ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Дослідження медіаситуації Луганської області

27.04.2017, 15:59

Луганська область майже три роки перебуває в зоні, де проходить Антитерористична операція. З 2014 року Сєвєродонецьк став обласним та адміністративним центром тієї частини Луганщини, яка підконтрольна українській владі. Відповідно, в цьому місті сконцентрувалися обласні ЗМІ, які раніше знаходилися в тепер окупованому Луганську.

З 2014 року перестала виходити значна частина луганських засобів масової інформації. Окупація міста найбільше вдарила по газетах, переважна більшість яких була закрита. З трьох луганських обласних телеканалів двом вдалося відновити мовлення у Сєвєродонецьку: Луганській обласній державній телерадіокомпанії (ЛОДТРК) та незалежній телерадіокомпанії «Ірта» колишнього нардепа від Партії регіонів Володимира Ландика. Обласне об’єднання «Луганське кабельне телебачення» лишилося в Луганську.

Майже всі інтернет-видання, які після початку гібридної війни зайняли проукраїнську позицію, продовжують діяти. Причому не всі журналісти інтернет-ресурсів, які висвітлюють події найсхіднішої області України, живуть у Сєвєродонецьку та інших містах Луганщини. Багато з них оселилися в інших регіонах, у тому числі і в Західній Україні, працюючи дистанційно.

Наразі в Луганській області виходить близько ста різних типів ЗМІ. Втім, лише відсотків 15-20 з них можна охарактеризувати як помітні та впливові.

З телеканалів крім згаданих ЛОДТРК та «Ірти» також мовлять лисичанський телеканал «Акцент», який належить Лисичанській міській раді та підконтрольний колишньому меру Лисичанська, нинішньому нардепу від «Опозиційного блоку» Сергію Дунаєву, ТОВ «Енергетична інвестиційна компанія», сєвєродонецький телеканал СТВ, який практично не має власного мовлення, покриває місто Сєвєродонецьк та радіус у 50-70 км навколо нього (Рубіжне, Лисичанськ, Попаснянський та Ново-Айдарський райони).

Останніми роками у Сєвєродонецьку постійно друкується лише одна щотижнева газета   «Сєвєродонецькі вісті», заснована місцевою міською радою. У 2015 у місті з’явилася нова газета — «Вісник Луганщини», яку заснував департамент масової комунікації Луганської обласної державної адміністрації. Але вона виходить не кожного тижня. На сайті Луганської ОДА перший номер цього періодичного видання за 2017 рік з’явився лише від 8 лютого. Крім того, «Вісник Луганщини» неможливо знайти у вільному продажу. 

У Сєвєродонецьку час від часу виходять приватні газети. Наприклад, «Трибун» колишнього начальника департаменту масових комунікацій Луганської обласної державної адміністрації Дениса Денищенка, який під час місцевих виборів 2015 року очолював обласний передвиборний штаб партії «Блок Петра Порошенка “Солідарність”». Остання поява спеціального випуску цієї газети датована липнем 2016 року.

Інтернет-видання, які регулярно зосереджуються на інформації про Луганщину, можна розділити на три категорії.

До першої відносяться редакції, головний офіс яких знаходиться в Києві або інших містах, але вони мають мережевий сайт, який інформує про події у Луганській області. Це «Depo. Донбас», «Коментарі. Донбас», луганська стрічка «Острова», сайт міста Сєвєродонецька «06452».

Другі до 2014 року знаходилися в Луганську, але вимушені були виїхати, а після переїзду оселилися у Сєвєродонецьку чи в сусідніх містах. Це «Схід Медіа», за яким стоїть заступник Сєвєродонецького міського голови, представник Радикальної партії Олега Ляшка Григорій Пригеба; «Ірта-FAX», який фінансується Володимиром Ландиком; «Трибун», пов'язаний з Денисом Денищенком; «Параллель-Медиа», яке фінансував луганський політик Вадим Данієлян, що донедавна очолював Службу автомобільних доріг Луганської області, а на початку 2017 року став заступником голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації. 

Треті — це місцеві інтернет-видання, частина з яких не на довгий період вимушена була залишити Сєвєродонецьк після його захоплення проросійськими бойовиками у 2014 році, але повернулася того ж року, коли місто звільнили українські війська. Мова йде про «Северодонецкие страсти», яке пов’язане з депутатом Сєвєродонецької міської ради від «Блоку Петра Порошенка» Сергієм Самарським, «Первую полосу», яка регулярно піарить Сергія Дунаєва і в.о. міського голови Сєвєродонецька від «Опозиційного блоку» Ігоря Буткова, «Сегодня в Северодонецке», де в основному друкується глава Луганського осередку всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України» Олексій Свєтіков, та «Мой город». 

Довгий час у місцевих ЗМІ домінувала російська мова. Втім, наразі можна констатувати скорочення присутності російської мови на користь української. Звучання української мови збільшилося на телеканалах, радіо. Інтернет-видання «Параллель-Медиа» майже повністю перейшло з російської на українську мову.

У Сєвєродонецьку відчуваються напружені відносини між корінними сєвєродонецькими журналістами та журналістами-переселенцями з Луганська.

