Квітень місяць виявився гарячим на події. Справа Георгія Гонгаздзе отримала новий виток. Було порушено кримінальну справу щодо Леоніда Кучми. Державна слуба охорони вчергове продемонструвала своє «вміння» спілкуватися з журналістами. Одразу в кількох виданнях відбулися конфлікти журналістів і редакції з власниками, які закінчилися звільненнями працівників. І вже традиційно, у всіх регіонах країни у ЗМІ виникали проблеми з доступом до різних органів державної влади.

Нові елементи щодо вбивств та зникнення журналістів

Справа зниклого журналіста Василя Климентьєва –  1

11.04.2011 З 10 версій зникнення харківського журналіста Василя Климентьєва, які розглядало слідство, зараз залишилося чотири. Про це розповів перший заступник начальника Департаменту зв’язків із громадськістю МВС України Сергій Бурлаков.

«Перша версія – вчинення злочину, пов’язане з професійною діяльністю Климентьєва, друга – вчинення злочину на ґрунті родинних відносин, третя – на ґрунті боргових відносин і четверта – інсценування злочину. Але основною залишається версія про зв’язок злочину з професійною діяльністю», – сказав Бурлаков.

За його словами, працівники міліції під час відпрацювання прилеглої до будинку потерпілого території перевірили понад три тисячі осіб. Це жителі сусідніх будинків та громадяни, які могли бути в гостях чи перебувати в цьому районі вранці 11 серпня 2010 року, коли зник Василь Климентьєв.

Як відомо, на березі Печенізького водосховища, загальна площа якого складає 80 квадратних кілометрів, було знайдено мобільний телефон і ключі потерпілого. 20 водолазів з кількох областей України ретельно перевірили цю водойму, а слідчі опитали понад чотири тисячі осіб, що живуть поруч.

Під час цієї роботи правоохоронці ідентифікували понад 200 невпізнаних трупів, дослідили 12 тисяч дактилокарт, провели 102 експертизи. Загалом матеріали кримінальної справи нараховують 45 томів, повідомив Радіо Свобода перший заступник начальника Департаменту зв’язків із громадськістю МВС України Сергій Бурлаков.

Справа Гонгадзе -  13

01.04.2011 "Матеріали по операції «Првокатор», яка проводилася Службою безпеки України у 2000 році, у ході якої співробітники СБУ вели спостереження за журналістом Георгієм Гонгадзе, імовірно, були знищені" - повідомив екс-голова СБУ Валентин Наливайченко.

 «Мені було відомо про цю інформацію. Ми так само досліджували це і передавили у Генпрокуратуру. Досліджували, з точки зору, виймали якщо хоч щось залишалось Безумовно, так операція була. Більше того вона була розслідувана і матеріали були передані. Нажаль, матеріали по цій операції, я думаю, були знищені, особлива по кінцевому етапу операції. І ясно, що це також незаконна дія, яка стане предметом дослідження Генпрокуратури», - заявив Наливайченко.

01.04.2011 Екс-майор Держохорони Микола Мельниченко не виключає фізичного усунення екс-президента Леоніда Кучми. Про це він заявив після виходу з Генпрокуратури.

За його словами, це може статися внаслідок легалізації хоча б одного з записів в кабінеті Кучми. "Я не виключаю, що Леоніда Даниловича можуть фізично усунути, бо якщо його немає в живих, то багатьом олігархам це буде на руку. Легалізація хоча б одного запису тягне за собою порушення маси інших кримінальних справ, що в свою чергу дає шанс Україні повертати у бюджет колосальні суми грошей. Багато з нинішніх олігархів побудували свої статки на пограбуванні України, а це все є на записах", - зазначив Мельниченко.

Як відомо, щодо Кучми порушена кримінальна справа за статтею "перевищення влади" і віддання незаконного розпорядження керівництву МВС, що призвело до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Записи Мельниченка у кабінеті Кучми залучені в якості речових доказів у цій справі.

Крім того, екс-майор висловив сподівання, що у понеділок його очна ставка з Кучмою таки відбудеться, якщо екс-президент знову не поміняє адвоката, або не прийде без адвоката. При цьому, Мельниченко стверджує, що Кучма щодня приїжджає до Генпрокуратури і активно ознайомлюється з матеріалами справи.

"Наскільки мені відомо, Леонід Данилович щодня приїжджає у Генпрокуратуру, і навіть тільки що я бачив, як він заїхав у Головне слідче управління", - сказав він.

01.04.2011 Генеральна прокуратура України затвердила обвинувальний вирок у кримінальній справі за обвинуваченням колишнього начальника зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача.

Як повідомили у відомстві, ГПУ 31 березня затвердила обвинувальний висновок у кримінальній справі за обвинуваченням Олексія Пукача за ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 364 КК України та ч. 3 ст. 166 та п. п. "в", "і" ст. 93 КК України 1960 року.

