IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

15

48

4

19

Барометр свободи слова за листопад 2016 року

У листопаді в Україні основним порушенням прав журналістів стали випадки перешкоджання – 11 (жовтень 7, вересень – 8, серпень – 10, липень – 16, червень – 7, травень – 11, квітень – 10, березень – 6, лютий – 6, січень – 5). Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Загалом порушення свободи слова та прав журналістів ІМІ зафіксував в 11 областях України. Зокрема, лідером таких порушень цього місяця стали Дніпропетровщина, де зафіксовано загалом п’ять випадків, та Київ з чотирма випадками.

Найчастіше порушували у листопаді право журналістів на професію: пересічні та невідомі громадяни, правоохоронці та місцева влада.

Кількість перешкоджань у листопаді збільшилась у півтора раза у порівнянні з жовтнем. Ця категорія з початку року залишається лідером серед порушень прав журналістів. Журналістам затуляли камеру, або намагалися її зірвати, не пускали на засідання в міськрадах, забороняли зйомку, або вибірково допускали на владні заходи. Найчастіше перешкоджали цього місяця на Дніпропетровщині та Вінниччині.

Так, журналістів на Дніпропетровщині представники місцевої влади та охоронці “Муніципальної гвардії” не пускали на засідання до міськрад. Зокрема, у Дніпрі 10 листопада представники комунального підприємства “Муніципальна гвардія” заблокували вхід до міської ради, де відбувалося засідання виконкому Дніпровської міської ради. А в Кривому Розі 9 листопада чиновники попросили журналістів залишити засідання робочої групи міської ради, на якому розглядалося питання встановлення у місті тарифів на послуги перевезення пасажирів автобусними маршрутками.

На Вінниччині Теплицька районна рада 25 листопада заборонила вести журналісту вінницької Агенції журналістських розслідувань Віктору Рисю відеозйомку сесії. З пропозицією заборонити журналісту відеозйомку виступив один з депутатів райради, якому не сподобалось, що ведеться зйомка.

У Києві 16 листопада поліцейські-спецпризначенці у балаклавах і без розпізнавальних знаків намагалися зірвати фотокамеру штатному фотографу видання LB.ua Максиму Трєбухову та вдарили у тулуб, коли фотокореспондент фіксував сутичку між активістами і поліцейськими під національним палацом мистецтв “Україна”.

Як розповів ІМІ фотокор, поліцейські не реагували на вимогу журналістів і депутатів “представитись, хто ці люди в масках і без розпізнавальних знаків”.

Також у листопаді ІМІ зафіксував зростання кількості погроз представникам ЗМІ 4 (жовтень 1, вересень – 5, серпень – 3, липень – 6, червень – 2, травень – 5, квітень – 5, березень – 3, лютий – 5, січень – 3). Всі випадки сталися у різних містах України Києві, Полтаві, Миколаєві та Вінниці. Журналістам погрожували при фізичному контакті, або через телефонний зв’язок. Погрожували переважно невідомі, а також депутат Миколаївської міськради. Так, у Вінниці невідомий “замінував” два місцеві телеканали, унаслідок чого працівники були евакуйовані. У Миколаєві депутат Миколаївської міської ради від партії “Об’єднання Самопоміч” В’ячеслав Апанасенко погрожував журналісту видання “Свідок.інфо” Андрію Прокопенку тим, що той відповість “як чоловік” за публікацію з критикою на його адресу.

А  у Полтаві журналістці видання “Коло” Ніні Король 9 листопада погрожував невідомий, забороняючи публікувати ще не опублікований матеріал, над яким вона працювала. Мова йшла про конфліктну ситуацію, що виникла навколо ставка на території Полтавської обласної психіатричної лікарні.

Крім того, у листопаді ІМІ зафіксував 3 випадки обмеження доступу до інформації (жовтень 2, вересень – 4, серпень – 5, липень – 4, червень – 2, травень – 1, квітень – 3, лютий – 1, січень – 2). У доступі до інформації журналістам відмовляли місцева влада та Служба безпеки України. Зокрема, Криворізька міська рада ввела акредитацію для журналістів, а Львівська міськрада ігнорує запити місцевих ЗМІ щодо Грибовицького сміттєзвалища.

Також зафіксовано 2 випадки судових позовів від журналістів, всі вони стосуються відстоювання права на доступ до публічної інформації.

Крім того, ІМІ зафіксував по 1 випадку кібер-атаки, юридичного тиску, нападу на офіс ЗМІ.

В окупованому Росією Криму зафіксовано 2 випадки. В одному випадку представники муфтіяту та органів місцевої влади перешкоджали знімальній групі інтернет-проекту Crimeantatarsclub у Сімферополі. Так, журналістам під час урочистого закладання каменю до підвалин Соборної мечеті забороняли дістатися місця події.

Як повідомляє Кримська правозахисна група, формальною причиною такої заборони стала відсутність у них посвідчень співробітників ЗМІ. Реальним мотивом усунення журналістів від фіксації події є переконання у тому, що сюжети цього Internet-проекту використовуватиме кримськотатарський телеканал ATR (нині працює у Києві), вважають правозахисники.

У другому випадку журналістку кримського філіалу “Російської газети” Марину Рєзнікову звільнили з видання. Причиною звільнення, припускають її колеги, є її відеоматеріал про будинок нинішнього “голови” Криму Сергія Аксьонова.

На територіях, окупованих “ДНР” і “ЛНР”, ІМІ зафіксував 2 випадки. Зокрема, в окупованому Луганську бойовики так званого “міністерства державної безпеки “ЛНР” затримали 21 листопада місцевого проукраїнського блогера Едуарда Нєдєляєва (нік Edward Ned), який на своїх сторінках у соцмережах писав про життя міста. Як повідомляють сепаратистські ЗМІ, публікації блогера Edward Ned “були спрямовані на розпалювання ненависті і ворожнечі за національною і соціальною ознаками, містили в собі висловлювання, що принижують людську гідність”. Затриманому мешканцю Луганська Едуарду Нєдєляєву пред’явлені звинувачення в державній зраді. Порушено кримінальні справи за статтями 335 (шпигунство), 343 КК “ЛНР” (збудження ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності).

Також було зафіксовано затримання бойовиками “ДНР” 25 листопада у Донецьку знімальної групи російського телеканалу Дождь кореспондентів Сергія Єрженкова і Василя Полонського. Після допиту журналістів проросійські найманці видворили їх до Росії через те, що їх відеоматеріали “носять необ’єктивний і провокаційний характер” і “у хибному світлі” відображали соціально-економічну ситуацію в Донецьку.‎

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 1 випадок убивства, 97 випадків перешкоджання, 28 випадків побиття і нападів на журналістів та 7 випадків цензури.

Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:

Фізична агресія

Погрози, залякування – 4

1.У Києві журналістам “СтопКору” погрожували вогнепальною зброєю

05.11.2016 5 листопада у Києві невідомий чоловік, який причетний до нелегального видобутку піску, погрожував застосувати вогнепальну зброю проти знімальної групи інформаційного порталу “Стоп корупції”. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на журналіста “СтопКору” Сергія Медяника.

Інцидент стався поблизу озера Тягле в районі Бортницької станції аерації.

За словами Медяника, знімальна група проекту продовжувала 3 і 5 листопада фільмувати нелегальний видобуток піску на території Києва, зокрема поблизу озера Тягле. Під час спілкування журналістів із представником нелегального бізнесу до них підійшов невідомий чоловік, який виявився причетним до незаконних дій компанії, і почав погрожувати знімальній групі.

“Він заявив, що зараз дістане пістолет і перестріляє нам ноги. Після цього він відійшов, і почав діставати із сумки зброю”, – розповів Сергій Медяник.

За його словами, бізнесмена застерегли, що викличуть поліцію. Після цього він сів в автомобіль і намагався залишити місце інциденту. Прибулі поліцейські намагалися наздогнати машину нападника, але він зміг втекти.

Журналісти “СтопКору” заявили поліції про погрози.

  1. У Полтаві журналістці погрожували через ще неопублікований матеріал

09.11.2016 Журналістці полтавського видання “Коло” Ніні Король 9 листопада погрожував невідомий, забороняючи публікувати матеріал, над яким вона працює. Про це журналістка повідомила представниці ІМІ в Полтавській області.

