Барометр свободи слова за травень 2015 року


У травні основним порушенням прав журналістів в Україні стали випадки перешкоджання журналістській діяльності - 8. У порівнянні з квітнем кількість таких порушень зросла незначно (у квітні - 5, у березні - 4 випадки, у лютому – 8, у січні – 1). Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

Цього місяця ІМІ зафіксував 3 випадки побиття, нападів на журналістів (у квітні - 2, у березні - 5, у лютому – 5, у січні - 6).

Кількість погроз, залякувань журналістів у травні знизилася - зафіксовано 2 випадки цього місяця (у квітні - 7, у березні - 4, у лютому - 2, у січні - 3).

Перешкоджали журналістам у Миколаєві, Одесі, Житомирі, Києві, Рівному, Херсоні та Кіровограді. У чотирьох випадках перешкоджань інциденти сталися під час судових засідань. У двох випадках суд заборонив журналістам здійснювати навіть аудіозапис судового процесу, що є порушенням ч.6 ст.27 Кримінально-процесуального Кодексу. У двох інших правоохоронці не пускали журналістів на відкриті судові засідання.

Випадки нападів на журналістів сталися у Харкові, Полтаві та Одесі. На журналістів нападали невідомі, правоохоронці та активісти. Інциденти сталися під час 9 травня, у приміщенні суду.

По 1 випадку у травні зафіксовано ненадання доступу до публічної інформації, політичного тиску, кібер-атаки, судового позову проти ЗМІ та судового позову від журналістів. Водночас цього місяця ІМІ не зафіксував випадків цензури.

Також 1 випадок порушення прав медійників стався на українській території, що окупована представниками “ДНР” і “ЛНР”.

У Криму в травні ІМІ зафіксував 5 випадків порушень прав журналістів і ЗМІ. Хоча у порівнянні з квітнем ця кількість вдвічі знизилася (у квітні - 10, у березні - 7, у лютому - 3, у січні - 2). Всі випадки у травні пов’язані з тиском ФСБ Росії і окупаційною владою Криму.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 1 випадок убивства журналіста, 21 випадок побиття та нападів на журналістів, 26 випадків перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та 7 випадків цензури.

Детальніше ознайомитися з барометром можна нижче:

Фізична агресія

Побиття, напади – 3

1.У Харкові під час сутичок 9 травня оператору ОТБ вибили камеру

09.05.2015 У Харкові 9 травня сталося кілька сутичок під час заходів до Дня перемоги. Під час однієї сутички оператору ТРК ОТБ Олександру Лагутіну вибили відеокамеру.

Інцидент стався біля меморіалу Слави, коли оператор телеканалу ОТБ знімав покладання квітів.

Там під час словесних перепалок ветеранів із активістами проукраїнських організацій представник одного з таких об'єднань, “Східного корпусу”, В’ячеслав Дуда вибив відеокамеру з рук оператора.

Дуда зазначив, що сплутав оператора з представником сепаратистського каналу. “Мені здалося, що то – оператор “Анна Ньюз”. Я готовий вибачитися”, – додав активіст.

За словами журналістки ТРК ОТБ Ірини Гнатюк камера впала на землю, зазнала невеликих пошкоджень, але працює.

Керівництво телеканалу зв'язалося з головою Харківського МВС Анатолієм Дмитрієвим. Він пообіцяв розібратися в даному інциденті.

2. У Полтаві міліція напала на журналіста Громадського перед судом у справі Кернеса

18.05.2015 18 травня у Полтаві працівники міліції напали на журналіста Полтавського Громадського телебачення Анатолія Мележика перед судовим засіданням у справі мера Харкова Геннадія Кернеса, повідомляє Громадське ТБ.

Як розповів Мележик, на нього напали працівники міліції, коли він намагався зняти на відео блокування спецпризначенцями входу до зали засідання для представників ЗМІ (до суду пускали не більше 10 журналістів).

Нагадаємо, 18 травня у Київському райсуді Полтави мало відбутись попереднє судове засідання у справі мера Харкова Геннадія Кернеса.

Однак Кернеса було евакуйовано із залу суду через загрозу його життю та здоров'ю. Таке розпорядження дав керівник спецпідрозділу “Грифон”. Як повідомили захисники обвинуваченого, в одного з активістів, які зібралися під стінами суду, була помічена вогнепальна зброя.

Суд ухвалив рішення перенести розгляд справи на 28 травня 2015 року.

3. Під Одесою невідомий напав на знімальну групу Радіо Свобода

22.05.2015 22 травня у селищі Комінтернівське (Одеська область) невідомий чоловік напав на знімальну групу програми “Схеми” Радіо Свобода і Першого суспільного каналу і розбив журналістам камеру, повідомляє Радіо Свобода.

Інцидент стався під час виконання знімальною групу редакційного завдання. Журналіст Марія Тимощук і оператор Максим Пенько знімали біля офісу фірми “Лемодо”, яка нещодавно виграла тендер МВС України на постачання номерних знаків для транспортних засобів більш як на 70 мільйонів гривень. Ця компанія зареєстрована в Одеській області і до тендеру ніколи не займалася такою діяльністю.

“Ми приїхали за адресою селище Комінтернівське, вулиця Першотравнева, 56, де зареєстрований офіс фірми “Лемодо” – за редакційним завданням програми “Схеми” Радіо Свобода. Дуже скромний офіс, одна кімната. Він був зачинений, ми зафільмували табличку, поспілкувались з іншими підприємцями. У коридорі офісу до нас підбіг невідомий чоловік із криками “Не знімайте тут”, “Чому ви знімаєте без дозволу” – і розбив нам камеру”, – розповіла Марія Тимощук.

Журналісти викликали міліцію і написали заяву, вбачаючи у нападі ознаки злочину, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України, – про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Погрози, залякування – 2

1.Запорізька СБУ зацікавилася журналістом Громадського ТБ після дискусії з головою облСБУ

12.05.2015 У Бердянську (Запорізька область) 12 травня під час сесії міської ради голова Запорізької СБУ Олександр Шмітько нахамив журналісту Громадського ТБ Приазов’я Івану Синєпалову, а декілька годин потому журналістом почала цікавитися обласна СБУ. Про це Синєпалов написав у блозі на сайті Остров.

За його словами, конфлікт виник через те, що він намагався спростувати слова голови обласної СБУ про те, що добровольчі батальйони хотіли захопити владу у Бердянську, зокрема, захопити будівлю міськради і проголосити народного мера. Всі звинувачення голови СБУ на адресу добровольчих батальйонів журналіст пов’язує з тим, що на сесії мало розглядатися питання про звільнення міського голови Бердянська Олексія Бакая. За словами журналіста, Шмітько якраз був проти такого звільнення мера.

“Так от, на самій сесії Шмітько заявив, що такі речі (захоплення влади) відбулися у Слов'янську, і тепер там руїни, "всі будинки стоять без даху" (дослівна цитата), і взагалі там жах, якого він не хоче допустити у Бердянську. Тоді в дискусію вступив я. Намагався пояснити йому, що Слов'янськ уже відновлений, і ніяких руїн там і близько немає, у чому заслуга якраз людини, яка стала виконувачем обов'язків мера після арешту Нелі Штепи - Олега Зонтова. Шмітько по-хамськи став перебивати”, - написав Синєпалов.

Декілька годин після сесії, пише Синєпалов, йому почали телефонувати друзі та колеги із Запоріжжя, Києва та інших міст і розповідати, що СБУ уже обдзвонює усіх журналістів області, розпитуючи, хто він такий.

“А хороші люди в Бердянську повідомили, що орієнтування на мене і мого оператора уже висять на блок-постах навколо міста… Офіційно заявляю, що у разі, якщо зі мною щось станеться, винуватці будуть знайдені і покарані у лічені години. Не на того напали. Я - журналіст. І це значно важливіше, ніж уся ваша зброя”, - написав журналіст.