"Досудовим слідством встановлено, що обвинувачений, будучи посадовою особою, на виконання наказів і вказівок міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченка та інших посадових осіб, кримінальна справа стосовно яких розслідується в окремому провадженні, в травні-вересні 2000 року перевищив владу і свої службові повноваження щодо громадського діяча Олексія Подольського та журналіста Георгія Гонгадзе та 17 вересня 2000 навмисне скоїв вбивство останнього", - сказано в повідомленні Генпрокуратури.

Також, за версією ГПУ, в липні 2003 року Олексій Пукач, "зловживаючи своїм службовим становищем, дав протиправну вказівку підлеглим працівникам міліції знищити офіційні документи, в тому числі щодо незаконного зовнішнього спостереження за Георгієм Гонгадзе, внаслідок чого здійснив перешкоду органам досудового слідства у розкритті зазначеного вбивства".

Справу спрямовано до Печерського районного суду Києва для розгляду по суті.

01.04.2011 Екс-голова СБУ Валентин Наливайченко зазначив, що опозиція підтримує дій першого заступника генпрокурора Рената Кузьміна та закликав журналістів і всіх у кого є якісь матеріали, будь які підозри, стосовно справи про вбивство Георгія Гонгадзе, передати їх слідчій групі.

 «Я вважаю пан Кузьмін і професіонал, і рішуча людина в Генпрокуратурі діє – це можна тільки підтримати. Якщо слідча група піде далі – це є важливо і навіть опозиція підтримає без жодних застережень», - заявив Наливайченко.
«На моє переконання, всі журналісти, всі громадяни які знали і збирали по крупицях правду про вбивство Георгія Гонгадзе, зараз мають серйозний шанс скористатися, і скористатись їм треба. Офіційно треба передати в слідчу групу будь-які матеріали, будь які підозри. Я знаю до кого я звертаюсь. Я звертаюсь і до журналістів «Дзеркала тижня» і власне до журналістів «Української правди» і інших видань, і всі хто постраждали, хто збирали правду і не давали приховати цей злочин. Зараз на часі такі свідчення дати», - закликав екс-голова СБУ.

05.04.2011 Адвокат Валентина Теличенко не бачить в інформації про очну ставку Леоніда Кучми і Миколи Мельниченка прогресу у справі про викриття замовників вбивства Георгія Гонгадзе.

Теличенко закликала не перебільшувати значення допитів та інших окремих слідчих дій Генпрокуратури. "Передчасно оцінювати перебіг досудового слідства лише на основі окремо взятих слідчих дій. Судове слідство треба оцінювати після того, як буде виготовлений обвинувачувальний висновок і цей висновок витримає випробування в суді", - сказала адвокат.

Водночас  політолог Олександр Палій не виключив, що причиною порушення кримінальної справи проти Кучми могла бути спроба перерозподілу промислового та медійного майна родини екс-президента.

Водночас, експерт не відкидає й того, що нинішня ситуація може перебувати під впливом закордонних сил. Їхньою ймовірною метою експерт назвав "посилення залежності представників української політичної верхівки та демонстрацію їхньої вразливості".
Плівки майора Мельниченка вважають речовим доказом у цій справі.

05.04.2011 Майор Микола Мельниченко став записувати президента Кучму після того як випадково опинився в його шафі.

"Я відповідав за охорону Кучми. У Леоніда Даниловича була у кабінеті шафа, де могла сховатися людина й убити президента. Мене ігнорували всі, кому я про це говорив. Один раз я вирішив перевірити і сам сховався в цій шафі. Це був просто експеримент. Але я не устиг вибратися — зненацька в кабінет увійшов Кучма. Виходити при ньому я побоявся і кілька годин простояв у шафі. За цей час я почув таке! У той день розмова йшла про виборчу компанію Кучми", - розповів Мельниченко.
 
Після цього, за словами Мельниченка, він "став погано спати", у нього була депресія і він думав "пристрілити" Кучму. "Тоді я вирішив записувати Леоніда Даниловича. І ви навіть не уявляєте, як це було страшно", - заявив майор.

На зауваження, що в історію із шафою украй важко повірити, Мельниченко заявив, що "часто доводив все експериментально". "Колись, задовго до історії із шафою, я поїхав у Крим — дивитися, як організована охорона Леоніда Даниловича. Там усе було серйозно. Кілька кілець охорони. Я подивився плани. Бачу: за парканом котельня, яку ніхто не охороняє. А від неї в будинок йде теплотраса. Я туди поліз, а там прохідний двір", - заявив він.

"Тоді я покликав Женю (начальник охорони екс-президента України Леоніда Кучми Євген Астафьєв), і ми організували замах на Кучму. Умовно, звичайно. Відкрили люк і безперешкодно пройшли в будинок. Так я показав уразливе місце. Те ж сталося і із шафою", - заявив Мельниченко.
За його словами, перший раз під час прослушки Кучми він сховав диктофон не під диваном, а в кімнаті відпочинку, але відстань була великою і нічого не було чутно. "І тоді я почав підкладати його все ближче і ближче до кабінету Кучми. Наприклад, колись я ховав диктофон під панеллю над батареєю. Там він міг лежати кілька діб. Але якість теж була поганою, адже відстань 7—8 метрів. І потім я зрозумів, що все геніальне просто, і почав ховати диктофон під диван. Це було найближче місце", - запевнив майор.