Мова йде про конфліктну ситуацію, що виникла навколо ставка на території Полтавської обласної психіатричної лікарні.

Коли журналістка готувала матеріал до друку, на її особистий телефон зателефонував невідомий. “Чоловік не представився, але козиряв регаліями, мовляв, він перший заступник начальника рибінспекції Полтавської області, голова підготовчої комісії, член українського товариства охорони природи. Хотів проконсультувати мене на прохання лікарів психіатричної лікарні ім. Мальцева (його просили). Коли йому запропонувала прийти і розповісти свою точку зору в редакції, чоловік не погодився, назвався старою людиною. На пропозицію прийти до нього за коментарем теж не погодився. Кілька разів назвав мене “якоюсь дєвочкою”, а видання – якимось “Колом” чи квадратом. Вказав, що якщо я писатиму матеріал, то вимагатиме одразу спростування, і взагалі, як прийде, то… Тут я не дочекалась страшних слів (бо перед цим ще була фраза погрозливим тоном, що ми зустрінемось!)”, – розповіла Ніна Король.

Як розповіла журналістка, телефонували їй на той номер, який вона залишила представниці психлікарні.

“Цей номер я залишала лише юристу психлікарні Наталії Задорожній, а ще дзвонила з нього їхньому головлікарю за день до того, до візиту туди. Юрист підтвердила, що давала мій номер начмеду Гаврилюку (у матеріалі фігурує). Він просив для консультації”, – розповіла Король.

Журналістка написала заяву до поліції.

  1. У Миколаєві депутат пообіцяв журналісту, що той відповість “як чоловік” за публікацію

16.11.2016 Депутат Миколаївської міської ради від партії “Об’єднання Самопоміч” В’ячеслав Апанасенко погрожував журналісту видання “Свідок.інфо” Андрію Прокопенку тим, що той відповість “як чоловік” за публікацію з критикою на його адресу. Про це журналіст повідомив регіональному представнику ІМІ.

Конфлікт розпочався після того, як на сайті “Свідок.інфо” з’явився блог миколаївського громадського активіста Дениса Жело з критикою на адресу депутата Апанасенка про те, що той начебто захопив підвальне приміщення житлового будинку. Після цього, за словами Андрія Прокопенка, до нього зателефонував сам депутат.

“Він спочатку запитав: “А що буде, якщо я подам на вас до суду?” На що я відповів, що він може спробувати це зробити і ми подивимося, що буде. Потім він сказав, що ми жовта преса і попередив, що за все мені доведеться відповісти і перед судом, і як чоловіку”, – розповів журналіст.

За словами Прокопенка, він раніше ніколи не стикався особисто з депутатом Апанасенком, а тому не може сказати, що це була реальна погроза чи просто “надування щік”.

“Але мені ця розмова не сподобалась однозначно. Це було агресивно”, – додав Андрій Прокопенко.

Він також зазначив, що окрім всього іншого депутат заявив йому в телефонній розмові, що йому доведеться відповісти за слова, які стосуються арешту його підвалу по вулиці Артилерійській, 2/1, в місті Миколаєві, на що журналіст у своєму блозі відповів копією витягу з реєстру нерухомого майна, згідно з яким підвальне приміщення, про яке йде мова, дійсно знаходиться під арештом.

  1. У Вінниці невідомий “замінував” два телеканали

16.11.2016 У Вінниці 16 листопада невідомий залишив хибне повідомлення про замінування будівлі, в якій знаходяться два телеканали. Усіх людей, які перебували в будівлі, евакуювали. Жодних вибухових чи інших небезпечних предметів поліція не виявила. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

“Інформація про замінування будівлі по вул. Театральній, 15, де розташовані два телевізійні канали, надійшла сьогодні о 18.35 на телефон спецлінії “101”. Чоловік залишив анонімне повідомлення про те, що вінницька телерадіокомпанія невдовзі вибухне”, – повідомляє поліція.

Фахівці вибухотехнічного відділу ГУНП та кінологічного центру поліції впродовж двох з половиною годин проводили обстеження приміщень в будівлі за адресою Театральна, 15, на предмет виявлення вибухових речовин чи пристроїв. Також на місці події працювали рятувальники, вибухотехніки, кінолог.

Наразі правоохоронці вживають заходи зі встановлення особи, яка залишила хибне повідомлення про загрозу безпеці людей. В його діях вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 259 КК України (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності).

Таке правопорушення карається ув’язненням на строк від двох до шести років.

Зокрема, були “заміновані” телеканали “ВІНТЕРА” і “Вінниччина”, повідомляє 24 канал з посиланням на Головне управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Вінницькій області.

Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ – 1

1.У Києві біля “Інтера” невідомі кинули коктейлі Молотова

21.11.2016 У Києві 21 листопада невідомі кинули пляшки із запальною сумішшю неподалік від будівлі телеканалу “Інтер”. Внаслідок події ніхто не постраждав. За цим фактом розпочато кримінальне провадження за  ч. 2 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження майна вчинене шляхом підпалу) Кримінального кодексу України. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Як повідомляє поліція, близько опівночі до чергової частини Шевченківського управління поліції надійшло декілька повідомлень про те, що на прилеглу до адміністративної будівлі телеканалу на вул. Дмитрівській територію невідомі кинули пляшки із запальною сумішшю.

“По прибуттю на місце події працівники поліції опитали охоронця, який розповів: почувши кілька звуків, схожих на вибухи, побачив на екранах камер відеонагляду, як декілька чоловіків біжить в напрямку адмінбудівлі та полум’я. Разом з колегами він вибіг на вулицю зі своїми вогнегасниками, погасив загоряння та викликав поліцію”, – повідомляє поліція.

При огляді місця правоохоронці виявили та вилучили рештки скляних пляшок та ще одну нерозбиту пляшку із речовиною, яка була закупорена ганчіркою. Вилучене направили на експертні дослідження.

Правоохоронці намагаються встановити осіб, причетних до події, аби притягнути їх до відповідальності.

Як повідомляв ІМІ, 4 вересня телеканал “Інтер” заявив про напад на офіс компанії “Національні інформаційні системи”, збройний напад та постраждалих.

Напад і підпал будівлі НІС 4 вересня слідчі кваліфікують за ч. 4 ст. 296 (Хуліганство) та ч. 2 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України.

5 вересня, вранці, у Києві під стінами головного офісу телеканалу “Інтер” на вулиці Дмитрівській зібралися десятки активістів, які не згодні з політикою телеканалу. Активісти, що зібралися зранку 5 вересня під будівлею телеканалу “Інтер”, оголосили безстрокову акцію протесту і блокування каналу. Учасники протестів підвезли шини та встановили намети біля будівлі телеканалу “Інтер”.

5 вересня Президент України Петро Порошенко доручив Генеральному прокурору Юрію Луценку взяти розслідування подій, що сталися на телеканалі “Інтер” 4 вересня, під особистий контроль.

Водночас Порошенко заявив, що “абсолютно неприпустимою є реалізація сценарію, коли через фінансування з Росії окремі ЗМІ намагаються дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Україні”, реакція на це має бути в абсолютно законний спосіб.

5 вересня телеканал “Інтер” подав до Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Національної поліції України заяву про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів через блокування офісу в Києві. Телеканал вимагає від правоохоронців “рішучих дій щодо розблокування телеканалу, відновлення законності і правопорядку”.

6 вересня блокування каналу продовжилося, але потім активісти, заявивши про домовленість з каналом, припинили блокування. “Інтер”, у свою чергу, заявив, що ні про що не домовлявся з активістами.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, відеоматеріали у справі пожежі в приміщенні телеканалу “Інтер” пошкоджені – записи з камер спостереження виявились залитими водою.

29 вересня Арсен Аваков заявив, що слідство у кримінальному провадженні про пожежу в будівлі телецентру компанії “Національні інформаційні системи” (виробляє програми для телеканалу “Інтер”), відпрацьовує різні версії інциденту, включаючи самопідпал.

5 жовтня Шевченківський районний суд Києва зобов’язав СБУ відкрити кримінальну справу у зв’язку з нападом на офіс товариства з обмеженою відповідальністю “Національні інформаційні системи” (виробляє програми для телеканалу “Інтер”) в Києві 4 вересня.

