Барометр свободи слова за січень 2017 року


У січні в Україні основними порушеннями прав журналістів стали випадки перешкоджання – 5 та доступ до публічної інформації – 4. Ці порушення сталися у семи регіонах країни. Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Цього місяця дві області є лідерами з перешкоджань Рівне та Донеччина. Так, у Рівному під час зйомок сюжету про закупівлю оргтехніки за завищеною ціною підприємець напав на знімальну групу ТСН. Він штовхав журналістку і оператора. В іншому випадку журналістку інтернет-порталу “Четверта влада” Анну Калаур охорона не пускала на територію комунального підприємства “Рівнеелектроавтотранс” для збору інформації щодо закупівлі транспорту за бюджетні кошти. Потрапити на територію підприємства журналістці вдалося лише після прибуття поліції.

На Донеччині в місті Покровськ (колишній Красноармійськ) мітингувальники перешкоджали журналістці місцевого сайту DDK Олені Соболенко, штовхаючись та намагаючись вирвати з її рук апаратуру. За даним фактом Слідчий відділ Покровського відділу поліції ГУНП в Донецькій області розпочав кримінальне провадження за ч.2 ст. 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

В іншому випадку у місті Святогірськ журналісту “Стоп Корупції” Володимиру Рибалкіну перешкоджав знімати засідання виконавчого комітету міської ради член виконкому Микола Присяжний.

Загалом перешкоджали цього місяця журналістам приватні особи, охорона, посадовець та суддя.

Крім того, у січні експерти ІМІ зафіксували 4 випадки обмеження доступу до інформації, де порушували право на інформацію переважно місцева влада, комунальні підприємства та суд. Ці випадки зафіксовані в Одесі, Миколаєві, на Полтавщині та Закарпатті.

Так, в Одесі журналісти висловили своє обурення про обмежений допуск ЗМІ на першу зустріч нового голови Одеської обласної держадміністрації Максима Степанова. Журналісти написали звернення, де обурились вибірковістю у запрошенні ЗМІ на зустріч.

У Кременчуці Полтавської області видання “ТелеграфЪ” заявило про відписки від виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та Кременчуцького тролейбусного управління (КТУ) у відповідь на інформаційний запит про надання копії угоди КТУ з ЄБРР щодо надання кредиту в сумі 8 мільйонів євро на закупівлю тролейбусів.

А редакторка газети “Сила народного контролю” (місто Чоп, Закарпатська область) Лариса Ступак повідомила, що Апеляційний суд Закарпатської області вимагає у неї у відповідь на запити надати “редакційне посвідчення чи інший документ, що підтверджує повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової інформації, або професійну належність”.

Кричущим випадком порушення українського законодавства став зафіксований один випадок цензури харківський провайдер безлімітного хостинга, який обслуговував інформаційний портал “Вечірня Умань” (vch-uman.in.ua), заблокував доступ до сайту на вимогу Роскомнагляду та Генеральної прокуратури РФ.

Адміну сайту компанія повідомила, що “акаунт розміщує домен (vch-uman.in.ua), на якому розташовувалися матеріали, схильні до блокування Роскомнаглядом”.

В коментарі ІМІ головний редактор сайту Володимир Гамалиця повідомив, що видання вже кілька разів отримувало попередження від Роскомнагляду з вимогою зняти деякі матеріали. Через який матеріал цього разу їх заблокували він точно сказати не зміг, але вважає, що “або про уманського розвідника Артура, що у Слов’янську під виглядом “зеленого чоловічка” дійшов майже до мерії, або ж про бої під Донецьким аеропортом за участю “Правого сектору”.

Крім того, ІМІ зафіксував 3 випадки погроз, та по 1 випадку судових позовів від журналістів та кібер-атаки.

В окупованому Росією Криму ІМІ зафіксував 4 випадки порушень прав журналістів, які, зокрема, чинили представники ФСБ Росії. Зокрема, вручення з порушенням Кримінально-процесуального кодексу України журналісту Миколі Семені обвинувального висновку у справі про сепаратизм. За версією слідства, кримський журналіст “підготував статтю під назвою “Блокада – необхідний перший крок до звільнення Криму”, в якій були виявлені заклики до порушення територіальної цілісності Росії”.

Як зазначив адвокат Семени Еміль Курбедінов, обвинувальний висновок повинен був вручити представник прокуратури, тоді як Семені висновок передав слідчий ФСБ Олександр Паршутін у будівлі управління.

Крім того, у Криму заблокували доступ до сайту “Історичної правди”.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 1 випадок цензури, 5 випадків перешкоджання, 4 доступу до інформації та 3 випадки погроз.

Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:

Фізична агресія

Погрози – 3

1. Журналіст Олексій Бобровніков залишив Україну через погрози

10.01.2017 Колишній журналіст ТСН, який розслідував вбивство члена мобільної групи з боротьби з контрабандою Андрія Галущенка, Олексій Бобровніков заявив, що залишив Україну через погрози. Про це він написав у вівторок на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, виїхав з України він ще місяць тому.

"Виклад ланцюжка подій, які могли знищити мене (у фізичному сенсі не в меншій мірі, ніж мене намагалися знищити професійно) нерозривно пов'язані зі справою Ендрю Галущенко, вбитого 2 вересня 2015 року недалеко від міста Щастя в Луганській області. Андрій був моїм головним джерелом інформації в питаннях дослідження "сірої зони", - написав він.

Як пише Бобровніков "з перших днів розслідування, присвяченого "сірій зоні", а точніше, за два дні до вбивства Андрія Галущенко", йому почали надходити погрози фізичної розправи.

"Вони приходили як у дружній формі з поплескуванням по плечу, так і в формі погроз зі зброєю в руках. Подібні загрози отримували і інші люди, задіяні в вивченні процесів торгівлі з окупованими територіями", - написав він.

За словами Бобровнікова, загалом йому надходило 5 попереджень, щодо ризиків його життю через розслідування "справи Ендрю".

Як відомо, у Луганській області під Щастям загинули двоє членів зведеної мобільної групи, ще четверо отримали поранення.

Голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Георгій Тука заявив, що до розстрілу зведеної мобільної групи причетні військовослужбовці одного з підрозділів ЗСУ, які покривають контрабанду товарів через лінію розмежування в цьому районі, зокрема 92-й ОМБ. Директор департаменту комунікації МВД Артем Шевченко повідомив, що мобільну групу поблизу Щастя підірвали із засідки, і підкреслив, що до обстрілу може бути причетний "хтось зі своїх".

Пізніше Олексій Бобровніков повідомив інтерв’ю DW, що перебуває у Німеччині. За словами журналіста, ним займається відомий Гамбурзький фонд для політично переслідуваних, який допоміг йому отримати в Німеччині гостьовий статус.