За його словами, у нього були "різні моделі диктофонів", які він ховав "не тільки в кабінеті, але й у різних залах: робочому кабінеті, обідній залі, де екс-президент їв у вузькому колі, залі засідань". "Я чітко стежив за графіком прибиральниць. Щоб вони не зачепили диктофон шваброю, я заходив вранці забирав його, а потім заносив і ховав знову", - сказав Мельниченко.

06.04.2011 Після фоноскопічної експертизи записів Мельниченка встановлені голоси Леоніда Кучми, Юрія Кравченка, Володимира Литвина й Леоніда Деркача. Про це заявив перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін, який підписав постанову про порушення кримінальної справи проти Кучми.

Кузьмін підтвердив, що перед тим, як використовувати плівки Мельниченка в якості речового доказу, їх піддали додатковій експертизі. "Більш якісні дослідження були проведені саме восени 2010 року. За висновком додаткових судово-фоноскопічних експертиз, голоси осіб, причетних до вбивства Гонгадзе, зафіксовані на плівках Мельниченка, належать Кучмі й Кравченку. Ми підтвердили відсутність монтажу в тому числі. З цієї причини плівки були покладені в основу обвинувачення Кучми ", - сказав Кузьмін.

Пояснив заступник генпрокурора і те, як установлювалася справжність голосу покійного екс-голови МВС Юрія Кравченка: "Це слідча робота. Ось ми зараз із вами розмовляємо. А якийсь сержант Іванов із диктофоном сидить у шафі. Сержант Іванов же знає наші прізвища. Ми спілкуємося, називаємо один одного на ім’я. Ідентифікуємо себе самі. Плюс сержант у шафі теж це бачить і чує... Та ще й фоноскопічна експертиза ідентифікує наші голоси. Аналогія, сподіваюся, зрозуміла?", - сказав Кузьмін.

Він підтвердив, що на плівках зафіксовані голоси нинішнього спікера парламенту Володимира Литвина й екс-голови СБУ Леоніда Деркача саме в контексті обговорення журналіста Георгія Гонгадзе. Цих людей також планується перевірити на причетність до вбивства Гонгадзе.

07.04.2011 Мати Георгія Гонгадзе Леся вважає виклики екс-президента Леоніда Кучми до прокуратури комедією, яку комусь вигідно грати, а Кучму вона в смерті сина не звинувачує.

Леся Гонгадзе залишається впевнена, що зуби й кістки черепа, на які вказав екс-генерал міліції Олексій Пукач, не належать Георгію Гонгадзе. "Поки немає трупа, про яке вбивство може йтися? Нехай покажуть мені справжні останки Гії. Це страшне шоу продовжують, щоб тримати один одного на гачку. За 10,5 років цього кошмару змінилися три президенти і п'ять генпрокурорів, і ось аж шостий раптом порушує справу проти Кучми. Я екс-президента не ловила за руку й звинувачувати не можу. Як і не можу повірити, що він віддавав наказ убити мого сина. Можливо, десь спалахнув, бовкнув, що треба його вивезти за місто й зняти штани, а хтось цим скористався, щоб відсторонити Кучму. Усе було підлаштовано", - зазначила мати журналіста, Леся Гонгадзе.

Вона впевнена, що політикам вигідно жонглювати справою Гонгадзе. На її думку, третина успіху Віктора Ющенка свого часу була досягнута завдяки її синові. "І далі продовжують грати його кістками", - засмучується мати Георгія Гонгадзе.

Вона також зазначила, що вже давно не спілкується з екс-майором Держохорони Миколою Мельниченком. "Коли він зрозумів, що мене не можна ніяк використовувати, всі зв'язки припинилися. Ясно, що за ним хтось стоїть", - заявила Леся Гонгадзе.

08.04.2011 Перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін заявив про автентичність голосів колишнього Президента Леоніда Кучми і екс-міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка на записах колишнього співробітника президентської охорони Миколи Мельниченка.

«За висновком додаткових судово-фоноскопічних експертиз, голоси осіб, причетних до вбивства Гонгадзе, зафіксовані на плівках Мельниченка, належать Кучмі та Кравченку», - заявив Кузьмін і підкреслив, що, згідно з результатами експертиз, у зазначених записах Мельниченка відсутній монтаж.

Як повідомляв ForUm, після фоноскопічної експертизи записів екс-майора Держохорони Миколи Мельниченка встановлені голоси Леоніда Кучми, Юрія Кравченка, Володимира Литвина і Леоніда Деркача. Про це 6 квітня заявив перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін.

15.04.2011 Порушені в січні 2001 року три кримінальні справи проти екс-майора Миколи Мельниченка були протиправно закриті генпрокурором Святославом Піскуном. Про це повідомив екс-глава Служби безпеки України Ігор Смішко.

"Я вважаю, що порушені в січні 2001 року три кримінальні справи проти майора Мельниченка протиправно закриті генпрокурором Піскуном, під час головування в Службі безпеки Турчинова, в частині перевищення службових повноважень, в частині розголошення державної таємниці, і в частині створення штучних доказів звинувачення", - заявив він.