Прокуратура міста Києва внесла у справу компанії “Національні інформаційні системи”, яка виробляє новини для телеканалу “Інтер”, додаткову кваліфікацію за ч. 2 ст. 258 (терористичний акт) та скерувала її до СБУ.

Перешкоджання – 11

1.У Запоріжжі журналіст написав заяву у поліцію про перешкоджання

03.11.2016 У Запоріжжі журналіст телеканалу 24 Олександр Крижанівський звернувся у поліцію щодо перешкоджання його роботі охороною одного з підприємств. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Запорізькій області.

Журналіст звернувся до Заводського відділення поліції 27 жовтня, повідомивши, що під час зйомки матеріалу про роботу одного з підприємств охорона перешкоджає його журналістській діяльності – закриває об’єктив камери руками.

Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення – ч.1 ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

Як повідомили ІМІ у відділі комунікації Головного управління Національної поліції у Запорізькій області, мова йде про журналіста каналу 24 Олександра Крижанівського, який хотів взяти інтерв’ю у директора Запорізького титано-магнієвого заводу.

За словами поліції, охорона заводу його не пустила, закривала об’єктив рукою.

  1. У Вінниці на прес-конференцію в.о. міністра охорони здоров’я змогла потрапити лише частина журналістів

06.11.2016 У Вінниці 6 листопада частина журналістів не змогла потрапити на прес-конференцію з в.о. міністра охорони здоров’я України Уляною Супрун, оскільки прес-служба чиновниці повідомила про необхідність акредитації на захід, повідомляє сайт Vlasno.info.

Інцидент стався у Вінницькому національному медуніверситеті ім. М.І. Пирогова. Як пише видання, після зустрічі в.о. міністра із вінницькими медиками і громадськістю місцевих журналістів запросили на прес-конференцію з Уляною Супрун. Однак після десятихвилинного очікування до журналістів прийшла представниця прес-служби в.о. міністра і повідомила, що свої запитання Уляні зможуть поставити лише ті журналісти, які попередньо акредитувались.

У свою чергу, журналісти відповіли, що про необхідність акредитації в анонсі не було нічого зазначено, а телефони, вказані на сайті заходу, не відповідали.

“На що представниця прес-служби повідомила, що питання зможуть задати лише ті ЗМІ, які здійснюють відео-, онлайн- фіксацію. Мотивувала свої слова тим, що в.о. міністра можуть щось не те запитати або “не так” інтерпретувати її слова”, – пише видання.

Представники різних медіа намагались уточнити, чи правильно вони зрозуміли, що вони не зможуть поспілкуватися із Уляною Супрун. Зокрема, журналістка однієї з місцевих медичних газет запитувала, що якщо вона працює у друкованому виданні, то вона не зможе поспілкуватись із міністром.

Як пише видання, кореспондентку спочатку запевнили, що така нагода буде. Однак вже за кілька секунд працівниця прес-служби висунула до присутніх іншу вимогу – журналістські посвідчення.

Представники різних видань почали діставати свої посвідчення. Після нетривалої словесної перепалки представниця прес-служби таки залишила аудиторію.

У результаті, пише видання, Уляна Супрун спілкувалась із “обраними” представниками вінницьких медіа за зачиненими дверима. Решта журналістів, висловивши своє обурення, покинули медуніверситет.

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко, що термін акредитація вжито некоректно з боку прес-служби міністерства.

“Вживання терміну “акредитації” щодо фактично реєстрації журналістів, які прийдуть на захід до міністра, є юридично некоректним, оскільки ст. 26 ЗУ “Про інформацію” передбачає акредитацію лише як тривалу співпрацю суб’єкта владних повноважень зі ЗМІ/журналістом, а не як реєстрацію на прес-конференцію.

Якщо це був відкритий захід для інших громадян, то він мав би бути відкритим і для журналістів. Якщо ні – то про це їх треба було попередити, але це вже нагадує якусь робочу нараду, про яку не було сенсу робити оголошення на загал”, – зауважив юрист.

  1. У Луцьку журналістів не пускали на засідання комісії облради

07.11.2016 У Луцьку 7 листопада журналістів та громадськість не пропускали на засідання контрольної тимчасової комісії Волинської обласної ради, де розглядалися питання про звільнення директорки санаторію “Пролісок” Валентини Касарди та про роботу комунальних установ області, повідомляє Громадське радіо.

Як пише видання, начальниця відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області облради Мирослава Якимчук стояла у дверях, а також потім їх тримала, перешкоджаючи журналістам пройти. У свою чергу, журналісти, апелюючи до ЗУ “Про інформацію” та “Про доступ до публічної інформації”, намагалися пройти в приміщення, де відбувалося засідання.

На запитання журналістки Громадського радіо Аріни Крапки (Ірина Мусій), чому ЗМІ не можуть пройти, чиновниця відповіла, що засідання комісії є закритим. Голова комісії, депутат Волинської обласної ради В’ячеслав Рубльов заявив, що згідно зі ст. 48 ЗУ “Про місцеве самоврядування” засідання проводяться, як правило, в закритому режимі.

Як написала Аріна Крапка на своїй сторінці у Facebook, вона “тримала двері, стояла при вході і всім доводила, що на тимчасову контрольну комісію заходити не можна ні журналістам, ні депутатам (окрім членів цієї комісії), бо вона, мовляв, закрита. Мирослава кричала “припиніть мене знімати, я не дозволяю”, не знаючи, що вона посадова особа, що вона перебуває в обласній раді, що вона не пропускає нас на засідання комісії і цим порушує закон і наші права”.

У коментарі представниці ІМІ у Волинській області Ірина Мусій повідомила, що потрапити на засідання комісії їй і її колегам вдалося після того, як вона викликала поліцію. Водночас її обурює необізнаність самої поліції, яка не знала, як реагувати в цій ситуації.

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко зауважує, що для проведення закритого засідання тимчасових контрольних комісій мають бути підстави, це не може здійснюватися автоматично для всіх засідань.

“Щодо тимчасових контрольних комісій місцевої ради, то, дійсно, така норма Закону є, на відміну від постійних комісій, щодо яких узагалі немає регулювання їхньої відкритості, але принаймні передбачено оприлюднення документів таких комісій – ч. 10 ст. 47. Але фраза “як правило” (фраза В’ячеслава Рубльова – ред.), хоч і передбачає дискрецію в рішеннях контрольної комісії про проведення свого закритого засідання, але принцип гласності місцевого самоврядування (ст. 4 Закону) передбачає, що для проведення закритого засідання мають бути підстави, це не може здійснюватися автоматично для всіх засідань”, – зауважив юрист.

Як повідомляв ІМІ, 26 жовтня на сайті Волинської обласної раді оприлюднено проект рішення “Про порядок доступу до засідань сесії Волинської обласної ради”, яким, зокрема, порушується законодавство про акредитацію ЗМІ. Автором проекту рішення є депутат Волинської обласної ради (член фракції Радикальної партії) Володимир Кучер, який вже вдруге реєструє проект рішення, що обмежує доступ до сесійних засідань.

19 вересня у Луцьку представники громадського формування “Варта порядку” знову перешкоджали журналістам, коли ті хотіли потрапити до голови Волинської облради Ігоря Палиці.

14 липня у Луцьку журналістку інтернет-видання “Волинське агентство розслідувань” Василину Боруцьку та головну редакторку видання “Відомості.UA” люди в цивільному не пускали в сесійну залу Волинської обласної ради.

  1. У Павлограді представниці ОСББ атакували журналістку

08.11.2016 У місті Павлоград Дніпропетровської області журналістку місцевої газети “Голос шахтаря” Світлану Гончар представниці ОСББ виставили за двері офісу об’єднання, куди та прийшла, висвітлюючи судовий процес. Цю інформацію журналістка підтвердила представниці ІМІ в Дніпропетровській області.

Інцидент стався 31 жовтня. Як розповіла Світлана Гончар, вона була на кількох судових засіданнях щодо справи, у якій мешканець Павлограда вимагає від голови правління ОСББ “Ленінградська, 11/2” надати йому низку фінансових документів стосовно діяльності об’єднання.

Цього дня, 31 жовтня, позивач мав ознайомитися із матеріалами справи в офісі керуючої компанії ПП “Коб-Комсервіс”. Суд наполіг, що позивач може ознайомитися з документами ОСББ. Журналістка прийшла разом з позивачем, проте її поява викликала бурхливу реакцію представників та керівництва підприємства.

