Звіт з моніторингу журналістських стандартів. Травень 2015 року


Рівень журналістських стандартів в інтернет-ЗМІ у травні знизився, і склав відповідно 4,74 –  у квітні він був на рівні 4,82 бали з 6 максимальних.

Такими є результати щомісячного моніторингу 6 основних журналістських стандартів (баланс, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність та повнота), що проводить Інститут масової інформації у шести інтернет-ЗМІ (Ліга, УНІАН, Обозреватель, Українська правда, ЛБ.юа, Укрінформ).

Експерти проаналізували новини, що вийшли у період з 18 по 24 травня. Топ-темою цього тижня стало затримання українськими військовими у зоні АТО бійців Головного розвідувального управління РФ.

Цю тему не обійшов жоден із сайтів, що підлягають моніторингу, новини в основному подавалися фактажно.

Особлива увага була приділена реакції російської сторони

Лінія російських ЗМІ, щодо затриманих була чітка та передбачувана: наразі затримані не є діючими військовими і поїхали в Україну добровольцями; про це заявили як представники ЗС Росії, так і рідні затриманих.

Самі ж росіяни заявили, що є кадровими військовими ЗСР і рапорти про відставку не писали.

Українські інтернет-ЗМІ подали російську точку зору у повному обсязі.

Іншими резонансними темами стали:

  • Бунт на Яворівському полігоні.
  • Безвізовий режим як тема Ризького саміту Східного Партнерства
  • Законопроекти про «замороження» боргів України
  • Суперечлива забудова на мікрорайоні Осокорки у Києві

Найгірше у травні інтернет-ЗМІ дотримувались стандарту повноти. Так, у середньому 40% новин на сайтах є неповними. Найчастіше цей стандарт порушувався на сайті УНІАН. Практично не порушують українські сайти стандарт відокремлення фактів від коментарів, що може свідчити про відсутність прямих маніпуляцій.

«Однією із ознак маніпуляції є те коли журналіст власні висновки подає як доконаний факт, і аудиторія цю інформацію сприймає як факт, а не як власну думку окремо взятого журналіста, саме в таких новинах і порушується стандарт відокремлення фактів від коментарів, і власне у фактажних новинах висловлення думки самого журналіста може бути вкрай недоречним», - вважає експертка ІМІ Олена Голуб.

Лідером з дотримання журналістських стандартів у травні став сайт Ліга, який отримав 5,10 бали з 6 максимальних. Сайт на 100% дотримувався стандартів відокремлення фактів від коментарів та достовірності, і практично не порушував стандарт оперативності. Окрім цього, Ліга виокремлюється великою кількістю оригінальних новин власного виробництва.

5,05 у травні отримав сайт «Українська правда». Редакція веб-сайту “Українська правда” у травні  продемонструвала повне дотримання  стандарту  відокремлення фактів від коментарів, за стандартами точності й балансу думок – близькі до того показники (по 0,95), але водночас - низький рівень дотримання зафіксовано щодо стандарту повноти подання інформації (лише 0,48).  Наприклад, в матеріалі «Падіння промвиробництва прискорилося до 21,7%» гіпер-лінк не веде на конкретну сторінку з передрукованою новиною (що спричиняє проблеми з достовірністю та підтвердженням оперативності подання інформації). Подібна проблема з некоректним гіпер-лінком у новині «Анкара очікує запуск "Турецького потоку" після 2017 року – ЗМІ», але в ній також не вистачає бекграунду щодо того, що йдеться фактично про новий газопровід в обхід України.

LB.ua отримав 4,86 бали. Уже традиційно його редакція забезпечила стовідсоткове дотримання стандарту відділення фактів від коментарів і близькі до того показники по стандартах точності та балансу думок. Найгірше дотримуються, знов-таки вже традиційно, стандарти оперативності та повноти представлення в новині інформації. 

 Наприклад у новині «Глава АКБ призначив заступників з правоохоронної роботи і фінансів (оновлено)»  гіпер-лінк веде на головну сторінку сайту Українські Новини (втрачається достовірність та оперативність, оскільки не зрозуміло коли з’явилася первісна новина), але також не вистачає повноти інформації для пересічного читача – щодо того, що собою являє АКБ.

