейсбуці, а згодом і в коментарі представнику ІМІ в Закарпатській області розповіла Ірина Бреза.

За словами журналістки, вони з оператором готували матеріал для Радіо Свобода про будівництво курорту “Свидовець”. Під час запису синхронів зі спікерами біля місцевого лісу до знімальної групи приїхали чоловіки, які заблокували автівку журналістів, а також погрожували розтрощити техніку. Згодом виявилося, що серед чоловіків був лісничий, тобто – представник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства.

На усне попередження про кримінальну відповідальність за перешкоджання журналістській діяльності чоловіки не реагували. Згодом, зазначила Ірина Бреза, з’ясувалося, що причиною інциденту було те, що місцеві подумали, ніби журналісти готують матеріал про незаконну вирубку лісу і це їм не сподобалося.

Чоловіки, серед яких, виявилося згодом, був і сільський голова Лопухова, пізніше доводили знімальній групі, що вони мали попередити про намір проводити зйомку, а довколишня територія нібито приватна власність.

“За запис синхрону на фоні цього краєвиду у Лопухово нас з Юрій Чудлай сьогодні ледь не побили лісничі із якоюсь бригадою. Екшн був ще той, все зафіксовано. Готуючи матеріал по Свидовцю, ми почали знімати місцевих, вибрали файну картинку у селі. Тут набігли якісь шалені, триповерховий мат – це льогке вступлєніє. Я вже думала, що техніку розтрощать. Виявилось, причина зовсім не у Свидовці, а в тому, що запідозрили нас у зйомках рубок лісу!” – написала Ірина Бреза на своїй сторінці у соцмережі.

Оператор Юрій Чудлай оприлюднив 3 листопада відео події. На відео серед іншого видно, як один із місцевих чоловіків кидається на оператора із палицею. Втім, до фізичного протистояння справа не дійшла.

Представник ІМІ в області рекомендує знімальній групі за фактом події написати заяви до поліції.

Як зазначив медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний, журналістам варто максимально описати всі факти, що мали місце. “Якщо журналісти вбачають ознаки злочину у діях лісників, їм варто максимально описати всі факти, що мали місце та вказати на зв’язок можливих погроз щодо знищення майна зі здійсненням ними законної професійної діяльності”, – сказав юрист.

  1. У Чернівцях депутат штовхнув журналістів ТВА, які хотіли взяти в нього коментар

20.11.2017 У Чернівцях 20 листопада депутат міськради від фракції “Свобода” Назар Моклович перешкоджав у здійсненні професійної діяльності знімальній групі місцевого телеканалу “ТВА”. Відповідне відео, де депутат в коридорі міськради штовхав представників ЗМІ, канал оприлюднив на своїй сторінці у Facebook, повідомляє “Молодий буковинець”.

Інцидент стався вранці, коли журналістка ТВА Оксана Танащик і двоє операторів телеканалу підійшли до депутата з проханням дати коментар.

Депутат відштовхнув рукою мікрофон та штовхнув операторів, які проводили зйомки. “Чого ти лізеш до мене з камерою?” – вигукнув депутат операторам.

Журналісти ТВА вважають такі дії депутатів перешкоджанням у здійсненні їх професійної діяльності і звернулися з відповідною заявою до правоохоронних органів.

  1. У Черкасах журналіста не пускають на захід, аргументуючи запізненням

21.11.2017 У Черкасах представник поліції не допустив журналіста інтернет-видання “Прочерк” Назарія Вівчарика на захід до Будинку архітектора, де обговорюють можливе будівництво в Чигиринському районі нових потужностей холдингу “Миронівського хлібопродукту” (торгова марка “Наша ряба”) у селі Рацево. Про це повідомляється на сайті “Прочерку”.

Як пише видання, незважаючи на те, що журналіст пред’явив посвідчення, ввійти до приміщення йому заборонив заступник начальника управління з превентивної діяльності підполковник поліції Сергій Ненахов, аргументуючи це тим, що журналіст запізнився.

Видання з посиланням на депутата Черкаської міськради Максима Шила повідомляє, що у Будинку Архітектора сталося зіткнення.

Біля приміщення були присутні багато людей. Ті, хто за будівництво, і ті, хто проти. Зокрема, ті, хто підтримували будівництво курників у Рацевому, пояснили, що приїхали, аби стежити за порядком і не пустити противників.