“Коли ми прийшли, я, позивач і адвокат, у неї було десь 5-6 тіточок пенсійного віку, вони і до суду ходили, – вони мене схопили, аж вгору хотіли підняти, я не очікувала такої реакції. Сказали, щоб я не заходила в цей офіс, тому що це документи, бухгалтерія, таємні документи, які не має права бачити журналіст, не для преси. Так сказала Скрипник (Інна Скрипник – керівниця ПП “Коб-комсервіс” – авт.)”, – розповіла Світлана Гончар.

Попри фізичний спротив, журналістка фізично не постраждала, її техніка також лишилася неушкодженою. Світлана викликала поліцію та склала заяву про злочин на місці інциденту.

  1. У Кривому Розі журналістів не пустили на засідання транспортного відділу

09.11.2016 У Кривому Розі (Дніпропетровська область) 9 листопада журналістів попросили залишити засідання робочої групи міської ради, на якому розглядалося питання встановлення у місті тарифів на послуги перевезення пасажирів автобусними маршрутками. Про це повідомляє “Перший Криворізький”.

Засідання проходило в приміщенні виконкому міськради. Начальник відділу транспорту і зв’язку виконкому міськради Сергій Сиротюк попросив представників ЗМІ покинути залу засідань.

“Всі покиньте залу, завтра прочитаєте у “Червоному гірнику” (комунальне видання, засновник Криворізька міськрада – ред.). Ми вирішуватимемо інтимні питання”, – сказав Сиротюк.

Однак у залі залишився представник телеканалу “Перший міський”, якого після зауваження журналістів, яких змусили покинути залу засідань, теж попросили на вихід.

Як повідомляє представниця ІМІ в Дніпропетровській області, на місці, крім уже згаданих ЗМІ, були присутні кореспонденти сайту 0564.ua та 34 каналу.

Як зауважує представниця ІМІ, хоча посадовці позиціонували засідання як закрите і не дозволили журналістам бути присутніми, на сайті “Першого міського” ця подія була висвітлена ввечері 9 листопада. У новині містяться фото з засідання та фото проекту рішення, який обговорювався. Інші журналісти вказали, що до 10 листопада їм інформації про результати засідання досі не надали. Зокрема, на сайті 0564.ua журналісти наголосили, що коментарі їм пообіцяли після виходу інформації в комунальній газеті.

6.У Дніпрі охорона міськради не пускала ні громадян, ні журналістів на засідання виконкому

10.11.2016 У Дніпрі 10 листопада вхід до міської ради був заблокований представниками КП “Муніципальна гвардія”, в результаті ні громадяни, ні журналісти не могли потрапити до приміщення, де відбувалося засідання виконкому Дніпровської міської ради, повідомляє Zabeba.li.

Як повідомила представниці ІМІ в Дніпропетровській області журналістка видання Ірина Логуш, вона демонструвала редакційне посвідчення охороні, але безрезультатно. За її словами, журналісти, які не могли потрапити до будівлі, зверталися до прес-служби міськради, проте охорона все одно не пропускала їх всередину. На дверях головного входу лише містилося оголошення: “10.11.2016 Дніпропетровська міська рада прийом громадян не проводить. Вибачте за незручності”.

Потрапити до будівлі міськради журналістка змогла лише через службовий вхід. За її оцінкою, на самому засіданні виконкому не вирішувалося резонансних питань. По завершенню засідання головуюча, заступниця міського голови Світлана Єпіфанцева заявила, що виконком – закритий робочий орган, і бути присутніми на ньому можуть члени виконкому і депутати.

Як повідомила представниці ІМІ в області редакторка сайту “Інформатор” Юлія Север’янова, журналісти видання також не змогли потрапити на засідання виконкому, хоча пред’являли охороні редакційні посвідчення. ​

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко зазначає, що пункт 4 статті 3 Закону України “Про доступ до публічної інформації” передбачає загальний доступ “до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством”.

“Тому пані Єпіфанцева мала обгрунтувати закритість виконкому хоча б якимось його (або міськради) нормативним актом, наприклад, регламентом роботи виконкому. Адже це колегіальний орган, і навіть якщо буде відповідне положення нормативного акту щодо закритості, то воно може бути обгрунтоване лише розглядом питань з розголошенням на виконкомі інформації з обмеженим доступом”, – зауважив юрист.

Як повідомляв ІМІ, 26 жовтня у Кривому Розі охорона перешкоджала журналістам потрапити на сесію Криворізької міської ради. За словами журналістів, представники КП “Муніципальна гвардія” пропускали до приміщення та сесійної зали лише за списками. Деякі журналісти потрапили до зали з труднощами, деякі так і залишилися у холі міськвиконкому.

Криворізький ВП ГУ НП в Дніпропетровській області​ об’єднав усі заяви від місцевих журналістів, яким охорона перешкоджала потрапити на сесію міської ради, в одне провадження та розслідуватиме за статтею 171 Кримінального кодексу.

  1. У Києві правоохоронці напали на фотокора LB.ua, який висвітлював сутичку під палацом “Україна”

16.11.2016 У Києві 16 листопада поліцейські-спецпризначенці намагалися зірвати фотокамеру штатному фотографу видання LB.ua Максиму Трєбухову та вдарили у тулуб, коли фотокореспондент фіксував сутичку між активістами і поліцейськими під національним палацом мистецтв “Україна”. Про це Максим Трєбухов розповів ІМІ.

За його словами, спецпризначенці у балаклавах і без розпізнавальних знаків били та відтісняли активістів, що заблокувати вхід до палацу, в якому мав відбутися виступ дуету “Потап і Настя Каменських”.

“Активісти, що були проти концерту, вони реально нічого не зробили, а на них кинули беркутів без жодного індентифікатора. … Били без розбору всіх, вели себе зухвало і агресивно”, – розповів Трєбухов. Він додав, що поліцейські не реагували на вимогу журналістів і депутатів “представитись, хто ці люди в масках і без розпізнавальних знаків”.

“Мені намагалися розбити або зірвати камеру. Били по корпусу кулаками в спеціальних рукавичках з пластиковими накладками. Врятував бронік, ребра не поламали. Під час подій колеги і друзі звернули увагу, що мене постійно вели дві людини з міліції”, – розповів він.

Активісти звинувачують Потапа і Настю у тому, що вони виступають у Росії, яку Україна визнала країною-агресором.

  1. Журналісту “Першого міського” у Кривому Розі перешкоджали потрапити до міськради, де йшли обшуки

17.11.2016 Журналіст телеканалу “Перший міський” Олег Ярмолинський був заблокований 17 листопада у ліфті Криворізької міської ради (Дніпропетровська обл.), повідомляє “Перший міський”.

“Виконуючи свої професійні обов’язки зі збору інформації, кореспондент телеканалу намагався піднятися на ліфті на поверх, де проводили обшуки в управлінні ЖКГ. Але при виході його заблокував чоловік в одязі захисного кольору з автоматом, не пояснивши, що відбувається. Невідомий вдарив по камері, кілька разів штовхнув співробітника ЗМІ та не давав вийти з підйомника”, – повідомив телеканал.

Як видно на відео інциденту, кореспондент кілька разів сказав, що є журналістом, демонстрував посвідчення та попереджав, що перешкоджають його професійній діяльності.

Згодом до журналіста підійшов один із керівників слідчої групи податкової поліції Дніпропетровської області, пояснив, що ведуться слідчі дії та попросив покинути приміщення.

Олег Ярмолинський викликав поліцію та склав заяву про перешкоджання журналістській діяльності.

Як повідомляє Радіо Свобода, 17 листопада податкова поліція головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області у супроводі Служби безпеки України провела обшуки в управлінні благоустрою та житлової політики Криворізької міськради в рамках кримінального провадження, порушеного в жовтні цього року.

Зокрема,  розслідується імовірне “розкрадання бюджетних коштів” під час тендерів, заявила начальник обласного управління Фіскальної служби Оксана Томчук.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний так прокоментував цей інцидент: “Реакція працівників силової/оперативної служби була невиправдана у частині фізичного впливу на журналіста, хоч і можливість обмежити у законний спосіб у зв’язку з проведенням слідчих дій була”.

