IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2018 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

22

63

2

18

Барометр свободи слова за грудень 2017 року (оновлено)

У грудні ІМІ зафіксував загалом 24 випадки порушень свободи слова та прав журналістів на території України. Найбільшу кількість порушень прав журналістів цього місяця експерти ІМІ зафіксували у категорії “перешкоджання законній журналістській діяльності” – 8 випадків. Такими є дані, що подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Цього місяця кількість перешкоджань майже на тому ж рівні, що і у листопаді. Ця категорія тримає своє лідерство з порушень свободи слова.

До трійки лідерів з порушень, окрім перешкоджання, також увійшли “доступ до публічної інформації” – 5 та “юридичний тиск” – 4 випадки. 

У грудні зафіксовано 3 випадки погроз і залякувань журналістів. Побиттів цього місяця зафіксовано 2 випадки, а також по 1 випадку у категоріях “кібератаки” та “політичний тиск”.

Загалом у грудні ІМІ зафіксував порушення свободи слова та прав журналістів у 9 областях України. Лідерами таких порушень цього місяця стали Київ – 12, Кіровоградщина, Тернопільщина та Волинь – по 2 випадки відповідно. В інших регіонах зафіксовано по одному випадку порушення свободи слова.

Порушували право журналістів на професію у грудні переважно приватні особи, місцева влада та правоохоронці.

Перешкоджання цього місяця стосувалися блокування телеканалу NewsOne; на Миколаївщині журналістку інтернет-видання “Моє місто” силою вивели із зустрічі кандидата на посаду голови Широківської об’єднаної територіальної громади Сергія Пересунька з жителями села; у Києві невідомий чоловік відібрав у журналістки телекомпанії “Магнолія-ТВ” Анастасії Березій на місці ДТП мікрофон, кинув на землю, потоптався по ньому, а потім кинув його з шляхопроводу вниз на дорогу.

Місцева та центральна влада продовжують відмовляти журналістам у доступі до публічної інформації. Зокрема, у Кропивницькому комунальне підприємство “Електротранс” відмовило журналістам в усному коментарі, перенаправивши за відповідями до міськради. Міністерство соціальної політики відмовилося надавати дані про заробітну плату міністра соціальної політики Андрія Реви без надання міністерству пояснень про мету отримання запитуваної інформації.

Юридичний тиск стосувався допитів Генпрокуратурою журналісток “Схем” Наталі Седлецької та “Нового времени” Христини Бердинської щодо їх контактів з НАБУ, зокрема щодо розмов off the record.

Випадки побиття журналістів сталися в Києві. Зокрема, на знімальну групу “Прямого” напав представник фірми-забудовника, якому не сподобалися запитання журналістів проекту “Споживач”. Інший випадок стався з нападом бійця ДУК “Правий сектор” Олексія Бика, який вдарив журналіста телеканалу News One Руслана Коцабу.

Про погрози заявили редакція Радіо Свобода (бойовик “ДНР” погрожує журналістам Донбас.Реалії) та івано-франківська журналістка, яка отримала у соцмережі повідомлення з образами і погрозами.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 92 випадки перешкоджання, 41 – обмеження доступу до інформації, 38 випадків погроз, 30 випадків побиття та 6 випадків цензури.

ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ

Побиття – 2

1.Під Києвом напали на журналістів “Прямого”

01.12.2017 У передмісті Києва 1 грудня на знімальну групу “Прямого” напав представник фірми-забудовника, якому не сподобалися запитання журналістів проекту “Споживач”. Про це повідомив кореспондент “Прямого” Руслан Вініченко, повідомляється на сайті каналу.

Інцидент стався під час зйомки програми “Споживач”.

“Ми сьогодні перевіряли житлові новобудови в передмісті Києва. Знайшли один будинок, який нещодавно добудований, заселений мешканцями, але в ньому вже плитка відвалюються, світла немає по всьому будинку. Знайшли забудовника – він знаходиться в іншому передмісті. Приїхали, зайшли з питаннями… Після питання, чому у вас у щойно збудованому будинку відвалюється плитка, людина – представник компанії – вдарила мене ліктем у груди, потім напала на оператора.

Наш оператор спіймав камеру, яка майже вже розбилася об землю. Та людина втекла в інше приміщення і закрилася. Більше 40 хвилин тому ми викликали поліцію, але поліція до нас дотепер не приїхала”, – розповів кореспондент.

Як нагадує телеканал, 25 листопада “Прямий” запустив новий масштабний проект “Споживач” з перевірки якості товарів і послуг, які надаються громадянам України.

  1. У Києві активіст “Правого сектору” вдарив Коцабу

12.12.2017 У Києві боєць ДУК “Правий сектор” Олексій Бик вдарив журналіста телеканалу News One Руслана Коцабу по обличчю під час виконання останнім професійної діяльності. Відео нападу Олексій Бик опублікував на своїй сторінці у Facebook, повідомляє 24 канал.

Інцидент стався 12 грудня біля станції метро “Хрещатик”.

“Зустрів біля Хрещатика ватного журналіста Коцабу. Був я не сам, тому обмежився лише однією подачею. Дивіться вечірні новини на мураєвському г*вноканалі Ньюзван”, – написав Бик.

Проте саме відео опубліковане буз звуку, тож не можна зрозуміти, через що саме стався конфлікт між чоловіками.

Пізніше Олексій Бик зазначив, що має відео і зі звуком, але чому він його не опублікував – не пояснив. Також він додав, що “акція” не була запланованою.  “Акція не була запланованою. Я зустрівся зі знайомою дівчиною у справі. Ми взяли кави прямо перед метро за чверть години до движу. Тоді ще Коцаби там не було або я його не помітив. Ми пішли з кавою на Майдан, розмовляючи. Допили і повернулися на м. Хрещатик, бо мені була потрібна ця гілка. І вже там побачили Коцабу, який записував “голос натовпу”, – йдеться у його повідомленні. За словами Бика, можна було й сильніше бити, добивати й вирубати, але “багато факторів було проти”.

У коментарі ІМІ Руслан Коцаба повідомив, що під час інциденту був у процесі виконання журналістської діяльності. “Я збирав бліц-опитування по темі “Півроку безвізу”, що мало вийти в моїй програмі”, – сказав він.

Як розповів Коцаба, він опитував перехожих, коли побачив, що до нього наблизились троє чоловіків і одна дівчина, що почали провокувати та називати “агентами Кремля”. А потім, зазначив Коцаба, був неочікуваний удар.

“Я подряпини не отримав, встиг заблокувати. Удар був неочікуваний. Я дав раду хуліганам. Я захищався і захищався достойно. Їх було троє чоловіків і одна дівчина, яка знімала на відео”, – сказав Коцаба.

Також він повідомив, що подав заяву до Печерського райвідділу поліції за статтею 171 Кримінального кодексу України. За словами Коцаби, побоїв він не знімав, бо “я – цілий і неушкоджений”.

Погрози – 3

1.Радіо Свобода заявляє, що бойовик “ДНР” погрожує журналістам Донбас.Реалії

04.12.2017 Радіо Свобода заявляє, що сербський бойовик Деян Берич, який воював на Донбасі на стороні “ДНР”, почав відкрито погрожувати журналістам Донбас.Реалії (проект Радіо Свобода).

Як повідомляє видання, погрожувати Берич почав після публікації матеріалу Донбас.Реалії. Так, 22 жовтня на сайті Радіо Свобода був опублікований матеріал журналістів Донбас.Реалії Андрія Стельмаха і Павла Холодова “Сербські найманці на Донбасі: як Росія вербує сербів у ряди бойовиків”. Зокрема, йшлася розповідь про громадянина Сербії Деяна Берича, який воював у складі угруповання “ДНР” та про якого часто робить сюжети російське телебачення.

Журналісти Радіо Свобода приїхали у Сербію в село Путінці – на батьківщину Берича і зробили про нього сюжет. Зокрема, з’ясували, що його фірма, яка займається заміною вікон, загрузла в боргах, а також, що до поїздки на Донбас Берич працював на олімпійському будівництві в Сочі.

Приїзд журналістів Радіо Свобода в рідне село сербського снайпера розлютив його. У відповідь він розмістив у Youtube відеозвернення з погрозами: “Ви дорого заплатите за кожну брехню, яку ви сказали”.

Сербський бойовик Деян Берич передає “привіт” уряду Сербії (справа)

Як пише видання, у своєму десятихвилинному ролику Берич багато погрожував журналістам: “Якщо справа дійде до цього, влада Сербії зміниться, панове зі “Свободи”, які там були, ви заплатите за це”.

Нагадаємо, цього року Сербія виступила проти продовження санкцій для Росії. А також приймала делегацію з анексованого Криму.

  1. У Києві замінували будівлю, де серед іншого знаходиться редакція ЗМІ 

06.12.2017 У Києві невідомі повідомили про замінування будівлі по вул. Хрещатик, 6. Про це повідомляє Еспресо.TV.

У будівлі за цією адресою розміщені, зокрема, офіс інформаційного агентства “УНН”, ресторан японської та італійської кухні Mafia, відділення Ощадбанку.

На сайті УНН також повідомили про мінування будівлі, де розташоване агентство.

Проводилась евакуація з будівлі, повідомляє УНН. За словами представника адміністрації будівлі, в офісах, яких у приміщенні декілька, – більше 100 людей.

До будівлі для перевірки інформації щодо замінування приїздили вибухотехніки, кінологи з собакою, екстренні служби.

Вибухівки знайдено не було.

  1. Івано-франківська журналістка отримала у соцмережі повідомлення з образами і погрозами

23.12.2017 Журналістка івано-франківського видання “Місто” Лідія Бойко 23 грудня отримала у Фейсбуці повідомлення з образами від невідомої жінки, яка також погрожує судом. Про це Лідія розповіла ІМІ.

Бойко не виключає, що жінка, яка їй писала, є дружиною героя однієї її публікації.

Як розповіла Бойко, повідомлення з образами і тим, що вона нажила ворогів, почали надходити після виходу 20 грудня на сайті видання її матеріалу “Адвоката колишнього міліціонера, через якого судять патрульного, затримали з наркотиками. ФОТО”.