В коментарі ІМІ Іван Синєпалов підтвердив інформацію про конфлікт, додавши, що особисто йому з облСБУ ніхто не телефонував.

2. Депутат Ірпінської міськради погрожував розправою журналістці телеканалу НТН

21.05.2015 Депутат Ірпінської міської ради (м.Ірпінь, Київська область) Валерій Пєший погрожував фізичною розправою журналістці телеканалу НТН, повідомляє “Громада Приірпіння”.

Інцидент стався під час зйомок сюжету програми “Агенти впливу” про незаконні вирубки в Національному парку з боку міста Гостомель Київської області.

Журналісти хотіли розпитати депутата про акти на земельні ділянки. У відповідь на це Пєший сказав своєму охоронцю розбити камеру знімальної групи: “Да розбий камеру цьому п...су!”.

А журналістці сказав: “Викинь цю херню. Дати тобі по морді? Так зараз дам п...и тобі!”.

Після чого депутат сів до машини і журналістка заледве встигла відскочити з-під коліс “Ягурару”, яким той кермував.

Після інциденту працівники ЗМІ написали звернення до правоохоронних органів.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 8

1.У Миколаєві прихильники СРСР накинулись на журналіста, бо їм не сподобались його запитання

01.05.2015 1 травня у Миколаєві на головній площі міста під час незапланованого мітингу прихильники Компартії, Росії та відновлення СРСР накинулись на журналіста інтернет-видання “НікВесті” Олега Деренюгу та намагались вихопити в нього камеру. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.

Так, в ході виступу одного з лідерів мітингувальників журналіст запитав його, як його звати, та яку організацію він представляє, після чого жінки почали кричати, що він провокатор, а один з чоловіків схопив Деренюгу, намагаючись вихопити з його рук камеру. Однак, заклик журналіста про те, що він виконує свою професійну роботу та втручання міліціонерів запобігли конфлікту.

Проте учасники мітингу не заспокоювались та всіляко намагались перешкодити журналісту виконувати його роботу – постійно лізли до нього з перепалкою, а одна жінка навіть намагались прикрити об’єктив фотокамери Деренюги повітряною кулькою.

2. В Одесі учасники мітингу на Куликовому полі перешкоджали знімальній групі "1+1"

02.05.2015 В Одесі 2 травня учасники мітингу на Куликовому полі перешкоджали знімальній групі телеканалу “1+1”, штовхали та намагалися зламати камеру, повідомляє місцеве видання “Трасса Е-95”.

Як зазначає видання, під час зйомки сюжету кілька десятків учасників мітингу почали звинувачувати журналістів у брехні, необ'єктивному висвітленні подій, дорікати в тому, що вони працюють на канал Ігоря Коломойського, штовхати, а також намагалися зламати їм камеру.

“Інцидент міг перерости в бійку, однак міліція встигла розняти учасників конфлікту і вивести журналістів з території Куликова поля”, - пише видання.

Як повідомляє Репортер, учасники мітингу спробували вигнати знімальну групу “1+1” з криками “фашизм не пройде”, “сволочі, гниди геть звідси, у нас горе”.

Мітингувальники відтісняли знімальну групу від центральної частини паркану перед Будинком профспілок, куди люди прийшли покладати квіти.

Як зазначає видання, в момент, коли посипалися перші образи, журналісти просто знімали мітингувальників. Потім у оператора знімальної групи спробували вибити з плеча камеру.

У прес-службі телеканалу “1+1” уточнили, що на Куликовому полі була тільки коротка словесна сварка з боку мітингувальників, після якої журналісти повернулися до роботи, зазначає Телекритика.

Учасники мітингу на Куликовому полі зібралися вшанувати загиблих 2 травня 2014 року в Одесі. Цього дня минулого року внаслідок пожежі в Будинку профспілок загинули 48 осіб і не менше 200 постраждали.

3. У Житомирі депутат вихопив у журналістки телефон і жбурнув на сходи

07.05.2015 У Житомирі підсудний депутат Житомирської міської ради, перший заступник голови Луганської цивільно-військової адміністрації Михайло Пухтаєвич вихопив у журналістки телеканалу "112 Україна" Олени Галагуз телефон і жбурнув його на сходи. Інцидент стався 7 травня після чергового слухання суду про автомобільне шахрайство, де підсудним є Пухтаєвич, повідомляє Журнал Житомира.

Депутат вихопив телефон під час інтерв'ю з Галагузою.

У зв'язку з інцидентом в міліції, куди звернулася журналістка, було зареєстровано кримінальне провадження стосовно депутата Пухтаєвича.

В ефірі телеканалу "112 Україна" вона розповіла: "Коли закінчилося слухання суду, повинен був бути підхід до преси. Ми представилися, що є журналістами, і попросили пана Михайла дати коментар. Він почав тікати по сходах. Всі журналісти включили камери і слідували за ним. Я в абсолютно спокійній обстановці запитала його, на які кошти він їздить на слухання суду з Луганської області в Житомир і скільки заробляє на посаді чиновника. Після цього він вихопив у мене телефон і жбурнув об підлогу.

“Він вихопив у мене телефон, на який я здійснювала відеофіксацію інтерв'ю і жбурнув на підлогу в приміщенні суду. З моменту написання заяви в міліцію і отримання витягу пройшло півдня. Наприкінці нашої “епопеї” до себе запросив поговорити заступник керівника міськвідділу міліції Олександр Прокопчук, який сказав, що цю статтю можна буде перекваліфікувати на перешкоджання журналістській діяльності у ході слідчих дій. Це відео буде надано як доказ свавілля депутата-чиновника Пухтаєвича”, - розповіла Галагуза.

Як нагадує видання, вже сім років триває розгляд кримінальної справи, в якій Михайло Пухтаєвич є підсудним. 16 квітня засідання суду в Житомирі у кримінальній справі відносно автомобільного шахрайства перенесли.

4. Суд, який розглядає позов екс-гендиректора КРРТ, заборонив ЗМІ відеозйомку та запис на диктофон

15.05.2015 Шевченківський районний суд Києва заборонив журналістам вести відеозйомку під час розгляду справи екс-гендиректора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (КРРТ) Олександра Півнюка, який подав позов проти Кабінету Міністрів, вимагаючи відновлення на посаді. Також журналістам заборонили використовувати диктофон для запису, і їм доводилось записувати хід засідання від руки, повідомляє 112.ua.

Суддя Шевченківського суду Олег Малінніков заборонив ЗМІ проводити відеозйомку даного судового засідання перед початком засідання на прохання представників Держспецзв'язку та Кабінету Міністрів. Тим самим, зазначає видання, суд порушив закон “Про забезпечення права на справедливий суд”, який дозволяє ЗМІ використовувати портативні відеотехнічні прилади для фіксації судових засідань без дозволу суду.

Як зазначає видання, минулого засідання “цей суддя ховався від преси і відмовився давати будь-які коментарі у даній справі”.

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко вважає, що суддю навряд чи вдасться притягнути до відповідальності через недосконалість законодавства.

“Депутати, приймаючи Закон “Про забезпечення права на справедливий суд”, “забули” привести норми багатьох профільних кодексів у відповідність з новелами цього Закону щодо відеозйомки судових засідань. Тому я сумніваюсь, що суддю можна притягнути в даному випадку до відповідальності як порушника - проблема в недосконалості законодавства і там її й треба виправити”, - сказав він.

Як повідомляв ІМІ, 16 лютого уряд звільнив Олександра Півнюка з посади директора Концерну РРТ. У відповідь Півнюк подав позов до суду з вимогою відновлення його на посаді.

4 лютого міністр інформаційної політики Юрій Стець повідомив, що Кабінет Міністрів прийняв рішення відсторонити Олександра Півнюка з посади генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Стець звинуватив Півнюка у саботажі відновлення трансляції українських телеканалів та радіостанцій на сході.