На запитання, як він опинився саме в Німеччині, Бобровніков розповів: “Один з моїх інформаторів кілька разів наголошував на тому, що я мусив би поїхати у США і попросити там притулок. Я почав звертатися до кількох міжнародних організацій. Зокрема, намагався спілкуватися з “Репортерами без кордонів”, але не отримав відповіді на свого листа. Точніше відповідь була, але якоюсь дуже технічною. Найконструктивніший діалог, дуже ретельний, з професійними переговорами я мав з Гамбурзьким фондом для політично переслідуваних. І саме вони мені допомогли, за що їм дуже дякую”.

При цьому він додав, що не збирається просити політичний притулок у Німеччині: “У мене зараз немає особливого статусу, я просто за допомоги Фонду тимчасово перебуваю в Німеччині. Планую звідси продовжити своє розслідування і опублікувати нові матеріали щодо вбивства волонтера Андрія Галущенка. А також покращити свої професійні навички, відвідуючи тут тренінги”.

Також Бобровніков додав, що всі погрози на свою адресу він пов’язує зі справою Андрія Галущенка.

Крім того, він зазначив, що після публічних заяв про погрози на його адресу, він не отримував жодних офіційних повідомлень від офіційних осіб з пропозицією допомоги або з проханням надати задокументовані погрози. “Я не отримував жодних офіційних повідомлень від офіційних осіб. Мені лише написав речник МВС Артем Шевченко, з яким ми давно знайомі, і ми домовились з ним поговорити про те, що відбувається”, - сказав журналіст.

2.  У Вінниці журналістці погрожували через викриття псевдожебраків

21.01.2017 У Вінниці 21 січня журналістка інтернет-порталу Вінниця.info Аріна Кантоністова отримала погрози за викривальні матеріали про жебраків від однієї з шахрайок. Із відповідною заявою про погрози та перешкоджання професійній діяльності журналістка звернулась до поліції. Там відкрили кримінальне провадження.

Інцидент стався біля ринку “Урожай”. Під час підготовки матеріалу про справжні обличчя молодих жебраків, які обдурюють вінничан, перевдягаючись старенькими, на Кантоністову напала молода жінка, одна з героїнь сюжету.

“Коли журналіст сказала “бабусі”, щоб та віддала гроші дівчині, які та кілька хвилин тому їх дала, думаючи, що то немічна людина, шахрайка з лайкою і кулаками кинулась на журналістку. Її стримав представник патрульної поліції. Після цього молода жінка пішла до підземного переходу, де перевдягнулась та попрямувала в невідомому напрямку”, - йдеться у матеріалі сайту Вінниця.info.

Зараз правоохоронці шукають кривдницю журналістки і організаторів жебрацьких турів, повідомляє телеканал ВІТА.

Начальник вінницького відділу поліції Анатолій Присяжнюк повідомив телеканалу ВІТА, що за даним фактом було відкрите кримінальне провадження. “Санкція даної статті (стаття 345-1 "Погроза або насильство щодо журналіста" – ред.) передбачає виправні роботи до 2 років, або ж арешт до 6 місяців, або обмеження волі строком до 3 років, або ж позбавлення волі строком до 3 років”, - сказав він.

3. Невідомі намагались підпалити телеканали М1 та М2

27.01.2017 Ввечері 27 січня невідомі намагались підпалити шини на паркані біля офісу музичних телеканалів М1 та М2. Відкрито кримінальне провадження. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на прес-службу телеканалів.

“Так, дійсно, ввечері п'ятниці службою охорони каналів М1 та каналу української музики М2 було зафіксовано спробу хуліганського нападу групи невідомих, які намагались підпалити шини на паркані біля офісу. Співробітники охорони викликали міліцію, яка прибула протягом декількох хвилин і зафіксувала інцидент. На даний момент, за матеріалами хуліганського нападу, порушено кримінальну справу. Також підключено співробітників СБУ”, - пояснили в прес-службі.

На відеохостингуYouTube з’явилося відео, на якому зафіксований інцидент. Зокрема, на відео видно, як група людей підбігла до офісу телеканалів та підпалила шини.

Свої дії нападники пояснили так: “Напередодні вшанування трагедії Крут телеканал М1 отруює свідомість українців пропагандою окупанта, запускаючи в ефір москальських виконавців. Тому сьогодні (27 січня – ред), невідомі українські студенти підпалили шини біля входу у центральний офіс телеканалу, щоб вказати власникам що в патріотів Україніи уривається терпець”, - йдеться в поясненні під відео.

Як зауважили в прес-службі, “на думку каналу і правоохоронних органів, це не схоже на патріотичну акцію”.

“Жодних дій, крім хуліганських, в даному інциденті немає. Телеканал М1 та канал української музики М2 повноцінно підтримують українських музикантів та діють у межах чинного законодавства. Вже у лютому стартує другий сезон конкурсу україномовної пісні "Хіт-конвеєр", який заохочує до написання нових україномовних пісень та  створює умови для появи нових україномовних артистів”, – пояснила прес-служба.

Перешкоджання - 5

1. У Рівному невідомий напав на знімальну групу ТСН

10.01.2017 У Рівному під час зйомок сюжету про закупівлю оргтехніки за завищеною ціною невідомий напав на знімальну групу ТСН. Він штовхав журналістку і оператора.

За словами кореспондентки Анни Махно, сюжет знімався на території Бабинської об'єднаної територіальної громади. Чиновники закупили ноутбуки, які значно перевищували ринкову вартість. Зокрема, один ноутбук був придбаний за 200 тисяч гривень. Загалом придбалось 20 ноутбуків та інша оргтехніка.

Як заявив сільський голова, кошти потрібно було терміново витратити, адже вони нібито мали бути повернуті до державного бюджету України з настанням 2017 року. Втім, з'ясувалось, що тендер на закупівлю можна було провести і після 1 січня нового року.

Після цього знімальна група ТСН відправилась до підприємця, який і продав техніку громаді. Чоловік, який представився поліції Миколою, категорично відмовився коментувати процес продажу. Він штовхав журналістку і оператора. Після того як камера була увімкнена, чоловік продовжував свої агресивні дії.

Як зазначила Анна Махно, на місце була викликана група поліції. Однак поліцейські також не змогли встановити особу нападника. Він зазначив, що проживає у квартирі, яка не є офісом, хоча в приміщенні було багато техніки. Згодом прибула слідчо-оперативна група, яка доставила агресивного чоловіка до відділу поліції, де він мав дати свідчення. Наразі відомо, що відкрито кримінальне провадження.

2. У Рівному журналістка потрапила на комунальне підприємство лише після виклику поліції

23.01.2017 У Рівному 23 січня журналістку інтернет-порталу “Четверта влада” Анну Калаур не пускали на територію комунального підприємства “Рівнеелектроавтотранс” для збору інформації щодо закупівлі транспорту за бюджетні кошти. Потрапити на територію підприємства та отримати відповіді на питання, що стосуються закупівлі, журналістці вдалося лише після годинного чекання та дзвінка у патрульну поліцію. Про це Анна Калаур повідомила представниці ІМІ у Рівненській області.

