Барометр свободи слова за лютий 2016 року


У лютому в Україні основними порушеннями прав журналістів стали випадки перешкоджання – 6 (у січні 5) та погрози і залякування 5 (у січні 3). Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Порушення цього місяця розсередилися по всій території країни.

Перешкоджання цього місяця сталися у Києві (два випадки) та по одному на Одещині, Донеччині, Полтавщині та у Дніпропетровську.

Загалом перешкоджали у лютому журналістам персонал психлікарні, військовий, міська влада та невідомі.

Так, журналісти неодноразово скаржаться на перешкоджання у зоні АТО. Зокрема, фотокореспондент Укрінформу Маркіян Лисейко та журналіст видання LB.ua Максим Левін заявили про перешкоджання журналістській діяльності з боку заступника командира з виховної роботи 14-го окремого мотопіхотного батальйону при 72-й бригаді Святослава Вовкодава, який супроводжував їх у с.Гранітне (Донецької області).

Журналісти планували у с.Гранітне поспілкуватися з мирними жителями для подальшого висвітлення життя в рамках спецпроекту “Лінія конфлікту. Люди”, але супроводжуючий Святослав Вовкодав сам визначав тривалість перебування журналістів у селі, регламентував час проведення зйомок та втручався у роботу журналістів.

На Одещині в селі Заводівка на знімальну групу 7 каналу оператора Валентина Мірзу та журналістку Юлію Федорову напали співробітники психіатричної лікарні №3. Журналісти прибули до психлікарні разом з представниками робочого конгресу громадської організації з метою перевірки. Співробітники лікарні спробували забрати, а потім розбити камеру оператора, а також викручували руки журналістці Юлії Федоровій, яка знімала те, що відбувається на телефон.

Погрози сталися у Києві (три випадки) та по одному у Черкасах та Сумах. Погрожували журналістам у лютому переважно невідомі та цивільні. Робили це через телефонні дзвінки, при фізичному контакті, надсиланням повідомлень на електронну пошту та смс на мобільний телефон.

Так, смс з погрозою розправи на мобільний телефон отримала київська журналістка з журналу “Новое время” Христина Бердинських. “Кристина, ще один висер в журналах про Київгаз і твій пам'ятник буде стояти поруч з пам'ятником Гонгадзе”, було написано в смс.

Бердинських пов’язує погрози зі своєю журналістською діяльністю. В журналі “Новое время” від 22 січня 2016 року вийшла її стаття про бізнес екс-регіонала, голови “Опозиційного блоку” Юрія Бойка. У статті “Чому екс-регіонал уникнув суду і продовжує контролювати один з головних газових активів розслідування в НВ №2” згадувалася компанія Київгаз, якою управляє зять Бойка Сергій Горовий. Христина пов'язує отримання погроз з проведенням зборів акціонерів Київгазу 30 березня, про що вона згадувала в статті, після яких зятя Бойка Сергія Горового можуть звільнити.

Інший випадок погроз стався у Сумах, де місцевій журналістці Олені Адаменко погрожують розправою через висвітлення роботи нелегальних заправок. Погрози вона отримала на електронну пошту такого змісту: “Ну що собачка, попалася? Більше не треба писати про бензин. Він взагалі тут ні до чого, проте легко розливається і добре запалюється. Небезпечно, може бути, особливо для людей”.

Цього місяця ІМІ зафіксував лише 1 випадок побиття та нападу на журналістів (у січні 4), але напад, який стався у Харкові, був кричущим в контексті застосування фізичного насилля стосовно журналістів. Так, представники громадської організації “Громадська варта” напали на журналіста інформаційно-аналітичного порталу Харьковские известия (газета Харківської міської ради) Станіслава Колотілова. Унаслідок нападу лікарі констатували у кореспондента забиття хребта та струс мозку. Журналістці порталу Лесі Кочержук один з активістів припік сигаретою руку. Журналісти брали участь у рейді з виявлення самовільного будівництва на самовільно захопленій землі.

Також ІМІ зафіксував 2 випадки непрямого тиску та 1 випадок обмеження доступу журналістів до публічної інформації.

На тимчасово окупованих територіях України – у Криму та частині Донецької і Луганської областей ІМІ зафіксував загалом 4 випадки.

У Криму зафіксовано 3 випадки (у січні 4). Тиск чинили цивільні, ФСБ Росії, Роскомнагляд.

Так, чоловік, який представився доктором історичних наук, поскаржився до прокуратури окупованого Росією Криму на кримськотатарську газету Avdet з вимогою “провести детальну перевірку газетних шпальт і закрити цю газету раз і назавжди”.

Також у Криму заблокували доступ до українських інформаційних сайтів - Цензор.нет та Української правди. Так, при спробі зайти на ці сайти з'являється повідомлення, що доступ до сайту обмежений, тому що він нібито містить інформацію, поширення якої заборонено в РФ.

Крім того, ФСБ Росії заборонила до 2020 року в'їзд до Криму журналістці Української правди, кримчанці Анастасії Рінгіс. Вона пов’язує заборону на в'їзд до окупованого Криму з депортацією екс-креативної продюсерки “Інтеру”, громадянки РФ Марії Столярової. “Я думаю, що це «ответка», тому що три дні тому у них (окупаційної влади Криму ред.) не було до мене запитань, а тепер з'явилися. Я зараз думаю, що легко відбулася. Якби я зробила те, що планувала, я хотіла проїхатися по кримськотатарським селам, де зараз відбуваються репресії, то, напевно, взагалі б не виїхала з Криму”, розповіла Рінгіс.

На окупованій території Луганської області, підконтрольній бойовикам ЛНР, ІМІ зафіксував 1 випадок (у січні 1) – в ДНР” розпорядилися відключити майже всі українські телеканали.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 11 випадків перешкоджання та 5 випадків побиття і нападів на журналістів.

Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:

Фізична агресія

Побиття, напади   1

1.У Харкові активісти напали на журналістів, вдаривши по спині та загасивши недопалок об руку

10.02.2016 У Харкові 10 лютого представники громадської організації "Громадська варта" напали на журналіста інформаційно-аналітичного порталу "Харьковские известия" (газета Харківської міської ради) Станіслава Колотілова. Унаслідок нападу лікарі констатували у кореспондента забиття хребта та струс мозку. Журналістці порталу Лесі Кочержук один з активістів припік сигаретою руку.

Як розповіла Укрінформу заступниця начальника відділу комунікацій Головного управління Національної поліції у Харківській області Оксана Калмикова, інформація про те, що на вулиці Серповій відбувається сутичка між групою осіб, надійшла близько 14-ї години до Дзержинського відділу.

“На місці встановлено, що кілька представників громадської організації з'ясовували стосунки зі знімальною групою харківського телеканалу, в результаті чого журналіст звернувся за медичною допомогою. У нього було констатовано забій хребта", - зазначила Калмикова, відзначаючи, що конфлікт було припинено.

У Харківській міськраді пояснили, що журналісти "Харьковских известий" брали участь у рейді з виявлення самовільного будівництва на самовільно захопленій землі. “На вул. Серповій, де знаходиться кафе "для друзів" лідера організації "Громадська варта" Валентина Бистриченко, розпочато ще одне його незаконне будівництво. По приїзду знімальної групи, його люди напали на журналістів. Оператора вдарили чимось важким по спині. Бригаді швидкої допомоги не дали відвезти його в лікарню. Один з членів "Громадської варти" загасив недопалок об руку журналістки", - розповіли в міськраді.

За інформацією "Харьковских известий", журналіст на службовому автомобілі виїжджав з парковки, його почав знімати на камеру невідомий. Станіслав вийшов з машини і поцікавився у нього, навіщо той це робить. Невідомий представився активістом "Громадської варти" і почав штовхати Станіслава і затівати бійку. У цей момент ззаду підбігли близько семи людей, які вдарили журналіста чимось важким по спині, після чого завдали ряд ударів руками і ногами.

Журналіст відбіг на десять метрів, але невідомі погналися за ним, завдали йому ще декілька ударів і втекли з місця подій.

Факт події внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за попередньою кваліфікацією ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України, повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Харківській області.

Працівники поліції проводять необхідні слідчі дії, опитані усі учасники події. Наразі досудове розслідування триває. Його хід знаходиться на особистому контролі керівництва Головного управління Національної поліції в Харківській області, повідомили в поліції.