У новині використовувалася офіційна інформація Івано-Франківської місцевої прокуратури про затримання при передачі наркотичних засобів та психотропних речовин адвоката своєму підзахисному, який перебував під вартою в установі виконання покарань. Водночас журналістка з посиланням на власні джерела написала, що затриманий прокуратурою є адвокатом екс-міліціонера Михайла Ільницького (який судиться з місцевим патрульним Леонідом Гончаруком, підозрюваним у перевищенні службових обов’язків).

“Я написала публікацію, використовуючи текст прокуратури і додавши абзац, що з власних джерел нам стало відомо, що це один із адвокатів пана екс-міліціонера. Особові дані не використовувала. Крім того, по центру поклала фото з суду цього ж таки міліціонера і патрульного, де на фото два адвокати. Фото з нашого архіву з водяним знаком. Відтак за декілька днів мені прийшло повідомлення від жінки з образами. Я не розуміла суті. Але на її сторінці побачила, що цей адвокат – її чоловік. Відтак пазли склалися. Вона ображала мене і казала, що я маю ворогів, буду мати більше і вона подає у суд, тай узагалі я матиму справу з її всією сім’єю”, – розповіла Лідія.

Журналістка планує 29 грудня написати у поліцію заяву за статтею 345-1 Кримінального кодексу України (“Погроза або насильство щодо журналіста”).

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 8

  1. В Ужгороді журналіста не пускали на засідання облради

29.11.2017 В Ужгороді (Закарпатська область) журналіста видання “Срібна Земля” Станіслава Данка працівники поліції не пускали на засідання Закарпатської обласної ради. Інцидент стався 21 вересня. Про це журналіст розповів представнику ІМІ у Закарпатській області.

Цього дня засідання обласної ради викликало особливий ажіотаж у зв’язку із наміром звернутися до Президента України ветувати ухвалений парламентом Закон “Про освіту”.

За словами Данка, спочатку його, як журналіста, хвилин 10-15 взагалі не впускали до приміщення облради, мотивуючи це тим, що є “загроза провокацій і насильства”. Згодом після команди якогось чиновника його за посвідкою журналіста таки пропустили.

А на вході до самого сесійного залу, наголосив журналіст, поліція окремо впускала журналістів не за посвідченнями, а за фактом їх акредитації. Працівники облради наголошували, що це – вимога Регламенту. Станіславу Данку таки вдалося отримати акредитацію на місці.

Щодо свого випадку, зазначає Станіслав Данко, прокуратура почала провадження – після того, як він особисто повідомив про подію Генерального прокурора України, який нещодавно відвідував Закарпаття.

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила Закон “Про освіту”, який, зокрема, регулює питання використання української мови у сфері освіти. 25 вересня його підписав Президент Петро Порошенко.

У законі передбачено, що діти нацменшин в Україні продовжуватимуть вивчати рідну мову, а з середньої школи починатимуть вчитися державною мовою. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї або декількох дисциплін.

Водночас у низці країн, які мають діаспору в Україні, висловили протест з приводу статті закону про навчання дітей нацменшин українською мовою.

Україна направила на експертизу до Ради Європи мовну статтю закону про освіту, повідомляв Укрінформ.

  1. У Тернополі чоловіки в камуфляжі не пропускали журналістку на сесію міськради

01.12.2017 У Тернополі 30 листопада невідомі чоловіки у камуфляжі не пропускали власкора “Українського радіо” Наталку Колтун на сесію міської ради. Про це журналістка повідомила ІМІ.

За її словами, в цей день під будівлею міськради відбувався пікет мешканців міста, які вимагали відмінити нововведення міського голови щодо оплати за дитсадок тим, хто не має тернопільської прописки.

“Близько 10.00 я прийшла на сесію Тернопільської міської ради із наміром зробити матеріал для філії ПАТ НСТУ “Українське радіо”, оскільки є власкором цього ЗМІ в Тернопільській області. Вхід до міської ради перегородили невідомі люди у камуфляжах, метою яких було не пропустити на засідання депутатів, раніше виключених із лав ВО “Свобода”. Я разом з іншими журналістами і делегатами від протестувальників оминула перший “блокпост”, але на дверях нас чекали величезні “амбали”, які пропустили частину журналістів, а мені та іншим активістам і журналістам перегородили дорогу”, – розповіла Наталка. При цьому вона зазначила, що ці люди не є офіційною охороною Тернопільської міської ради.

Потрапити журналістці вдалося, лише коли представниця міськради попросила її пропустити.

“Коли я почала вимагати пропустити мене, мотивуючи це відповідальністю за ст. 171 ККУ (“Перешкоджання професійній законній діяльності журналіста”), вони попросили показати посвідчення. Поки я діставала посвідчення, нагодилася начальниця патронатного відділу ТМР Катерина Калуш, яка сказала пропустити мене”, – розповіла журналістка.

Вона також додала, що значній частині її колег, аби уникнути травм і пошкодження техніки, вдалося пробитися до зали засідань міської ради лише через 15-20 хвилин після початку сесії.

“На брифінгу міського голови Сергія Надала, на якому він резюмував сесію, його запитали: чому на сесію журналістам і представникам громади доводиться прориватися крізь кордони невідомих людей у камуфляжах, які не є офіційною охороною ТМР? Мер дослівно відповів: “Це запитання не до мене, а до тих, хто не пускав”, – зазначила Наталка Колтун.

  1. У Тернополі у журналістки вирвали мобільний, з якого вона вела стрім з міськради

01.12.2017 У Тернополі, 30 листопада, журналістці тижневика “Номер один” Тетяні Колеснік перешкоджав вести відеозйомку член ВО “Свобода”, заступник директора комунального підприємства ТОР “Архбудсервіс”  Борис Семанишин під час сесії міської ради. Про це ІМІ повідомила Тетяна Колеснік.

За її словами, він вирвав з її рук мобільний телефон, з якого вона вела пряме включення. “Він його вирвав з рук. Збоку стояли знайомі, почали на нього кричати. І вдалося забрати назад. Але стрім він перервав і нахамив”, – сказала журналістка.

“Журналісти, які висвітлюють сесії Тернопільської міської ради, уже кілька місяців поспіль змушені працювати в складних умовах. Позаяк представники партії ВО “Свобода” влаштовують на сходах у міськраду так званий “коридор” із числа своїх прихильників, які вирішують: кого можна пускати, а кого ні. Мої колеги і я вже звикли до хамства та агресії, тисняви, у якій доводиться працювати. Однак останні події перейшли всі межі. Тому була змушена написати заяву про вчинення злочину. Знаю, що деякі мої колеги теж збираються вчинити такі ж дії, бо декого не пускали в раду, декому “пошарпали” камеру. Сподіваюся, що поліція розбереться у цій ситуації”, – розповіла вона ІМІ.

Журналістка звернулася із заявою про перешкоджання до поліції. Тернопільський відділ поліції ГУНП в Тернопільській області за цим фактом відкрив кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 ККУ.

  1. Невідомі заблокували мішками з піском телеканал NewsOne

03.12.2017 У Києві невідомі в балаклавах заблокували 3 грудня в’їзд до офісу телеканалу NewsOne мішками з піском і колючим дротом. Такі дії невідомих телеканал пов’язує із трансляцією маршу за так званий “народний імпічмент” президента України Петра Порошенка. Про це повідомлялося в прямому ефірі NewsOne, інформує “Детектор медіа”.

“Мета дій невідомих поки незрозуміла. Від правоохоронців надійшло повідомлення, що готується блокування телеканалу NewsOne”, – заявила журналістка каналу під час прямого включення.

За її словами, близько 15.00 до офісу телеканалу під’їхала вантажівка з мішками невідомого вмісту. “Зараз ці люди, які називають себе активістами, намагаються заблокувати в’їзд на телеканал NewsOne. Нам не вдається поспілкуватись з ними, тому що вони відмовляються від коментарів, не пояснюють, чому вони тут перебувають і з якою метою влаштовується це блокування”, – розповіла кореспондентка і зазначила, що канал поки не отримав і коментаря правоохоронців.

Ведуча заявила, що блокування заважає роботі телеканалу, тому що невідомо, як потраплять до студії запрошені на ефір гості.

Редакція NewsOne пов’язує блокування з тим, що телеканал – єдиний, хто показує марш за так званий “народний імпічмент” президента України Петра Порошенка.

3 грудня в Києві відбулася акція за так званий “народний імпічмент” президента України Петра Порошенка, яку влаштував “Рух нових сил” Міхеїла Саакашвілі, повідомляє Радіо Свобода.

Пізніше блокувальнки заявили, що не погоджуються з політикою каналу, йдеться у повідомленні на сайті каналу. Активісти заявили, що їх не влаштовують висловлювання народного депутата, власника телеканалу Євгена Мураєва і політика каналу. За їхніми словами, “якщо канал загориться – то це горять документи ФСБ”.

Канал заявляє, що вже звернувся до Служби безпеки України і до Національної поліції. Всі ефіри на каналі скасовані через блокаду, зв’язок практично відсутній через технічні проблеми зі звуком.

Раніше у прямому ефірі політичного ток-шоу “Український формат” на телеканалі NewsOne народний депутат Євген Мураєв, який є власником каналу, відповідаючи на запитання колеги по Верховній Раді Світлани Заліщук про події Революції Гідності, назвав їх “державним переворотом”.

Активісти, які заблокували 3 грудня один з в’їздів в офіс телеканалу NewsOne у Києві, пообіцяли зняти блокаду після виконання низки вимог, повідомляє DT.ua. Учасники блокування заявили, що власник телеканалу, позафракційний народний депутат Євген Мураєв повинен “покаятися за сепаратистські висловлювання”. Також вони вимагають звільнити “найватніших” ведучих і змінити редакційну політику каналу з “ватної прокремлівської” на “патріотичну проукраїнську”.