Готуючи матеріал про доцільність витрачання бюджетних коштів на білоруський дуобус, журналістка кілька разів спілкувалася по телефону з директором “Рівнеелектроавтотранс” Валентином Ткачуком.

“Очевидно, почувши тему, яка нас цікавить, директор сказав, що ми не потрапимо на територію підприємства, адже тут підвищена небезпека. Але ж до цього я вільно потрапляла на територію підприємства через прохідну, коли просила в директора ознайомитися з документами. Не було ніякого пропуску чи вимоги його отримати. Коли ж попередила, що прийду поспілкуватися стосовно доцільності такого придбання і заодно познімати транспортний засіб, то отримала відмову в тому, щоб потрапити на підприємство”, – розповіла Калаур кореспондентці ІМІ.

Однак журналістка з оператором таки прийшли, щоб отримати відповіді на питання.

“Нас не пускали більше ніж годину, – зазначила Анна Калаур. –  До нас вийшла охоронниця підприємства, яка почала допитуватися, нащо нам йти сюди. Я попросила її зателефонувати керівнику. Неодноразово повторювала, що нас цікавить адміністративне приміщення. Зрештою охоронниця і головний інженер нам сказали, що не пускають через вказівку свого керівника, а саме підприємство з підвищеною небезпекою. На мою думку, підлеглі виконували неправомірний наказ свого керівника, який не хотів відповідати на наші питання”.

Жодних документів, які б детально пояснювали причини відмови потрапити на комунальнe підприємство, і в яких би йшлося про правила перебування тут, журналістці не показали. Тож Анна Калаур викликала поліцію. За деякий час після цього, ще до приїзду слідчо-оперативної групи, журналістку таки пустили на територію підприємства. Одразу їй провели так званий інструктаж, який, зі слів журналістки, полягає в тому, що на підприємстві треба дотримуватись правил дорожнього руху. Пізніше провели екскурсію, а головний інженер і начальник технічного відділу відповіли на питання, які її цікавили.

Директор підприємства Валентин Ткачук не вважає, що якимось чином перешкоджав журналістській діяльності. “Це підприємство з підвищеною небезпекою, яке має над своєю головою 600 вольт, – зазначив Валентин Ткачук. – І є своя процедура, як запускати людей. У нас є інструкції, згідно яких ми діємо. Довго не було інженера з охорони праці, який би інструктаж провів. От ми запустили, розказали їй по техніці безпеки, показали, що хотіли, і подякували їм. І вони нам подякували”.

Валентин Ткачук не зміг ознайомити з інструкцією кореспондентку ІМІ, бо перебуває наразі у відрядженні.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначив, що підприємство може мати специфіку щодо режиму допуску осіб на його територію. “Проте у випадку наявності реальних фактів вибірковості застосування таких вимог можна говорити про умисне перешкоджання журналістам потрапити на територію та здійснювати свою законну професійну діяльність”, – прокоментував юрист.

3. У Покровську на мітингу журналістці перешкоджали прихильники міського голови

25.01.2017 25 січня в місті Покровськ (колишній Красноармійськ) Донецької області мітингувальники перешкоджали журналістці одного з місцевих сайтів, штовхаючись та намагаючись вирвати з її рук апаратуру. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції  в Донецькій області.

Інцидент стався під час проведення санкціонованого мітингу під будівлею Покровської міської ради на площі Шибанкова.

Журналістка звернулася із заявою про перешкоджання до Покровського відділу поліції.

Слідчий відділ Покровського відділу поліції ГУНП в Донецькій області розпочав кримінальне провадження за ч.2 ст. 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

Поліція повідомляє про проведення слідчих дій, які “спрямовані на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин правопорушення”.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні взято на особистий контроль начальником Покровського відділу поліції.

Як повідомляє 24 канал, напад стався на журналістку сайту DDK Олену Соболенко, яка останні кілька місяців висвітлювала діяльність міського голови Руслана Требушкіна.

За інформацією каналу, журналістка з редакційним завданням від сайту відвідала мітинг, який організував міський голова на власну підтримку. Одна з прихильниць міського голови Валентина Грицутіна зі сцени мітингу висловила своє невдоволення матеріалами журналістки, а потім закликала присутніх людей напасти на Олену Соболенко, тому що її журналістські матеріали розповідали про корупцію з боку міського голови, зазначає канал.

Після цього натовп агресивних людей накинувся на журналістку, вдаривши її і розбивши техніку.

“Вони почали кричати і оточувати мене. Хтось схопив мене за капюшон, і ще кілька людей били мене по ногах і по обличчю. Поліція не відразу відреагувала, але потім все-таки підійшли поліцейські й дали мені можливість піти”, - розповіла журналістка Олена Соболенко.

Канал зазначає, що проти міського голови Руслана Требушкіна відкрито дві кримінальні провадження за фактом розкрадання бюджетних коштів і перевищення службових повноважень.

4. На Донеччині журналісту “СтопКору” перешкоджали знімати засідання виконкому

25.01.2017 25 січня у Святогірську Донецької області журналісту “Стоп Корупції”, керівнику Святогірського осередку ГО “Стоп корупції” Володимиру Рибалкіну перешкоджав знімати засідання виконавчого комітету міської ради член виконкому Микола Присяжний.

Інцидент стався у будівлі міської ради Святогірська.

Як розповів Володимир Рибалкін, засідання виконавчого комітету проходило не в залі засідань, а в кабінеті міського голови Святогірська Олександра Дзюби.

За словами журналіста, на меті у Присяжного було не дати знімати на відео це засідання. “О 10 годині ранку в приміщені Святогірської міської ради міським головою Дзюбою О.І. було призначено сесію виконавчого комітету Святогірської міської ради. Висвітлення подібних засідань, винесення їх на широкий загал “СтопКор” проводить регулярно, бо для місцевих жителів це єдина можливість дізнатися, чим насправді займається влада, які рішення ухвалює”, - розповів Рибалкін.

Він додав, що представникам влади не дуже подобається їхня присутність і не раз були випадки перешкоджання відеозйомкам.

“Але активісти кожного разу наполегливо відстоювали свої права і доносили до громади необхідну інформацію. Але сьогодні влада перейшла межу. Щойно я став готувати відеокамеру, на мене накинувся член виконавчого комітету Присяжний (начальник обласного шпиталю для ветеранів ВВ війни м. Святогірськ). Взяв та буквально вибив спиною двері в кабінеті міського голови, до речі, за його присутності і моральної підтримки. Якби не витримка, усе б могло закінчитись бійкою, на що й було розраховано”, – розповів деталі нападу Володимир Рибалкін.