Погрози, залякування – 5

1.У Черкасах невідомий погрожував журналістці розправою

03.02.2016 У Черкасах головній редакторці газети “Черкаський кур’єр” Тетяні Дончевій погрожував розправою невідомий чоловік, вимагаючи не писати неправдиві відомості щодо працівників поліції.

За даним фактом відкрито кримінальне провадження з правовою кваліфікацією ч.1 ст.171 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів). Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Звернулась журналістка до черкаського відділу поліції 31 січня. Вона повідомила, що біля магазину на вулиці Одеська до неї підійшов невідомий чоловік і погрожував фізичною розправою.

“Було встановлено, що чоловік, який підійшов до заявниці, назвав своє прізвище і вимагав не писати неправдиві відомості щодо працівників поліції. Крім того погрожував розправою у разі розміщення неправдивої інформації в засобах масової інформації”, - повідомляє поліція.

Зараз проводяться всі необхідні слідчі (розшукові) дії для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та особи, яка брала у ньому участь. Слідство триває.

Згодом Тетяна Дончева повідомила, що поліція затримала місцевого мешканця, який 31 січня накинувся на неї з погрозами фізичної розправи. 3 лютого її було викликано на упізнання затриманого і перехресний допит.

Як повідомила Дончева, чоловік, який назвався міліціонером на прізвище “Кравченко”, зустрів її на вулиці неподалік будинку, де вона мешкає, і почав заявляти із застосуванням нецензурної лайки, що у разі, коли вона “не припинить брехати і наїжджати” на його хлопців, то він їй “відріже язика”. Дончева повідомила, що вона журналіст і намагалась з’ясувати, у чому проблема. Однак чоловік продовжував свої погрози, незважаючи на попередження викликати поліцію.

Головред викликала з дому поліцію, яка оперативно прибула на місце і склала протокол за заявою. Через кілька днів місцевого мешканця було затримано за описом журналістки.

За словами Дончевої, вона не може розкривати інформацію щодо допиту у поліції, який відбувся 3 лютого, але, на її думку, погрози не пов’язані із публікаціями “Черкаського кур’єра” про поліцію, як було сказано у повідомленні раніше. Наразі у неї дві версії – або провокація, або погрози з боку кримінальних структур. У будь-якому випадку вона заявляє, що зацікавлена у встановленні істини і причин правопорушення, і буде чекати результатів розслідування.

2. Журналістці "Нового времени" Христині Бердинських погрожують розправою

12.02.2016 Журналістка видання “Новое время” Христина Бердинських отримала на мобільний телефон СМС з погрозами розправи. Про це повідомляється на сайті видання.

“Кристина, ще один висер в журналах про Київгаз і твій пам'ятник буде стояти поруч з пам'ятником Гонгадзе”, - написано в СМС.

Як зазначає редакція, в журналі “Новое время” від 22 січня 2016 року вийшов великий матеріал Христини Бердинських про бізнес екс-регіонала Юрія Бойка. У статті “Чому екс-регіонал уникнув суду і продовжує контролювати один з головних газових активів - розслідування в НВ №2” згадувалася і компанія Київгаз, якою управляє зять голови Опозиційного блоку Сергій Горовий.

В коментарі ІМІ Христина повідомила, що підозрює у погрозах людей, близьких до голови Київгазу Сергія Горового. “Я підозрюю людей, наближених до голови Київгазу Сергія Горового, зятя екс-регіонала Юрія Бойка. У мене в статті був лише один абзац про Київгаз, в якому йшлося про не дуже ефективне керівництво Горового”, - повідомила вона.

Також вона повідомила, що вже звернулася з відповідною заявою про погрози у поліцію.

Також в себе на Facebook журналістка подякувала всім за підтримку.

Вона також додала, що, можливо, це був просто злий жарт на її адресу, або погроза з боку конкурентів Бойка.

“Дешева популярність”, як колись сказав один олігарх в мою адресу, мені не потрібна. Я навіть на ток-шоу майже ніколи не ходжу, а просто пишу статті. Я не знаю з якого боку дме вітер, з боку зятя Бойко, його конкурентів або взагалі інших людей, може це всього лише злий жарт, але вирішила про всяк випадок повідомити про загрозу. Я 8 років працюю в журналістиці, ніхто ніколи мені не погрожував. Ця ситуація не з приємних. Я інакше планувала провести цей день і вечір п'ятниці. Вечір проведу в поліції. Ще раз дякую всім за підтримку”, - написала вона.

3. У Сумах журналістці погрожують через матеріал про нелегальні заправки

23.02.2016 У Сумах журналістці інтернет-видання “Данкор” Олені Адаменко погрожують через висвітлення роботи нелегальних заправок. Так, 23 лютого на її електронну пошту прийшов лист з погрозами, повідомляє “Данкор”.

“Вчора на пошту прийшло повідомлення: “Ну що собачка, попалася? Більше не треба писати про бензин. Він взагалі тут ні до чого, проте легко розливається і добре запалюється. Небезпечно, може бути, особливо для людей”, - написала журналістка на своїй сторінці в Фейсбуці.

При цьому вона виклала cкріншот електронного листа.

Видання нагадує, що 23 лютого вийшов матеріал Олени Адаменко “Підпільна імперія: в Сумах за день виявили дві нелегальні заправки”, у якому йшлося про дві підпільні заправки, які, на думку редакції, “кришують” сумські правоохоронці.

Генеральний директор каналу “UA: Суми” Микола Чернотицький, де також працює Олена Адаменко, пов’язує погрози журналістці із розслідуваннями щодо нелегальних заправок. “Історія з нелегальними заправками в Сумах продовжується. Вчора на електронну скриньку журналіста каналу "UA: СУМИ" Елена Адаменко надійшли погрози”, – повідомив він “Детектор медіа”.

Він припускає, що погрози надійшли після двох сюжетів телеканалу “Під прицілом. “Ганьба сумської міліції” та “Викрили ще одну нелегальну заправку у Сумах”. Останній матеріал вийшов в ефір 23 лютого. Сьогодні, 24 лютого, має вийти ще один сюжет на цю тему.

За його словами, Олена Адаменко звернулася із заявою про погрози в СБУ.

З 25 лютого Олені Адаменко була надана охорона.

4. У Печерському суді Києва журналістам "Ірпінь-ТБ" погрожували розправою

27.02.2016 27 лютого у Києві під час розгляду у Печерському районному суді справи за підозрою в отриманні хабаря депутатом та секретарем земельної комісії Ірпінської міської ради Лаврентієм Кухалейшвілі журналістці інтернет-телеканалу “Ірпінь-ТБ” Катерині Цибуліній погрожували  невідомі, які назвалися представниками батальйону “Айдар”. Ці невстановлені особи прибули у приміщення суду нібито для підтримки Кухалейшвілі. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на повідомлення “Ірпінь-ТБ”.

Зокрема, невідомий у формі вимагав від Катерини Цибуліної не висвітлювати у сюжеті пікет, організований жителями Ірпеня, який відбувся біля Печерського райсуду. Як повідомляє редакція, один із тих, хто представився бійцем батальйону “Айдар”, сказав їй, що “якщо вийде сюжет з кадрами про пікет, то вона та її родина буде у небезпеці”.

“Ще одна жінка, яка була присутня на засіданні суду і представилася Владою Сичовою та співробітницею ВПК «Айдар», неодноразово ображала співробітників «Ірпінь-ТБ», погрожувала повернутися з бійцями «Айдару» та розправитися з родинами журналістів. Сказала, що їй відомо, де ми проживаємо, що ми робимо, де вчаться наші діти. На заклики громади заспокоїтися сказала, що не для того їхала 800 кілометрів, щоб зараз бачити представників телебачення. Протягом процесу вона неодноразово перебивала суддю та поводилася агресивно”, - розповіла журналістка Катерина Цибуліна.

Редакція інтернет-видання “Ірпінь-ТБ” публічно звернулася до Генерального прокурора України, голови Служби безпеки України, міністра внутрішніх справ України та керівництва держави з вимогою захистити журналістку Катерину Цибуліну та її родину від можливої розправи за журналістську діяльність, а у разі можливості – надати державну охорону.