Також Кабмін вирішив створити урядову комісію, яка протягом десяти днів мала надати оцінку діям Півнюка, і вирішив звернутися до силових структур з вимогою розпочати кримінальне провадження за фактом сприяння діяльності терористичних організацій.

Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації, в підпорядкуванні якої нині перебуває КРРТ, заявила, що заява міністра інформаційної політики Юрія Стеця про рішення уряду відсторонити Олександра Півнюка з посади гендиректора КРРТ може свідчити про наміри підпорядкувати Концерн РРТ Міністерству інформаційної політики.

16 лютого міністр інформаційної політики Юрій Стець заявив, що Кабмін звільнив з посади гендиректора КРРТ Олександра Півнюка.

18 лютого голова Держспецзв'язку Володимир Звєрєв повідомив, що Олександр Півнюк вирішив звільнитися з посади за власним бажанням і написав відповідну заяву. Звєрєв також заявив, що міжвідомча комісія, що розслідувала діяльність Олександра Півнюка, не висувала йому звинувачень у сепаратизмі та фінансуванні російських каналів, однак визнала за необхідне передати висновки комісії до правоохоронних органів.

З 28 березня 2015 року набув чинності Закон України “Про забезпечення права на справедливий суд”, яким, зокрема, засобам масової інформації дозволяється застосовувати портативні відеотехнічні засоби для фіксації судових засідань без дозволу суду. Відповідна норма прописана в пункті 3 статті 11 закону «Гласність і відкритість судового процесу».

5. У Рівному правоохоронці не пускали журналістів на відкрите судове засідання

16.05.2015 16 травня у Рівному правоохоронці не пускали журналістів на відкрите судове засідання Рівненського міського суду. Про це повідомила на свої сторінці у Facebook повідомила місцева журналістка Вікторія Мамотюк, повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.

“Працівники правоохоронних органів перешкоджали журналістам здійснювати свою професійну діяльність і забороняли бути присутніми на відкритому судовому засіданні, мотивуючи свої дії тим, що сьогодні… вихідний день”, - написала вона.

За її словами, судове засідання стосувалося обарівського сільського голови Івана Тимощука, якого звинувачують у хабарництві.

На засідання прийшли і рівненські журналісти, проте правоохоронці, які були не при виконанні посадових обов’язків і одягнуті у спортивні костюми, вирішили їх не пустити. Потрапити на судове засідання журналісти змогли лише тоді, коли в розмову втрутився працівник УБОЗу.

Вікторія Мамотюк звернулася до керівників обласного та міського управлінь МВС із метою з’ясувати прізвища осіб, які перешкоджали журналістам.

6. У Миколаєві суд заборонив журналістам знімати і записувати процес над депутатом-хабарником

18.05.2015 18 травня у Миколаєві суддя Центрального районного суду Володимир Алейніков заборонив журналістам проводити фото-, аудіо- і відеофіксацію резонансного судового процесу над депутатом Миколаївської міської ради, екс-“регіоналом” Сергієм Полянцевим, повідомляє Преступности.НЕТ.

Видання нагадує, що 16 жовтня 2014 року Полянцева спіймали під час отримання хабара. Полянцев, будучи заступником голови адміністрації Центрального району Миколаєва, вимагав від приватного підприємця - жителя Миколаєва 6 тисяч гривень за позитивне вирішення питання щодо розміщення малих архітектурних форм у Центральному районі Миколаєва.

Суддя Алейніков прийняв ухвалу, якою заборонив присутнім у залі суду журналістам проводити фото-, відео- і навіть аудіофіксацію судового засідання.

Як зазначає видання, на зауваження журналістів Алейніков не реагував, постійно перебивав представників ЗМІ, які апелювали до законів, які дозволяють фіксацію того, що відбувається в залі суду. Також суддя заявив, що журналісти нібито “заважають” розгляду справи Полянцева.

Сам же захисник депутата наполягав на тому, щоб не тільки заборонити фотографувати підсудного, а й взагалі вигнати представників ЗМІ із зали, оскільки нібито вони заважають йому “відстоювати невинність підсудного”.

Як зауважує видання, в цей день на процесі повинні були розглядати негласні слідчі дії співробітників міліції, розглядати фото- та відеоматеріали. Але через затягнутість судового засідання співробітники МВС і прокуратури змушені були покинути залу суду - їм потрібно було поспішати на інший процес.

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко заявив, що суд однозначно не мав права заборонити аудіфіксацію на диктофон. “Оскільки навіть ч.6 ст.27 КПК передбачає: "Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може... використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої”, - сказав юрист.

Щодо фото та відеозйомки, зазначив Головенко, то за тією ж нормою КПК її дійсно треба погоджувати з судом, оскільки при прийнятті Закону “Про забезпечення права на справедливий суд” законодавець не узгодив КПК з його нормами.

“Це стосується також деяких інших процесуальних кодексів, але, наприклад, відповідна норма ЦПК виписана більш двозначно і в цивільному процесі діятиме норма згаданого Закону щодо зйомки портативними техзасобами. Натомість, з таким формулюванням КПК дії судді ймовірно будуть визнані обгрунтованими”, - зазначив юрист.

Як повідомляв ІМІ, з 28 березня 2015 року набув чинності Закон України “Про забезпечення права на справедливий суд”, яким, зокрема, засобам масової інформації дозволяється застосовувати портативні відеотехнічні засоби для фіксації судових засідань без дозволу суду. Відповідна норма прописана в пункті 3 статті 11 закону «Гласність і відкритість судового процесу».

14 травня у Харкові суддя Комінтернівського районного суду заборонила журналістам місцевого громадського телебачення відеозйомку судового засідання над представницею "Фонду добрих людей" Вікторією Котолуп, яка побила жінку в метро.

15 травня Шевченківський районний суд Києва заборонив журналістам вести відеозйомку під час розгляду справи екс-гендиректора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (КРРТ) Олександра Півнюка, який подав позов проти Кабінету Міністрів, вимагаючи відновлення на посаді. Також журналістам заборонили використовувати диктофон для запису, і їм доводилось записувати хід засідання від руки.

7. У Херсоні охоронець не пустив журналіста на комісію облради

26.05.2015 26 травня журналіста видання “Політична Херсонщина” та “Вільний вибір” Артема Чайковського охорона не пустила на комісію Херсонської обласної ради.

Як розповів ІМІ Артем Чайковський, охоронець не впустив його в будівлю, незважаючи на те, що він надав журналістське посвідчення “Вільного вибору”.

“Не пустили мене, почавши говорити про акредитаційні списки, а потім вже зайшла мова про дрес-код”, - розповів Артем, додавши, що охороні не сподобалось як він був одягнений.

Як зазначає “Політична Херсонщина”, охоронець не пропустив журналіста, навіть коли керівник комунальної комісії особисто спустився і попросив дозволити Артему пройти, даючи згоду на його присутність. Охоронець не пустив, "тому що він в шортах".

При цьому видання зауважує, що вранці цього ж дня була колегія Херсонської облдержадміністрації, з пропуском на яку ні в кого з журналістів не виникло проблем.

8. У Кіровограді полковник СБУ намагався вибити камеру журналісту

27.05.2015 27 травня у Кіровограді в приміщенні Кіровського районного суду полковник СБУ Костянтин Каменський намагався відібрати камеру у журналіста місцевого медіапорталу “Акула” Андрія Вергуленка, коли побачив, що журналіст його знімає. Про це Вергуленко написав на сайті “Акула”.

Інцидент стався під час перерви судового засідання у резонансній справі братів Дяченків.

Журналіст знімав на камеру суперечку родичів обвинувачених із народним депутатом Станіславом Березкіним. Коли Костянтин Каменський побачив, що він також потрапив у кадр, то почав неадекватно на це реагувати і бити руками по камері зі словами: "Не треба мене знімати". На заперечення журналіста, що він має право це робити, чоловік не реагував і продовжував заважати кореспонденту.