Зокрема, Смешко нагадав, що 22 вересня 2004 року була порушена кримінальна справа по факту створення штучних доказів звинувачення. "Це перший аналіз так званих "плівок Мельниченка", яким встановлений факт монтажу запису стосовно Георгія Гонгадзе", - зазначив він.

"Було встановлено, що цей монтаж здійснювався 16-18 вересня 2000 року, тобто фактично за дві доби до того, як була вперше порушена справа щодо зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. Продовження розслідування цих трьох кримінальних справ, на мою думку, повинно дати відповідь на питання: хто стояв за прослуховуванням першого кабінета держави, яке коло посадових осіб було ознайомлено з цими записами і хто займався маніпулюванням цих записів", - уточнив Смешко.

Екс-глава Служби безпеки також зазначив, що "до вересня 2003 року СБУ підтримувала певний контакт з Мельниченко закордоном. В той час коли було доручення Генеральної прокуратури на його розшук і затримання. Це мало окраску спроби збереження державної таємниці, яка у нього була на плівках. Головне зусилля, яке СБУ робила під моїм керівництвом, це на безумовне виконання доручення Генпрокуратури по затриманню і доставці Мельниченка в Україну ".

Як відомо, Смешко в 2000 році перебував у стані конфлікту з главою СБУ Леонідом Деркачем і був "засланий" по дипломатичній лінії до Швейцарії. Після початку "касетного скандалу" він був відкликаний з ініціативи президента Леоніда Кучми з дипломатичної роботи і увійшов до створеного адміністрацією президента штабу з вирішення наслідків "касетного скандалу", пов'язаного з убивством журналіста Георгія Гонгадзе. У цей штаб входив ряд політиків, політтехнологів, помічників президента. Очолював його Віктор Медведчук, який згодом став главою адміністрації президента.

15.04.2011 Спікер Володимир Литвин проходить у справі за обвинуваченням екс-президента Леоніда Кучми свідком. Про це заявив генпрокурор Віктор Пшонка на прес-конференції в п'ятницю у Вінниці.

"У свій час проводилися з ним слідчі дії. Ці слідчі дії проводилися як зі свідком", - сказав він. Генпрокурор нагадав, що в рамках розслідування кримінальної справи про замовників вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, і зокрема кримінальної справи щодо Кучми допитувалися "посадові особи, які на той час володіли інформацією". При цьому Пшонка не уточнив, кого ще Генпрокуратура планує допитати в рамках розслідування справи.

Як відомо, кримінальна справа відносно Кучми порушена 21 березня 2011 року. Він звинувачується в перевищенні влади і службових повноважень, що призвели згодом до вбивства журналіста Гонгадзе. Плівки майора управління Держохорони Миколи Мельниченка визнані речовим доказом у справі.

26.04.2011 Потерпілий по "справі Гонгадзе" журналіст Олексій Подольський вважає, що більш реально дістатися до Леоніда Кучми і Володимира Литвина буде не через плівки екс-майора Миколи Мельниченка та свідчення генерала Олексія Пукача, а через розслідування того, як працювала вся машина.

"Вважаю, що шлях до Кучми лежить не через плівки Мельниченка і свідчення Пукача, а через розслідування всієї машини", - сказав О.Подольський. Він зазначив, що протягом 10 років "справа Гонгадзе" фальшувалася, про що свідчать докази у справі та документах.

"Майже всі слідчі і при Кучмі, і при Ющенку коїли кримінальні службові злочини. І те ж саме робили Генеральні прокурори: і Потебенько, і Піскун, і всі інші. І тому, поки не буде розслідуватися сам шлях фальшування цієї справи, який був не в їхніх інтересах, а в інтересах замовників, які по суті ними (прокурорами, слідчими. – Ред.) керували. Наприклад, заяви, що Гонгадзе бачили живим, робилися не просто так. До того ж міністр Кравченко міг показати прямо на Кучму", - додав О.Подольський.

Він зазначив, що неодноразово казав, що по цій справі є десятки доказів щодо версії про вбивство.

27.04.2011 Прокуратура не має наміру розслідувати вбивство екс-глави МВС Юрія Кравченка, без чого пред'явити ґрунтовне звинувачення замовникам вбивства журналіста Георгія Гонгадзе буде неможливо. Таку думку висловив потерпілий у справі Олексій Подольський в коментарі журналістам, вийшовши з будівлі прокуратури.

"Я переконався в розмові зі слідчими в тому, що не йде мова про перекваліфікацію справи Кравченка, і що на цей шлях Генеральна прокуратура не ставала, і не буде ставати. Це те, що я поки що бачу по настроях слідчих", - зазначив він.
 
"Мені здається, що поки ніхто не збирається розслідувати ні фальсифікацію справи десять років, ні розслідувати вбивство Кравченка, ані розслідувати фальсифікацію висновків щодо самогубства", - уточнив потерпілий. Подольський зазначив, що "це зараз найголовніше в зборі доказів щодо замовників".