5. Ведучому програми "Дістало!" погрожували розправою через сюжет про генерала

29.02.2016 Ведучий програми “Дістало!”, яка виходила до березня на каналі ICTV, Віталій Ковач заявив, що йому погрожують фізичною розправою, повідомляє “Детектор медіа”.

За словами Віталія, йому зателефонував чоловік, що назвався “Миколою з передової”. Він заявив, що якщо “про нашого генерала Ткачука вийде сюжет в ефір, то ми з хлопцями приїдемо і тобі голову відріжемо. І ти не забувай, шо в тебе є син, то він також піде служити в АТО”, а також активно вживав нецензурну лексику.

У сюжеті програми “Справедливість від Міноборони: начальникам – все, солдатам – нічого” від 29 лютого розповідалося, що генерал-лейтенант, керівник Національної академії сухопутних військ Павло Ткачук, отримавши від держави дві квартири та гараж, начебто все одно перебуває в черзі військовослужбовців на поліпшення житлових умов. Журналісти дізналися, що Ткачук прописаний в гуртожитку, а мешкає в котеджі за містом.

Віталій Ковач повідомив, що не звертався в поліцію за фактом погроз і не планує. “Я розумію, що це все одно нічого не дасть. Я не вперше отримую погрози, пов’язані з роботою і, чесно кажучи, вже до них звик. Така відкрита погроза по телефону не буде реалізована, треба боятися тих, хто затаївся. Я думаю, ті, кому треба, в тому числі наші вельмишановні високопосадовці, прочитали цей пості і взяли до відома в разі чого”, - зазначив ведучий.

Також Ковач розповів, що погрози команда програми “Дістало!” отримує фактично щотижня – телефоном, електронною та звичайною поштою. “Ще «привіт» передавали нашій Тані Іванченко з Рівного після сюжету про бурштин. Сказали, щоб оглядалася. Ми повертаємось до часів махрового розквіту цензури і залякування журналістів”, - заявив ведучий.

Випуск “Дістало!” від 29 лютого став останнім в історії програми під керівництвом Олександра Семирядченка. Ковач зазначив, що дотепер їх працівники не мали часу шукати роботу, але відкриті до пропозицій.

18 лютого стало відомо, що керівник департаменту спеціальних проектів телеканалу ICTV Олександр Семирядченко та близько 10 журналістів програми “Дістало!”, які працюють в його команді, звільняються з ICTV.

Перешкоджання – 6

1.На Одещині персонал психлікарні напав на журналістів 7 каналу

11.02.2016 11 лютого в селі Заводівка Одеської області на знімальну групу 7 каналу - оператора Валентина Мірзу та журналістку Юлію Федорову, а також на члена громадської комісії напали співробітники психіатричної лікарні №3, повідомляється на сайті 7 каналу.

Журналісти прибули до психлікарні разом з представниками робочого конгресу громадської організації з метою перевірки.

Як повідомляє канал, членкиню комісії Тетяну Случанську виштовхали з фойє і в буквальному сенсі спустили зі сходів, у результаті чого вона розбила голову і втратила свідомість. Силу застосовувала головлікар і терапевт лікарні, цей факт на камеру зафіксував оператор телеканалу Валентин Мірза. Після цього співробітники лікарні спробували забрати, а потім розбити камеру оператора, а також викручували руки журналістці Юлії Федоровій, яка знімала те, що відбувається на телефон.

Телеканал зазначає, що в психлікарню громадська комісія приїхала у відповідь на заяви колишніх і нинішніх співробітників медустанови про корупцію і свавілля керівництва.

Як повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції в Одеській області, за фактом перешкоджання журналістській діяльності поліція проводить перевірку.

За інформацією поліції, гендиректор однієї з одеських телекомпаній повідомила Березівське відділення поліції Комінтернівського ВП ГУНП в Одеській області про те, що журналіст та оператор телеканалу, разом із двома представниками робочого конгресу громадської організації з обмеженою відповідальністю та представником Одеського обласного медичного центру психічного здоров’я, прибули до Заводівської ОПЛ №3 з метою перевірки.

“За словами заявника, персонал лікувального закладу перешкоджав здійсненню перевірки та лікар-терапевт штовхнув зі сходів 64-річну представницю робочого конгресу громадської організації з обмеженою відповідальністю, внаслідок чого остання впала, вдарилась головою та втратила свідомість. Зараз за даним фактом проводиться перевірка”, - повідомили в поліції.

2. Фотокори знову скаржаться на перешкоджання у зоні АТО

12.02.2016 Фотокореспондент Укрінформу Маркіян Лисейко та журналіст видання LB.ua Максим Левін заявили про перешкоджання журналістській діяльності з боку заступника командира з виховної роботи 14-го окремого мотопіхотного батальйону при 72-й бригаді Святослава Вовкодава, який супроводжував їх у с.Гранітне (Донецької області).

Інцидент стався 12 лютого,  коли журналісти попрямували до блокпосту у с.Гранітне. Вони планували потрапити в село та поспілкуватися з мирними жителями для подальшого висвітлення життя в рамках спецпроекту “Лінія конфлікту. Люди”, повідомляється на сайті Незалежної медіа-профспілки (НМПУ).

“Напередодні, ми надіслали в прес-службу АТО необхідний запит, прес-офіцер нас запевнив, що все гаразд і пообіцяв забезпечити супровід та сприяння. Однак, коли о 8 ранку ми приїхали на місце, з’ясувалось, що ніхто не був поінформований, а супроводжуючого, якого призначив прес-офіцер, не було, зв’язку із самим прес-офіцером теж не було. Відтак, перебуваючи на блок-пості понад годину, ми не могли ані працювати, ані рухатись далі і перебували у небезпеці, являючи собою мішень для обстрілів”, - розповів Левін.

Далі журналісти повідомили, що супроводжуючий Святослав Вовкодав, який прибув для сприяння роботи журналістів, сам визначав тривалість перебування журналістів у с.Гранітне, регламентував час проведення зйомок, за лише йому відомими нормами, втручався у роботу журналістів, чим перешкоджав журналістам виконувати свій професійний обов’язок.

“Нас цікавило усебічне висвітлення подій. Ми спілкувались з місцевими жителями, які мали полярні погляди та опозиційні міркування, і, очевидно присутність військового під час бесід, впливала на нашу з ними розмову, ми повідомили про це пана Вовкодава і попросили нас залишити, однак він відмовився”, - розповів Левін.

У свою чергу, прес-служба НМПУ зателефонувала за роз’ясненнями до фахівців на номери, вказані на прес-картах АТО. Зателефонувавши, медіа-профспілка “отримала відповідь від Миколи Миколайовича, який повідомив, що в країні йде війна і це, на його думку, повинно все пояснювати”.

Як повідомляє НМПУ, офіцер прес-служби Міністерства оборони Юзеф Венсковіч, коментуючи ситуацію, повідомив, що ситуація трапилась у зв’язку з тим, що акредитація журналіста – Максима Левіна,  у зоні АТО прострочена. Відтак, з 5 січня він не має права працювати у зоні АТО. Венсковіч запевнив, що як тільки журналіст поновить акредитацію у нього не буде ніяких проблем з роботою у зоні АТО. Проте акредитація Левіна дійсна до 22 лютого 2016 року.

Медіа-юрист, заступник голови медіа-профспілки Олександр Тарасов зазначив, що такі дії військовослужбовців суперечать ч. 4 ст. 25, ст. 26 Закону України “Про інформацію”. “Закон чітко визначає, що після пред’явлення журналістського посвідчення журналіст має право збирати інформацію в зоні стихійного лиха, масових заворушень, військових дій. Акредитація за своєю правовою суттю не є дозволом на роботу, а навпаки це інструмент сприяння в роботі журналіста. Відсутність акредитації не може бути підставою для обмеження доступу журналіста до несекретної інформації. Ми закликаємо Міністерство оборони зважати на специфіку роботи журналістів та не перешкоджати їх законній діяльності”, - зауважив він.

Як повідомляв ІМІ, 10 лютого фотокореспондент інтернет-видання LB.ua Максим Левін повідомив, що через додаткові вимоги Прес-центру штабу АТО він разом із фотокореспондентом інформаційного агентства Укрінформ Маркіяном Лисейком не зміг потрапити до блок-посту “Мар’їнка”, де 10 лютого підірвався пасажирський мікроавтобус.