Відразу після інциденту журналіст викликав поліцію, а потім приїхали представники прокуратури. За його словами, інформація про цю подію внесена в ЄРДР за статтею 171 “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”.

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко так прокоментував цей випадок: “Виконком є колегіальним суб’єктом владних повноважень і доступ до його засідань має бути відкритим, якщо інше не передбачене законодавством (п. 4 ст. 3 ЗУ Про доступ до інформації). Якщо не проводиться закритого засідання виконкому, то кожен, не лише журналіст, присутній має право здійснювати зйомку цього публічного заходу, а учасники засідання мають право заперечувати лише проти того, щоби знімали безпосередньо їх (ч. 1 ст. 307 Цивільного кодексу)”, - прокоментував він.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний додав, що регламентом виконавчих органів Святогірської міської ради передбачена можливість журналістів бути присутніми на засіданнях виконавчого комітету.

5. На Дніпропетровщині суддя намагалася видалити журналістів із відкритого засідання

25.01.2017 25 січня у Заводському суді міста Кам'янське (Дніпропетровська область) суддя Тамара Шарко намагалася видалити журналістів трьох місцевих медіа з відкритого засідання. Про це повідомляє представниця ІМІ в Дніпропетровській області.

Суддя попросила журналістів залишити залу засідань після того, як проти присутності представників ЗМІ виступили свідок у справі та прокурор. При цьому жодного рішення про проведення засідання у закритому режимі попередньо винесено не було.

Бути присутніми на засіданні виявили бажання журналісти видань “Событие”, “Событие сегодня” та сайту 5692.

Журналісти відмовились виконувати вимогу судді, за що Тамара Шрамко почала погрожувати їм адміністративним покаранням. Врешті-решт, засідання просто перенесли, щоб “журналісти не заважали працювати”.

“Засідання було відкритим, - розповів журналіст видання “Событие” Валентин Фіголь представниці ІМІ, - але свідок та прокурор виразили незадоволення присутністю журналістів у залі. Тоді суддя Тамара Шарко, посилаючись на їх протест, попросила нас покинути залу та оголосила перерву”.

Журналісти на стали покидати залу ані під час перерви, ані після неї, чим викликали незадоволення судді.

“Вона сказала, що якщо ми залишимось у залі, то вона застосує до нас статті адміністративного кодексу, не уточнюючи, що саме вона мала на увазі, - прокоментував ІМІ журналіст “Событие сегодня” Денис Кравець, - а після заявила, оскільки журналісти заважають працювати, то засідання переноситься на 3 лютого”.

Місцевий осередок Національної спілки журналістів України подав запит до голови Заводського суду із вимогою пояснити, на які нормативні акти спиралась суддя Тамара Шарко, приймаючи такі рішення.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначає: “Якщо журналістів намагалися позбавити права бути присутніми без прийняття рішення про проведення закритого судового засідання (за наявності підстав та умов для такого рішення), то мало місце порушення прав журналістів, а також неаргументовані процесуальні порушення з боку судді”.

Цього дня мало відбутися чергове судове засідання у справі місцевого бізнесмена Олега Акермана, яка триває вже 12-й рік.

Цензура. Доступ до інформації

Цензура – 1

1. Харківський провайдер на вимогу Роскомнагляду заблокував сайт "Вечірня Умань"

23.01.2017 23 січня провайдер безлімітного хостинга, який обслуговував інформаційний портал “Вечірня Умань” (vch-uman.in.ua), заблокував доступ до сайту на вимогу Роскомнагляду та Генеральної прокуратури РФ. Про це повідомив редактор сайту Володимир Гамалиця на своїй сторінці у Фейсбук та підтвердив цю інформацію ІМІ.

За його словами, офіс компанії Анлім, яка обслуговувала сайт, знаходиться у Харкові. “Не знав що українські компанії мають виконувати приписи російської прокуратури”, - зазначив Володимир Гамалиця.

Адміну сайту компанія надіслала наступне повідомлення: “Акаунт розміщує домен (vch-uman.in.ua), на якому розташовувалися матеріали, схильні до блокування Роскомнаглядом. Наразі домен відкріплений з акаунта. Будь ласка, не додавайте його туди без повного усунення проблеми (404-а помилка). Не можна, щоб акаунт виробляв подібну активність, саме тому, на жаль, його роботу ми змушені обмежити. Будь ласка, прийміть невідкладні заходи щодо припинення порушення, вийдіть на зв'язок і поясніть ситуацію”.

Також хостер надіслав редакції повідомлення від Роскомнагляду. У повідомленні російського регулятора йшлося про обмеження доступу до інформаційного ресурсу “Вечірня Умань” в “інформаційно-телекомунікаційних мережах, в тому числі мережі “Інтернет”, на підставі вимоги Генеральної прокуратури Російської Федерації від 12.03.2015 №27-31-2015/Ід831-15, як такого, що містить заклики до масових безладів, здійснення екстремістської діяльності, участі в масових (публічних) заходах, що проводяться з порушенням встановленого порядку”.

В коментарі ІМІ Володимир Гамалиця повідомив, що видання вже кілька разів отримувало попередження від Роскомнагляду з вимогою зняти деякі матеріали.

“Коли ми писали про бої під Донецьким аеропортом за участю “Правого сектору”, кілька разів отримували попередження з вимогою зняти матеріали від Роскомнагляду. Ми на них не звертали увагу. І ось зараз хостер відключив нас”, - розповів редактор.

Точно сказати, через які саме матеріали заблокували доступ, він не може: “Матеріал наразі - або про уманського розвідника Артура, що у Слов’янську під виглядом “зеленого чоловічка” дійшов майже до мерії, або ж про бої під Донецьким аеропортом за участю “Правого сектору”.

При цьому Володимир Гамалиця зауважив, що у порталу не було свого окремого ІР. “І тепер виходить, що Роскомнагляд, вимикаючи наш сайт, вимикає і інші сайти, що на цьому ІР. І хостер не хоче, щоб ті сайти мали проблему, і вимикає занадто “українські”. Звідси для себе висновок - бути патріотичним і українським сайтом - це дорожче. Бо потрібно мати виділений сервер і платити в середньому у 6-8 разів більше, ніж інші” - зазначив він.

Крім того, редактор телефонував до хостера з приводу блокування: “Адмін написав листа, я телефонував. По телефону мені сказали, що чекайте відповіді техпідтримки”.

Володимир Гамалиця готує заяву з приводу блокування до правоохоронців та СБУ.

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко зазначає, що юридична особа, що надає послуги хостингу, не підпадає під юрисдикцію Роскомнагляду чи інших державних органів РФ. Відповідно, за його словами, в юросіб України немає обов’язку виконувати їхні приписи.