  1. У Рівному журналістів не пустили на засідання вченої ради вишу

28.11.2017 У Рівному 28 листопада журналісти кількох рівненських ЗМІ не змогли потрапити на засідання вченої ради Рівненського державного гуманітарного університету, повідомляє “Четверта влада”.

За інформацією видання, на засіданні планували обговорювати питання щодо непристойної поведінки Володимира Годовського та загалом долю спеціальності “хореографія”.

Як повідомляє кореспондентка “Четвертої влади” Анна Калаур з місця події, коли ректор побачив журналістів,  то почав кричати, виганяти їх та викликав поліцію.

“Ми прийшли завчасно, зайняли місця. Прийшов ректор РДГУ Руслан Постоловський в зал засідань і почав кричати, виганяти нас звідси. Потім ректор запропонував присутнім викладачам проголосувати щодо того, щоб журналісти залишили приміщення. В залі було близько двох десятків викладачів, можливо й більше, усі одноголосно проголосували ЗА. Також з зали вигнали кількох студентів, які теж хотіли бути присутніми”, – розповіла Анна Калаур.

Журналістка заявила про перешкоджання і викликала поліцію.

“Приїхала поліція, і ми разом з поліцейським і ще одна журналістка зайшли в залу. Побачивши, що ми – з патрульними, сказав що переносять захід на п’ятницю. Також сказав, що питання по Годовському сьогодні не планували розглядати. Однак при цьому не зміг надати документів, які б обґрунтовували що захід має закритий характер”, – розповіла вона.

Наразі журналістка написала заяву про перешкоджання журналістській діяльності та дає в поліції пояснення щодо цього.

Як пише видання, в положенні про вчену раду РДГУ немає інформації про закритість засідань цього органу. Водночас жодного слова – і про відкритість.

Медіа-юристка ІРРП Людмила Панкратова звертає увагу, що якщо немає в положенні заборони журналістам бути присутнім на засіданнях, то, відповідно, застосовується загальне законодавство – тобто вважається, що дозволено те, що не заборонено.

“Не заборонено відвідувати журналістам вчену раду, тому вважаємо, що дозволено, це загальний принцип Конституції”, – акцентує Людмила Панкратова.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначає, що правоохоронці повинні надати оцінку ситуації за результатами звернення журналістів.

“У даному випадку можна говорити про досить вільне трактування відкритості засідання вченої ради ректором, у якого не було правових підстав для заборони журналістам перебувати на засіданні – правоохоронці повинні надати оцінку ситуації за результатами звернення журналістів”, – сказав він.

Як повідомляв ІМІ, ректор Рівненського державного гуманітарного університету Руслан Постоловський має намір судитися з виданням “Четверта влада” та журналісткою видання Анною Калаур через розслідування видання про сексуальні домагання професора університету Володимира Годовського.

15 листопада оприлюднило розслідування, підготовлене для проекту “Слідство.Інфо”, – “І словом, і тілом”. А 17 листопада опублікувало розширену версію зі свідченнями, які не потрапили до телерозслідування.

Як пише видання, 13 випускниць, студенток і викладачок повідомили їм про факти домагань 70-річного професора Володимира Годовського, які тривають уже майже 20 років. У свою чергу, професор Володимир Годовський зазначав, що всі звинувачення в його сторону – брехня.

  1. ZIK заявляє про перешкоджання знімальній групі у Мінмолоді

29.11.2017 У Києві 29 листопада знімальній групі телеканалу ZIK завадили дознімати засідання спеціальної комісії у Міністерстві молоді та спорту, на якому обирали головного тренера збірної України з вільної боротьби. Про це повідомляє ZIK.

“Спочатку нам дали згоду на зйомку. Ми три години знімали засідання комісії. Потім вийшли і очікували рішення комісії, оскільки нас ще раніше попередили, що як ухвалюватимуть рішення, то представники ЗМІ мають вийти, вони не можуть це фіксувати”, – розповіла про інцидент журналістка ZIK Анна Остапко.

І саме після цього, за словами журналістки, з’явилася представниця прес-служби міністерства, яка у грубій формі заявила, що знімальна група не мала права на зйомку, оскільки канал про це начебто не попереджав і не давав попередній запит.

