Барометр свободи слова за квітень 2016 року


У квітні в Україні основними порушеннями прав журналістів стали випадки перешкоджання – 10 (березень 6, у лютому – 6, у січні – 5) та погрози і залякування – 5 (березень 3, у лютому – 5, у січні – 3). Кількість порушень у двох категоріях зросла у порівнянні з березнем в півтора рази. Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Перешкоджали цього місяця переважно у Києві та на Волині (по чотири випадки), та по одному випадку в Одесі та Полтаві. У Києві заважали журналістам виконувати свою роботу невідомі та охоронці. Вони забороняли вести зйомку, вимагали від журналістів стерти відеозаписи, пошкодили авто знімальній групі ТСН, намагалися вибити камеру у журналістів.

На Волині перешкоджали найчастіше у квітні судді, а також працівники митниці, прикордонники. Зокрема, судді забороняли представникам аудіозапис засідання, відеозйомку на портативну техніку.

В Одесі та Полтаві право на професію порушували депутат міськради та чиновник.

Погрози експерти ІМІ зафіксували у Києві, Миколаєві, Запоріжжі, Одесі та Полтаві. Погрожували журналістам при фізичному контакті. Це робили депутати міськрад, адвокат, охоронець райдержадміністрації та учасники мітингу.

Також у квітні зафіксовано збільшення кількості побиттів та нападів на журналістів 4 випадки (у березні 2, у  лютому – 1, у січні – 4). З них 3 сталося в Києві, і один на Одещині. Зокрема, дісталося цього місяця журналістам ТСН від помічників намісника Києво-Печерської Лаври Павла, які вдарили оператора дверима авто. Журналісти знімали сюжет під Лаврою про ювілей Павла.

Крім того, у квітні ІМІ зафіксував 2 випадки цензури (у березні також два). Випадки зафіксовані у Луцьку та Львові. Так, на Львівському обласному радіо зняли заплановане на 25 квітня інтерв'ю з головою Національної телекомпанії Зурабом Аласанією.

Вперше з початку року ІМІ зафіксував напади на офіси ЗМІ 2 випадки, які сталися на Сумщині та в Києві. Напади були скоєні на Конотопську студію телебачення (ТРК “Вежа”), яку підпалили, закидавши “коктейлями Молотова”, та на офіс ТРК “Україна, в якому невідомі розлили червону рідину і залишили роздруківку з написом “Проллється кров!”.

Також ІМІ зафіксував 3 випадки ненадання доступу до інформації, у всіх випадках журналістам або відмовляли у публічній інформації, або взагалі не відповідали на інформаційні запити.

Крім того, було зафіксовано по 2 випадки кібер-атаки та судових позовів від журналістів, 1 випадок економічного тиску.

В окупованому Росією Криму у квітні ІМІ зафіксував 8 випадків утисків свободи слова та прав журналістів (у березні 2, у лютому – 3, у січні – 4). Російська ФСБ знову почала проводити обшуки у кримських журналістів та допити. Зокрема, обшуки було проведено у трьох кримських журналістів Леньяри Абібулаєвої, Люманової Руслани і Миколи Семени. Всі ці утиски чинилися через порушення російською ФСБ кримінальної справи відносно кримського журналіста Миколи Семени за “заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Після чергового допиту Семену перевели в статус обвинуваченого. Також на півострові був заблокований доступ до сайту 15 хвилин через екстремізм. Підконтрольна Росії “прокуратура Криму” заявила, що інтернет-ресурс “здійснює інформаційний супровід дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії, пропаганду проведення так званої “громадянської блокади Криму”, створює умови для залучення до лав незаконного збройного формування нових добровольців та інше”.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 27 випадків перешкоджання, 11 випадків побиття і нападів на журналістів та 4 випадки цензури.

Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:

Фізична агресія

Побиття, напади – 4

1. 1+1 заявив про стеження і напад на журналістів каналу

06.04.2016 Телеканал “1+1” звернувся до правоохоронних органів з вимогою провести розслідування з приводу стеження за журналістами програм “Гроші” та “Секретні матеріали” і нападу на них. Про це повідомляється на сайті телеканалу.

“Керівництво телеканалу “1+1” занепокоєне погрозами та тиском, що останнім часом здійснюється на креативного продюсера програми Гроші і шеф-редактора ряду проектів журналістських розслідувань Олександра Дубінського, а також журналістів Управління журналістських проектів 1+1 медіа”, - йдеться у повідомленні каналу.

Як стало відомо, Олександр отримав декілька погроз, а за його помешканням велося спостереження. Ці дії, на думку телеканалу, були спричинені серією матеріалів, які вийшли в ефірі телеканалів “1+1” і “2+2” протягом останніх тижнів, а також викривальними публікаціями Олександра у Facebook.

Також, редакція проекту “Секретні матеріали” стала об'єктом стеження, а потім і фізичного нападу - відразу три автомобілі зовнішнього спостереження знаходились під офісом редакції протягом дня 1 квітня. У машинах постійно перебувало по три людини.

Зокрема, повідомляє телеканал, один з автомобілів з донецькими номерами постійно супроводжував знімальні групи, які від'їжджають з офісу.

“Коли, переконавшись в стеженні, журналісти запитали людей з автівок - що вони тут роблять - ті моментально поїхали. Їх напарник, який в цей час був на вулиці, кинувся бігти. При спробі його зупинити, щоб поговорити - погрожував, а потім наніс удар металевим предметом по обличчю журналіста “1+1” Ярослава Бугакова. Після чого зник”, - повідомляє канал.

На каналі зауважують, що журналісти, на яких було скоєно напад, протягом останніх тижнів працювали над серією сюжетів про фінансові справи Михаїла Саакашвілі.

Телеканал “1+1” звернувся до відповідних органів та служб з вимогою розібратися в ситуації, що склалася, та гарантувати безпечну роботу журналістів каналу незалежно від того, хто є об'єктом їх розслідувань. Відповідні заяви були подані до правоохоронних органів.

У себе на Фейсбук Дубінський написав, що у поданих до поліції заявах журналісти окреслили перелік тих, кого вони підозрюють у тиску.

“Прізвища називати не буду (самі здогадаєтеся), але можу сказати, що зазначені особи працюють або пов'язані з Одеською обладміністрацією, Фондом "На благо Одеси", Нацбанком”, - написав він. При цьому додав, що в якості можливого виконавця фігурує один відомий журналіст.

2. На Одещині під час підготовки до демонтажу Леніна побили журналістів

07.04.2016 7 квітня у селищі Лиманське Одеської області невідомі напали на журналістів 7 каналу і “Думської ТБ”, повідомляє ИзбирКом.

Інцидент стався під час підготовки до демонтажу пам'ятника Леніну в селищі, куди журналісти приїхали разом з головою Одеської обласної ради Анатолієм Урбанським.

Як пише видання, декілька чоловіків підбігли до журналістів і почали бити їх з криками: “Бандерівці, фашисти!”. В результаті оператори і журналісти телеканалів отримали травми.

У прес-службі облради виданню повідомили, що за фактом нападу на журналістів і перешкоджання журналістській діяльності на місце була викликана поліція, яка встановлювала обставини події. Нападників було троє, імовірно екс-військові, місцеві жителі цього селища.

Крім того, постраждали і двоє співробітників прес-служби.

Від “Думської ТБ” постраждала журналістка Юлія Пробачай, повідомляє Думська.

3. У Києві молодики побили журналістів, що проводили розслідування

08.04.2016 8 квітня у Києві група агресивно налаштованих осіб застосувала фізичну силу до журналістів, які проводили журналістське розслідування. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у місті Києві.

Так, до Солом’янського управління поліції із заявою про вчинений відносно нього та його колег злочин звернувся кореспондент одного з інтернет-видань. Потерпілий повідомив, що під час проведення журналістського розслідування він із чотирма колегами виявив пункт обміну валюти, який діє незаконно. Вказаний обмінний пункт знаходився на вулиці Борщагівській. На місце прибули співробітники поліції та почали перевірку.

Поки правоохоронці документували адміністративне правопорушення (ст. 162 КУпАП) у приміщенні обмінного пункту, до журналістів підбігло близько восьми агресивно налаштованих осіб.

“Хулігани висловили свою думку з приводу діяльності журналістів, після чого застосували відносно них фізичну силу. Конфлікт тривав кілька хвилин. Помітивши правоохоронців, правопорушники втекли”, повідомили в поліції.

За даним фактом розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 (Хуліганство) Кримінального кодексу України та проводиться першочергова перевірка, за результатами якої буде вирішено питання щодо подальшої правової кваліфікації цієї події.

4. Під Лаврою оператора ТСН, що знімав про ювілей намісника Павла, вдарили дверима

20.04.2016 20 квітня у Києві під час зйомок, що велися під стінами Києво-Печерської Лаври, було скоєно напад на знімальну групу ТСН, повідомляє tsn.ua.

Журналісти знімали, як вже другий день до резиденції намісника Лаври Павла приїжджали гості, аби привітати владику з ювілеєм, святкування якого тривало з 19 квітня.

Вдруге напад на іншу знімальну групу здійснили помічники Павла, які, під'їхавши на автомобілі класу “люкс”, вдарили оператора дверима, та з нецензурною лайкою кинулись до нього, аби вдарити по камері.

В результаті нападу чоловікам вдалося пошкодити об'єктив техніки і зірвати мікрофон, після чого нападники сховалися у корпусі, де знаходиться резиденція владики Павла. Після того, як журналіст та оператор викликали поліцію, до поліцейських вийшов інший чоловік, який заперечував напад, та умисно давав неправдиві показання представникам правоохоронних органів. 

“Ми обурені нахабною та абсолютно неприйнятною поведінкою по відношенню до журналістів ТСН, яку ми спостерігаємо вже другий день поспіль на території Лаври. Ситуація, коли журналістам або пересічним громадянам наносять тілесні ушкодження, погрожують і ламають техніку не просто недопустима, а й ставить під питання моральні принципи подібних "священнослужителів". Прикриваючись духовними цінностями та церквою, ці люди дозволяють собі не лише словесні образи, а й  застосовують фізичну силу. Більше того, прикро, що таке відбувається під час Великого посту”, - прокоментував директор департаменту новин Сергій Попов.

Як повідомляв ІМІ, телеканал “1+1” заявив про напад невідомих на знімальну групу ТСН 19 квітня у Києві біля Києво-Печерської Лаври. Невідомі погрожували журналістам ТСН та пошкодили авто під час зйомок сюжету про святкування Дня народження намісника Лаври Павла.

Погрози – 5

1.У Миколаєві адвокат погрожував журналісту за зйомку біля суду

04.04.2016 У Миколаєві 1 квітня журналісту “Преступности.НЕТ” Тарасу Леонтяну погрожував фізичною розправою за зйомку біля будівлі Апеляційного суду адвокат Володимир Верцюх, повідомляється на сайті видання.

Інцидент стався відразу після судового засідання, під час якого офіцер Військової служби правопорядку Віктор Вієру, засуджений за ДТП, намагався довести колегії суддів, що за кермом він був тверезий. Саме його в судах першої та другої інстанцій захищав адвокат Верцюх.

Так, по закінченню засідання кореспондент видання вирішив сфотографувати Вієру та його адвоката, які виходили з будівлі, але Володимир Верцюх відреагував агресивно на зйомку.

“Пішов на х..й, ще раз порушиш мої права - я тебе покалічу і подам до суду. Якщо ти будеш порушувати закон, я буду змушений захищатися”, - заявив адвокат, підвищуючи голос.

На пояснення журналіста, що зйомка проводиться в громадському місці, адвокат почав спиратися на порушення його громадянських прав і на Європейську Конвенцію про права людини.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний так прокоментував цей випадок: “Адвокат міг зазначити свою незгоду на його зйомку, посилаючись на відповідні нормативно-правові акти, у тому числі Цивільний кодекс України, але в жодному випадку - не здійснювати правопорушення у вигляді погроз щодо фізичного впливу на журналіста”, - сказав Максим Ратушний.

2. У Запоріжжі охоронець РДА погрожував журналістці

05.04.2016 Охоронець Комунарської районної адміністрації міста Запоріжжя погрожував журналістці та редактору сайту 061 Тетяні Гонченко розбити техніку. Чоловікові не сподобалося те, що кореспондент фотографує, повідомляє видання.

Інцидент стався 5 квітня. У рамках редакційного завдання Гонченко прийшла на особистий прийом до депутата міської ради Володимира Кальцева в будівлю Комунарської райадміністрації. Вона побачила, що на першому поверсі біля кабінету утворилася черга з людей, які бажають потрапити на прийом. Дівчина почала фотографувати ажіотаж. Охоронець будівлі на це відреагував грубо: "Не треба мене фотографувати, я не дозволяв. Наступного разу побачу - розіб'ю тобі планшет!", - на підвищених тонах заявив він.

Доводи про те, що фотографувати - частина обов'язків журналіста, а також те, що охоронець знаходиться в приміщенні органу державної влади, на чоловіка ніяк не подіяли. "Ну то й що - мене це не хвилює", - парирував він і взявся сам фотографувати кореспондента на телефон. Фото журналіста грубіян обіцяв "розвісити на кожному стовпі".

3. В Одесі депутат погрожував журналісту, який висвітлював засідання комісії

15.04.2016 15 квітня в Одесі депутат міської ради від партії “Довіряй ділам” Андрій Кісловський погрожував кореспонденту ІА “Одеса-інформ” Олексію Чорному фізичним насиллям. Про це повідомив представник ІМІ в Одеській області.

Інцидент стався в Одеській міськраді після засідання депутатської комісії з питань транспорту, яке напередодні депутати “закрили” від журналістів. А після заборони намагалися виставити представників ЗМІ з зали засідань.

Голова комісії Олена Фокіна пояснила свої вимоги тим, що депутатам необхідно поспілкуватись на “особисті” теми. Громадські активісти та представники ЗМІ відмовились виконати цю вимогу.

Як зазначає представник ІМІ, після словесної перепалки, депутат Одеської міськради від партії “Довіряй ділам” Андрій Кісловський погрожував кореспонденту ІА “Одеса-інформ” Олексію Чорному фізичним насиллям. Депутат підійшов до журналіста, сказавши: “Олексію, наступного разу будеш хамити, отримаєш п….лей”. Як повідомляє представник ІМІ, зараз вирішується питання про судовий позов.

4. "1+1" заявляє, що прихильники мера Вишгорода погрожували журналістам ТСН

16.04.2016 Телеканал “1+1” заявив, що 16 квітня учасники мітингу, який проходив під стінами Печерського суду м. Києва у зв'язку із затриманням міського голови м. Вишгорода Олексія Момота, погрожували знімальній групі ТСН та перешкоджали її роботі. Про це телеканал повідомив на своєму сайті .

