IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2018 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

14

53

1

13

Боротьба за інформацію журналістів Волині та перешкоджання

Редактору інтернет-видання «Волинь24» Юрію Ричуку, ймовірно, погрожував чоловік, пов`язаний з силовим угрупованням «Варта порядку». Фото зі сторінки Юрія у Фейсбуці

Журналіст у роботі має бути готовим до непередбачуваних ситуацій.  Навіть якщо записує в гугл-календар та планує на аркуші паперу список справ, є ймовірність, що щось може піти не так, як планувалось.

Перешкоджання під час виконання професійної діяльності, психологічний тиск, погрози, побиття, намагання зламати електронну пошту, ненадання відповіді на запити – це ще не весь список того, з чим журналісти стикаються і чого не повинно бути.

Кожен журналіст має знати свої права, не забувати про етику, читати закони України, щоб  себе захистити. Хто не в темі, той не зможе швидко зорієнтуватись у несподіваній ситуації. І завжди варто звертатись до правоохоронців, коли закон порушують.

Коли відбувається перешкоджання роботи журналіста, то він має все зафіксувати, якщо є можливість. Звісно, відео – це краще, ніж просто диктофонний запис.  Фото –  це теж доказ.

Коли мені в часи Майдану працівники міліції  не дозволяли мені зайти в будівлю ОДА, тоді почала їх знімати на фотоапарат, а перед тим представилась, сказала, з якого видання. Я бачила, як вони були здивовані, оскільки для них це стало несподіванкою. Певно, не очікували на якусь реакцію, бо іншим присутнім журналістам було байдуже. Після моєї заяви про злочин за статтею 171 ККУ одному міліціянту вручили догану.

Зараз Волинь входить у трійку лідерів областей України, де  ІМІ зафіксував найбільшу кількість порушень свободи слова за вісім місяців цього року.  На Волині зафіксовано 15 випадків, й область поступається Київщині (38 випадків) та Миколаївщині (17 випадків).

У відповідь на запит поліція Волині надала інформацію про розслідування злочинів, вчинених щодо працівників ЗМІ.  Впродовж 2017 року поліцією було відкрито 5 кримінальних проваджень.

Дві кримінальні справи стосуються перешкоджання законній професійній журналістській діяльності (171 стаття Кримінального кодексу).  Зокрема, стосуються перешкоджання  журналістці ТРК «Аверс» Наталії Поліщук у квітні цього року та журналістці цієї телекомпанії Юлії Циплюк у вересні 2017 року.

Інші три кримінальні провадження стосуються тілесних ушкоджень – одні середньої тяжкості (стаття 122), одні легкі (стаття 125) та погроза вбивством (стаття 129 КК). Дві справи щодо побиття стосуються оператора ТРК «Аверс» Костянтина Кіца, який зазнав легких тілесних ушкоджень, та журналіста Ярослава Андрусяка. У останнього, крім забоїв та саден, медики діагностували також ще й перелом лівої руки. За статтею 129 («Погроза вбивством») поліція відкрила кримінальне провадження за фактом телефонних погроз Юрію Ричуку. Після допису про голову правління фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Олександра Товстенюка у Facebook Ричуку зателефонував невідомий чоловік і сказав, щоб він не писав потім про інвалідний візок. Аудіозапис журналіст розмістив у Facebook, щоб люди впізнали голос чоловіка, який дзвонив. У зв’язку з цим журналіст писав заяву в поліцію. Згодом у коментарях люди припускали, що телефонував Владислав Волох.

Журналістам варто дбати також і про інтернет-безпеку. Цього року були намагання зламати електронну пошту журналісткам Мар’яні Метельській та  Людмилі Яворській. 

Нещодавно в Луцьку відбулась зустріч журналістів з поліцією, де ключовою темою стало питання розкриття злочинів проти журналістів.

Спільна прес-конференція керівництва поліції на Волині та представниці ІМІ в регіоні (зліва Мая Голуб)

Поліція готова спілкуватись із представниками ЗМІ щодо порушення їхніх прав.