Як пише журналіст, вже третій рік брати намагаються довести, що не вчиняли замаху на народного депутата Станіслава Березкіна. А полковника СБУ Костянтина Каменського брати Дяченки звинувачують у фальсифікації справи проти них і вважають основним виконавцем її створення, зазначає журналіст.

“...до приміщення (зали суду - ред.) безперешкодно зайшов Каменський, та коли побачив, що його знімає на камеру журналіст, почав неадекватно себе поводити, бити руками по камері та намагатися її відібрати із вигуками "Не треба мене знімати!". Потім він почав ховатись за спиною міліціонера, що стояв поруч і продовжував бити руками по камері. Після цього він запитав у автора цих рядків "Хто ти такий?", та відповідь "Я журналіст. Можу показати посвідчення" його ніяк не задовольнила – він продовжував поводити себе як навіжений”, - написав журналіст.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 1

1.Миколаївське УСБУ приховує розмір своїх зарплат, доводячи, що це – конфіденційна інформація

05.05.2015 Начальник Управління СБУ в Миколаївській області Сергій Базюк відмовив журналісту інтернет-видання «Преступности.НЕТ» Андрію Лохматову в отриманні інформації щодо розміру отриманої ним та його заступниками заробітної плати в січні, лютому та березні цього року. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.

Так, у відповідь на інформаційний запит Лохматова Сергій Базюк заявив, що відомості про його майновий та матеріальний стан є його персональними даними, а згоду на їх розголошення він журналісту не надає, тому відмовив в отриманні інформації.

При цьому Базюк, аргументуючи свою відмову, посилається на два рішення Конституційного суду України від 30.10.1997 року та від 20.01.2012 року, в яких суд вказує, що відомості про майновий стан особи є конфіденційною інформацією, а відомості щодо матеріального стану особи є її персональними даними.

Однак, як зазначає Андрій Лохматов, очільник миколаївського управління СБУ, мабуть, забув, що він є посадовою особою та отримує заробітню плату з державного бюджету, а тому відомості про це є відкритими та публічними згідно з частиною 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Як зазначає кореспондент ІМІ, інший запит Лохматова до СБУ з проханням надати список П.І.Б. всіх співробітників миколаївського УСБУ Сергій Базюк просто проігнорував, тому що на нього впродовж 25 днів з дня надсилання запиту журналіст відповіді не отримав.

У відповідь на відмову в отриманні інформації Андрій Лохматов планує звернутись до суду, а також до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Непрямий тиск

Політичний тиск – 1

1."Інтер" заявляє про тиск депутатів "Народного фронту"

21.05.2015 Телеканал “Інтер” заявляє про прямий тиск з боку представників партії “Народний фронт”, пов’язаний із матеріалами про корупцію в уряді, які виходять у новинах на телеканалі. Про це йдеться у заяві “Інтера” у відповідь на заяву народного депутата від "Народного Фронту" Миколи Княжицького щодо того, що телеканал "Інтер" не має законних підстав для продовження ліцензії для мовлення.

На телеканалі зазначають, що напередодні засідання Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, щодо питання про продовження ліцензій на право мовлення телеканалу, “представники партії “Народний фронт”, народні депутати Княжицький, Левус та Пашинський, виступили з брехливими та провокаційними заявами, які здійснюють прямий тиск на телеканал “Інтер” та непрямий тиск на регуляторний орган у галузі телебачення”.

“Партія влади під вигаданими приводами здійснює наступ на свободу слова в Україні, намагаючись реалізувати сценарій рейдерської атаки та незаконного захоплення першого за популярністю загальнонаціонального українського телеканалу. Представники партії “Народний фронт” відкрито закликають людей до пікетування будівлі Нацради на сторінках соціальних мереж та в публікаціях кількох заангажованих ЗМІ”, - йдеться у заяві.

Тому телеканал розцінює такі кроки, “як тиск на свободу слова і системний наступ на незалежні ЗМІ, пов’язаний із матеріалами про корупцію в уряді, які виходять у новинах на телеканалі “Інтер”.

“Ми протестуємо проти незаконних спроб захоплення телеканалу представниками партії влади, що суперечить демократичним принципам”, - йдеться у заяві.

Як повідомляв ІМІ, 20 травня народний депутат від "Народного Фронту" Микола Княжицький заявив, що телеканал "Інтер" не має законних підстав для продовження ліцензії на мовлення.

Народний депутат Андрій Левус на своїй сторінці у Фейсбук заявив, що Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки визнав, що діяльність телеканалу "Інтер" та газети "Вести" загрожує національній безпеці і просить їх закрити.

"Ініціював на засіданні парламентського Комітету нацбезпеки обговорення діяльності телеканалу "Інтер" та газети "Вєсті". Комітет визнав, що ці так звані "медіа" становлять загрозу національній безпеці, дестабілізують суспільну ситуацію та створюють сприятливий фон для російської агресії. Комітет також звернувся до правоохоронних органів та профільних відомств з вимогою припинити деструктивну діяльність цих ЗМІ відповідно до чинного законодавства", - написав нардеп.

Інтернет-тиск

Кібер-атаки – 1

1.СТБ заявив, що хакери зламали його YouTube-канали і розмістили пропагандистський фільм про АТО

22.05.2015 Телеканал СТБ заявив про хакерські атаки на YouTube-канали проектів телеканалу, у зв’язку з чим тимчасово обмежує доступ до відео на своїх YouTube-каналах. Про це повідомляється на сайті телеканалу.

Як повідомили на телеканалі, 22 травня зловмисники зламали YouTube-канал СТБ. Вони видалили все відео телеканалу і замість нього розмістили 28-хвилинний документальный фільм з логотипом телеканалу “Росія-1”. Фільм присвячений антитерористичній операції на сході України. “Він носить виражений пропагандистський характер”, - зауважують на СТБ.

Телеканал повідомляє, що компанія, яка представляє інтереси СТБ на YouTube, вперше стикається з подібними методами ведення інформаційної війни.

Спеціалісти телеканалу намагаються відновити роботу зламаних каналів, представники каналу звернулися до відеосервісу з вимогою повернути їм управління цими акаунтами і відновити їхній вміст, а технічні фахівці ведуть своє розслідування.

Юридичний тиск

Судові позови проти ЗМІ – 1

1.У Рівному суддя вимагає від журналістки 200 тис грн через викривальні публікації про нього

06.05.2015 Суддя Рівненського міського суду Олександр Тимощук подав позов про захист честі і гідності, відшкодування моральної шкоди проти журналістки місцевого інтернет-видання “Голосно” Вікторії Мамотюк і вимагає 200 тисяч гривень компенсації моральної шкоди. Про це журналістка повідомила на своїй сторінці у Фейсбук.

Причиною для позову стали матеріали, які журналістка публікувала про суддю на місцевих сайтах - “Голосно” та “Все”. Мамотюк є співвідповідачем, оскільки суддя подав позов ще на агентство “Рівнеінформ” та рівненський тижневик “Льонокомбінат”, а також юристку Ліану Диновську.

Суддя стверджує, що журналістка, перебуваючи у змові з юристом Ліаною Диновською, публікувала завідомо неправдиві та наклепницькі матеріали.

“У позовній заяві йдеться про те, що я, як журналіст, перебуваючи у змові з соціальним юристом Ліаною Диновькою (яка буцімто виконувала брудне замовлення, якоїсь посадової особи, яку Тимощук не називає), публікувала завідомо неправдиві та наклепницькі матеріали. Тепер Тимощук хоче відбілити свою честь, гідність та ділову репутацію. Тимощук хоче, щоби я несла солідарну відповідальність за заподіяну йому шкоду”, - зазначила журналістка.