Як повідомив телеканал, активісти, зокрема, провокували журналістку ТСН та оператора, а також чинили на них тиск. “Окрім цього, прихильники Олексія Момота висловлювали своє невдоволення тими матеріалами ТСН, що раніше виходили в ефірі 1+1 з приводу судової справи щодо мера Вишгорода, а також звинувачували у необ'єктивності, і казали про те, що нібито з машини ТСН роздавали гроші “тітушкам”, - повідомляє канал.

Також активісти намагалися зірвати пряме включення журналістки ТСН, оточивши її та оператора, та намагались завадити їх професійній діяльності, в тому числі і безпосередньо під час включення.

“Причиною нападок, вірогідно, послужило те, що знімальна група ТСН найпершою прибула до Печерського суду – це, на думку мітингувальників, було сплановано та говорить про “заангажованість” роботи ТСН. Насправді ж знімальна група дуже оперативно виїхала на місце проведення судового засідання, після того, як редакція ТСН отримала інформацію про нього. Жодних таємних смислів у цьому немає – це нормальна практика роботи служби новин”, - розповів директор Служби безпеки Групи “1+1 медіа” Володимир Тарасюк.

Канал заявив, що мітингувальники продовжують тиск на журналістів ТСН, а також розповсюджують неправдиву інформацію щодо їх діяльності. “Ми розцінюємо даний інцидент як спробу вчинення тиску на журналістів “1+1” з метою висвітлення ситуації у вигідному для прихильників мера світлі”, - додав директор департаменту новин Сергій Попов.

“1+1 медіа” розглядає можливість подання заяви до поліції на осіб, що чинили тиск та перешкоджали роботі знімальної групи.

Нагадаємо, 14 квітня міського голову Вишгорода Олексія Момота СБУ разом з прокуратурою затримали на хабарі.

5. У Полтаві депутат погрожував журналісту розправою за критичні статті про нього

27.04.2016 27 квітня під час сесії Полтавської міськради журналісту інтернет-видання “Останній бастіон” Сергію Нагорному перешкоджав виконувати редакційне завдання депутат Сергій Чередніченко (БПП “Солідарність”). Про це журналіст повідомив представниці ІМІ у Полтавській області.

За словами Нагорного, інцидент стався, коли він фотографував депутатів, зокрема і Чередніченка.

“Я, як і завжди працював на сесії, хотів поповнити базу фото і фотографував різних депутатів, у тому числі і Сергія Чередніченка. Під час цього процесу він сказав мені на вухо лайливі слова, погрожував побити і сказав, що сам братиме у цьому участь”, - розповів журналіст.

За словами журналіста, депутат забороняв себе фотографувати, але мова більше стосувалася критичних статей, які були опубліковані на сайті “Останнього Бастіону”.

Зокрема, видання публікувало матеріали, в яких йдеться про те, що в Полтавській міській раді є депутат, хворий на шизофренію. У підтвердження опублікували документи у вигляді копії медично-соціальних експертиз і виписок з історії хвороби. Згідно з ними, депутат Полтавської міськради Сергій Чередніченко має довідку інваліда ІІ групи і розлади психіки. Також видання писало про те, що депутат нібито збив у ДТП людину й уник відповідальності за це. Крім того, на сайті є статті з критичною оцінкою роботи депутата в міськраді.

Після інциденту журналіст написав заяву в поліцію. Як зауважує представниця ІМІ в Полтавській області, неофіційно на цього ж депутата скаржиться ще один місцевий журналіст, але він не став писати заяву в поліцію.

У соціальній мережі полтавська медіаспільнота висловила обурення діями депутата. Редактор “Останнього Бастіону” Геннадій Сікалов звернувся до інших депутатів та міського голови Олександра Мамая з вимогою вплинути на Сергія Чередніченка, аби він не заважав журналістам працювати та не ображав їх. Міський голова пообіцяв посприяти.

Напади на офіси ЗМІ – 2

1.У Конотопі "коктейлями Молотова" спалили місцеву студію телебачення

01.04.2016 У місті Конотоп Сумської області невідомі закидали “коктейлями Молотова” місцеву студію телебачення. Унаслідок пожежі було знищено апаратуру, комп’ютерну техніку та меблі. За даним фактом поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 2 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального Кодексу України. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції в Сумській області.

Постраждалих внаслідок пожежі людей немає.

Повідомлення про пожежу до чергової частини відділу поліції надійшло 1 квітня о 04:50 від чергового Державної служби з надзвичайних ситуацій. На місце події для з’ясування обставин прибула слідчо-оперативна група.

За словами сторожа, близько четвертої години ранку, вона почула, як в одній з кімнат приміщення розбили скло. Відкривши двері даної кімнати, побачила, що там сталася пожежа. Жінка одразу викликала пожежників та повідомила директора студії.

З місця події вилучено пляшку зі слідами кіптяви та залишками паливно-мастильного матеріалу, яку направили на експертизу

Тривають слідчі дії для встановлення осіб причетних до цієї події.

Директорка Конотопської студії телебачення (ТРК “Вежа”) Тетяна Голобурда пов’язує напад на офіс редакції виключно з професійною журналістською діяльністю. Про це вона повідомила ІМІ.

Вона підкреслила, що особистих мотивів у даному випадку немає. “Тільки пов’язано з професійною діяльністю”, - сказала вона.

У нападі на офіс Тетяна Голобурда підозрює конкурентів мера, які раніше, за її словами, звинувачували канал у підтримці нинішнього міського голови Конотопа Артема Семініхіна.

“Розумієте, це пов’язано з виборчою кампанією, коли конотопці вибрали не того мера, що хотіли конкуренти міського голови. Вони (конкуренти - ред.) підозрювали, що ми (Конотопська студія телебачення - ред.) приклали зусиль, щоб у мери привести Семеніхіна (Артем Семеніхін - ред.). Хоча я незгодна, бо ми всім кандидатам у мери давали ефір”, - розповіла вона.

Також Голобурда розповіла, що в офісі спалені дві кімнати, зокрема, вщент згорів весь апаратний комплекс та меблі.

2. Телеканал "Україна" заявив про напад на свій офіс

22.04.2016 Телеканал “Україна” заявив про напад на свій офіс у Києві і звернувся до правоохоронних органів з проханням розслідувати факт загрози життю і професійній діяльності журналістів каналу. Про це повідомляється на сторінці каналу в Facebook.

За інформацією каналу, хуліганський напад на офіс здійснила група з 15 невідомих осіб.

“Ми також звертаємося до Президента України як гаранта Конституції, прав і свобод громадян з проханням взяти розслідування цього інциденту під особистий контроль!”, - заявили на каналі, опублікувавши фото з місця інциденту.

Як видно на фото, в офісі невідомі розлили червону рідину і залишили роздруківку з написом “Проллється кров!”.

Як повідомляло Громадське ТБ, приймальню телеканалу облили фарбою люди, які називають себе “активістами фронту боротьби проти окупації”. Про це повідомив один з учасників акції у Facebook.

“Щойно активістами фронту боротьби проти окупації українського ефіру була залита кров’ю приймальня телеканалу “Україна” на знак протесту проти трансляції серіалу “Не зарекайся”, - повідомив він.

За його словами, відбулася сутичка між охороною та учасниками акції, але “жоден охоронець не постраждав”.

Перешкоджання – 10

1. На Волині працівники митниці перешкоджали журналістам

04.04.2016 4 квітня у селі Римачі Волинської області журналістку Громадського радіо Волині Ірину Мусій та її колег працівники Волинської митниці ДФС не пускали до будівлі митниці, де журналісти збиралися зустрітися з в.о. начальника Волинської митниці ДФС Олександром Шавлаком. Про це Ірина Мусій розповіла ІМІ.

За її словами, журналісти хотіли отримати коментар від Шавлака стосовно проплаченої акції протесту, організованої проти нього під стінами митниці.

Але журналістів обурило, що їх не пропускали, змушували чекати на пункті пропуску до митниці, при цьому працівники митниці пропускали безперешкодно представників “Варти порядку” та “Укропу”.

Журналісти вимагали пояснити, чому їх не пропускають, але працівники митниці не змогли пояснити.

Коли журналісти все ж таки потрапили у приміщення Волинської митниці та знайшли приймальню начальника митниці, де перебували представники “Укропу” і громадських організацій, їх почав знімати на відео працівник департаменту внутрішньої безпеки митниці.

“Він весь цей час ходив перед нами, знімав нас на камеру”, - розповіла Ірина. Чоловік так і не пояснив, на яких підставах знімає журналістів.

Також журналістів не пускали до кабінету начальника митниці. “В кабінет начальника нам потрапити не вдалося. Кілька разів з приймальні то виходили, то заходили люди, і відразу перед нами закривалися двері”, - розповіла Ірина. Прес-секретар відмовилась обґрунтувати, чому журналістів не пропускали в кабінет.

Згодом, повідомила Мусій, зустріч голови митниці з журналістами відбулася, коли кабінет залишили активісти. “Тільки зустріч відбулася вже в іншому кабінеті, щось типу в кабінеті для преси”, - зазначила вона.

Після цього Ірина Мусій написала заяву до поліції за фактом перешкоджання з боку працівників митниці.

2. У Києві на місці вбивства бізнесмена напали на журналіста і розбили камеру

06.04.2016 6 квітня у Києві невідомі накинулися на журналіста телеканалу НТН Віталія Франзюка і розбили йому відеокамеру, на яку він вів відеозйомку з місця вбивства бізнесмена.

Інцидент стався на бульварі Дружби Народів біля спортклубу, де був застрелений бізнесмен.

Віталій один із перший приїхав на місце вбивства, та тільки витяг камеру - до нього підбіг розлючений чоловік. Кричав, що він власник спортклубу і знімати на місці вбивства категорично заборонено. Чоловік, закривши камеру рукою, зажадав припинити зйомку. Віталій відповів, що він виконує свої професійні обов'язки. Після цього до них підбігли кілька осіб - товаришів власника клубу - і спробували вирвати камеру з рук оператора.

“Людина абсолютно неадекватно починає ламати камеру, хапає мене за руки, виламуючи камеру з рук, починають мене тягнути сюди”, - розповів Віталій.

Поруч, за спиною у нападників, стояв майор поліції, але не допоміг журналісту. Відеооператор, намагаючись втримати камеру, просив майора: “Зробіть щось, у вас на очах напали на журналіста, ламають камеру”. Але чоловік у формі майора поліції не втрутився.

Після того, як підійшли ще двоє патрульних поліції, нападники пішли з місця події.

У результаті нападу камеру було пошкоджено і вона перестала працювати. У поліції заяву на дії, що підпадають під статті Кримінального кодексу про навмисне перешкоджання роботі журналіста (ст.171 КК України) і умисне пошкодження майна журналіста у зв'язку з виконанням ним професійної діяльності (ст.347-1 КК України), у потерпілого відеооператора прийняли лише через дві години.

3. У Луцьку суд заборонив журналістці аудіозапис засідання

08.04.2016 8 квітня Волинський окружний адміністративний суд заборонив журналістці Громадського радіо Волині Аріні Крапці (Ірині Мусій) здійснювати аудіозапис та фотозйомку під час судового засідання у Луцьку, повідомляє Громадське радіо.

Журналістка намагалася зробити аудіозапис у судовому засіданні за позовом екс-начальника Маневицького райвідділу поліції Анатолія Близнюка щодо поновлення його на посаді. Раніше його звільнили з посади в ході переатестації.

Під час засідання суд прийняв протокольну ухвалу, згідно з якою журналістці заборонили здійснювати аудіозапис та фотозйомку. Адвокат Анатолія Близнюка, так само як і позивач, заперечили проти аудіозапису та фотозйомки.

“Суд ухвалив заборонити фото- та аудіозйомку. Ви можете бути присутні на засіданні як слухач”, - зазначила суддя Наталія Плахтій.

Згідно з чинним законодавством, в судовому засіданні можна використовувати портативні засоби, в тому числі і диктофон, без дозволу суду. Цим правом і намагалась скористатись журналістка.

У свою чергу, адвокат екс-начальника Маневицького райвідділу Печенюк сказав, що за таке “по судах” затаскає: “Але якщо використаєте, я вас по судах затаскаю”.

Медіаюрист Інституту розвитку регіональної преси Олекандр Бурмагін підтвердив, що дозвіл на аудіозаписування в суді не потрібен. “В цих кодексах процесуальних лишилося регулювання, яке ввели ще у 2008 чи 2009 році, що фото і відео з дозволу суду, тобто будь-яке фото і відео - портативне, не портативне, але диктофони і будь-які інші аудіозаписуючі пристрої, ні. Так само, як письмові нотатки. І фактично ці нібито нововведення, які були в минулому році у редакції закону “Про статус суддів”, вони фактично більше нічого не змінили, тому що суддя в конкретному процесі все одно буде користуватися в першу чергу процесуальним кодексом, тому що цей процесуальний кодекс регламентує його дії конкретно в цьому процесі”, - сказав Бурмагін.

Він зазначив, що журналістка може написати заяву за фактом перешкоджання журналістській діяльності, а також звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, тому що суддя в цьому випадку вийшов за межі наданих йому повноважень і він не мав права забороняти в принципі будь-якій особі, яка присутня у відкритому судовому засіданні, диктофони.

Журналістка Громадського радіо звернулася до поліції із заявою про перешкоджання журналістській діяльності.

Як повідомляв ІМІ, 4 квітня у селі Римачі Волинської області журналістку Громадського радіо Волині Ірину Мусій та її колег працівники Волинської митниці ДФС не пускали до будівлі митниці, де журналісти збиралися зустрітися з в.о. начальника Волинської митниці ДФС Олександром Шавлаком.

4. У Луцьку суд заборонив журналістам знімати засідання на портативну техніку

12.04.2016 12 квітня судді Волинського окружного адміністративного суду заборонили журналістам фото- і відеофіксацію судового засідання, на якому розглядалось питання поновлення на посадах міліціонерів, що не пройшли атестації. Представники ЗМІ вели запис на портативну техніку. Про це повідомляє представниця ІМІ у Волинській області.

Зокрема, журналістка “Громадське.Волинь” Марія Доманська на своїй сторінці у Facebook зазначила, що судді заборонили знімати на відеокамеру всі засідання, порушивши тим самим ЗУ “Про судоустрій і статус суддів”, який дає право журналістам вести фото-, відеозйомку та аудіозапис на портативні засоби. Журналістка переконана, що “суди міліціонерів, які не пройшли атестацію є суспільно важливими, тому вони апріорі повинні бути висвітлені у всіх ЗМІ”.