У січні цього року на ЛОДТРК вийшов сюжет, в якому йшлося, що у Сєвєродонецьку вагітній переселенці лікар відмовив у прийомі, тому що вона не здала одяг у гардероб. Цей матеріал розкритикував сєвєродончанин Олексій Свєтіков. На сайті «Сегодня в Северодонецке» він висловив думку, що «це далеко не перший випадок, коли луганські журналісти за безглуздими приводами обливають брудом сєвєродонецьких медиків» і закінчив свій матеріал такими словами:

«Шановні луганчани! Сєвєродончани не винні в тому, що вам, слідом за вашим роботодавцем, довелося переїхати з майже столичного Луганська в провінційний Сєвєродонецьк. Я впевнений, що абсолютна більшість з вас скоро повернуться у ваше губернське місто. Але поки, будь ласка, потерпіть нас. З нашими людьми, з нашою інфраструктурою, з нашими правилами гуртожитку. А Сєвєродонецьк забезпечує і буде забезпечувати переселенців, які живуть у нашому місті, тими умовами, у яких живуть самі жителі. Сєвєродонецькі школи, дошкільні установи, лікарні, заклади культури вони ваші. Тільки дотримуйтесь, будь ласка, встановлених у цих установах правил. Як їх дотримуються сєвєродончани».

Тематика новин у місцевих медіа

За результатами моніторингу ЗМІ, у Сєвєродонецьку виявився найвищий показник висвітлення подій, пов’язаних з місцевою політикою,  31% від загальної кількості матеріалів. Найбільше на цю тематику публікують інформацію сєвєродонецькі газети та інтернет-видання (по 33%). Телебачення не дуже відстає — 26%.

На початку 2017 року на підконтрольній Україні Луганщині відбулося досить багато культурних подій, тому не дивно, що про них йшлося у 15% інформаційних повідомлень. Кількість таких матеріалів склала 22% у друкованих ЗМІ, 16% на телебаченні та 7% в інтернет-виданнях. 

Важко сказати напевно, чи через велику кількість надзвичайних подій, злочинів та ДТП у Луганській області, чи через занадто настирну або гарну роботу прес-служб місцевих правоохоронних органів та управлінь з надзвичайних ситуацій, але кількість інформацій на цю тематику склала 11%. Найчастіше про кримінал та інші інциденти розповідали інтернет-видання (22%) та телеканали (11%), а от газети вирішили про них промовчати.

За останній рік ЗМІ Луганської області стали частіше повідомляти про події на війні. Цей показник виріс з 5 до 8% і став одним з найбільших у порівнянні з іншими регіонами. Лідерами розповідей про війну стали сайти «06452», «Мой город», «Сегодня в Северодонецке» та ЛОДТРК, а от газета «Сєвєродонецькі вісті», інтернет-видання «Первая полоса» та телеканал «Акцент» узагалі нічого не повідомили про те, що відбувається у гарячих точках Луганщини, хоча їхні редакції знаходяться в кількох десятках кілометрів від лінії розмежування.

ЗМІ Луганщини взагалі не приділяли уваги міжнародним новинам, навколишньому середовищу, новинам з Росії, шоу-бізнесу, науці та технологіям, а також конфліктно вразливим групам населення. 

Прихована реклама в місцевих медіа

Засоби масової інформації Луганщини, які знаходяться в ситуації, де ринок реклами вперто пробиває дно, не відмовляються від можливостей розмістити матеріали з ознаками джинси. Загальний показник таких повідомлень у сєвєродонецьких ЗМІ сягнув 6%. У газетах він склав 11%, в інтернет-виданнях — 8%, а от на телеканалах за період моніторингу джинси не з’являлось.

Найбільше матеріалів, розміщених у місцевих ЗМІ, з ознаками джинси стосувалися в.о. мера Сєвєродонецька, секретаря міськради Ігоря Буткова, заступників Сєвєродонецького міського голови Григорія Пригеби, Сергія Зарецького, Андрія Гавриленка. Далі йшли Сергій Дунаєв та народний депутат України, колишній депутат Сєвєродонецької міської ради від «Нашого краю» Сергій Шахов. «Відзначилися» також представники Аграрної партії.

Джерела інформації для місцевих медіа

У сєвєродонецьких ЗМІ один з найвищих в Україні показників використання інформації від власних кореспондентів 47%. Найчастіше власні джерела використовують телеканали — 82%, у газетах цей показник склав 50%, а в інтернет-виданнях лише 10%.

Місцеві ЗМІ часто використовують дані, які їм надають офіційні структури, — 30%. На таку інформацію полюбляють посилатися інтернет-ресурси — 48%, газети — 33%, а от працівники телеканалів відносно рідко згадують офіційні джерела — 10%.

Засоби масової інформації також використовують матеріали від свої колег. Найчастіше на них посилаються журналісти інтернет-видань — 14%, на відміну від друкованих ЗМІ та телебачення, де цей показник склав 0%.

Сєвєродонецькі ЗМІ зовсім не посилаються на російських та інших іноземних колег, експертів, очевидців та на анонімні джерела.

У місцевих ЗМІ фактично не зустрічаються серйозні розслідування про корупцію чи про військові злочини. Пов’язано це з тим, що в регіоні майже не залишилося досвідчених журналістів. Більшість з них виїхала за межі Луганської області і, найімовірніше, не повернеться.

Моніторинг провели у січні 2017 року у таких ЗМІ: газета «Сєвєродонецькі вісті» (тираж 4500, тижневик); інтернет-видання 06452.com.ua, Sever.lg.ua, 1polosa.net, Svsever.lg.ua; телеканали «ЛОТ», «Акцент».

Моніторинг провели експерти Інституту масової інформації за підтримки Української ініціативи з підвищення впевненості (UCBI), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Детальніше з методологією можна ознайомитись на сайті ІМІ.

Матеріал підготував Віктор Волокита, Луганськ-Київ

Liked the article?
Help us be even more cool!