Дев’ята річниця від дня загибелі Георгія Гонгадзе. Його мати все ще відмовляється ховати тіло знайдене під Таращею, а адвокат Мирослави Гонгадзе звинувачує Генпрокуратуру у гальмуванні справи. У Верховній Раді депутат- комуніст накинувся на знімалтьну  групу  СТБ. Схоже урок Калашнікова мало чого навчив народних обранців. На українському медіаринку триває економічна криза. На телеканалі ТОНІС затримка зарплат, а на К1 закрили службу новин, два десятки журналістів залишились без роботи. Це основні події, які ми відзначили у випуску Барометра свободи слова  за вересень 2009 року.

Нові елементи по справах загиблих журналістів- 8

07.09.2009 Мати Георгія Гонгадзе Леся просить владу і політиків не використовувати ім’я вбитого журналіста напередодні виборів.Леся Гонгадзе також має сумніви, чи справді арештований чоловік є генералом Олексієм Пукачем, який вбив її сина.

"Я побачила по телебаченню, як Пукача затримували. Він такий доглянутий, з такою гарною зачіскою і раптом чую, що він пас корови. Та зовнішність навіть не відповідала тому, чим він займався. Я навіть засумнівалась, чи це він", – сказала вона.

Через уповноважену з прав людини Ніну Карпачову, яка відвідувала Олексій Пукача, Леся Гонгадзе попросила аби генерал відповів на кілька її запитань: "Чому він вбив її сина, душив ременем, а згідно з експертизою, кров на ремені не відповідала крові Гії?".

"Чому генерал, який займав таку високу посаду так низько впав, душив і вбив людину власними руками?"."Чому, якщо він душив Гію і відрізав голову, стопа останків чоловіка у морзі не належить синові пані Лесі?"."Чому поранення скелета з моргу є на лівій руці, в Гії були на правій?".

Мати журналіста має медичні документи щодо поранень Георгія під час бойових дій в Абхазії.

"Це підкреслює, що у сина були поранення на правій руці, а те, що бачила в моргу, то там поранення кістки лівої руки. Питання, що в моргу знаходять останки мого сина я виключаю", - сказала вона.

"Генпрокуратура все сфальсифікувала і далі продовжує спектакль, серіал жахів, який триває вже скоро 9 років", - зазначила Леся Гонгадзе.

"Адвокат моєї невістки (Мирослави Гонгадзе) наполягає на експертизі останків віднайденого черепа. При цьому каже, що це 100% належить Георгію. Скажіть мені, навіщо знову йти по колу, якщо кажуть, що то останки Гії. Це знову той самий сценарій жахів", - заявила вона.

Також Леся Гонгадзе зустрічалась з екс-президентом Леонідом Кучмою, щоб дізнатись у нього, на чому базувалась його заява, що Георгій живий.

"Він мені не дав конкретної відповіді, а послався на ті факти, які і я знаю. Розумію, що він не є людина вільна. Він посилається на ті документи, які йому подала Генпрокуратура, він же не був експертом", - сказала вона.

Мати журналіста переконана, що напередодні виборів спеціально у суспільстві нагнітають ситуацію у справі її сина, але просить дати їй спокій.

"Я черговий раз не стану заручником політиків, це не політики, це бандити, навіть не бандити, бо ті бодай не вдають і виконують свою справу. Вони черговий раз, щоб добратись до влади використовують ім’я Георгія, щоб засвітись перед людьми, щоб в голови людей вкласти свої прізвища", - зазначила Леся Гонгадзе.

07.09.2009 Генеральна прокуратура ініціює проведення експертизи ДНК фрагментів черепа журналіста Георгія Гонгадзе в США. Про це журналістам повідомив Генеральний прокурор Олександр Медведько. "Ми зараз проводимо цю роботу, щоб були фахівці зі США, і там ми хочемо провести цю експертизу", – сказав Медведько.

При цьому він не сказав, який саме американський інститут буде проводити експертизу.Генпрокурор наглосив, що справа про вбивство Гонгадзе залежить не стільки від слідчих, скільки від інтенсивності роботи і часу на експертизи, пише «Сегодня».

Нагадаємо, наприкінці липня слідчі Генпрокуратури виявили в Київській області всі фрагменти черепа, які можуть належати Гонгадзе.

Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року, потім у лісі під Києвом знайшли його обезголовлений труп.

07.09.2009 Генеральний прокурор України Олександр Медведько запевняє, що колишній начальник Головного управління кримінального розшуку Департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексій Пукач  активно співпрацює зі слідством у розслідуванні справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.

На запитання, чи проводилися очні ставки між О.Пукачем та засудженими виконавцями вбивства журналіста, О.Медведько сказав: «Я на це не можу відповісти, це таємниця слідства. Тому зараз ще рано про це говорити. Як буде необхідність, то ми проведемо».

За його словами, ще не встановлено замовників вбивства. «Як прийде час, ми вам скажемо», - запевнив генпрокурор.При цьому Медведько зауважив, що слідчі за участю О.Пукача відтворили обстановку у Білоцерківському районі Київської області, де було знайдено останки кісток черепа, який належить Г.Гонгадзе.

08.09.2009 Голова Верховної Ради Володимир Литвин заперечує своє знайомство з обвинуваченим у вбивстві Георгія Гонгадзе Олексієм Пукачем. «Ні, це не той рівень, по якому я маю бути знайомим», - сказав спікер на відповідне питання журналістів.

Він також заперечує, що його викликали на допит у цій справі, але він не прийшов. «Це нісенітниця, якщо продовжимо в цьому ключі - це не діалог», - обурився він.

Також Литвин не почав стверджувати, що затримання Пукача - політична дія. «У мене немає підстав стверджувати ні плюс, ні заперечувати. Віритимемо, що пошуки закінчилися таким результатом, а далі життя покаже», - заявив спікер.

На питання про причетність Леоніди Кучми до вбивства журналіста і його реакцію на інформацію про вбивство, Литвин сказав: «Я виключаю це. Я думаю, що якщо людина (була причетна до злочину), то такої реакції не було б».Нагадаємо, раніше Литвин заявляв, що затримання Пукача направлене на дискредитацію потенційних кандидатів в Президенти.

16.09.2009 Між екс-генералом Олексієм Пукачем і слідством Генпрокуратури існують певні домовленості, які і формують кримінальну справу.Таку думку висловила представник інтересів у суді потерпілої Мирослави Гонгадзе Валентина Теличенко на прес-конференції.«Я підозрюю, що в ніч з 21 на 22 липня (у ніч затримання Пукача) були досягнуті рамкові домовленості між Пукачем і слідством», - сказала Теличенко.З одного боку, за словами адвоката, «Пукач хоче забезпечити собі максимально комфортні умови і максимально скоротити термін покарання».