  1. У Херсоні журналістів вигнали з засідання вченої ради аграрного університету

22.11.2016 Знімальну групу херсонського телеканалу Kratu 21 листопада видалили з позачергового засідання вченої ради Херсонського державного аграрного університету. Про це представнику ІМІ в Херсонській області повідомив журналіст телеканалу Андрій Бервенко.

“Ми знімали сюжет про позачергове засідання, на якому, за нашими даними, мали виразити недовіру в.о. ректора, але наша присутність не сподобалась членам ради”, – розповів Андрій. Після цього члени ради більшістю голосів проголосували за видалення знімальної групи з засідання і вийшли на перерву.

Після перерви професори Микола Соловйов і Віктор Пелих не дозволили журналістам зайти до зали засідань ректорату, хоча ті надали посвідчення і пояснили, для чого заходять до зали. В результаті, як видно на відео, Соловйов і Пелих силою зачинили двері.

Журналіст написав заяву в поліцію за фактом перешкоджання журналістській діяльності.

  1. У Слов’янську невідомі намагалися зірвати ефір Громадського ТБ Донбасу про Євромайдан

22.11.2016 Редакція Громадського ТБ Донбасу заявляє, що 21 листопада невідомі у Слов’янську (Донецька область) спробували зірвати спецефір, присвячений Дню гідності і свободи. Про це йдеться у заяві редакції, повідомляє “Новини Донбасу”.

Як йдеться у заяві, протягом півторагодинного ефіру журналісти включали по скайпу в студії в Слов’янську учасників донецького Євромайдану, обговорювали його причини і наслідки.

“Якщо в ефірі була одна атмосфера, то ви навіть не уявляєте, що відбувалося за лаштунками. Спочатку, рівно за 5 хвилин до початку спецефіру, в будівлі, де знаходиться студія, вимкнувся інтернет. Причому зв’язок зник у всьому будинку, а не тільки в нашій редакції”, – йдеться у заяві.

Увечері у студію прийшли невідомі чоловіки, які вимагали пояснити, що відбувається в редакції і “чим зараз зайняті журналісти”.

“Тим самим, невідомі зірвали спецефір. Але незважаючи на це, ми продовжували працювати… Редакція встановлює особи чоловіків і причини події”, – повідомляє редакція каналу.

Проте зранку сьогодні, 22 листопада, у студію, де знаходиться канал, знову прийшли невідомі чоловіки, “які чекали наших журналістів”, а о 10 годині залишили будівлю.

“Редакція Громадського телебачення Донбасу з тривогою ставиться до події. Ми вважаємо неприпустимим навіть мінімальний тиск на незалежних журналістів не тільки в День гідності і свободи, а й в будь-який інший час”, – йдеться у заяві.

У коментарі ІМІ головний редактор Громадського ТБ Донбасу Олексій Мацука уточнив, що наразі редакція встановлює, хто перешкоджав ефіру, і поки що в поліцію з цього приводу не зверталися.

  1. На Вінниччині райрада заборонила журналісту відеозйомку сесії

25.11.2016 Теплицька районна рада (Вінницька область) 25 листопада заборонила вести журналісту вінницької Агенції журналістських розслідувань Віктору Рисю відеозйомку сесії. За таке рішення проголосували 23 депутати. Про це ІМІ повідомила керівниця Агенції журналістських розслідувань Інга Фляжнікова, яка також надала відео з сесії.

З пропозицією заборонити журналісту відеозйомку виступив один з депутатів райради, якому не сподобалось, що ведеться зйомка.

Як видно на відео, він закрив рукою об’єктив камери журналіста. У відповідь журналіст запитав, чому йому забороняють зйомку, на що депутат запропонував йому купити ліцензію на зйомку.

Голова районної ради Василь Романюк спочатку зазначив, що для заборони на зйомку немає підстав, оскільки у журналіста є відповідне посвідчення. Також він наголошував, що законодавством передбачено, що сесії райради є відкритими, в тому числі і можна вести відеозйомку.

Проте згодом голова райради поставив на голосування питання про дозвіл бути на сесії журналістам, активістам та членам громади, але без права вести війдеозйомку.

“Є спірне питання, визначитися з ним на даний час немає можливості, Оскільки треба робити перерву в сесії, щоб засіла регламентна комісія, вивчила це питання. Тому дану сесію ми не знімаємо, а на наступну сесію регламентна комісія вивчить, долучить всі документи, які необхідно, і тоді ми змушені – хочемо, не хочемо, – законом передбачено, що це все відкрито, і має бути доведено до відома населення, в тому числі і для відеозйомки. Тому голосуємо, щоб всі присутні в залі були присутні (на сесії – ред.)”, – сказав голова райради.

Як повідомила керівниця агенції Інга Фляжнікова, після того як було заборонено вести зйомку, журналіст вимушений був виключити камеру і припинити зйомку.

Однак журналіст звернувся у поліцію з заявою про перешкоджання журналістській діяльності, додала Фляжнікова.

“Віктор Рись зателефонував до мене та повідомив про рішення сесії районної ради, на якому йому, як журналісту нашої агенції, заборонили проводити відеозйомку на сесії Теплицької районної ради. Таке рішення прийняли депутати. Голова райради попередив депутатів, що, голосуючи за це, вони порушують закон, але поставив питання на голосування. Я порадила Віктору написати заяву в поліцію про перешкоджання журналістській діяльності. Заяву в нього прийняли, але чи внесли її у ЄРДР – поки що невідомо”, – сказала Фляжнікова.

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко заявив, що у райради не було правових підстав обмежувати зйомку на сесії.

“Право на зйомку “прив’язане” до права присутності на сесії ради, це ж не судове засідання. Таке право належить усім, а не лише журналістам. Тому не було правових підстав обмежувати зйомку на сесії, якщо засідання є відкритим, це стосується зйомки сесії, але не окремих депутатів”, – зазначив Роман Головенко.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 3

  1. Криворізька міськрада створює пропускний режим для журналістів

02.11.2016 На сайті Криворізької міської ради з’явилося розпорядження міського голови, що може обмежувати доступ журналістів до будівлі. Про це повідомляє “Перший Криворізький”.

Розпорядження було опубліковано 31 жовтня, хоча документ датовано 25 жовтня. Оскільки 26 жовтня відбулася сесія, на якій сталася низка перешкоджань працівникам ЗМІ, то журналісти припускають, що таким розпорядженням міський голова спробує виправдати дії співробітників КП “Криворізька муніципальна гвардія”.

“Можна було би сприйняти і виправдати дії представників “Муніципальної гвардії”, а точніше людей, у формі гвардійців, якби не один лише нюанс: документ датує ці зміни 25-м жовтня, але дата публікації документа – 31.10.2016, – тобто через 5 днів після сесії”, – пише у статті редакторка “Першого Криворізького” Софія Скиба.

В опублікованому розпорядженні міститься пункт 2.13: “2.13. На пленарних засіданнях міської ради можуть бути присутніми на визначених для них місцях […] 2.13.3 представники засобів масової інформації, акредитовані при міській раді”.

Представниця ІМІ в Дніпропетровській області направила запит до Криворізької міської ради з проханням надати порядок акредитації журналістів. У відповіді повідомили, що міська рада у питанні акредитації керується ст. 26 закону “Про інформацію”.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначив, що відповідно до положень статті 26 Закону України “Про інформацію”, відсутність акредитації не може бути підставою  для  відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб’єкт владних повноважень.

“Тому положення пункту 2.13 (розпорядження міського голови Кривого Рогу – ред.) не можуть бути виключними і дозволяти бути присутніми на відкритих заходах тільки акредитованим журналістам. Крім цього, цікавим є той факт, що у п. 2.16 можливість головуючого поставити на голосування питання про позбавлення права бути присутніми стосується тільки запрошених (тобто тих, що визначені у п. 2.13.2), судячи з тексту розпорядження”, – сказав він.

  1. Львівська міськрада знову ігнорувала журналістські запити щодо Грибовицького сміттєзвалища

03.11.2016 Львівська міська рада понад два тижні не відповідала на редакційний запит видання “Громадське.Львів”, відправлений 19 жовтня. Про це представнику ІМІ у Львівській області повідомила журналістка Ольга Євстігнєєва.

За її словами, запит в цілому стосувався теми Грибовицького сміттєзвалища, його рекультивації, а також вивозу сміття із міста.