Також вона додала, що сюжети подібні її публікаціям, виходили на "ICTV" у «Надзвичайних новинах», на "Інтері" та "1+1", “але боягуз Тимощук не наважується подати позов на центральні канали, а лише на регіональну журналістку та місцеві сайти”.

Також вона наводить низку посилань на свої матеріали, опубліковані на сайтах “Голосно” та “Все”, в яких писала, зокрема, про квартирне шахрайство судді Тимощука.

В коментарі ІМІ Вікторія Мамотюк зазначила, що суддя судиться з нею через низку її публікацій на сайті “Все”, в яких про нього йде мова. Вона надала посилання на статті, через які судиться Тимощук: "Через суддю рівнянка втратила квартиру", "Хто забрав у рівнянки квартиру?", "Рівненський суд знову взявся ділити квартиру пенсіонерки", "Рівненський суд пікетували постраждалі від "кривосуддя". ФОТО", "У квартирній справі судді нові потерпілі. Звинувачують рівненську міліцію", "Рівненський апеляційний суд скасував скандальне рішення судді Тимощука" та "Скандальний рівненський суддя Тимощук відповідатиме за квартирні шахрайства?".

За її словами, у позовній заяві суддя Олександр Тимощук пише: “У зв’язку з розповсюдженням недостовірної інформації негативного та образливого характеру мені завдано моральну шкоду, яка полягає в: - приниженні честі і гідності, престижу та ділової репутації через масове, публічне, систематичне і довготривале поширення інформації.... - душевних страждань, що призвело до погіршення стосунків з оточуючими, колегами по роботі, з рідними і близькими, сусідами та знайомими - порушення нормальних життєвих зв’язків і вимушеної затрати часу та додаткових зусиль, щоб постійно доводити колегам і іншим на їхні запитання щодо цього”.

Моральну шкоду суддя оцінив у 200 тис грн, з урахуванням того, зазначив він у позові, що “душевні страждання були глибокими і тривалими, а завідомо неправива інформація була здійснена із злим умислом…”.

Також у позові суддя зазначає, що публікації здійснювали ті ЗМІ, в яких працює Мамотюк. На його думку, “власники і керівники цих ЗМІ проявили сенсаційну зацікавленість в неперевірених брудних публікаціях щодо мене і допустили їх до друку... Хоча у даному випадку вони повинні були або не публікувати цю неперевірену інформацію зовсім, або скоротити чи належним чином редагувати тексти”.

Крім того, зазначила журналістка, суддя, посилаючись на її матеріали, зазначає, що в них є її власні оціночні судження. Також журналістка розповіла ІМІ, що суддя посилається на коментарі, які писали невідомі їй особи під її матеріалами.

У свою чергу, Мамотюк зазначає, що в її матеріалах немає жодних оціночних суджень та власних висновків щодо судді.

“Усе зі слів правоохоронців, юристів, прокуратури. У багатьох публікаціях я публічно зверталася до Тимощука надати свою точку зору та спростувати звинувачення. Він відмовлявся”, - зазначила журналістка.

Вона також повідомила, що до неї підходила особа, яка назвалася знайомою Тимощука і “нагадала мені, що у мене троє дітей, і щоб я була обережною і більше нічого не писала про Тимощука”.

Журналістка вважає це прямою погрозою життю та здоров’ю її дітей. “Оскільки цей суддя скандально відомий не тільки на теренах Рівненщини, вважаю, що є усі підстави підозрювати, що він може перейти від погроз до дій”, - сказала вона.

Судове засідання, яке мало відбутися 12 трравня, перенесли на 5 червня через збільшення позовних вимог позивача.

Інші випадки юридичного тиску – 1

1.Проти "Наших грошей" та "Інсайдеру", які писали про Курченка, порушили справу

28.05.2015 Слідчий Бориспільського МВ ГУМВС в Київській області П’янило В.А. веде досудове розслідування по кримінальному провадженню щодо завдання «майнової шкоди» компанії «Фінанспромгаз» шляхом розповсюдження «недостовірної інформації» на сайті “Наші гроші”. Про це повідомив головний редактор сайту «Наші гроші» Олексій Шалайський, який 27 травня отримав офіційний запит від слідчого.

Так, слідчий П’янило веде справу щодо публікації “МВС вважає, що Курченко вкрав у «Нафтогазу» не тільки газ, а і бензину на 450 мільйонів”.

У ній повідомляється про те, що суд у березні 2015 року дав санкцію Міністерству внутрішніх справ на позапланову ревізію «Нафтогазу України» в рамках кримінального провадження щодо можливого незаконного заволодіння 33 тис тоннами «нафтогазівського» бензину на 450 млн грн. фірмою «ГазУкраїна-2020» ще у 2012 році.

За словами Шалайського, «Наші гроші» з посиланням на рішення суду описали історію та оприлюднили назви компаній, які фігурували у провадженні. Однак назви «Фінанспромгазу» серед них взагалі не було і у публікації вона не згадувалась взагалі.

Наразі слідчого П’янило цікавить «порядок розміщення статей» у «Наших грошах» та дані про особу, яка розмістила вказану статтю.

В аналогічну ситуацію також потрапило видання «Інсайдер», проти якого також порушено кримінальне провадження за поданням «Фінанспромогазу».

Як пишуть “Наші гроші”, після оприлюднення цих фактів Олексієм Шалайським у Фейсбуку, радник міністра МВС Антон Геращенко зателефонував головному редактору “Наших грошей” та оприлюднив свою позицію також у Фейсбуку щодо фірми «Фінпромгаз», яка за словами Геращенка «має, за деякими даними, відношення до Сергія Курченка».

«Виходячи з листа слідчого, кожен журналіст, який пише про нанесення збитків державі тією чи іншою компанією, може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.192. КК «Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою», що є, в даному випадку, повним маренням!», – заявив Геращенко.

Він зазначив, що цей факт – «приклад кричущої некомпетентності або корумпованості слідчого або того, хто незаконно мав на нього тиск».

Також Геращенко заявив, що цей факт не залишиться безкарним.

«Всі необхідні рішення для перевірки і притягнення до відповідальності винних посадових осіб Бориспільського райвідділу міліції і безпосередньо слідчого П’янило – Міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим прийняті», – підкреслив Геращенко.

Він також пообіцяв опублікувати результати розслідування найближчим часом.

Згодом слідчий Бориспільського МВ ГУМВС в Київській області П’янило В.А. закрив кримінальне провадження, у рамках якого «Наші гроші» були звинувачені у розміщенні «недостовірної інформації» щодо компанії «Фінанспромгаз». Постанову оприлюднив журналіст Артем Шевченко, пишуть “Наші гроші”.

Провадження №12015110100000772 закрито у зв’язку зі встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 192 ККУ.

У постанові вказано, що провадження було порушено через «неправдиву інформацію» на сайті «Інсайдер» про зв’язки фірми «Фінанспромгаз» з Сергієм Курченком. Відтак фірма отримала проблеми з закордонними партнерами, які відмовлялись укладати будь-які договори і надавати кредити.

Після оприлюднення претензій слідчого по цій справі до «Інсайдеру» та «Наших грошей» слідчий П’янило 28 травня прийшов до висновку, що «з об’єктивної сторони дане кримінальне правопорушення полягає в отриманні винним неправомірної вигоди за рахунок власника або законного володільця майна шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства».

«За способом вчинення цей злочин є близьким до шахрайства. Однак на відміну від шахрайства при його вчиненні не відбувається вилучення чужого майна із фонду власника: винний отримує матеріальну вигоду в результаті використання майна, яке лише мало надійти у розпорядження власника і поповнити його майновий фонд. Тобто він не вилучає майно, а лише не передає його належному власникові або законному володільцеві», – написав П’янило у постанові про закриття провадження.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова - 3

1.Прокуратура Житомира взялась за справу щодо депутата, який вихопив у журналістки телефон

08.05.2015 Прокуратура Житомира контролює розслідування кримінального провадження за ч.1 ст. 296 (Хуліганство) КК України, яке пов'язане з діями в будівлі суду депутата Житомирської міськради, першого заступника голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Михайла Пухтаєвича щодо журналістки телеканалу "112" Олени Галагуз, повідомляє Житомир.info.