З іншого боку, як зауважує Теличенко, «слідство знаходиться в руках політиків», і в Генпрокуратурі «зацікавлені в збереженні своїх посад, чинів і нагород».Також адвокат допускає, що такі домовленості можуть стосуватися й імен замовників, які Пукач може назвати або не назвати.

«У рамках цих домовленостей слідство формує справу, що буде передано в суд», - підкреслила Теличенко.При цьому вона додала: «Генпрокуратура домовляється з екс-майором Держохорони Миколою Мельниченком, із затриманим Пукачем і з тим, кому обвинувачення ще не висунуто».

Такі «торги і шантаж», на переконання Теличенко, приводять до того, що слідство «гає час».Крім того, вона висловила думку про те, що, з огляду на серйозну охорону Пукача співробітниками спецпідрозділу СБУ «Альфа», говорити про загрозу життю екс-генерала не актуально.

16.09.2009 Леся Гонгадзе має намір провести приватну експертизу черепа, який міг належати її сину. Мати загиблого журналіста повідомила, що володіє додатковим біологічним матеріалом для дослідження, і вимагатиме у Генпрокуратури зразків віднайдених фрагментів.

Генеральна прокуратура наполягає на похованні решток «таращанського тіла», каже мати загиблого журналіста. Кілька днів тому представник прокуратури звернувся до матері з проханням визначитися. Утім, Леся Гонгадзе повідомила, що хоче обов’язково оглянути віднайдений череп, місце схову якого вказав Олексій Пукач.

Вона каже, що бажає замовити експертизу останків приватно, а для дослідження надасть нові матеріали. «У мене є біологічний матеріал, який я привезла з Тбілісі. Це зуби малого Гії. Безумовно, це повинно дати стовідсотковий результат. Я буду приватно це робити, для себе, я буду просити кістки».

Хто саме робитиме експертизу, мати ще не визначилася, але мало хто погодиться за це взятися, припускає Леся Гонгадзе. Мати убитого журналіста також повідомила, що  боїться  за своє життя, оскільки, за  її словами, експертиза може розставити всі крапки над «і». Але це є єдиним шляхом до поховання, що заспокоїть сумління, каже Леся Гонгадзе.

Перспективи у розслідуванні справи  вона не бачить та дуже скептично ставиться до можливості покарання тих, хто перешкоджає справі. І ще більше вона не вірить у виявлення замовників вбивства. У планах матері  також є зустріч з генпрокурором.

Як відомо, влітку цього року Генпрокуратура України підтвердила, що у Білоцерківському районі Київської області було знайдено фрагменти людського черепа, який, на думку слідства, належить Гонгадзе. Згодом українські судмедексперти підтвердили, що череп належав Георгію Гонгадзе.

24.09.2009 Комітет Міністрів Ради Європи відзначає позитивні зрушення у розслідуванні Україною справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.Повідомлення про це розміщене на офіційному сайті Ради Європи.

Згідно з повідомленням, на своєму засіданні Комітет Міністрів затвердив Другу проміжну резолюцію щодо ходу розслідування справи в рамках процедури відстеження виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі Гонгадзе проти України. Комітет Міністрів, зокрема, із задоволенням відзначив продовження роботи українськими та міжнародними експертами над вивченням автентичності записів екс-майора СБУ Миколи Мельниченка, а також повторні арешти міліцейського керівництва, обвинуваченого у 2008 році у вбивстві журналіста.

Крім того, Комітет відзначив швидкість деяких заходів з розслідування, здійснених одразу після цих арештів.У своїй резолюції Комітет Міністрів також закликав Україну посилити свої зусилля для того, щоб завершити розслідування справи.

29.09.2009 Мати загиблого журналіста Георгія Гонгадзе готує офіційне звернення до Генерального прокурора України, в якому вимагає не проводити поховання «таращанського тіла» без її письмового дозволу.

Також Леся Гонгадзе вимагає від Генпрокуратури особистої присутності на вилученні фрагментів знайденого черепа для проведення приватної експертизи щодо його приналежності Георгію Гонгадзе, про це йдеться у її зверненні до Генпрокурора.Вона наголошує, що проведення експертизи останків «таращанського тіла» не переконали її у тому, що воно належить її синові.

«В стопах «Таращанського трупа» я не впізнала стоп, які були в мого сина!!! Окрім того, осколки від поранення були на лівій кістці трупа, а в мого сина поранення були на правій руці. Окрім того волосся, яке було вилучене з маси гнилої м’язової тканини, було чорним», – наголошує Леся Гонгадзе.

У своєму зверненні Леся Гонгадзе ставить під сумнів і професіоналізм працівників Генеральної прокуратури України, які займаються розслідуванням цієї кримінальної справи.

Арешти, затримання -0

Нові елементи про арешти, затримання - 0

Побиття, напади, залякування - 2

22.09.2009 На кореспондента «Обозревателя» Воладимира Унжина вчинили напад невідомі. Інцидент трапився близько другої години ночі. Журналіст підходив до під`їзду будинку, в якому мешкає, і в цей момент на нього рушили відразу два автомобілі. Пан Унжін зазначає, що це була «Тойота Лендкрузер» темного кольору, а також пежо, ймовірно, 706 моделі. Обидві - без передніх номерів.

«Коли лендкрузер зупинився, з обох машин вискочили хлопці спортивної статури, кілька осіб вийшли також з пежо. Всіх перелічити, а тим більше, когось запам'ятати я не встиг, адже було темно і все відбувалося дуже швидко. - розповідає пан Унжін - Приблизно було осіб 6-7, і як тільки вони вийшли з машин, відразу ж подалися у мій бік. Я не став випробовувати долю, розвернувся і побіг - як виявилося, недаремно».Після цього журналіста кинулися наздоганяти двоє, але йому вдалося втекти.

Інцидент пан Унжін називає загрозою життю та здоров`ю та пов`язує його з професійною діяльністю. Протягом останніх місяців на сайті видання було опубліковано низку скандальних розслідувань журналіста. Зокрема, про майно представників істеблішменту, подробиці будівництва київського ринку «Вознесенський», особливості просування горілчаних виробів та масові порушення законодавства керівництвом міста Чернівці.

Редакція «Обозревателя» назвала цей випадок початком нової хвилі репресій проти «незручних журналістів» у світлі нинішньої виборчої кампанії. Подробиці інциденту вивчає Подільске райуправління МВС.

 29.09.2009 Оператор телекомпанії АТВ Дмитро Докунов та журналіст Олеся Клинцова зазнали серйозних поранень під час зйомок мітингу біля Одеського окружного адміністративного суду, який розглядав справу за позовом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення проти ТОВ «Телекомпанія "АТВ при Одеській національній академії зв'язку ім. О.С. Попова"» щодо анулювання її ліцензій. Про це  повідомив директор АТВ Олександр Філіппов.