Відтак почути коментар голови комісії, першого заступника міністра молоді та спорту України Ігора Гоцула стосовно рішення, за яким головного тренера постановили не переобирати, знімальній групі ZIKу так і не вдалося.

Як зазначає канал, представниця прес-служби міністерства не дозволила журналістці каналу зайти до зали, де саме засідала комісія. Чому подальшу зйомку заборонено, представниця прес-служби на камеру коментувати відмовилася, як і відмовилася відрекомендуватися знімальній групі.

Телеканал ZIK направив інформаційний запит стосовно вищезазначеного інциденту до Міністерства молоді та спорту України.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 2

1.У Броварській міськраді відмову у запиті пояснили тим, що рішення здали в архів

01.11.2017 У Броварській міській раді Київської області блогеру сайту “Ні корупції!” Дмитру Карпію перестали надавати на запити копії архівних документів. Про це він написав на сайті “Ні корупції!”.

Як пише Карпій, він, як журналіст чи активіст, неодноразово подавав запити до Броварської міськради з проханням надати ті чи інші копії рішень органу. Певний час броварський орган місцевого самоврядування надавав копії документів, які вже були передані до архіву. Адже архівний відділ є структурним підрозділом Броварської міської ради.

У вересні блогер подав декілька запитів на документи, які стосуються виділення земельних ділянок і житла родині судді Броварського міськрайонного суду Володимира Сердинського. За тиждень до отримання відповідей саме вийшло розслідування про статки цього місцевого можновладця.

Проте Броварська міська рада відмовилась надавати власні рішення за 2002, 2006 та 2008 роки відповідно до закону “Про доступ до публічної інформації”, згідно з якими родина держслужбовців отримувала рухоме й нерухоме майно.

Таку відповідь чиновники пояснили тим, що документи були передані до архівного відділу і тепер відносяться до Національного архівного фонду. Тому їхнє використання регулюється не законом “Про доступ до публічної інформації”, а законами “Про звернення громадян” та “Про національний архівний фонд та архівні установи”.

Як зазначила блогеру юристка Центру демократії та верховенства права Христина Буртник, наразі в Україні досить складна ситуація із доступом до рішень влади та органів місцевого самоврядування, які були передані до архівних установ.

За її словами, у п. 1 ст. 1 Закону “Про доступ до публічної інформації” вказано, що публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Як зауважує правниця, багато розпорядників інформації скористались можливістю і передали документи в архів, таким чином закривши до них доступ.

Водночас судова практика в цьому питанні є досить різною. Ця проблема вирішується шляхом внесення змін у законодавство. Але на сьогодні зарано говорити, що такі зміни будуть ухвалені найближчим часом, констатує Христина Буртник.

Дмитро Карпій оскаржуватиме відмову міськради в суді.

  1. Після втручання омбудсмена держпідприємство перенаправило запит, що очікував 8 місяців, належним розпорядникам

09.11.2017 Державне підприємство “Національні інформаційні системи”, що підпорядковується Міністерству юстиції, перенаправило запит журналістки “Доступу до правди” належним розпорядникам через вісім місяців після його отримання. Про перенаправлення запиту державне підприємство повідомили листом, інформує “Доступ до правди”.

“На виконання вимоги Уповноваженого з прав людини, копії вашого запиту від 20.03.2017 було направлено всім розробникам зазначеного програмного забезпечення для розгляду та надання запитуваної вами інформації”, – йдеться у листі.

Запит був перенаправлений лише після того, як омбудсмен відкрив провадження проти держпідприємства та надіслав роз’яснення.

Журналістка “Доступу до правди” Наталія Патрікєєва в березні 2017 року запитувала обсяг коштів, які були залучені для створення сервісу “Онлайн-будинок юстиції” та копії відповідних документів, які це засвідчують, штатний розпис відділу, який працює із сайтом та відповідальних за технічне обслуговування сервісу.

У відповіді ДП НАІС спочатку повідомило, що не є розпорядником такої інформації, а в наступному листі зазначили, що над сайтом працює “невичерпна кількість осіб”.

В офіційному листі ДП НАІС зазначає, що повідомить про отримання відповіді від розробників.