На підтвердження своїх слів журналістка надала ІМІ смс-підтвердження про реєстрацію запиту від ЛМР.

Як повідомляв ІМІ, вже не вперше ЛМР ігнорує журналістські запити щодо Грибовицького сміттєзвалища. У червні 2016 року ІМІ вже повідомляв про те, що Львівська міськрада ігнорує запити від журналістів чи зволікає із відповіддю на них. Так, відповіді на запити вчасно не отримали редакції “Дзеркало тижня.Україна”, “1+1” та “Наші гроші.Львів”.

Нагадаємо, відповідно до п. 1 ст. 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації” розпорядник інформації повинен надати відповідь на запит “не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту”. Якщо відповідь на запит потребує обробки великої кількості інформації, розпорядник може продовжити термін надання відповіді до 20 робочих днів, однак в такому разі розпорядник має повідомити про це запитувача, але не пізніше ніж за 5 робочих днів з моменту подачі запиту.

  1. 3. Миколаївська СБУ не надала журналістці декларації про доходи, назвавши їх держтаємницею

30.11.2016 Управління Служби безпеки України в Миколаївській області відмовило журналістці Миколаївського центру журналістських розслідувань Тетяні Медведєвій в отриманні копій декларації про доходи начальника управління та його заступників, назвавши цю інформацію державною таємницею. Про це вона повідомила регіональному кореспонденту ІМІ.

Журналістка у своєму запиті просила надати копії декларації начальника УСБУ у Миколаївській області та його заступників про майно, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014-2015 роки.

“У своїй відповіді СБУ посилається на п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про державну таємницю”, що, вочевидь, необґрунтовано, оскільки я питала інформацію не щодо особового складу оперативників, а про доходи начальника і його заступників, імена яких ні для кого не є секретом. Причому керівництво самої СБУ не вважає, що їхні декларації є закритою інформацією і публікує їх на офіційному сайті – https://ssu.gov.ua/ua/pages/5.  Так чому ж мені, як журналісту, відмовили в отриманні аналогічної інформації?”, – заявила Тетяна Медведєва.

Тим часом за заявою журналістки офіс Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини відкрив провадження щодо відмови миколаївського управління СБУ в наданні публічної інформації.

Інтернет-тиск

Кібер-атаки – 1

1.Миколаївське інтернет-видання заявило про двотижневі DDos-атаки

30.11.2016 Миколаївське інтернет-видання “Преступности.НЕТ” вже два тижні зазнає масованих DDoS-атак. Про це видання заявило на своїй офіційній сторінці у Facebook, повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.

“Вже близько двох тижнів хтось наполегливо намагається зробити так, щоб наше видання не працювало. Пару разів їм це вдавалося, як ось тільки що. У зв’язку з цим на сайті, починаючи з 2 години ночі, проводитимуться технічні роботи і сайт буде недоступний. Приносимо свої вибачення і сподіваємося на розуміння”, – заявили у виданні.

Водночас Артем Дибленко, генеральний директор ТОВ “Інформаційне агентство Українська медіа група”, якому належить видання, пов’язав ці атаки з бажанням скандально відомого екс-радника голови Миколаївської обласної державної адміністрації Ярослава Філатова позбутись критичних матеріалів про нього на сайті “Преступности.НЕТ”.

“Зовсім нещодавно на редакційну пошту одне з київських PR-агентств надіслало запит на видалення декількох новин, “героєм” яких якраз і був Філатов. Тим часом дивним чином уже більше тижня наш сайт намагаються укласти з допомогою масованої DDoS-атаки. Збіг?”, – написав Дибленко на своїй сторінці у Facebook.

Юридичний тиск

Інші види юридичного тиску – 1

  1. В Ужгороді прокуратура поскаржилась поліції на журналістів-розслідувачів

04.11.2016 В Ужгороді (Закарпатська область) представники Ужгородського відділу поліції Головного управління Нацполіції в області втрутилися у роботу знімальної групи телеканалу “24” спецпроекту “ЦРУ” біля приміщення прокуратури Закарпатської області. Про це йдеться у сюжеті журналіста програми “ЦРУ” Максима Прокопенка, опублікованому 20 жовтня на Youtube-каналі телеканалу.

Журналісти проводили журналістське розслідування статків заступника прокурора Закарпатської області Івана Шимона, тож приїхали до прокуратури з ним поспілкуватися.

Як розповідає Максим Прокопенко у сюжеті, представники поліції заблокували журналістське авто. Потім до журналістів звернувся представник правоохоронців – капітан Іван Шимон, який повідомив, що отримано дзвінок на “102”, відтак попросив дати пояснення про зйомку.

Далі на місце події – із питанням “А що знімаємо?” – прибув начальник Ужгородського відділу поліції Володимир Улинець. Він послався на те, що його разом з колегами викликали по дзвінку на “102”.

Начальник поліції звернувся до журналіста: “Дайте пояснення і питань до вас не буде”. Далі, як видно із оприлюдненого відео, начальник місцевої поліції каже журналістам: “Давайте будем розбираться, в чому суть, шо ви тут робите”. Після цього, як видно з відео, працівники поліції намагаються допитати знімальну групу щодо їх редакційного завдання.

У свою чергу, журналіст пояснив, що він проводить журналістське розслідування.

У коментарі ІМІ щодо цієї події журналіст проекту “ЦРУ” Макс Прокопенко зазначив: “Думаю, тут запрацювала схема чергового кумівства, так як у старі добрі часи. Якщо зампрокурора області може пригнати “відбирати пояснення” за зйомку (професійну діяльність) начальника нової поліції, то це тотально підриває усю реформу виконавчої влади, правоохоронців в якості нової поліції і вчергове доводить, що прокуратура залишилась без належної  чистки, а значить – корупція там досі всюди”.

Щодо можливої скарги на дії правоохоронців, то журналіст зазначив, що поки для цього фізично не було часу – проект зйомок про статки прокурорів України триває, відтак наразі робота йде над цим.

Керівник відділу комунікації ГУ Нацполіції в Закарпатській області Анна Дан про ситуацію, що виникла, у коментарі представнику ІМІ розповіла, що начальник поліції Ужгорода прибув на місце з метою уникнення в подальшому конфліктів.

“До поліції на телефон “102” надійшов дзвінок від працівника прокуратури Закарпатської області, який повідомив, що невідомі йому особи чоловічої статі, які представились журналістами телеканалу “24”, на автомобілі марки “SsangYong” білого кольору здійснюють несанкціоновану зйомку. Оскільки працівники поліції реагують на всі без виключення повідомлення громадян, то, звичайно ж, прибули і за цим викликом.

Враховуючи те, що всі події, пов’язані з представниками засобів масової інформації, перебувають на особистому контролі керівництва поліції, то з метою уникнення в подальшому конфліктів на місце події прибув начальник Ужгородського відділу поліції Володимир Улинець.

Провівши на місці перевірку, працівники поліції не виявили в діях журналістів телеканалу “24” жодних ознак адміністративного чи кримінального правопорушення, тому дана перевірка була припинена. До працівників телеканалу у правоохоронців питань немає”, – сказала вона.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 1

1.СБУ порушила справу за фактом прослуховування журналістів УП

08.11.2016 Служба безпеки України порушила справу за фактом прослуховування журналістів “Української правди”, повідомляється на сайті видання.

В рамках справи була допитана головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва.

Слідчі проводили допит за матеріалами, які були опубліковані в матеріалі на “Українській правді” 28 жовтня.

Як повідомляв ІМІ, 28 жовтня журналісти “Української правди” оприлюднили заяву, у якій вимагають від Президента Петра Порошенка і силовиків пояснити, для чого здійснювалося прослуховування працівників видання протягом року. Як зазначає видання, у розпорядження редакції потрапили звіти слідчих щодо розмов співробітників видання, починаючи з жовтня 2015 року.

За інформацією видання, збором інформації займалася СБУ на прохання Адміністрації Президента. “Також, за нашими даними, відповідні матеріали отримує голова МВС Арсен Аваков. І стосуються вони не лише журналістів – а й політиків”, – сказано у статті.

В СБУ заявили, що не мають права повідомляти, чи проводилося прослуховування.

У листопаді голова Національної поліції України Хатія Деканоїдзе заявила, що Нацполіція розслідує кримінальне провадження щодо можливого прослуховування працівників інтернет-видання “Українська правда”.