За словами пана Філіппова, Докунов та Клинцова працювали на зйомці мітингу екстремістських організацій - «Свободная Одесса», «Свобода», УНА-УНСО, які під стінами суду протестували  проти інформаційної політики телеканалу АТВ. Агресію мітингувальників викликало те, що оператор знімав їх переговори з міліцією - за це на нього напали і відібрали камеру. Під час нападу оператор Докунов дістав кілька різаних ран в руку, а журналістка  Клинцова - удар по голові.

 «Ми готуємо звернення до Генеральної прокуратори України, від якої вимагатимемо порушення карної справи за фактом інциденту», - заявив пан Філіппов.Також він сказав, що аналогічне звернення телекомпанія спрямує до парламентського комітету з питань свободи слова та інформації.

За версією Олександра Філіппова, телекомпанію переслідують за інформаційну діяльність.

«Это можно связывать только с одним - мы сейчас проводим последовательную кампанию, связанную с отставкой чиновников-националистов. И, естественно, это не устраивает националистические силы, которые есть в Одессе. И, как мы считаем и можем с ответственностью заявлять, городские власти. Просто по той причине, что в руководстве некоторых управлений горсовета присутствуют люди с ультранационалистическими взглядами - это Наталья Чечук и Андрей Юсов», - сказав Філіппов. 

У свою чергу Андрій Юсов, керівник управління молодіжної політики Одеської міськради,  називає дії АТВ «брудною піар-кампанією на крові власних журналістів».

«Навіщо людям, які прийшли під суд протестувати проти того, що АТВ порушує низку громадянських прав і розпалює міжнаціональну ворожнечу, застосовувати силу і таким чином робити провокацію проти себе? Це їм невигідно. А кому вигідно? Вигідно партії "Родина", вигідно каналу АТВ, бо вони таким чином роблять обманний маневр», - заявив він.

Ціль цього маневру, за його словами, відвернути увагу від діяльності партії «Родина» та кримінальні дії її лідерів, зокрема Ігоря Маркова, з яким пов'язують телекомпанію АТВ. Також пан Юсов сказав, що обмірковує намір особисто позиватися до суду на телекомпанію АТВ за поширення неправдивих даних про нього та його близьких, за образу честі й гідності.

Попри інцидент, засідання Одеського окружного адміністративного суду за позовом Національної ради з питань телебачення проти АТВ відбулося. Суд ухвалив рішення поновити розгляд у зв'язку з позовом Нацради. Наступне засідання відбудеться 20 жовтня.

Нові елементи про побиття напади та залякування - 2

11.09.2009 Міліція встановила та допитала особу, яка наносила тілесні ушкодження фотокореспонденту УНІАН Віталію Дальниченку під час рейдерської атаки на завод «Таврія» у Новій Каховці.Про це УНІАН повідомили в Управлінні МВС України в Херсонській області.

Як зазначив співрозмовник агентства, ця особа є охоронцем підприємства. Однак під час опитування він категорично не визнав, що вчиняв будь-які протиправні дії, в тому числі застосування фізичної сили до журналіста. У той же час, як зазначили в УМВС, постраждалий встиг зафіксувати за допомогою фотокамери момент нападу.

На даний час експертизу розбитої фотокамери завершено, і, як очікується, завтра експерт надасть свої висновки та поверне «залишки» фотокамери В.Дальниченку.

Разом з тим в херсонській міліції не виключають, що в подальшому цю справу розслідуватиме Ново-Каховська районна прокуратура, після того, як міліція збере достатню кількість матеріалів Нагадаємо, 3 вересня приблизно о 20.15 майже 170 осіб, вдягнуті в чорну уніформу та екіпіровані спецзасобами, намагалася штурмом захопити адміністративну будівлю заводу ВАТ «Агропромислова фірма «Таврія».

На захист заводу виступили його співробітники та місцеві жителі, в цілому близько 1 тис. чоловік. Під час зіткнень постраждав фотограф УНІАН по Херсонській області Віталій Данильченко.

17.09.2009 Фотокореспондент агентства УНІАН Віталій Данильченко, якого побили під час зйомок конфлікту навколо коньячного заводу „Таврія” на Херсонщині, вважає, що слідство в прокуратурі міста Нова Каховка схиляло його до того, аби він дав свідчення, згідно з якими він не виконував своїх професійних обов’язків в момент зйомок. Журналіст, який отримав струс мозку та інші травми, відмовився це робити. Днями він вийшов з лікарні і лікується вдома – він досі відчуває слабкість і гудіння в голові.

Правозахисник Олег Мартиненко вважає, що такий підхід може бути від того, що слідство не бажає погіршувати статистику – адже перешкоджання журналістській діяльності є таким злочином, що псує статистику показників. А оцінка діяльності міліції з боку керівництва через статистичні показники залишилася нам в спадщину від СРСР і досі не змінилася. Друга версія Олега Мартиненка полягає в тому, що в конфлікті винні не лише нападники, але і захисники заводу. І останні впливають на слідство, аби не псувати собі імідж правдоборців. Хоча ці правдоборці травмували журналіста.

Нагадаємо, побиття відбулося 3 вересня увечері, коли група молодих людей в камуфляжі намагалася увірватися на коньячний завод „Таврія”.

Перешкоджання виконувати професійні обов’язки, цензура - 2

01.09.2009 У приміщенні Верховної Ради на журналістку СТБ Ольгу Червакову напав комуніст Олександр Ткаченко, коли вона намагалася взяти в нього коментар, нардеп вдарив по мікрофону, тоді вихопив його  і пішов з ним по сходах  та викинов у вікно.Щоб зафіксувати пошкодження, пані Червакова звернулася до працівників правоохоронних органів та до парламентської охорони.

Ольга Червакова переконана, що  дії депутата підпадають під дію частини першої статті 171 КК: «Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів». На запитання , чи оскаржуватиме вона дії пана Ткаченка у судовому порядку, журналістка СТБ відповіла, що має порадитися з юристами телекомпанії.

02.09.2009 У журналістки програми «Надзвичайні новини» телеканалу ICTV Тетяни Кругової міліціонери прямо в дільниці відібрали і розбили камеру, а також стерли весь відеоматеріал. За її словами, знімальна група виявила, як в Києві вирощують коноплі. Пізніше за порадою дільничного, вона принесла частину конопель на експертизу у відділення з незаконного обороту наркотиків Голосіївського району столиці.

Як розповіла Кругова, працівники міліції шантажували її і погрожували порушити кримінальну справу за носіння наркотиків. А керівник вказаного відділу розповів, що журналістка хотіла його зґвалтувати і знімала в забороненому місці.