Як повідомили журналісти представниці ІМІ, представники ЗМІ вели запис не на стаціонарні камери. “Я запитала судді, чому він не дозволяє вести зйомку, адже в мене портативна камера. То суддя зі здивуванням запитав, для чого я тоді писала клопотання про дозвіл”, – повідомила журналістка “Громадське.Волинь” Оксана Петрук. Як зазначила Петрук, зважаючи на кардинально відмінне трактування суддями законодавства щодо фото- і відеозйомки судових засідань, вона планує ініціювати “круглий стіл”. “Важливо зрозуміти, чому одні судді навіть одного й того ж суду забороняють зйомку, а інші – ні. Так само хочеться з’ясувати значення низки законодавчих термінів, як от: портативні засоби, стаціонарна відеокамера тощо”, - додала Оксана.

Про те, що зйомка велася портативними засобами (на телефон, фотоапарат і ручну відеокамеру), підтвердила в телефонній розмові і журналістка Громадського радіо Ірина Мусій. За її словами, судді загалом не пояснили причину відмови, а на її заувагу про перешкоджання журналістській діяльності суддя повідомив, що будь-які дії, в тому числі і подібні заяви, будуть розцінюватися як тиск на суд.

Як повідомила представниці ІМІ Ірина Мусій, уже 13 квітня в суді журналістам не забороняли відеозйомку. “Я підходила до суддів, запитувала їх про вчорашній факт (за 12 квітня - ред.), мені відповідали, що вони – тільки за відкритість судів. Сьогодні (13 квітня) ніхто з журналістів клопотання про зйомку вже не писав. Але суди ще тривають і все буде залежати від того, хто із суддів вестиме засідання”.

Як повідомляв ІМІ, 8 квітня Волинський окружний адміністративний суд заборонив журналістці Громадського радіо Волині Аріні Крапці (Ірині Мусій) здійснювати аудіозапис та фотозйомку під час судового засідання у Луцьку.

За словами медіа-юриста ІМІ Романа Головенка, чинний закон “Про забезпечення права на справедливий суд” дозволяє представникам ЗМІ використовувати портативні відеотехнічні засоби фіксації без дозволу суду.

5. В Одесі журналістам заборонили відеозйомку депутатської комісії

15.04.2016 15 квітня в Одесі журналістам і громадським активістам заборонили відеозйомку засідання депутатської комісії з питань транспорту, яке проходило в Одеській міській раді. Про це повідомляє представник ІМІ в Одеській області.

Під час засідання головуюча Олена Фокіна винесла на голосування питання про проведення “закритого” засідання. Члени комісії підтримали її пропозицію. Після чого присутні журналісти і громадські активісти були змушені залишити приміщення.

Зокрема, були порушені права одеських журналістів Євгена Когана та кореспондента ІА “Одеса-інформ” Олексія Чорного.

Як повідомляє представник ІМІ, зараз вирішується питання про судовий позов, оскільки дане рішення суперечить цілій низці Законів України та регламенту Одеської міськради, який гарантує прозорість усіх засідань депутатських комісій.

Як зазначає представник ІМІ, після наради та консультацій, активісти та деякі журналісти повернулись до зали. Після незначної дискусії, засідання та його відеозйомка продовжились в звичному режимі.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний, коментуючи заборону зйомки засідання, зауважив, що журналісти та активісти можуть оскаржити рішення комісії у судовому порядку, чи звернутися до поліції.

“З одного боку - конфлікт вичерпав себе, але він вичерпав себе тільки у даній ситуації і це не ставить запобіжників для подальшого забезпечення відкритості. Для активістів і журналістів є можливим оскаржити вказане рішення комісії, а також може мати місце звернення до правоохоронних органів для належної оцінки ними вказаного факту щодо наявності чи відсутності у діях перешкоджання журналістам здійснювати свою законну професійну діяльність”, - сказав Ратушний.

6. У Києві невідомі напали на журналіста ZIK під час протестів проти забудови

19.04.2016 19 квітня у Києві під час акції проти незаконної забудови на Позняках група невідомих осіб накинулася на кореспондента телеканалу ZIK Олександра Івахнюка, повідомляє ZIK.

Свідками інциденту стали правоохоронці. Напад також зняли на відеокамеру.

Олександр Івахнюк уже написав заяву в поліцію, та й мотиви нападників для нього зрозумілі.

“Я виклав у соцмережу фото одного з учасників пікету за знищення озера із закликом ідентифікувати цю людину. Вони обурились і вирішили пояснити мені руками”, – розповів журналіст.

Люди розуміли, що вони нападають на журналіста, зауважив Івахнюк.

“Фактично їм (нападникам - ред.) доведеться ходити на допити по 171 статті. Сподіваюсь, що ця справа дійде до суду”, - сказав журналіст.

Видання нагадує, що на місці озера Качине забудовник “Житлоінвестбуд-УКБ” має намір звести багатоповерхівку на понад тисячу квартир. Для цього і хочуть засипати водойму. Місцеві жителі проти таких намірів забудовника. 

7. "1+1" заявив про напад на журналістів ТСН біля Лаври

19.04.2016 Телеканал “1+1” заявляє про напад невідомих на знімальну групу ТСН 19 квітня у Києві біля Києво-Печерської Лаври. Про це йдеться в сюжеті ТСН за 19 квітня, повідомляє ТСН.

Невідомі погрожували журналістам ТСН та пошкодили авто під час зйомок сюжету про святкування Дня народження намісника Лаври Павла.

Знімальна група фільмувала під'їзд авто гостей святкування, серед яких були і колишні регіонали, які приїхали привітати намісника Лаври Павла із 55-річчям.

У цей момент, зазначає телеканал, до авто із журналістами підійшли невідомі із представниками так званого Запорізького козацтва, які охороняють територію Лаври, почали лаятися та вимагали віддати відео.

“Підходять якісь люди. Двоє молодиків, двоє якихось козаків, та починають нам погрожувати. Ну ми закрилися у машині”, - розповів кореспондент ТСН Дмитро Святненко, додавши, що показав молодикам своє посвідчення.

Чоловіки вимагали, аби журналісти віддали знятий матеріал, а коли їм відмовили, намагались відкрити машину.

“Вони: або давайте сюди запис, або ви звідси живими не поїдете… Почали намагатися відкрити машину, машина закрита, почали одразу спускати колеса, кажуть все, ви звідси не поїдете”, - розповів журналіст.

Журналісти викликали на місце події поліцію. “Коли полісмени були поряд, невідомі почали надувати колеса, але продовжували лаятися. Другій знімальній групі, яка також під'їхала до Лаври, також перешкоджали козаки і також погрожували та лаялися”, - йдеться у сюжеті.

Слідчі з'ясовують всі обставини події.

ТСН нагадує, що раніше владика Павло мав конфлікти з журналістами, які намагались дізнатися про те, звідки в нього дорогі автівки. Так, у 2011 році колишній журналіст "1+1" Михайло Ткач знімав сюжет про автопарк настоятеля Лаври, але останній всіляко перешкоджав роботі. Владика ображав журналіста, який, на його думку, був "одягнений як бомж" і порадив "піти взути нормальні туфлі".

У 2012 році настоятель Лаври забрав в журналістки "Кореспондента" Ксенії Карпенко телефон під час розмови. Згодом техніку повернули, але останні відео були знищені.

Як повідомляв ІМІ, у вересні 2015 року намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (Московський патріархат) митрополит Павло записав відеозвернення до громадськості, де пожалівся на журналістів телеканалів "1+1" та "2+2", які йому "не дають проходу на території Лаври". Владика пригрозив журналістам розплатою “сторицею”.

Телеканал "1+1" заявив, що обурений погрозами з боку намісника Києво-Печерської лаври (Московський патріархат) митрополита Павла та у разі необхідності відстоюватиме права своїх співробітників згідно з чинним законодавством України.

8.Журналістам ТСН намагалися вибити камеру під Лаврою

20.04.2016 20 квітня у Києві під час зйомок, що велися під стінами Києво-Печерської Лаври, скоєно напад на знімальну групу ТСН, повідомляє tsn.ua.

Журналісти знімали, як вже другий день до резиденції намісника Лаври Павла приїжджали гості, аби привітати владику з ювілеєм, святкування якого триває з 19 квітня.

Першій знімальній групі, яка вдень 20 квітня працювала над сюжетом на території Лаври, охоронець одного з VIP-гостей владики намагався вибити камеру з рук оператора.

“Побачивши журналістку і оператора, які вели законну зйомку у громадському місці, охоронець почав вдаряти по камері, намагаючись вибити її з рук оператора. Згодом до нього приєдналась ціла група чоловіків, які, не представляючись, погрожували знімальній групі, та перешкоджали її роботі”, - повідомляє ТСН.

“Ми обурені нахабною та абсолютно неприйнятною поведінкою по відношенню до журналістів ТСН, яку ми спостерігаємо вже другий день поспіль на території Лаври. Ситуація, коли журналістам або пересічним громадянам наносять тілесні ушкодження, погрожують і ламають техніку не просто недопустима, а й ставить під питання моральні принципи подібних "священнослужителів". Прикриваючись духовними цінностями та церквою, ці люди дозволяють собі не лише словесні образи, а й  застосовують фізичну силу. Більше того, прикро, що таке відбувається під час Великого посту”, - прокоментував директор департаменту новин Сергій Попов.

Як повідомляв ІМІ, телеканал “1+1” заявив про напад невідомих на знімальну групу ТСН 19 квітня у Києві біля Києво-Печерської Лаври. Невідомі погрожували журналістам ТСН та пошкодили авто під час зйомок сюжету про святкування Дня народження намісника Лаври Павла.

9. На Волині прикордонники заборонили журналісту фотозйомку

25.04.2016 25 квітня на Волині у сервісній зоні міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення “Устилуг-Зосін” прикордонники заборонили журналістові інтернет-видання “Місто вечірнє” Олексієві Біянову фотофіксацію черги автомобілів. Про це повідомляє представниця ІМІ у Волинській області.

Як розповів Олексій Біянов, він не фотографував ані пост, ані його працівників, лише чергу авто.

“Я знімав не на кордоні, і навіть не на митниці, а в сервісній зоні біля сусіднього села. До мене підійшли чергові у формі ДПС, не представилися, затримали і викликали начальника зміни, який і сказав повидаляти фото, бо тут знімати не можна – режимний об’єкт. Я дуже здивувався, але моїх аргументів ніхто не слухав”, - розповів він представниці ІМІ.

Як стверджує журналіст, зроблені фото він змушений був видалити і його відпустили, давши на перший раз усне попередження. 

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначає, що в українському законодавстві немає такого терміну як “режимний об’єкт”.

“У чинному законодавстві України немає такого терміну як "режимний об'єкт", а тому й аргументування цим терміном правоохоронцями своєї можливості вимагати у журналісти видалити фотознімки є дуже сумнівним. Може бути тільки у обмежених об'єктів встановлений режим охорони/забезпечення безпеки, що застосовується з залученням державної охорони (наприклад, суди, будівлі прокуратури, адміністрація президента). Може бути приватна охорона об'єкта. Можуть мати спеціальну охорону об'єкти підприємств з підвищеною небезпекою, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави (для прикладу, ті ж сховища нафти, тощо)”, - сказав він.

У даному випадку юрист радить звернутися журналісту до прокуратури з заявою про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 171 КК України.

“Тому, у даному випадку є доцільним звернутися зі скаргою до безпосереднього керівництва на дії правоохоронців у формі ДПС, що не представилися, а також звернутися до прокуратури з заявою про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 171 КК України, для перевірки вчинених дій на предмет перешкоджання журналістові здійснювати його законну професійну діяльність (шляхом вилучення матеріалів у журналіста, незаконною забороною висвітлення окремих тем або впливу у будь-якій формі (примус до видалення фото) на журналіста)”, - прокоментував Ратушний.

10. Полтавський чиновник, попри проведену з ним профбесіду, продовжує перешкоджати журналістам

27.04.2016 27 квітня у Полтаві під час засідання сесії міськради начальник управління звернень громадян, організаційної роботи та загальних питань Полтавського міського виконкому Ігор Верига та ще двоє працівників міськвиконкому намагалися перешкодити журналістці інтернет-видання "0532.ua: Сайт міста Полтави" Марині Левчук та ще двом журналістам працювати у сесійній залі. Про це журналістка повідомила регіональній представниці ІМІ у Полтавській області Надії Труш.

"Я прийшла перед початком сесії, хотіла сфотографувати загальний план. Мене «трійця» на проході в середину зали не пропускала. Тоді я дістала камеру, попередила, що буду все це знімати на відео. Мені відповіли, що їм байдуже, мовляв, я маю сидіти у ложі для преси. Я проігнорувала ці поради, пішла до президіуму, зробила необхідні фото і повернулася на своє місце. Іншу журналістку, з радіо, також не хотіли пропускати, а також ще одного журналіста з одного із інтернет-видань Полтави. Вона пояснила їм, що для радіорепортажу потрібний якісний звук і їй треба перекладати диктофон до виступаючого. Колезі вдалося прорватися до президії, але «трійця» подалася за нею. Говорили, щоб клала диктофон і поверталася на своє місце. Але колезі, як і мені, теж вдалося пройти. Ми пояснили, що нам потрібно працювати  там, де вважаємо за необхідне. До речі, один із них торкався моєї руки, намагаючись таким чином пошвидше повернути мене на місце, але я вимагала прибрати руки, і мене не чіпали", – розповіла Марина Левчук.

Нагадаємо, минулого року Ігор Верига нетактовно перешкодив спілкуванню журналіста з мером. За цим фактом полтавська поліція провела з ним бесіду профілактичного характеру про недопущення протиправної поведінки по відношенню до журналіста. Але, судячи із нового інциденту, розмова із правоохоронцями не дала очікуваного результату.

Цензура. Доступ до інформації

Цензура – 2

1.У Луцьку судді продовжують забороняти журналістам зйомку судових засідань

20.04.2016 20 квітня суддя Луцького міськрайонного суду Олег Ющук заборонив журналістам проводити відеозйомку судового засідання. Спочатку він заборонив навіть аудіозапис, але потім від цих слів відмовився. Про це представниці ІМІ у Волинській області повідомила журналістка “Громадське.Волинь” Марія Доманська.

Суд розглядав справу колишнього заступника начальника управління захисту економіки ДЗЕ у Рівненській області Олександра Волошина, якого звинувачують у хуліганстві.

Як розповіла Доманська, на засіданні були присутні сім журналістів. Суддя просто зазначив, що змушений заборонити зйомку, аби не зашкодити життю підсудного. Більше того, спочатку він заборонив навіть аудіозапис, але потім від цих слів відмовився.

Проте Марія Доманська відмовилась припинити відеозйомку. “Я сказала судді, що це судове засідання - це суспільно важлива тема, яка переважає особисті інтереси підсудного, на що суддя зазначив, що я перешкоджаю суду, і він викличе поліцію”, - розповіла Доманська.

