Брюссель та МВФ ставлять умову: допомогу Києву нададуть у разі виконання ним своїх  зобов’язань. Чи потрібно і далі допомагати Україні? Це одна з головоломок, над якою в понеділок та вівторок у Брюсселі глави МЗС держав Євросоюзу мають помізкувати. В результаті 24-годинного візиту до Києва цієї п’ятниці державний секретар у Європейських справах П’єр Лелуш вже зміг визначити наскільки складним обіцяє бути це рішення.

Якими є складові рівняння? Близько 80% російського газу, який споживають країни ЄС проходить транзитом через Україну. Ця країна, по якій з усією силою врізала світова криза, перебуває на межі банкрутства. Країні вдається платити за своїми газовими рахунками лише завдяки особливим правам на отримання валюти, що їй надав МВФ, окрім допомоги в 16 мільярдів доларів, що переводяться в чотири транши. В обмін на таке МВФ висунув певні умови, які українці не виконують. В результаті – МВФ заморозив четвертий транш, з яким припинилося перерахування й євродопомоги в 600 мільйонів євро у вигляді позик. В Москві Владімір Путін, який спить і бачить як би взяти і цілком  проковтнути Україну, погрожує розпочати ще одну газову війну, тобто припинити постачання палива до Європи, якщо Київ не оплатить рахунка і знову відкачуватиме російський газ для своїх власних потреб.

Тотальна блокада. Потрібно сказати, що 17 січня українці обиратимуть свого президента. Виборча кампанія у самому розпалі, і ніхто не бажає вживати жорстких заходів, вкрай непопулярних, що їх вимагає вжити МВФ.

Не дивлячись на різкий тон, не певно, чи П’єр Лелуш зміг переконати своїх співрозмовників, які вважають, що можна робити будь-що, та що роль ЄС зводиться до розрахунково-касового автомата. Французький міністр не став обтяжуватися манівцями, він просто повідомив, що Європі набридло бути заручницею, і що той капітал симпатій, який Україна мала з часів Помаранчевої революції, зменшується наче шагренева шкіра. Тому що обіцяні реформи потрапили в небуття. Тому що корупція стала нормою на усіх рівнях. Тому що ідоли помаранчевої революції, президент Віктор Ющенко та прем’єр-міністр Юля Тимошенко заглибилися в безодню, закидаючи один одного паплюженнями, пустими та гнітючими. За П’єром Лелушем, «немає й мови, щоби і далі, до скону віків, покривати дефіцит країни, яка і не думає започатковувати справжні реформи. По суті саме МВФ сплачує борги України, та українці, схоже, не усвідомлюють цього».

Асоціативна угода

Європейська спрямованість українців вирішиться 4 грудня на самміті ЄС-Україна. Євросоюз  виключає будь-які нові розширення, але хоче надати оптимістичного сигналу своїм східним сусідам, які й досі не можуть прийти до тями від російсько-грузинського конфлікту літа 2008 року, в ході якого Москва ясно продемонструвала своє бажання повернути собі контроль над колишньою сферою впливу. Цей сигнал буде втілено у вигляді асоціативної угоди, першої в своєму роді. Цю ідею запропонували у вересні 2008 року під час французького головування в ЄС. Ця угода включатиме до себе три аспекти: в середній строк - встановлення зони свобідної торгівлі; в більш довгий строк, встановлення безвізового режиму; і в решті решт, технологічна та юридична співпраця у енергетичній галузі. Мета – модернізувати національну компанію «Нафтогаз», що забезпечує транзит російського газу задля того, щоб зробити управління нею «сумісним з європейськими стандартами», тобто зробити його ефективним та прозорим, що наразі далеко не є таким.

Щоб переконати Київ у потрібності виконання своїх зобов’язання, голови МЗС Веймарського трикутника (Німеччина, Франція та Польща) адресують українським керманичам листа-застереження, що має бути викладеним у дружньому тоні, проте не дозволяти жодної поступки.

Політична криза в Молдавії ризикує встати на шляху реформ

Перед Київом П’єр Лелуш зупинявся в Кишинеу, щоби надати підбадьорюючого сигналу новій команді молдавського керівництва, але також і попередити щодо ризику хронічної політичної нестабільності, що загрожує країні. За три з половиною місяці після дострокових парламентських виборів, що поклали край безроздільному правлінню Владіміра Вороніна, молдавські депутати так і не змогли утворити більшості та обрати нового президента. Така атмосфера кризи не сприяє проведенню реформ, яких вимагає Європейський союз в обмін на 200 мільйонів євро, що додаватимуться до 590 мільйонів доларів, які розморозив МВФ. Маленька Молдова, країна-рекордсмен з бідності у Європі, має в них негайну потребу. Провладна коаліція, що складається з чотирьох проєвропейських партій, досі трималася єдиним фронтом. І була винагороджена Євросоюзом, який підтвердив початок переговорів в січні наступного року щодо асоціативної угоди того ж самого типу, що і отримав перевагу у відносинах з Україною.   

Le Figaro

Переклад з французької Анни Огняник, ІМІ     

     .