Юридичний тиск

Інші види юридичного тиску – 1

1.З України депортували групу грузинських громадян, в тому числі журналістів

17.11.2017 17 листопада з України разом з групою громадян Грузії депортували журналіста грузинського телеканалу “Руставі-2” Тамаза Шавшішвілі. Він розповів про побиття та інші подробиці видворення. Пряме включення по скайпу з Грузії транслював 20 листопада на своїй сторінці у Facebook народний депутат, один з лідерів партії “Рух нових сил” Юрій Дерев’янко, повідомляє “Українська правда”.

Шавшишвілі розповів, що 17 листопада до його будинку увірвалися спецназівці СБУ, побили ногами, замотали скотчем очі та відвезли до аеропорту.

Чоловік поскаржився, що у нього носом йшла кров.

За словами Шавшишвілі, в аеропорту до нього підійшов чоловік і сказав, що йому на три роки заборонений в’їзд до України. Депортований стверджує, що причини такої заборони йому ніхто не назвав.

Після цього, за словами Шавшишвілі, його три години везли на гелікоптері. Доставили до Одеси, де разом з іншими громадянами Грузії посадили на пором до Грузії.

Чоловік стверджує, що нічого не порушував в Україні і мав право перебувати в країні. Тут у нього робота, якою він займається вже три роки.

За словами Шавшишвілі, керував операцією з його вигнання з країни начальник Управління держохорони Валерій Гелетей.

Також він поскаржився, що в результаті побоїв у нього зараз болить обличчя й руки. “Вони викрали мене”, – підкреслив він в кінці розповіді.

Як повідомляє Радіо Свобода, журналіст переконує, що під час вивезення з України його та інших затриманих оглянув голова управління державної охорони Валерій Гелетей: “Його впізнали інші затримані, яким не заклеювали очі”.

Сам Валерій Гелетей цю заяву спростовує. Грузинського журналіста звільнили в Грузії у порту міста Поті.

Речниця СБУ Олена Гітлянська заявила виданню, що спецслужба не била і не дозволяла собі нелюдського поводження з Тамазом Шавшишвілі під час депортації.

“Ми діяли винятово у рамках чинного законодавства. Тому всі ці повідомлення, що начебто ми когось били, давили, – це фейк. Щодо того, чи попереджали Тамаза Шавшишвілі про те, що термін його перебування в Україні завершився, то, наскільки мені відомо, українське законодавство цього не передбачає”, – сказала вона.

Тим часом представники партії “Рух нових сил Міхеїла Саакашвілі” стверджують, що цього та інших громадян Грузії видворили з України з порушенням процедури, зокрема їх не попереджали про заборону перебування в Україні та не надали часу виїхати самостійно. Лідер цієї партії Міхеїл Саакашвілі стверджує, що видворення грузинських громадян, які так чи інакше пов’язані з ним, є спробою тиску на нього та його політичну силу.

17 листопада партія “Рух нових сил” повідомила, що з України намагаються депортувати групу грузинських громадян, в тому числі журналістів, яких удень 17 листопада було затримано у Києві.

Як написав лідер партії, екс-голова Одеської обладміністрації та екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі, серед затриманих – грузинський тележурналіст, якого раніше цього дня відвезли з його будинку. Також Саакашвілі повідомив, що в Києві було затримано добровольця АТО Вано Надірадзе.

У свою чергу член партії “Рух нових сил”, позафракційний народний депутат Юрій Дерев’янко  в коментарі інтернет-виданню “Українська правда” уточнив, що затриманих громадян Грузії Вано Надірадзе, Тамаза Шавшишвілі, Зураба Цинцадзе і Мамуку Абшидзе привезли до аеропорту “Київ”, щоб видворити за межі країни.

17 листопада СБУ повідомила про примусове повернення на батьківщину восьми громадян Грузії. “Указане рішення ухвалене СБУ на підставі відповідних матеріалів ДМС і НПУ, які свідчать, що діяльність іноземців суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України. Всі дії співробітників правоохоронних органів здійснені у відповідності до вимог національного і міжнародного законодавства з метою запобігання скоєнню злочинів, передбачених кримінальним кодексом України”, – йдеться у заяві речниці СБУ Олени Гітлянської, опублікованій у Facebook.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 3

1.У Вінниці суд призначив нападнику на журналіста 3 роки обмеження волі

01.11.2017 Вінницький міський суд Вінницької області призначив покарання у вигляді трьох років обмеження волі пасажиру авто “КІА Сerato”, який у травні минулого року наніс численні удари журналісту газети “RIA” Віталію Павловському. Таке рішення суд ухвалив 31 жовтня, повідомляє вінницька газета “20 хвилин”.

“Визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345-1 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років обмеження волі”, – йдеться у рішенні суду.  

Як нагадує видання, інцидент стався 28 травня 2016 року у Вінниці на перехресті вулиці Келецької та Барського шосе. Віталій Павловський, отримавши редакційне завдання, спостерігав, як працює нова патрульна поліція Вінниці. Поліцейські зупинили за порушення правил дорожнього руху автомобіль КІА Сerato. Коли журналіст почав знімати на відео нетверезого водія авто, якого зупинили поліцейські, отримав серію ударів в обличчя та груди від пасажира того авто.

У рішенні суду зазначено, що Павловський представився журналістом, коли фіксував оформлення поліцейськими правопорушення. А нападник, йдеться у рішенні суду, “достовірно знаючи, що Павловський В.Б. являється журналістом газети “RIA”, продовжуючи реалізовувати свої злочинні дії, охоплені єдиним умислом, направлені на заподіяння журналісту побоїв у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності… підбіг до Павловського В.Б… наніс Павловському В.Б. один удар кулаком лівої руки в область грудної клітини, після чого відразу наніс ще один удар кулаком лівої руки у шию”.

У засудженого є 30 днів для того, щоб оскаржити рішення в апеляції.

Нагадаємо, стаття 345-1 Кримінального кодексу (“Погроза або насильство щодо журналіста”). За частиною 2 (“Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності”).

  1. Повідомлено підозру чиновниці, що незаконно звільнила головреда газети “Роз-інформ”

08.11.2017 Правоохоронці повідомили про підозру заступниці голови Розівської районної ради (Запорізька область), яка з особистих мотивів незаконно звільнила редакторку районної газети. Про це повідомляється на сайті прокуратури Запорізької області.

Підозру у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 3 ст. 382 КК України громадянці Х. повідомлено 1 листопада.

Кримінальне провадження за фактом незаконного звільнення головного редактора газети за ч. 1 ст. 172 КК України та не виконання рішення суду за ч. 3 ст. 382 КК України посадовою особою Розівської районної ради здійснює Куйбишевський відділ Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області.

Під час досудового розслідування було встановлено, що заступниця голови Розівської райради з особистих мотивів своїм розпорядженням у порушенні вимог ст. 39-1 КЗпП України, п. 7 ч. 1 ст. 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 43 Конституції України та ст. 21 КЗпП України незаконно звільнила редактора газети Розівського району. Також, “демонструючи явну неповагу до суду та ігноруючи прийняте ним рішення, в порушення ст. 129-1 Конституції України, використовуючи своє службове становище, умисно, з метою перешкоджання виконанню рішення суду не передавала провідному спеціалісту відділу фінансового забезпечення постанову державного виконавця”.

Санкція за вчинені злочини передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років позбавлення волі.

Як повідомляв ІМІ, конфлікт між районною радою і редакцією “Роз-інформ” триває вже близько року, колишня заступниця голови райради вимагала показувати сторінки видання перед друком.

Згодом у редакції виникли складності із роздержавленням, у січні було звільнено головну редакторку газети “Роз-інформ” Людмилу Подрєз та призначено виконувача обов’язків без згоди колективу.

“Роз-інформ” утратив доступ до банківських рахунків, а відтак – можливість друкувати газету.

Утім, “Роз-інформ” таки увійшла до переліку ЗМІ, які оприлюднені в урядовій постанові як учасники першого етапу реформування.

  1. За фактом нападу на журналістів “Схем” відкрито справу за 171 статтею

09.11.2017 Прокуратура Києва почала кримінальне провадження за фактом перешкоджання роботі знімальної групи програми “Схеми” в аеропорту “Київ”. Про це повідомляється на сторінці відомства у Facebook.

“Органами столичної прокуратури до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) КК України”, – йдеться у повідомленні.

Проведення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні доручено слідчому відділу Солом’янського управління поліції ГУНП в м. Києві. Процесуальне керівництво здійснюватиме Київська місцева прокуратура №9.

Як повідомляв ІМІ, ввечері 7 листопада охоронці лідера організації “Український вибір” Віктора Медведчука напали на знімальну групу програми “Схеми” біля VIP-терміналу аеропорту “Київ” поблизу Жулян.