Журналістка також зазначила, що знімала на портативну камеру, суддя ухвали про заборону відеозйомки не приймав, а на її зауваження зробити це сказав, що ніяка ухвала виноситися не може. Пригрозивши викликати поліцію, суддя залишив судове засідання.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний нагадує, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення зйомка та аудіозапис портативними засобами допускається без згоди суду на загальній підставі норми ч. 3 ст. 11 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”. “Тому додаткового дозволу ухвалою суду тут непотрібно було”, - сказав він.

Як повідомляв ІМІ, 8 квітня Волинський окружний адміністративний суд заборонив журналістці Громадського радіо Волині Аріні Крапці (Ірині Мусій) здійснювати аудіозапис та фотозйомку під час судового засідання у Луцьку.

12 квітня судді Волинського окружного адміністративного суду заборонили журналістам фото- і відеофіксацію судового засідання, на якому розглядалось питання поновлення на посадах міліціонерів, що не пройшли атестації. Представники ЗМІ вели запис на портативну техніку.

2. На Львівському радіо не пустили в ефір інтерв'ю з Аласанією

05.05.2016 На Львівському обласному радіо зняли заплановане на понеділок, 25 квітня, інтерв'ю з главою НТКУ Зурабом Аласанією. Про це повідомив у мережі "Фейсбук" автор розмови Святослав Драбчук.

"Спочатку все було добре, мене викликали в кабінет директора, висловили усну подяку, попросили в розмові вказати, що Львівське радіо погано чути в деяких частинах міста. Пізніше керівництво радіо навіть виділило транспорт, щоб забрати п. Зураба з Богословського корпусу УКУ, де той читав лекції.

З п. Зурабом, ми поговорили про етапи створення суспільного телебачення, розвиток і майбутнє суспільного радіо, про нові моделі державних радіостанцій і т.д.", – написав Драбчук.

Натомість пізніше ефір, запланований на 25 квітня, було пересунуто, оскільки "мені сказали, що це пов’язано з рішенням, якоїсь там спілки журналістів і відразу ж запевнили – інтерв’ю обов’язково вийде, але мусимо дочекатися відповіді Аласанії".

У вівторок 26 квітня Драбчук спробував скинути розмову на USB, натомість йому було відмовлено: "Його нема і не буде, бо це власність радіо".

Директорка радіо Мирослава Лубкович в усній розмові заявила Святославу Драбчуку, що "інтерв’ю не вийшло і не вийде в ефір, бо я ставив "неправильні питання", мовляв слід було спитати, коли і яка буде зарплата. Хоча до того всім все подобалося".

Регіональний кореспондент ІМІ у Львові Ігор Фещенко поговорив з Лубкович щодо даного випадку відвертого цензурування, вона пообіцяла поставити запис в ефір 11 травня, посилаючись нібито на технічний збій що стався 2 травня. Натомість як сам журналіст, так і звукорежисер Володимир Орешок відкидають тезу про технічний збій, стверджуючи, що програма була анонсована зранку 2 травня, але її було знято за дзвінком згори. Святослав Драбчук припускає, що дзвінок був від заступника директора радіо Руслана Рея.

З приводу недопуску в ранковий ефір Львівського радіо 25 квітня розмови з Зурабом Аласанією регіональний представник ІМІ взяв коментар у директора Мирослави Лубкович, а також ведучого Святослава Драбчука та звукооператора Володимира Орешка.

Мирослава Лубкович скаржилася на те, що з 19 ФМ радіостанцій обмежили потужність саме для хвилі по якій транслюється Львівське радіо (4 години на добу) та Українське радіо (20 годин на добу). Каже, що вони добивалися цієї частоти 14 років, а тепер їх так обмежують. Запевняє, що зверталися скрізь, де тільки могли, але відповіді не отримали. На думку пані Лубкович це питання мав би вирішити Зураб Аласанія як керівник НТКУ (радіо структурно є його філією).

“Він (Зураб Аласанія) повинен підіймати на державному рівні, на рівні чи Кабміну чи в Укрчастотнагляді, це ж київське підпорядкування. Звичайно це не Зураб прийняв це рішення (про обмеження частоти), але хто буде це вирішувати. Ми ж не вирішимо тут у Львові, правда? Що ми можемо пояснити слухачам і коли це буде зроблено? Тому що нас не чути? Про який розвиток суспільного мовлення ми можемо говорити, якщо не чути не тільки нас, а й Українське радіо?... Українське радіо глушать, а російські там, зліва, зправа на повну потужність”.

За словами Лубкович, коли вона підіймала це запитання на зустрічі із самим Зурабом Аласанією, то він порадив їй читати Закони.

“В понеділок вони проанонсували Зураба Аласанію (запис програми з ним), мало вийти і там пішов якийсь збій в комп'ютері. Зразу оголосили, реклама пішла, пішов збій”.

Лубкович повідомила, що на нараді в понеділок (вже після ранкового ефіру) вирішили дати запис в ефір 11 травня о 18:20, а також обіцяла, що сама буде присутня в ефірі, а також запросять до студії представника Національної спілки журналістів України, оскільки “ми чули, що вийшов лист Національної спілки журналістів і ми вирішили, що запланували цю передачу на 11 травня, прямоефірну”. 

При цьому інтерв’ю Святослав Драбчук записував саме для своєї ранкової програми, а його самого про таке рішення не повідомили, оскільки він не ходить на “літучки” (наради). Сама ж розмова (з Зурабом Аласанією) не стосувалася заяви НСЖУ.

І хоча запис із Зурабом Аласанією не стосується ні частот Львівського радіо, ні заяви НСЖУ пані Лубкович після пуску в ефір запису 11 травня, хоче підіймати саме ці питання: “Ми пояснимо, що Зураб Аласанія так і не пояснив чому така ситуація з Українським і Львівським радіо. І для чого і як ми можемо говорити про якийсь розвиток суспільного радіо… ми взагалі не будемо говорити хто, ми будемо говорити про те, що нас не чути…. В ефірі я поясню, що нам ніхто не вирішує, що в ефірі нас не чути”.

На уточнююче запитання, чому у вівторок при розмові зі Святославом Драбчуком вона не повідомила про перенесення програми, пані Лубкович відповіла: “Я сказала йому - ходи на виробничі наради. Він каже - ходить моя завідуюча. У нас ходять на нараду всі. Тоді ти будеш жити життям колективу і будеш розуміти чому така ситуація… йому не болять ці проблеми, чим живе Львівське радіо”.

Коментуючи слова Святослава Драбчука, що він нібито ставив “неправильні питання”, вона сказала, що перед записом відповіла йому наступним чином: “Ти свої питання маєш, але спитайся чому у нас хотіли забрати вечірній відрізок 40 хвилин. Чому, саме основне питання, нас не чути, обмежили нашу частоту. Бо коли я запитувала Зураба Аласанію… то так відповіді і не отримала. Може ти щось молодий розкрутиш, щоб ми пояснили читачам, щоб читачі зрозуміли, чому обмежили саме нас”.

Тобто, Мирослава Лубкович стояла на тому, щоб у своїй програмі ведучий, окрім своїх заготовлених запитань, піднімав питання, які пані Лубкович піднімала особисто на нараді із Зурабом Аласанією і, за її словами, відповідь на які вона не отримала.

Сам Святослав Драбчук спростовує, що програма не вийшла в ефір через технічний збій: “Це була моя зміна, ми проанонсували інтерв’ю, але потім отримали дзвінок у якому нам чітко сказали - інтерв’ю сьогодні не вийде. Дзвінок був до нашого звукорежисера який в нас ведучим допомагає в ефірі. Дзвінок був від Руслана Івановича (Руслан Іванович Рей, заступник директора Львівського радіо), конкретно, який сказав, що інтерв'ю в ефірі не буде”.

Звукорежисер Володимир Орешок підтвердив, що технічного збою в ефірі не було: “Технічного збою не було ніякого, точніше було не гарно в ефірі з вини цього телефонного дзвінка, але хто то був, я навіть і не питав”.

Сам Руслан Рей, як і директорка Львівського радіо, пояснив ситуацію “технічним збоєм”.

Доступ до інформації – 3

1. У Дніпропетровську комунальна газета поскаржилась Омбудсмену на мовчання міськради

04.04.2016 4 квітня редакція дніпропетровської газети “Зоря” (газета Дніпропетровської обласної ради) направила звернення до Уповноваженої Верховної Ради з прав людини щодо відсутності відповіді на запити, які були направлені на ім’я голови Дніпропетровської міської ради Бориса Філатова. Документ звернення до Омбудсмена був опублікований у статті Zabeba.li.

Як вказує у зверненні до Омбудсмена газета “Зоря”, запити міськрада отримала 3 та 4 березня.

Як уточнив представниці ІМІ в Дніпропетровській області директор КП ДОР “Редакція газети “Зоря” Сергій Чернявський, запити стосувалися новорічної ярмарки, що проходила на центральній площі Дніпропетровська та ремонтів, проведених департаментом ЖКГ Дніпропетровської міськради у 2015 році.

Сергій Чернявський наголосив, що на перший запит вони отримали часткову відповідь, а на другий – так і не отримали офіційної відповіді, а лише таблиці, у яких була відсутня частина даних.

“Виходячи з цього я вважаю, що відповіді на запит ми не отримали”, - повідомив Чернявський.

Колектив просить у омбудсмена відреагувати на порушення права доступу на інформацію в межах повноважень.

2.У Чернігівській ОДА журналісту УНН відмовили у доступі до інформації

06.04.2016 Управління охорони здоров’я Чернігівської обласної державної адміністрації відмовило журналісту інформаційної агенції УНН у задоволені запиту стосовно фінансування за рахунок державних коштів послуг приватної клініки. Про це повідомляється на сайті агенції.

Так, 25 березня на сайті агенції вийшла новина під заголовком “Приватна лікарня у Чернігові вимагає від держави сплатити їй 52,8 млн грн за гемодіаліз”, в якій ішлося про те, що приватна клініка “Фрезеніус Медикал кер Україна” звернулася до Чернігівської ОДА з тим, аби їй було сплачено суму у розмірі 52,8 млн грн за надання пацієнтам послуг з гемодіалізу.

Журналістів УНН зацікавила зазначена інформація, тому редакція звернулася до Управління охорони здоров’я Чернігівської обласної державної адміністрації з наступними запитаннями:

1) Прокоментуйте, будь ласка, на якій підставі приватна клініка “Фрезеніус Медикал Кер Україна” за державні кошти буде надавати послуги з лікування методом гемодіалізу хворих на хронічну хворобу нирок в Чернігівській області?

2) Чому ці послуги буде надавати приватна фірма, а не державна?

3) Чи був проведений відповідний тендер?

4) Якщо тендер проводиться станом на сьогодні, то чому вказана приватна клініка вже просить розрахуватися із нею?

У відповідь на скерований запит, чиновники Чернігівської ОДА зазначили:

“На підстав п.4 ч.1ст. 22 ЗУ “Про доступ до публічної інформації” Управління охорони здоров’я відмовляє Вам у задоволені запиту, оскільки він не відповідає вимогам ст. 19 вказаного Закону”.

Проте, зауважує редакція, вимоги до запиту, передбачені ст. 19, журналістом УНН були витримані. Так, зазначена стаття передбачає, що запит на доступ до публічної інформації подається у довільній формі, повинен містити інформацію про запитувача, адресу, загальний опис інформації, крім того запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Редакція УНН вважає відмову Чернігівської ОДА надати відповідь на запит необґрунтованою, і залишає за собою право оскаржити її у судовому порядку.

Також агенція розцінює відмову в отриманні публічної інформації як спробу перешкоджання професійній журналістській діяльності.

Крім того, зауважує редакція, факт відмови лише посилює інтерес журналістів до зазначеної теми, тому агенція надішле відповідні інформаційні запити з цього приводу уповноваженим правоохоронним органам, а також Міністерству охорони здоров’я України та Антимонопольному комітету.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зауважує, що у даному випадку є можливим та необхідним оскарження такої незаконної відмови у суді. Також він радить звернутися зі скаргою до представника Уповноваженого з прав людини щодо адміністративного правопорушення.

“Хочемо зауважити, що не є бажаним безпосередньо у запиті на публічну інформацію у формулюванні запитання використовувати фразу “Прокоментуйте…”, через що, можливо, розпорядник дійшов до висновку - розглядати даний запит у порядку, передбаченому Законом України “Про звернення громадян”, - зазначив Ратушний.

“Що стосується розцінювання такої відмови, як спроби перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, то необхідно звернути увагу на: наявність чи відсутність реальної суспільної небезпечності такого діяння; факт того, що за ненадання інформації/неправомірну відмову у наданні інформації на запит передбачена адміністративна відповідальність. Проте, це не позбавляє журналістів можливості звернутися до правоохоронних органів за фактом можливого перешкоджання законній професійній журналістській діяльності у вигляді незаконної відмови у доступі журналіста до інформації, як це виписано у нещодавно оновленому тексті статті 171 КК України”, - зазначив юрист.

3. "Українські новини" знову отримали від Міноборони відмову у переліку посадовців, нагороджених зброєю

12.04.2016 Міністерство оборони України відповіло відмовою на інформаційний запит інформагентства “Українські новини”, яке просило надати інформацію про перелік осіб, нагороджених відомством іменною зброєю в 2014-2015 роках. Інформагентство стверджує, що відповідь на запит надійшла лише через п’ять тижнів і тільки після того, як були подані судові позови на адресу міністра оборони Степана Полторака і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова щодо ненадання списку нагороджених зброєю, яка придбана за кошти держбюджету. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на "Українські новини".

В судовому позові до Міноборони, зокрема, вказувалося, що відмовивши агентству в інформації про одержувачів нагородної зброї, Міноборони взагалі не надало відповіді на другий запит, в якому йшлося про статистику нагороджень зброєю за наказом Степана Полторака.

Отримана більш ніж через місяць після подачі інформаційного запиту відповідь не містить запитуваної інформації, зазначають “Українські новини”. При цьому Міноборони знову послалося на те, що перелік нагороджених зброєю містить персональні дані про особу, а саме - їх ім'я та прізвище.

“Надати Вам зазначену інформацію не вбачається можливим у зв’язку із відсутністю на це згоди особи, щодо якої вимагається зазначена інформація”, - повідомляє Міністерство оборони у своїй відповіді.

Як повідомляв ІМІ, інформаційне агентство “Українські новини” подало позов до Окружного адміністративного суду Києва, у якому просило зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України і Міністерство оборони України надати перелік осіб, нагороджених зазначеними відомствами іменною зброєю в 2014-2015 роках.

Раніше МВС і Міноборони відмовилися надати агентству інформацію про перелік нагороджених іменною зброєю, пославшись, що він містить персональні дані співробітників органів внутрішніх справ, співробітників поліції і громадян України, а саме - їхні імена та прізвища.