"Тому що через вбивство Кравченка, через замовлення цього вбивства, через пошук виконавців цього вбивства ми абсолютно точно можемо прийти до зацікавлених осіб, а такими особами є замовники вбивства Гонгадзе", - підсумував він.

Як відомо, на початку квітня Генпрокуратура направила до Печерського районного суду Києва постанову про закриття кримінальної справи проти колишнього Міністра внутрішніх справ Кравченка.

Нові елементи про побиття, напади, залякування -  2

05.04.2011 Адміністративний суд міста Києва відмовив журналісту Сергію Андрушку в задоволенні позову проти охоронця Управління державної охорони. Сергій Андрушко планує оскаржувати це рішення в апеляційній інстанції. «Тепер якщо охоронець державної структури застосовує силу до журналіста, то це минає безкарно. Це рішення - узаконення цієї безкарності», - сказав він.

Нагадаємо, під час відвідання президентом Віктором Януковичем агровиставки головний спеціаліст Управління державної охорони Юрій Щека застосував силу до журналіста СТБ Сергія Андрушка. Цей інцидент було знято на камеру.

У своїй позовній заяві пан Анрушко просив суд визнати дії охоронця УДО протиправними. За його словами, в позові йшлося про те, що «дії відповідача не носили ознак пропорційності»: «Тобто не були здійснені з дотриманням необхідного балансу і з будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів свобод, на досягнення яких були спрямовані дії відповідача». Також він просив стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Минулого судового засідання служба охорони президента пояснила, що запідозрила Сергія Андрушка в тому, що він тримав «гранату чи якійсь вибуховий пристрій», тому й застосувала до нього силу.

Окрім цієї справи Сергій Андрушко оскаржував постанову прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом перешкоджання законній професійній журналістській діяльності. Однак 7 грудня Голосіївський районний суд відмовив йому в задоволенні цієї скарги, а 8 лютого Апеляційний суд міста Києва залишив у силі рішення Голосіївського районного суду.
 
19.04.2011 Коломийський міський районний суд виніс вирок двом підсудним, які проходили у справі побиття редактора газети «Коломийський вісник» Василя Дем’яніва. Чоловіків засудили до чотирьох та семи з половиною років ув’язнення.

Однак головний редактор газети «Коломийський вісник» Василь Дем’янів зазначив ІМІ, що він не може погодитися з судовим вироком і визнати підозрюваних винними. Адже в цій справі можуть бути засуджені не винні у побитті люди. В той час як справжні винуватці та замовники замаху на життя журналіста уникнуть покарання. Також пан Василь переконаний, що замах на його життя було вчинено через професійну діяльність, а не з хуліганських мотивів. Тому він подаватиме апеляцію, аби справу відправили на додаткове розслідування.

Як зазначено у заяві «Комітету захисту українських журналістів», міліція не залучала журналіста до таких слідчих дій, як відтворення ситуації на місці події та очну ставку. Окрім всього іншого, міліція об’єднала справу, що стосується нападу на Дем’яніва, в одне провадження із  ще двома справами, де фігурують хуліганські мотиви, щоб справа за замахом на Дем’яніва сприймалася як намагання зловмисників заволодіти мобільним. Проте ні мобільного телефону, ні будь-яких інших речей злочинці навіть не намагалися вкрасти у постраждалого. Сумніви потерпілого посилилися і в ході судового розслідування. Два підозрювані у замаху на життя редактора, після явки з повинною, заявили у суді, що їхні свідчення про вчинення замаху на життя Дем’яніва зроблені під тиском. А згодом один з підозрюваних вирішив повністю визнати свою вину, інший її надалі заперечує. Та найголовніше, як наголошує Дем’янів, свідчення підозрюваних не відповідають фактичним обставинам вчинення злочину, які журналіст добре пам’ятає.

Нагадаємо, 23 березня 2010 р. в місті Коломия Івано-Франківської області було жорстоко побито редактора газети «Коломийський вісник» Василя Дем'яніва. Злочинці  проламали  журналісту череп, поламали ногу, що  призвело до інвалідності. Лише за  збігом обставин журналіст залишився живим.

  Перешкоджання у виконанні професійної діяльності – 1

12.04.2011  Представник державної служби охорони на перетині вулиць Шовковичної і Лютеранської у Києві перешкоджав журналістам знімати проїзд кортежу, який виїжджав з подвір'я адміністрації президента.

Чоловік категорично відмовлявся представитися та показати своє посвідчення. "Я не буду тобі представлятися. Ви не будете тут знімати. Я зараз розіб’ю тобі об'єктив", - сказав він.
Коли журналіст намагався зняти обличчя чоловіка, він почав виривати камеру.

У момент проїзду кортежу охоронець також закрив об'єктив рукою та не дав можливості зафіксувати проїзд кортежу.

***

Управління державної охорони призначило службову перевірку інциденту між журналістами "Української правди" та співробітником УДО. Про це йдеться в заяві, розміщеній на сайті управління.

