Звіт з моніторингу журналістських стандартів інтернет-ЗМІ. Листопад 2015 року


У листопаді рівень журналістських стандартів знизився в порівняні з минулим місяцем і склав 4,65 бала з 6-ти максимальних, минулого місяця цей показник сягав 5,25 бала.

Найвищі бали у листопаді  отримали "Українська правда" 5,42 та "Ліга" - 5,23 бали з 6-ти.

4,6 бала з 6-ти отримав сайт LB.ua, УНІАН та Укрінформ отримали 4,3 бала. Найгірші результати у сайту "Обозреватель" - 4 бали.

Найчастіше в загальнонаціональних інтернет-виданнях порушувався стандарт повноти представлених фактів,  50% матеріалів є неповними.

Довідка: Стандарт повноти представлених фактів. У новинах має бути відповідь на питання: що сталося, де сталося, коли сталося; до аналітики додається чому сталося і до чого це призведе, а також коментарі експертів; до новин на сайтах також має бути дописаний бекграунд, у якому має бути зазначена передумова події, контекст події та пояснені складні терміни.

Найгірші результати з дотриманням цього стандарту у "Обозревателя" та LB.ua. Найретельніше цього стандарту дотримувалися на сайті "Ліга".

28% матеріалів на сайтах є недостовірними.

Довідка: Стандарт достовірності. Кожен факт, що подається у матеріалі, повинен мати ідентифіковане та надійне джерело інформації; ненадійними джерелами інформації є неверифіковані акаунти у соціальних мережах, або ж джерела які себе скомпроментували; джерело може бути анонімне, якщо це суспільно-важливий факт, а оприлюднення джерела може загрожувати його життю, здоров’ю чи професійній діяльності.

У межах дослідження якості новин та дотримання в них журналістських стандартів експерти  ІМІ проаналізували тему конфліктно вразливих груп населення, а також по 10 суспільно-важливих новин з кожного сайту 25 листопада підряд.

Оскільки одним із професійних стандартів, що найчастіше порушується є достовірність, експерти ІМІ проаналізували 203 матеріали про конфліктно чутливі групи населення та іншу сторону конфлікту на  джерела інформації. У 48 випадках джерелом інформації були акаунти у соціальних мережах, переважно у Фейсбуці та Твіттері. При цьому у 18-ти випадках це були неверифіковані акаунти. Варто відзначити, що серед неверифікованих акаунтів часто трапляються акаунти досить впливових і відомих особистостей, таких як, наприклад, Народної депутатки Ірини Геращенко, голови Донецької військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського, прес-секретарки Леоніда Кучми Дарки Оліфер.

Але трапляються і випадки, коли ЗМІ використовують акаунти взагалі невідомої особистості, так наприклад у новині Соцсети о "культурных" боевиках "ДНР": наверное, сгорело шапито на сайті "Обозреватель" джерелом інформації послугував акаунт у соціальній мережі такого собі Павла Пряникова. До того ж новина має принизливий контекст по відношенню до іншої сторони конфлікту.

Експерти ІМІ опитали журналістів, на предмет того як часто і чому вони використовують соціальні мережі як джерело інформації.

Леся Ганжа, журналістка, Київ: повідомлення на ФБ – джерело, але таке, що потребує перевірки.

Ігор Самокиш, журналіст, газета «День»: Погоджуюся з думкою, що соцмережі можуть бути джерелом інфи. Дуже часто саме користувачі соцмереж опиняються біля події, тоді як журналісти дізнаються лише з ФБ чи інших соцмедіа про неї. Я довіряю соцмережам, але інфу (якщо це потрібно для тексту) перевіряю. Її потрібно більше «фільтрувати» ніж ту, яку подають медіа. Сумнівів не викликають акаунти, які мають позначку «верифікованих», а також сторінки громадських активістів та політиків.

Надія Труш, журналістка, Полтава: Хочу зазначити, що ФБ як інформаційне джерело, навіть якщо воно офіційне-офіційне використовую лише у випадку, якщо зв’язатися з людиною ніяк не виходить, а новина така, що не терпить відкладання на потім

Стас Козлюк, «Український тиждень»: Джерело. Але яке потребує ретельнішої перевірки. Якщо це пости очевидців з місця події - фото, відео, з різних акаунтів. Якщо якісь гучні заяви медійних персон із викриванням корупціонерів, цифрами - теж джерело, але паралельно тре давати запит у відповідні органи, які підтвердять/спростують. 

Ярина Скуратівська, Українське радіо: Так, у нашій радійній роботі теж іноді цитуємо політиків, або тих, хто створив інформпривід, якщо додзвонитись не можемо. З останнього - цитували Саакашвілі та Авакова.

У 24% випадків на сайтах порушувався стандарт Точності.

Довідка: Новина має відповідати дійсності і бути перевіреною у двох достовірних джерел, неприпустимо розміщувати неперевірену інформацію, особливу увагу варто приділяти датам, іменам, назвам.

Так, до прикладу, низкою сайтів була розміщена новина про арешт ФСБ на кордоні з Кримом нібито українського дезертира: “ФСБ затримала українця на межі Херсонської області та Криму”. У матеріалі йдеться: “Затриманий назвався військовослужбовцем 28-ї Миколаївської окремої механізованої бригади Збройних сил України, який дезертирував 2 листопада.” При цьому, як згодом повідомив речник Адміністрації президента з питань АТО Андрій Лисенко, в Миколаєві така бригада не дислокується. Сайт не перевірив і розмістив неточну інформацію. Натомість "Українська правда" в аналогічній новині це повідомила, до того ж отримала коментар у Генштабі.

Інші стандарти порушуються значно рідше.

Також експерти ІМІ проаналізували, які слова найчастіше вживаються по відношенню до іншої сторони конфлікту. Так, найчастіше, у 40% випадків іншу сторону конфлікту називають бойовиками, власне ця назва використовується і міжнародними експертами, у звітах ОБСЄ. Згідно зі словником нейтральної термінології, що розробив ІМІ, ця назва є максимально нейтральною та не має негативного забарвлення. Натомість, згідно з цим же словником, назва «терористи»  є терміном, що не відображає суті тих людей, що воюють на іншій стороні, при цьому цей термін важко назвати нейтральним. Інтернет-ЗМІ використовують цей термін у 22% випадків.

У 7% випадків використовуються терміни «окупанти» та «російсько-терористичні найманці», у 5% випадків – «сепаратисти».

Окрім цього, але значно рідше, використовуються інші лексичні одиниці, такі як «ворог», «противник», «загарбник».

Прямих випадків вживання мови ворожнечі по відношенню до протилежної сторони конфлікту, таких як «сепари», «вата» тощо, виявлено не було. По відношенню до бійців АТО були випадки вживання слів на кшталт «хунта» чи «раби», але вони несли позитивну конотацію, наголошуючи на абсурдності вживання подібних слів протилежною стороною. Наприклад: «Хунта» построила себе на линии фронта блиндаж в «украинском стиле»: опубликованы фото.



comments powered by Disqus