“Я припускаю, що тут з боку РФ міг бути задіяний не стільки юридичний, скільки економічний важіль. Наприклад, заблокувати в РФ всі сайти, що користуються хостингом відповідної харківської компанії, або “попросити” російські сайти піти з цього хост-сервісу. Якщо на порталі “Вечірня Умань” працюють журналісти, то варто звернутися в Нацполіцію із заявою про злочин за ст. 171 Кримінального кодексу”, - прокоментував юрист.

Доступ до інформації – 4

1.Не всі журналісти змогли потрапити на першу зустріч з новим головою Одеської ОДА

18.01.2017 18 січня новий голова Одеської обласної держадміністрації Максим Степанов провів свою першу зустріч із представниками засобів масової інформації, на яку потрапити змогли не всі охочі ЗМІ, повідомляє Радіо Свобода.

“На запит журналіста Радіо Свобода про акредитацію секретар Степанова телефоном відповіла: “Для всіх не вистачає місця. Ваш запит направила помічнику губернатора (голови ОДА - ред.), вони вирішують”. Відповіді так і не надійшло”, - пише видання.

Паралельно у прес-службі ОДА повідомили, що на брифінг запросили тих журналістів, які першими виявили ініціативу зустрітися з новим очільником області.

Редактор сайту “ИзбирКОм” Одеської обласної організації Комітету виборців України Євгенія Генова висловила обурення про обмежений допуск ЗМІ на своїй сторінці у Facebook. “Розсилок журналістам не було, зате були особисті дзвінки “правильним” ЗМІ. У “правильні” ми, зрозуміло, не потрапили, тому намагаємося слухати онлайн”, – заявила Генова.

Зі свого боку, Степанов на брифінгу, який транслювали онлайн, заявив, що не планує “закриватися” від преси. “Я не збираюся закриватися, я продумаю усі механізми, які називаються відкритість. Ми оберемо який-небудь зручний формат, наприклад, прес-конференцію. І сподіваюся він влаштує і вас, і мене. В подальшому я створю прес-службу і будемо інформувати вас: “Зробив щось Степанов, не зробив, прийшов – не прийшов. Але щоб інформація була доступна для всіх”, – сказав він.

У кінці зустрічі Степанов вибачився за те, що інколи не бере слухавку, і нагадав, що сьогоднішній формат зустрічі був таким, щоб нікого не образити.

Нагадаємо, 12 січня президент Петро Порошенко призначив Максима Степанова головою Одеської обласної державної адміністрації. У грудні Степанов переміг на конкурсі, оголошеному після відставки Міхеїла Саакашвілі з посади голови ОДА.

У 2008–2010 роках Степанов був першим заступником голови Одеської ОДА Миколи Сердюка. За інформацією програми “Схеми”, спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший, Максим Степанов має спільний бізнес з олігархом Леонідом Юрушевим.

Як повідомляє представник ІМІ в Одеській області Павло Колотвін, кілька десятків кореспондентів місцевих ЗМІ та громадських активістів висловили своє занепокоєння з приводу налагодження співпраці між новим головою ОДА та журналістською спільнотою. Вони підготували відкрите звернення щодо забезпечення відкритості діяльності ОДА у відповідності із Законами України та міжнародними стандартами.

2. Кременчуцька газета заявила, що отримує від влади відписки на запити

25.01.2017 Кременчуцьке видання “ТелеграфЪ” (Полтавська область) заявляє, що отримало відписки від виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та Кременчуцького тролейбусного управління (КТУ) у відповідь на інформаційний запит про надання копії угоди КТУ з ЄБРР щодо надання кредиту в сумі 8 мільйонів євро на закупівлю тролейбусів.

“Гроші кременчужан на погашення банківського кредиту влада хоче витратити таємно – за угодою, яку ніхто не бачив: ні прості кременчужани, ні навіть депутати. Йдеться про чималеньку суму – 8 мільйонів євро, які бере Кременчуцьке тролейбусне управління в Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Кредит призначений на закупівлю 50 тролейбусів, гарантом виступає міська рада. Місто офіційно стало боржником банку на 12 років. Розраховуватися за кредитом будемо ми всі: із наших кревних грошей, які сплачуємо у вигляді податків”, – пише видання.

Журналісти апелюють до закону “Про доступ до публічної інформації”, пункт 5 статті 6 якого свідчить, що “не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно”.

Міськрада у відповіді на запит відповіла, що не є розпорядником запитуваної інформації, і запит надіслала розпоряднику (тобто КТУ).

Тролейбусне управління, зазначає видання, у відповіді на запит зазначило, що копія договору з ЄБРР “не є бюджетною звітністю і не містить інформації про використання бюджетних коштів”. Також у відповіді зазначили, що запитувана інформація не є публічною і не надається за запитами, оскільки “це буде втручанням в діяльність підприємства та порушення його немайнових прав”.

Видання збирається оскаржувати відмову КТУ - готують листи міському голові, міській раді (як засновнику комунального підприємства КТУ). Також, якщо знадобиться, виборюватимуть право на доступ до інформації у суді.

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко так прокоментував цей випадок: “Дійсно, кошти комунального підприємства не є бюджетними, оскільки підприємство й створюється для самостійного отримання прибутку від певної діяльності, тому на ч. 5 ст. 6 Закону тут посилатися не можна (хіба би КП отримувало напряму кошти з бюджету на погашення кредиту). Належність копії цього кредитного договору до публічної інформації можна обґрунтувати суспільним інтересом до нього (п. 4 ч. 2 ст. 13 Закону про доступ), але зазвичай КП з таким трактуванням не погоджуються й виходом із ситуації залишається звернення до Уповноваженого ВР або адмінсуду. Але можна спробувати отримати копію кредитного договору в самого ЄБРР або певну інформацію про нього у Виконкомі (якщо копії самого договору там дійсно немає, то принаймні певна інформація про отриманий КП кредит повинна бути)”.

3. Миколаївське БТІ відмовило журналісту в інформації про зарплатню та премії керівництва

31.01.2017 Директор комунального підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” відмовилось надавати кореспонденту інтернет-видання “Преступности.НЕТ” Андрію Лохматову інформацію про заробітну плату та премії керівництва підприємства, посилаючись на те, що це – конфіденційна інформація. Про це повідомляє представник ІМІ в Миколаївській області.

Журналіст запитував у підприємства ініціали всіх заступників директора КП “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” та головного бухгалтера, кількість співробітників КП, розмір заробітної плати, фактично нарахованої з усіма надбавками та нарахуваннями директору КП, всім його заступникам та головному бухгалтеру за останні півроку, розмір їхніх премій та розмір середньої місячної заробітної плати інспектора КП “ММБТІ”.

Всю цю інформацію директор КП “ММБТІ” Володимир Рижик відмовився надавати, пославшись на статтю 21 закону “Про інформацію” та статтю 14 Закону України “Про захист персональних даних”.

За словами Рижика, інформація, яку запитує кореспондент, стосується майнових правовідносин та персональних даних працівників підприємства.