"Управління державної охорони України висловлює жаль з приводу непорозуміння між журналістами та співробітником УДО України, що відбулося 12 квітня 2011 року під час офіційного візиту глави уряду Російської Федерації Володимира Путіна", - зазначається в заяві. Керівництво управління призначило службову перевірку згаданого інциденту і "зробить відповідні висновки".

"Водночас правоохоронця попереджено про неприпустимість некоректних висловлювань під час виконання службових обов’язків. Журналістам будуть надані офіційні вибачення, якщо буде доведено, що співробітник держохорони перевищив службові повноваження", - повідомили в УДО.

Водночас, управління звертає увагу на запровадження особливого режиму пересування під час здійснення охоронних заходів. Цей режим вимагає від представників ЗМІ дотримуватися встановлених правил, зокрема, щодо обмеження фото- та відеозйомки кортежу, який перебуває під охороною УДО України.

Нові елементи у перешкоджанні  виконання професійної діяльності - 1

06.04.2011 Державна податкова адміністрація стверджує, що працівники Державної податкової інспекції Червоногвардійського району Дніпропетровська, які грубо виштовхали журналістів 9-го каналу зі свого приміщення, діяли відповідно до закону.

Про це йдеться у відповіді ДПАУ на депутатське звернення лідера партії «Україна Майбутнього» Святослава Олійника за підписом голови Державної податкової служби Віталія Захарченка.

«Працівники ДПІ у Червоногвардійському районі м. Дніпропетровська діяли згідно з вимогами Закону та відомчих нормативних документів і не допустили 17.03.11 в адміністративне приміщення інспекції журналістку телекомпанії «Приват ТБ Дніпро» Мандрикіну А. і оператора Позняка В.», - йдеться в документі.  При цьому Державна податкова адміністрація посилається на ч. 3 ст.3 Закону «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», згідно з якою передбачено, що порядок допуску журналістів визначається законодавством з урахуванням загального режиму роботи того чи іншого органу, наявних умов та можливостей.

ДПАУ також зазначає, що 22 березня прокуратура Красногвардійського району Дніпропетровська відмовила в порушенні кримінальної справи про перешкоджання законній діяльності журналістів.

Як повідомлялося, раніше народний депутат Святослав Олійник звернувся до прем´єр-міністра Миколи Азарова з проханням звільнити начальника податкової інспекції Червоногвардійського району Дніпропетровська Ольгу Бірсан за хамську поведінку і нешанобливе ставлення до підприємців і журналістів, а також розібратися з фактом перешкоджання законній діяльності журналістів з боку працівників цієї інспекції.

18 березня голова Державної податкової служби Віталій Захарченко доручив провести службове розслідування інциденту в Дніпропетровську, де знімальну групу «9 каналу» не допустили до приміщення податкової інспекції Червоногвардійського району міста.

Журналісти 9-го каналу знімали сюжет про величезні черги та тяганини, з якими повинні миритися підприємці, щоб здати до інспекції документи. З цією метою вони прийшли до податкової інспекції Червоногвардійського району Дніпропетровська, звідки їх грубо виштовхали.

Економічний, політичний та непрямий тиск – 4

07.04.2011 Журналістів попросили піти з приміщенні обласної ради Рівного,  де відбулось засідання постійної комісії з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства.

За словами голови комісії Юрія Семенюка, журналісти – не медики, а отже можуть неправильно розтлумачити власні та додаткові питання, винесені на розгляд комісії. Тому вже після розгляду п'яти питань, які будуть виноситися на розгляд сесії обласної ради, всіх представників преси попросили покинули залу засідань.

Зважаючи на те, що у порядок денний були внесені суспільно важливі питання, які стосувались реорганізації медичних закладів області, збереження функціонування Дубенського міжрайонного онкодиспансеру, стану забезпечення закладів охорони здоров'я області витратними матеріалами, було досить некоректним та протизаконним з боку членів комісії попросити журналістів піти.

Нагадаємо, згідно з законом України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, відповідно до ст. 26: “Журналіст має право відвідувати державні органи влади, органи місцевого та регіонального самоврядування”. Лишається тільки здогадуватись, якою таємною інформацією оперували на засіданні члени комісії.

Про результати розгляду цих питань ЗМІ обіцяли повідомити електронною поштою. Очевидно, уникнувши гострих моментів та можливих суперечок при обговоренні.

11.04.2011 Учасники ТОВ «Видавництво "Пресцентр"» на загальних зборах звільнили Сергія Тихого з посад генерального директора ТОВ і головного редактора «Газеты по-киевски Як зазначається у повідомленні, 98% присутніх на зборах учасників проголосували за зняття Тихого із займаної посади «у зв'язку із незадовільними показниками діяльності Товариства».

«На загальних зборах учасників ТОВ «Видавництво «Пресцентр» зазначалось, що, починаючи з моменту заснування, дане підприємство було збитковим. Чисті збитки ТОВ «Видавництво «Пресцентр» за 2010 та 2009 роки склали 6 268 тисяч гривень та 7 041 тисяч гривень відповідно. Стратегія розвитку підприємства, яку відстоював менеджмент на чолі з Тихим С.Н., передбачала вихід на беззбитковість у 2017 році та загальні   інвестиції для покриття операційних видатків у розмірі понад 100 мільйонів гривень. Такий підхід було відхилено Загальними зборами учасників, і робота менеджменту ТОВ «Видавництво «Пресцентр» була визнана незадовільною», -  пояснюється у повідомленні.
Водночас новим генеральним директором компанії переважною більшістю голосів обрано Олексія Газубея, який раніше очолював газету «Блик».