 «Я принесла (коноплі) в блокноті. Вони сказали: насправді коноплі. Давайте, говорить, потім заходить якийсь чоловік, починає поливати нецензурними словами, забирає камеру, розбиває і починається шантаж. Давайте матеріал і не буде кримінальної справи», - розповіла Тетяна Кругова.

Керівник відділу з незаконного обороту наркотиків Голосіївського відділення міліції Києва Іван Білоус: «Мене намагалася зґвалтувати журналістка. Напала, сіла зверху. Це режимний об’єкт при управлінні міліції, такий же як атомна електростанція або завод Антонова, де роблять літаки».

Нові елементи про перешкоджання виконувати професійні обов’язки - 9

02.09.2009 Київська незалежна медіа-профспілка закликає Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформації не обмежуватися розглядом вийнятково інциденту між народним депутатом Олександром Ткаченком і журналісткою каналу СТБ Ольгою Черваковою, у якої „служник народу” по-хамськи вирвав мікрофон і кинув його на підлогу. Адже цей інцидент не випадковий і втілює цілу філософію ставлення влади та державних органів до працівників засобів масової інформації. Отож, необхідно розглянути й інші випадки, які в нашій країні стали системою.

"Безкарність по відношенню до журналістів сприятиме тому, що у період майбутньої передвиборчої кампанії кількість випадків брутального поводження з журналістами збільшиться. Це перекреслить всі здобутки зі свободою слова, якою так пишаються наші політики"- заначалося в заклику КНМП.

02.09.2009 Громадський рух „За Україну!” вимагає порушити кримінальну справу проти народного депутата від Компартії Олександра Ткаченка, який в парламенті напав на журналістку телеканалу СТБ.

Про це заявив голова руху В’ячеслав Кириленко.„Хотілося б нагадати депутатам-комуністам, що вони в парламенті демократичної України, а не на з’їзді КПРС, а їхню роботу висвітлює не газета „Комуніст”, а представники незалежних ЗМІ”, - зазначив він.

„На жаль, констатував Кириленко, поки існує каста недоторканих, випадки, коли народні обранці впиваючись безкарністю, здійснюють напади на журналістів, влаштовують полювання на людей та просто плюють на закони, уже стали буденністю”.

 „Тому ми закликаємо спікера парламенту та дві найбільші політичні сили в Верховній Раді ПР та БЮТ ухвалити закон про скасування депутатської недоторканості”, - повідомив він.

Український парламент раз і назавжди має покінчити із депутатами, які прикриваючись недоторканістю, займаються елементарним бандитизмом”, - наголосив Кириленко.

03.09.2009 Працівник правоохоронних органів, на якого завели кримінальну справу погрожує журналістці каналу ICTV Тетяні Круговой.«Мені телефонував чоловік, який себе ніяк не представив та сказав, якщо я не з’явлюся в райвідділок, то він почне мене розшукувати.Те ж саме  повідомили і моєму керівництву»,- сказала в коментарі ІМІ журналіст.

За словами Кругової, працівники міліції  залякували її тим, що  порушать проти неї кримінальну справу за носіння наркотиків.Проте, прокурор Голосіївського району запевнив, що їй не загрожує  кримінальна відповідальність.

Сьогодні,Тетяна Кругова  у супроводі двох народних депутатів - члена фракції Блоку «Наша Украина-Народна Самооборона» Миколи Катеринчука та члена фракції Партія Регіонів Владислава Лук’янова подала скарги за статею перевищення службових обовязків в прокуратуру Голосіївського району, Генеральну прокуратуру та Службу безпеки України. Наразі триває перевірка інциденту, що стався.

08.09.2009 Парламентські журналісти вимагають порушити кримінальну справу проти члена фракції КПУ Олександра Ткаченка за фактом перешкоджання роботі знімальної групи телеканалу СТБ.

Про це йдеться у зверненні журналістів до парламенту, фракції КПУ, Генеральної прокуратури та МВС, поширеному сьогодні.

“Ми, журналісти, акредитовані у Верховній Раді України, обурені поведінкою вашого колеги. Ми вважаємо, що у діях Олександра Ткаченка були всі ознаки кримінального злочину за статтею 171 Кримінального кодексу України «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів», - йдеться у заяві.

Крім того, журналісти розцінюють вчинок О.Ткаченка як “прояв тиску на свободу слова і зневагу не лише до журналістів, а й до їхніх глядачів, тобто, ваших виборців”.

Журналісти також висловили обурення заявою лідера КПУ Петра Симоненка про те, що журналістка нібито сама спровокувала агресивну поведінку депутата. “Подібні заяви не личать представникам парламентської партії, що поважає себе і своїх виборців і декларує відданість принципам свободи та демократії”, - йдеться у заяві.

Журналісти вимагають дати рішучу та принципову оцінку поведінці О.Ткаченка, припинити дискредитацію знімальної групи СТБ, що принижує усіх журналістів, які висвітлюють діяльність Верховної Ради, та дезавуювати попередню заяву П.Симоненка щодо інциденту.

“У разі відхилення цих вимог ми розглядатимемо можливість бойкоту законодавчих ініціатив фракції Комуністичної партії та окремих її представників. Ми звертаємось до всіх народних депутатів, Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ та громадськості із закликом домагатися якнайшвидшого порушення кримінальної справи за ст. 171 Кримінального кодексу України, і подальшого її всебічного та швидкого розслідування”, - наголошується у заяві.

09.09.2009 Дільничний інспектор, який не зреагував на повідомлення журналістки програми «Надзвичайні новини» (ICTV) Тетяни Кругової про плантацію конопель у Голосіївському районі Києва, покараний. Про це під час круглого столу «Журналісти і міліція: пошук взаєморозуміння у виконанні професійних обов'язків» повідомив начальник ГУ МВС у м. Києві генерал-лейтенант міліції Віталій Ярема.

 «Мною йому оголошена сувора догана. Це означає, що в разі наступної помилки він буде звільнений», - пояснив начальник київської міліції.

Також він повідомив, що міліція провела перевірку фактів інциденту, в тому числі й поведінки начальника відділу з боротьби з незаконним обігом наркотиків Голосіївського райуправління міліції Києва Івана Білоуса. «Матеріали службового розслідування направлені до прокуратури, яка поки ще не прийняла рішення, чи порушувати кримінальну справу», - уточнив Віталій Ярема.

«Заяви про зґвалтування - це морально-етичні проблеми одного співробітника, яким ми дамо оцінку. Але я не хотів би, щоб ви оцінювали всю систему за діями одного працівника», - додав він.

Віталій Ярема повідомив, що згодом кущі коноплі, про які повідомила журналістка, були знайдені, але за іншою адресою. «У дворі, який вона назвала, їх не було. Але за 40 метрів від того місця були виявлені 6 кущів, які були облиті бензином і спалені», - розповів він.