Редакція програми журналістських розслідувань “Схеми” оприлюднила відео нападу. З відео видно, як охоронці підприємця у масках та балаклавах кинулися до знімальної групи і почали застосовувати силу – штовхали, били ліктями, ставили підніжки та кілька разів вибили камеру з рук оператора. Також охоронці засліплювали камеру спеціальним ліхтарем. Усе це відбувалось в публічному місці по вулиці Медова, біля VIP-терміналу.

На відео також зафіксований кортеж Віктора Медведчука, який від’їжджав від терміналу.

Реакція журналістської спільноти – 1

1.Президент Радіо Свобода вимагає ретельного розслідування нападу на журналістів “Схем”

09.11.2017 Президент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Том Кент вимагає ретельного розслідування нападу на журналістів програми “Схеми” (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу “UA:Перший”) в аеропорту “Київ”, повідомляє Радіо Свобода.

“Ми вимагаємо ретельного розслідування задля виявлення винних і притягнення їх до відповідальності, а також гідної реакції влади для припинення цих нападів і забезпечення умов, щоб наші журналісти могли безпечно й без страху виконувати свою роботу”, – заявив Том Кент.

Він переконаний, що останній напад мав на меті залякування і обмеження роботи журналістів.

Головний редактор програми Наталка Седлецька наголосила, що слідству доведеться дати оцінку і бездіяльності працівників Національної поліції, які були присутні під час нападу, але стояли осторонь і не втрутились.

Як повідомляв ІМІ, увечері 7 листопада охоронці лідера організації “Український вибір” Віктора Медведчука напали на знімальну групу програми “Схеми” біля VIP-терміналу аеропорту “Київ” поблизу Жулян, коли прилетів приватний борт Медведчука.

8 листопада редакція програми журналістських розслідувань “Схеми” оприлюднила відео нападу. З відео видно, як охоронці підприємця у масках та балаклавах кинулися до знімальної групи і почали застосовувати силу – штовхали, били ліктями, ставили підніжки та кілька разів вибили камеру з рук оператора. Також охоронці засліплювали камеру спеціальним ліхтарем. Усе це відбувалось в публічному місці по вулиці Медова, біля VIP-терміналу.

На відео також зафіксований кортеж Віктора Медведчука, який від’їжджав від терміналу.

8 листопада прокуратура Києва почала кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) КК України” за фактом нападу на знімальну групу програми “Схеми” в аеропорту “Київ”.

Крим – 1

1.Мін’юст РФ попередив Крим.Реалії про можливі обмеження “як іноземного агента”

16.11.2017 Міністерство юстиції Росії направило проекту Радіо Свобода Крим.Реалії попередження про можливі обмеження в роботі. У документі зазначається, що “в діяльності Крим.Реалії є ознаки виконання функцій “іноземного агента”, повідомляє Крим.Реалії.

Це сталося після того, як Державна дума Росії 15 листопада проголосувала в другому і третьому читаннях за внесення до законодавства поправок, що дозволяють зараховувати зарубіжні ЗМІ до так званих “іноземних агентів”. Нижня палата російського парламенту схвалила нові заходи 15 листопада. Депутати підтримали законопроект одноголосно.

Напередодні Міністерство юстиції Росії надіслало російській редакції Радіо Свобода і телеканалу “Настоящее время” попередження про можливі обмеження в роботі.

У жовтні Міністерство юстиції Росії надіслало листа до редакції проекту Радiо Свобода Крим.Реалії, в якому зазначалося, що діяльність видання може “зазнати обмежень”, яка нібито потрапляє під ознаки російського закону про обмеження для організацій-іноземних агентів.

Попередження про можливе запровадження обмежень також отримали інші проекти медіакорпорації Радіо Вільна Європа – Радіо Свобода, в тому числі проект Крим.Реалії та спеціальний спільний проект Радіо Свобода та “Голосу Америки”, телеканал “Настоящее время”.

Президент медіакорпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Том Кент у відповідь на це заявив, що RT поширює свої програми у США через кабельне телебачення, тоді як у Радіо Свобода таких можливостей в Росії немає. Він також зазначив, що журналістів Радіо Свобода переслідували і навіть били в Росії, їхні акредитації анулювалися – тоді як у США нічого подібного щодо представників російського телеканалу не відбувалося.

Ще Дослідження