Непрямий тиск

Економічний тиск на ЗМІ – 1

1.Савіку Шустеру анулювали дозвіл на працевлаштування в Україні

26.04.2016 Київський міський центр зайнятості в усній розмові з представниками телеканалу Савіка Шустера 3s.tv підтвердив, що телеведучому Савіку Шустеру анульовано дозвіл на працевлаштування в Україні. Про це “Детектору медіа” повідомила директор юридичного департаменту телеканалу 3s.tv Тетяна Кармазіна.

“У нас офіційних документів ще немає. Ми про це самі дізналися теж зі ЗМІ, в останню чергу. Сьогодні ми телефонували (до Київського міського центру зайнятості – ред.). Нам сказали, що дійсно був розгляд і що нам відправили документи. Які документи – вони не сказали. Анулювали, не анулювали – не сказали. Але, скоріш за все, ви маєте рацію (що дозвіл анульовано – ред.). Зараз на 14:30 Київський міський центр зайнятості призначив нам зустріч, де ми зможемо з’ясувати всі обставини”, - розповіла вона.

За словами Кармазіної, ще 31 березня 2016 року Київський міський центр зайнятості видав Савіку Шустеру дозвіл на працевлаштування в Україні, але тепер скасував його. “Нам дозвіл від центру зайнятості на працевлаштування Савіка був виданий. І в нас є лист від 31 березня, яким вони повідомляють, що заяву розглянуто і нам видано дозвіл на працевлаштування. Дозволи завжди видаються строком на один рік. Але вчора вони скасували дозвіл на працевлаштування. Будемо сьогодні розбиратися, чому”, – зазначила вона.

Головний юрист телеканалу 3s.tv розповіла детальніше про процедуру працевлаштування іноземних громадян в Україні: “Київський міський центр зайнятості видає дозвіл на працевлаштування. На підставі цього дозволу збирається пакет документів, плюс додається сам дозвіл, і ці документи подаються до Державної міграційної служби для отримання тимчасового дозволу на перебування на території України”.

На запитання, чи є Савік Шустер фізичною особою-підприємцем (ФОП), Кармазіна відповіла: “У тому числі”. На запитання, чи може він у такому разі працювати в Україні без дозволу з центру зайнятості, вона сказала: “Я вважаю, що може. Втім, якщо він працюватиме як ФОП, у нього будуть обмеження (180 днів) щодо строку перебування в Україні. Але нам потрібно знати, на якій підставі нам анулювали дозвіл, можливо, є якісь документи. Ми нічого не знаємо про підстави, тому поки що я не можу нічого коментувати детально”.

Як повідомив 26 квітня начальник відділу Київського центру зайнятості з питань посередництва у сфері зайнятості Дмитро Шульга, рішення про анулювання ліцензії на роботу в Україні Савіку Шустеру було прийнято на підставі отриманої від Державної служби зайнятості інформації про відкрите стосовно нього кримінальне провадження.

“У третьому місяці 2016 року подавалися документи для продовження дії дозволу (на роботу С.Шустера - ред.), зокрема, була подана довідка про відсутність судимості, довідка МВС. В даний час отримана інформація від Державної служби зайнятості про те, що відкрито кримінальне провадження ще в 10-му місяці 2015 року... Посилаючись на це, ми, як виконавчий орган, отримавши цей офіційний лист, дозвіл повинні були анулювати”, - сказав він.

При цьому він негативно відповів на питання захисника Шустера, чи є підтвердження того, що Шустер є судимим, а на зустрічне запитання, на підставі чого було прийнято рішення про анулювання дозволу на роботу, чиновник відповів: “У нас є офіційний лист, повідомлення від Державної служби зайнятості, що є відкрите кримінальне провадження”.

“Суть листа полягає в інформуванні нас з відміткою про те, що даний дозвіл в таких обставинах має бути анульовано... Повідомлення про анулювання на підставі кримінального провадження, анулювання на підставі недостовірності відомостей у оформлених документах”, - додав Шульга.

Як повідомив “Українській правді” партнер по “Савік Шустер Студії” Павло Єлізаров, Шустеру повідомили, що він разом із заявкою на отримання дозволу на роботу надав недостовірні дані, а саме – недійсну довідку про несудимість. Такого висновку чиновники дійшли, дізнавшись про порушену проти Шустера справу на 13 млн гривень Державною фіскальною службою.

“Вони вважають, що податкова нарахувала нам 13 мільйонів штрафу і це вже є судимість. Абсурд такого рівня”, – сказав Єлізаров.

Він додав, що 26 квітня Шустер отримав нову посвідку на проживання в Україні, однак припустив, що вона теж може бути анульована.

Сам Шустер в ефірі каналу 112 заявив, що вважає цю ситуацію тиском і додав, що він почався вже давно. “Тиск почався дуже давно. Це вже певний результат”, – сказав він.

У свою чергу керівник відділу з питань посередництва у сфері зайнятості Дмитро Шульга підтвердив, що причиною анулювання дозволу на роботу Шустерові стала саме судимість, повідомляють "Українські новини".

“Підставою, за якою анульовано дозвіл на роботу для вас, як іноземця – це встановлення недостовірності відомостей, які подані”, – сказав він.

Шульга зазначив, що в березні роботодавець Шустера подав документи на продовження дозволу, в тому числі довідку про відсутність у нього судимості, однак центр зайнятості отримав інформацію від Державної служби зайнятості про наявність кримінальної справи проти Шустера.

Шульга зачитав уривок з листа Держслужби зайнятості, в якому зазначалося, що 30 березня Київський центр зайнятості продовжив дозвіл Шустеру на роботу в Україні.

Державна фіскальна служба має намір провести податкову перевірку телеведучого Савіка Шустера у рамках розслідування кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за ч. 2 та ч. 3 ст. 212 КК України, за фактом умисного ухилення від сплати податків відносно громадянина Канади Савіка Шустера та стосовно службових осіб ТОВ “Савік Шустер Студія”. Про це повідомляється на сайті Державної фіскальної служби.

Розслідує кримінальне провадження Слідче управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві.

Фіскальна служба встановила, що Шустер, який з 2005 року постійно мешкає на території України, у 2008 році, отримавши на свій валютний рахунок відсотковий фінансовий кредит у розмірі 1340000 євро не повернув його позикодавцю в обумовлений термін.

У порушення Закону України від 22.05.2003 № 889-VI “Про податок з доходів фізичних осіб”, зазначає ДФС, Шустер не надав до податкової інспекції за місцем проживання декларацію про отримані доходи та ухилився від сплати податку з доходів фізичних осіб на суму понад 2,1 млн грн, що є особливо великим розміром.

У рамках провадження планується проведення податкової перевірки Шустера щодо повноти сплати податків із суми неповернутої позики.

Крім того, за висновками планової документальної перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві встановлено, що службові особи ТОВ “Савік Шустер Студія” в порушення п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України у 2012-2014 рр. занизили податок на додану вартість на загальну суму 1,99 млн грн (переважно, за рахунок заниження вартості телепрограм “Шустер Live”).

Процедура адміністративного оскарження податкових рішень-повідомлень завершена на користь ДПІ.

Також фіскальна служба повідомляє, що Шустер тричі викликався до органу досудового розслідування для дачі показань (16.01.2016, 23.02.2016 та 12.04.2016), у зв’язку з чим був обізнаний про наявність кримінального провадження.

28 квітня Держслужба зайнятості призупинила рішення про анулювання дозволу на роботу в Україні телеведучому Савіку Шустеру. Про це повідомляє сайт LB.ua з посиланням на сторінку служби у фейсбуці.

Рішення призупинено до з'ясування обставин. В. о. голови Держслужби зайнятості Сергій Кравченко зазначив, що Київський міський центр відомства, приймаючи наказ №54, діяв виключно в рамках правового поля.

"Разом із тим, хочу відмітити, що служба зайнятості – це вже не стара архаїчна структура. Ми знаходимось у стані реформи і завжди відкриті до будь-кого", - запевнив він.

"До мене надійшла заява громадянина С.Шустера і, реагуючи на цей документ, ми призупиняємо рішення наказу до з’ясування обставин. Таким чином, на сьогоднішній день, дозвіл на застосування праці громадянина Канади Шустера № 43388 є дійсним до з'ясування обставин", - заявив Кравченко.

Як повідомляв ІМІ, 20 квітня Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики вирішив запросити на 22 квітня на годину запитань до уряду голову Державної фіскальної служби Романа Насірова для звіту у справі щодо перевірки ТОВ “Савік Шустер студія” та накладення штрафу у розмірі 13 мільйонів гривень на студію.

Також комітет вирішив звернутися до прем'єр-міністра України з приводу ігнорування засідань комітету Насіровим, з приводу ознак можливих порушень законодавства України та тиску на незалежний засіб масової інформації - “Савік Шустер студію”.

22 квітня прем'єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв забезпечити присутність голови Державної фіскальної служби Романа Насірова на засіданні Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики.

2 жовтня 2015 року ведучий телепрограми "Шустер LIVE" Савік Шустер повідомив, що шість податкових інспекторів принесли повідомлення про перевірку студії Савіка Шустера.

У листопаді 2015 року Савік Шустер повідомив, що фіскальна служба за результатами перевірки склала акт про порушення податкового законодавства на суму понад 13 млн грн. Він заявив, що оскаржуватиме цей акт перевірки.

15 січня 2016 року генеральний директор продакшн-компанії "Савік Шустер Студія", телеведучий Савік Шустер заявив, що стосовно нього відкрито кримінальне провадження за нібито несплату податків.

Водночас помічник генпрокурора уточнив, що йдеться про фактове провадження за результатами податкової перевірки, і заперечив, що воно розпочато проти самого Савіка Шустера.

Інтернет-тиск

Кібер-атаки – 2

1.Запорізький телеканал “Алекс” заявив про кібер-атаку і розміщення фейку про АЕС

12.04.2016 Запорізька телекомпанія “Алекс” заявила, що зловмисники зламали офіційний сайт телекомпанії та розмістили неправдиву інформацію, яка не відповідає дійсності, про подію на Запорізькій атомній електростанції. Про це йдеться у заяві телекомпанії, розміщеній на сайті телеканалу.

“Запорізька телекомпанія “Алекс” офіційно заявляє: зловмисниками був зламаний офіційний сайт ТРК “Алекс” та розміщена неправдива інформація, яка не відповідає дійсності, про подію на Запорізькій АЕС. Телеканал розцінює подібні дії як інформаційну диверсію з метою дестабілізації ситуації в суспільстві”, - йдеться у заяві.

Також телеканал “висловлює глибоке обурення тим, що лідер інформаційного простору Запоріжжя був використаний в настільки брудних цілях, чим було завдано шкоди бездоганної ділової репутації телеканалу”.

Телеканал повідомляє, що служба інформаційної безпеки каналу веде активне розслідування зловмисних дій і звертається до компетентних органів з проханням ретельної перевірки і пошуків кібер-злочинців.

12 квітня на сайті Запорізької АЕС з’явилася інформація про те, що 11 квітня ресурс Alextv.zp.ua (сайт телекомпанії "Алекс" - ред.) опублікував інформацію про аварійну зупинку енергоблоку №6 Запорізької АЕС і радіаційну обстановку, яка в 10 разів перевищує норму.

Цю інформацію, зазначає прес-служба АЕС, миттєво підхопили інформресурси “ЛНР” та “ДНР” і низки російських інтернет-ресурсів.

“Дана інформація не відповідає дійсності, є неправдивою і провокаційною. В даному випадку має місце справжня диверсія, як елемент інформаційної війни. Інформаційний центр Запорізької АЕС настійно не рекомендує дотримуватися порад, зазначених у повідомленні”, - йдеться у повідомленні.

Запорізька АЕС працює у звичному трудовому ритмі. “В роботі перебувають три енергоблоки сумарною потужністю 2900 МВт. Тривають планові ремонти енергоблоків №1, №2. Йде 115 доба капітального ремонту енергоблоку №1 та 57 доба середнього ремонту енергоблоку №2. Енергоблок №6 знаходиться в поточному ремонті. Орієнтовний час включення в мережу - 13 квітня 2016 року о 23:00”, - йдеться у повідомленні.

Також повідомляється, що радіаційна обстановка в районі розташування Запорізької АЕС “не відрізняється від природних значень, що забезпечується безпечною та надійною експлуатацією атомної станції”.

В коментарі регіональній представниці ІМІ керівник ТРК “Алекс” Анатолій Півненко повідомив, що має припущення щодо причин події, але коментувати поки не може.

“Як тільки стало відомо про те, що сталося, ми відразу ж зняли цю інформацію і тимчасово закрили сайт. З приводу того, що сталося ми дали свою офіційну точку зору - заява є на сайті ТРК “Алекс”. Ми вже звернулися із заявами в СБУ і міліцію: зараз в усьому розбираються компетентні фахівці. У мене є припущення щодо причин події, але коментувати їх я поки не можу”, - сказав він.

2. Мережа CitySites зазнала потужної кібер-атаки

22.04.2016 22 квітня мережа сайтів CitySites зазнала потужної кібер-атаки, через що була паралізована низка регіональних сайтів. Про це в коментарі представниці ІМІ повідомила головна редакторка мережі Ганна Романенко.

“Це дійсно була атака. У нас і досі з деякими сайтами проблеми, атака була на сайт Маріуполя 0629 та на сайт Донецька 062. Але постраждала більша частина сайтів мережі”, - повідомила вона.

Зокрема, спостерігалися перебої в роботі сайтів Запоріжжя (061.ua), Кривого Рогу (0564.ua) та Дніпропетровська (056.ua)

Ганна Романенко уточнила, що через атаки відбулися серйозні поломки в обладнанні, проте наразі наслідки практично усунені. Звернення до правоохоронних органів редакція не робила.

“Ми в цьому смислу ніякого не бачимо. У нас серйозні кримінальні злочини не розслідуються, події 9 травня досі не розслідувані, ще нема вироків. Про що говорити? Ми захищаємося самі тими засобами і технічними можливостями, які маємо. Думали, що наш захист досить надійний, але виявилося, що є якісь пробої, будемо вживати подальших заходів”, - зазначила редакторка.

Протягом останніх років мережа зазнала більше десятка DDoS-атак. За спостереженнями редакції, такі дії синхронізуються із загостреннями на фронті.

“Ми не сумніваємося, що це пов'язано із політикою сайту. Сайти Маріуполя і Донецька це мабуть найбільш впливові ресурси, які дають мешканцям окупованих територій і сірих зон ту інформацію, яку вони чекають, і мабуть, довіряють”, - зазначила Романенко. Вона повідомила, що останнім часом на сайті Маріуполя виходила низка розслідувань щодо власності у місті, які, за її припущеннями, теж могли стати причиною атаки.