У самої журналістки міліціонери конфіскували 5,3 грама «мокрого» наркотику (кримінальна справа порушується за 20 грамів «мокрої» або 5 грамів «сухої» коноплі). Але підозру міліції, за його словами, викликало те, що Тетяна Кругова користувалася прихованою камерою на режимному об'єкті, яким є райуправління, без дозволу керівництва - це і спричинило її тривалий допит з вилученням камери.

Нагадаємо, що Тетяну Кругову, яка повідомила міліцію про плантацію конопель, затримали за незаконне зберігання наркотиків і допитували кілька годин, вилучивши відеозапис та зіпсувавши камеру. Іван Білоус звинуватив журналістку у спробі зґвалтування. Згодом її викликали на повторний допит, а коли вона прийшла в супроводі двох народних депутатів, міліціонери сказали, що більше претензій не мають. 1 вересня в «Надзвичайних новинах» вийшов сюжет про інцидент, на який відреагувала прес-служба київської міліції.

09.09.2009 Міліція передала у прокуратуру матеріали про інцидент, який стався у Верховній Раді між депутатом від фракції Комуністичної партії Олександром Ткаченком і журналісткою телекомпанії СТБ.

Про це  повідомив міністр внутрішніх справ Юрій Луценко.«Так, ми передали матеріали в прокуратуру для прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи за перешкоджання журналістові», - сказав він.

Він відзначив, що порушення кримінальних справ за такими інцидентами не входить до компетенції органів внутрішніх справ.

14.09.2009 Шевченківський суд заслухав пояснення обвинуваченого у справі щодо нападу  на знімальну групу продюсерського центру «Закрита зона».

Нагадаємо, 25 червня під час зйомки сюжету для програми «Попередження»  біля будівлі  комунального підприємства «Фармація» до журналістки Олени Бондаренко та оператора Сергія Колесникова підійшов співробітник компанії, який намагався перешкодити зйомці: спершу закривав камеру спиною, а пізніше бризнув в очі операторові сльозогінним газом.

Як з'ясувалось пізніше, газовим балончиком проти оператора скористався колишній керівник юридичного відділу підприємства «Фармація» Владислав Панфілов. Проти нього й була порушена кримінальна справа за звинуваченням в умисному перешкоджанні професійній діяльності журналістів та вчинення тілесних ушкоджень оператору «Закритої зони» Сергію Колесникову (ураження шкіри в районі голови,  шиї, ключиці та передпліч).  Також потерпілі заявили два цивільні позови щодо компенсації моральної шкоди. Зокрема Олена Бондаренко вимагає відшкодування у розмірі 1 тисячі гривень, а Сергій Колесников - 50 тисяч  гривень. Справу розглядає суддя Кирило Кормушин.

У своїх поясненнях суду обвинувачений визнав свою провину і переконував, що «щиро розкаюється», однак не погодився з сумою моральної шкоди.

«Я зрозумів незаконність своїх дій, що ті дії, що я вчинив є карними. Зробив висновки і надалі  я такого не робитиму. Якщо я не вбачаю зйомки то я просто відвертатимусь. Якби шкода не була такою великою ( тому  що на разі роботи в мене немає, грошей немає), я б її відшкодував. Це мій річний заробіток, сума мене шокує», - сказав пан Панфілов.

Також Владислав Панфілов виклав свою версію подій 25 червня та пояснив мотивацію своїх дій. За його словами, він звільнився з підприємства «Фармація» 24 червня (за день до інциденту з журналістами), а 25 червня прийшов по документи у відділ кадрів.

«Була спека, я вийшов на вулицю і побачив жінку з мікрофоном, чоловіка з  камерою, - розказував він. - Вони не представились і не показали ніяких документів, але сказали, що роблять передачу. Я стояв спиною до камери. Після цього жінка сказала, що я перешкоджаю зйомці і вона викличе міліцію. Вона пішла.  Далі мені здалось,  що мене хтось штовхає у спину. У мене був газовий балончик (його колись мені подарували, і  я його з собою носив), і я з метою відігнати того, хто як мені здалося, штовхав мене відеокамерою бризнув з газового балончика у потерпілого Колесника. Після того, як він знімати перестав я зайшов у приміщення», - пояснив екс-охоронець.

Обвинувачений стверджує, що журналісти не представлялись. Тоді як і Олена Бондаренко, і Сергій Колесник наголошують на тому, що неодноразово представлялись, і попереджали, що перешкоджання законній журналістській діяльності є кримінальним злочином. Представники Сергія  Колесникова та Олени Бондаренко наголошували на суперечностях у свідченнях обвинуваченого, який спершу стверджував, що не мав газового балончика і не використовував його проти громадян, або після  того, як визнав свою вину у запереченнях суду писав про те, що опіки оператора могли утворитись в результаті сонячного впливу, що «є характерним для спекотної погоди та тих місць, де вони утворились». Однак Владислав Панфілов зазначав, що не змінював своїх свідчень, а просто їх уточнював: приміром, щодо фрази про те, що в нього ніколи не було газового балончика, він наголошував, що мав на увазі те, що дозволу на балончик у нього не було.

У версії Олени Бондаренко, знімальна група «Закритої зони» приїхала до приміщення «Фармації», де записували стенд-ап  до сюжету; за два дні до цього відбулось інтерв'ю з директором цього підприємства.

«Охоронцю ми розказали, хто ми такі, що робимо, він повернувся до приміщення і жодних претензій до нас не виявляв. Згодом до нас  вийшов, як мені пізніше стало відомо, пан Панфілов, який не цікавлячись, хто я і яку компанію представляю, почав звинувачувати в тому, що ми показуємо брехливі слова. І взагалі, наголошував, щоб ми  забирались звідси. Далі закрив камеру. Я повідомляла його, що ми журналісти, що його дії підпадають під кримінальну відповідальність. І, якщо він не відійде я буду змушена викликати міліцію. Як я дізналась, пан Панфілов є юристом за фахом і він мав усвідомлювати незаконність своїх дій. На моє прохання представитись він назвався Олександром Пушкіним», - зазначила Олена Бондаренко.

Після того, як Олена Бондаренко пішла за телефоном до машини, щоб викликати міліцію,  за словами Сергія Колесникова, обвинувачений не відходив від камери, а згодом повернувся до нього і чотири рази бризнув з газового балончика.«Я закрив обличчя руками, і струмінь газу потрапляв на руки та на спину. Панфілов і ще якийсь чоловік ще стояли та сміялись: «Да, вот плохо стало человеку. Слезы пошли». Після цього вони пішли», - зазначив Сергій Колесников.