 4,81 бали з 6 максимальних отримав сайт Укрінформ. Основна проблема цього ресурсу це невказання часу, коли відбулася новина. Окрім цього форма власності сайту – державна, що теж накладає певний слід на якість контенту. Укрінформ ставить найбільшу з усіх досліджуваних сайтів кількість паркетних новин - це різноманітні заяви, думки, коментарі чиновників найвищих щаблів  влади. У таких новинах часто втрачається актуальність, а звучать вони досить популяристично, наприклад: «Яценюк: «Росія має повернути Крим і заплатити високу ціну» або «Порошенко: Крим - це Україна, а не "гордость русских моряков

Також варто відзначити, що ресурс приділив найбільше уваги актуальній темі законопроектів про «замороження» зовнішніх боргів України. Це важлива тема, оскільки дає можливість уряду оголосити в країні технічний дефолт. Тема висвітлювалась не лише  з позиції уряду, але й подана протилежна думка експертів.

УНІАН у травні отримав 4, 43 бали і зайняв передостаннє місце. 57% матеріалів на сайті є неповними та незбалансованими, і за цими стандартами це найгірші показники.

Останнє місце у травні вже традиційно займає сайт «Обозреватель», який отримав 4,19 бали. Найчастіше на сайті порушується стандарт оперативності, журналісти нехтують необхідністю вказувати коли саме відбулась подія, чи була зроблена заява.

На сайті чітко виражена редакційна політика, яка є направлена негативно по відношенню до уряду та прем’єр-міністра Яценюка. Власник ресурсу Михайло Бродський у ряді блогів відверто дискредитує КМ, і незважаючи на те, що експерти блоги щодо журналістських стандартів не вичитують, проте, це чітко демонструє позицію, яку займає власник. Наприклад: Местные выборы – Армагеддон для Яценюка, Я обвиняю.

Однією з найчастіших помилок, котрих допускаються редактори новиннєвих стрічок, це подача у заголовках дещо іншого фактажу, ніж звучить у реальній новині. Тим самим порушуються стандарти точності і повноти викладеного матеріалу. Іноді це робиться свідомо, хоч нерідко і через недостатній рівень фактчекінгу. Приміром, новина УНІАН «Порошенко заявив, що на українсько-словацькому кордоні незабаром запрацюють пункти пропуску» звучить так, немовби поміж нашими країнами на сьогодні немає пунктів пропуску, а йдеться тут про спільні пункти, що вдвічі пришвидшить момент переходу кордону. У даному випадку інше значення звучить через просту недбалість. Натомість у новині ЛІГИ «В Москве студенты сорвали лекцию представителя "Антимайдана"» свідоме накручування емоцій, оскільки ознайомившись із вкладеним відео, стане зрозумілим, що студенти-активісти намагалися зірвати цю лекцію, але вкінці їх випровадили з аудиторії і лекція для більш слухняних таки відбулася.

Новина УНІАН «Чеські комуністи наклали вето на ратифікацію Угоди про асоціацію України та ЄС» також не відповідає суті події, оскільки йдеться всього лише про внесення до порядку денного сесії даного питання, а не про саме голосування по ратифікації. Проте, цю подію саме в цьому ключі розкрутили практично всі українські ЗМІ, експерти звинувачували у «провалі» МЗС тощо, не розібравшись у ситуації і посипаючи голову попелом; новина з УНІАН у даному випадку лише є прикладом. Там само пересмикуванням реальності є заголовок з ЛІГИ «Саммит в Риге: Беларусь и Армения не признали аннексию Крыма»: ці дві країни просто не стали підписувати декларацію Східного партнерства, де в тому числі йшлося про засудження анексії. Фактом  є те, що білоруський президент Лукашенко ніде публічно не визнавав анексії Криму, говорячи про підтримку територіальної єдності України.

IMI



comments powered by Disqus