IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2018 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

8

41

0

11

Розсекречення декларацій медіавласників

Запроваджені норми прозорості медіавласності вимагають від кінцевих бенефіціарних власників подавати, в рамках процедури отримання ліцензій телерадіоорганізаціями, відомості, аналогічні до щорічної податкової декларації. Однак усі зазначені в них дані Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення вважає конфіденційними. Звернення до суду житомирського журналіста відкрило ще більше: насправді відомості про майно Нацраді ніхто досі не подає. В усі часи контроль над медіа мав вирішальне значення при управлінні суспільною думкою. Хоча місцевих телеканалів у регіонах і не багато, але для більшості їхніх глядачів залишається  таємницею, кому насправді належать ці телеканали.

За виключенням філії Суспільного телебачення, у такому місті, як Житомир, працюють лише два приватні телеканали – «СК-1» та «Союз-ТВ». Незначна конкуренція, точніше практично її відсутність, дозволяє цим приватним компаніям «на двох» розподіляти 300-тисячну глядацьку аудиторію.

Щоб дізнатися, хто з можновладців впливає на житомирські телеканали, у вересні 2017 року я вирішив запитати про це у національного регулятора – Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення (Нацрада).

У першому запиті на доступ до публічної інформації я запитував структуру власності, перелік власників та пов’язаних осіб двох місцевих телеканалів Житомира «СК-1» та «Союз-ТВ». Наступні два запити стосувалися відомостей про майно та доходи кінцевих бенефіціарів (власників) цих телеканалів.

Нацрада погодилася надати всі подані телекомпаніями документи про засновників та кінцевих власників. Проте інформацію про майно та доходи медіавласників визначала конфіденційною та, без пояснення причин і без застосування «трискладового тесту», відмовилася надати копії документів.

Тобто Нацрада не виконала закріплену в законодавстві вимогу довести, що шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес. Позов до суду я вважав своїм останнім  шансом, щоб отримати цю інформацію.

За підтримки проекту Коаліції громадських організацій за зниження фінансових бар’єрів у справах про доступ до публічної інформації я спільно з адвокатесою Тетяною Левчук підготував позов, у якому вимагав визнати відмову Нацради незаконною. Прийнявши позовну заяву, суддя Житомирського адміністративного суду Микола Нагірняк визначив 18 січня датою засідання.

СУДОВЕ ВИКРИТТЯ

У назначений час прибули всі учасники процесу. Центральний апарат Нацради вирішив не витрачатися на проїзд у регіон, уповноваживши виступати від свого імені регіонального представника. Попри наявність копії необхідного доручення, а не оригіналу, як того вимагає закон, суддя допустив представника Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Житомирській області Івана Натикача до участі в засіданні суду.

 У своїй відмові на мою  позовну заяву Нацрада переконувала у конфіденційності відомостей про доходи та майно. Для цього орган влади скористався одіозним рішенням Конституційного суду на звернення Жашківської районної ради, за яким за часів президенства Віктора Януковича відомості про майнові статки намагалися зробити конфіденційною інформацією.

(фото з відзивної заяви Нацради)

Складається враження, що в Нацраді все ще живуть за принципами 2012 року, забуваючи про відкриті майнові реєстри та електронне декларування.

Згодом, після декількох запитань адвокатеси, Іван Натикач зізнався, що відомості про майно взагалі відсутні, оскільки співвласники досі не їх не подавали Нацраді.

– Чому тоді у відповіді ви не зазначили причину відмови – відсутність декларацій, а обмежилися тим, що інформація є конфіденційною? З такого визначення може скластися думка, що ви (Нацрада) є розпорядником інформації, декларації у вас є, але надати їх ви не можете, – звернувся суддя Нагірняк до представника Нацради.

Не дочекавшись розбірливої відповіді, суддя вирішив до неї підвести сам:

– Тобто стилістичне викладення такої частини відповіді не можна ототожнювати з тим, що у вас є така інформація?

– Ні, – полегшено зітхнув представник Нацради.

Далі доводи Нацради полягали у відсутності вимоги подавати декларації про майно та доходи для медіавласників, які стали володіти телеканалами до вступу в дію нових норм закону.

Переоформлена в липні 2017 року ліцензія каналу «СК-1», видана фірмі «Медіа Проспект», стосувалася технічних вимог. Склад кінцевих власників обох телеканалів протягом всього останнього часу начебто залишався незмінним. Тому в них не було підстав надавати Нацраді майнові декларації, як того вимагає закон при переоформленні ліцензії у зв’язку зі зміною власників.

У підсумку суддя дослівно повірив доводам Нацради, залишивши відмову в наданні інформації законною.

– За визначенням судді, Верховна Рада України при внесені змін у закон «Про телебачення та радіомовлення» неточно сформулювала відповідну норму. При переоформленні діючої ліцензії за технічних причин у ліцензіатів відсутній обов’язок подавати декларації про доходи та майно співвласників, – коментує Тетяна Левчук.

– Нацрада відмовила у наданні копій декларацій не через їх відсутність, а на підставі віднесення інформації до конфіденційної. Суддя сказав, що формально він згоден з тим, що відмова Нацради некоректна. Однак дане формулювання навіть частково не дає йому змоги задовольнити позов до Нацради, – підсумовує адвокатеса.

 

ЯКОЮ Є СИТУАЦІЯ З МЕДІАВЛАСНИКАМИ «СК-1», «ТРК Союз-ТВ» НАСПРАВДІ

На щастя, відкриті офіційні реєстри  дозволяють кожному перевірити реальний стан справ самостійно.

