Як розпізнати "джинсу"

12:14 03.09.2014 Ольга Бурда, ІМІ, для "Телекритики"

Головною ознакою будь-якого замовного матеріалу є суспільно неважливий матеріал про "потрібну" людину. Про це у своєму блозі на "Телекритиці" написала журналістка, експерт ІМІ Ольга Бурда.

Вона виділила шість ознак, за якими можна розмежувати інформаційний матеріал від матеріалу передвиборчої агітації, які опубліковані в ЗМІ.

1. Непотрібний (неважливий для громади) матеріал про «потрібну» людину - головна ознака будь-якої «джинси». На її думку, зазвичай такі пустопорожні повідомлення про “потрібну” людину (політик Х взяв участь у хресній ході чи політик У зустрівся з товариством рибалок та мисливців) викликають у читача запитання: «Ну і що?».

2. Суцільний позитив і компліменти - обов’язковий компонент замовного компоту про себе і для себе. У романі з самим собою наявність ще когось чи хоча б іншої  думки навіть не розглядається. Логіка проста: якщо за це плачу я, то чому в матеріалі про мене чи мою політичну силу має фігурувати ще хтось?

3. Перебільшення позитивних якостей рекламованого «політичного товару», внаслідок чого влада в «джинсі» виглядає, як бог, що творить чудеса, а ті, хто лише прагне у владні лави, - як янголи, що обіцяють здійснення всіх мрій і бажань.

4. Використання узагальнень «за статистичними даними», «за соціологічними дослідженнями», «на думку експертів».

5. Часто у замовних матеріалах у ролі політологів-аналітиків виступають або політтехнологи окремих кандидатів чи партій, які рекламуються, або ж відомі експерти, які увійшли до виборчого списку тієї чи іншої політичної сили. Така заангажованість може бути підставою для сумнівів у об’єктивності цих аналітиків.

6. Наявність однакових або дуже подібних матеріалів про певну партію чи політика в різних засобах масової інформації. У повідомленнях інформаційних агенцій це виглядає зазвичай як просто скопійований реліз прес-служби політичної сили — без змін, доповнень і коментарів.



comments powered by Disqus