26 жовтня речник Національної поліції Ярослав Тракало повідомив, що Національна поліція долучила до справи про вбивство Павла Шеремета матеріали про прослуховування співробітників “Української правди”.

Раніше головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва-Боровик повідомила, що розмови співробітників редакції, зокрема журналіста Павла Шеремета, якого було вбито влітку 2016 року, прослуховувались.

У Києві 20 липня в результаті вибуху автомобіля загинув відомий журналіст Павло Шеремет, який їхав в машині. Автомобіль належав керівнику “Української правди” Олені Притулі, її в машині не було.

Реакція журналістської спільноти – 1

1.Журналісти вимагають вибачень від полковника АТО через зневажливі вислови на їхню адресу

08.11.2016 Співробітники українських телеканалів вимагають вибачень від командувача оперативно-тактичного угруповання “Маріуполь”, заступника командуючого військ ОК “Північ” з бойової підготовки Едуарда Москальова через зневажливі вислови на адресу журналістів. Про це йдеться у зверненні журналістів до Міністерства оборони, Міністерства інформаційної політики, Адміністрації Президента та Служби безпеки України, яке оприлюднила на своїй сторінці у Фейсбук журналістка 5 каналу Тетяна Ігнатченко.

Автори звернення зазначають, що зневажливі вислови на адресу журналістів звучать в інформації, розміщеній 2 листопада 2016 року на інтернет-ресурсі “Online.ua” під назвою “Українські журналісти “допомогли” загибелі бійця АТО: стали відомі шокуючі подробиці”.

“У ній полковник Едуард Москальов звинувачує українських журналістів у “мимовільній співучасті у вбивстві солдата у Широкіно”. Ця теза повторюється і у розгорнутому інтерв’ю пана Москальова, яке інтернет-ресурс “Online.ua” опублікував 2 листопада під заголовком “Большого вторжения России на Донбасс я не жду по нескольким причинам – командующий сектора М”, – йдеться у зверненні.

Крім того, зауважують автори звернення, у зазначених публікаціях Москальов стверджував, що журналісти, перебуваючи на позиціях, змушують бійців стріляти на камеру для отримання гарної картинки, показують вогневі позиції, “засвічують” винаходи, які придумали бійці для ефективного ураження ворога, розкривають заходи щодо введення противника в оману.

“Крім того, пан Москальов у згаданій публікації дозволяє собі зневажливе ставлення до журналістів на кшталт: “Сейчас журналисты контролируемые. У меня офицер, который ими занимается. Я говорю: если ты ведешь, то они только с тобой, снимают то, что можно, плюс показывают потом отснятое, чтобы там не было ничего лишнего. Но у нас же есть некоторые товарищи, которые считают себя выше всех и начинают лезть туда, куда их не просят. Ни с кем ничего не согласовывая, залезают, ищут лазейки, снимают и выдают в эфир то, что потом идет только во вред, а не на пользу. Да, для него это сенсация, он молодец, он красавец, он снял сенсационный материал. А, на самом деле, никто не думает о последствиях этого материала. Никто не думает…” та “к корреспондентам у меня ну очень специфическое отношение”, – цитують журналісти Москальова.

Після виходу цієї публікації журналісти, що висвітлюють події на фронті в рамках оперативно-тактичної групи “Маріуполь”, зустрілися 3 листопада з Москальовим і хотіли переконатися, чи давав він згаданому виданню інтерв’ю і чи не були перекручені його слова. Едуард Москальов представникам ЗМІ підтвердив, що він дійсно давав це інтерв’ю і його слова не спотворені – саме це він мав на увазі.

При цьому, зауважують журналісти, на їхню вимогу назвати видання, телекомпанії та прізвища кореспондентів, які, як він стверджує “замовляють обстріли” та “стали невільними співучасниками вбивства”, а також тих, хто “засвічує позиції, розкриває ноу-хау та зриває плани по введенню противника в оману”, “пан Москальов нічого конкретного сказати не міг та вдався до узагальнень – всі такі – “российские и украинские”.

Виходячи з вищесказаного, журналісти вимагають від Едуарда Москальова оприлюднити прізвища журналістів та докази їх провини у вбивстві бійця в Широкіно або публічно вибачитися за безпідставні звинувачення і зневажливе ставлення до представників ЗМІ.

Крім того, автори звернення вважають, що такі публічні зневажливі вислови посадової особи у бік всіх українських журналістів “завдають удару інформаційній безпеці України, ставлять під сумнів чесність та якість роботи журналістів, сприяють зростанню недовіри до українських ЗМІ”.

Також журналісти закликають чиновників міністерств та співробітників СБУ провести перевірку оприлюднених фактів та дати їм належну оцінку.

Звернення підписали журналісти 5 каналу, ICTV, СТБ, ТРК “Україна”, “Інтер” та Європейської фотоагенції. Зокрема: Тетяна Ігнатченко (за паспортом – Тюріна Тетяна Олексіївна), журналіст 5 каналу; Євген Гончаренко, оператор 5 каналу; Дар’я Феденко, журналіст 5 каналу; Сергій Ваганов, фотокореспондент Europian Photopress Agence (EPA); Ігор Левенок, кореспондент програми “Вікна-новини” СТБ; Микола Рижченко, оператор програми “Вікна-новини” СТБ; Денис Розенков, журналіст ICTV; Дмитро Дубина, оператор ICTV; Стас Кухарчук, кореспондент телеканалу “Інтер”; Геннадій Вівденко, кореспондент телеканалу “Інтер”; Вадим Ревун, оператор телеканалу “Інтер”; Ганна Бока, кореспондент ТСН “1+1”; Тетяна Уралова, кореспондент ТРК “Україна”; Олександр Давиденко, оператор ТРК “Україна”; Аліна Комарова, фотожурналіст газети “Приазовський робочий”.

Судові позови від ЗМІ – 2

1.У Кременчуці журналісти через суд вимагають фінансову звітність комунального підприємства

02.11.2016 Журналісти ініціативи “Відкритий доступ” подали позов в Автозаводський районний суд м. Кременчука (Полтавська область) до комунального підприємства “Кременчуцьке тролейбусне управління” (КТУ), яке відмовилося надати на інформаційний запит фінансову звітність. Про це повідомила керівник проекту “Відкритий доступ” Лариса Гориславець, повідомляє Телеграф.

Зокрема, підприємство не надало інформацію на три інформаційні запити. Журналісти просять суд визнати відмову КТУ протиправною та зобов’язати надати необхідну інформацію.

Журналісти, зокрема, просили інформацію про проведення незалежної аудиторської перевірки підприємства за 2015 рік; копії висновків і звіт за результатами незалежної аудиторської перевірки підприємства за 2015 рік. Також просили інформацію про проведення незалежної аудиторської перевірки за 2016 рік; копії висновків і звіт за результатами незалежної аудиторської перевірки за 2016 рік. Копію штатного розкладу (із зазначенням структури, чисельності працівників і їх заробітної плати, а також можливих додаткових виплат; місячного фонду заробітної плати) підприємства. Копію декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру 2015 року керівника підприємства.

Підприємство відповіло відмовою, мотивуючи це тим, що не є розпорядником цієї інформації. Однак законодавство України передбачає, що дані, що стосуються володіння, користування або розпорядження комунальним майном (тобто майном територіальної громади), є відкритою публічною інформацією, яка повинна надаватися, в тому числі і за запитами фізичних та юридичних осіб.

Як пише видання, фінансова інформація підприємства представляє публічний інтерес, особливо в світлі останнього рішення сесії Кременчуцької міськради про кредит для підприємства.

  1. Редакторка “Доступу до правди” через суд вимагає у СБУ інформацію про пенсіонерів-переселенців

14.11.2016 Редакторка сайту “Доступ до правди” Леся Ганжа 14 листопада подала позов до Київського окружного адміністративного суду з вимогою визнати протиправними дії Служби безпеки України та зобов’язати її надати інформацію на запит. Про це повідомляється на сайті видання.

Як повідомляє редакція, раніше у своєму запиті Ганжа просила надати інформацію про результати перевірок ВПО (внутрішньо переміщених осіб), що отримують пенсії та інші соціальні виплати – скількох осіб рекомендовано позбавити пенсій та соціальних виплат у результаті перевірок СБУ.