Редакція Житомир.info отримала запит з прокуратури з проханням надати відеозйомку “подій, які відбувалися в Королівському районному суді м.Житомира 07.05.2015 під час судового засідання за звинуваченням Пухтаєвич М.Г. і після нього”.

В прокуратурі нагадали, що в міліцію звернулася журналістка каналу "112" Олена Галагуза. На своїй сторінці у Фейсбук 7 травня вона написала, що депутат Пухтаєвич вихопив у неї телефон, на який вона записувала відео, і кинув на підлогу в приміщенні суду.

Видання нагадує, що у Королівському суді Житомира проходять слухання кримінального провадження за звинуваченням у шахрайстві в особливо великих розмірах та підробці документів організованої злочинної групи, до якої, за версією слідства, входить Михайло Пухтаєвич.

Як повідомляв ІМІ, 7 травня у Житомирі підсудний депутат Житомирської міської ради, перший заступник голови Луганської цивільно-військової адміністрації Михайло Пухтаєвич вихопив у журналістки телеканалу "112" Олени Галагуз телефон і жбурнув його на сходи. Інцидент стався після чергового слухання суду про автомобільне шахрайство, де підсудним є Пухтаєвич.

2. За фактом нападу на журналістів Радіо Свобода порушено справу за 171 статтею

25.05.2015 За фактом нападу на знімальну групу журналістів Радіо Свобода міліція Комінтернівського району Одеської області відкрила кримінальне провадження за статтею 171 ч.1 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів). Про це Радіо Свобода повідомила слідчий відділу Анна Ткешелашвілі.

“Ці дані внесені внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за номером 1205160330000721”, – зазначила вона.

Нагадаємо, 22 травня у селищі Комінтернівське (Одеська область) невідомий чоловік напав на знімальну групу програми “Схеми” Радіо Свобода і Першого суспільного каналу і розбив журналістам камеру.

Журналістка Марія Тимощук і оператор Максим Пенько виконували редакційне завдання біля офісу фірми «Лемодо», яка нещодавно виграла тендер МВС України на постачання номерних знаків для транспортних засобів більш як на 70 мільйонів гривень. Ця компанія зареєстрована в Одеській області і до тендеру ніколи не займалася такою діяльністю. Під час зйомок на журналістів напав невідомий чоловік і пошкодив камеру.

3. Прокуратура юридично визнала журналістів "Наших грошей" постраждалими

29.05.2015 Прокуратура Києво-Святошинського району визнала постраждалими журналістів антикорупційного проекту «Наші гроші» телеканалу "ZIK" Надію Бурдей та оператора Максима Шелеста, на яких 28 квітня було здійснено напад біля будинку родини вже екс-заступника міністра МВС Сергія Чеботаря. Про це йдеться у відповідній постанові правоохоронного органу, повідомляє "ZIK".

За фактом нападу відкрите кримінальне провадження за ч. 2 ст. 186 (Грабіж, поєднаний з насильством), адже у журналістів викрали відеокамеру та відеореєстратор, а також за ч. 1 ст. 171 (Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).

Реакція журналістської спільноти  -1

1.На Львівщині кількість судових позовів проти журналістів зросла в рази – НСЖУ

20.05.2015 На Львівщині за рік після Революції гідності кількість судових позовів проти журналістів зросла в рази. Про це 19 травня на прес-конференції повідомив заступник голови ЛОО НСЖУ Андрій Болкун, повідомляє Вголос.

“Дивує, що фактично рік минув після Революції гідності, але справа зі свободою слова в Україні не поліпшилася. Порівняно з попереднім злочинним режимом Януковича, кількість судових позовів збільшилася в рази. Фактично в кожному районі ми маємо складні відносини ЗМІ з владою, представниками політичних партій, бізнесменами, які обирають судові процеси як головний метод боротьби. Якщо їм щось не подобається, одразу подають до суду”, – наголосив Андрій Болкун.

Так, за його словами, й досі розслідують справу щодо безвісти зниклого кореспондента газети “Народна справа” (Радехівський район) Василя Грисюка. Немає остаточного результату і щодо випадку, що стався в Бориславській сесійній залі минулого року у грудні, де "взяли в заручники" і незаконно утримували головного редактора місцевої газети.

“Правоохоронці ніяк не прореагували на цей випадок, і лише після втручання у справу львівського осередку спілки журналістів було відкрито кримінальне провадження за цим фактом, але результату й досі немає”, – підкреслив він.

Також Болкун наголосив на тому, що в регіоні триває кілька судів щодо розміщення засобами масової інформації у своїх виданнях офіційних коментарів, відкритих листів, а також звернень посадових осіб і депутатів.

“І хоча в Законі “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” чітко сказано, що за передрук матеріалів і цитування журналісти не несуть відповідальності, суди приймають справи до розгляду”, – зазначив він і пригадав ще кілька судових справ за участю районних газет Сокальського, Яворівського та Жидачівського районів.

Як повідомляв ІМІ, 16 грудня 2014 року у Бориславі Львівської області під час засідання сесії міськради невідомі особи "взяли у заручники" та чинили жорсткий морально-психологічний тиск на головного редактора часопису «Нафтовик Борислава» Петра Магура. Близько двох годин невідомі незаконно утримували журналіста «під вартою», ображали та погрожували фізичною розправою. Причиною такої агресивної поведінки, на думку Петра Магура, стали газетні публікації «Нафтовика Борислава» про соціальні протести в місті.

За фактом незаконного утримання головного редактора часопису «Нафтовик Борислава» Петра Магура міліція відкрила кримінальне провадження  за ч.1 ст. 171 КК України.

 

Судові позови від журналістів – 1

1.Екс-журналістка СТБ судиться з мером Бучі

07.05.2015 7 травня о 13:45 в Ірпінському суді відбудеться друге судове засідання, де розглядатимуть позов екс-журналістки телеканалу "СТБ" Олени Жежери до мера Бучі Анатолія Федорука. Про це повідомляється на сайті Громади Приірпіння.

Журналістка звинувачує мера Бучі в тому, що на своєму звіті, який відбувся 28 лютого, він назагал озвучив неправдиву інформацію щодо неї. Федорук публічно заявив, що журналістку Олену Жежеру нібито звільнили з телеканалу "СТБ"  “за брехню”.

Одразу після звіту журналістка звернулася до відділу кадрів телеканалу та взяла довідку, датовану 2 березня, в якій зазначено, що Олена Жежера “дійсно працює на постійній основі” на телеканалі "СТБ".

Окрім довідки з місця роботи, журналістці надали ще й трудову характеристику, яка повністю заперечує висловлювання Федорука.

“За час роботи журналістом програми “Вікна-Новини” Олена Жежера-Шапошнікова зарекомендувала себе кваліфікованим журналістом, фахівцем своєї справи,” – йдеться у характеристиці.

Журналістка просить суд зобов’язати міського голову спростувати озвучену назагал недостовірну інформацію. Оскільки на звіті мера були присутні переважно працівники міської ради та інших державних та соціальних установ міста, Жежера у своєму позові попросила надрукувати спростування на офіційному сайті Бучанської міської ради.

Перше судове засідання у цій справі відбулося 24 квітня.

В коментарі ІМІ Олена Жежера повідомила, що під час першого судового засідання представники Федорука внесли заперечення і сказали, що відповідачем має бути Бучанська міськрада, назвали її публічною особою, а слова мера - оціночними судженнями.