За словами Левіна, Прес-центр Штабу АТО вимагав у фотокореспондентів, крім акредитації, попереднього повідомлення про маршрут їхнього пересування. При цьому незрозуміло, як могли журналісти подати інформацію про маршрут вчора, якщо подія трапилася сьогодні, зауважив журналіст.

3.На Полтавщині міський голова напав на журналістку місцевого телеканалу

17.02.2016 У м. Карлівка Полтавської області 29 січня на журналістку регіональної телекомпанії “Медіа-Центр “Терра” Тетяну Коломієць напав міський голова Олександр Наконечний і пошкодив камеру та кріплення штативу. Про це повідомляється на сайті Міністерства інформаційної політики України (МІП).

Журналістка на завдання редакції мала підготувати звіт про третю сесію Карлівської міської ради. Перед початком засідання міський голова на очах присутніх депутатів напав на журналістку.

Міністерство направило звернення до правоохоронних органів щодо порушення кримінального провадження за фактом нападу на журналістку Тетяну Коломієць.

Міністр інформполітики Юрій Стець заявив, що вимагатиме від правоохоронних органів розслідування за кожним фактом порушення прав і свобод  представників ЗМІ по всій Україні.

Про подробиці інциденту у своєму блозі на сайті “Блоги - Новини Полтавщиин” написав член Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Володимир Слєпцов.

За його словами, коли перед початком сесії у залі засідань зібралися всі присутні, секретар міської ради Милькова Л.О. підійшла до міського голови та повідомила про те, що в залі серед представників засобів масової інформації знаходиться кореспондент ТОВ “Медіа-центру “Терра”.

“Тут буде доречно зауважити, що кореспонденти «Терри» були присутні і висвітлювали роботу першого і другого засідань першої сесії та другої сесії міської ради і зауважень до їх присутності ні в міського голови, ні в депутатів не було. Аж раптом, ніби злий дух вселився у міського голову Наконечного О.С., він, як ужалений підскочив і вискочив із-за столу президії, збіг у зал і зі словами: «У вас немає ліцензії на телетрансляцію! Ви не будете тут знімати!». Як коршун він напав на журналіста – тендітну беззахисну жінку”, - написав Слєпцов.

Міський голова, пише він, напав зі спини на журналістку, намагався вирвати у неї з рук камеру, “з «м’ясом» вириває кріплення штативу та пошкоджує саму відеокамеру”.

“А далі, як ніби то нічого і не сталося, засунувши руки в кармани та плямкаючи жуйкою, міський голова Наконечний О.С, звертаючись до щойно зневаженої своєю хуліганською витівкою журналістки Тетяни Компанієць, просить пред’явити ліцензію і акредитацію, інакше вимагає покинути приміщення та ще й, о верх цинізму, викликає правоохоронців”, - написав член НСЖУ.

Також Слєпцов повідомив, що 26 січня журналісту “Медіа-Центру “Терра” під надуманим приводом - відсутності ліцензії і акредитації - не дозволили бути присутнім на нараді із директорами шкіл міста. Журналіст вбачає у цьому порушення статті 171 Кримінального кодексу України “Перешкоджання законній діяльності журналістів”.

Крім того, журналіста обурило, що не знайшлося жодного присутнього чоловіка, який би “припинив розправу над жінкою-журналістом охамівшого міського голови Наконечного”

Після інциденту для Тетяни Компанієць викликали швидку допомогу, яка констатувала у жінки гіпертонічний криз та привела до пам’яті уколами. Зараз журналістка перебуває на лікарняному.

За інформацією керівника Карлівського відділу поліції Сергія Бейгула, правоохоронці в ході розслідування заяви журналіста не виявили ознак кримінального правопорушення, факту нападу на журналіста не зафіксували. Про це регіональний представниці ІМІ по співпраці з Головним управлінням Національної поліції у Полтавській області Надії Труш повідомив представник прес-служби ГУ Нацполіції в Полтавській області Юрій Сулаєв.

За даними карлівської поліції, обидві сторони конфлікту – і журналістка, і міський голова – написали заяви один на одного. Міський голова скаржився, що журналістка вчиняла хуліганські дії (вигукувала щось – ред.), а журналістка у свою чергу поскаржилася, що їй перешкоджають виконувати редакційне завдання. Поліцейські вбачають у ситуації конфлікт інтересів, а не перешкоджання журналістській діяльності.

4. У Києві поліція розслідує перешкоджання та викрадення журналіста

21.02.2016 У Києві працівник телеканалу 21 лютого звернувся до поліції з заявою про перешкоджання його роботі та викрадення. За цими фактами поліція розпочала кримінальні провадження за ст. 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста) та ст. 146 (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини) Кримінального кодексу України. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у м.Києві.

“Зі слів потерпілого, під час підготовки сюжету та спроби запису інтерв’ю невідомі особи перешкоджали йому, потім примусово посадили в автомобіль, а через деякий час відпустили”, - повідомляє поліція.

Правоохоронці встановили одного з підозрюваних. Йому оголосили про підозру у скоєнні правопорушення відповідно до ч. 2, ст. 146 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до п’яти років ув’язнення. Вирішується питання про обрання міри запобіжного заходу - тримання під вартою.

Як повідомляє Радіо Свобода, про спробу викрадення в ніч на 21 лютого знімальної групи повідомив 17-й канал.

Також 17-й канал заявив про напад на їхній офіс у Києві в ніч на 21 лютого. На відео, оприлюдненому каналом, охоронець приміщення, в якому розташований офіс, розповідає зокрема про побиття невідомими нападниками його колеги. Він зазначив, що нападників було близько п’ятнадцяти.

На відео видно зокрема виламані замки на дверях у студію, пошкоджений сервер. Співробітники каналу також заявляють про викрадення деякої техніки.

Напередодні 17-й канал здійснював трансляцію наживо подій у центрі Києва, зокрема – акцій, організованих правими силами.

Канал, що мовить в YouTube, заявляє про незалежну інформаційну політику, натомість критики вказують на непрозору структуру власності, спроби маніпуляцій та навмисне роздмухування скандалів.

Як повідомили в Головному управлінні Національної поліції в Києві, більше десятка молодиків у камуфльованій формі та балаклавах пошкодили майно та викрали комп’ютерну техніку.

“Двоє охоронників, які знаходилися на добовому чергуванні, пояснили, що приблизно о 01:30 близько 15 осіб у камуфльованому одязі та балаклавах перелізли через паркан, вирвали двері та забігли до приміщення. На четвертому поверсі вони пошкодили кілька дверей та забрали із собою обладнання. Охоронці зателефонували “102”, - повідомили в поліції.

За підозрою у причетності до скоєння пограбування з проникненням у помешкання працівники поліції затримали 46-річного жителя Кіровоградської області. Автомобіль, в якому перебував цей чоловік, доставлений до управління поліції. Під час обшуку транспортного засобу слідчо-оперативна група вилучила кілька комп’ютерів, ножі, два пристрої для відстрілу, споряджені гумовими кулями, набої до них, бронежилет, гучномовець, кілька рацій, радіостанцію, посвідчення журналіста, а також пристрій для куріння і дві склянки із невідомою сумішшю (одна – з трав’яною, інша - із порошкоподібними речовинами).

Чоловіка затримали у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України, вирішується питання про обрання йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 186 (Грабіж) та статтею 263 (Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України. Чоловіку загрожує до восьми років позбавленням волі. Поліція встановлює його спільників.

Генеральний продюсер телеканалу Олексій Кутєпов написав у Facebook, що напад на офіс вчинили ті ж люди, які перешкоджали Андрію Павловському в центрі Києва, повідомляє “Детектор медіа”.

“Робота каналу зупинена. Люди, які вчинили спробу викрадення журналіста Андрія Павловського, приїхали на офіс і розгромили ефірну апаратну. Вкрали техніку”, - написав він.

5. У Києві поліція перевіряє заяву журналіста про перешкоджання

22.02.2016 У Києві поліція проводить перевірку за заявою журналіста, який повідомив, що 22 лютого на Майдані Незалежності у нього відібрали фотоапарат та пошкодили штатив. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у м.Києві.