“Дані про відносини немайнового і майнового характеру є конфіденційною інформацією”, - зазначив керівник комунального підприємства у відповіді.

Окрім цього, у відповіді йдеться про те, що КП “ММБТІ” взагалі не є розпорядником інформації, яку запитав журналіст.

“Андрію Петровичу, працівники нашого підприємства глибоко шанують вас як талановитого журналіста та принципову людину з ярко вираженою громадською позицією. Раніше ви ніколи не звертали увагу до діяльності нашого підприємства, тому нас дуже здивувало, що знайомство з нашим підприємством ви розпочинаєте з сугубо вузького інтересу до заробітної плати наших працівників”, - написав у відповіді директор підприємства, який в кінці запросив журналіста на особисту зустріч “для отримання всебічної та об’єктивної інформації”.

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що запитувана інформація має надаватися. “Відповідно до п. 2.4. постанови пленуму Вищого адмінсуду України від 29.09.16 р. №10 така інформація має надаватися за запитом, оскільки всі кошти КП є комунальною власністю й інформація про їхнє використання не може обмежуватися, зокрема відноситися до конфіденційної інформації, персональних даних - ч.5 ст. 6 ЗУ “Про доступ до інформації”. А саме КП в даній ситуації є розпорядником публічної інформації за п. 4 ч. 2 ст. 13 того ж Закону, оскільки інформація належить до суспільно необхідної”, - зазначив юрист.

4. На Закарпатті суд вимагає у журналістки у відповідь на запит копію редакційного посвідчення

31.01.2017 Апеляційний суд Закарпатської області вимагає у редакторки чопської газети “Сила народного контролю” Лариси Ступак надати “редакційне посвідчення чи інший документ, що підтверджує повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової інформації, або професійну належність”. Таку відповідь Ступак отримала на інформаційні запити, повідомляє “Доступ до правди”.

У відповіді на другий запит їй також повідомили, що інформація, яку вона запитала, потребуватиме понад 10 сторінок, а відтак розпорядник запитує, чи згодна запитувачка оплатити послуги за копіювання та друк копії документів.

“Постанова Кабінету Міністрів не встановлює ціну за копіювання, а лише надає граничні норми. Розпорядник має посилатися на розпорядчий документ конкретної установи, у даному разі апеляційного суду, а не на урядову постанову. Це перше. А друге: він не має мене питати листом буду я платити або ні, а обґрунтувати суму оплати за копіювання протягом 5 днів і надіслати мені рахунок одразу, а не через місяць листування”, – зазначила Лариса Ступак.

У своїх запитах редакторка газети “Сила народного контролю” просила надати інформацію про тендерні закупівлі суду, складені протоколи щодо проявів неповаги до суду протягом 2014-2016 років, премії та зарплати керівництва суду, а також підстави, на яких у приміщенні суду було встановлено кодові замки.

Медіа-юриста ЦЕДЕМ Віта Володовська зазначила, що обидві відповіді порушують закон про доступ до публічної інформації.

“У першому випадку апеляційний суд вимагає надання додаткових документів до запиту, що суперечить статті 19 Закону, де визначено вичерпний перелік вимог до його оформлення. У другому випадку суд дійсно помилково посилається на норми відшкодування, визначені постановою Кабміну, адже остання встановлює не вартість витрат, а межі, в яких таку вартість може встановити кожен окремий розпорядник. Якщо апеляційний суд не затвердив розміру плати своїм актом, запитувач мала право отримати усю інформацію безкоштовно”, – пояснила юристка виданню.

Інтернет-тиск

Кібер-атаки – 1

1. Хакери зламали Твіттер "Дзеркала тижня"

13.01.2017 У соцмережі Твіттер хакери зламали акаунт видання "Дзеркало тижня" та змінили аватарку видання. Користувачі мережі також помітили, що від імені видання поширюються коментарі образливого характеру.

В редакції "Дзеркала тижня" "Українській правді" підтвердили, що їхній акаунт зламано.

"Редакція не має відношення до повідомлень, які поширюються наразі. Ми вирішуємо цю проблему", - повідомила виконувач обов’язків керівника проекту Zn.ua Анна Здоренко.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 3

1. Прокуратура відкрила кримінальне провадження через напад на знімальну групу "1+1" у Рівному

12.01.2017 Прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом нападу на знімальну групу телеканалу "1+1" у Рівному. Про це йдеться у повідомленні прес-служби прокуратури Рівненської області.

Зазначається, що органами прокуратури Рівненської області здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, яке розпочато за ч. 1 ст. 171 КК України за фактом умисного перешкоджання законній професійній діяльності журналіста. "Попередньо встановлено, що знімальна група телеканалу "1+1" прибула 10.01.2017 до одного із офісних приміщень у Рівному з метою одержання від підприємця коментаря з питань реалізації ним майна за бюджетні кошти. У приміщенні офісу представників ЗМІ зустрів невідомий чоловік, який перешкоджав здійсненню ними професійних обов'язків, що виразилось у штовханні останніх, шарпанні за одяг та намаганні відвернути включену відеокамеру", – йдеться у повідомленні.

У прокуратурі також зазначили, що після приїзду за викликом журналістки на місце події правоохоронців інцидент було припинено, особу чоловіка встановлено та його запрошено до Рівненського відділу поліції для дачі пояснень.

Наразі триває досудове розслідування, за результатами якого буде прийнято процесуальне рішення у кримінальному провадженні.

2. Чернігівська поліція розслідує заборону журналістам знімати на місці пожежі

13.01.2017 Чернігівський міський відділ поліції відкрив 13 січня кримінальне провадження за ч.1 ст. 171 Кримінального кодексу України за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістам інформаційного порталу “Чеline” Юрію Міхулі та Дмитру Дриганову. Про це представнику ІМІ у Чернігівській області повідомив начальник сектору комунікації Національної поліції в Чернігівській області Сергій Бриль.

“Було відкрито кримінальне провадження після надходження відповідної заяви від  журналістів видання “Чеline”. За даним фактом проводиться розслідування”, -   повідомив Сергій Бриль.

Санкції статті, за якою відкрито провадження, передбачають покарання штрафом до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Як повідомляв ІМІ, 20 грудня 2016 року в Чернігові представники будівельної компанії “Укрсівербуд” перешкоджали журналістам інформаційного порталу “Чеline” Юрію Міхулі та Дмитру Дриганову проводити відеозйомку на місці пожежі біля обласного реабілітаційного центру  “Відродження”.

Журналісти намагалися зняти кадри обгорілого приміщення, але технічний директор підприємства, що проводить реконструкцію ДП “УкрСіверБуд”, Володимир Сахненко забороняв їм це робити та намагався затулити об’єктив відеокамери. Потім він покликав своїх працівників, які випровадили знімальну групу. Свої дії представники будівельної кампанії обґрунтовували небезпекою знаходження знімальної групи на будівельному майданчику.