Проте у відповіді на запит СБУ зазначила, що ця інформація є “відомостями досудового розслідування” і відмовила в її наданні, пославшись на статтю 222 Кримінально процесуального кодексу України, згідно з якою відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

У позові редакторки зазначено: “Мене як запитувача не цікавили “відомості досудового розслідування”, а лише інформація про поточну діяльність суб’єкта владних повноважень стосовно конкретної теми. Запит не стосувався кількості досудових розслідувань, порушених після перевірок відповідача, обставин щодо провадження по ним, номерів справ, дійових процесуальних осіб в них тощо. Він стосувався надання знеособленої, неперсоналізованої інформації у прив’язці до міст України”.

Крим – 2

1.У Криму місцева влада не пустила журналістів Crimeantatarsclub на захід про мечеть

24.11.2016 У Сімферополі (окупований Росією Крим) 28 жовтня представники муфтіяту та органів місцевої влади перешкоджали знімальній групі інтернет-проекту Crimeantatarsclub. Про це йдеться у моніторинговому огляді ситуації з правами людини в Криму, який підготувала Кримська правозахисна група.

Так, журналістам під час урочистого закладання каменю до підвалин Соборної мечеті забороняли дістатися місця події.

Як повідомляє правозахисна група, формальною причиною такої заборони стала відсутність у них посвідчень співробітників ЗМІ.

“Реальним мотивом усунення журналістів від фіксації події є переконання у тому, що сюжети цього Internet-проекту використовуватиме кримськотатарський телеканал ATR (нині працює у Києві)”, – повідомляють правозахисники.

Як повідомляє QHA, Crimeantatarsclub є культурним проектом. Сайт створений як джерело актуальної інформації про життя кримських татар в Криму, про історію цього народу, його звичаї і традиції.

Портал створений колишніми співробітниками медіа-холдингу ATR, в продакшн-студії Qara deniz production. Спонсором проекту є фонд розвитку “Зекка”.

Як повідомляв ІМІ, 1 квітня 2015 року кримськотатарський телеканал ATR припинив мовлення в окупованому Росією Криму, оскільки не зміг отримати дозвільних документів на мовлення у Роскомнагляду. Роскомнагляд кілька разів повертав документи на перереєстрацію телеканалу ATR, щоразу посилаючись на формальні причини.

З 17 червня 2015 року телеканал відновив мовлення з Києва.

18 червня 2015 року керівництво телеканалу ATR заявило на прес-конференції в Києві про відновлення мовлення з материкової України. При цьому власник телеканалу Ленур Іслямов підкреслив, що співробітники, які залишились у Криму, не беруть участь у цьому процесі.

  1. Кримську журналістку звільнили через відеоматеріал про будинок Аксьонова – правозахисники

24.11.2016 Журналістку кримського філіалу “Російської газети” Марину Рєзнікову звільнили у жовтні з видання. Причиною звільнення, припускають її колеги, є її відеоматеріал про будинок нинішнього “голови” Криму Сергія Аксьонова. Про це йдеться у моніторинговому огляді ситуації з правами людини в Криму, який підготувала Кримська правозахисна група.

Іншим мотивом позбавлення її роботи, зазначають правозахисники, називають участь журналістки в інформаційній кампанії на захист від вирубки зелених насаджень на центральній вулиці Сімферополя. Про тиск повідомляли й інші учасники кампанії проти знищення дерев – журналісти Олег Крючков, Дмитро Жмуцький, Максим Грозний, повідомляють правозахисники.

Порушення прав журналістів на територіях, окупованих «ДНР» і «ЛНР» – 2

  1. У Луганську бойовики затримали проукраїнського блогера

21.11.2016 У Луганську бойовики так званого “Міністерства державної безпеки “ЛНР” затримали місцевого проукраїнського блогера Едуарда Нєдєляєва (нік Edward Ned), який на своїх сторінках у соцмережах писав про життя міста. Цю інформацію ІМІ підтвердило власне джерело.

За інформацією джерела ІМІ, блогера затримали 21-22 листопада.

“Так, я підтверджую цю інформацію (про затримання – ред.). Він був блогером і фрілансером, щось пов’язане з ІТ”, – сказало джерело.

Водночас російський телеканал РЕН.ТБ оприлюднив відео затримання блогера. Канал повідомляє, що він співпрацював з батальйоном “Айдар” та передавав дані Збройним Силам України.

Як з’ясував ІМІ, Едуард має свій сайт “Електронні проекти від Eddy71”, де викладав свої проекти, пов’язані з електронікою, якою захоплювався з 1978 року.

Як повідомляють сепаратистські ЗМІ, публікації блогера Edward Ned “були спрямовані на розпалювання ненависті і ворожнечі за національною і соціальною ознаками, містили в собі висловлювання, що принижують людську гідність”.

Сепаратисти заявляють, що у блогера давно налагоджені міцні зв’язки зі співробітниками українських спецслужб і батальйоном “Айдар”.

Також повідомляється, що під час обшуків на квартирах затриманого знайдені “великі суми грошей”, які, на думку сепаратистів, призначалися для проведення “деструктивної роботи” на окупованій частині Луганської області.

За інформацією сепаратистів, затриманому мешканцю Луганська Едуарду Нєдєляєву пред’явлені звинувачення в державній зраді. Порушено кримінальні справи за статтями 335 (шпигунство), 343 КК “ЛНР” (збудження ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності).

  1. Російський Дождь заявив про зникнення у Донецьку двох своїх журналістів

25.11.2016 25 листопада у Донецьку зникла знімальна група російського телеканалу Дождь – кореспонденти Сергій Єрженков і Василь Полонський, повідомляється на сайті телеканалу.

Перед зникненням Полонський встиг повідомити редакції, що знімальна група затримана “міністерством державної безпеки самопроголошеної “Донецької народної республіки”. На гарячій лінії “міністерства” телеканалу повідомили, що сьогодні нікого не заарештовували.

Як зауважує телеканал, їхня знімальна група отримала акредитацію для роботи в Донецьку як у Служби безпеки України, так і в “міністерстві інформації “ДНР”. Кордон “ДНР” журналісти пройшли 24 листопада з території України.

На території “ДНР” журналісти телеканалу планували зняти серію сюжетів для ефіру і сайту каналу. 24 листопада вони записали інтерв’ю з колишнім “секретарем ради безпеки “ДНР” Олександром Ходаковським.

Як зазначає телеканал, Ходаковський їм повідомив, що “здогадується, що журналістів затримали для профілактичної бесіди, тому що прес-секретар (ватажка “ДНР” Олександра) Захарченка перевищила свої повноваження і дала акредитацію журналістам Дождя без відома самого Захарченка”. Сама Олена Алексєєва, помічниця Захарченка, сказала, що не знає про затримання журналістів.

Пізніше так звана влада “ДНР” поширила повідомлення про видворення журналістів Дождя з Донбасу до Росії через відсутність “відповідної акредитації” для роботи в “ДНР”, повідомляє Еспресо.TV з посиланням на так зване “міністерство держбезпеки “ДНР”.

У повідомленні стверджується, що для отримання акредитації в “ДНР” журналісти надали “завідомо неправдиві особисті дані”.

Також сепаратисти заявили, що відеоматеріали, зняті журналістами, “носять необ’єктивний і провокаційний характер” і “у хибному світлі” відображали соціально-економічну ситуацію в Донецьку.‎

“За порушення закону ДНР, що регламентує журналістську діяльність на території республіки, журналісти телеканалу “Дождь” громадяни РФ Полонський Василь Андрійович і Єрженков Сергій Борисович видворені на територію Російської Федерації”, – заявили сепаратисти, повідомляє ВВС.

Як пізніше заявили журналісти, бойовики “ДНР” після затримання психологічно знущалися над ними на допиті. “Допит проводили троє співробітників “МДБ”. Вони переглянули відеозаписи і видалили їх”, – повідомляє канал.

Проросійські найманці заблокували телефон Полонського, зламали телефон і заблокували ноутбук Єрженкова. Фізичного насильства вони не застосовували.

“Знущалися чисто психологічно, не більше того”, – сказав Полонський.

Як розповіли журналісти, співробітники так званого “міністерства держбезпеки “ДНР” прийшли до них у квартиру і відвезли їх в головну будівлю відомства.

Фото – Забебалі

Ще Дослідження