“О 10:50 поліція отримала повідомлення від чоловіка, який назвався журналістом та прес-секретарем “Революційних правил сил”: у нього невідомі відібрали фотоапарат та пошкодили штатив. Нині заявник перебуває у райуправлінні поліції і надає пояснення правоохоронцям”, - повідомляє поліція.

Вирішується питання про відкриття кримінального провадження.

Як повідомляє 112.ua, на Майдані чоловік, який представився представником прес-центру РПС, журналістом газети "Народний трибунал" Ігорем Громовим, заявив, що йому зламали камеру і забрали штатив

“Мене побили, забрали штатив, зламали камеру, саме тому, що тут ми висвітлюємо Майдан, так само як побили і забрали камери у журналістів 17 каналу. Ці люди не хочуть висвітлення подій, які були на Майдані, вони прийшли в балаклаві. Мені зателефонували наші хлопці, які сьогодні ночували на Майдані, сказали, що тут збираються незрозумілого вигляду люди в камуфляжі, в балаклаві, які оточують периметр наших наметів. Я приїхав, попросив їх представитися, зняти балаклави, вони зламали камеру, штатив і силою забрали з Майдану”, - зазначив він.

6. У Дніпропетровську влада створювала перешкоди для роботи журналістів на сесії міськради

29.02.2016 29 лютого під час проведення сесії Дніпропетровської міської ради влада заборонила журналістам вхід до сесійної зали, виділивши місця на балконах. Проте журналістів деяких ЗМІ не пускали й на балкон. Досі чиновники міськради не пояснили хаос, який відбувався під час сесії, і вибіркові заборони для ЗМІ. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.

Вхід до сесійної зали журналістам заборонили. У прес-службі міської ради пояснили, що присутність преси в залі не передбачена, їхні робочі місця розташовані на спеціально відведених балконах.

Директор департаменту взаємодії з правоохоронними органами міськради Олександр Свіренко пояснив, що саме він дав розпорядження не пропускати журналістів до сесійної зали. Проте в залі працювали кілька кореспондентів, а причини вибіркового доступу журналістів до сесійної зали чиновник пояснити не зміг.

На один із двох балконів для преси журналісти проривалися “з боями”. Зокрема, знімальну групу 34 каналу та каналу Еспресо.TV не пропускали на балкон. Як повідомила журналістка Еспресо.TV Юлія Мельниченко, охоронці посилалися на наказ, проте пояснити, хто його дав і чим він зумовлений не змогли. Врешті, журналісти прорвалися до балкону, який на той момент був напівпорожній.

Журналістам також заважала напружена обстановка у будівлі міськради. Зокрема, прохід на другий поверх, де знаходилася сесійна зала, був заблокований активістами, яких стримували представники поліції та "Муніципальної гвардії". Через це журналістам доводилося прориватися через натовп. У коридорі перед сесійною залою виник конфлікт між журналістом-фрілансером Олександром Пугачем та співробітником поліції. Як пояснив Олександр, він знімав кордон, а поліцейський почав його відштовхувати. Поліцейський свою поведінку пояснив тим, що журналіст “тикав йому камерою в обличчя”.

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко так прокоментував ситуацію: “У кожного, не лише в журналіста, є право відвідувати сесії органу місцевого самоврядування згідно з пунктом  4 статті 3 Закону України «Про доступ до інформації». Допущення лише на балкон, а не в ту частину сесійної зали, де сидять депутати, я б не назвав порушенням даного права, але бажано зробити окремий балкон для журналістів, а окремий - для інших громадян, принаймні, суперечитиме закону допуск на балкон сесійної зали самих лише журналістів без допуску громадськості. Хоча допуск окремих журналістів до депутатів, а інших - лише на балкон, уже варто розцінювати як застосування безпідставного вибіркового підходу”.

Як повідомляв ІМІ, 27 лютого прес-служба Дніпропетровської міської ради оголосила про акредитацію журналістів на сесію міськради, заплановану на 29 лютого.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ – 1

1.Дніпропетровська міськрада запроваджує пропускний режим для журналістів

29.02.2016 Дніпропетровська міськрада запроваджує пропускний режим для журналістів: допуск на сесію міськради 29 лютого відбуватиметься після акредитації та за перепустками. Про це повідомили в прес-службі Дніпропетровської міської ради, інформує Радіо Свобода.

Зокрема, ЗМІ просять надати дані про журналістів, операторів та фотокореспондентів, а також інформацію про техніку, яку вони будуть використовувати під час сесії.

“Підтвердженням акредитації є перепустка, яку представники ЗМІ зможуть отримати 27 лютого 2016 року у приміщенні міської ради”, – йдеться у повідомленні.

Водночас в Інституті масової інформації журналістам, які звернулись за коментарями, нагадали, що органи місцевої влади не мають права забороняти доступ журналістам, а акредитація має передбачати спрощену процедуру допуску, а не його обмеження, і її відсутність не може бути причиною недопуску представників ЗМІ.

“Новосформовані міські ради по всій Україні почали масово обмежувати доступ журналістів на відвідування засідань. Зокрема, такі випадки стали відомі у грудні 2015 року в Маріуполі, Миколаєві, Запоріжжі і Луцьку”, – додали в ІМІ.

29 лютого Дніпропетровська міська рада відкрила третє засідання першої сесії. Планується, що на цьому засіданні буде обрано нового секретаря міськради.

Як повідомляв ІМІ, юристи ІМІ у зв'язку з тим, що новосформовані міські ради по всій Україні почали масово обмежувати доступ журналістів на відвідування засідань, заявляли, що органи місцевого самоврядування не мають права забороняти журналістам відвідувати засідання, а акредитація - це процедура для спрощення роботи журналістів, а не обмеження. Зокрема, випадки обмежень стали відомі у грудні 2015 року у Маріуполі, Миколаєві, Запоріжжі і Луцьку.

7 грудня 2015 року новообрана Сквирська районна рада Київської області внесла зміни до Регламенту райради, згідно з якими лише акредитовані представники ЗМІ можуть проводити відео- та фотофіксацію пленарного засідання.

Непрямий тиск

Інші види тиску – 2

1. Проти журналіста-розслідувача розіслали анонімку, обізвавши сепаратистом

01.02.2016 На журналіста інтернет-видання “Четверта влада” та проекту розслідувань Громадського телебачення “Слідство Інфо” Володимира Торбіча після викривальних публікацій розіслали анонімку, обізвавши сепаратистом. Видання з’ясувало, що зробив це син фігуранта журналістського розслідування Сергій Постоловський, повідомляє “Четверта влада”.

Як пише видання, 28 січня на порталі було оприлюднено дві публікації. Одна стосувалась тиску ректора РДГУ Руслана Постоловського на викладачів: Без роботи і без зарплати: чому викладачі РДГУ йдуть у відпустку за власний рахунок. Інша – розслідування рівненських журналістів проекту Слідство Інфо про п’ять скандалів представників Радикальної партії Ляшка на Рівненщині.

Після публікації захищати ректора РДГУ, який відмовився відповідати на запитання журналістів, став його син Сергій Постоловський. Він написав свою думку у групі «Рівненщина політична» в соцмережі Фейсбук, яка переросла в дискусію. У соцмережі Сергій означив себе як політичного аналітика.

При цьому, зауважує видання, під час скандалу з радикальним головою Рівненської облради Сергій Постоловський називав себе його радником на громадських засадах.

Також Сергій Постоловський був у списках партії Ляшка на виборах у Верховну Раду. Під час виборів ректора РДГУ у 2015 році нардеп-радикал Андрій Лозовий вихваляв у соцмережах та на джинсовому ефірі місцевого телебачення ректора Руслана Постоловського і ганьбив усіх, хто критикує очільника корумпованого університету.

Не проминув університет Постоловського і лідер радикалів Олег Ляшко, який приїздив у Рівне для підтримки свого голови обласної ради:

Зранку 29 січня, після викривальних публікацій, на електронні пошти рівненських ЗМІ з невідомої електронки надійшла анонімка.

“Автор анонімки назвав журналіста Володимира Торбіча сепаратистом і приписав йому участь в якихось релігійних організаціях, які підтримували окупантів під час захоплення Криму. При цьому анонімка написана таким чином, щоб всі подумали на авторство УНСО та Сергія Пандрака”, - пише видання.

Закінчувалася анонімка реченням: “Громадськість Рівненщини вимагає припинити відверту антиукраїнську діяльність Володимира Торбіча, спрямовану на розхитування соціально-політичної ситуації в регіоні”.