3. Поліція розслідує хакерську атаку на сайт Житомир.info

27.01.2017 Житомирський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області проводить досудове розслідування у справі несанкціонованого втручання в роботу сайту Житомир.info, повідомляє Житомир.info.

Відповідні дані 27 січня внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Заяву про вчинення злочину редакція видання подала в ГУНП 29 грудня 2016 року.

Кримінальне провадження відкрите за ч. 1 ст. 361 КК України – несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації.

Санкції статті передбачають покарання у вигляді штрафу від 600 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від 2 до 5 років, або позбавлення волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.

Видання нагадує, що Державна служба спецзв’язку підтвердила, що на сайт Житомир.info в грудні минулого року здійснювалася цілеспрямована DDoS-атака.

Як повідомляв ІМІ, редакція інтернет-видання Житомир.info заявила 16 грудня про DDoS-атаку, яка тривала майже дві доби.

Реакція журналістської спільноти - 1

1. Журналісти обурились вибірковістю нового голови Одеської ОДА

19.01.2017 Журналісти центральних та одеських засобів масової інформації висловлюють рішучий протест проти вибіркового запрошення ЗМІ на публічні заходи за участю нового голови Одеської облдержадміністрації Максима Степанова. Про це йдеться у відкритому зверненні журналістів та громадських активістів до голови ОДА, повідомляє представник ІМІ в Одеській області.

“Ми, журналісти центральних та регіональних ЗМІ, громадські активісти, висловлюємо свою стурбованість та занепокоєння з приводу налагодження співпраці між Вами, як посадовою особою державного органу влади та журналістською спільнотою. 18 січня в приміщенні Одеської ОДА відбулася Ваша прес-конференція, на жаль, інформацію про цей захід отримали лише обрані ЗМІ, яким надходили особисті телефонні дзвінки від співробітників ОДА”, - йдеться у зверненні.

Журналісти зазначають, що вперше за багато років вони зіткнулися “з відсутністю відкритої інформації про такий захід, не отримавши про це ані повідомлень на електронні пошти редакцій, ані будь-яких інших”.

При цьому автори звернення зауважують, що відповідна база даних ЗМІ є у розпорядженні відповідальних за зв’язки зі ЗМІ підрозділів облдержадміністрації. “Більше того, журналістам низки видань повідомили про те, що в ОДА немає достатньо місця для того, щоб запросити всіх охочих. Гадаємо, пояснювати абсурдність цього твердження немає потреби – це очевидно. Висловлюємо рішучий протест проти подібних підходів з боку ОДА щодо взаємодії зі ЗМІ та мусимо констатувати, що вибіркове спілкування з журналістами не сприяє розвитку свободи слова і аж ніяк не є ознакою прямої демократії”, - йдеться у зверненні.

Журналісти сподіваються, що подальші кроки голови ОДА на новій посаді “не будуть пов’язані з іншими утисками свободи слова й Вами будуть вжиті оперативні та ефективні заходи задля недопущення подібних ситуацій в майбутньому, налагодження конструктивної співпраці з усіма без винятків ЗМІ й забезпечення відкритості діяльності ОДА у відповідності із Законами України та міжнародними стандартами, адже у цьому зацікавлені як жителі Одещини, так і представники влади”.

Звернення підписали 29 журналістів та громадських активістів.

Як повідомляв ІМІ, 18 січня новий голова Одеської обласної держадміністрації Максим Степанов провів свою першу зустріч із представниками засобів масової інформації, на яку потрапити змогли не всі охочі ЗМІ.

Судові позови від журналістів – 1

1. "Полтавське громадське телебачення" подало позов до суду на міську раду

11.01.2017 Журналісти «Полтавського Громадського ТБ» подали судовий позов на Полтавський міськвиконком через порушення права на інформацію.

П’ятого січня ГО «Полтавське Громадське Телебачення» подала судовий позов на виконавчий комітет Полтавської міської ради через порушення права на інформацію. Про це повідомило «Полтавське Громадське ТБ» на своєму сайті.

Причиною позову стало те, що Управління ЖКГ Полтавського міськвиконкому не надало відповіді на жоден із запитів журналістів щодо капремонту вул. 1100-рччя Полтави: ні усний, ні письмовий.

Як повідомили журналісти, під час зйомок сюжету про ремонт цієї вулиці, вони знайшли розбіжності між даними, вказаними в тендерній документації, та фактичними ремонтними роботами. Щоб розібратися, вони направили запити до УЖКГ з проханням надати копії договорів, кошторисів, актів тощо із «Будгарантом-7», який виконує роботи. У відповіді їм відмовили.

Питання щодо ремонту вони також намагались поставити усно начальнику УЖКГ Сергію Сінельніку та його заступнику Костянтину Мальку. Жодної відповіді журналісти так і не отримали.

У своєму позові ГО «Полтавське Громадське Телебачення» просить Київський райсуд Полтави визнати дії виконкому Полтавської міськради протиправними.

Крим - 4

1. У Криму Семені вручили обвинувальний висновок з порушенням КПК

20.01.2017 20 січня в окупованому Росією Криму журналісту Миколі Семені вручили обвинувальний висновок у справі про сепаратизм. За версією слідства, кримський журналіст “підготував статтю під назвою “Блокада – необхідний перший крок до звільнення Криму”, в якій були виявлені заклики до порушення територіальної цілісності Росії”, повідомляє Радіо Свобода.

Адвокат Семени Еміль Курбедінов зазначив, що обвинувальний висновок було вручено з порушенням кримінально-процесуального кодексу: документ повинен був вручити представник прокуратури, тоді як Семені висновок передав слідчий ФСБ Олександр Паршутін у будівлі управління.

У висновку цитуються місця, що містять, на думку слідства, сепаратистські висловлювання, і докладно описується, як Микола Семена відіслав текст статті в редакції електронною поштою. Сам журналіст свою провину заперечує. За версією слідства, Семена порушив законодавство “з мотивів політичної ворожнечі в ставленні до Російської Федерації”.

Як докази в обвинувальному висновку наводяться свідчення самого Семени і текст його електронного листа в редакцію, який він видалив відразу після відправлення.

Також у документі наводяться свідчення свідків звинувачення, серед яких оперативні співробітники ФСБ, які, крім відомостей по суті, також розповіли про “оперативний супровід справи” – обшуки, інформацію, отриману з вилученої техніки журналіста, в тому числі його особисту переписку.

До матеріалів справи, судячи з обвинувального висновку, долучені експертизи, ініційовані ФСБ – лінгвістична й авторознавча. Крім того, до матеріалів справи долучена політологічна експертиза російського експерта Михайла Савви, який вказує, що “територія республіки Крим є частиною України і законодавство Російської Федерації не поширюється на її територію”. Михайло Савва вказаний у документі як свідок захисту. Крім нього, захист планує допитати головного редактора проекту Радіо Свобода Крим.Реалії Володимира Притулу й експерта.