“Але я не є публічною особою. Я - член територіальної громади Бучі. Я прийшла послухати звіт мера як людина, я тоді не виконувала свої посадові обов’язки”, - розповіла Жежера. При цьому вона додала, що мер звернув привселюдно на неї увагу під час звіту, оскільки вона поставила йому “незручне запитання”.

“Ми дослідили, що соцопитування, проведене його політтехнологами до парламентських виборів, не має підґрунтя. В ньому йшлося про те, що Федорук мер номер два після Садового. Я запитала його, на чому базується це визнання його мером номер два, він мене перебив, сказавши, що зрозуміло, через що мене звільнили з "СТБ"”, - розповіла Жежера.

Також вона повідомила, що сама звільнилася з "СТБ" лише 3 квітня, а про її звільнення мер повідомив 28 лютого. “На "СТБ" мені надали довідку, що станом на 28 лютого я ще працювала на телеканалі, роз’яснили мені, що я не є публічною особою, і сказали, що Федорук озвучив не оціночне судження, а факт”, - розповіла журналістка.

Крім того, Жежера вважає, що таке відношення мера до неї пов’язане з її розслідуванням у 2014 році про Бучанське межигір’я. Тоді журналісти "СТБ" з’ясували, що 15 гектарів лісу опинився в руках родини комуніста та екс-нардепа Ігоря Калєтніка, який зараз перебуває у розшуку. За словами Жежери, Федорук, як очільник міської ради, ставив свій підпис під виділенням земельних ділянок на підставних осіб. Згодом після розслідування ліс повернули громаді Бучі.

“Саме через те, що ми довели справу до суду, та ще й виграли в суді, його нелюбов до мене особисто й до "СТБ"”, - зазначила Жежера в коментарі ІМІ.

На засіданні 7 травня було оголошено, що слухання переносяться на 19 травня.

 

Крим – 5

1.ФСБ викликає кримську блогерку, яка рік живе у Києві, на допит

05.05.2015 Кримську активістку та блогерку Єлизавету Богуцьку, яка вже рік живе у Києві, викликають на допит в Центр протидії екстремізму у Криму. Відповідний лист від ФСБ прийшов на її домашню адресу у Сімферополі 3 травня. Про це повідомляє Центр журналістських розслідувань з посиланням на допис Богуцької у Фейсбук.

За її словами, раніше в ФСБ їй повідомляли, що заборони на в'їзд до Криму у неї немає.

“Загалом, подумала я і вирішила: листи отримувати поштою набагато безпечніше, ніж особисто, з рук в руки. Інакше, мої руки можуть відразу опинитися в наручниках. Може, й перебільшую, як завжди, не знаю. Але інтуїція мені каже, що не треба дражнити голодного звіра. Та й тим більше, для них я - іноземка. Готова зустрітися тут, у Києві, біля сінника. Тільки я відразу попереджаю. Я з ковалем прийду”, - написала Богуцька.

Як повідомляв ІМІ, 8 вересня 2014 року в будинок кримської активістки, блогерки Єлизавети Богуцької прийшли з обшуком силовики з автоматниками. Вони шукали в будинку зброю, наркотики і заборонену літературу. Вилучили всю комп'ютерну техніку і відеореєстратор автомобіля.

Після обшуку активістку відвезли в Центр з протидії екстремізму, де допитували протягом шести годин.

Як повідомили Богуцькій, вона проходить свідком у кримінальній справі, порушеній за фактом безладів в Армянську 3 травня, коли лідера кримських татар Мустафу Джемілєва не впустили до Криму. Крім того, за інформацією правоохоронців, у поліції на неї лежить заява від сусідок, незадоволених висловами блогера на адресу Росії.

У ніч на 10 вересня Богуцька залишила Крим і виїхала до Києва.

Єлизавета Богуцька - проукраїнська активістка і автор гострих матеріалів, направлених проти анексії Криму.

2. Окупаційна влада Криму вручила директорці QHA застереження

15.05.2015 Директорка кримськотатарського інформаційного агентства QHA, член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель повідомляє, що 14 травня до неї прийшли представники окупаційної російської "прокуратури" Криму та Центру з протидії екстремізму (Центр “Е”) і винесли застереження щодо проведення заходів у річницю депортації кримських татар. Про це повідомляє Крим.Реалії з посиланням на її допис у Фейсбуці.

“Дізналась, що разом із іншими членами Меджлісу оголошена однією з 14 “радикально налаштованих членів Меджлісу”. Ймовірно, за те, що у встановленому законом Росії порядку звернулась до органів місцевого самоврядування стосовно проведення в Сімферополі жалобного заходу, присвяченого пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу 18 травня 1944”, – написала вона.

За словами Юксель, їй вручили застереження, підписане так зв. "заступником прокурора" Сімферополя, "молодшим радником" Зобковим. Як стверджує Юксель, "правоохоронці" її також попередили про те, що можуть притягнути не лише як організатора, але і як учасника масових акцій.

“Співробітникам правоохоронних органів повідомила, що ні в яких організаціях особисто не беру участь, а оскільки Меджліс отримав відмову, то і я, як член Меджлісу, теж. Оскільки вони, пославшись на зайнятість, поспішали, тим, хто цікавиться моєю скромною персоною, повідомляю, що 18 травня зранку приймаю залік в університеті, а потім хочу піти в джамі, аби прочитати дуа (молитва – ред.) за душі тих, кого вже немає з нами, хто загинув у тій страшній депортації. А ще хочу цього дня відвідати свого діда, відомого народного виконавця, кедая, музиканта Нафе Яг’яєва, якого малолітньою дитиною вигнали до Європи і який просто дивовижним чином знайшов свого батька і братів у засланні в Середній Азії. Йому цими днями виповнюється 89 років!”, – написала Юксель.

У "правоохоронних органах" Криму свої дії щодо застережень членам Меджлісу не коментують.

Раніше  так зв. "прокурор" Криму Наталія Поклонська заявила, що силові відомства півострова “вживатимуть усіх заходів, аби запобігти 18 травня можливих провокацій у зв'язку з річницею депортації кримськотатарського народу”.

У Меджлісі не виключають провокаційних мітингів з боку російської окупаційної влади. Окупаційна влада Криму заявила, що проведе в “новому форматі” День пам'яті жертв депортації.

До анексії Криму Росією в річницю депортації в Сімферополі щорічно проводився Всекримський жалобний мітинг, у якому брали участь десятки тисяч людей.

18 травня – День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму. Цього дня 1944 року в Середню Азію з півострова відправили перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано понад 180 тисяч осіб.

Як повідомляв ІМІ, 22 квітня директорку інформагентства “Кримські новини” QHA, члена Меджлісу кримськотатарського народу Гаяне Юксель допитали в управлінні з протидії екстремізму МВС РФ (Центр “Е”) в Сімферополі через інформаційну діяльність агентства. “Суть порушень з нашого боку, на думку слідства, - на сайті qha.com.ua поширювалася інформація про екстремістські організації, заборонені в РФ в листопаді 2014 року. Всі заперечення з цього приводу, зокрема те, що дані відомості були представлені на сайті агентства ще до 2014 року, нами будуть представлені в суд”, - розповіла Юксель.

Інформагентство “Кримські новини” QHA отримало відмову в реєстрації ЗМІ від Роскомнагляду.

З 1 квітня інформагентство припинило здійснювати свою діяльність у Криму та перенесло свій офіс в Київ.

3. Головреду кримськотатарської газети Avdet вручили застереження

15.05.2015 15 травня член Меджлісу кримськотатарського народу, головний редактор газети Avdet Шевкет Кайбуллаєв був викликаний до Генеральної прокуратури Криму, де йому вручили попередження про неприпустимість проведення траурних заходів 18 травня представниками Меджлісу кримськотатарського народу. Про це повідомляє QHA з посиланням на Avdet.