Сам Євген Мураєв заявив, що до блокування телеканалу причетний керівник “Братства” Дмитро Корчинський. “У мене є інформація про те, що Корчинському з Адміністрації президента дали гроші за те, щоб заблокувати єдиний канал, який докладає максимум демократичних зусиль до відставки президента і показує ситуацію в країні”, – заявив парламентар в ефірі телеканалу.

4 грудня директор департаменту комунікації МВС Артем Шевченко повідомив, що співробітники поліції не виявили фактів правопорушень на місці проведення акції протесту біля будівлі заблокованого телеканалу NewsOne і не вносили якихось відомостей про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).

4 грудня Президент України Петро Порошенко зазначив, що вважає, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення (Нацрада) має більш ефективно здійснювати регулювання медіапростору.

4 грудня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення у зв’язку з блокуванням телеканалу NewsOne заявила, що виступає за посилення своїх повноважень в умовах гібридної війни.

4 грудня увечері активісти, які блокували один з в’їздів до офісу телеканалу NewsOne у Києві, зняли блокаду.

Телеканал NewsOne заявив про неприпустимість тиску і фізичного перешкоджання здійсненню журналістської діяльності, що відбувається з 3 грудня. Про це йдеться у заяві, поширеній каналом 4 грудня увечері, повідомляє Інтерфакс-Україна.

“Інформаційна політика каналу побудована таким чином, щоб подавати різні точки зору і висвітлювати всі важливі події, які відбуваються в країні. Через таку принципову позицію канал регулярно піддається тиску як з боку владних органів, так і з боку радикально налаштованих осіб”, – йдеться в повідомленні каналу.

На каналі зазначають, що нинішня ситуація, “коли на журналістів, керівництво і власника каналу здійснюється відкритий тиск і створюються фізичні перешкоди здійсненню законної журналістської діяльності”, неприпустима.

Канал констатує, що через дії невідомих 3 грудня біля каналу нормальна робота порушена, “скасовані всі інтерв’ю, гості не можуть потрапити в студію телеканалу, а журналісти виїхати за редакційними завданнями”. Крім того, небезпеці наражаються життя і здоров’я журналістів.

Крім того, на NewsOne підкреслили, що Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст. 171), проте співробітники правоохоронних органів на місці не вживають ніяких заходів для захисту журналістів та припинення незаконних дій невідомих.

Канал наводить також перелік інших статей КК України, які за переконанням телеканалу можна інкримінувати, зважаючи на дії невідомих осіб. Зокрема, названі ч. 1 ст. 129 (погроза вбивством), ч. 1 ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної приналежності, релігійних переконань і ін.), ч. 1 ст. 195 (погроза знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом), ч. 1 ст. 258-2 (публічні заклики до вчинення терористичного акту).

“Переконані, що при зазначених умовах захист життя і здоров’я журналістів, припинення перешкоджання журналістській діяльності та відновлення нормальної роботи телеканалу можливі тільки за пильної уваги суспільства та міжнародної спільноти”, – зазначив NewsOne.

  1. На Миколаївщині журналістку силою вивели із зустрічі кандидата на голову ОТГ

17.12.2017 У селі Новопетрівка Миколаївської області 17 грудня журналістку інтернет-видання “Моє місто” силою вивели із зустрічі кандидата на посаду голови Широківської об’єднаної територіальної громади Сергія Пересунька з жителями села. Це сталося після того, як Світлана Бриченко, дружина народного депутата Ігоря Бриченка, почала вимагати від журналістки залишити приміщення, повідомляє “Моє місто”.

Як пише видання, Світлана Бриченко вимагала від кореспондентки видання залишити приміщення, оскільки воно знаходиться в її приватній власності, яку вона надала Пересуньку для проведення зустрічі.

“Ви знаєте, де ви знаходитесь? Це моя приватна власність. Ви повинні взагалі покинути цю територію, тому що це моя їдальня. Розумієте чи ні? Це моя їдальня, моя будівля, моя приватна власність. Я вас не запрошувала сюди, покиньте взагалі територію”, – заявила вона.

Після цього, пише видання, один з учасників зборів вимагав від журналістки залишити приміщення, погрожуючи поламати фотоапарат. “Поламати вам фотоапарат, а?” – запитав чоловік.

При цьому, пише видання, Бриченко і надалі наполягала залишити приміщення, ображаючи журналістку. “Я вас сюди не запрошувала. Кандидат на сільського голову дав мені заяву, і це моя приватна власність, і я дозволила йому проводити тут збори. Вас я не запрошувала, тому, будь ласка, покиньте взагалі територію”, – заявила вона.

Один з учасників зборів продовжував погрожувати журналістці. “Ну, так що, поламати фотоапарат? Дівчино, залиште будівлю, поки вам не зламали обладнання”, – сказав він, силою виводячи журналістку з будівлі.

Як пише видання, на зустрічі був присутній і сам нардеп Ігор Бриченко. Спочатку він просив свою дружину заспокоїтися, а потім і сам прийняв її сторону.

Як з’ясував ІМІ, перешкоджали кореспондентці видання Олені Нефедовій. Як розповіла ІМІ Олена Нефедова, вона прибула на захід висвітлювати зустріч кандидата з виборцями.

“Я прибула туди десь за 10-15 хвилин до початку зустрічі. Мене попросили учасники цієї зустрічі показати посвідчення, я показала посвідчення “Мой город”. В принципі запитань до мене більш не було, я зайшла в приміщення, зайняла місце і почала знімати саму зустріч”, – розповіла вона.

За її словами, Світлана Бриченко почала їй перешкоджати тоді, коли вона намагалася зробити фотографії переднього плану залу.

“Я сиділа посередині приміщення, але коли я вирішила підійти ближче, тобто стати наперед і зробити фотографії переднього плану, то до мене підбігла жінка, вона – власниця даного приміщення, це дружина народного депутата Ігоря Бриченка, Світлана. Вона підбігла до мене, почала вимагати, щоб я покинула приміщення, воно називається їдальня, тому що це її власність і вона мене не запрошувала, на відміну від людей, які там були присутні”, – розповіла Нефедова.

Чоловік, який їй погрожував розбити апаратуру і вивів її із зали, так і не представився журналістці, хоча вона його про це просила.

“Вивів мене теж цей чоловік, що погрожував. Він взяв за руку і відвів фотоапарат. Але щоб застосовував таку силу, то – ні, але все одно це був тиск. Він мене корпусом відштовхував”, – розповіла журналістка.

Олена Нефедова сподівається, що правоохоронці за фактом матеріалу та викладеного на сайті видання відео порушать кримінальне провадження.

  1. В Херсонській ОДА відмовлялися розглядати генплан у присутності журналістів

21.12.2017 У Херсоні 21 грудня начальник управління містобудування та архітектури Херсонської обласної держадміністрації Григорій Ходін відмовлявся у присутності журналістів телеканалу “Херсон плюс” проводити засідання управління. Про це ІМІ повідомив директор телеканалу Володимир Косюк.

За його словами, Ходін перешкоджав журналістці Анастасії Юрченко та оператору Максиму Прудкуну та вів себе по-хамськи щодо них.

Як йдеться в сюжеті телеканалу, на засіданні управління розглядалося питання генерального плану села Хорлів, який ніяк не можуть затвердити.

Натомість, як видно на відео каналу, Григорій Ходін радив журналістам залишити залу засідань і звертатися до прес-служби ОДА.

“Виходьте у коридор. Де таке було, щоб можна було приходити, куди хочу, і влаштовувати, що хочу…  У нас є відділ зв’язків з громадськістю, ви звертайтесь туди. Вони вам дають дозвіл на присутність на заходах”, – зазначав Ходін, звертаючись до журналістів.

У підсумку засідання управління, на якому головував Ходін, провели лише тоді, коли знімальна група залишила залу засідання, повідомив директор каналу.

“Засідання потім провели. Закрилися на замок. Не починали засідання поки була знімальна група”, – сказав Косюк.

Також директор каналу повідомив, що вони звернулися до начальниці Управління преси та інформації ХОДА Ольги Савенко, але це не допомогло бути присутнім журналістам на заході.

“Останнє, що вона сказала, мовляв, вони посилаються, що в них робоча нарада й вона не може їх примусити пустити нас на цей захід”, – сказав Косюк.

26 грудня представники каналу збираються провести прес-конференцію з цього приводу, планують запросити представників поліції і там написати заяву з приводу перешкоджання.

  1. У Києві на місці ДТП у журналістки відібрали мікрофон, викинувши його з мосту

25.12.2017 У Києві 25 грудня невідомий чоловік напав на журналістку телекомпанії “Магнолія-ТВ” Анастасію Березій на місці ДТП під час оформлення аварії патрульними поліцейськими. Чоловік відібрав у неї мікрофон, кинув на землю, потоптався по ньому, а потім кинув його з шляхопроводу вниз на дорогу, повідомляє медіакомпанія “Київ оперативний” на своїй сторінці у Фейсбук.

Аварія сталася на шляхопроводі, що біля Либідської площі, – позашляховик Toyota Land Cruiser, ймовірно, врізався у відбійник, а потім перевернувся на бік. У результаті ДТП ніхто не постраждав.

Як повідомляє “Київ оперативний”, за декілька хвилин після ДТП під’їхала “група підтримки” – ще три автомобілі Toyota (з однаковими номерними знаками, тільки різні літери) та одна Audi.

“Всі хлопці спортивної тілобудови, всі в чорному, із тактичними сумками для зброї, які спокійнісінько ходять за огорожею місця ДТП. При цьому спеціально загороджують об’єктиви камер, чим вже перешкоджають журналістській діяльності. Під час оформлення аварії до дівчини-журналіста телекомпанії “Магнолія-ТВ” підбіг один із цієї групи. Напавши на дівчину, він відібрав у неї мікрофон, кинув на землю, потоптався по ньому, а потім кинув його з шляхопроводу вниз на дорогу”, – йдеться у повідомленні.

У відповідь на такі дії інспектори патрульної поліції посадили чоловіка у службовий автомобіль.