За всю новітню історію української преси лише одного менеджера було звільнено з подібним формулюванням. Тож у коментарі «Телекритиці» Сергій Тихий заявив, що категорично не згоден з оцінкою його роботи. «Я пропрацював на цій посаді 8,5 років, за цей час проект з нуля вийшов на ті показники рейтингу NRS, які він має, стабільно входячи в першу трійку. Від початку конфлікту представниками власника робилися спроби звести його в суто економічну площину. Я вже неодноразово стверджував з аргументами, які неможливо спростувати, що економікою тут і не пахне. Скажіть, публічна заява про те, що «Газета по-киевски» не вийде, поки редактор там Тихий, це що? Відповідаю: це типовий тиск, грубе втручання в редакційну політику. А щодо результатів фінансової діяльності, медійна група видавництва «Пресцентр», до якої входить «Газета по-киевски» (і яка, підкреслюю, жодного стосунку до холдингу «Главред» не має), то в посткризовому 2010 році вона показала один з найкращих результатів на українському ринку в категорії щоденних газет. Це доведе будь-який неупереджений експерт», - наголосив він.

Призначення Олексія Газубея пан Тихий воліє не оцінювати. «Я вважаю, що зміщення мене, засновника цього проекту, є безпідставним, тенденційним і несправедливим. А пану Газубею бажаю успіхів в особистому житті, а також міцного здоров'я» Пан Тихий не бачить майбутнього в «Газеты по-киевски» після місячного блокування її виходу.

18.04.2011 Головного редактора газети Kyiv Post Браяна Боннера звільнили. Таке рішення прийняв і оголосив редакції видавець газети Мохаммад Захур. Причина звільнення - відмова зняти з публікації інтерв'ю з міністром сільського господарства Миколою Присяжнюком.

Як повідомила  заступник головного редактора Kyiv Post Катерина Горчинська, редакція газети починає страйк з вимогою відновити Боннера на його посаді. «Ми продовжимо писати та редагувати наші статті, але жодної новини чи номера газети випускати не будемо», - зауважила вона.

«Kyiv Post протестує проти втручання в незалежну діяльність редакції. Таким втручанням ми вважаємо рішення видавця Мухаммада Захура звільнити головного редактора Браяна Боннера через відмову зняти з публікації інтерв'ю з міністром сільського господарства Миколою Присяжнюком», - зазначається у повідомленні редакції. Значна частина інтерв'ю Присяжнюка була присвячена впливу депутата від Партії регіонів Юрія Іванющенка («Юри Єнакіївського») на аграрний ринок України.

Керівник медіапроектів корпорації ISTIL, директор газети Kyiv Post Джеймс Філліпофф на прохання прокоментувати ситуацію відповів, що готується відповідний прес-реліз. Нагадаємо, що на сьогодні власником вдання є бізнесмен Мохаммад Захур (також власник телепродакшену «Істіл Студіос»), який у липні 2009 року, придбав у видавництва KP Media англомовну газету Kyiv Post.

18.04.2011 Працівники прокуратури телефонують у редакції окремих інтернет-видань з приводу матеріалів про "регіонала" Юрія Іванющенка, відомого під прізвиськом "Юра Єнакіївський". Про це у своїй статті для Радіо Свобода пише журналіст Артем Фурманюк.

"У числі таких "щасливчиків" виявився і автор цих рядків. Чоловік, що представив себе як старший слідчий прокуратури Донецької області Сергій Будник, неодмінно хотів знати про мотиви, що три роки тому спонукали донецький сайт Pro-test, до постійних авторів якого належу і я, передрукувати статтю Станіслава Речинського під промовистою назвою "Кілери та бариги", розміщену спочатку на сторінках інтернет-видання "ОРД. Адже саме на цей матеріал по сьогодні посилаються автори статей про найавторітетнішого регіонала, коли намагаються пролити світло на дивовижне перетворення Юри Єнакієвського на впливового донецького бізнесмена", - пише журналіст Артем Фурманюк.

За його словами, 11 квітня, через кілька днів після усного запрошення, на адресу за місцем його прописки прийшло вже письмове прохання з’явитися. "Незабаром із прокуратури Донецької області зателефонували також редакторові сайту "Острів", а пізніше прокуратура Оболонського району Києва запросила на бесіду і безпосереднього автора крамольної статті. Більш того, редактор "ОРД" заявив про здійснену на сайт видання тривалу ddos-атаку, що сталася після його відмови від зустрічі зі слідчим", - пише Фурманюк.
За його словами, причиною подібного службового завзяття працівників прокуратури послужило письмове звернення народного депутата Іванющенка до Генпрокуратури з проханням провести перевірку фактів, викладених в інтернеті щодо його персони.