Щодо  цивільного позову Олена Бондаренко наголошує на тому, що зазнала моральної шкоди перебуваючи на допитах у міліції та прокуратурі в той час, коли мала  дороблювати сюжет, який довелось закінчувати у вихідні,  «позбавляючи дитину спілкування»: «До того ж, я переживаю за результат цієї справи. Я переживаю за цю справу, і за те, що кожен кому я не сподобаюсь, або хто побачить мене з камерою бризкатиме сльозогінним газом, через свої примарні уявлення чи міркування». Сергій Колесников у поясненнях судду відзначив, що окрім фізичного болю, він відчув емоціональний стрес: «Усвідомлення того факту, що мене перед очима багатьох людей було принижено відповідачем, завдало мені душевних страждань». Окрім цього у Сергія Колесника в цей день дуже захворіли діти, поряд з якими він не міг перебувати через допити.

28.09.2009 Прокуратура Печерського району Києва відмовила у порушенні кримінальної справи стосовно народного депутата від КПУ Олександра Ткаченка.

Прокуратура провела перевірку за заявою спеціального кореспондента телеканалу СТБ Ольги Червакової про неправомірні дії народного депутата України Ткаченка, який 1 вересня цього року у приміщенні Верховної Ради України під час спроби журналістки взяти у нього інтерв’ю пошкодив мікрофон знімальної групи телеканалу та, на думку заявниці, створив таким чином перешкоди виконанню нею професійних обов’язків, – пише агентство.

У ході перевірки підтвердився факт пошкодження народним депутатом України Олександром Ткаченком мікрофону, який є власністю телеканалу.

Втім, відзначають у прокуратурі, у даному випадку дії депутата не містять складу злочину. Кримінально караним, згідно з чинним Кримінальним кодексом України, є умисне знищення або пошкодження чужого майна, яке заподіяло шкоду у великих розмірах. (Згідно з п.3 примітки до статті 185 КК, злочином у великих розмірах визнається такий, що вчинений на суму, в 250 і більше разів вищу за неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто – від 4250 грн.)

Вартість же пошкодженого мікрофону, згідно з офіційною інформацією телеканалу СТБ, становить 1330 грн.

Також у ході перевірки не здобуто достатніх даних, які б достовірно свідчили про наявність умислу у народного депутата саме перешкодити професійній діяльності як окремого журналіста, так і засобів масової інформації в цілому. Як вбачається з наявних матеріалів перевірки, дії Олександра Ткаченка були викликані настирливою наполегливістю журналістки Червакової, яка намагалася отримати відповіді на свої запитання всупереч небажанню народного депутата їх надавати, відзначають у прокуратурі.

З урахуванням цього, прокуратурою прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо народного депутата України Ткаченка у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ч.1 ст. 171 КК України (умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та ч.1 ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах).

Водночас за викладених обставин журналіст та телеканал мають право звернутись із позовом про відшкодування завданої як моральної, так і матеріальної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Окрім того, відзначають у прокуратурі, дії народного депутата Олександра Ткаченка можуть бути предметом розгляду Комітету з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України. Згідно з даними Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації, на його засіданні 9 вересня було висловлено осуд поведінки народного депутата Ткаченка стосовно журналістки Червакової.

Нагадаємо, 9 вересня міліція передала в прокуратуру матеріали про інцидент, який відбувся у Верховній Раді між депутатом від фракції Комуністичної партії Олександром Ткаченком і журналісткою телекомпанії СТБ.

29.09.2009 Парламентський кореспондент СТБ Ольга Червакова дізналася про рішення прокуратури з інтернету. «Коли я подзвонила слідчому, він сказав, що надіслав мені копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи ще 18 вересня. І назвав адресу, за якою я живу і де щодня перевіряю поштову скриньку. Сьогодні - 28 вересня, а закон надає на оскарження такого рішення 10 днів. Тобто, часу вже не залишилося». Таким чином, вважає Ольга, «прокуратура ще раз показала своє обличчя».

«Мені не зрозуміло, де наші правоохоронні органи брешуть - коли ухвалюють такі екзотичні рішення чи коли Генпрокуратура декларує, що захищає права журналістів. У рішенні Печерської прокуратури йдеться про відсутність наміру в депутата Ткаченка завадити моїй професійній діяльності, і в тому ж абзаці написано, що його дії продиктовані небажанням надавати відповіді на мої запитання. Як на мене, "небажання надавати відповіді" і було тим самим "наміром", якого не знайшла прокуратура».

Водночас Ольга Червакова не збирається полишати цю справу: «Я дуже рада, що рішення прокуратури винесено у відносно короткий термін і що нас не маринували, як знімальну групу СТБ у 2006 році у справі Калашникова. Я буду щаслива, якщо цю справу розгляне суд у відкритому режимі, і я впевнена, що в цьому випадку буде ухвалено справедливе і законне рішення. Я вимагатиму в прокуратури копію постанови, яка так до мене і не дійшла, а заодно - пошукаю в їхній канцелярії копію квитанції про надсилання мені цього листа. Я сподіваюся, що вона є. Щойно в мене на руках будуть усі документи, невідкладно буде звернення до суду».

На думку Ольги Червакової, через незграбні дії прокуратури, яка не захотіла поставити крапку в скандалі із Ткаченком, справа набуде ще більшого резонансу. Крім звернення до суду, журналістка готує листа в парламентський комітет із законодавчого забезпечення правоохоронних органів, оскільки вважає, що рішення Печерської прокуратури й те, як про нього було повідомлено громадянам, можна кваліфікувати як бездіяльність.

Економічний, політичний, непрямий тиск- 5

01.09.2009 Журналісти телеканалу ТОНІС оголосили страйк.З цього приводу вони написали  звернення своєму керівництву, в якому вони повідомляють про те, що  вразі не виплати заборгованості зарплатні, вони заблокують вихід ефіру.

04.09.2009 Видавництво «Економіка» скоротить штат, закриє «Ранкову пресу» та переформатує «Дело». Видавець «Дела» та «Інвестгазети» – видавництво «Економіка» – недовиконало власний план із доходів на перше півріччя на 23%. Про це повідомили представники інвесторів на зустрічі з трудовим колективом 4 вересня.

Найбільше відставання від запланованих показників показали b2b-видання (які саме – не уточнювалося). Нагадаємо, з видань такого плану в «Економіки» є журнали Marketing Media Review, «Логистика», BusinessSpotlight та «Практика оценки». Ті з них, які мають найменший потенціал, проіснують до кінця року та закриються.

Така ж перспектива – допрацювати лише до кінця року – очікує на передплатне агентство «Ранкова преса».

«Інветгазети» зміни не торкнуться, а от «Дело» буде переформатовано. Головний редактор газети Галина Панченко наразі не змогла уточнити  що саме зміниться.