Також медіакомпанія зазначає, що на адресу журналістів неодноразово лунали погрози, “на які ніхто із поліції не реагував, хоча вони були поряд”.

Журналістка Анастасія Березій розповіла, що мікрофон був пошкоджений і вона надалі працювати не могла. “Ця людина вихопила в мене з рук мікрофон зі штовханиною… Один з чоловіків навіть сказав, що у вас ніхто не вихоплював мікрофон, це вітер подув і він випав. Я не знаю, що це за люди, але доволі таки впливові, бо навіть поліція веде себе досить лояльно з цими людьми… Він (мікрофон) не вмикається, він впав з доволі таки великої висоти. Він вихопив і викинув на проїжджу частину”, – сказала журналістка. Вона розцінила цей інцидент як пряме перешкоджання професійній діяльності.

На місце викликали слідчо-оперативну групу, якій було подано заяву про злочин.

  1. У Луцьку пасажирка маршрутки зламала камеру журналістам “Аверсу”

30.12.2017 У Луцьку 30 грудня 2017 року дві жінки, що були пасажирками маршрутного таксі “Київ-Луцьк”, по прибуттю до міста розбили камеру знімальній групі телеканалу “Аверс”. Про це йдеться у сюжеті ТРК “Аверс”, повідомляють “Волинські новини”.

Як йдеться у сюжеті, дві жінки, які представились працівницями прокуратури Києва, спровокували конфлікт дорогою до Луцька. Вони нецензурно лаялися, дозволяли собі ображати волинян, а зрештою почали шарпати старшу жінку, яка зробила їм зауваження.

Коли автобус приїхав до Луцька, на них уже чекали активісти і журналісти. Проте поїздка закінчилася шарпаниною, погрозами в бік журналістів та активістів. Одна з жінок кинулася до журналіста й розбила освітлення на камері.

Згодом жінки схаменулися й зізналися, що ніякі вони не прокурорки, а просто хотіли нагнати страху.

За півгодини приїхали патрульні і слідчо-оперативна група.  

Знімальна група – журналістка Віра Шевчук та оператор Дмитро Кудик – написали заяву на жінок, і тепер за фактом перешкоджання журналістській діяльності відкрили кримінальне провадження.

ЦЕНЗУРА.ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ

Доступ до інформації – 5

1.Кропивницьке КП відмовило журналістам в усному коментарі, перенаправивши за відповідями до міськради

06.12.2017 Керівник комунального підприємства “Електротранс” Олександр Луценко відмовився надавати усні коментарі журналістам видання “Без купюр”. Про це представникові ІМІ у Кіровоградській області повідомила редакторка видання Анастасія Зубова.

“Звичайне уточнення щодо конфліктної ситуації, що мала місце між водієм автобусу й пасажирами, залишилось проігнорованим. Замість відповіді нам запропонували звернутись до відділу по роботі із засобами масової інформації міської ради Кропивницького. Яке відношення даний структурний підрозділ ради має до роботи підприємства, керівник КП не надав”, – розповіла журналістка. При цьому вона додала, що подібний випадок також був кілька місяців тому.

У подальшому відповіді на всі питання, що цікавили журналістів, надали рядові працівники транспортного комунального підприємства. За власною інформацією представника ІМІ, неофіційне розпорядження щодо перенаправлення всіх усних звернень журналістів до відділу роботи зі ЗМІ було видане секретарем міської ради Кропивницького Андрієм Табаловим. При двох попередніх секретарях ради подібної практики не було.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний вважає безпідставним перенаправлення до структурного підрозділу міськради.

“У цій ситуації варто відзначити, що безумовного обов’язку надавати коментарі представникам медіа не передбачено чинним законодавством, проте безпідставне “перенаправлення” до структурного підрозділу міськради керівником комунального підприємства також ставить низку питань з приводу субординації та розподілу компетенцій між КП та органом місцевого самоврядування”, – зазначив юрист.

  1. Мінсоцполітики відмовило “Українським новинам” розкрити зарплату Реви без пояснення мети запиту

18.12.2017 Міністерство соціальної політики відмовилося надавати дані про заробітну плату міністра соціальної політики Андрія Реви без надання міністерству пояснень про мету отримання запитуваної інформації. Про це йдеться у відповіді Міністерства соціальної політики на запит агентства, повідомляють “Українські новини”.

Агентство направило в міністерство запит на доступ до публічної інформації для отримання даних про зарплату Реви, його заступників та державного секретаря за листопад.

Проте Мінсоцполітики не надало у встановлений законом строк дані про зарплату керівництва відомства.

“Міністерство може надати вам інформацію за умови надання вами інформації про мету отримання та подальшого використання запитуваної інформації”, – відповіли в Мінсоцполітики.

Як повідомляє видання, на попередні запити міністерство надавало дані про зарплату Реви.

Зокрема, зарплата Реви за січень склала 39,9 тис. гривень, за лютий – 43,3 тис. гривень, за березень – 46,5 тис. гривень, за квітень – 43,3 тис. гривень, за травень – 45,9 тис. гривень, за червень – 48,1 тис. гривень, за липень – 102,8 тис. гривень, за серпень – 81,2 тис. гривень, за вересень – 71,3 тис. гривень, за жовтень – 45,1 тис. гривні.

Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини повідомив, що інформація про зарплату, премії, матеріальну допомогу та інших виплати з державного і місцевого бюджету співробітникові державного органу або органу місцевого самоврядування не є конфіденційною, не може бути обмежена у доступі та підлягає наданню на запит.

  1. У Волинській ОДА не надали на запит копії договорів із перевізниками

19.12.2017 Журналістка Валентина Куць отримала відмову від Департаменту інфраструктури та туризму Волинської обласної держадміністрації (ОДА) у відповідь на запити з проханням надати копії договорів, укладених із перевізниками на маршруті “Луцьк-Рокині”. Про це повідомляє представниця ІМІ у Волинській області.

“На перший запит я отримала відмову надати копії договорів, бо у них, мовляв, містяться персональні дані. У цій відповіді чиновники також посилаються на постанови Апеляційного суду Волинської області від 28.09.2016 та від 25.10.2016, які нібито забороняють департаменту поширювати інформацію, яка містить персональні дані. Я переглянула ці постанови, й мені не зрозуміло, чому чиновники посилаються на них замість того, щоб виконати вимоги Закону “Про доступ до публічної інформації”. Я надіслала ще два повторних запити, на які отримала подібні відповіді. Тому вирішила звернутись за допомогою до Коаліції за зменшення фінансових бар’єрів у справах про доступ до публічної інформації і відстояти своє право на доступ у суді”, – зазначила Валентина Куць.

Журналістка наголошує, що інформація про договори, укладені з перевізниками, стосується безпосередньо громадян і є відкритою. Пасажиру важливо знати, що саме зазначають у договорах із перевізником. Адже дуже часто у транспорті порушують права пасажирів, тому ця тема є суспільно важливою.

Валентина Куць зауважила, що проблем на маршруті “Луцьк-Рокині” багато. Водії не дотримуються графіків руху, самовільно з’їжджають із рейсів, самовільно піднімають ціну проїзду без попередження, грубіянять.

“Багаторазові звернення зі скаргами до Департаменту інфраструктури та туризму ОДА, який укладає договори з перевізниками, не дають жодного результату. Чиновники кажуть, мовляв, не мають впливу на перевізника, і відправляють до Укртрансінспекції. А звідти приходять такі ж самі відписки. В цій ситуації дуже важливо побачити договір, які ж умови надання послуг пропонує Департамент і чи передбачена якась відповідальність перевізника. Але ці документи чиновники якраз і приховують. Тому намагаюсь відстояти право на інформацію в будь-який спосіб. І раджу це робити всім громадянам”, – сказала журналістка.

Валентина знає, що, відповідно до положення ч. 5 ст. 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Медіа-юрист Інституту масової інформації Максим Ратушний зазначив, що при дотриманні вимог, передбачених частиною другою статті 6 закону з приводу обмеження доступу до інформації, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Максим Ратушний зауважив, що розпорядником не було дотримано вимог, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону України “Про доступ  до публічної інформації” та не проведено повноцінний трискладовий тест для обмеження доступу до запитуваної інформації.

“Варто відзначити, що доступ до інформації про копії запитуваних договорів дійсно може містити інформацію, яку юридична особа, що надає послугу, вважає конфіденційною, проте відчуження бюджетних грошових коштів за послуги є користуванням і розпорядженням державним майном, а отже, доступ до такої інформації не може бути обмежено, відповідно до положень ч. 5 ст. 6 Закону “Про доступ до публічної інформації”. Закон прямо забороняє відносити таку інформацію до інформації з обмеженим доступом, у тому числі й до конфіденційної”, – сказав медіа-юрист Максим Ратушний.

“У той же час справедливо пам’ятати, що запитувані договори дійсно можуть мати низку конфіденційної інформації, яка не є інформацією про володіння, користування та розпорядження державним майном. Такою інформацією можуть бути банківські реквізити, податкові номери та адреси. У такому випадку розпоряднику варто було б скористатися положеннями ч. 7 ст. 6 Закону щодо того, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Тобто варто було надати копії договорів з вилученням/закресленням/ретушуванням конфіденційної інформації”, – додав Максим Ратушний.

Адвокат журналістки Тетяна Юзвяк вже вивчає матеріали справи і готує документи до судового позову. Позов подаватимуть до Волинського окружного адміністративного суду.

  1. Активісти та журналісти Кременчука позиваються до міськради через порушення доступу

21.12.2017 Співкоординаторка проекту “Відкритий доступ” Лариса Гориславець подала до Автозаводського райсуду м. Кременчука позов до міської ради Кременчука з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення виконкому міськради від 6 жовтня, яким встановлено порядок відкритих слухань щодо тарифів. Активістка вважає, що рішення ухвалено з порушенням Закону “Про доступ до публічної інформації”, повідомляє “Телеграф”.

Судове засідання призначене на 8 лютого 2018 року, позов розглядатиме суддя Діна Андрієць.