Як з’ясувалося підчас "дружньої бесіди" Артема Фурманюка зі слідчим, однією з вимог, заявлених у зверненні народного депутата до прокуратури, було залучення авторів і розповсюджувачів неправдивої інформації до кримінальної відповідальності за завідомо неправдивий донос!", - зазначив Фурманюк.

***
 Адвокати народного депутата від Партії регіонів Юрія Іванющенка мають намір у судовому порядку «очищувати репутацію» свого клієнта. Вони залишають за собою право подавати позови до суду про захист честі, гідності, ділової репутації і спростування недостовірної інформації про причетність Юрія Іванющенка до злочинної діяльності та асоціювання його з кримінальним авторитетом на прізвисько «Юра Єнакієвський». Про це йдеться в повідомленні прес-служби народного депутата.

 
Нові елементи економічного, політичного та непрямого тиску – 1

28.04.2011 У компанії «Інформальянс»,  видавця газети «Вечірні вісті» (ВВ), відбулися кадрові зміни. У березні посаду президента компанії залишила Наталія Кожем'якіна, а посаду генерального директора покинув Сергій Архіпов. На початку квітня звільнилася шеф-редактор ВВ Альбіна Трубенкова. Цю інформацію підтвердив співзасновник ТОВ «Інформальянс» Сергій Палеха, який нині має 80% голосів у товаристві.

За його словами, в. о. гендиректора «Інформальянсу» стала Лілія Клименко, а в. о. головного редактора газети ВВ - Дмитро Бровкін. «Посада президента була рекламним кроком. Президента компанії на даний час немає. Я особисто вдячний Наталії Миколаївні (Кожем'якіній) за те, що за час, коли вона була президентом, з'явилися нові інвестори і були втілені в життя нові програми. Те, що вона пішла, було її особистим рішенням. Не було ані політичних, ані інших причин», - додав пан Палеха.

За останній місяць з ВВ звільнено без компенсації приблизно 20 із 50 співробітників. «Враховуючи непрозорі відносини співробітників холдингу і його керівництва, більшість звільнених журналістів у цій ситуації не мало жодних шансів претендувати на компенсації, яких, по суті, усіх позбавили», - зазначає джерело. Однак деякі звільнені не виключають того, що звертатимуться за захистом до суду.

За словами Сергія Палехи, працівники звільнилися або за власним бажанням, або за згодою сторін. Він пояснює скорочення колективу оптимізацією та переформуванням видання, що було зумовлене фінансовими труднощами.

Альбіна Трубенкова зазначила, що звільнилася за власним бажанням, додавши, що була не згодна зі скороченням періодичності газети. «Я вимушена була звільнитися, тому що тиск нового керівництва на мене й колектив був шаленим. Такого не може дозволити собі топ-менеджер, і мою позицію поділяє більшість тих, хто звільнився», - додала вона.

Нагадаємо, з квітня 2011 року газета «Вечірні вісті» перестала бути щоденною. Тепер вона виходить двічі на тиждень: у четвер і п'ятницю. Фінансові негаразди почалися раніше: у березні у ВВ був конфлікт з орендодавцями через заборгованість.

Судові позови від ЗМІ  та журналістів – 1

07.04.2011 Головний редактор львівського муніципального видання «Ратуша» Микола Савельєв подав до суду на мера Львова Андрійя Садового за «неправдивий коментар», даний журналісту виданню «Корреспондент» Ірині Соломко. Сам «Кореспондент» проходить у справі як співвідповідач. Про це у своєму блозі повідомила Ірина Соломко.  

Коментар містився у матеріалі «Корреспондент: средства массовой агитации» про регіональні комунальні ЗМІ, які фінансуються з держбюджету. Стаття була опублікована в №33 журналу «Корреспондент» від 3 вересня 2010 року.

«Як мені пояснив наш юрист, - говорить Ірина Соломко, - Савельєв подав в суд на Садового за те, що той у коментарі нам сказав нібито газету "Ратушу" ніхто не купує, а на неї з держбюджету витрачається 600 тисяч гривень. Савельєв вважає, що це неправда, що це зачіпає честь їхньої газети».

Ірина Соломко висловила своє обурення з приводу позову пана Савельєва, адже вважає, що у своєму матеріалі дотрималася усіх стандартів журналістики: «Роботу свою я виконала на совість і будь-яких претензій з боку обох учасників конфлікту не очікувала», - говорить журналістка.

Як повідомив Микола Савельєв, до журналіста «Кореспондента» він не має ніяких претензій. «Ми подали до суду тільки на Садового, а кореспондент проходить як третя сторона. Власне, до "Корреспондента" ми не маємо жодних претензій. Журналіст просто взяв інтерв'ю в Садового, і ми вважаємо, що в цьому інтерв'ю Садовий допустив некоректну інформацію, м'яко кажучи, а якщо прямо кажучи, то просто оббрехав газету "Ратуша". І ми хочемо, щоб Садовий на сторінках цього ж видання, згідно із Законом про інформацію, цим же ж шрифтом спростував цю інформацію...

ІМІ