Телеканалу «СК-1»

Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Єдиний реєстр) з початку заснування СК-1 у 2012 році незмінним власником телеканалу є колишній перший заступник голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації  Михайло Пухтаєвич.

(фото з Єдиного реєстру)

Однак наявність власного медіа не завадила посадовцю стати фігурантом нападу на одну з місцевих журналісток.

До переліку пов’язаних осіб також увійшли члени родини Михайла Пухтаєвича.

(фото додатку з переліком пов’язаних осіб)

 

Телеканалу «ТРК Союз-ТВ»

Структура власності «ТРК Союз-ТВ» набагато складніша та заплутаніша. Історія створення телеканалу бере свій початок з 90-тих років. Нинішню юридичну форму він має з 2002 року.

Увесь цей час директором ТРК залишався Олег Бабкін. А ось структура власності постійно зазнавала змін.

Станом на 2015 рік Олегу Бабкіну належало 25,1% частки телеканалу і ще 0,1% закріплено за самим телеканалом. По 24,9% володіли київські компанії «Капіталінвест» та «Медіастиль». Решта розподілилася між двома донеччанами: Дмитро Сидляренко володів 19%, Ірина Лубенченко – 6%.

 

(фото вставки структури власності)

Цікаво, що повна тезка останньої фігурує в документах Yanukovychleaks. Лубенченко Ірина Вікторівна була головним бухгалтером товариства «Танталіт», на яке записана резиденція «Межигір’я» Віктора Януковича.  За її підписом знаходимо сотні фінансових документів та доповідних про перебіг будівництва резиденції.

(фото з бази документів Yanukovychleaks)

У 2016 році з попередніх власників залишаються лише Олег Бабкін (25,2%) і компанія «Медіастиль» (24,9%). Частка «Капіталінвесту» дістається «Інвестийно-промисловому союзу» (24,9%), а місце двох донеччан займає ще один їхній земляк Олександр Христофоров (25%).

(фото форма №4)

У переліку третіх осіб,  які володіють частками «ТРК Союз-ТВ» зазначені одразу 8 компаній  – 3 з Києва та 5 з офшорів (3 з Кіпру і 2 з Белізу), а також 13 фізичних осіб, серед яких Дмитро та Наталія Єханурови. Cин та невістка колишнього прем’єр-міністра Юрія Єханурова володіють телеканалом через київську фірму «Медіастиль».

(фото схематичне зображення структури)

А от поява серед кінцевих співвласників Наталії Федотової обумовлена складною структурою володіння компанією «Інвестиційно-промисловий союз». Впродовж довгого часу директором та власником фірми був її чоловік – Максим Федотов.

(на фото Наталія та Максим Федотов. Джерело: соціальна мережа Фейсбук)

У розслідуванні «Наші Гроші» наводиться інформація про чималу кількість фірм, пов’язаних з бізнес-імперією Олександра Януковича, у яких Максим Федотов фігурував співзасновником та директором. У грудні минулого року він призначається на одну з ключових посад в Міненерговугілля, очоливши за протекцією Ігоря Насалика директорат викопних видів палива. Максим Федотов в електронній декларації не вказав, чим володіє його дружина.

Заглянувши в Єдиний реєстр юридичних осіб, можна переконатися, що попри заяву представника Нацради у суді 18 січня кінцеві власники «ТРК Союз-ТВ» таки змінилися:

 

(фото з Єдиного державного реєстру юридичних осіб)

У зв’язку з переходом на посаду виконуючого обов’язки директора держпідприємства «Київторф» Олександр Христофоров переоформлює свою частку на дружину –  Ірину Бурліну. Наразі їй належать 25% телекомпанії.

Зважаючи на затверджений Нацрадою порядок, керівництво «ТРК Союз ТВ» зобов’язане звернутися до регулятора з документами для продовження чи переоформлення виданої ліцензії у зв’язку зі зміною кінцевого співвласника.

Проте дотепер так цього і не зробило. У виправдання заступниця голови Національної ради Уляна Фещук повідомила, що в регулятора немає ресурсу для аналізу прозорості медіавласності:

– У Національній раді три особи (включно зі мною), які аналізують структури власності. Ви знаєте, яку зарплатню отримують юристи Нацради, і знаєте, які зарплати отримують юристи в приватних холдингах і які знання вони мають.

До того ж встановлена система покарань залишається досить лояльною до таких порушників. Штраф у декілька тисяч гривень для них навряд чи стане серйозним приводом для переживань.

У підсумку всі намагання відкрити реальних власників вітчизняних медіа можуть звестися нанівець. Коли ж хоча б в одному регіоні вдасться досягнути прозорості при зміні власників медіа, це стане поштовхом до більш відповідального контролю Нацрадою відомостей, що подаються телерадіокомпаніями.

Тому впродовж 10 днів після отримання оригіналу відповіді з Житомирського адміністративного суду адвокатесою Тетяною Левчук підготовлена апеляційна скарга з проханням скасувати рішення та визнати відмову в наданні інформації незаконною. Завдячуючи ініціативі «На суд за доступ», вдалося оплатити витрати на судовий збір.

В ухвалі від 2 квітня 2018 року Житомирський апеляційний адміністративний суд прийняв до розгляду подану заяву. Перше засідання в складі головуючого судді Світлани Шевчук та суддів Євгена Мацького і Віктора Шидловського призначене на 14 травня цього року.

 

Тарас БОРОСОВСЬКИЙ

Цей матеріал підготовлено в рамках ініціативи “За зниження фінансових бар’єрів у справах що стосуються доступу до публічної інформації”, що реалізується ІМІ за підтримки Міжнародної громадської організації Internews Network, що реалізує програма У-Медіа, за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID).

Ще Статті