З посиланням на коментарі керівників технічного відділу головна редакторка уточнила, що встановити звідки була атака неможливо, і не має сенсу, оскільки це не вказує на замовника атаки.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення - 5

1.За фактом нападу на головреда "Нової Каховки" відкрито справу за статтею про насильство щодо журналіста

12.04.2016 Новокаховський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області відкрив за заявою головного редактора міської газети “Нова Каховка” Євгена Кавуна щодо тілесних ушкоджень кримінальне провадження за ст. 171 Кримінального кодексу (Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста) та ст. 345-1 (Погроза або насильство щодо журналіста). Про це йдеться у відповіді начальника Слідчого управління ГУ НП в Херсонській області Ю.Гороховських на запит “Детектора медіа”.

“На ваш інформаційний запит повідомляємо, що 29.03.2016 у Новокаховський ВП звернувся із заявою головний редактор газети “Нова Каховка” Кавун Є.П. про те, що 29.03.2016 йому у приміщенні виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області поблизу входу у редакцію зазначеної газети були спричинені тілесні ушкодження”, - йдеться у повідомленні поліції.

Нагадаємо, 29 березня головний редактор комунальної газети “Нова Каховка” Євген Кавун заявив, що підприємець Дмитро Васильєв зламав йому руку.

За словами Кавуна, Васильєв увірвався в кабінет головного редактора і почав вимагати розмістити в найближчому номері газети публікацію статті. Стаття була присвячена змінам закону про вибори і містила коментарі дружини Васильєва і одночасно помічниці народного депутата від БПП Івана Винника, депутатки Новокаховської міськради Людмили Васильєвої.

За його словами,  така відповідь не задовольнила Дмитра Васильєва, і він схопив журналіста за руку. В результаті Євген Кавун отримав травму - перелом лівої руки і подав заяву про напад до поліції. Журналісту наклали на руку гіпсову пов'язку, він знаходиться на лікарняному.

“За даним фактом слідчим слідчого відділення Новокаховського ВП ГУ НП в Херсонській області у ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження  №12016230070000783 за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. 171 ч. 1, ст. 345-1 ч. 2 КК України”, - повідомила поліція.

Слідче управління також повідомляє, що у зазначеному кримінальному провадженні проводяться слідчі (пошукові) дії, спрямовані на повне та неупереджене дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення.

2. Прокуратура АРК відкрила справу через обшуки у кримських журналістів

21.04.2016 Прокуратура Автономної Республіки Крим при Генпрокуратурі України відкрила кримінальні провадження у зв'язку з обшуками та арештами у “справі “Хізб ут-Тахрір” і обшуками у кримських журналістів, що пройшли у Криму 18-19 квітня. Про це повідомляє Крим.Реалії з посиланням на прес-службу відомства.

“Незаконно створені на тимчасово анексованій території півострова Крим органи вкотре за надуманими причинами грубо порушують основні права і свободи людини і громадянина на свободу, особисту недоторканність і недоторканність житла чи іншого володіння особи, які гарантовані не тільки Конституцією України, а й низкою міжнародних актів”, – йдеться в повідомленні.

Кримінальні провадження відкриті за ознаками кримінальних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі людини) та ч. 2 ст. 162 КК України (порушення недоторканності житла).

Матеріали вищевказаних кримінальних проваджень направлені до Генеральної прокуратури України для визначення підслідності.

Як повідомляв ІМІ, 19 квітня підконтрольний Росії “прокурор Криму” Наталія Поклонська заявила про порушення російською ФСБ кримінальної справи відносно кримського журналіста за “заклики до порушення територіальної цілісності Росії”.

Поклонська стверджує, що справу порушено щодо кореспондента проекту Радіо Свобода “Крим.Реалії”. Кримський журналіст Олег Крючков повідомляє, що йдеться про Миколу Семену, в будинку якого, як стверджує Крючков, вранці 19 квітня провели обшук силовики.

19 квітня у Криму пройшли обшуки в будинках ще двох журналістів. Зокрема, у Леньяри Абібулаєвої та Люманової Руслани.

Підконтрольний російській владі сайт “Кримінформ”  повідомив про обшуки у журналістів за сімома адресами в Криму – в Сімферополі, Севастополі та Ялті. Однак підтвердження даної інформації з незалежних джерел немає.

Голова Незалежної медіа-профспілки України Юрій Луканов назвав обшуки у кримських журналістів 19 квітня тиском на вільну пресу.

Підконтрольна Росії “прокуратура Криму” повідомила про проведення слідчих дій відносно затриманих в Криму 19 квітня журналістів.

Підконтрольна Росії “прокуратура Криму” готує матеріали для повного блокування інтернет-проекту Крим. Реалії, який є підрозділом української служби Радіо Свобода.

У Криму 19 квітня пройшов обшук в будинку кримського блогера Заіра Акадирова.

Затриманого 19 квітня в анексованому Росією Криму журналіста Миколу Семену відпустили після допиту під підписку про невиїзд.

3. За фактом перешкоджання журналістам ТСН під Лаврою відкрито справу за 171 статтею

22.04.2016 За фактом перешкоджання журналістам ТСН біля Києво-Печерської Лаври поліція розпочала кримінальне провадження за ст. 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста) Кримінального кодексу України. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у місті Києві.

Заяви до правоохоронців надійшли від працівників телеканалу під час підготовки репортажів.

“До Печерського управління поліції надійшло два звернення від співробітників телеканалу, які у заявах поскаржилися на неправомірні дії невідомих на території Києво-Печерської Лаври, які пошкодили автомобіль та відеокамеру. Зі слів заявників, під час зйомки сюжету та спроби запису інтерв’ю невідомі особи, які представилися охороною релігійної установи, перешкоджали та примушували залишити територію”, - повідомляє поліція.

Проводиться досудове розслідування.

Як повідомляв ІМІ, 20 квітня у Києві під час зйомок, що велися під стінами Києво-Печерської Лаври, скоєно одразу два напади на знімальні групи ТСН.

Телеканал “1+1” заявив про напад невідомих на знімальну групу ТСН 19 квітня у Києві біля Києво-Печерської Лаври. Невідомі погрожували журналістам ТСН та пошкодили авто під час зйомок сюжету про святкування Дня народження намісника Лаври Павла.

4. Поліція відкрила справу за статтею "хуліганство" щодо нападу на офіс "України"

22.04.2016 Поліція Києва розпочала кримінальне провадження за фактом нападу на офіс телеканалу “Україна” за ч. 2 ст. 296 (Хуліганство) Кримінального кодексу України. Такі дії караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у місті Києві.

“Попередньо встановлено, що група молодиків зайшла у приміщення, вилила в холі речовину червоного кольору та розкидала листівки. Після цього вони залишили приміщення”, - повідомляє поліція.

На місці події працює слідчо-оперативна група Святошинського управління поліції. Правоохоронці опитують свідків та очевидців, вивчають записи з камер відеонагляду.

Як повідомляв ІМІ, 22 квітня телеканал “Україна” заявив про напад невідомих на офіс каналу у Києві, які облили його червоною фарбою. Канал звернувся до правоохоронних органів з проханням розслідувати факт загрози життю і професійній діяльності журналістів каналу.

Приймальню телеканалу облили фарбою люди, які називають себе “активістами фронту боротьби проти окупації”, про що повідомив один з учасників акції у Facebook.

“Щойно активістами фронту боротьби проти окупації українського ефіру була залита кров’ю приймальня телеканалу “Україна” на знак протесту проти трансляції серіалу “Не зарекайся”, - повідомив він.

5. Справу з побиття харківських журналістів перекваліфікували на більш тяжку

20.04.2016 20 квітня до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені зміни у розслідуванні нападу на журналістів “Харьковских известий”, який стався 10 лютого 2016 року. Правопорушення перекваліфіковано як умисне заподіяння журналісту тілесних ушкоджень у зв'язку із здійсненням ним професійної діяльності (ч. 2 ст. 345-1 КК України), повідомляє Дозор.Харьков.

До того справу про побиття знімальної групи “Харковских известий” розслідували за ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).

Справу під особистий контроль взяв прокурор Харківської області.

Журналістка “Харківських вістей” Леся Кочержук, яка зазнала нападу, заявила, що журналісти вимагають незалежного розслідування.

“Хочемо, щоб люди, які неодноразово заважали нам працювати, а потім побили водія-оператора і припекли мені руку сигаретою, понесли справедливе покарання. Хотілося б, щоб в нашій країні все було по закону”, - сказала Кочержук.

Представники ЗМІ та їх адвокати зазначають, що налаштовані серйозно та готові йти до кінця.

Як повідомляв ІМІ, 10 лютого у Харкові представники громадської організації “Громадська варта” напали на журналістів інформаційно-аналітичного порталу "Харьковские известия" (газета Харківської міської ради) Станіслава Колотілова та Лесю Кочержук. Журналісти висвітлювали рейд міської ради з виявлення самовільного будівництва на самовільно захопленій землі.

Унаслідок нападу лікарі констатували у Станіслава Колотілова забиття хребта та струс мозку. Лесі Кочержук один з активістів припік сигаретою руку.

Факт події було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за попередньою кваліфікацією ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

Реакція журналістської спільноти – 6

1.Журналісти Сумщини пропонують визначати "ворогів реформування преси"

14.04.2016 Сумські журналісти звернулися до Національної спілки журналістів України (НСЖУ) з ініціативою започаткувати до Дня журналіста номінацію “Вороги реформування преси”. Відповідне звернення за підписом голови ГО “Асоціація регіональних ЗМІ Сумщини”, головного редактора газети “Білопільщина” Наталії Калініченко надійшло на ім’я першого секретаря НСЖУ Сергія Томіленка, повідомляється на сайті спілки.

Як йдеться у зверненні, протягом 10 років Спілка визначає “Ворогів преси”, і цей список певною мірою “ставить на місце” гнобителів преси.

Цьогоріч комунальні ЗМІ переживають відповідальний етап реформування.

“Цей процес – складний і не всіма співзасновниками газет – органами влади і місцевого самоврядування – підтримується. У нашій області, зокрема, в кількох районах та містах ведеться відкритий саботаж та перешкоджання реформуванню ЗМІ. Незаконні дії посадовців сьогодні оскаржуються в судах, а деякі рішення – вже у виконавчій службі. Але бюрократична машина працює дуже повільно, а час на впровадження Закону про реформування – обмежений”, – йдеться у зверненні.

Автори листа зазначили, що поспілкувавшись зі своїми колегами-редакторами, вирішили внести пропозицію встановити вищевказану номінацію “Вороги реформування преси”.

“До цієї номінації внести тих представників влади, які найбільше порушують Закон України “Про реформування державних та комунальних засобів масової інформації”, які саботують виконання цього закону, втручаються у роботу редакцій, звільняють редакторів”, - йдеться у зверненні.

За словами першого секретаря НСЖУ Сергія Томіленка, така номінація в нинішніх умовах дійсно актуальна, адже права редакцій у процесі реформування порушуються не тільки на Сумщині.

“На жаль, маємо прикрі випадки, коли влада тисне не тільки на невеликі районні газети, а й на відомі обласні видання. Останнім часом дуже частими стали прецеденти з незаконним звільненням редакторів, намаганням відібрати в газет приміщення, позбавити права брати участь у пілотному проекті з реформування, – зазначив Сергій Томіленко. – Ми неодноразово закликали владу, парламентарів, правоохоронні органи адекватно реагувати на подібні правопорушення та вживати відповідних дій щодо покарання винних. Адже такі випадки – це брутальне ігнорування державної медіаполітики. Тож столичні партійні керівники і посадовці мають відповідати за дії своїх представників на місцях. Брати відповідальність за “ворогів”.

Як повідомляв ІМІ, з 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України №917-VIII “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”.

Протягом наступних трьох років в Україні триватиме роздержавлення преси: вихід органів влади і місцевого самоврядування зі складу засновників (співзасновників) друкованих ЗМІ або перетворення друкованих ЗМІ, заснованих центральними органами виконавчої влади, на офіційні друковані видання. Реформування друкованих ЗМІ та редакцій здійснюється у два етапи: перший - протягом одного року з дня набрання чинності Закону та другий - протягом наступних двох років.

21 грудня 2015 року НСЖУ заявила про необхідність кримінальної відповідальності посадовців, які, порушуючи законодавство про реформування комунальних ЗМІ, ініціюють ліквідацію газет, намагаються відібрати у редакцій майно та приміщення чи звільнити редакторів.

22 грудня 2015 року голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко заявив, що керівники областей, районів або ЗМІ, які спробують привласнити собі якесь майно у начебто рамках реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності.

2. НМПУ заявила, що у Криму "зачищають" залишки вільної преси

19.04.2016 Голова Незалежної медіа-профспілки України Юрій Луканов назвав обшуки у кримських журналістів 19 квітня тиском на вільну пресу. Про це він заявив у коментарі для Крим.Реалії.

“Очевидно, що це російська влада зачищає залишки вільної журналістики на території півострова. Абсолютно зрозуміло, влада боїться, що ті будуть розповідати про те, що там відбувається”, - сказав він.

Юрій Луканов заявив, що НМПУ вже готує заяву-звернення до міжнародних організацій з проханням “вплинути” на ситуацію.

“Не хочу бути поганим пророком. Але, схоже, це буде арешт, закриють людину в СІЗО. Ми попередньо попередили всі наші партнерські організації, в тому числі правозахисні, з проханням відреагувати на цю справу”, - підкреслив він.

Як повідомляв ІМІ, 19 квітня підконтрольний Росії “прокурор Криму” Наталія Поклонська заявила про порушення російською ФСБ кримінальної справи відносно кримського журналіста за “заклики до порушення територіальної цілісності Росії”.

Поклонська стверджує, що справу порушено щодо кореспондента проекту Радіо Свобода “Крим.Реалії”. Кримський журналіст Олег Крючков повідомляє, що йдеться про Миколу Семену, в будинку якого, як стверджує Крючков, вранці 19 квітня провели обшук силовики.

19 квітня у Криму пройшли обшуки в будинках ще двох журналістів. Зокрема, у Леньяри Абібулаєвої та Люманової Руслани.

3. Радіо Свобода заявило, що захищатиме своїх журналістів в окупованому Криму

20.04.2016 Корпорація Радіо Вільна Європа – Радіо Свобода заявляє, що у зв’язку з новими діями російської влади в окупованому Криму проти журналістів, серед яких є кореспонденти Радіо Свобода, не припинить професійно висвітлювати події для людей, які цього потребують, і не припинить захищати своїх колег. Про це йдеться у заяві корпорації, повідомляє Радіо Свобода.

Коментуючи заклики до блокування сайту Крим.Реалії, проекту Радіо Свобода, віце-президент Радіо Вільна Європа – Радіо Свобода Ненад Пеїч заявив: “Кримський сайт Радіо Вільна Європа – Радіо Свобода є одним із останніх джерел незалежних новин, які ще лишаються в окупованому Росією Криму”.