Як повідомляв ІМІ, 19 квітня 2016 року підконтрольний Росії “прокурор Криму” Наталія Поклонська заявила про порушення російською ФСБ кримінальної справи відносно кореспондента проекту Радіо Свобода “Крим.Реалії” за “заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Йшлося про Миколу Семену, в будинку якого вранці 19 квітня провели обшук силовики, він був затриманий.

Після допиту Семену відпустили під підписку про невиїзд.

28 квітня 2016 року в окупованому Росією Криму викликали на черговий допит журналіста Миколу Семену, якого кримська влада, підконтрольна Кремлю, звинувачує в сепаратизмі.

29 квітня 2016 року стало відомо, що після чергового допиту Миколу Семену перевели в статус обвинуваченого.

ФСБ Росії в Криму викликала на допит дружину й одного з синів журналіста, оглядача Радіо Свобода Миколи Семени, якого підконтрольна Росії влада півострова звинувачує в сепаратизмі. Допити були призначені на 25 і 26 травня.

З 7 липня 2016 року кримському журналісту Миколі Семені, якого на півострові переслідує ФСБ за звинуваченням у “сепаратизмі”, обмежили доступ до особистого банківського рахунку через внесення його прізвища до списку “терористів”.

23 серпня 2016 року захист журналіста Миколи Семени, якого окупаційна влада у Криму звинувачує у сепаратизмі, просить відпустити його на лікування у Київ

29 серпня 2016 року Київський районний суд Сімферополя відхилив скаргу адвоката українського журналіста Миколи Семени на дії слідчого ФСБ.

У жовтні в окупованому Росією Криму суд залишив без змін рішення суду першої інстанції щодо скарги журналіста Миколи Семени на дії слідчого ФСБ Росії.

7 грудня 2016 року Миколі Семені висунуті звинувачення в остаточній редакції в кримінальному злочині, передбаченому частиною 2 статті 280.1. Кримінального кодексу Росії “Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації”. Кримінальна справа складається із шести томів, адвокати розпочали вивчення матеріалу.

2. У Криму заблокували доступ до сайту "Історична правда"

24.01.2017 Редакція “Історичної правди” заявляє про обмеження доступу до сайту в окупованому Росією Криму. Про це йдеться у заяві-зверненні до правозахисних організацій, оприлюдненій 24 січня.

“Днями редакція “Історичної правди” отримала чисельні підтвердження, що в окупованому Росією Криму доступ до нашого сайту був обмежений. У більшості випадків під час спроби зайти на сайт монітори комп’ютерів показують помилку “403 (Заборонено!)”, - йдеться у заяві.

У редакції зауважують, що введення обмежень доступу до “Історичної правди” відбулося навіть не через рішення Роскомнагляду, а через негласну заборону і кримські провайдери імітують помилку недоступності сайту.

При цьому редакція зазначає, що не отримувала від окупаційної влади жодних повідомлень, попереджень або вимог.

“Користувачі нашого сайту неодноразово інформували, що проблеми із доступом до сайту почалися влітку минулого 2016 року. Ми усвідомлювали, що “Історична правда” є незручним ресурсом для прихильників диктатури, для тих, хто вважає, що “розпад СРСР – це найбільша геополітична катастрофа ХХ століття”, хто виправдовує злочини тоталітаризму тим, що “Сталін – це ефективний менеджер”. Така тиха заборона сайту є лише черговим доказом того, що цензура в Криму набирає обертів і будь-яка позиція, що не збігається з позицією офіційної пропаганди потрапляє під заборону”, - йдеться у заяві.

Редакція вважає такі дії обмеженням свободи слова та права вільного доступу до інформації: “Вони є протиправними і неприйнятними”.

“Ми публічно звертаємося до національних та міжнародних правозахисних організацій з проханням вплинути на урядові установи Росії для зняття усіх заборон і обмежень для доступу до нашого сайту в окупованому Росією Криму”, - йдеться у заяві.

3. Силовики обшукали і вилучили техніку у журналістів сайту "Новини Севастополя"

25.01.2017 У Севастополі 25 січня у співробітників інтернет-ресурсу “Новини Севастополя” провели обшук і вилучили оргтехніку (комп'ютери, ноутбуки, планшети, телефони). Через це зупинилася робота сайту. Про це повідомила 28 січня Кримська правозахисна група, повідомляє Крим.Реалії.

“За інформацією співробітника сайту Олександра Карлюка, силовики в масках у нього вдома 25 січня о сьомій ранку провели обшук, вилучили всю оргтехніку, а самого Карлюка повісткою викликали до “Слідчого комітету”, де він давав свідчення більш ніж дев'ять годин”, – повідомили правозахисники.

Раніше, 24 січня на сайті “Новини Севастополя” була розміщена стаття і відео про те, як на прийомі громадян в “Слідчому комітеті” (СК) Севастополя співробітник СК грубо виштовхнув відвідувача з кабінету. Севастопольці поскаржилися на відео, що на прийомі громадян у них не хотіли приймати скарги на бездіяльність слідчих СК, грубили і ображали.

Як пізніше пояснили в редакції, таким чином співробітники відділу з розслідування особливо важливих справ Слідчого управління Слідчого комітету Росії в місті Севастополь шукали контакти користувача, який у травні 2016 року розмістив у розділі “Блоги” дві замітки.

“У яких (нотатках – ред.) йшлося про те, що один зі співробітників прокуратури Гагарінського району був наркоманом зі стажем, але начальство закривало на це очі за “котлети” із певною начинкою, поки його не затримали співробітники ФСБ”, – повідомила редакція.

За інформацією редакції, під час слідчих дій співробітник сайту дав свідчення про те, що “в розділі “Блоги” розміщувати інформацію може будь-хто із зареєстрованих користувачів”.

4. Журналістів не пустили на засідання суду у справі адвоката Семени

26.01.2017 Журналістів не пустили без оголошення причин на засідання Залізничного районного суду Сімферополя (окупований Росією Крим), на якому розглядатиметься питання про запобіжний захід адвокату Емілю Курбедінову. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на кореспондента Радіо Свобода Антона Наумлюка.

“На засідання суду відносно Курбедінова не пустили пресу. За рішенням голови Залізничного суду без причини”, - написав він у Твіттер.

Нагадаємо, вранці 26 січня Еміля Курбедінова затримали співробітники ФСБ Росії, в його квартирі і офісі проведено обшуки, де вилучили оргтехніку.

Еміль Курбедінов є адвокатом декількох фігурантів кримських справ відносно "Хізбут-Тахрір" і про мітинги 26 лютого 2014 року, а також кримського журналіста Миколи Семени.



comments powered by Disqus