Сергій Пандрак у телефонній розмові заявив, що не причетний до цієї анонімки.

Як пише видання, в анонімці один із абзаців наклепу повністю списаний із тексту, який під час виборів ректора РДГУ був оприлюднений з посиланням на сестру ректора Руслана Постоловського викладачку РДГУ Людмилу Шугаєву.

Після цього редакція перевірила властивості розісланого вордівського документу і побачили, хто його автор – pastiks@gmail.com.

А далі вдалося з’ясувати, що електронна пошта прив’язана до акаунтів у соцмережі “Google +” та Фейсбука Сергія Постоловського. Пошта також включена в розсилку прес-служби Рівнеради, як пошта Сергія Постоловського. Ця електронка також зазначена як пошта Сергія Постоловського на Форумі видавців у Львові.

Медіа-юрист Олександр Бурмагін зазначив, що у даному випадку є всі ознаки цивільно-правового делікту з порушенням особистих немайнових прав щодо недоторканності честі, гідності та ділової репутації.

“Проте, цей спосіб захисту прав також вимагає доведення і встановлення в ході розгляду справи в суді особи поширювача. Якщо в ході зазначених вище дій особу встановити буде неможливо, то законодавство передбачає лише один спосіб захисту. А саме, “в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо) суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК (п.13 Постанови Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2015 р.)”, - розповів юрист.

Коли зателефонували Сергію Постоловському, той слухавки не взяв, відписавши, що і не візьме.

На запитання, з якою метою він розіслав анонімку з наклепом на журналіста та чому зробив це з посиланням на УНСО, відповів, що він не розсилав анонімки.

2. Активісти "Азову" заблокували у Києві будівлю "Інтеру"

25.02.2016 У Києві 25 лютого представники полку “Азов” заблокували будівлю телеканалу “Інтер”, оголосивши акцію безстроковою. Про це повідомляє 112.ua з посиланням на прес-службу “Азова” в соцмережі “ВКонтакте”.

Як повідомили в полку, активісти дзвонили в двері, але представники телеканалу виходити не стали, тому протестувальники заблокували будівлю. Вони скандували “Україна понад усе” і “Слава Україні!”.

Співробітники телеканалу при цьому барикадували територію. Вони підготували колючий дріт.

“На «Інтері» працюють багато хлопців, які дійсно хороші журналісти, але всі вони знаходяться під кремлівською цензурою”, - заявляють активісти.

Начальник служби безпеки вийшов до людей і запросив активістів усередину, але вони залишилися чекати представників телеканалу зовні, щоб передати свої вимоги їм.

Учасники акції вимагали, щоб керівництво каналу “зреклося кремлівської цензури”.

Мітингувальники не пропускали всередину будівлі співробітників телеканалу.

Як повідомляв ІМІ, 24 лютого СБУ депортувала з України, заборонивши в'їзд до України на п’ять років, колишню креативну продюсерку “Подробиць тижня” на телеканалі “Інтер”, громадянку РФ Марію Столярову, яка перервала трансляцію прямого ефіру з родичами героїв Небесної Сотні зі словами: “Ну-ка, давайте закінчуйте цю х*ню”. Інцидент стався під час прямого ефіру недільної програми “Подробиці тижня”, коли журналістка телеканалу Олена Зоріна спілкувалася з родичами загиблих під час розстрілів на Євромайдані 18-21 лютого 2014 року активістів.

24 лютого ТОзВ “Національні інформаційні системи” звільнило креативного продюсера підсумкової програми новин “Подробиці тижня” на телеканалі “Інтер” Марію Столярову з роботи “за угодою сторін” на підставі її заяви.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова - 6

1.Власницю "Хвилі", яка напала на житомирських журналістів, судитимуть за двома статтями

03.02.2016 Житомирська поліція 29 січня направила до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно власниці готельно-оздоровчого комплексу “Хвиля” Євгенії Волинець, яка 29 жовтня 2015 року напала на знімальну групу Житомир.info під час зйомки сюжету про пожежу комплексу. Про це Житомир.info повідомила речниця ГУ Нацполіції в Житомирській області Алла Ващенко.

За словами речниці, Волинець пред’явлено звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу. “Обвинувачення пред’явлено по двом статтям Кримінального кодексу: 171 стаття «Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста» і стаття 347 з позначкою 1 «Умисне знищення чи пошкодження майна журналістів». Відповідно до санкції статей, передбачено покарання від накладення штрафу до піврічного арешту, або обмеження волі за статтею №171 до 3 років, за статтею №347 до п’яти років”, - повідомила Ващенко.

Крім того, повідомила речниця, Волинець уже притягалась до кримінальної відповідальності. “За матеріалами справи вона вже двічі притягалась до кримінальної відповідальності за дії, пов’язані з порушеннями під час підприємницької діяльності”, - розповіла Ващенко.

Розглядатимуть справу у Богунському районному суді, дата першого засідання поки не відома.

Як повідомляв ІМІ, 29 жовтня 2015 року хазяйка готельно-оздоровчого комплексу “Хвиля” Євгенія Волинець напала на знімальну групу Житомир.info під час зйомки сюжету про пожежу. Спочатку охоронець не пускав їх на територію, потім прибігла хазяйка, відібрала у журналістів базу і мікрофон, порвала дріт.

Через деякий час Волинець напала на знімальну групу каналу СК-1, зокрема на журналістку Яну Кухарчук (Черпицьку) та побила журналістку Житомир.today Марію Маслюківську.

За фактом перешкоджання журналістській діяльності у поліції відкрили кримінальне провадження за 171 статтею.

9 грудня 2015 року власниці готельно-оздоровчого комплексу “Хвиля” Євгенії Волинець, яка 29 жовтня 2015 року напала на знімальну групу Житомир.info під час зйомки сюжету про пожежу комплексу, оголошено про підозру.

2. За фактом погроз журналістці відкрито справу за 171 статтею

03.02.2016 Черкаська поліція відкрила кримінальне провадження з правовою кваліфікацією ч.1 ст.171 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) за фактом погроз головній редакторці газети “Черкаський кур’єр” Тетяні Дончевій. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Тетяні Дончевій погрожував розправою невідомий чоловік, вимагаючи не писати неправдиві відомості щодо працівників поліції.  Звернулась журналістка до черкаського відділу поліції 31 січня. Вона повідомила, що біля магазину на вулиці Одеська до неї підійшов невідомий чоловік і погрожував фізичною розправою.

“Було встановлено, що чоловік, який підійшов до заявниці, назвав своє прізвище і вимагав не писати неправдиві відомості щодо працівників поліції. Крім того погрожував розправою у разі розміщення неправдивої інформації в засобах масової інформації”, - повідомляє поліція.

Зараз проводяться всі необхідні слідчі (розшукові) дії для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та особи, яка брала у ньому участь.

Слідство триває.

3. Суд визнав, що голова сільради на Xерсонщині неправомірно заборонив журналісту відеозйомку

15.02.2016 Одеський апеляційний адміністративний суд визнав неправомірними дії голови Стрілківської сільської ради (Херсонщина) Олександра Пономарьова та сільради, які заборонили журналісту газети “Народний Контроль України” Євгенію Морозову проводити відеозйомку під час засідання сесії та проведення розгляду першого питання порядку денного у закритому режимі. Про це повідомляється на сайті Незалежної медіа-профспілки.

“Під час сесії мали розглядатись земельні питання, тому Пономарьов О.П шахрайським способом, разом зі «своїми» депутатами незаконно поставив на голосування питання про проведення сесії у закритому режимі. При цьому надаючи образливі коментарі в мою адресу. Депутати, окрім декількох осіб, проголосували за  заборону відеозйомки і Пономарьов (головуючий на сесії) попросив журналіста покинути зал, де проводиться сесія, посилаючись, що це вирішили депутати рішення”, - розповів спецкор газети Євгеній Морозов.

Медіа-юрист, заступник голови медіа-профспілки Олександр Тарасов нагадав, що закон “Про інформацію” визначає, що журналіст має право вільно відвідувати приміщення суб’єктів владних  повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться (ч.2 ст.25 ЗУ “Про інформацію”). “Сесія це відкритий захід. Наступним кроком має бути притягнення сільського голови О.Пономарьова до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.171 КК (перешкоджання журналістській діяльності вчинене посадовою особою), ст. 365 КК (перевищення влади та службових повноважень)”, - зазначив медіа-юрист.