У позові Лариси Гориславець до виконкому Кременчуцької міськради зазначено, що, ухвалюючи рішення, відповідач грубо порушив норми законів “Про доступ до публічної інформації” та “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Проект рішення виконкому про відкриті слухання був оприлюднений на сайті міської ради 6 жовтня і затверджений того ж дня. Водночас Закон “Про доступ до публічної інформації” передбачає, що проекти рішень мають бути оприлюднені не пізніше, ніж за 20 робочих днів до ухвалення, якщо інше не передбачено законом (це загальна норма).

Але для проектів регуляторних актів діє більш жорстка процедура: громадянам має даватися не менше місяця для подання пропозицій; має готуватися аналіз регуляторного впливу; пропозиції мають бути розглянуті та враховані або вмотивовано відхилені. Отже, посилаючись на порушення порядку та термінів оприлюднення оскаржуваного рішення, позивач просить визнати його протиправним та скасувати.   

“Мені набридло, що у Кременчуці (і в країні в цілому) влада рахується із людьми лише тоді, коли наступають вибори. А потім ніхто не вважає за потрібне пояснювати нам щось і дозволяє собі все, що заманеться. Ситуація із підвищенням тарифів від КП “Теплоенерго” – найкраща ілюстрація. Кременчуцька влада зробила усе так, щоб “протягти” тарифи. Швидко і просто. Виконком ухвалив порядок громадських слухань, де вказано, що КП розміщує оголошення про них мінімум за 2 дні до проведення. Слухання відбулися в будень, посеред робочого дня. Ми, споживачі, не те що не встигли зорієнтуватися в темі, ми навіть не встигли дізнатися, що такі слухання будуть. І все, це був єдиний шанс у громади подати свій голос “за” або “проти” чи просто почути коментар: “А чому піднімають тарифи в Кременчуці, якщо на всю Україну було заявлено, що підстав для підвищення немає?” – прокоментувала Гориславець своє рішення подати позов.

Журналістка “Телеграфа” та співкоординаторка проекту “Відкритий доступ” Тетяна Донченко зазначила, що вона виступить третьою стороною у процесі.

“До позову, на жаль, змусила сама влада, адже ми спочатку намагалися донести меру, що тарифи ухвалюються з порушенням процедури та права громади на інформацію — склали лист та направили до виконкому. Мер під час одного з брифінгів нам навіть подякував за зауваження. Але натомість знову порушив закони про оприлюднення інформації, через що слухання про тарифи перетворилися на фарс”, – сказала Донченко.

5. На Закарпатті редакторці відмовили частково у доступі

30.12.2017 Редакторка газети ГО “Сила народного контролю – Чоп” Лариса Ступак направила міському голові Мукачева Андрію Балозі інформаційний запит з проханням надати копії диплому про освіту та автобіографії. Відповідь вона отримала з порушенням 5-денного терміну та отримала відмову у наданні копії диплому. Про це Ступак повідомила ІМІ, надавши копії запиту і відповіді.

Запит редакторка надіслала ще 14 грудня 2017 року.

Копії диплому про освіту, здобуту в США, та автобіографії на момент затвердження на посаду міського голови редакторка просила надати “в зв’язку з суспільним резонансом, що викликали публікації в ЗМІ про можливість підробки вашого диплому про освіту, в зв’язку з проведенням мною журналістського розслідування та у відповідності до ЗУ “Про доступ до публічної інформації”.

Редакторка отримала відповідь на запит 30 грудня.  У відповіді зазначено, що документ про освіту не є публічною інформацією. Водночас редакторці надіслали копію автобіографії міського голови Андрія Балоги.

“У зв’язку з тим, що посада міського голови є виборною посадою в структурі органів місцевого самоврядування, а міський голова реєструється на посаду згідно відповідної Постанови міської виборчої комісії, документ про освіту не є публічною інформацією”.

НЕПРЯМИЙ ТИСК

Політичний тиск – 1

1.Мер Олександрії звинуватив місцевого блогера у несплаті податків та пригрозив заявою до поліції

26.12.2017 Міський голова Олександрії (Кіровоградська область) Степан Цапюк 20 грудня під час громадського обговорення бюджету міста на 2018 рік звинуватив відомого місцевого блогера Руслана Гаврилова у несплаті податків. Про це повідомляє представник ІМІ у Кіровоградській області.

Як доказ своїх слів посадовець навів дані з доходів блогера. Крім того, під час свого виступу Цапюк пригрозив блогеру, що також був присутнім на цьому заході, звернутись до прокуратури та департаменту захисту економіки Нацполіції.

“Я б ще зрозумів, якби ця інформація стосувалась особисто мене, однак міський голова почав обговорювати мою сім’ю, тещу, за якою я доглядаю. Це вже переходить рамки адекватності”, – прокоментував ситуацію Гаврилов.

Уже 21 грудня на засіданні виконкому Степан Цапюк повторив свій виступ щодо доходів блогера, окремо додавши: “З Гугла йому приходить щомісячно… за те, що лайкають там. Це сімейний підряд у них – батько, донька, він і дружина, по колу”.

Блогер наголошує, що це вже не перші випади з боку нинішнього очільника міста. Як зауважує представник ІМІ, загалом за 2017 рік Степан Цапюк неодноразово порушував права журналістів на доступ до інформації, проводячи не лише прес-конференції, а й цілком публічні події лише за присутності провладних ЗМІ.

У коментарі ІМІ Руслан Гаврилов зазначив, що конфлікт з мером триває вже чотири роки. Відтоді як він заснував свій блог “Моя Олександрія” і почав там писати.

“У нього упереджене ставлення до мене як до журналіста. Він вважає, що все, що я пишу, я пишу йому на шкоду. Звідки він так думає, я не можу пояснити. Якщо подивитися на мої матеріали, я можу сказати, що вони достатньо рівні. Я рідко коли даю оцінки, я даю факти. Якби моя критика була неаргументованою, то мабуть вже б були напевно якісь суди. У нього були дві спроби подати на мене до суду, два роки тому. По двох матеріалах він подав до суду, і по цим двом матеріалам суди визнали, що його претензії необґрунтовані”, – розповів він.

Гаврилов зазначив, що через його професійну діяльність страждають родичі. Зокрема, зазначив він, його дружина 22 грудня написала заяву на звільнення, після початку службового розслідування щодо доходів чоловіка. “Жінка працює на бюджетній посаді, його підлегла. І він прислав службове розслідування, що я нібито невірно декларував свої доходи і вона через це подала невірну декларацію. Я хочу сказати, що вона подавала декларацію за 2016 рік, за 2017 рік декларується у 2018 році, я ще не подавав за цей рік, щоб мою дружину розстрілювати. Вона написала заяву за згодою сторін у п’ятницю. Сьогодні він її викликав і не хоче звільняти за згодою сторін, а по якійсь зі статей. Чим закінчиться, я не знаю, але ситуація загострюється”, – розповів блогер.

Також він здивований, що його конфіденційна інформація потрапила до рук міського голови.

“У мене є два основні моменти, до яких я маю претензії і хочу з ними звертатися в поліцію. По-перше, це банківська таємниця. Я не можу зрозуміти, на якій підставі у нашого мера виявились дані Приватбанку. Я вважаю, що тут треба ставити питання про діяльність банку, хто з установи надав цю інформацію”, – зазначив Гаврилов.

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко, переглянувши відео, вважає, що міський голова порушив етику публічного службовця і порушив презумпцію невинуватості.

“На мою думку, він (міський голова – ред.) зловживає своєю свободою слова, оскільки, маючи дані про правопорушення, суб’єкт владних повноважень має просто передати їх у правоохоронні органи, максимум – сухо повідомити про таку передачу, а не інформаційно мочити приватного суб’єкта й порушувати презумпцію невинуватості. Тут як мінімум порушення етики публічного службовця”, – сказав юрист.

ІНТЕРНЕТ-ТИСК

Кібер-атаки на ЗМІ – 1

1.LIGA.net заявила про атаку в Facebook

07.12.2017 Інформаційне агентство LIGA.net заявило, що зазнало атаки в соцмережі Facebook. Про це повідомляється на сайті агентства.

За повідомленням видання, усі посилання на повідомлення сайту адміністрація соцмережі позначає як спам і видаляє.

“Ми тимчасово знаходимося в списку сторінок, посилання яких Facebook розцінює як спам. Робота над вирішенням цієї проблеми займе якийсь час”, – сказано в повідомленні.

На сторінці агентства у Фейсбук зазначається, що це масова атака ботів на LIGA.net. “Хочемо подякувати всім причетним до атаки: ми будемо намагатися і надалі вас не розчаровувати”, – йдеться в повідомленні.

Також редакція просить читачів, якщо вони теж зіткнулися з цією проблемою, вказувати, що опубліковані матеріали не є спамом.

Завдяки зверненню Ligamedia, а також численних скарг читачів у службу антиспаму Фейсбук, близько опівночі весь контент знову був розблокований, йдеться в матеріалі редактора розділів “Технології”, “Телеком”, “Свій Бізнес” LIGA.net Стаса Юрасова.

“Як таке могло статися? Як написав мені вчора директор з розвитку компанії “IТ-Інтегратор” Володимир Кург, технічно таке відбувається на раз-два. “Накопичення скарг на спам від користувачів => досягнення репутаційного порога => спрацьовування правила. Стандартний алгоритм”, – зазначив він.

Тобто, пише Юрасов, теоретично Facebook міг ухвалити рішення про блокування контенту “Ліги” навіть без участі людини, або з мінімальною модерацією процесу.

“Автоматизація виконання шаблонних завдань у службі підтримки і контакт-центрах – це найбільш яскраво виражений тренд у сфері обслуговування в усьому світі. Глобальний прогноз: до 2020 року 85% усього спілкування з клієнтами різних компаній буде здійснюватися без втручання живого оператора контакт-центру. Такий меседж міститься в новому дослідженні, опублікованому в блозі корпорації IBM”, – пише Юрасов.