Тимчасовий виконувач обов’язків заступника начальника ГУНП у Волинській області, начальник слідчого управління Максим  Новицький порадив журналістам ходити в розпізнавальних знаках із написом «Преса». З його слів, нападники не завжди знають, що перед ними стоїть журналіст.

Я одразу уявила собі ситуацію, коли журналіст іде робити  розслідування про незаконне будівництво, має бути непоміченим, а тут напис «Press» на куртці.  Про початок розслідування зазвичай журналіст не повідомляє. Та й не завжди напис «Преса» є «рятівним жилетом» у непередбачуваних ситуаціях. Варто розрізняти роботу журналіста в зоні АТО, на публічних заходах, коли він іде в справах для запису інтерв’ю та інше.

Максим Новицький також порадив журналістам, яким погрожують,  не писати  одразу про це у Facebook або ж у новинах.

Він вважає, що краще звернутись в поліцію й діяти спільно з правоохоронцями, щоб того, хто погрожував, можна було вичислити, коли будуть наступні дзвінки чи повідомлення. Тоді можна буде швидше знайти того, хто дзвонив, якщо він не підозрює про співпрацю журналіста з поліцією.

Однак не можна й забувати про такий факт, коли публічність захищає.

Редактор видання «Конкурент» Андрій Лучик зазначив,  що журналісти Волині не бояться заявити про порушення своїх прав, як в інших, в тому числі більш населених, регіонах.

За його  спостереженнями, ситуація з порушенням прав журналістів на Волині погіршилася за останні декілька років. Але це не дає підстав говорити, що вона найгірша в Україні.

Саме визначення «журналіст» є важливим для застосування 171 статті Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за перешкоджання професійній діяльності. Тобто журналіста при написанні заяви про злочин мають визнати журналістом.

Цікаво, що в багатьох випадках повідомлення від журналістів про порушення прав розглядають відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Таке траплялося часто у 2016 році на Волині. Про це я писала на сайті Corruptua.org.

Коли журналіст звертається щодо порушення, його заява має розглядатись в порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, а не ЗУ «Про звернення громадян».

Тобто заява має бути про скоєння злочину, а не простим зверненням.

Медіа-юрист Інституту масової інформації Максим Ратушний зазначає, що, відповідно до положень КК України, а саме примітки до ст. 345-1, професійною діяльністю журналіста є систематична діяльність особи, пов’язана зі збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані ЗМІ, інформагентства, мережу інтернет – тобто умовне обіймання посади редактора ЗМІ не відміняє всіх тих ознак, що визначені законом щодо журналістської діяльності і від яких потрібно відштовхуватися у вирішенні цього питання.

«Перешкоджання журналістській діяльності може полягати не тільки в безпосередньому впливі на журналістів, але й у незаконному впливі на ЗМІ на різних етапах створення контенту, у тому числі і впливі на редактора, що є відповідальним за випуск контенту (а також має всі ті ознаки, що описують професійну журналістську діяльність)», – зазначив експерт.

«Не варто забувати, що вищезгаданою приміткою також визначено, що статус журналіста або його належність до ЗМІ підтверджують редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим ЗМІ, його редакцією чи творчою спілкою журналістів, – можна ставити під сумнів “ефективність” такого способу підтвердження до здійснення законної професійної журналістської діяльності в Україні, проте наразі це чинна вимога закону для підтвердження статусу журналіста в кримінальному процесі», – додав він.

Я вважаю, що суспільний розголос дуже важливий, якщо журналісту перешкоджають у професійній діяльності.

І обов’язково треба реагувати на порушення. Коли винних знайдуть і покарають – це буде для інших прикладом, що журналістів треба поважати, а не заважати їхній  роботі.

Також не варто мовчати, коли відповідь на запит не надали. Бо якщо не відреагувати на перше порушення, то й далі так буде. Люди рахуютьcя з журналістами, які  пишуть про  незаконні дії, скаржаться. Таких запам’ятовують надовго, які не дозволяють ображати чи дискримінувати себе.

Мая Голуб, регіональна представниця ІМІ у Волинській області, для сайту “Четверта влада”

Матеріал підготовано в рамках Українського медійного проекту (У-Медіа), що виконується міжнародною неурядовою організацією «Інтерньюс» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)

Ще Блоги