IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

18

54

5

21

«Закриті» комунальники Кропивницького

Джерело колажу тут.

Комунальні підприємства Кропивницького за останні роки дещо втратили завойований роками статус недоторканної касти, однак здавати свої позиції у «боротьбі» з журналістами та громадськими активістами поки не планують. Незважаючи на декларативну відкритість та прозорість у роботі, отримати відповідь на інформаційний запит від таких організацій, принаймні доброї половини від них, є челенджем на витривалість, винахідливість і терпіння.

Перш за все, аби розуміти що саме вимагати від комунальних підприємств, варто розібратись в чому ж різниця між запитом на інформацію та зверненням громадянина. Останнім, через незнання законодавства, частенько користуються недосвідчені журналісти та громадські активісти. Так от, відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію це «прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні». Що ж до звернення, то згідно статті 3-ї Закону України «Про звернення громадян» під цим терміном варто розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Не менш важливо розуміти, що таке публічна інформація і, відповідно, від кого ми можемо її отримати. Законодавець на даний час визначив, що це «відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, яка була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом». Окрім того дана інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Однією з головних законодавчих норм, якої частенько недотримуються комунальні підприємства Кропивницького, є зобов‘язання надати відповідь на інформаційний запит не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Тим не менш зауважу, Комунальне підприємство по обслуговуванню електричних мереж «Міськсвітло»,  Комунальне підприємство «Кіровоград-Благоустрій» та Комунальне підприємство «Універсал 2005» за весь час проведення міні-дослідження ні разу не порушили встановлених строків. Цього, нажаль, не можу сказати про інших комунальників, які частенько застосувують іншу норму Закону. Посилаючись на значну кількість даних, які необхідно обробити для надання відповіді, вони продовжують строк розгляду запиту до 20 робочих днів. Інколи, однак, відповіді дочекатись не вдається, оскільки, на думку представників комунальних підприємств, «запит було надано у невідповідній формі». Мова наразі йде про електронні листи та телефонні дзвінки які керівництво кропивницьких житлово-експлуатаційних організацій та аварійно-диспетчерської служби чомусь частенько не вважає офіційним запитом.

Аби у подальшому ні у кого з колег не виникало з цим проблем, хочу нагадати, що частиною 3 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено наступне «Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача». Думаю особливо коментувати тут немає чого, однак ми таки поцікавились думкою юриста Олександра Дмитренка.

  • Законодавець не обмежував громадян у можливостях подання запитів та все ж, з досвіду, я рекомендую користуватись письмовою формою – стандартно паперовою чи електронною. Справа в тім, що практично жодної фіксації вхідних-вихідних дзвінків на робочих телефонах комунальних підприємств Кропивницького не ведеться, а значить довести у подальшому факт вашого дзвінка буде вельми проблематично.

Зауважу також, що за необхідності отримання інформації, яка є суспільно важливою і стосується стану довкілля, якості продуктів харчування, техногенних чи екологічних катастроф або аварій, строк отримання вами відповіді скорочується до 48 годин з дня отримання запиту. Однак, і про це не варто забувати, така терміновість має бути обгрунтованою.

Розібравшись з теорією переходимо до досить короткої, однак показової практики. Аби зрозуміти наскільки місцеві КП реагують на інформзапити їх для початку потрібно знайти. А це, як виявилось, не така вже й проста задача. Частково інформацію, а точніше перелік відповідних підприємств та їхні електронні адреси, було віднайдено на сторінці головного управління житлово-комунального господарства та й то лише у розрізі підпорядкованих йому КП.

Не втомлюючи вас подробицями кількамісячного листування, скажу лише, що мною було направлено по 4 листи на кожне з віднайдених комунальних підприємств міста. Аби відповіді надавались саме як рядовому громадянину, а не журналісту, кожен новий лист відсилався з нової електронної пошти, від імені реальних людей, що допомагали у даному дослідженні. І от, два місяці роботи і маємо результат – трійку лідерів підприємств які максимально ігнорують вимоги чинного законодавства.

На третьому місці, з показником 3 відповіді на 4 листи, причому одна з них з двотижневим запізненням, опиняється Комунальне підприємство «Кіровоградська аварійно-диспетчерська служба». Цікаво, що на телефонні дзвінки з проханням надати інформацію служба реагує набагато краще. Скоріш за все це можна пояснити специфікою роботи підприємства та наявністю власного прообразу кол-центру.

На другому місці опиняється КП «Житлово-експлуатаційна організація №3» яка на даний момент надала лише 2 відповіді на 4 інформзапити. Враховуючи зміни у керівному складі, ряд скандалів навколо роботи даного підприємства та загалом часті скарги колег результати не дивують.

Почесне ж перше місце у даному анти-рейтингу займає КП «Управління будинками Кіровоградської міської ради», яке не відповіло на жоден інформаційний запит. Враховуючи закритість даного підприємства, відсутність офіційного сайту, інформації щодо діяльності, публічної звітності та небажання надавати відповіді у встановлений законом спосіб я не бачу іншого виходу як позиватись до даного підприємства до суду. Це, до слова, також є вашим правом адже доступ до інформації є законодавчо закріпленим правом кожного громадянина України. Не бійтесь відстоювати його, навіть якщо для цього доведеться звертатись до суду.

Павло Лісниченко, регіональний представник ІМІ в Кіровоградській області, для сайту “Златопіль”

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Посольства США

 

Ще Блоги