Він повідомив, що російська поліція здійснила обшуки в будинках семи людей у Криму, в тому числі  й кореспондентів Радіо Свобода. “Одному з цих журналістів нині загрожує п’ятирічне ув’язнення за кримінальними звинуваченнями, що пов’язані з його роботою”, – йдеться у заяві корпорації.

У Криму в підконтрольній Росії “прокуратурі” окупованого півострова повідомили, що журналістові Миколі Семені заборонено виїжджати з Криму на час розслідування за звинуваченнями проти нього в “закликах до підриву територіальної цілісності Росії в засобах інформації”.

4. На захист кримських журналістів виступили Комітет захисту журналістів та ОБСЄ

20.04.2016 Міжнародний Комітет захисту журналістів закликає російську владу припинити переслідування журналістів в окупованому Криму і дозволити їм виконувати свою роботу. Про це йдеться в оприлюдненій 19 квітня заяві базованої в Нью-Йорку організації, повідомляє Радіо Свобода.

“Ми закликаємо російські сили безпеки припинити переслідування журналістів в Криму за їхні репортажі і висловлювання думок. Росія має законодавчі положення, що прирівнюють критику до екстремізму і щодо використання свого законодавства, щоб залякати і змусити замовкнути пресу”, – заявила координатор програм Комітету захисту журналістів у Європі і Центральній Азії Ніна Огнянова.

Крім того, на тиск журналістів в окупованому Криму відреагувала Уповноважена ОБСЄ з питань свободи слова Дуня Міятович, заявивши про неприпустимість залякування журналістів у Криму. Так вона відреагувала на повідомлення про обшук, допит та висунення звинувачень в екстремізмі відомому кримському журналістові Миколі Семені. Також у заяві представника ОБСЄ згадано, що того самого дня залякування з боку державних органів зазнали ще і дві кримськотатарські фотожурналістки.

У заяві представниці ОБСЄ з питань свободи слова Дуні Міятович мовиться, що залякування журналістів у Криму перетворилося у поширену практику.

Це недавнє затримання тільки показує нагальну необхідність зупинити довільну практику примушення до мовчання журналістів в Криму

“Це недавнє затримання тільки показує нагальну необхідність зупинити довільну практику примушення до мовчання журналістів в Криму”, – заявила Міятович, нагадавши, що крім Миколи Семени, після обшуків у їхніх будинках були затримані і відведені на допит дві відомі кримськотатарські журналістки – фотографи Леньяра Абібуллаєва та Руслана Люманова.

В інтерв’ю Радіо Свобода речник Дуні Міятович Ґуннар Вранґ зазначив, що працювати в умовах залякування журналісти не можуть, тому представник ОБСЄ не міг мовчати. В таких умовах нині в Криму журналісти не можуть займатися своєю професією вільно та безпечно.

“Ми піднесли свій голос через затримання, обшуки та допити. А в таких умовах нині в Криму журналісти не можуть займатися своєю професією вільно та безпечно”, – заявив речник Уповноваженої ОБСЄ з питань свободи преси.

5. НМПУ та НСЖУ вважають дії відносно Шустера проявом правової цензури

27.04.2016 Незалежна медіа-профспілка України (НМПУ) та Національна спілка журналістів України (НСЖУ) вважають дії державних органів зайнятості про анулювання дозволу на роботу Савіку Шустеру неправомірними. Про це повідомляється на сайті НМПУ.

“Анулювання дозволу на роботу на підставі кримінального провадження, по якому пан Шустер є свідком, неправомірне. Рішення прийнято на основі документа, який не відповідав дійсності і не перевірявся. Довідка надана МВС про відсутність судимості та кримінального провадження щодо Савіка Шустера є офіційним документом і, у разі сумнівів у достовірності наведеної в ній інформації, має вирішуватись через комунікацію між державними органами”, - заявили медіа-організації.

Організації нагадали, що ще 16 січня 2016 року помічник генерального прокурора України публічно заявив, що жодного кримінального провадження щодо особи Савіка Шустера в Єдиному реєстрі досудових розслідувань не зареєстровано, кримінальне провадження щодо порушень у сплаті податків порушено “по факту”.

“Державна служба зайнятості не відноситься до органів, які мають доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тому не могла надати інформацію з цього реєстру. Оскільки, пан Шустер є свідком, за вказаним кримінальним провадженням, він не надавав недостовірної інформації про відсутність у нього судимостей або розпочатого проти нього кримінального провадження”, - зауважили заявники.

НМПУ та НСЖУ наголосили, що вважають дії органів державної влади “проявом правової цензури, намаганням використати правові механізми для перешкоджання вільному обговоренню критичної інформації про ситуацію в країні”.

“Кожен має право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань — це конституційна гарантія має дотримуватися в Україні”, - йдеться у заяві.

6. В ОБСЄ висловили занепокоєння через "перешкоджання роботі" Шустера

27.04.2016 Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович висловила стурбованість через “перешкоджання роботі” журналіста і телеведучого Савіка Шустера в Україні. Про це йдеться на офіційному сайті ОБСЄ, повідомляє ВВС.

Міятович закликала українську владу “оперативно розібратися в цьому питанні, переконавшись, що права журналіста захищені, і що Шустеру дозволено продовжувати виконувати свою роботу вільно і безпечно”.

Судові позови від журналістів - 2

1. "Українські новини" у суді вимагають перелік посадовців, нагороджених закупленою держкоштом зброєю

11.04.2016 Інформаційне агентство “Українські новини” подало позов до Окружного адміністративного суду Києва, у якому просить зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України і Міністерство оборони України надати перелік осіб, нагороджених зазначеними відомствами іменною зброєю в 2014-2015 роках. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на Українські новини.

Раніше МВС і Міноборони відмовилися надати агентству інформацію про перелік нагороджених іменною зброєю, пославшись, що він містить персональні дані співробітників органів внутрішніх справ, співробітників поліції і громадян України, а саме - їхні імена та прізвища.

Як стверджує агентство, наведені МВС і Міноборони аргументи, що прізвища та імена нагороджених є персональними даними, суперечать законам “Про інформацію” та “Про доступ до публічної інформації”, а також ст. 5 закону “Про захист персональних даних”, де записано, що до інформації з обмеженим доступом не може бути віднесена “інформація про отримання в будь-якій формі бюджетних коштів, державного або комунального майна”.

Також “Українські новини” зазначають, що зброю для нагородження високопосадовців було придбано в державну власність за бюджетні гроші і вручено нагородженим особам, тобто органи влади приховали, хто саме став користувачем державного майна, що є порушенням закону.

Агентство просить суд зобов'язати Міноборони і МВС надати інформацію, хто, в якій кількості і яку зброю отримав від даних відомств у якості нагороди, і скільки це коштувало платникам податків.

Крім того, агентство направило звернення до Уповноваженого ВР з прав людини з проханням скласти адміністративний протокол на Арсена Авакова і Степана Полторака за неправомірну відмову в доступі до публічної інформації, яка є суспільно значимою. Саме міністри, за указом Президента, несуть персональну відповідальність за виконання їх відомствами закону про доступ до публічної інформації.

Раніше “Українські новини” повідомляли, що у березні прем'єр-міністр Арсеній Яценюк отримав від свого підлеглого, міністра оборони Степана Полторака рідкісну іменну зброю - пістолет-кулемет Томпсона (улюблена зброя американських гангстерів, оспівана Голлівудом).

За твердженням агентства, крім “Томпсона” Арсенія Яценюка екзотичними виявилися і інші нагороди високопосадовців. Так, секретар РНБО Олександр Турчинов та помічник президента України Олексій Горащенков начебто отримали інші історичні раритети - пістолети “Маузер К – 96” і по 105 патронів до них. Глава Мін'юсту Павло Петренко і глава МВС Арсен Аваков отримали легендарні “Кольти М1911”. Самого ж себе Степан Полторак нагородив пістолетом GLOCK 19 gen в комплекті з 103 патронами.

2. БюроUA через суд вимагає від Південно-Західної залізниці доступу до інформації

12.04.2016 Інтернет-видання БюроUA подало позов до Окружного адміністративного суду Києва до Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця” про визнання протиправними дій залізниці щодо відмови в наданні публічної інформації, а також про зобов'язання надати запитувану інформацію. Про це повідомляється на сайті видання.

Як пише видання, у процесі підготовки статті “Юрист для Укрзалізниці: основні вимоги - красиво “злити” 30 мільйонів доларів туркам” 11 березня БюроUA направило на адресу ПрАТ “Українська залізниця” запит. У запиті видання просило надати інформацію про найменування всіх підприємств, які були задіяні в будівництві Дарницького мосту (в тому числі, роботи з будівництва безпосередньо моста, автомобільних і залізничних розв'язок, з  перенесення і прокладання інженерних мереж, ремонтні роботи та інше).  А також просило поруч з найменуванням кожного підприємства вказати види робіт, які підприємство виконувало, обсяг коштів, перерахованих на рахунки підприємства за ці роботи і джерело фінансування (в разі, якщо роботи того чи іншого підприємства виконувало за договором підряду, вказати замовника його робіт).

У відповідь на запит БюроUA 17  березня отримало лист-відповідь від регіональної філії “Південно-Західна залізниця”, підписаний в.о. першого заступника начальника філії Крючковим і замначальника філії з безпеки Приймаком. Цією відповіддю виданню відмовили в наданні запитуваної інформації з посиланням залізниці на те, що оскільки вона є монополістом, то не є розпорядником запитуваної інформації.

“Інформація, яку ви запитуєте не відноситься до умов постачання товарів, послуг і цін на них, а отже, не є публічною та оприлюдненню не підлягає”, - йдеться у відповіді.

БюроUA вважає відмову залізниці протиправною, такою, що суперечить нормам чинного законодавства.

З цієї причини видання 6 квітня подало позов до Окружного адміністративного суду Києва. Як пише видання, їхні вимоги про надання інформації базувалися на нормах ч.2 ст.34 Конституції України, ч.1 ст.5, ч.2 ст.7 Закону України “Про інформацію”, п.1 ч.1 ст.3, п.2 ч.1 ст.5, ч.5 ст.6, ч.7 ст.6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, а також на нормах п.2 ч.1 ст.1, п.3 ч.1 ст.1 Закону України “Про відкритість використання публічних коштів”.

Крим – 8

1.Прокуратура окупованого Криму заблокувала сайт "15 хвилин" через "екстремізм"

01.04.2016 У підконтрольній Росії “прокуратурі” окупованого Криму заявляють, що заблокували доступ до новинного сайту “15 минут”, який має стосунок до бізнесмена, одного з ініціаторів блокади півострова Ленура Іслямова, через “екстремістські матеріали”, повідомляє Радіо Свобода.

“У ході моніторингу мережі Інтернет встановлено, що один з новинних інтернет-порталів, фактичним власником якого є Ленур Іслямов, систематично розміщує публікації екстремістського змісту”, – повідомили у відомстві.

Зокрема, як заявили в контрольованій Москвою прокуратурі Криму, інтернет-ресурс “здійснює інформаційний супровід дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії, пропаганду проведення так званої “громадянської блокади Криму”, створює умови для залучення до лав незаконного збройного формування нових добровольців та інше”.

Як повідомляв ІМІ, 29 березня в окупованому Росією Криму був заблокований доступ до сайту “15 хвилин”. Сайт був заблокований за рішенням Генпрокуратури РФ.

Сайт “15 хвилин” є інформаційним ресурсом, який займається висвітленням подій в Криму.

2. У Криму порушили справу за "сепаратизм" проти журналіста Крим.Реалії

19.04.2016 Підконтрольний Росії “прокурор Криму” Наталія Поклонська заявила про порушення російською ФСБ кримінальної справи відносно кримського журналіста за “заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Про це вона заявила російському агентству ТАСС, повідомляє Радіо Свобода.

“Порушено кримінальну справу за ознаками частини 2 статті 280.1 КК Росії. Цим журналістом була підготовлена й опублікована стаття, в якій є висловлювання, спрямовані на порушення територіальної цілісності Російської Федерації, що не дозволено ні журналістам, ні будь-кому іншому”, - заявила Поклонська.

Санкція зазначеної статті російського законодавства передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років.

Поклонська стверджує, що справу порушено щодо кореспондента проекту Радіо Свобода “Крим.Реалії”. Кримський журналіст Олег Крючков повідомив, що йдеться про Миколу Семену, в будинку якого, як стверджує Крючков, вранці 19 квітня провели обшук силовики.

Згодом затриманого Миколу Семену відпустили після допиту під підписку про невиїзд. Про це повідомив Крим.Реалії адвокат Еміль Курбедінов.

“О другій годині закінчився його допит як підозрюваного, його підозрюють за частиною 2 статті 280.1 Кримінального кодексу (Росії – ред). Висувають йому те, що він нібито підготував і відправив для публікації в Крим.Реалії статтю, яку російські експерти вважають екстремістською. Микола провину не визнає. Його відпустили під підписку про невиїзд”, – сказав адвокат.

Він також уточнив, що все, що було вилучено в будинку журналіста – комп’ютери, ноутбуки, флеш-накопичувачі, література – пройде експертизу. На думку адвоката, ця процедура може зайняти два-три місяці, після чого допити триватимуть.

Двох інших кримських журналістів залучали як свідків, однак, пославшись на 51 статтю Конституції Росії, вони відмовилися від свідчень.

Сам Микола Семена спростовує звинувачення російських силовиків, які підозрюють його в закликах до порушення територіальної цілісності Росії, повідомляє Радіо Свобода.

“Мені оголосили підозру з приводу того, що я нібито з метою закликів до порушення територіальної цілісності Росії написав статтю, яка називається “Блокада – необхідний перший крок до звільнення Криму” у вересні 2015 року. Я заперечую цей факт, тому що порушувати і закликати до порушення територіальної цілісності Росії у мене ніколи не було злого умислу і наміру”, – сказав Микола Семена.

Як повідомляє Радіо Свобода, ця стаття була розміщена на сайті Крим.Реалії – проекту Радіо Свобода. Автор матеріалу в рубриці “Думка” – політолог Валентин Гончар.

За словами Миколи Семени, на допиті в кримському управлінні Федеральної служби безпеки Росії його не запитували, чи є він співробітником Крим.Реалії. При цьому він наголосив, що не є співробітником цього проекту.

Микола Семена – кримський журналіст, який раніше працював на всеукраїнські видання “День” і “Дзеркало тижня”, також є колишнім кореспондентом московського видання “Известия”. Зараз перебуває на пенсії.

Напередодні Наталія Поклонська заявила, що тих, хто не визнає підсумків кримського “референдуму” 2014 року, за наслідками якого Росія включила Крим до свого складу, притягуватимуть до кримінальної відповідальності.

16 березня 2014 року за військової та політичної підтримки Російської Федерації в Криму відбувся неконституційний і невизнаний світом “референдум про самовизначення Криму”, за підсумками якого Росія включила півострів до свого складу.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією.