ЮРИДИЧНИЙ ТИСК

Інші випадки юридичного тиску – 4

1.В Україну не пустили журналістів з Грузії

06.12.2017 Українські прикордонники відмовили у в’їзді в країну журналістам кількох грузинських телеканалів. Про це повідомляє 112.ua з посиланням на Перший канал Грузії”.

Як заявили телеканалу в посольстві Грузії в Україні, у в’їзді до України було відмовлено трьом співробітникам телеканалу – журналістці Соломії Кокіашвілі, оператору Зазі Шуквані і інженеру Левану Гулбані.

Співробітників грузинського “Першого каналу” спочатку затримали на кілька годин в аеропорту, а потім оголосили про відмову пускати їх на територію країни.

У грузинському диппредставництві стверджують, що українська сторона пояснила недопуск представників ЗМІ заходами безпеки, хоча офіційних коментарів від МЗС не надходило.

У свою чергу, як пише “Грузія онлайн”, ще 5 грудня в Україну не були допущені двоє кореспондентів інших грузинських телеканалів – Тамара Нуцубідзе з “Руставі 2” і Вахо Саная з “Пірвелі”. Журналісти стверджують, що отримали відмову у в’їзді, оскільки не змогли вказати мету приїзду до Києва.

Як повідомляв ІМІ, 17 листопада СБУ повідомила про примусове повернення на батьківщину восьми громадян Грузії на підставі відповідних матеріалів ДМС і НПУ, які свідчать, що діяльність іноземців суперечить інтересам гарантування національної безпеки України.

Журналіст грузинського телеканалу “Руставі-2” Тамаз Шавшишвілі, якого 17 листопада депортували з України, розповів про побиття та інші подробиці видворення.

  1. Журналіст Сергій Рахманін знайшов у своєму кабінеті “жучок” для прослуховування

19.12.2017 Перший заступник головного редактора видання “Дзеркало тижня” Сергій Рахманін знайшов у себе в кабінеті пристрій для прослуховування. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook і опублікував фото, повідомляє “Українська правда”.

“Отакий подарунок знайшов сьогодні. Либонь, Святий Миколай підсуєтився)”, – написав Рахманін.

“Питання тільки одне. Чому “жучок” такий нестильний? Вперше аналогічний “реманент” виявив у себе в кабінеті ще в 1996-му. І той “жук” був такий же кустарний і незграбний. Не втомлююся повторювати: їй-Бо, несмак і архаїчність колись згублять нашу державу”, – додав він.

В коментарі виданню Рахманін повідомив, що знайшов пристрій у себе в кабінеті.

Як повідомляв ІМІ, 28 жовтня журналісти “Української правди” оприлюднили заяву, у якій вимагали від Президента Петра Порошенка і силовиків пояснити, для чого здійснювалося прослуховування працівників видання протягом року.

Раніше головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва-Боровик повідомила, що розмови співробітників редакції, зокрема журналіста Павла Шеремета, якого було вбито влітку 2016 року, прослуховувались.

12 грудня 2016 року речниця СБУ повідомила, що Головне слідче управління Служби безпеки України проводить досудове розслідування за фактами прослуховування журналістів інтернет-видання “Українська правда” в рамках кримінального провадження за ч. 2 ст. 163 та ч. 2 ст. 359 Кримінального кодексу України.

У Києві 20 липня 2016 року в результаті вибуху автомобіля загинув відомий журналіст Павло Шеремет, який їхав у машині.

  1. Генпрокуратура допитала головреда “Схем” щодо її контактів з НАБУ

20.12.2017 Головна редакторка проекту журналістських розслідувань “Схеми” Наталя Седлецька повідомила, що її в якості свідка допитали в Генеральній прокуратурі щодо контактів зі співробітниками Національного антикорупційного бюро, зокрема з директором НАБУ Артемом Ситником. Про це вона повідомила 19 грудня на своїй сторінці у Facebook, інформує DT.ua.

“У цей чудовий морозний день кілька годин провела на допиті в Генеральній прокуратурі. Допитували мене в якості свідка – з’ясовували, чи була я на оф зе рекорді в НАБУ і що там чула”, – повідомила Седлецька.

Журналістці довелося пояснювати слідчому значення терміна off the record, який передбачає спілкування людини з журналістом на умовах нерозголошення джерела інформації та будь-яких фактичних даних про її отримання.

Седлецька вказала на обов’язок журналіста не видавати свої джерела, що закріплено не лише міжнародними професійними стандартами, але й передбачено Кримінально-процесуальним кодексом України, ст. 65 якого захищає журналістів, їхні джерела і все, що з ними пов’язано, від розкриття.

Також вона пообіцяла співпрацювати зі слідством і давати свідчення про свої опубліковані матеріали.

При цьому вона категорично відмовилася розголошувати інформацію про спілкування з джерелами “не під запис”.

“Мені шкода часу, витраченого як мною, так і старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління ГПУ Іжука Руслана, якому Луценко доручив цю марну працю – тягати журналістів на допити. З огляду на недопустимість допиту працівника ЗМІ про його джерела – сьогоднішня слідча дія не мала жодного юридичного змісту”, – підсумувала Седлецька.

  1. Генпрокуратура допитала ще одну журналістку у справі НАБУ

28.12.2017 Головне слідче управління Генеральної прокуратури 27 грудня допитало журналістку “Нового времени” Христину Бердинських у якості свідка в одному з кримінальних проваджень щодо Національного антикорупційного бюро. Про це вона повідомила ІМІ.

“Мене викликали на допит в якості свідка до Головного слідчого управління Генпрокуратури по тій же справі, що і Наталю Седлецьку”, – сказала журналістка.

Більше Бердинських повідомила, що нічого сказати не може, бо за це передбачена кримінальна відповідальність.

Як повідомляв ІМІ, 19 грудня головна редакторка проекту журналістських розслідувань “Схеми” Наталя Седлецька повідомила, що її в якості свідка допитали в Генеральній прокуратурі щодо контактів зі співробітниками Національного антикорупційного бюро, зокрема з директором НАБУ Артемом Ситником. Допитували її в якості свідка і розпитували щодо її розмов off the record.

На своїй сторінці у Фейсбук Христина Бердинських процитувала для усіх правоохоронних органів цитату: “Таємниця журналістських джерел – це не лише право журналіста, коли він може на власний вибір визначати хоче він повідомляти джерело чи ні. З точки зору етичних принципів, збереження конфіденційності джерела є одним з основних обов’язків журналіста. На жаль, в українській журналістиці етичні стандарти тільки розвиваються”.

“Натомість можна навести декілька прикладів із практики Сполучених Штатів Америки. У цій країні захист джерел встановлений на рівні законодавства штатів. Не всі штати мають відповідне законодавство або не завжди захист є абсолютним (коли суд має право вимагати від журналіста розкрити джерело). Однак у багатьох випадках журналісти навіть на вимогу суду відмовлялися це робити, посилаючись на власні професійні стандарти та переконання.

За таких обставин, журналістам часто доводилося вирішувати дилему: розкрити джерело чи потрапити за ґрати. Почуття професійної гідності американських журналістів штовхало їх до того, що вони радше вибирали сидіти у в’язниці. Не хвилюйтесь, я лише свідок, в’язниця мені не загрожує, але про почуття професійної гідності – це усе актуально”, – написала журналістка.

Нагадаємо, 16 листопада стало відомо, що Генпрокуратура порушила стосовно директора НАБУ Артема Ситника кримінальне провадження за підозрою в розголошенні державної таємниці.

ГПУ порушила кримінальне провадження на підставі опублікованого в інтернеті аудіозапису, де людина з голосом, схожим на голос Ситника, розповідає журналістам деталі деяких резонансних справ.

ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА

Реакція влади на порушення свободи слова – 6

1.За фактом нападу підприємця на редакцію у Стрию відкрито справу за 355 статтею

01.12.2017 За фактом нападу на редакцію сайту “Діловий Стрий” (м. Стрий, Львівська область) і побиття його адміністратора відкрито кримінальне провадження за статтею 355 ККУ (примушення до виконання цивільно-правових зобов’язань). Про це Укрінформу повідомила речниця Стрийського відділу поліції Ольга Маценюк.

“За фактом нападу на редакцію сайту “Діловий Стрий” і побиття його адміністратора відкрито кримінальне провадження за статтею 355 ККУ (примушення до виконання цивільно-правових зобов’язань). Проводяться слідчі дії, в результаті яких буде вирішено питання правової кваліфікації дій мешканця, який наніс тілесні ушкодження, і притягнення його до відповідальності”, – зазначила Маценюк.

Як повідомляв ІМІ, 28 листопада у місті Стрий (Львівська область) місцевий майстер з ремонту пральних машин розбив голову адміністратору видання “Діловий Стрий”, яке опублікувало критичний матеріал про його роботу.

У опублікованому 21 листопада матеріалі автори видання написали, що майстер “забирає машинку і потім її не повертає”, а також опублікували його мобільні телефони. Підприємець прийшов у редакцію, вимагав спростування опублікованої про нього критичної статті, погрожуючи працівникам редакції побиттям та розправою над дітьми і сім’ями. Після цього завдав тілесні ушкодження адміністратору сайту Андрію Кипеняку – поранив йому голову предметом, що нагадує кастет.

  1. На Закарпатті суд розглядає другу кримінальну справу щодо доступу

05.12.2017 Мукачівській районний суд Закарпатської області розглядає кримінальну справу №303/3534/17 щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналіста за ч. 3 ст. 171 Кримінального Кодексу України, повідомляє “Доступ до правди”.

Обвинувальний акт складено стосовно секретаря Новодавидківської сільської ради Адріана Скиби, який відмовився надати інформацію на два інформаційних запити головної редакторки газети “Сила народного контролю – Чоп” Лариси Ступак.

Наступне судове засідання відбудеться 14 грудня.

Справу було відкрито за ст. 171, у якій ідеться про перешкоджання журналістській діяльності, зокрема і через незаконну відмову в доступі журналіста до інформації. У п. 3 ст. 171 зазначено: дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Як нагадує видання, раніше Лариса Ступак надіслала два інформаційні запити до Новодавидівської сільради Мукачівського району. Вона просила надати інформацію про документи на видобуток гравію, глини та піску в річці Латориця, а також відомості про земельні ділянки, які сільрада виділяла на сесіях у 2010-2015 роках.

