Звіт з моніторингу джинси та неналежного маркування. Березень 2015 року


У березні ІМІ зафіксував незначне зростання рівня джинси у порівнянні з попереднім місяцем, проте імена основних замовників в цілому не змінились.

Так, у 6 інтернет-ЗМІ за тиждень моніторингу було виявлено 56 матеріалів з ознаками замовлення (у лютому – 36). Про це свідчать результати щомісячного моніторингу Інституту масової інформації.

Найбільше матеріалів з ознаками замовлення розміщено в УНІАНі – 29 матеріалів. 21 з них розміщені в рубриці «Релігія»  і стосувалися вони Української православної церкви Московського патріархату, за інформацією ІМІ ця рубрика створена і функціонує за гроші УПЦ МП.

Ресурс  УНІАНу церква використовує для просування цілої низки меседжів: 1) протистояння з УПЦ КП з приводу храмів та громад, можливості створення помісної церкви в Україні; 2) позиціонування УПЦ МП як найбільшої релігійної структури в Україні, здатної вести діалог із світовими релігійними організаціями; 3) підкреслення патріотичності УПЦ МП у зборі коштів та гуманітарної допомоги для потреб АТО, переселенців; 4) позиціонування церкви як мосту, що єднає окуповані території із Україною; 5) пастирські послання керівництва церкви. Деякі з останніх мало схожі на новини в інформаційній агенції у світській державі, для прикладу: «Блаженніший Онуфрій розповів як досягти того рівня, коли людині допомагають самі ангели» (22 березня 2015 р.), «Блаженніший Онуфрій: Якщо намагатись здійнятись на вищі щаблі ліствиці – є надія на спасіння» (також 22 березня 2015 р.).

Серед інших структур, які піаряться через сайт УНІАН, можна назвати Гуманітарний штаб фонду Ріната Ахметова (передовсім щодо створення пунктів роздачі гуманітарки, психологічної та фінансової допомоги), мережа магазинів «Фокстрот», яка належить Геннадію Виходцеву. До антипіару належить віднести новину, у якій через телеканал 1+1, що належить тому ж власникові, що й УНІАН, народному депутату від БПП Олексію Гончаренку закидають зраду на користь Росії.

14 матеріалів з ознаками замовлення у березні розмістив сайт LB.ua. 11 з них були економічного характеру і лише 3 політичного. Найбільше  джинси у березні на цьому ресурсі розмістила корпорація CNBM, саме так китайська корпорація бачить відстоювання своїх інтересів в галузі зеленої енергетики, закордонному інвестору не подобаються зміни запроваджені урядом, тому CNBM демонструють свою позицію за допомогою джинси:

Обозреватель у березні за тиждень розмістив 13 матеріалів з ознаками замовлення, 10 з них політичного характеру.

Політичну джинсу на ресурсі розміщували Бродський:

фонд Небайдужі серця

Депутатская группа "Возрождение"

На сайтах Ліга, Українська правда та Укрінформ матеріалів з ознаками замовлення експертами ІМІ не виявлено.

Шляхи подолання джинси

Експерти ІМІ бачать три способи подолання джинси: саморегуляція, юридичний шлях та підвищення медіаграмотності суспільства в цілому.

Роман Кабачій про саморегуляцію:

«Саморегуляція, на перший погляд, утопічний метод, проте якщо головний редактор поставить себе на місце читача і уявить, наскільки гидко тому читати чи навіть бачити у виданні проплачені матеріали, можливо щось у свідомості редактора і зміниться. Особисто я знаю приклад, коли читач відмовився від переплати на наступний рік однієї з обласних газет Херсона, оскільки в кожному номері три місяці перед виборами спостерігав заказуху тих самих кандидатів в депутати, причому на тих же місцях у шпальтах».

Роман Головенко про юридичну регуляцію:

«Накладення юридичних санкцій за розповсюдження джинси має здійснюватися Держспоживінспекцією (щодо ТРО – спільно з Нацрадою), але обидва державні органи фактично ігнорують цю свою функцію. Очевидно, що бажаними були б і кадрові санкції до керівництва відповідних органів через їх самоусунення від обов’язків. Але поряд з тим як спосіб вирішення проблеми можна розглянути передачу відповідних функцій від Держспоживінспекції іншому органу, або підняття в її структурі цього питання з рівня сектору до рівня управління з прикріпленням одного із заступників керівника Інспекції в якості куратора управління».

Олена Голуб про медіаграмотність:

«Освіченість суспільства загалом та медіаграмотність зокрема є одним кроком до побудови цивілізованої держави. Для суспільства яке вміє критично сприймати інформацію та вірно її оцінювати нівелюється небезпека не лише джинси, але  і пропаганди, що є вкрай важливо у сьогоднішніх реаліях. Побудова такого суспільства є важким і довгим процесом, але необхідним. Як на мене варто робити перші кроки в цьому напрямку, а саме уроки медіа грамотності у школах та вищих навчальних закладах, освітні програми на телебаченні та відповідні статті в друкованих та інтернет-ЗМІ, а також підвищувати відкритість влади, щоб стимулюватиме людей самоосвічуватись».

ІМІ



comments powered by Disqus