Звіт з моніторингу журналістських стандартів. Квітень 2015 року


Рівень журналістських стандартів в українських інтернет-ЗМІ у квітні 2015 склав 4,82 бали з 6 можливих (у березні 4.75).

Такими є результати щомісячного моніторингу 6 основних журналістських стандартів (баланс, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність та повнота), що проводить Інститут масової інформації у шести інтернет-ЗМІ (Ліга, УНІАН, Обозреватель, Українська правда, ЛБ.юа, Укрінформ).

У тижні, що моніторився у квітні, тематика війни відійшла на другий план і передусім увага преси була зосереджена на резонансних вбивствах Олега Калашникова та Олеся Бузини.

Так матеріал «Убийство Калашникова: соседи рассказали об увиденном» на сайті Обозреватель був написаний з дотриманням основних 6 журналістських стандартів, журналісти опитали свідків та оперативників, що працювали на місці події, а також додали вважливий бекграунд, який повідомляє про те, що напередодні вбивства Калашников виявив бажання співпрацювати зі слідством по справі фінансування Антимайдану та «тітушок».

Ще один якісний матеріал на дану тему був розміщений на сайті LB.ua, під назвою «У Києві вбили колишнього регіонала Калашнікова (оновлено)», в матеріалі теж наявні коментарі як очевидців так і МНС, окрім цього є повідомлення про деякі попередні мотиви вбивства, та основну діяльність постраждалого.

Натомість, у новині на сайті «Укрінформ» «Вбивць Бузини і Калашникова навряд чи швидко знайдуть – Геращенко», експерти зазначили порушення відразу двох стандартів. Так, в новині не сказано коли саме Геращенко зробив відповідну заяву, чим порушено стандарт оперативності, а також новина виглядає незакінченою, оскільки закінчується на прямій мові експерта, а бекграундом журналісти знехтували не відзначивши навіть коли сталися ці вбивства, таким чином був порушений стандарт повноти представлених фактів.

Ще однією важливою темою досліджуваного тижня став приїзд до України американських військових для навчання українських бійців. Варто відзначити, що ця тема активно обговорювалась не лише в українських ЗМІ, таку новину не змогли обійти стороною і російські пропагандистські ЗМІ.

Так, за інформацією російських ЗМІ, американські інструктори нібито вже перебувають на сході «Американские военные советники заполонили восток Украины». В цій новині на російському сайті «Правда. Ru» окрім порушення таких журналістських стандартів як оперативність, достовірність, та точність, наявні ознаки пропаганди. Так, на підтвердження цієї інформації російські інформатори подають слова посла США в Україні Джеффрі Паєтта, що американські військові справді прилетіли до України, але замовчена інформація про те, що прибули вони у Львівську область, а ніяк не на схід. Окрім цього, з фото, які поширив Паєт, видно що військові прибули саме в аеропорт Львова, тобто інформація була свідомо перекручена і подана у вигідному, для російської пропаганди, ключі.

Натомість українськими онлайн-ЗМІ інформація була подана лаконічно та точно, до прикладу в новині «В Україну прибули американські десантники» з сайту LB.ua, чітко вказано кількість прибувших військових, місце де проходитимуть навчання, українські підрозділи, що візьмуть участь у спільних навчаннях, а також ціль з якою інструктори перебуватимуть в Україні.

Лідером з дотримання журналістських стандартів у квітні, як і попереднього місяця, став сайт Українська правда, який отримав 5,24 (5, 38 минулого місяця) бали з 6 максимальних.

Дотримання професійних стандартів з боку редакції веб-сайту “Українська правда” у квітні  погіршилося майже на 0,2 бала порівняно з попереднім місяцем. Не порушуються стандарти точності та відокремлення фактів від коментарів, тоді як нижчий рівень дотримання зафіксовано щодо стандартів повноти подання інформації, оперативності та балансу думок. Як приклад можна навести матеріали « Путіну бракує від України ставлення як "до рівноцінного" та «На ринок оренди держземлі повернулися "схеми" Януковича: 150 доларів за гектар»: у першій новині не вказано, коли саме була зроблена Путіним відповідна заява, а також, чи була на неї якась реакція з боку української влади. У другій новині знов-таки не подано позиції української влади (адже йдеться про оренду державних с/г земель), а також новина загалом є недостатньо зрозумілою для неспеціаліста – в яких установах повернулися хабарі, хто зазвичай виступає орендарем такої ріллі? й т.д.

Не здає свої позиції і сайт Ліга, вже другий місяць поспіль видання тримає високу планку у 5,19 бали. Стандарти оперативності, достовірності та відокремлення фактів від коментарів редакцією сайту дотримувались на 100%. Проте стандарт повноти у квітні порушений у 43% матеріалів, досить низький показник і по стандарті балансу – 33% матеріалів не були збалансованими.