У відповідь на запит Новодавидківська сільрада  послалася на вимоги п.5 ст.19 ЗУ “Про доступ до публічної інформації”. “Оскільки інформацію про вашу газету ми не знайшли в жодному офіційному джерелі, то просимо при повторному запиті, якщо такий буде сформовано, надати копії офіційних документів (витяг з ЄДРПУО, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, виписку з ЄДРПОУ, посвідчення журналістів)”, – йшлося у відповіді за підписом в.о. сільського голови Адріана Скиби.  

У п. 5 ст. 19 ЗУ “Про доступ до публічної інформації” перелічено, що запит має містити: ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Список є вичерпним, ніяких згадок про свідоцтво реєстрації ЗМІ він не містить.

Таким чином, відповідь в.о. голови сільради було потрактовано як незаконну відмову журналістові в отриманні інформації, проведено слідство і справу передано до суду.

Як повідомляв ІМІ, Хустський районний суд Закарпатської області визнав винним голову Нижньобистрівської сільської ради, який відмовив головній редакторці газети “Сила народного контролю – Чоп” Ларисі Ступак у доступі до інформації, у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), оштрафував на 3,4 тис. грн (звільнено на підставі акту амністії) та зобов’язав відшкодувати судові витрати і витрати на правову допомогу потерпілої у розмірі 7,6 тис. грн.

Це був перший випадок, коли журналістка виграла кримінальне провадження щодо доступу за 171 статтею ККУ.

3.Поліція відкрила справу за фактом блокування NewsOne

07.12.2017 За фактом блокування каналу NewsOne відкрито кримінальне провадження. Про це повідомив 6 грудня заступник начальника слідчого управління поліції Києва Руслан Дударець, повідомляється на сайті телеканалу.

“На даний момент ми знаємо організатора, але встановлюємо безпосередніх учасників шляхом аналізу відео і допиту свідків. Відкрито кримінальну справу. Попередня кваліфікація – самоуправство. Після встановлення всіх обставин дії будуть кваліфікуватися відповідним чином – перешкоджання роботі журналістів”, – зазначив Дударець.

За його словами, блокуванням телеканалу керували представники “Братства Корчинського”.

Виконавчий продюсер каналу Василь Голованов під час зустрічі з представниками Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та представниками Нацполіції повідомив, що зараз блокування як таке знято і проїзд відновлено.

“Але блокпост, встановлений перед телеканалом, люди в камуфляжі і балаклавах, елементи загороджень, залишилися. Ми вважаємо, що це психологічний тиск. Роботу ділового центру відновлено”, – розповів Голованов.

  1. Оголошено підозру охоронцю Медведчука, що перешкоджав “Схемам”

07.12.2017 Правоохоронці оголосили підозру 41-річному донеччанину, який перешкоджав законній діяльності журналістів 7 листопада на території київського аеропорту. Про це повідомляється на сайті Національної поліції.

“За скоєння правопорушення 41-річному донеччанину загрожує покарання – від штрафу до трьох років обмеження волі”, – йдеться в повідомленні.

Співробітники Солом’янського управління поліції в рамках розслідування кримінального провадження, розпочатого 8 листопада за ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України, встановили кількох осіб, причетних до скоєння цього правопорушення. Одному із чоловіків оголосили про підозру у вчиненні правопорушення.

Поліція нагадала, що 7 листопада на території київського аеропорту журналісти проводили відеозйомку, під час якої невідомі особи перешкоджали їхній законній професійній діяльності.

Як повідомляв ІМІ, ввечері 7 листопада охоронці лідера організації “Український вибір” Віктора Медведчука напали на знімальну групу програми “Схеми” біля VIP-терміналу аеропорту “Київ” поблизу Жулян.

Редакція програми журналістських розслідувань “Схеми” оприлюднила відео нападу. З відео видно, як охоронці підприємця у масках та балаклавах кинулися до знімальної групи і почали застосовувати силу – штовхали, били ліктями, ставили підніжки та кілька разів вибивали камеру з рук оператора. Також охоронці засліплювали камеру спеціальним ліхтарем. Усе це відбувалось в публічному місці по вулиці Медова, біля VIP-терміналу.

На відео також зафіксований кортеж Віктора Медведчука, який від’їжджав від терміналу.

За фактом нападу прокуратура Києва почала кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) КК України.

9 листопада редакція програми журналістських розслідувань “Схеми” за годину до виходу в ефір отримала від адвоката Віктора Медведчука лист, у якому журналістів застерігають від кримінальної відповідальності у разі видачі розслідування “Чорні чоловічки” про його перельоти в ефір.

  1. Поліція Закарпаття відкрила справу за 171 ст. щодо ненадання доступу

11.12.2017 Мукачівський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області відкрив кримінальне провадження щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналіста за ч. 3 ст. 171 Кримінального Кодексу України. Справу відкрито за заявою головної редакторки газети “Сила народного контролю – Чоп” Лариси Ступак щодо ненадання доступу до публічної інформації.

Про це Ступак повідомила на своїй сторінці в Facebook, виклавши копію витягу з кримінального провадження.

Згідно з витягом, Ступак 7 грудня звернулася до поліції з заявою, у якій повідомила про злочин, вчинений чиновницею Мукачівської міськради. Зокрема, головна редакторка повідомила поліцію, що начальниця управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міськради Наталія Зотова не надала їй конкретної відповіді на її інформаційний запит про розподілення та використання бюджетних коштів м. Мукачева.

“Це вже шосте кримінальне провадження відносно одіозної чиновниці Мукачівської міської ради Зотової Наталки. Це ж треба, як понесло начальницю УПСЗН. На жоден з 15 інформаційних запитів вона не надала запитуємої інформації. Чуєте, друзі? НА ЖОДЕН!” – зазначила Ступак.

У коментарі ІМІ Лариса Ступак розповіла, що надіслала Наталі Зотовій 15 інформаційних запитів. “Ні на один не отримала інформації, яку запитувала. Але основні серед них – занадто зухвалі відмови…” – сказала головна редакторка.

Вона додала, що стосовно чиновниці відкрито шість кримінальних проваджень за ненадання інформації на запит.

Головна редакторка надала ІМІ копії запитів, які вона надсилала чиновниці, і копії відповідей посадовиці. Запити датовані 11.10.2016, 05.01.2017, 15.05.2017. У них Ступак, зокрема, просила надати переліки осіб, що отримали фінансову допомогу на придбання та встановлення газових лічильників за період 2015-2016 років, з нагоди ювілеїв за 2016 рік, матеріальну допомогу на дороговартісне лікування за 2016 рік, а також перелік військовослужбовців та демобілізованих з зони АТО, які отримали фінансову допомогу за 2016 рік.

Також редакторка просила надати копію декларації Зотової про доходи та витрати за 2014-2016 роки та запитувала про суми матеріальної допомоги, які отримали багатодітні сім’ї Мукачева протягом 2014-2015 років.

Крім того, Ступак надсилала запити щодо використання бюджетних коштів. Зокрема, у запиті від 15 травня 2017 року вона просила Зотову надати відомості про загальну суму пільг на оплату житлово-комунальних послуг і субсидій, які нараховано чоловікові чиновниці Д. Зотову за період 2014-2016 років. А також просила надати копію документу, у відповідності до якого чоловік посадовиці отримав право на нарахування йому пільг та субсидій у вказаний період.

У відповіді Зотової зазначено, що неможливо надати запитувану інформацію, оскільки “згідно запитуваних вами даних не можна ідентифікувати особу Зотов Д.Д.”.

Також головна редакторка повідомила, що останнє наразі кримінальне провадження відкрито за запитом від 6 листопада 2017 року за ненадання переліку осіб, які отримали матеріальну чи фінансову допомогу з місцевого бюджету. Зокрема, у запиті головна редакторка просила надати переліки осіб, що отримали фінансову допомогу на придбання та встановлення газових лічильників за період 2015-2016 років, з нагоди ювілеїв за 2016-2017 роки, матеріальну допомогу на дороговартісне лікування за 2016-2017 рр., а також перелік військовослужбовців та демобілізованих з зони АТО, які отримали фінансову допомогу за 2016-2017 роки.

“Таким чином, більше року я не можу отримати запитуваної інформації. Вже декілька раз писала про це в газеті “Сила народного контролю”. Мої читачі знають, що кожне розслідування я завжди довожу до кінця, і прогнозовано очікують чим закінчиться це. Однак ви самі бачите по документах, який супротив чиниться”, – сказала вона.

У коментарі ІМІ Наталя Зотова зазначила, що надає вчасно відповіді на інформаційні запити Лариси Ступак. Водночас Зотова зауважує, що, згідно з законодавством, вона не має права розголошувати персональні дані осіб, про які запитує редакторка. Також Зотова вважає, що Лариса Ступак займається медіакілерством.

“На всі інформаційні запити, які були направлені до нашого управління, ми вчасно, у визначений законодавством термін, надали відповідь. Наша позиція і колишнього голови, і моя позиція, як колишнього журналіста, що доступ до публічної інформації – це святе. Тому на всі запити ми практично того ж дня чи наступного надаємо відповідь”, – зазначила вона.

За словами Зотової, перші запити, які надходили від Лариси Ступак, не містили зворотньої адреси, тому вони не знали, куди відповісти. “Перші запити, які надійшли, а їх було приблизно 20 від пані Лариси водночас, вони не містили зворотньої інформації, тобто куди надавати інформацію. Ми, звичайно, закрили це питання, ми написали, що немає вказаної адреси – ні електронної, ні телефоні. На такі запити, згідно законодавства, ми маємо права не надавати відповідь, бо не знаємо, куди надавати”, – розповіла Зотова.

Після цього, за словами чиновниці, головна редакторка повторно надіслала запити, але вже стало відомо про відкриття кримінального провадження за фактом ненадання відповіді на запити.