3. У Криму провели обшук ще у двох журналістів

19.04.2016 У Криму 19 квітня пройшли обшуки в будинках ще двох журналістів. Про це Крим.Реалії повідомив адвокат Еміль Курбедінов.

За його інформацією, після обшуку, журналістів відвезли в управління російського ФСБ в Сімферополі.

“Обшук проведено у трьох кримських журналістів і їх вивозять в управління ФСБ. Це Леньяра Абібулаєва, Люманова Руслана і Микола Семена. Як на мене, Миколі Семені буде пред'являтися звинувачення”, - сказав Курбедінов.

“Я перебуваю у будівлі ФСБ і чекаю, кого підвезуть і буду працювати”, - додав він.

Він також зазначив, що правозахисники пов'язують дані обшуки і затримання з “активною громадянською позицією з деяких питань”.

Як повідомляв ІМІ, 19 квітня підконтрольний Росії “прокурор Криму” Наталія Поклонська заявила про порушення російською ФСБ кримінальної справи відносно кримського журналіста за “заклики до порушення територіальної цілісності Росії”.

Поклонська стверджує, що справу порушено щодо кореспондента проекту Радіо Свобода “Крим.Реалії”. Кримський журналіст Олег Крючков повідомив, що йдеться про Миколу Семену, в будинку якого, як стверджує Крючков, вранці 19 квітня провели обшук силовики.

4. Окупаційна прокуратура Криму заявила, що проводить слідчі дії відносно затриманих журналістів

19.04.2016 Підконтрольна Росії “прокуратура Криму” повідомила про проведення слідчих дій відносно затриманих в Криму 19 квітня журналістів. Про це повідомляє Крим.Реалії з посиланням на сайт відомства.

Зокрема, йдеться про обшук в будинку одного з журналістів, якому приписують “сепаратизм”, і вилучення у нього комп'ютерної техніки.

“Сьогодні в рамках розслідування кримінальної справи на підставі постанови Київського районного суду Сімферополя проведений обшук за місцем проживання автора публікації. В ході слідчої дії співробітниками ФСБ виявлено та вилучено комп'ютерну техніку та носії інформації, а також інші документи, що свідчать про підготовку статті екстремістського характеру”, - повідомила “прокуратура”.

У відомстві наполягають на законності кримінальної справи стосовно даного журналіста і стверджують, що в ході обшуку знайдені “докази” зв'язку журналіста з Крим.Реалії, де, як стверджують у відомстві, розміщувалися відповідні матеріали журналіста.

“Крім того, на підставі постанов Київського районного суду Сімферополя проведені обшуки за місцем проживання низки інших авторів, які надають свої матеріали для опублікування на новинному інтернет-порталі “Крим.Реалії”, - повідомляють в  “прокуратурі Криму”.

Імена та прізвища затриманих журналістів у відомстві не називають.

Як повідомляв ІМІ, 19 квітня підконтрольний Росії “прокурор Криму” Наталія Поклонська заявила про порушення російською ФСБ кримінальної справи відносно кримського журналіста за “заклики до порушення територіальної цілісності Росії”.

Поклонська стверджує, що справу порушено щодо кореспондента проекту Радіо Свобода “Крим.Реалії”. Кримський журналіст Олег Крючков повідомив, що йдеться про Миколу Семену, в будинку якого, як стверджує Крючков, вранці 19 квітня провели обшук силовики.

19 квітня у Криму пройшли обшуки в будинках ще двох журналістів. Зокрема, у Леньяри Абібулаєвої та Люманової Руслани.

Підконтрольний російській владі сайт “Кримінформ” повідомив про обшуки у журналістів за сімома адресами в Криму – в Сімферополі, Севастополі та Ялті. Однак підтвердження даної інформації з незалежних джерел немає.

Голова Незалежної медіа-профспілки України Юрій Луканов назвав обшуки у кримських журналістів 19 квітня тиском на вільну пресу.

5. У Криму хочуть заблокувати доступ до Крим.Реалії

19.04.2016 Підконтрольна Росії “прокуратура Криму” готує матеріали для повного блокування інтернет-проекту Крим. Реалії, який є підрозділом української служби Радіо Свобода. Про це повідомила підконтрольний Росії “прокурор Криму” Наталія Поклонська, повідомляє ТАСС.

“Ми збираємо матеріали в Генеральну прокуратуру РФ і далі в Роскомнагляд для повного закриття інформаційної служби Крим.Реалії. Це шкідницька служба, їхні публікації містять в собі виправдання диверсій, екстремізм і нескінченну дискредитацію органів влади в Криму, розпалювання міжнаціональної ворожнечі”, - сказала Поклонська.

Як зазначили у прес-службі “прокуратури Криму”, раніше відомство неодноразово зверталося з ініціативою про блокування публікацій видання Крим.Реалії. Деякі матеріали, що публікувались на сайті, вже блокувалися за рішенням російських органів.

Як повідомляв ІМІ, 19 квітня підконтрольний Росії “прокурор Криму” Наталія Поклонська заявила про порушення російською ФСБ кримінальної справи відносно кримського журналіста за “заклики до порушення територіальної цілісності Росії”.

Поклонська стверджує, що справу порушено щодо кореспондента проекту Радіо Свобода “Крим.Реалії”. Кримський журналіст Олег Крючков повідомив, що йдеться про Миколу Семену, в будинку якого, як стверджує Крючков, вранці 19 квітня провели обшук силовики.

19 квітня у Криму пройшли обшуки в будинках ще двох журналістів. Зокрема, у Леньяри Абібулаєвої та Люманової Руслани.

Підконтрольний російській владі сайт “Кримінформ” повідомив про обшуки у журналістів за сімома адресами в Криму – в Сімферополі, Севастополі та Ялті. Однак підтвердження даної інформації з незалежних джерел немає.

Голова Незалежної медіа-профспілки України Юрій Луканов назвав обшуки у кримських журналістів 19 квітня тиском на вільну пресу.

Підконтрольна Росії “прокуратура Криму” повідомила про проведення слідчих дій відносно затриманих в Криму 19 квітня журналістів.

6. У Криму обшукали будинок блогера Заіра Акадирова

19.04.2016 У Криму 19 квітня пройшов обшук в будинку кримського блогера Заіра Акадирова. Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

Він повідомив, що до його будинку прийшли з обшуком силовики.

“Оскільки в даний час я перебуваю за межами Криму і не міг особисто бути присутнім під час проведення слідчих дій, всі “принади” процесу (автоматники в балаклавах, ретельний пошук документів і, вибачте за подробицю, заборона рано вранці сходити в туалет) довелося витримати моїм рідним. Відчуваю себе винуватим перед ними. Вибачте, що мене не було поруч”, - написав він, подякувавши всім, хто підтримав їх у важку хвилину.

За підсумками обшуку, зазначив Заір, його викликали на допит в управління ФСБ у Криму.

“З огляду на низку обставин і мою фізичну відсутність на території півострова, рішення про явку на допит буде прийнято після консультацій з адвокатом. Скажу відразу: ховатися від слідства не маю наміру. Більш того, тиждень тому при перетині КПП “Армянськ” у російських прикордонників до мене не виникло питань. Для кого як, але для мене Крим - це більше, ніж місце постійного проживання”, - написав він.

Як повідомляв ІМІ, 19 квітня підконтрольний Росії “прокурор Криму” Наталія Поклонська заявила про порушення російською ФСБ кримінальної справи відносно кримського журналіста за “заклики до порушення територіальної цілісності Росії”.

Поклонська стверджує, що справу порушено щодо кореспондента проекту Радіо Свобода “Крим.Реалії”. Кримський журналіст Олег Крючков повідомив, що йдеться про Миколу Семену, в будинку якого, як стверджує Крючков, вранці 19 квітня провели обшук силовики.

19 квітня у Криму пройшли обшуки в будинках ще двох журналістів. Зокрема, у Леньяри Абібулаєвої та Люманової Руслани.

Підконтрольний російській владі сайт “Кримінформ”  повідомив про обшуки у журналістів за сімома адресами в Криму – в Сімферополі, Севастополі та Ялті. Однак підтвердження даної інформації з незалежних джерел немає.

Голова Незалежної медіа-профспілки України Юрій Луканов назвав обшуки у кримських журналістів 19 квітня тиском на вільну пресу.

Підконтрольна Росії “прокуратура Криму” повідомила про проведення слідчих дій відносно затриманих в Криму 19 квітня журналістів.

Підконтрольна Росії “прокуратура Криму” готує матеріали для повного блокування інтернет-проекту Крим. Реалії, який є підрозділом української служби Радіо Свобода.

1 лютого кримський блогер Заір Акадиров офіційно подав скарги на поліцейських, які затримали його 15 січня біля будівлі “Верховного суду Криму” в день судового процесу у “справі 26 лютого”

27 січня Заір Акадиров звернувся до  “прокуратури Криму” з проханням провести перевірку й ужити заходів прокурорського реагування за фактом неправомірних дій співробітників поліції, які намагалися затримати його 15 січня в Сімферополі.

15 січня у Сімферополі у “Верховному суді Криму” поліція затримала кримського журналіста Заіра Акадирова, який прийшов на засідання суду в якості слухача. Після допиту його відпустили.

Прокуратура Автономної Республіки Крим при Генеральній прокуратурі України відкрила кримінальне провадження за фактом затримання в Криму російськими спецслужбами журналіста, блогера Заіра Акадирова.

22 січня додому Заіру Акадирову принесли повістку, де його викликали в "прокуратуру"  Залізничного району Сімферополя на 21 січня.

7. У Криму журналіста Семену знову викликали на допит

28.04.2016 В анексованому Криму 28 квітня викликали на черговий допит журналіста Миколу Семену, якого кримська влада, підконтрольна Кремлю, звинувачує в сепаратизмі. Про це "Крим.Реалії" повідомив адвокат Еміль Курбедінов.

"Викликано на черговий допит журналіста Миколу Семену, якому інкримінують сепаратизм. По телефону повідомили - і мені, і йому, - вирішили йти. Статус можуть поміняти на обвинуваченого... Все можуть", - повідомив адвокат.

Як повідомлялося, 19 квітня підконтрольний Росії "прокурор Криму" Наталія Поклонська заявила про порушення кримінальної справи щодо кримського журналіста за статтею російського законодавства про "сепаратизм" за публікації в ЗМІ.

Імені та прізвища журналіста вона не назвала. Пізніше стало відомо, що мова йде про журналіста Миколу Семену. Його син Дмитро розповів, що під час обшуку силовики шукали підтвердження зв'язку журналіста з проектом "Крим.Реалії". Силовики вилучили два ноутбуки, носії інформації і відвезли журналіста на допит.

Пізніше Семену відпустили під підписку про невиїзд. Він наполягає на своїй невинуватості за звинуваченнями в "закликах до порушення територіальної цілісності Росії".

Адвокат Еміль Курбедінов розповів про проведення обшуків і затримання ще двох журналістів у Криму. На сайті російської "прокуратури Криму" також з'явилася інформація про проведення слідчих дій по ще кількох журналістах.

Їх імен і прізвищ у відомстві не називають. За інформацією ЗМІ, обшуки пройшли за сімома адресами - в Сімферополі, Ялті та Севастополі. Сполучені Штати рішуче засудили затримання журналістів і обшуки щонайменше п'яти офісів засобів масової інформації в Криму, здійснених Федеральною службою безпеки Росії.

Обшуки у журналістів засудили також міжнародні організації.

Мінінформ закликав МЗС України, міжнародні організації та представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ відреагувати на обшуки у журналістів та інші правопорушення в Криму.

8. Кримського журналіста Семену після допиту в ФСБ перевели в статус обвинуваченого

29.04.2016 Кримський журналіст Микола Семена, якого підконтрольна Росії влада півострова звинувачує в сепаратизмі, переведений в статус обвинуваченого. Про це Крим.Реалії повідомив його адвокат Еміль Курбедінов.

“Ми вчора ходили з Миколою на допит. Викликали нас по телефону, проте ми все одно вирішили піти. Під час допиту Микола вирішив скористатися статтею 47 і 51 - це взагалі не давати ніяких свідчень, тобто, відмовитися від надання будь-яких свідчень і не свідчити проти себе. Йому вручили постанову про те, що він притягується до справи вже  як обвинувачений”, - розповів адвокат.

Також Еміль Курбедінов повідомив, що слідство призначило лінгвістичну експертизу.

“Нам дали постанову про те, що призначена лінгвістична експертиза. Однак там було вказано, що її буде здійснювати експерт управління Федеральної служби безпеки по Криму. Прізвища, імені, по батькові не було вказано. Ми з Миколою звернули увагу на це слідчого і в письмовому вигляді зажадали, щоб нам були названі прізвище та ім'я того, кому вони хочуть це передати”, - зазначив адвокат.

Як повідомляв ІМІ, 19 квітня підконтрольний Росії “прокурор Криму” Наталія Поклонська заявила про порушення російською ФСБ кримінальної справи відносно кримського журналіста за “заклики до порушення територіальної цілісності Росії”.

Поклонська стверджує, що справу порушено щодо кореспондента проекту Радіо Свобода “Крим.Реалії”. Кримський журналіст Олег Крючков повідомив, що йдеться про Миколу Семену, в будинку якого, як стверджує Крючков, вранці 19 квітня провели обшук силовики.

19 квітня у Криму пройшли обшуки в будинках ще двох журналістів. Зокрема, у Леньяри Абібулаєвої та Люманової Руслани.

Підконтрольний російській владі сайт “Кримінформ” повідомив про обшуки у журналістів за сімома адресами в Криму – в Сімферополі, Севастополі та Ялті. Однак підтвердження даної інформації з незалежних джерел немає.

Голова Незалежної медіа-профспілки України Юрій Луканов назвав обшуки у кримських журналістів 19 квітня тиском на вільну пресу.

Підконтрольна Росії “прокуратура Криму” повідомила про проведення слідчих дій відносно затриманих в Криму 19 квітня журналістів.

Підконтрольна Росії “прокуратура Криму” готує матеріали для повного блокування інтернет-проекту Крим. Реалії, який є підрозділом української служби Радіо Свобода.

У Криму 19 квітня пройшов обшук в будинку кримського блогера Заіра Акадирова.

Затриманого 19 квітня в анексованому Росією Криму журналіста Миколу Семену відпустили після допиту під підписку про невиїзд.

Прокуратура АР Крим при Генпрокуратурі України відкрила кримінальні провадження у зв'язку з обшуками у кримських журналістів, що пройшли у Криму 19 квітня.

28 квітня в окупованому Росією Криму викликали на черговий допит журналіста Миколу Семену, якого кримська влада, підконтрольна Кремлю, звинувачує в сепаратизмі.



comments powered by Disqus