Роздрібну вартість «Дела» та «Інвестгазети» буде підвищено, а кількість працівників скоротять.

Масштаб скорочення – кілька відсотків наявного штату (до 10%). Скороченим виплатять відшкодування у вигляді 3-місячного окладу.

Конкретних прізвищ чи підрозділів названо не було, тому  Галина Панченко та головред «Інвестгазети» Сергія Вовк пояснили, чи торкнуться звільнення їхніх видань. Обидва головреди відповіли, що звільнення не заплановано, проте зазначили, що буде проведено традиційну ревізію результативності кожного працівника. «Якщо хтось не справляється з нормами виписки чи якості матеріалів, то ми ставимо питання про доцільність подальшої співпраці. Але це не є скорочення, це нормальна оцінка професійності. Навпаки, ми вивчаємо можливість збільшення штату», – пояснив пан Вовк, додавши, що, швидше за все, «ротацію кадрів» буде здійснено в b2b-проектах, які не вийшли на запланований рівень доходності.

Натомість видавництво планує акцентувати увагу на онлай-напрямі. У «Інвестгазети» оновиться сайт, а у видавництва з'явиться окремий менеджер із онлайн-продажів.

Як повідомив  піар-директор видавництва Віталій Максимов, зекономлені за рахунок оптимізації кошти буде спрямовано на покращення та розвиток існуючих проектів. Як саме – видавництво повідомить пізніше.

10.09.2009 Дві вінницькі журналістки звернулися до прокуратури з вимогою примусити їхнього роботодавця ТОВ «Медіа Дім РІА» виплатити їм борги по зарплаті, а також пеню за прострочені виплати. Згідно із заявою, головну редакторку „20 хвилин” та „РІА” Олену Шмигельську та випускову редакторку цих же видань Катерину Баркалову звільнили без попередження за тридцять днів, як це вимагає корпоративна угода. Про це повідомляє

прес-служба КНМП.

При цьому керівництво ТОВ «Медіа Дім РІА» відмовляється виплатити заборгованість по зарплаті. Авторки заяви до прокуратури твердять, що траплялися випадки, коли їхні підписи під актами виконаних робіт підроблялися невідомими особами.

Олена Шмигельська твердить, що через безпринципність керівництва ТОВ «Медіа Дім РІА» вона не може отримувати належні витрати від Фонду соціального страхування, котрі їй належать як особі, що отримала травму під час виконання службових обов’язків. Вона, будучи у службовому відрядженні, потрапила в автомобільну аварію, отримала важкі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку середнього ступеня, рвані рани голови, що призвели до ампутації правої вушної раковини, оскольчатий закритий перелом лівого плеча, розрив згинальних сухожилків 3 та 4 пальців лівої руки, рвані рани обох рук.

16.09.2009 Журналістка Тетяна Чорновіл  інтернет-видання «Обоз» через невиплату заробітної платні вирішила покинути видання. «Офіційно я звільнюся тоді, коли зі мною розрахуються, а поки що я співпрацюю з декількома виданнями на гонорарній основі», - сказала Тетяна.

Наразі Тетяна Чорновіл співпрацює з інтернет-виданнями «Українська правда» та «Лівий берег».

На «Оглядачі» Тетяна Чорновіл працювала чотири роки - найдовше від усіх інших журналістів, і фактично стала своєрідною візитівкою цього видання. До «Оглядача» вона працювала в журналах «ПіК» та «Компаньйон».

23.09.2009 Творчому колективу  телеканалу К1 оголосили про закриття програми «Одного дня». Про це  на нараді заявив голова правління телеканалу «Інтер» Сергій Созановський.

«Керівництво нам назвало офіційну причину закриття новин , а саме  те , що вони не відповідають формату К1»,- повідомила в коментарі  журналіст «Одного дня» Тетяна Козирєва.

Більшості працівникам запропонували роботу в  межах Медіагрупи U.A. InterMediaGroup Limited, або звільнення за згодою сторін. Тим працівникам, які не зможуть знайти себе в інших програмах групи «Інтер», надаватиметься компенсація відповідно до чинного законодавства.

«Ми також  підписали документ про те, що ознайомлені з тим, що закривається проект і що наші посади будуть скорочені через 2 місяці»,- повідомила ІМІ випусковий редактор «Одного дня» Алла Фторушина.

Нагадаємо, акціонерне товариство закритого типу "Українська Незалежна ТВ-Корпорація" є найбільшим мовником на телевізійному ринку України під логотипами ІНТЕР та ІНТЕР+. Телеканал є частиною U.A. Inter Media Group, до якої належать телевізійні канали НТН, К1, Мегаспорт, К2, Ентер-фільм, Ентер-музика, а також інші медіа-активи.

Нові елементи економічного, політичного та непрямого тиску -3

02.09.2009 Керівництво телеканалу «Тоніс»   виплатили половину заборгованості  зарплатні своїм журналістам. «Ми, наразі, вийшли на роботу і продовжуємо працювати. Якщо до 18.00 нам не виплатять обіцяну суму, то о 18.30 не вийде випуск в ефір», - повідомила в коментарі  журналіст Анна Суходолова.

10.09.2009 Директор ТОВ «Медіа Дім РІА»  Алла Корчева  вимагає у  екс- головного редактора щоденної газети „20 хвилин” та тижневика „РІА” Олени Шмигельської  забрати заяву з  прокуратури Ленінського району міста Вінниці.

«Мені напряму сьогодні  телефонувала директор Корчева Алла, та вимагала забрати заяву з прокуратури. У разі якщо вимоги не будуть виконанні, то в понеділок,14 вересня, вона подасть зустрічний позов  "за наклеп" »,- повідомила в коментарі  пані Олена.

22.09.2009  Харківська комунальна газета «Слобідський край» вийшла  лише з двома словами «Акція протесту». Таким чином журналісти видання протестують проти не виплати заробітньої плати: «Ми 5 місяців без зарплати», - повідомила відповідальний секретар газети Ліна Копецька.

Пані Копецька повідомила, що проблеми почалися на початку року, коли з бюджету виділили 400 тис. грн.., це в два рази менше минулорічного. Цього вистачає лише на друк та комунальні послуги, зазначила Копецька.

Начальник обласного управління з питань преси Олексій Липчанський назвав претензії колективу «верхом цинізму». За його словами головний редактор видання нараховує собі зарплату у розмірі 5,5 тис. грн.., а сам не прийняв жодних антикризових дій.

Чиновники говорять, що за порожні сторінки журналісти відповідатимуть по закону: більше 16 тисяч гривень бюджетних коштів було витрачено не по призначенню, тому матеріали будуть передані до прокуратури.