“Далі вона просила надати інформацію стосовно утримувачів допомоги. Згідно законодавства, ми зобов’язані надавати таку інформацію, тому що це люди, які отримують допомогу з місцевого бюджету. Але пані Лариса хоче, щоб Наталя Зотова написала, що Іванов Іван Іванович – хворий і отримав допомогу на лікування. Тобто щоб я сказала і розголосила ті дані, які я маю про стан здоров’я особи. Тому, якщо я напишу, що дана особа, от Іванов Іван Іванович, отримував на лікування, я публіці розкажу, що ця людина хвора? Також по ювілеям у нас є персональні дані, як-от дата народження.

Далі учасник АТО – допомога. Перше, моя позиція, – у нас в Україні немає визначеного статусу учасника АТО, у нас є учасник бойових дій. В програмі у нас ніде не вказано, що ми надаємо допомогу учасникам АТО. Це перша моя позиція. Друга позиція – це вже моя принципова позиція як волонтера, який працював півтора року, маю рідних і друзів, які там гинули. Так от, я готова сісти за ґрати, і можете про це сказати, але список учасників АТО я не дам нікому. Розумієте, отримували вони, не отримували, але не напишу, що Іванов, Петров, Сидоров є учасниками АТО, тому що я не знаю, куди далі ця інформація буде передана. І я не знаю, які потім будуть наслідки того у той час, коли в країні йде війна”, – сказала вона.

Також вона розповіла, що розгляд кримінальних проваджень вже триває рік і до неї постійно приходять слідчі. “Тепер вона знову дала аналогічний повторний запит по малозабезпеченим, по АТО, лікуванню, які там допомоги. Ми надали знову таку ж саму відповідь. Ми, наприклад, зараз готуємо звіт по програмі, у нас будуть опубліковані, так як і минулого року, прізвища, ініціали і сума отриманої допомоги. Думаю, за тиждень-два ми знову опублікуємо це все, воно є публічно і доступно. Але класифікувати не можна”, – зазначила Зотова.

Крім того, начальниця управління, як колишня журналістка, зазначила, що наразі такі люди, які називають себе журналістами, нівелюють та дискредитують взагалі професію журналіста. “Те, що зараз відбувається, оці небезпечні тенденції, коли колишні чиновники, коли вони стають журналістами зараз. От ви знаєте, що таке “СНК – Чоп”? Ви бачили те видання, ви знаєте, чи воно виходить, з якою періодичністю, скільки людей там працює, яку зарплату вони мають. І взагалі, чи існує ця газета. Але тим не менш ці люди розкручуються, вони живляться певними… З точки етики журналіста – ви собі уявляєте, щоб журналіст 1+1 прийшов у кабінет керівника і каже: “Ей ти, лесбіянка, закрий взагалі рот, забери від мене руки, ти мені даш зараз ту інформацію, яку я від тебе хочу, ти взагалі шалава”. Це таке робила Лариса Ступак. … Мене болить те, що зараз загалом професію журналіста, от саме такі люди нівелюють та дискредитують”, – сказала Зотова.

Також вона повідомила, що судитиметься з Ларисою Ступак.

  1. Суд призначив Крисіну 4 роки ув’язнення з випробувальним терміном 2 роки

22.12.2017 Шевченківський районний суд Києва 22 грудня оголосив вирок у справі про напад на журналіста газети “Вєсті” В’ячеслава Веремія під час подій Євромайдану,  повідомляє Радіо Свобода.

Суд визнав винним обвинувачуваного у цій справі Юрія Крисіна, йому призначили покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки.

Генеральна прокуратура просила для нього шість років позбавлення волі.

Крисін визнав себе винним у хуліганстві.

Як повідомляв ІМІ, журналіст газети “Вести” В’ячеслав Веремій був жорстоко побитий тітушками і отримав смертельне вогнепальне поранення в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року на перехресті вулиць Володимирської та Великої Житомирської у Києві. В’ячеслав помер у лікарні швидкої допомоги.

У вбивстві В’ячеслава Веремія міліція підозрює 45-річного Джалала Джамаловича Алієва на прізвисько Діма Дагестанець, який вистрілив журналісту в спину. Одним із нападників, який бив битою Славу, виявився 41-річний спортсмен Юрій Крисін, згодом його затримала міліція.

МВС розпочало кримінальне провадження за фактом вбивства Веремія за ст. 115 Кримінального кодексу (“Умисне вбивство”). 15 жовтня 2014 року справу про вбивство Веремія було перекваліфіковано за статтею КК “Хуліганство, вчинене групою осіб”, одного з фігурантів справи Юрія Крисіна відпустили з-під домашнього арешту.

9 жовтня 2015 року правоохоронці із застосуванням зброї затримали Юрія Крисіна і ще групу осіб, підозрюваних у рекетирстві, біля станції метро “Житомирська” у Києві.

12 жовтня 2015 року Голосіївський райсуд Києва заарештував Юрія Крисіна за підозрою у вимаганні грошей у перевізників.

16 серпня 2016 року Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб Юрія Крисіна у справі про пограбування столичної АЗС 5 травня 2016 року.

У листопаді 2016 року Печерський райсуд Києва залишив Юрія Крисіна під вартою.

23 грудня 2016 року Апеляційний суд Києва втретє звільнив з-під варти Юрія Крисіна, який брав участь у побитті журналіста В’ячеслава Веремія у 2014 році.

6 жовтня 2017 року Шевченківський райсуд м. Києва заслухав одного з ключових свідків у справі про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія. Як повідомляє канал, жінка-очевидець тоді зняла на відео саме напад на постраждалого та надавала йому першу допомогу після поранення. За словами адвоката матері В’ячеслава Веремія, свідок упізнала Юрія Крисіна – одного з обвинувачених у цій справі.

23 листопада 2017 року колегія суддів Апеляційного суду Києва залишила у силі рішення суду першої інстанції стосовно Павла Бялая, підозрюваного у причетності до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія. Таким чином, суд не задовольнив клопотання захисника Бялая про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

КРИМ – 2

1.Росія оголосила Крим.Реалії “іноземним агентом”

05.12.2017 Міністерство юстиції Росії оголосило іноземними агентами дев’ять американських ЗМІ, у тому числі “Голос Америки”, Радіо Свобода, а також Крим.Реалії (проект української служби Радіо Свобода). Про це повідомляє УНІАН з посиланням на Мін’юст Росії.

“5 грудня відповідно до Закону Російської Федерації “Про засоби масової інформації”, рішеннями Мін’юсту Росії іноземними засобами масової інформації, які виконують функції іноземного агента, визнані: “Голос Америки”, Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (РСЕ/РС), телеканал “Настоящее время”, Татаро-башкирська служба Радіо Свобода (Azatliq Radiosi), Сибирь.Реалии, Idel.Реалии, “Фактограф”, Кавказ.Реалии, Крым.Реалии”, – йдеться в повідомленні.

Як повідомляв ІМІ, 29 листопада Галерея кореспондентів радіо і телебачення, що здійснює нагляд за доступом ЗМІ в Конгрес США, повідомила RT про позбавлення акредитації при законодавчому органі США.

15 листопада російська Держдума схвалила поправки до закону “Про засоби масової інформації”, згідно з якими окремі медіа можуть бути визнані іноземними агентами Міністерством юстиції Росії.

25 листопада президент Росії Володимир Путін підписав закон, що дозволяє прирівнювати до іноземних агентів зарубіжні ЗМІ.

Міністерство юстиції Росії надіслало кільком проектам Радіо Свобода повідомлення про можливі обмеження в їхній роботі, не уточнивши, якими саме вони можуть бути. Попередження також отримали “Голос Америки”, CNN і німецький міжнародний мовник Deutsche Welle.

Телеканал мережі RT, що працює у США, як і російське державне агентство новин “Спутнік”, були названі у звіті американських спецслужб як активні учасники кампанії втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року.

13 листопада російський телеканал мовлення за кордон RT, фінансований російською владою, зареєструвався у США як іноземний агент. Цей телеканал є не єдиним закордонним ЗМІ у списку на реєстрацію іноземним агентом на вимогу Міністерства юстиції США. Йдеться про щонайменше 6 інших організацій, зокрема Канадську мовну корпорацію, японську NHK, China Daily та інші.

У Москві заявили про “тиск” на російські ЗМІ у США і пообіцяли “симетричну відповідь”.

29 листопада в Держдуму Росії був внесений законопроект, що передбачає штраф до 5 мільйонів рублів за порушення порядку діяльності ЗМІ – “іноземного агента”.

  1. В Ялті журналістів не допустили до конкурсу з обрання голови адміністрації міста

19.12.2017 В Ялті (окупований Росією Крим) місцевих журналістів не допустили до проведення другого етапу конкурсу з заміщення посади керівника російської міськадміністрації, повідомляє Крим.Реалії.

Водночас до приміщення, в якому проходило засідання, допустили лише телеканал “Первый Крымский”.

Як повідомляє видання, рішення організаторів про недопуск журналістів суперечить статті 5.8 “Порядку проведення конкурсу на заміщення посади голови адміністрації міста Ялта”, зміни до якого внесли на сесії підконтрольної Кремлю ялтинської міськради 7 листопада 2017 року.

Також до місця проведення не підпустили місцевих жителів, що суперечить законодавству.

На конкурс із заміщення посади голови міської адміністрації Ялти подали заявки 10 осіб, одна з яких пізніше відмовилася від участі в конкурсній процедурі, а один із кандидатів, Ігор Сисоєв, не з’явився на конкурс. Найстаршому претенденту на посаду глави адміністрації 62 роки, наймолодшому – 33. Серед кандидатів дві жінки: кандидат від місцевої влади Олена Сотникова й москвичка Надія Обухова.

Перемогу в конкурсі із заміщення посади керівника підконтрольної Кремлю міської адміністрації Ялти здобули заступник мера Ялти Олена Сотникова й екс-віце-прем’єр російської Республіки Башкортостан Микола Пучнін.

 

Ще Дослідження