“У прокуратурі мені вручили документ, в якому говориться, що, за їх інформацією, антиросійськи налаштовані члени Меджлісу готують цілий ряд протестних акцій, пов'язаних з траурним для кримських татар днем 18 травня. Таких радикально налаштованих членів Меджлісу нарахували 14 осіб, в число яких входжу і я”, - розповів Кайбуллаєв.

При цьому, за його словами, в тексті документу кримські татари названі “кримськотатарською громадою”. На думку прокуратури, офіційну відмову адміністрації Сімферополя у проведенні жалобних заходів Меджліс буде використовувати для проведення несанкціонованих акцій, а також для дискредитації Російської Федерації на міжнародній арені в якості одного з фактів утиску прав кримських татар.

Як нагадує видання, раніше Меджлісу кримськотатарського народу відмовили в проведенні Всекримського жалобного мітингу пам'яті жертв Депортації кримськотатарського народу. Разом з тим окупаційна влада придумала «новий» формат заходів, який не передбачає проведення масштабних акцій.

Як повідомляв ІМІ, 14 травня застереження щодо проведення заходів у річницю депортації кримських татар представники російської окупаційної "прокуратури" Криму та Центру з протидії екстремізму (Центр “Е”) вручили директорці кримськотатарського інформаційного агентства QHA, член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяні Юксель.

4. У Сімферополі низку журналістів не пустили на лояльну до окупаційної влади акцію пам’яті депортації кримських татар

17.05.2015 17 травня у Сімферополі низка журналістів не змогла потрапили на акцію “Запали вогник у своєму серці!”, що відбувалася на площі Леніна, повідомляє Крим.Реалії.

Організатори відмовились пускати на захід представників деяких кримських і закордонних ЗМІ - співробітників кримськотатарського телеканалу ATR та європейських ЗМІ.

Свою відмову організатори мотивували тим, що журналісти не акредитувались на акцію, ініціатором проведення якої виступив Комітет кримськотатарської молоді, який очолює Аслан Смирнов – син голови "Держкомнацу" Криму Заура Смирнова.

Як з'ясувалось пізніше, акредитацією займалась "Рада міністрів" Криму, але жодної інформації з цього приводу на офіційному сайті російського окупаційного "уряду" Криму не виявилось. Аналогічні труднощі виникли і у деяких співробітників федеральних телеканалів, які стали висловлювати працівникам Радміну свої претензії, обурюючись організацією заходу. Деякі працівники російських ЗМІ, відсутні у списку акредитованих на захід, на знак протесту покинули площу Леніна.

Багатьох журналістів, присутніх на площі, здивувало і те, що всіх охочих пускали на місце проведення акції без будь-яких списків.

Акція супроводжувалась посиленими заходами безпеки. По периметру площа була огороджена металевими конструкціями, всередині і зовні перебували численні співробітники "поліції", "служби безпеки", кримської "самооборони".

Під час проведення акції на площі над будівлею "Ради міністрів" глядачі помітили вогняні кулі. У такий спосіб ті, хто відмовився брати участь у лояльному до окупантів заході, вшанували пам'ять жертв депортації 1944 року.

Акцію “Запали вогник у своєму серці!” традиційно проводив Кримськотатарський молодіжний центр (КМЦ). З 2007 року вона проходила на площі Леніна в Сімферополі, проте минулого і поточного року російський окупаційний "уряд" Криму не дав КМЦ дозволу на проведення акції пам'яті. Автор ідеї – член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв – звинуватив нинішніх організаторів акції у Криму “в крадіжці чужих ідей”.

Акції пам'яті до 17-ї річниці депортації кримськотатарського народу відбулись у низці міст України, а також за кордоном.

18 травня – День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму. Цього дня 1944 року до Середньої Азії з півострова відправили перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано понад 180 тисяч осіб.

5. У Криму поліція затримала журналістів "Інтера"

21.05.2015 Знімальну групу телеканалу "Інтер" з трьох чоловік і чотирьох проукраїнських активістів затримала поліція Росії у Криму на трасі Сімферополь-Армянськ. Про це повідомляє QHA з посиланням на Кримську польову місію з прав людини.

Серед затриманих журналістів “Інтера” - Юлія Крючкова і Віталій Зятковський.

Всіх затриманих повезли на допит в РВВС Армянська для з'ясування особи, повідомила Крючкова.

Як розповіла Центру журналістських розслідувань Юлія Крючкова, знімальна група вирушила в Армянськ знімати акцію активістів, приурочену до дня вишиванки.

“Ми приїхали на місце і там нас вже чекали. Була поліція, яка стала з'ясовувати, хто ми і що. Провели огляд машини. Пояснили, що у них є інформація про можливе перевезення в машині вибухових речовин”, - розповіла Крючкова.

За її словами, було складено протокол огляду машини. Обшукали також машину проукраїнських активістів. За нею теж склали протокол.

Журналісти та активісти рухалися на різних машинах. За інформацією одного із затриманих активістів, їх машину зупинили з метою пошуку заборонених предметів.

Як повідомили активісти, всіх затриманих повезли в РВВС нібито для встановлення особи. Всі документи були у них при собі, проте поліція вважає це недостатнім.

Як розповіли Центру журналістських розслідувань активісти Українського культурного центру, їх затримала поліція в Армянську при спробі зробити селфі у вишиванках.

“Ми хотіли зробити селфі на в'їзді в Армянськ з території материкової України. Співробітники поліції нічого нам не пояснюють”, - розповів затриманий активіст Леонід Кузьмін.

Через декілька годин затриманих журналістів та активістів відпустили з міського відділу поліції Армянська. Про це повідомила Кримська польова місія з прав людини.

У документах, які отримали на руки затримані, вказана причина доставлення до міськвідділу - правоохоронці “хотіли встановити їх особи”, повідомляють правозахисники.

Як повідомила в ефірі "Інтера" журналістка телеканалу Юлія Крючкова з посиланням на російських правоохоронців, їх затримали через наявність заборонених предметів в автомобілі групи.

“Всі 5 годин силовики встановлювали наші особи, незважаючи на те, що ми пред'явили посвідчення й акредитацію МЗС Росії”, - сказала вона.

Також Крючкова повідомила, що затриманих сфотографували, взяли відбитки пальців, але обвинувачень не пред'явили.

Порушення прав журналістів на територіях, окупованих «ДНР» і «ЛНР» - 1

1.У Донецьку бойовики "ДНР" розгромили квартиру журналіста "Громадського ТБ Донбасу"

14.05.2015 У Донецьку бойовики “ДНР” розгромили квартиру фрілансера "Громадського ТБ Донбасу" Богдана Долгопольського, постраждав і сам журналіст. Про це повідомив керівник організації "Донецький інститут інформації", яка видає сайт "Новости Донбасса" і проект "Громадське телебачення Донбасу" Олексій Мацука.

За його словами, у Донецьку триває "зачистка" незалежних журналістів і за їхнім фрілансером було оголошено полювання. В результаті збройні сепаратисти напали на квартиру журналіста. Постраждав і сам журналіст.

"У Донецьку неможливо сьогодні вести повноцінну журналістську роботу. Незалежний журналіст - перша мішень для збройних сепаратистів. Рівно рік тому пройшла перша хвиля зачистки інформаційного поля окупованої Донеччини. Пройшов рік і методи сепаратистів лише посилилися. Це справжня сталінська "народна республіка"", - сказав Мацука.

На своїй сторінці у Фейсбук Мацука написав: “Напад здійснили озброєні люди, які спокійно пересуваються по обласному центру в пошуках незалежних журналістів”.

В коментарі ІМІ Олексій Мацука повідомив, що інцидент стався у квітні, проте відомо про це стало лише вчора, 13 травня. При обшуці квартири, додав Мацука, у журналіста забрали жорсткий диск. “Те, що це пов’язано з журналістською роботою, то це сто відсотків. Його затримали під час відеозйомки”, - сказав Мацука. Наразі журналіст в безпеці.

Фото з kakotvet.com



comments powered by Disqus