4. Поліція розслідуватиме погрози Бердинських за статтею "погроза або насильство щодо журналіста"

16.02.2016 За фактом погроз журналістці видання “Новое время” Христині Бердинських Слідчий відділ Подільського управління поліції розпочав кримінальне провадження за статтею 345-1 (Погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до трьох років позбавлення волі. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у м.Києві.

“У рамках досудового розслідування правоохоронці провели ряд першочергових слідчих дій, у тому числі опитали журналістку. Розслідуванням кримінального провадження займатиметься поліція Оболонського райуправління поліції, оскільки подія трапилася саме в цьому районі столиці”, - повідомили в поліції.

Як повідомляв ІМІ, 12 лютого журналістка видання “Новое время” Христина Бердинських отримала на мобільний телефон СМС з погрозами розправи. “Кристина, ще один висер в журналах про Київгаз і твій пам'ятник буде стояти поруч з пам'ятником Гонгадзе”, - написано в СМС.

В журналі “Новое время” від 22 січня 2016 року вийшов великий матеріал Христини Бердинських про бізнес екс-регіонала Юрія Бойка. У статті “Чому екс-регіонал уникнув суду і продовжує контролювати один з головних газових активів - розслідування в НВ №2” згадувалася і компанія Київгаз, якою управляє зять голови Опозиційного блоку Сергій Горовий.

Христина Бердинських пов’язує погрози зі своєю журналістською діяльністю.

За фактом погроз журналістці видання “Новое время” Христині Бердинських поліція розпочала досудове розслідування з попередньою кваліфікацією: частина 1 статті 129 Кримінального кодексу України (погроза вбивством).

5. Суд присудив нападниці на журналіста "Преступности.НЕТ" 850 грн штрафу

18.02.2016 Центральний районний суд Миколаєва визнав винною адміністратора інтернет-клубу Юлію Вітколовську в перешкоджанні журналістській діяльності кореспондента інтернет-видання “Преступности.НЕТ” Андрія Лохматова і засудив її до штрафу в 850 гривень. Таке рішення 18 лютого ухвалила суддя Центрального райсуду Світлана Скрипченко, повідомляє “Преступности.НЕТ”.

Під час судового процесу після того, як потерпілий дав свої свідчення, суддя Світлана Скрипченко у зв'язку з постійним перенесенням засідань через хворобу адвоката обвинуваченої запропонувала сторонам підписати договір про примирення, в якому домовитися про покарання Юлії Вітколовської. Тим самим, суд припиняє розгляд справи в повному обсязі, не допитує свідків і не досліджує письмові докази, а призначає обвинуваченій покарання, до якого прийшли самі учасники процесу.

8 лютого сторони підписали такий договір, згідно з яким Вітколовська повністю визнає свою провину в скоєнні зазначених правопорушень та зобов'язується оплатити штраф у розмірі 850 гривень.

Суддя Світлана Скрипченко, опитавши всіх учасників процесу, затвердила даний договір і в результаті винесла вирок.

“Визнати винною Вітколовську Юлію Володимирівну в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 171, частиною 1 статті 126 Кримінального кодексу України і призначити покарання за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 гривень), за частину 1 статті 126 Кримінального кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 гривень). На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань призначити Вітколовській Юлії Володимирівні остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень)”, - йдеться у вироку судді Скрипченко.

Як повідомляв ІМІ, 25 липня 2015 року у Миколаєві громадські активісти та журналісти виявили підпільний зал ігрових автоматів. Коли журналісти зайшли до нелегального закладу, його адміністратор Юлія Вітколовська накинулася на журналіста “Преступности.НЕТ” Андрія Лохматова, намагаючись вирвати з його рук фотоапарат і його службове посвідчення, а також силою намагалася виштовхнути його з приміщення.

Міліція відкрила за даним фактом за частиною 1 статті 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста) і частини 1 статті 126 (нанесення удару, який заподіяв біль, але не спричинив тілесних ушкоджень) Кримінального кодексу України.

У листопаді 2015 року стало відомо, що Слідчий Центрального райвідділу міліції Миколаєва Сніжана Непомняща за вказівкою прокуратури закрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістській діяльності кореспондента “Преступности.НЕТ” Андрія Лохматова з боку адміністраторки нелегального залу ігрових автоматів Юлії Вітколовської.

Однак пізніше справу було відновлено за наполяганням прокуратури Миколаївської області, і в результаті було передано до суду.

6. Відкрито справу за перешкоджання журналістам під час “закритої” сесії Дніпропетровської міськради

29.02.2016 Cлідчий відділ Амур-Нижньодніпровського відділення поліції у Дніпропетровську за фактом перешкоджання журналістам, які не змогли 29 грудня 2015 року потрапити на виїзну сесію міськради, відкрив кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу. Про це йдеться у відповіді Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на запит регіонального представника ІМІ.

Як йдеться у відповіді, за фактом звернення журналістки та директорки 9 каналу Ольги Владімірової від 29 грудня слідчим відділом Амур-Нижньодніпровського відділу поліції в Дніпропетровську внесено відомості в ЄРДР за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу.

На звернення щодо відсутності реакції в Амур-Нижньодніпровському відділенні поліції повідомили, що відкрили провадження за ст. 259 (неправдиве повідомлення про загрозу). В міському відділі поліції повідомили, що журналістів не пропускали через повідомлення про замінування та потребу евакуювати людей, що знаходилися у будівлі.

На повторний запит ІМІ в поліції уточнили, що провадження за ст. 259 стосується неправдивого повідомлення про замінування будівлі, а недопуск журналістів вже розцінили як перешкоджання та відкрили відповідне провадження.

Як повідомляв ІМІ, 29 грудня 2015 року в Амур-Нижньодніпровському районному виконкомі Дніпропетровська на 6 ранку була скликана сесія, на яку більшість журналістів не змогли потрапити. Вони викликали поліцію через перешкоджання їхній професійній діяльності, проте співробітники на виклик не відреагували.

Реакція журналістської спільноти – 1

1.Чернівецька НСЖУ закликає журналістів виважено писати про міжнаціональні стосунки

11.02.2016 Правління Чернівецької обласної організації Національної спілки журналістів України закликає журналістську спільноту об’єктивно та виважено писати на тему міжнаціональних відносин, оскільки в області чиняться спроби дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію. Про це йдеться у зверненні правління, яке на своєму засіданні 8 лютого прийняла Чернівецька обласна організація НСЖУ, повідомляє “Молодий буковинець”.

“Під виглядом заяв про утиски прав національних меншин фактично йдеться про намагання посіяти недовіру між представниками різних етносів нашого краю, який відомий своїми історичними традиціями толерантного співжиття людей різних національностей. Не секрет, що своєрідну інформаційну путівку в життя авторам подібних заяв нерідко дають ЗМІ, які багато пишуть про діяльність деяких «активістів», формуючи їх пізнаваність та популярність. На жаль, доводиться констатувати, що інформаційний капітал ті використовують часто-густо у своїх корисливих цілях та на шкоду мешканцям нашої області”, - йдеться у зверненні.

Тому правління Чернівецької обласної організації НСЖУ “закликає журналістську спільноту об’єктивно та виважено висвітлювати діяльність так званих активістів. “Особливо у повідомленнях на делікатну тему міжнаціональних відносин важливо відділяти громадське від спекулятивного. Правилами мають бути принцип «Не зашкодь!» і суворе дотримання стандартів журналістики. Саме це дозволить, інформуючи про події, не розхитувати ситуацію, не роздмухувати конфлікти, як би цього хотілось провокаторам. Окремо звертаємось до журналістів-депутатів: не піддайтеся спокусі використати свою політичну діяльність у журналістській праці”, - йдеться у зверненні.

Головне завдання журналістики, нагадують в НСЖУ, об’єктивне, неупереджене, збалансоване інформування людей.

Крим - 3

1.На кримськотатарську газету Avdet поскаржилися в прокуратуру

08.02.2016 На кримськотатарську газету Avdet поскаржилися до прокуратури окупованого Росією Криму з вимогою “провести детальну перевірку газетних шпальт і закрити цю газету раз і назавжди”. Поскаржився на газету Рустем Хаялі, який представився доктором історичних наук. Про це йдеться на сайті видання, повідомляє Радіо Свобода.