Головний редактор видання Володимир Ревенко відзначив: «Всі зарплати в комунальній газеті прив’язані до ставок держслужбовців. Ми до них жодного стосунку не маємо»

Судові позови до ЗМІ та журналістів -1

17.09.2009 В Новозаводському районному суді Чернігова було оголошено рішення за позовом начальника відділу житлово-коммунального господарства міської ради Вадима Антошина до громадської організації «За Чернігів» та редактора однойменної найтиражнішої у місті газети  Валерія Литовченка щодо захисту честі та ділової репутації. Суд став на сторону головного комунальника міста і оцінив шкоду гідності чиновника у розмірі пять тисяч гривень.

Нагадаємо, що Вадим Антошин подав позов через публікацію «Дырка в бюджете 20 миллинов» в газеті «За Чернігів» (№1 від 29 січня 2009 року), де, зокрема, наводилося прізвисько «Мистер десять процентов», яким за чутками нібито називають начальника ЖКГ за вміння домовлятися із підрядниками за коммунальні замовлення.

Також під час суду пан Антошин заявив, що і надалі збирається позиватися до газети та організації «За Чернігів» за інші критичні публікації. Крім того у своєму позові Вадим Антошин вимагав заборонити газеті використовувати його ім’я та посаду. Та під час процесу суд не підтримав цю вимогу.

Під час судового засідання 16 вересня, пан Антошин категорично заперечував проти дозволу на відеозйомку для тележурналістів під час процесу, і суд став на бік чиновника.

Незважаючи на таке рішення суду, редакція газети і організація «За Чернігів» готова доводити свою правоту в судах вищих інстанцій і, якщо треба, в державній судовій адміністрації, стверджує юрист організації «За Чернігів» Генадій Луценко.

Нові елементи про судові позови до ЗМІ та журналістів - 4

07.09.2009 Колишній голова Львівського апеляційного адміністративного суду Ігор Зварич направив у Франківський суд Львова більше 30 позовів проти газети «Високий замок» з вимогою стягнути компенсацію за розповсюдження неправдивої інформації про нього і в захист честі та гідності.

«На засіданні по першому позову Зварича до газети голова Франківського райсуду Світлана Мартьянова "потішила" нас повідомленням, що до суду вже поступили більше 30 позовів до ВЗ від Зварича», - сказано в ньому.

У позовах Зварич вимагає спростування наведених фактів у статтях. У декількох позовах сказано, що Зварича кривдять і ганьблять в очах громадськості України, коли його називають «посівальником» або «невловимим».«Виключно образливою для мене є назва статті, де журналіст цинічно і безпідставно називає мене "невловимим"», - сказано в повідомленні.

За даними газети, в кожному з позовів Зварич вимагає виплатити йому компенсацію у розмірі 0,1 млн гривень.

Нагадаємо, в серпні колишній голова Львівського апеляційного адміністративного суду Ігор Зварич попросив Франківський суд Львова стягнути з газети «Високий замок» 0,15 млн гривень за розповсюдження неправдивої інформації про нього і в захист честі та гідності.Генпрокуратура розслідує 5 кримінальних справ у зв'язку з хабарництвом відносно Зварича.

18.09.2009  Деснянський районний суд міста Києва частково задовольнив позов голови консультаційної ради Консорціуму ЄДАПС Юрія Сидоренка проти ЗАТ «Бліц-інформ» (газета «Бизнес»), журналіста Максима Біроваша та екс-головного редактора «Бизнеса» Сергія Кобишева. Про це  повідомив представник Максима Біроваша Олександр Бурмагін.

Загальна сума позову – 46 мільйонів гривень. Суд її зменшив, ухваливши стягнути 6 млн грн моральної компенсації та 600 тис. грн покриття судових витрат з видавництва «Бліц-інформ», а також по 5 тис. грн морального відшкодування та по 510 грн компенсації судових витрат з Максима Біроваша і Сергія Кобишева.

Через суд Юрій Сидоренко прагне спростування трьох речень із серії журналістських розслідувань Максима Біроваша про проблеми паспортної системи України та відшкодування заподіяної йому моральної шкоди. Зокрема, позивач заявляє про порушення права на недоторканість його приватного життя через використання його імені, поширення його зображення та оприлюднення обставин життя його рідних.

Олександр Бурмагін повідомив , що обов'язково оскаржуватиме рішення Деснянського райсуду в апеляційній інстанції. «Ми в повному обсязі не згодні з позовними вимогами. У матеріалі Максима використано достатньо документів, які підтверджують, що журналіст діяв добросовісно і перевіряв інформацію, яка є достовірною», – пояснив адвокат позицію відповідача.

Це вже другий розгляд справи «Сидоренко проти Біроваша». Юрій Сидоренко подав позов до «Бліц-інформу» на суму 46 млн грн, сплативши держмито у розмірі 4,6 млн грн, у листопаді 2007 року.

23 травня 2008 року Деснянський районний суд ухвалив рішення стягнути моральне відшкодування: 22 млн грн з видавництва і по 5 тис. грн  з автора матеріалу та головного редактора.

24 вересня 2008 року Апеляційний суд міста Києва повністю відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо компенсації моральної шкоди, залишивши в силі частину рішення Деснянського райсуду щодо спростування та заборони використання фотографії позивача.

Верховний Суд України своєю ухвалою скасував рішення і районного суду, й апеляційного та направив справу на повторний розгляд.

Нагадаємо, що суддя Деснянського районного суду Олена Кальченко цього року була зарахована Національною спілкою журналістів України до переліку «Ворогів української журналістики – 2008» – за ухвалення рішення про стягнення величезної суми моральної компенсації.

23.09.2009  Франківський районний закрив справу за позовом екс-судді Львівського апеляційного адмінсуду Ігоря Зварича до газети «Експрес». Під час першого ж слухання суд виніс рішення на користь журналістів. Про це  повідомили у юридичному відділі ТзОВ «Видавнича група «Експрес».

Судовий позов екс-суддя Зварич подав на газету за образу своєю честі і гідності. Однак, як зазначив юрист Олексій Малярчук, аргументи "Експресу" були більш переконливими, адже «Зварич вимагав спростувати інформацію, яка навіть не з’являлася на сторінках «Експресу», а була зовсім в інших виданнях». Суддя Зварич за образу честі і гідності вимагав від «Експресу» компенсацію у розмірі 50 тис. грн.

Нагадаємо, що екс-суддя Львівського апеляційного адмінсуду подав також судові позови до газети «Високий Замок», до київських видань «Сегодня» та «Факти». Станом на кінець серпня у Франківському районному суді Львова на розгляді перебувало 30 позовів до мас-медіа, журналістів, працівників Генпрокуратури і Президента України від екс-судді Ігоря Зварича

 Судові позови від ЗМІ та журналістів - 0

 Нові елементи про судові позови від ЗМІ та журналістів- 0

ІМІ