Суттєво покращив свої показники в порівнянні з попереднім місяцем сайт LB.ua, який у квітні отримав 5,10 бали, а попереднього місяця 4,76.

Редакція Інтернет-видання «Лівий берег» забезпечила стовідсоткове дотримання стандарту відділення фактів від коментарів, а по стандартах точності та балансу думок – близькі до того показники – 95% дотримання. Нижчі ж показники у дотриманні стандартів оперативності та повноти представлення в новині інформації (71% та 67% відповідно).

4,71 бали з 6 максимальних у квітні (у березні - 4,67) отримав сайт УНІАН.

Цей ресурс продемонстрував найгірший показник по дотриманню стандарту балансу думок. 52% матеріалів у квітні були незбалансовані. Так в новині «Депутатам майже втричі підвищили зарплату» порушено відразу 3 журналістські стандарти. По-перше, новина написана з посту депутата у соціальній мережі, а це джерело інформації є ненадійним, по-друге ця інформація неточна, оскільки згодом послідувало її спростування і нарешті новина не була уточнена ні у спікера ні в іншого діючого депутата. Схожі помилки допущені і в новині «Кияни будуть платити менше за електрику, газ і опалення» - джерело інформації знову Facebook, коли відбулося спрощення процедури отримання субсидій в Києві і в чому воно полягає теж не вказано.  

На рівні з УНІАНом 4,71 бал отримав у квітні і сайт Укрінформ. Головна проблема сайту це недотримання балансу оперативності, незважаючи на те що в основному ресурс подає новини вчасно, проте в самій новині коли сталась подія вказується вкрай рідко. В 52% матеріалів на сайті не вказано дати події.  Неприємно вразив експертів ІМІ матеріал «Грецький міністр назвав український уряд "фашистами"?, матеріал взятий з російського джерела  Газета.Ru.  і відповідно на цьому ресурсі він був розміщений з ціллю пропаганди, Укрінформ матеріал передрукував і навіть не взяв ніякого власного коментаря чи в експерта міжнародника, чи в посольства Греції, навіть бекграундом знехтували.

3,95 бали у квітні отримав сайт Обозреватель (у березні 3,71). Найгірше на сайті дотримуються стандартів оперативності та  достовірності, в 52% матеріалів не вказується час події, а 48% матеріалі отримані з неперевірених джерел, в основному з соціальних мереж. Наприклад матеріал «"Убийца! Бандера!" В Днепропетровске из троллейбуса вытолкали бойца АТО» написаний на основі знову ж таки посту у Facebook журналістки Ірини Цебермановської, проте очевидцем події сама журналістка не була, а в пості посилається на якусь свою подругу, яка ніби стала очевидицею події, тобто матеріал схожий більше на неперевірені чутки.

Однією з проблематичних рис українських інформаційних сайтів є відсутність критичного мислення при поданні новин у стрічці. Так, передовсім завдання випускового редактора полягає у донесенні того, про що він дізнався першим від читачів сайту, верифікація правдивості інформації, і, по можливості представлення альтернативної точки зору. У більшості випадків до третього етапу мало хто добирається, за відсутністю «часу і натхнення», до другого зрідка. Тому маємо досить часто ситуацію, що спростування поданого відбувається уже в наступних новинах. Класичний приклад – інформація про те, що депутати потайки підвищили собі зарплату, - інформація надійшла від депутата «Батьківщини» Андрія Павловського, і під кінець дня її довелося спростовувати спікеру ВР Гройсману, аби припинити інсинуації (проміжні новини обережно почали сумніватися у сказаному депутатом, хоча в принципі це можна було зробити відразу, проаналізувавши прийняте ВР рішення).  

Також стрічки інформагенцій заповнені заголовками зі словами «сподівається» (міністерство), «обіцяє» (мер), «будуть», «має намір» (уряд). Тобто значну частину новин складають обіцянки, про які згодом можна й забути. Методом збалансування запалу можновладців у своїх прогнозах може бути короткий аналіз можливостей виконання даної обіцянки, і редактори іноді беруться за таку справу, майже у виняткових випадках. В досліджуваний тиждень цікавим з огляду на це було протистояння Мінюсту та Конституційного суду, - перша установа «сподівалася» на самовідвід семи суддів, призначених на думку міністра Павла Петренка, незаконно при режимі Януковича. Друга ж відповіла Мінюсту блокуванням перенесення розгляду конституційності закону про люстрацію, як цього хотіло міністерство, сподіваючись на правки. Але причини конфліктності проглядаються лише в сукупності цих новин, якщо ж дивитися кожну окремо, складатиметься враження що і КС і Мінюст мають рацію. 

ІМІ



comments powered by Disqus