Копія скарги надійшла на електронну адресу газети. Хаялі вважає, що “діяльність цієї газети в сучасному Криму є нонсенсом, а сама газета є п’ятою колоною в прихованій формі висловлюючи інтереси Меджлісу, так би мовити, працюючи тихою сапою”.

На його думку, газета Avdet ніколи не висловлювала інтереси кримських татар, а “була рупором Меджлісу протягом 30 років”. При цьому у виданні наголошують, що газета існує 26 років.

Також скаржник у некоректній формі висловився на адресу співробітників видання в темі електронного листа: “Я «знищу» вашу газету законним шляхом”.

У газеті вважають, що причиною цієї скарги стало те, що, на думку Хаялі, Avdet у 2012 році опублікувала матеріал його монографії під чужим ім’ям. “Avdet вже намагається зв’язатися з автором матеріалу – студентом на той час – Селімом Алі, який надіслав текст «Виникнення і діяльність партії Міллі Фірка», який Хаялі вважає продуктом своєї інтелектуальної праці”, – пише газета.

У виданні зазначають, що Avdet в різні роки публікувала матеріали Рустема Хаялі.

У прокуратурі окупованого Росією Криму скаргу Хаялі поки що не коментували.

Газета Avdet з 1 квітня 2015 року не має змоги повноцінно друкуватися, оскільки, незважаючи на неодноразові спроби отримати реєстрацію в Криму в рамках російського законодавства, кожен раз отримувала відмови. На даний час функціонує онлайн-версія видання. Виходить також друкована версія, однак через відсутність реєстрації видається обмежений тираж – 999 примірників.

Як повідомляв ІМІ, у червні 2014 року головного редактора кримськотатарської газети Аvdet Шевкета Кайбуллаєва викликали до прокуратури Сімферополя, яка перевіряла факт порушення вимог закону РФ “Про протидію екстремістській діяльності” з боку керівництва газети.

У липні 2014 року в Роскомнагляд надійшла скарга на газету, написана від імені громадянина Ріната Шаймарданова, який звинуватив видання у публікації екстремістських матеріалів.

24 липня 2014 року головного редактора видання Шевкета Кайбуллаєва викликали на бесіду в прес-службу управління ФСБ в Криму, де його і проінформували про дану скаргу.

16 вересня 2014 року у Сімферополі співробітники ФСБ Росії провели обшук у будівлі Меджлісу кримськотатарського народу, а також у редакції газети Аvdet, офіс якої розташований у будівлі представницького органу кримських татар.

Кримськотатарська газета Avdet планувала скоротити тираж, щоб працювати в Криму без реєстрації в Роскомнагляді, який не видав відповідний дозвіл виданню.

Газета Avdet є друкованим органом Меджлісу кримськотатарського народу. Видається з 15 липня 1990 року.

2. В окупованому Криму заблокували доступ до "Цензор.нет" та "Української правди"

15.02.2016 У Криму заблокований доступ до українських інформаційних сайтів - Цензор.нет та Української правди. Про це повідомляють “Події Криму” з посиланням на Кримську правозахисну групу.

Так, при спробі зайти на Цензор.нет з Сімферополя з'являється повідомлення, що доступ до сайту обмежений, тому що він нібито містить інформацію, поширення якої заборонено в РФ.

Крім того, про блокування на території Росії раніше повідомив український сайт “Апостроф”. Видання отримало попередження від Роскомнагляду про порушення порядку розповсюдження інформації на території РФ.

Як повідомляв ІМІ, 13 лютого Роскомнагляд надіслав повідомлення інтернет-виданню “Українська правда” про обмеження доступу до сайту на території Росії через новину від 1 квітня 2015 року “Україні слід готуватися до відкритої війни з Росією - Чубаров”.

29 січня на території окупованого Росією Криму був заблокований новинний сайт “Події Криму” через опубліковану для кримчан інструкцію, як зайти на сайти, заблоковані кримськими провайдерами.

29 січня Роскомнагляд заблокував сайт інформаційного агентства РБК-Україна.

3. ФСБ Росії заборонила в'їзд до Криму журналістці "Української правди"

25.02.2016 Окупаційна влада Криму заборонила в'їзд на півострів журналістці Української правди, кримчанці Анастасії Рінгіс, до 2020 року. Про це Рінгіс повідомили 25 лютого під час проходження КПП Чонгар, повідомляє УП.

Повідомлення про заборону на в'їзд журналістці оголосили співробітники ФСБ РФ.

Анастасія Рінгіс родом з Гурзуфа, її батьки проживають в окупованому Криму.

Журналістка пов’язує заборону на в'їзд до окупованого Криму з депортацією екс-креативної продюсерки “Інтеру”, громадянки РФ Марії Столярової. Про це вона повідомила 15 хвилин.

“Я думаю, що це «ответка», тому що три дні тому у них (окупаційної влади Криму - ред.) не було до мене запитань, а тепер з'явилися”. Я зараз думаю, що легко відбулася. Якби я зробила те, що планувала, - я хотіла проїхатися по кримськотатарським селам, де зараз відбуваються репресії, - то, напевно, взагалі б не виїхала з Криму”, - розповіла Рінгіс.

За її словами, на адміністративному кордоні з Кримом, її зупинили і почали посилено перевіряти документи. “Мені кажуть: «У вас, здається, є погана однофамільниця». Я кажу: цікаво, що це за «погана однофамільниця»? Просто у мене рідкісне прізвище. Офіцер каже: “Почекайте, постійте, зараз з'ясуємо. Чомусь там у вас стоїть «відмова про в'їзд». Ми стояли півгодини. На тому митному пункті не було людини, яка б не подивилася мій паспорт. Я вже почала приколюватися, що ж я такого цікавого зробила? Кажу їм, ви б не могли поставити мене до відома, що відбувається? Мені відповідають: «Вам відмовлено у в'їзді». Я запитала, які підстави для відмови? Вони відповідають: «Це необхідно для обороноздатності і безпеки держави, або громадського порядку, або здоров'я населення».

Потім, після оформлення додаткових документів, у Рінгіс була ще й тригодинна розмова зі співробітником ФСБ. Як вона висловилася, у “ватних тонах”.

“Він питає: чому у вас такий безлад в країні? Я йому кажу: які у вас джерела інформації? Звідки ви зробили такий висновок? Він мені: у вас же люди виходять на Майдан? Я відповідаю: у нас люди постійно виходять на Майдан, ми весь час перебуваємо в дискусії. Одним словом, він тягнув час, давав помилкову надію, що рішення буде переглянуто. Я йому сказала, що їду до хворого батька, що можу зателефонувати йому і дати слухавку. В кінці бесіди він мені каже: ну ми ж з вами люди маленькі... А я йому: ви, може, і маленький, а я становлю небезпеку для обороноздатності Російської Федерації. Так що, вибачте, поруч зі мною не ставайте!”, - розповіла вона.

Порушення прав журналістів на територіях, окупованих «ДНР» і «ЛНР» - 1

1.В "ДНР" розпорядилися відключити майже всі українські телеканали

10.02.2016 Влада терористичної ДНР розпорядилася відключити майже всі українські телеканали через інформацію екстремістського характеру. Про це йдеться в листі так званого міністерства інформації ДНР, повідомляє Укрінформ.

Як зазначається в листі, за оперативними даними, у найближчий час українською владою заплановано комплекс заходів з включення блоків інформації екстремістського характеру в сітку українських телеканалів, що мовлять на території ДНР (у тому числі тематичних - спортивних, дитячих, пізнавальних тощо). З метою запобігання розповсюдженню матеріалів та інформації, що носять екстремістський характер, необхідно в строк до 10.02.2016 р. припинити мовлення телеканалів України.

Після цього, зазначається в листі за підписом в.о. міністра інформації Є.Н.Нікітіної, міністерством інформації буде проводитися перевірка усіх суб'єктів ринку комунікацій на предмет виконання цієї вимоги.

При цьому до листа додано додатки з переліком телеканалів, де крім загально-політичних вказані також телеканали Футбол-1, дитячий Піксель, Культура, Еко-ТБ тощо.



comments powered by Disqus